"І на тім рушникові..."

Опис документу:
Навчальна: ознайомити учнів із давнім символом українського народу – вишитим рушником; Розвивальна: сприяти розвитку творчої активності; викликати інтерес до відродження національної культури, розвивати пам’ять, мислення; сприяти формуванню і розвитку самостійності, організованості під час виконання практичної частини. Вікова категорія: 12-14років

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Перший урок

Тема: «І на тім рушникові…»

Вчитель біології

Кравченко Анастасія Миколаївна

Миколаїв 2018

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із давнім символом українського народу – вишитим рушником;

Виховна: формувати естетичні якості; виховувати почуття гордості за свій народ, захоплення мистецтвом свого народу; виховувати інтерес до звичаїв та традицій українського народу;

Розвивальна: сприяти розвитку творчої активності; викликати інтерес до відродження національної культури, розвивати пам’ять, мислення; сприяти формуванню і розвитку самостійності, організованості під час виконання практичної частини.

Вікова категорія: 12-14років

Обладнання: Комп’ютер, проектор, дидактичні засоби, відеофільму: «Рідна мати моя» Д.Гнатюк, презентація, вишиті рушники, ножиці, альбомні аркуші, кольоровий папір,клей.

Хід уроку

І. Організаційна частина:

Привітання з класом;

ІІ. Актуалізація та корекція опорних знань: Слайд1

  1. Давайте згадаємо які символи існують у нашого народу? (віночок, вишиванка, калина, коровай, вишитий рушник…)

  2. А тепер скажіть які існують звичаї та традиції? (Масляна, Різдво, Великдень, Івана Купала …)

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів: (Випереджальне Д/З) Слайд2

Казка про рушник

Дійові особи:

  • Автор (слова де автор описує дію акторів діти обігрують)

  • Марічка (сестра)

  • Мелхола

  • Василько

  • Служниця

Автор: Жили собі брат і сестра — Василько й Марічка. Вони дуже любили одне одного, ніколи не сварилися, ділилися всім, що мали. Час минав, і Василько перетворився з хлопчика на змужнілого юнака, а Марічка стала справжньою красунею. Саме тоді на їхній край напало військо страшного і могутнього царя Бурдая. Всі чоловіки пішли захищати рідну землю від чужинців. Почав збиратися до війська й Василь. Марічка плакала, проводжаючи брата.

Марічка: Візьми ось це, — сказала, схлипуючи, й простягнула Василькові невеличкий вузлик. — Це вишитий рушник. Він допоможе тобі повернутися додому.

Автор: Обійняв Василько сестру, низько вклонився батькам та й пішов захищати рідну землю від ворожої навали. Якось Василя важко поранили в бою. Товариші подумали, що хлопець мертвий, і залишили його на полі бою. А ворожі солдати схопили юнака і притягнули до Бурдая. А той наказав укинути полоненого до в’язниці: може, там згине, а як виживе, то стратити.

Та в Бурдая була улюблена племінниця Мелхола, котра зналася на чаклуванні. Вона й попросила дядька не страчувати хлопця.

Мелхола: Я зроблю так, що він забуде все, навіть своє ім’я, і стане твоїм вірним воїном, дядечку.

Автор: Бурдай погодився. Через деякий час Василько одужав, та під дією чарівних ліків і магії Мелхоли зовсім забув, хто він, звідки, і що є в нього сестра та батьки. Почав хлопець вірою і правдою служити цареві Бурдаю, воювати проти своїх побратимів. І був уже тепер не Васильком, а хоробрим воїном Ярміном, котрий ось-ось мав поріднитися з царем, одружившись із його вродливою племінницею.

Минав час. Наближався день весілля. Але якось неспокійно було на серці молодого Василька-Ярміна. Щось тривожило його, мучило. Відчуваючи втому, хлопець вирішив піти до палацу, щоби трохи розважитися. На сходах він зустрів служницю, котра несла дуже знайомий згорточок.

Василько: Що це?

Служниця:О, мій пане, принцеса Мелхола наказала забрати і знищити це. Ось я і йду виконувати її наказ.

Автор: Василь попросив розгорнути вузлик. Щойно служниця це зробила, як додолу впав …вишитий рушник. Ярмін підняв його.І раптом він усе згадав: і рідний край, і лагідний погляд матері, і мелодійний голос сестри… Осідлавши коня, Василько чимдуж помчав із палацу. Відшукав своїх товаришів і разом із ними мужньо воював проти царя Бурдая, аж поки вони не розбили вороже військо вщент. Рідний край знову став вільним.

Повернувшись додому, Василько розповів рідним про все, що з ним трапилося. Люди раділи і дивувалися, як міг вишитий рушник подолати могутні чари й заклинання і допомогти хлопцеві повернутися на батьківщину — дорогу й милу кожному серцю землю.

Вчитель: Діти, як ви гадаєте, що саме було на тім рушникові, та як він допоміг Василькові згадати рідний край, матір,сестру?

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку :

Вчитель: Як ви гадаєте, а якою ж буде тема нашого сьогоднішнього уроку? (Діти висловлюють свої думки,після побаченої казки)

Тема нашого уроку «І на тім рушникові» Слайд3

V. Вивчення нового матеріалу Слайд4

Вчитель:

Вишитий рушник в Україні посідає особливе місце. Рушники — це символ України, відбиття культурної пам’яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», символіка червоного кольору. Рушник — у свідомості українського народу наділявся широким спектром знакових властивостей і саме тому він являє собою значне непересічне явище духовної культури, будучи етнічним культурним символом України.

Сьогодні під час уроку ми з вами відправимося в цікаву подорож, та відвідаємо з вами такі станції:

  1. Історична

  2. Літературна

  3. Інформаційна

  4. Обрядова

  5. Оздоровча

Кожен з вас напередодні отримав випереджальне домашнє завдання і я впевнена, що справилися ви з ним на відмінно. Бажаю успіхів. (Клас заздалегідь поділений на п’ять груп; місця за партами відповідно назви групи; на столах роздатковий матеріал;)

Перша зупинка «Історична» Слайд5

Учень1: З літописів відомо, що під час весняних заклинальних обрядів дерева обвішувались «убрусами». Вишиті на них орнаментальні символи відповідали заклинальній символіці родючості. Рушник у давнину відігравав важливу роль, на ньому вишивалися священні язичницькі зображення. Це були «язичницькі іконостаси», сповнені глибокої архаїки. Впродовж віків рушникам надавалося важливе образно-символічне значення.

Учень2: Рушники є неодмінними атрибутами народного побуту, весільної обрядовості, вони застосовуються як традиційна окраса житла. Важливі події в житті народу ніколи не обходилися без рушників. Мабуть у всьому декоративному мистецтві немає іншої такої речі, яка концентрувала б у собі стільки різноманітних символічних значень. У вишивці рушників знайшли відображення орнаменти, пов’язані з образами добра, краси, захисту від усього злого на землі. Орнаменти вишивки рушників — це народна пам’ять про життєдайні сили землі та сонця.

Учень3: Очевидно, символіка хліба як Бога потребувала шанобливого ставлення до нього й вимагала, щоб він ніколи не лежав на «голому», не покритому рушником столі.

Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам’ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті.

Учень4: Рідна мати моя, ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко.

Рушники дарувались у дорогу не випадково. За дослідженнями етнографів, семантика рушника (полотна) розкривалась у значенні дороги, пов’язаної із світлим радісним життєвим початком, з одного боку, і переходу в інший світ — з другого.

Підсумок 1: (діти разом з вчителем виділяють найголовніше)

Друга зупинка «Літературна» Слайд6

Учень5: Видатний український етнограф Павло Чубинський під час етнографічної експедиції Правобережною Україною зафіксував цікавий звичай «торочення рушників» перед весіллям.

У п’ятницю сходяться дружки і старости до хати молодої торочити рушники. Це означало дошивати до вже готових рушників шматочки полотна, що залишилися на ткацькому верстаті з довгими звисаючими нитками для їх продовження. Торочені рушники дарували дружбам-боярам. Під час цієї церемонії вперше просили в Бога благословення: «Благослови, Боже, і отець, і мати, своєму дитяті рушники торочити».

Учень6: У своєму історико-етнографічному дослідженні «Гуцульщина» Володимир Шухевич зазначав, що попри те, що на Гуцульщині рушник не мав такого широкого обрядового призначення, як в Центральній Україні, все ж він якоюсь мірою виконував ритуальне призначення.

Учень7: Ще 100 років тому, досліджуючи вишивку, В. Стасов зазначав: «У народів давнього світу орнамент ніколи не містив у собі жодної зайвої лінії, кожна рисочка мала тут своє певне значення… Це — складна мова, послідовна мелодія, що має свою основну причину і призначена не лише для очей, а й для розуму й почуттів».

Водночас, вивчаючи орнаменти рушників, відчуваєш, що вони вражають ритмічною красою узорів і якоюсь таємничою, майже магічною силою, що йде від них. Наявність жіночих зображень, «дерева життя», прадавніх геометричних символів свідчить про язичницький, сакральний зміст цих образів, віддзеркалюючи прадавні праслов’янські язичницькі світоглядні уявлення, розроблену систему оберегової, заклинальної символіки.

Підсумок 2: (діти разом з вчителем виділяють найголовніше)

Третя зупинка «Інформаційна» Слайд7

Учень7: В українських селах немає хати, де б не було рушників. Своїм багатим малюнком рушник надає хаті затишності та урочистості, створює обстановку високої духовності, доброти, задушевності, спокою. Рушники є не лише прикрасою для життя. Їх вішали над дверима, над віками, щоб ніяке зло не проникло до хати. Рушник супроводжував людину все життя: від народження і до смерті. Кажуть, що саме слово «рушник» походить від слова «рушати».

Учень8: Рушники бувають різні за призначенням. Від цього залежить і їхній зовнішній вигляд, величина, тканина, з якої вони виготовлені, орнамент тощо. Так, у кожному домі обов'язково були рушники-утирачі. Їх подавали гостям для рук, обличчя. Виготовлялись вони з грубішої тканини і були вишиті скромно. Рушники-стирачі призначались для стирання зі столу, накривання хліба на столі, пасок і крашанок, які святили на Великдень.

Учень9: Особливою гордістю у кожної родини були рушники-покутники. Ось подивіться на зразок такого рушника. У кожній хаті у кутку висіли ікони, які повивали рушником-покутником. Робили такі рушники з тонкого полотна, і вишивка на них була особливо гарною, яскравою, колоритною.

Великою популярністю користувалися так звані кілкові рушники. Ними прикрашали картини, рамки з фотографіями, Їх як прикрасу просто вішали на кілок.

Учень10: Із рушником пов’язано багато звичаїв та обрядів. Рушник був оберегом. Хліб-сіль на вишитому рушникові – це висока оцінка гостинності українського народу. Його підносили при зустрічі дорогих гостей. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, духовну єдність.

Підсумок 3: (діти разом з вчителем виділяють найголовніше)

Четверта зупинка «Обрядова» Слайд8

Учень11: Починаючи від народження і до самої смерті, рушник супроводжував все життя українця. На чистий білий рушник або лише полотно, котре називали крижмо, приймали під час пологів дитину: це символізувало чистоту новонародженої душі. Рушником прикрашали колиску.

Учень12: Гостей зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушничку: прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, духовну єдність.

Учень13: Довгий прямокутний шматок тканини завжди у наших предків означав дорогу, шлях, який веде людину, допомагає їй жити. Так само в далеку путь проводжали душу, спускаючи небіжчика до ями на рушниках чи полотні, бажаючи йому подальшої світлої дороги в зоряних світах.

Учень14: На щастя-долю давала мати рушник синові. Вишивала – й подумки добра бажала. Казала: загорнеш, хліб у рушник, і смакуватиме тобі; а простелиш в чужому краю – матір згадаєш. Бо то не рушник, а пам’ять і оберіг.

Учень14: Вишивали також поминальні рушники. У поминальні дні. відчиняли вікно й один кінець такого рушника вивішували надвір, а другий – всередині хати. На середній, не зашитій, частині ставили запалену свічку, воду та хліб. Так нащадки шанували своїх померлих предків, родичів, запрошуючи через рушникову дорогу завітати до хати.

Учень15: Рушники завжди висіли на покутті, святому місці, де збирається вся родина на трапезу, освячуючи її молитвою. По суті, вони виконували роль тих-таки святих образів. Із запровадженням християнства, вони не зникли, а почали співіснувати разом з іконами, слугуючи їм прикрасами. Напевне від тоді стало применшуватись значення рушника, зводячись лише до його декоративної функції.

Учень16: Весілля – це свято до якого родина готувалась заздалегідь і дівчина, маючи вдосталь часу, насамперед для цього вишивала посаг. Рушники лічили десятками. Вишивання весільного рушника, на який стають наречені, вимагало цілковитого втаємничення. Виконану дівчиною роботу мають право бачити тільки її рідні в хаті. Якщо не встигала наречена, то їй допомагала мати, хрещена, сестра, але все-таки годилося хоча б квіточку чи якийсь елемент вишити на рушникові самотужки.

Учень17: Відомо, що у давнину вишивальниця ніколи не випорювала "помилок". Вважали, що як неможна наново пережити вчорашній день, так і не варто переробляти роботу, а треба йти далі.

Учень18: Рушники в минулому вишивали так, що обидва боки були вишиті однаково і чисто: видимий для нашого ока бік символізує наші діяння, котрі відомі людям, а невидимий – думки і бажання. Останні для людей невидимі і часто йдуть всупереч нашим вчинкам, у яких ми хочемо здаватися гарними, проте перед Господом сховати нічого не вдасться. Невидима наша сторона повинна бути в цілковитій гармонії з видимою, в цьому полягає сенс Буття.

Підсумок 4: (діти разом з вчителем виділяють найголовніше)

П’ята зупинка «Оздоровча» Слайд9

Учень19: У зв’язку з сучасним станом довкілля, підвищеним радіаційним фоном від Сонця та від аварійних викидів АЕС, це полотно знову стає в пригоді. Про його властивості оповідається навіть у Святому Письмі.

Учень20: А чи відомо вам, що лікувальні властивості має і сам процес вишивання. Всяке рукоділля надзвичайно активно прочищає енергетичні канали у руках жінки, даючи можливість підтримувати організм у цілковитій гармонії.

Учень21: Збереглося досить багато розповідей жінок про те, як вони вилікувались від своїх хвороб завдяки вишиванню, або мають змогу підтримувати свій психічно-емоційний стан у гармонії.

Учень22: Колись просили в Бога, щоб зцілив через вишивання, але рушник вишитий недужою людиною, вбирав у себе негативні прояви хвороби. Його неможна було тримати в домі. Тим більше комусь віддавати чи продавати. Такий рушник несли на цвинтар і пов’язували на могильному хресті. Його вже тоді не знімали аж поки вітри, дощі, морози, сонце не знищували тканину.

Підсумок 5: (діти разом з вчителем виділяють найголовніше)

Майстер клас: «І на тім рушникові» Слайд10

Сьогодні на уроці ми виконаємо свій рушник. В основі українських рушників лежить орнамент — ритмічно повторюваний елемент. Тому деталі, якими ви будете прикрашати свій рушник, повинні бути однаковими з обох боків — зверху і знизу виробу. Орнамент вишивається по краях, а в центрі — лише легкий візерунок. Домінуючим кольором є червоний, до нього додається жовтий, зелений, чорний. Техніка виконання - за вибором.

Хід роботи:

1.Інструктаж з ОБЖД при роботі з ножицями.

2.Робота в групах: розподіл обов'язків в групі; обговорення техніки виконання роботи.

3. Виконання роботи на тему « І на тім рушникові».

Етапи виконання роботи. Слайд11

1) Приготуйте два альбомні аркуші, склеєні по вертикалі.

2) Використовуючи кольоровий папір, прикрасьте рушник орнаментом, відступивши 5—6 см від краю. Пам'ятайте про те, що елементи орнаменту створюються з обох сторін.

3) Краї рушника розріжте, імітуючи бахрому.

Вчитель: Слайд12

Які чудові рушники ми з вами отримали (кожна група демонструє свій рушник та кріпить його на дошку).

Український рушник — чарує своєю красою, неповторністю кожного, хто його побачив. У вишивках — наша національна краса, наша духовність. В рушникові – як і в пісні чи слові – закладена душа народу, скарбниця якого безмежна. Отож шануйте, діти, рушники,звичаї наших предків та любіть Батьківщину!

Переглад відеофільму: «Рідна мати моя» Д.Гнатюк

Використана література:

  1. «Вільне життя плюс», №21(15029) від 18 березня 2009 року;

  2. «Декоративне мистецтво України XX століття» у пошуках «ВЕЛИКОГО СТИЛЮ», Київ «Либідь»,2005р.;

  3. «Народна творчість та етнологія» №3,2017 (368), липень-серпень,Київ 2017р.;

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
3
міс.
2
3
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!