Це невеличке історичне оповідання про єдину дочку шейха Іззета-Ати, хоробру Гульджемал, яка не лише переконала вельмож боротися з завойовниками міста Учтурфан, але й сама забезпечила місту допомогу.Юна донька шейха змалку відзначилася сильним і рішучим характером. Батько стежив за її вихованням і багато чого навчив. Вона їздила верхи, вміла користуватися компасом і біноклем, добре стріляла з рушниці. А до всього ще й мала добру освіту, знала декілька мов.