І. Франко. «Захар Беркут». Змалювання русичів у боротьбі проти монголо-татарських нападників. ТЛ: сюжет

Опис документу:
Учні ознайомляться із сюжетом повісті, поглиблять навички аналізу художнього твору.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

І. Франко. «Захар Беркут». Змалювання русичів у боротьбі

проти монголо-татарських нападників. ТЛ: сюжет

М е т а. Формувати уміння простежувати сюжет епічного твору, поглиблювати

навички аналізу художнього твору, переказу та виразного читання; сприяти

вихованню почуття патріотизму, активної життєвої позиції.

Т и п у р о к у. Комбінований урок.

О б л а д н а н н я: підготовлені учнями картки із запитаннями за змістом

твору; роздавальний матеріал.

М е т о д и , п р и й о м и т а ф о р м и р о б о т и : випереджувальне завдання,

бесіда, літературна вікторина, виразне читання, самостійна робота учнів

(твір-роздум), „вибери ознаку” (робота у парах), конкурс

Х і д у р о к у

Повість історична – се не історія… повість

історична має вартість, коли її основна ідея

зможе заняти сучасних живих людей, то

значить, коли вона сама жива і сучасна.

І. Я. Франко

І. Мотиваційний етап.

1. Літературна вікторина «Що я знаю про життя і творчість І. Франка»

    • Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року)

    • За гороскопом Іван Франко … (Діва)

    • Яким ріс малий Іван? (Розумним, допитливим)

    • Що перейняв малий Іванко від матері? (Любов до пісні)

    • І. Франко розпочав навчання коли йому було …. (Шість років)

    • Назвіть всі навчальні заклади, де навчався Іван Якович. (Початкова школа в Ясениці Сільній, монастирська школа в Дрогобичі, Дрогобицька гімназія, Львівський університет)

    • Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шевченка)

    • Яким псевдонімом підписував свої твори? (Джеджалик)

    • Найулюбленішими пристрастями І. Франка були…(Рибалка, рибництво, мандрівка)

    • В яких жанрах літератури працював Франко? (Повісті, оповідання, казки, поезії, поеми, п’єси)

    • У Відні І. Франко отримав ступінь доктора … (Філософії)

    • В якому місті похований видатний письменник? (Львів)

Примітка: за кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал

2. Актуалізація суб'єктного досвіду та опорних знань.

– Ви прочитали вдома повість Івана Франка „Захар Беркут”. А чи зрозуміли автора? Напишіть твір-мініатюру „Що хотів сказати автор повісті „Захар Беркут” своїм сучасникам, нам?”

Озвучення напрацювань, взаємооцінювання.

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Перевірка домашнього завдання.

• Конкурс на кращого знавця тексту.

Запитання, підготовлені учнями вдома, складаються у скриньку, учні по черзі витягають папірці із записаними на них запитаннями, відповідають. Щоб уникнути повторень, учитель може відібрати запитання перед уроком.

• Аналіз дібраних заголовків.

  • Прочитайте назви, які ви дали розділам повісті, визначте мікротеми кожної із частин.

  • Яку частину вам було найцікавіше читати? Чому?

  • Можливо, відчували якісь труднощі під час читання? З чим це пов’язано? (Очевидно, труднощі будуть пов’язані із особливостями мови твору –

використанням діалектизмів, архаїзмів. Учитель пояснить, що вживання цієї лексики допомагає створити історичне тло та місцевий колорит).

  • Які слова ви виписали у свої словнички? Чи знайшли тлумачення їхнього значення? (З’ясування значення незрозумілих слів вестиметься упродовж подальшої роботи з твором).

2. Бесіда на осмислення змісту твору.

– Читаючи твір, ми ставимо собі запитання. Я запитувала себе: „Яка чарівна сила (Тугар Вовк вірив, що Захар Беркут чарівник) допомогла тухольцям подолати ворога – численнішого, сильнішого, випробуваного у боях? Поміркуємо разом?

– Пригадайте, у якому стані тухольці покидали село.

– Як реагувала природа на сум людей? (Звертаємо увагу учнів на такі деталі, пригадуємо, як називається такий художній засіб: „Сторож стояв понуро, опущений, сумовитий, немов жаліючи своїх дітей... Засумувала і стара липа... Водопад... кровавим стовпом стояв над опустілою тухольською кітловиною. Ліси довкола Тухлі шептали тихо, таємничо, немов передавали собі якусь зловіщу новину. Земля... глухо стугоніла і стогнала”).

  • Який настрій створює письменник за допомогою цих образів? Так, неспокою. А далі тривога посилюється: за чорною живою хмарою круків і гайворонів щезло сонце. „Мов через прорву в тамі валиться осіння повінь, так почали в кітловину валитися чорні почвари з страшенним криком”. Яка роль цього порівняння?

  • Як зреагували ординці, коли побачили, що село порожнє?

– Виразно прочитайте опис пожежі (розділ VІ). Чому автор використав народнопоетичне порівняння з пеклом?

– Що, на вашу думку, символізує знищена монголами липа? Чому вона описується, як жива істота? Пригадайте, як називається такий художній засіб.

– Як сприймають пожежу тухольці? А нападники?

– Розкажіть про підготовку русичів до боротьби з ординцями.

– Як були знищені вороги?

– То завдяки чому перемогли тухольці? Можливо, їм допомогла чарівна сила Сторожа? (Підводимо дітей до думки, що, захищаючи свою Батьківщину, народ, сповнений патріотичним піднесенням, згуртований, може сам стати чарівником – виявляти надзвичайну сміливість, кмітливість, силу. Вороги ж зазнають поразки, бо їхніми вчинками керують не благородні наміри, а прагнення до завоювання).

3. Визначення елементів сюжету твору, поглиблення поняття про сюжет (Робота у парах).

  • Ви допомогли відповісти на моє запитання. Дякую. Водночас ми з вами простежили сюжет твору. Пригадайте, що таке сюжет.

– Виберіть з-поміж запропонованих понять ті, які стосуються сюжету.

Учні отримують картки, на яких вписані літературознавчі поняття (експозиція, портрет, зав'язка, назва твору, розвиток дії, епілог, кульмінація, розв'язка, система образів-персонажів, пролог, пейзаж, екскурс у минуле).

Завдання – вибрати лише ті, які є назвами елементів сюжету, розмістити їх у логічній послідовності, вмотивувати. Учитель коригує відповіді учнів.

ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Як ви розумієте епіграф уроку?

– Перечитайте ще раз написані вами на початку уроку твори-мініатюри. Можливо, ви хочете щось дописати? Що ж хотів сказати автор повісті „Захар Беркут” своїм сучасникам, нам?

Домашнє завдання:

а) прочитати відомості про сюжет, вміщені у підручнику, доповнити зроблені на уроці записи; б) дібрати цитати для характеристики образів Захара Беркута (для всіх учнів), Максима, Мирослави (за варіантами); в) підготуватися до виразного читання уривків: легенди про Морану і царя велетнів (розділ ІІ), промови Захара Беркута (розділ ІХ).

.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
3
дн.
0
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!