Григорій Косинка (справжнє прізвище — Стрілець; 1899–1934) — український письменник-новеліст доби «Розстріляного відродження», народився на Київщині, брав участь у повстанських рухах, а пізніше працював у радіокомітетах. Його творчість представлена збірками оповідань, зокрема «На золотих богів» (1922), «В житах» (1926) та «Серце» (1933). Через політичні звинувачення в націоналізмі Косинку було арештовано та розстріляно у 1934 році, а у 1957 році — посмертно реабілітовано.
Біографія
Народження та походження:Народився 29 листопада 1899 року в селі Щербанівка на Київщині у родині малоземельних селян.
Освіта та діяльність:Після закінчення початкової школи працював писарем, а згодом навчався у вечірніх гімназійних курсах у Києві.
Участь у повстанському русі:Був козаком Дніпровської повстанської дивізії отамана Зеленого.
Літературна діяльність та робота:З 1923 року працював директором Київського та Харківського радіокомітетів. Був членом літературних об'єднань АСПИС та «Ланка».
Загибель:5 листопада 1934 року був арештований НКВС за звинуваченням у приналежності до націоналістичної організації. 18 грудня 1934 року розстріляний у Києві.
Реабілітація:У 1957 році був посмертно реабілітований.
Творчість
Перша збірка:Перша збірка оповідань «На золотих богів» вийшла у 1922 році.
Відомі збірки:Протягом 1920-х і 1930-х років були видані його збірки «В житах» (1926), «Політика» (1927), «Вибрані оповідання» (1929) та «Серце» (1933).
Літературний стиль:Косинка відомий як майстер новели, який яскраво зображував події та життя свого часу.
Тематика:Творчість письменника відзначається глибоким психологізмом, правдивістю та гострим зображенням соціальних і політичних процесів, які відбувалися в Україні.
