Виховна година для групи продовженого дня
Тема: «Спілкуємось так, щоб зрозуміти одне одного»
Клас: група продовженого дня
Форма проведення: виховне заняття з елементами гри, бесіди та творчої діяльності.
Мета заходу: формувати в учнів навички доброзичливого та ефективного спілкування; розвивати вміння уважно слухати співрозмовника, розпізнавати емоції за мімікою, добирати ввічливі слова, розуміти різні способи комунікації та поважати індивідуальні особливості інших людей. Сприяти розвитку емпатії, взаєморозуміння, толерантності й дбайливого ставлення до власного ментального здоров’я.
Обладнання: ілюстрації до вправ, картки з емоціями та написами, картки із ситуаціями для гри «Як сказати інакше?», зображення альтернативних способів комунікації, матеріали з правилами ментального здоров’я, картки для гри «Крокодил», аркуші паперу, кольоровий картон, ножиці, клей, олівці та фломастери для створення лепбука.
Хід виховного заходу
1. Організаційний момент. Вступна бесіда
Вихователь: Доброго дня, діти! Сьогодні ми поговоримо про те, як спілкуватися так, щоб нас розуміли інші, а ми могли зрозуміти їх.
Щодня ми розмовляємо з друзями, батьками, учителями, граємося разом, ділимося думками та почуттями. Але чи завжди нам вдається зрозуміти одне одного? Чи достатньо просто говорити, щоб співрозмовник нас почув?
Іноді можна сказати багато слів, але не почути іншого. А іноді можна зрозуміти людину навіть без слів - за її поглядом, усмішкою, жестами або виразом обличчя.
Сьогодні ми станемо справжніми дослідниками спілкування! Виконаємо цікаві завдання, навчимося краще розуміти одне одного та створимо власний лепбук «Спілкуємось так, щоб зрозуміти одне одного».
2. Вправа «Який я співрозмовник?»
*(Попередньо картинки вирізані та змішані)
Вихователь: Розгляньте запропоновані картинки та розкладіть в колонки ознаки хорошого співрозмовника і такі, які є ознакою недостатньо хорошого співрозмовника
Запитання для обговорення:
- Чому важливо уважно слухати того, хто говорить?
- Що відчуває людина, коли її перебивають?
- Що допомагає нам порозумітися під час розмови?
Висновок вихователя: Щоб нас розуміли, потрібно не лише вміти говорити, а й навчитися слухати. Коли ми поважаємо співрозмовника, даємо йому можливість висловитися та виявляємо увагу, спілкування стає приємнішим.
3. Вправа «Впізнай емоцію»
Вихователь: Чи завжди люди розповідають словами про те, що відчувають? Звісно, ні! Іноді наше обличчя може розповісти про настрій навіть більше, ніж слова.
Уважно розгляньте смайлики. Спробуйте визначити, яку емоцію передає кожен із них, і знайдіть відповідний напис.
Завдання для учнів: поєднати кожен смайлик із відповідною назвою емоції.
Після виконання завдання вихователь пропонує дітям відтворити деякі емоції власною мімікою.
*(Попередньо картки вирізати та змішати)
Запитання для обговорення:
- За якими ознаками ви впізнали емоцію?
- Чи завжди можна точно зрозуміти почуття людини лише за її обличчям?
- Як можна делікатно запитати людину, що з нею сталося?
- Як ми можемо підтримати друга, який засмутився?
Висновок вихователя: Міміка допомагає нам краще розуміти почуття інших. Проте ми не завжди можемо точно знати, що відчуває людина, лише дивлячись на її обличчя. Тому важливо бути уважними, не поспішати з висновками та за потреби запитувати, чим можемо допомогти.
4. Вправа «Як сказати інакше?»
Вихователь: Уявіть, що ви хочете попросити друга поділитися олівцем, запросити когось до гри або попросити допомогти. Те, як ми звертаємося до людини, може вплинути на її настрій і бажання нам допомогти.
Спробуймо навчитися висловлювати свої думки так, щоб іншим було приємно нас слухати.
Завдання для учнів: розглянути зображення та знайти пару з переформульованими висловлюваннями, добираючи ввічливі й доброзичливі слова.
Запитання для обговорення:
- Які слова роблять наше прохання ввічливим?
- Чим відрізняється наказ від прохання?
- Чому важливо дякувати за допомогу?
- Як можна висловити незгоду, не ображаючи іншу людину?
Висновок вихователя: Ввічливі слова допомагають нам будувати дружні стосунки. Ми можемо просити, дякувати, відмовляти та висловлювати власну думку так, щоб поважати почуття інших.
5. Вправа «Спілкування без бар’єрів»
Вихователь: Ми звикли спілкуватися за допомогою слів. Але чи всі люди можуть чути, бачити або говорити однаково? Чи всім зручно спілкуватися лише за допомогою усного мовлення?
Люди різні, і способи їхнього спілкування теж можуть відрізнятися. Деякі люди не чують або мають знижений слух, деякі - порушення зору чи мовлення. Іншим людям, зокрема деяким людям з розладами аутистичного спектра, можуть бути потрібні додаткові способи вираження думок, потреб і почуттів.
Розгляньмо картинки та дізнаймося, як люди можуть розуміти одне одного, навіть коли звичайної розмови недостатньо.
Завдання для учнів: розглянути зображення та ознайомитися з різними способами комунікації, представленими на картках.
Під час розгляду вихователь коротко пояснює призначення кожного способу:
- жестова мова;
- дактилологія - передавання літер за допомогою положень пальців і рухів рук;
- тактильні способи сприймання мовлення, зокрема метод Тадома;
- метод Лорма - передавання літер і повідомлень за допомогою дотиків до долоні;
- картки із зображеннями, символами та словами;
- планшети й телефони зі спеціальними програмами для комунікації;
- інші допоміжні засоби, які дають змогу людині висловлювати свої думки та потреби.
Запитання для обговорення:
- Чи всі люди спілкуються однаково?
- Як можна передати повідомлення, якщо людина не чує?
- Чим можуть допомогти картинки або спеціальний пристрій?
- Як ми можемо поводитися, щоб людині було комфортно спілкуватися з нами?
Висновок вихователя: Усі люди заслуговують на повагу та можливість бути почутими. Не існує лише одного правильного способу спілкування. Важливо з’ясувати, який спосіб зручний для конкретної людини, дати їй достатньо часу та не соромити через особливості спілкування.
6. Вправа «Турбота про моє ментальне здоров’я»
Вихователь: Щоб нам було легше спілкуватися, дружити та розуміти одне одного, важливо дбати не лише про своє тіло, а й про свій внутрішній стан.
Коли ми втомлені, засмучені або роздратовані, іноді нам важче слухати інших і спокійно висловлювати свої думки. Тому кожному потрібно вміти помічати власні почуття та знати, що допомагає відновити сили.
Завдання для учнів: розглянути картинку, пригадати правила турботи про ментальне здоров’я та пояснити, як вони допомагають у повсякденному житті.
Висновок вихователя: Піклуватися про себе - це нормально й важливо. Ми можемо відпочивати, говорити про свої почуття, звертатися по допомогу до дорослих, яким довіряємо, і з повагою ставитися до емоцій інших людей.
7. Інтерактивна гра «Крокодил: покажи без слів!»
Вихователь: А тепер перевірмо, чи можемо ми порозумітися без жодного слова! Для цього зіграємо в гру «Крокодил».
Один учасник отримує картку із зображенням тварини, предмета або дії. Його завдання - показати те, що зображено на картці, використовуючи лише рухи, жести та міміку. Говорити й підказувати словами не можна. Решта учасників уважно спостерігають і намагаються відгадати задумане.
Після правильної відповіді можна обговорити, які саме рухи чи вирази обличчя допомогли відгадати слово.
*(Попередньо вирізати картки і роздавати по черзі учням)
Висновок вихователя: Ми можемо передавати повідомлення не лише словами, а й рухами, жестами та мімікою. Щоб зрозуміти іншого, важливо бути уважними, терплячими та доброзичливими.
8. Творча робота «Створюємо лепбук “Спілкуємось так, щоб зрозуміти одне одного”»
Обладнання: заздалегідь підготовлена основа лепбука, картинки й матеріали з попередніх вправ, кольоровий папір, клей, ножиці, фломастери, олівці.
Вихователь: Діти, сьогодні ми виконали багато цікавих завдань і дізналися, що допомагає нам краще розуміти одне одного. Пропоную зібрати всі наші відкриття в одному місці - створити спільний лепбук «Спілкуємось так, щоб зрозуміти одне одного».
Лепбук стане нашою маленькою книжкою-підказкою, до якої ми зможемо повертатися, коли захочемо пригадати правила доброзичливого спілкування.
Завдання для учнів: разом із вихователем оформити лепбук, розмістивши в ньому матеріали всіх попередніх вправ.
Орієнтовна структура лепбука:
«Який я співрозмовник?» — картинки, що ілюструють хорошу та недостатньо хорошу поведінку під час розмови.
«Впізнай емоцію» — смайлики та відповідні написи з назвами емоцій.
«Як сказати інакше?» — картинка із завданнями на добір ввічливих висловлювань.
«Спілкування без бар’єрів» — картинки з різними способами комунікації.
«Турбота про моє ментальне здоров’я» — картинка з правилами турботи про себе.
«Крокодил: покажи без слів!» — назва гри та картки із зображеннями тварин, предметів або дій.
За можливості діти можуть додати до лепбука кишеньки, мінікнижечки, рухомі елементи або власні малюнки, пов’язані з темою спілкування.
Організація роботи: вихователь розподіляє між дітьми невеликі завдання: вирізати підготовлені елементи, розкласти картинки за розділами, наклеїти матеріали, оформити заголовки та прикрасити обкладинку. Діти працюють разом, допомагають одне одному й дотримуються правил безпечної роботи з ножицями та клеєм.
Наприкінці діти презентують готовий лепбук і коротко розповідають, який розділ їм сподобався найбільше та чого нового вони навчилися.
9. Підсумок виховної години «Секрети взаєморозуміння»
Вихователь: Сьогодні ми переконалися, що спілкування — це не просто слова. Це також уважність, міміка, жести, ввічливість, повага та бажання зрозуміти іншу людину.
Погляньмо на наш лепбук. У ньому зібрані всі наші сьогоднішні відкриття. Тепер він нагадуватиме нам, що кожна людина має право бути почутою, висловлювати свої думки й почуття та спілкуватися у зручний для неї спосіб.
Заключне слово вихователя: Пам’ятаймо: щоб зрозуміти одне одного, потрібно не лише говорити, а й слухати, помічати почуття, поважати відмінності та знаходити спільну мову. Нехай наше спілкування буде добрим, щирим і дружнім!
Очікувані результати: учні розрізняють приклади конструктивної та неконструктивної поведінки під час спілкування, співвідносять міміку з емоціями, добирають ввічливі висловлювання, ознайомлюються з різними способами комунікації, пригадують способи турботи про ментальне здоров’я та беруть участь у створенні спільного тематичного лепбука.
