і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

"Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства"

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №VP567753
За публікацію цієї методичної розробки Крупіна Олена Юріївна отримав(ла) свідоцтво №VP567753
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Предмет: Історія України

Клас: 7-й

Тема: Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства.

Мета: Сформувати та закріпити знання учнів про культурну діяльність жителів давньоруського Києва періоду правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого; розвивати вміння уявляти події, які вивчаються, здатність втілюватися в історичний образ; познайомити учнів з видатними діячами періоду становлення та розвитку християнської релігії; формувати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності до минулого, бажання більше дізнатися про нього.

Обладнання: Підручник 7 клас. Історія України, інтерактивна дошка, роздавальний матеріал.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть: аналізувати письмові історичні джерела, давати стислу характеристику зображенням, робити висновки щодо значення подій, висловлювати судження щодо рівня духовного та культурного розвитку давньоруського суспільства.

Тип уроку: Практичне заняття

Структура уроку:

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Практична частина

3.1. Робота з письмовим історичним джерелом.

3.2. Робота із фото джерелом.

3.3. Робота за завданнями

ІV. Узагальнення та систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Вчитель повідомляє учням тему уроку, його мету та завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «Мікрофон»

На дошці фотографія Володимира Великого. Учням дається ручка або олівець (уявний мікрофон). Дивлячись на зображення князя учні по черзі висловлюють свої думки та асоціації, пов'язані з цим історичним діячем. Коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші. Говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон. Вчитель записує дитячі тези на дошці. Відповіді не коментують і не оцінюють.

Вчитель дякує учням за їх активність і прпонує наступне завдання.

Гра «Упізнай персону».

Учні уважно слухають гостя (перевдягненого учня), а потім відгадують - хто він.

Гість:

- Мене вважають мудрою людиною. Я прихильник мирних шляхів у досягненні мети, замість війн у дипломатії користуюсь шлюбними зв’язками. Моя сестра та доньки одружені з польським, французьким, норвезьким, угорським королями, дехто називає мене за це тестем Єворопи. Я створов перший збірник законів, що отримав назву «Руська Правда». За час мого правління було збудовано багато чудових споруд. Деякі залишилися і до сьогодення. Наприклад, храм святої Софії.

Після того, як учні впізнали Ярослава Мудрого, вчитель пропонує дітям перейти до практичної частини уроку.

ІІІ. Практична частина.

3.1. Робота з письмовим історичним джерелом.

Прочитайте уривок з літопису та проаналізуйте його за поданими запитаннями:

  1. Про яку подію йдеться у джерелі?

  2. Коли відбулася ця подія?

  3. Які наслідки цієї події?

«І коли прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на Ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде…» А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду… а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається…»

Вчитель узагальнює відповіді учнів і робить висновок, що князь Володимир Великий охрестив Русь і дав поштовх духовному та культурному розвитку давньоруського суспільства. З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви спершу в Києві, а згодом по інших містах. Учителями були священики.Також вчитель зазначає, що нова віра не могла поширитися тільки за бажанням князя. Введення християнства зустріло гострий опір і вимагало примусових заходів. Кияни були зігнані до Дніпра, де їх хрестили попи з Корсуня та Царграда . А напередодні Володимир попередив про наслідки непослуху.

    1. Робота із фото джерелом.

Вчитель пропонує розглянути фотографію та дати стислу характеристику зображенню за поданими запитаннями:

  1. Що зображено на фотографії?

  2. Хто засновник споруди?

  3. Яке було призначення споруди?

Учитель узагальнює відповіді учнів: Собор як головний храм держави відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Св. Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. При соборі велося літописання, були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.

Собор Святої Софії (Мудрості) будувався за аналогією із Софійським собором Константинополя, як головна будівля держави. Його будували візантійські майстри, але він ні в якій мірі не був копією візантійської Софії. Поява цієї будівлі у руській столиці ознаменувала появу «другого Єрусалима» . Згідно із князівськими планами Софійський собор став головним храмом Київської Русі, резиденцією Київського митрополита, а майдан перед собором – головним майданом держави, на якому збиралися віче, ради, князі неодноразово виголошували промови перед народом.

    1. Робота за завданнями.

Учні отримують роздавальний матеріал в якому міститься інформація про Митрополита Іларіона, Антонія та Феодосія Печерських. Після ознайомлення письмово відповідають поставлені запитання:


1. Яку мету переслідував князь, коли засновував київську митрополію?
2. Про що свідчить факт, що за Ярослава вперше митрополитом Київським був призначений місцевий церковний діяч?

3. Який внесок зробили Антоній і Феодосій Печерські у розвиток тогочасного суспільства?

Іларіон - київський церковний діяч і письменник ХІ ст., перший митрополит з числа русинів (з 1051). Був священиком у князівському с. Берестові під Києвом. У 1051 р. за бажанням Ярослава Мудрого, який прагнув звільнитися від прямого втручання Візантії в київські церковні справи, собор руських єпископів висвятив Іларіона київським митрополитом. Даних про його митрополитство після 1055 р. немає. Іларіон - автор видатного церковно-богословського твору «Слово про закон і благодать», написаного між 1037 і 1050 роками. Основним змістом «Слова» було прославлення Володимира Святославича за запровадження християнства на Русі, звеличення рідної землі й церкви, незалежність якої від Візантії відстоював Іларіон. Був прихильником політичної й культурної самостійності Київської держави.


Антоній Печерський – церковний діяч Київської Русі, один із засновників Києво-Печерського монастиря. Після повернення оселився разом із Іларіоном, майбутнім митрополитом Київським, неподалік від літньої князівської резиденції села Берестова на горі над Дніпром (за іншими даними – у печері, викопаній Іларіоном). На цьому місці виник Києво-Печерський монастир, засновниками якого стали Антоній і Феодосій.

Феодосій Печерський - визначний церковний діяч Київської Русі, ігумен Києво-Печерського монастиря, письменник. 1055 був прийнятий Антонієм Печерським до монастиря. Близько 1062 став ієромонахом, згодом – ігуменом Києво-Печерського монастиря. Феодосій розпочав будівництво Успенського собору та монастиря з келіями. Був активним учасником політичних подій, які відбувалися у Київській державі у 1060–70-х рр., у період боротьби за київський стіл між Ярославичами.З творів преподобного Феодосія відомі: два повчання до народу, десять повчань до ченців, два послання до великого князя Ізяслава і дві молитви.

Заснована преподобним Антонієм і влаштована преподобним Феодосієм Києво-печерська обитель зробилася зразком для інших монастирів і мала велике значення для розвитку Української церкви. З її стін виходили знамениті архіпастирі, ревні проповідники віри і чудові письменники.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Фронтальне опитування:

  1. Коли і ким була охрещена Русь?

  2. Яку роль відігравав Софіївський Собор?

  3. Яке значення мала церква в житті людини періоду розквіту Київської Русі?

V. Підсумки уроку:

Учитель нагадує учням головні моменти розглянутого матеріалу:

  • Церква стала своєрідним центром, у якому органічно синтезувалися витвори майстрів різних культурних сфер — архітектури, живопису, музики, скульптури, літератури. Культура мала служити церкві, свідченням чого є абсолютне домінування в мистецтві біблійних сюжетів, у літературі — релігійної проблематики, в архітектурі — культових споруд. У княжу добу саме церква стає одним з найдоступніших місць задоволення естетичних потреб народу.

  • Вже за часи Володимира та Ярослава Мудрого шкільна освіта була важливою сферою загальнодержавної та церковної політики. Про високий рівень розвитку освіти свідчить існуюча в той період диференціація навчальних закладів: палацова школа підвищеного типу (державний навчальний заклад, що утримувався за рахунок князя); школа «книжного вчення» (для підготовки священиків); світська (приватна) школа домашнього навчання (головним чином, для купецького та ремісничого міського населення).

  • Накопиченню знань, обміну інформацією, розвитку шкільництва сприяло заснування при храмах, монастирях та князівських дворах бібліотек. Одною з найвідоміших була книгозбірня Ярослава Мудрого.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Практичне заняття Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства

Слайд № 2

Сформувати та закріпити знання учнів про культурну діяльність жителів давньоруського Києва періоду правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого;розвивати вміння уявляти події, які вивчаються, здатність втілюватися в історичний образ; познайомити учнів з видатними діячами періоду становлення та розвитку християнської релігії; формувати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності до минулого, бажання більше дізнатися про нього. Мета уроку:

Слайд № 3

Метод “Мікрофон”

Слайд № 4

Гра “Упізнай персону”

Слайд № 5

«І коли прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на Ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде…» А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду… а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається…» Робота з письмовим джерелом

Слайд № 6

1. Про яку подію йдеться у джерелі? 2. Коли відбулася ця подія? 3. Які наслідки цієї події? Дайте відповіді на запитання:

Слайд № 7

Робота із фото джерелом

Слайд № 8

1. Що зображено на фотографії? 2. Хто засновник споруди? 3. Яке було призначення споруди? Дайте відповіді на запитання:

Слайд № 9

Робота за завданнями

Слайд № 10

1. Яку мету переслідував князь, коли засновував київську митрополію? 2. Про що свідчить факт, що за Ярослава вперше митрополитом Київським був призначений місцевий церковний діяч? 3. Який внесок зробили Антоній і Феодосій Печерські у розвиток тогочасного суспільства? Дайте відповіді на запитання:

Слайд № 11

1. Коли і ким була охрещена Русь? 2. Яку роль відігравав Софіївський Собор? 3. Яке значення мала церква в житті людини періоду розквіту Київської Русі? Фронтальне опитування:

Слайд № 12

Опрацювати відповідний параграф підручника Домашнє завдання:

Слайд № 13

Дякую за увагу!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Розробка уроку для 7-го класу Практичне заняття "Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства". Урок складається із таких частин: організація навчальної діяльності , актуалізація опорних знань, самої практичної роботи (Робота з письмовим історичним джерелом, Робота із фото джерелом, Робота за завданнями), узагальнення та систематизації знань, підсумків уроку та домашнього завдання.
  • Додано
    27.02.2018
  • Розділ
    Історія України
  • Клас
    7 Клас
  • Тип
    Презентація
  • Переглядів
    165
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    VP567753
  • Вподобань
    0
Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1800 грн
540 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №VP567753
За публікацію цієї методичної розробки Крупіна Олена Юріївна отримав(ла) свідоцтво №VP567753
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти