100 років віддаляють нас від голодомору 1921-1923 років – масштабної катастрофи, жертвами якої стали мільйони людей. Небайдужість до минувшини «малої Батьківщини», збереження родинної пам’яті, популяризація місцевих історичних знань - важливі компоненти формування ідентичності сучасності сьогодення. Багатовікова історія українського народу переписна голодними лихоліттями. Важкими та трагічними для населення України видались 1921 – 1923 рр. Іноді можна почути : «Задля чого перегортати сторінки трагічного минулого, адже сучасне життя українців і так маловтішне ?» Однак, історія – це не лише минуле, а і наш, теперішній день. В зв’язку з цим особливого змісту набуває попередження американського філософа Сантаяни: « Той, хто забуває про історію, приречений на її повторення».[14,cт.11] Безпам’ятність породжує бездуховність, плюндрує традиції, руйнує самобутність народу. Ми, українці, як історична нація, маємо берегти пам'ять про трагічні сторінки своєї історії.
Мета даної роботи – проаналізувати голодомор 1921-1923рр. для України та Полтавщини, виявити причини та наслідки дії радянського уряду в ці роки, пояснити вплив на перебіг подій інших країн.
Наглядним завданням для науковців є проблема дослідження голодомору на регіональному рівні. 1) - розкрити загальну характеристику голода 1921-1923 років. 2)- вивчити причини голоду та виявити, як на розповсюдження голоду вплинув радянський уряд, його дії та політику, щодо України з 1921-1923 роки; 3) - зрозуміти, як до дій ЦК Допголу ставилися на теренах України, чи були методи протидії; 4) - дослідити чи були спроби загарбництва церковних цінностей з боку більшовиків, проаналізувати якими були дії інших країн для допомоги Україні, та чи були на теренах України рятівники.
Актуальність цього питання не викликає сумнівів. Матеріал викладений у роботі, буде цікавий як для широкого кола шанувальників історії українського народу, так і для дослідників, краєзнавців, студентів, учнів навчальних закладів. Актуальність роботи посилює той факт, що голод як засіб державного терору вперше застосований більшовиками 1921-1923 рр. і далі був активно використаний у 1932-1933 рр, а методи вилучення хліба шляхом хлібозаготівель поширювались в Україні в 1946-1947 роках. Знання історії про голод 1921-1923 рр. допоможе краще усвідомити і зрозуміти проблеми і труднощі сьогодення, сучасного розвитку сільського господарства і його взаємовідносин з промисловістю і державною владою.
Голодомор 1921-1923 рр. в Україні - одна з найжахливіших трагедій за всю історію людства, феномен тривалого приховування від громадськості соціального лиха, трагедії гігантських масштабів. Для того, щоб подібне не повторилося, потрібно вшановувати пам'ять убієнних голодом, розповідати людям про голодні роки на сторінках науково-популярних та навчальних видань. «Ніхто не забутий, ніщо не забуте».
