До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
6
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Хмара слів до теми "Життєві блага людини" / Громадянська освіта, 10 клас

Опис документу:
Засобом для задоволення потреб людини є благо. Економічна наука розподіляє всі життєві блага на дві групи: дарові блага (неекономічні) та економічні. Учням пропонується виписати з хмари слів блага у дві колонки, які відповідають цим двом групам. Додатковий матеріал - рубрика "Учителю для самоосвіти".

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Громадянська освіта

Життєві блага людини

Завдання:

Випишіть з хмари слів у дві колонки життєві блага людини:

1) дарові блага (неекономічні);

2) економічні.

Для самоосвіти вчителя

Блага

Блага – матеріальні та нематеріальні цінності, що приносять людям користь, задоволення, радість тощо. Сутність блага першим досліджував Платон. Він розглядав його як вихідний мотив діяльності людей у приватному та громадському житті, розрізняючи при цьому корисне, некорисне та цілком непотрібне благо. Одна й та ж річ за певних умов може бути корисним і некорисним благом (наприклад, ліки). До корисних благ Платон відносив задоволення, багатство, насолоду, радість, щастя, красу, фізичну силу, впливові родинні зв'язки та ін. На думку Аристотеля, благами є засоби до існування.

Англійський філософ Дж. Локк називав громадськими благами життя, свободу, фізичне здоров'я, володіння такими речами, як земля, гроші та ін. К. Маркс називав блага споживчими вартостями, відносив до них все те, що може потенційно задовольняти потреби людини. Ж.-Б. Сей визначав благо як наявні засоби для задоволення потреб. Водночас К. Менгер стверджував, що здатність будь-якого предмета задовольняти певну потребу людини, ще не перетворює його на благо. Для цього потрібно усвідомити таку здатність будь якої речі (наприклад, до того, як про цілющі властивості кореня женьшеню не знали, він не був благом). На цьому аспекті пізнання сутності блага наголошують й інші економісти. На думку А. Маршалла, благо – бажана річ, яка задовольняє потреби людини. Виділяють балага речові (матеріальні), наприклад багатство, та неречові (повітря, сонце), взаємозамінювані (або субститути, наприклад, чай і кава) та взаємодоповнювані (або комплементарні, наприклад, автомобіль та бензин), недовговічні та тривалі, сучасні й майбутні та ін. Поширеною є думка про те, що необмежені блага доцільно називати вільними, а обмежені – економічними благами або ресурсами, що благами є продукти і товари. Недостатність благ порівняно з потребами суспільства є загальноекономічною (існує в усіх суспільно-економічних формаціях) суперечністю, а отже, важливою рушійною силою розвитку суспільства. Відповідно до економічної сутності людини блага поділяють на ті, що відповідають потребам людини-працівника (наприклад, творча, змістовна праця, сприятливі умови праці)та людини-власника (привласнення максимального доходу, багатство). Щодо соціальної сутності людини блага поділяють на політичні (свобода людини), правові (надійний правовий захист майнових прав особи, колективу тощо), національні (можливість розвивати національну культуру, мову, духовні традиції та ін.), культурні тощо. Стосовно людини як біологічної істоти – це фізична сила, радість, насолода та ін. Водночас важливо розглядати такі блага в органічній єдності та взаємодії (у взаємопроникненні, взаємозбагаченні тощо).

Економічні блага

Економічні блага – сукупність матеріальних речей і послуг які є предметом виробничої діяльності й обміну використовуються для задоволення людських потреб і кількість яких обмежена порівняно з потребами, які вони задовольняють. Частину благ, що існують вільно в природі і не є предметом економічної діяльності, відносять до благ, а не до економічного благу. До такого блага належить, зокрема, повітря. Водночас воно за певних умов перетворюється на економічні блага, наприклад, на підводному човні.

З економічними благами органічно пов'язана категорія рідкісності. Економічні блага поділяють надовготермінові й недовготермінові, взаємозамінюваній взаємодоповнювані, теперішні й майбутні, прямі й непрямі. Довготермінові економічні блага використовуються для задоволення однієї і тієї ж погреби декілька (багато) разів, споживаються поступово впродовж тривалих вживань (використань). До них належать автомобілі, телевізори та інші предмети тривалого користування. Недовготермінові економічні блага можуть задовольняти певну потребу один раз, повністю споживаються водному акті використання (наприклад, блага, призначені для споживання). До взаємозамінюваних економічних благ (субститутів, конкуруючих у вживанні) належать вершкове масло і маргарин, автомобілі різних марок тощо. Взаємодіючі економічні блага – це економічні блага, спроможні задовольниш певні потреби лише у разі їх спільного використання (наприклад, автомобіль і бензин). До теперішніх економічних благ належать блага які знаходяться у безпосередньому розпорядженні економічного суб'єкта, до майбутніх – блага, якими індивід зможе розпорядитися лише в майбутньому (наприклад, покладені в ощадний банк на терміновий вклад гроші). Прямі економічні блага (такі споживчі блага, як їжа, одяг тощо) безпосередньо задовольняють певні потреби, їх не треба перетворювати. Непрямі економічні блага задовольняють потреби людей лише як засіб (устаткування, машини, сировина тощо).

Антиблага

Антиблага – товар або послуга, які не є корисними для споживача.

 

Недостойне благо

Недостойне благо – товар або послуга, споживання яких повинно заборонятись або не стимулюватися навіть у випадку прагнень індивідів придбати їх через своє невігластво. До недостойних благ належать, зокрема, алкогольні напої, наркотики, друковані видання, в яких пропагується насилля, тощо.

Капітальні блага

Капітальні блага – термін для позначення матеріально-речових елементів продуктивного капіталу, до якого належать верстати, машини устаткування, будівлі споруди, сировина, напівфабрикати, інструменти, допоміжні матеріали та інші елементи засобів виробництва. Ці товари використовуються для виробництва інших товарів тобто продуктивно. На противагу їм, товари особистого споживання використовуються непродуктивне тому їх називають споживчими благами. Капітальні блага поділяють на товари тривалого (верстати машини, будівлі тощо) і нетривалого (сировина, електроенергія, напівфабрикати) використання. Такий поділ у марксистській економічній літературі дістав назву «основного та оборотного капіталу». Критерієм поділу на капітальні блага тривалого і нетривалого користування є довговічність речей, їх фізична нерухомість або рухомість. Критерій поділу на основний і оборотний капітал – спосіб перенесення вартості цих речових елементів капіталу на новостворений продукт. До основного капіталу належать засоби виробництва які переносять свою вартість повністю й одразу.

 

Вживання терміна «капітальні блага» некоректне тому, що матеріально-речові елементи продуктивного капіталу мають назву, яка відображає їх соціально-економічну природу – тобто блага, пов'язані з капіталом. Тому засоби виробництва неправомірно ототожнюють з капіталом, а їх речовий зміст – із суспільною формою. Щодо категорій «основний та оборотний капітал», то теоретичне вираження процесів перенесення засобів виробництва на новостворений продукт навіть за капіталістичного способу виробництва недоцільно пов’язувати лише з назвою «капітал», оскільки у такому разі йдеться передусім про характеристику матеріально-речової структури засобів виробництва, а відтак суспільної форми. В цьому аспекті логічніше говорити про основні та оборотні фонди.

Позиційне благо

Позиційне благо – це благо, доступність якого обмежена через природні причини або для збереження довкілля. До позиційних благ належать, наприклад, мальовничі ландшафти, рибні місця.

Благо Гіффена

Благо Гіффена – благо, величина попиту на яке зменшується зі зниженням ціни. Отримало назву на честь Р. Гіффена, який з'ясував, що бідні верстви населення купують більше хліба із зростанням цін на нього.

Благодійність

Благодійність – надання безоплатної допомоги (матеріальної і грошової) особам і організаціям, які бідують, забезпечення людей благами та послугами за рахунок благодійника.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Українська мова у професійній діяльності державних службовців. Публічна комунікація»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.