Хліб - усьому голова

Опис документу:
Це виховний захід, який було проведено з учнями 4 класу. Він є підсумком роботи учнів над проектом "Хліб_ усьому - голова". Над даним проектом учні працювали протягом місяця. Було створено 4 групи («Дослідники і аналітики», «Народознавці», «Літератори», «Художники» та «Біологи»). Кожна група мала своє завдання. Діти проводили опитування у своїх сім'ях, дізнавалися про історію хліба, національні традиції та особливості.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Хліб – усьому голова

(презентація проекту)

Бутівська ЗОШ І – ІІІ ст.

Чмирівської сільради

Старобільського району

Луганської області

вчитель Косолап

Тетяна Олександрівна

Тема. Хліб – усьому голова.

Мета. Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій. Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.

Обладнання. Презентація «Хліб – усьому голова», паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, плакати з висловами про хліб, виставка книг, малюнки.

ХІД ЗАХОДУ

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене …» у виконанні учнів

Ведучий. Добрий день вам, люди щирі!

Ведуча. Добрий день вам, друзі милі!

Ведучий. Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про те, що завжди було турботою і радістю людини.

Ведуча. Проте, без чого не уявити ні степової долі, ні світанку, ні рідного дому.

Ведучий. Про те, що для кожного з нас необхідне, як сонячне світло, чи дихання.

Учитель. Про хліб поговоримо сьогодні,

Бо хліб – усьому голова. Від хліба все – і радість, і пісня. І життя, і зростання, і матері посміх, І кроки дитини, і доля щаслива.

1. Щодня до нас приходить гість – Рум’яний, теплий, свіжий, І називається він хліб, Він наша перша їжа.

2. Звичайно, перша, головна, Як сонце і повітря, Хлібина ніжна і смачна Пшенична або житня.

3. Імен багато має хліб, Є гарні і незвичні – Рогалик, торт, батон, пиріг І паска й паляниця. Ще – бакалійник і калач, Перепічка і піца.

4. За 5 – 6 тисяч літ до нас Вже пахло в світі хлібом. І перший в світі хлібодар Ним снідав і обідав.

5. З тих незапам’ятних часів Хліб на столі – це свято; Скажіть, святіше щось за хліб Чи будемо ми мати?

Вчитель. Сьогодні ми презентуємо проект «Хліб – усьому голова» (сл. 1), над яким учні нашого класу працювали 1 місяць. Отже, дозвольте представити учасників проекту:

  • Група «Дослідники і Аналітики»

  • Група «Народознавці»

  • Група «Літератори»

  • Група «Художники»

  • Група «Біологи»

Мета нашого проекту (сл. 2): познайомитися з історією хліба, його національними особливостями і традиціями; розширити і уточнити знання про виробництво хліба та різноманіття хлібобулочних виробів. А головне ми повинні зрозуміти, яку цінність має хліб, берегти його та шанувати.

Я запрошую групу дослідників. Завданням цієї групи було: дослідити, як хліб потрапив до нас на стіл та провести соціологічне опитування серед батьків, вчителів, друзів.

Дослідники і аналітики

На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Перший хліб був у вигляді рідкої каші. Ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжарювати, а потім з’явився перший прісний хліб – коржі з густої зернової каші – тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення (сл. 3).

Хліб зі дріжджового тіста з’явився пізніше. Його Батьківщиною вважають Єгипет. Пекли його різної форми: круглий, довгастий, у вигляді пірамід, риб та інших тварин. Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до нашої ери. Уже до ІХ століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою (сл. 4).

Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені вважають, що саме предки українців винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали борозну та спекли перший хліб (сл. 5).

Хліб – це свого роду реліквія. Є навіть музеї хліба. У музей мистецтв Нью-Йорка є круглий хліб, вік якого 3400 років, а в Цюріхському музеї виставлений хліб якому 6000 років. Деяким експонатам більше сотні років і в кожного своя історія! В Києві музей хліба відкрився у 1983 році (сл. 6).

Саме слово «хліб» грецького походження. Воно походить від слова «клібатос» - горщик, у якому випікали хліб. А які ж хліби випікали в Україні? Французький письменник Оноре де Бальзак, перебуваючи в Україні писав: «… як ви приїдете в Україну, в цей рай зелений, де я запримітив уже 77 способів приготування хліба …». Перепічки і пампушки, коржики і балабушки, пундрі і плесаники, дужики, гречаники, перевертеники, макротеники, ріп’яники (сл. 7).

Вчитель. Ми дослідили: для того, щоб хліб потрапив до нас на стіл прикладають зусиль люди 120 професій. Люди яких професій потрудилися над ним?

1. Виросла пшениця, ні спеки ні холоду не боїться. То вчений багато років працював, серед зерняток найкращі вибирав, нові сорти виводив (сл. 8). 2. Агроном сказав, коли орати, як землю удобрити, чим зерно обробити (сл. 9). 3. Тракторист землю орав, поле засівав (сл. 10). 4. Льотчик над полем кружляв, молоді паростки від шкідників захищав (сл. 11). 5. Коли дозріли колоски, комбайнер колоски зібрав (сл. 12). 6. Шофер зерно на елеватор повіз (сл. 13). 7. Коли зерно висушили, мельник його на борошно змолов (сл. 14). 8. Із борошна пекар замісив тісто і випік хліб (сл. 15).

Отже, хліб пройшов тяжкий шлях, перш ніж потрапити до нас на стіл.

Також ми провели соціологічне опитування серед батьків, учнів, вчителів (сл. 16).

1. На питання «Який ви хліб полюбляєте більше: чорний чи білий?»

  • чорний – 7 сімей;

  • білий – 11 сімей.

2. Чи можете ви обійтися за обідом без хліба?

  • так – 6 сімей;

  • ні – 12 сімей.

3. Що ви робите з відходами хліба?

  • годуємо тварин – 11 сімей;

  • віддаємо птахам – 3 сім’ї;

  • сушимо сухарі – 5 сімей;

  • інше – 1 сім’я (відходів не маємо).

А чи завжди ми ставимося до хліба дбайливо? Скільки незібраних колосків залишається лежати у полі! Підраховано, що якщо на кожному кВ. м хлібного поля залишається один колосок, то хлібороб на кожному гектарі не дорахується пуд зерна. А скільки це кілограмів?

А якщо кожен із нас протягом року шматочками викине хоч 2 кг хліба, то це вже буде 90 тисяч тон. Подумайте, скільки людей працювало даремно, якщо ви так будете ставитися до хліба? Бережіть його!

Народознавці

Вчитель. Я запрошую групу народознавців. Завданням цієї групи було дізнатися, яке ж значення має хліб в житті українського народу, а також вивчити традиції та обряди пов’язані із хлібом в Україні.

Хліб і сіль в українській хаті завжди були символом гостинності. Хліб, як і рушник, здавна в Україні служив оберегом. Кругла паляниця нагадувала сонце і була символом сонця, якому вклонялися наші далекі предки. Жоден із українських обрядів не обходився без хліба, тому що хліб – це життя, добробут, багатство (сл. 17).

Коли народжувалася дитина, то провідувати її йшли з хлібом, щоб дитина була щасливою, багатою. На хрестини також йшли з хлібом. Сватали дівчину із хлібом, яким обмінювалися при згоді дівчини на шлюб. Перед весіллям у суботу пекли караван, який оздоблювали калиною, барвінком, червоними стрічками. Крім караван, пекли калачі, шишки. Мати благословляла молодих хлібом, коли вони йшли до церкви, обсипала їх пшеницею на щасливе й багате життя (сл. 18).

У поховальних обрядах також присутній хліб. Його клали на віко домовини. Калач чи хліб несли до церкви, де служили панахиду по померлому. На поминальному обіді усім роздавали поминальне печиво, пиріжки чи булочки.

Найбільше хліб використовували у різдвяному обряді. По-перше, символ Різдва це дідух, житній або пшеничний сніп, який стояв на покуті до Водохреща. По-друге, це обрядова їжа кутя, яку готували на всі святі вечори (6 січня святвечір, 13 січня щедрий вечір, 18 січня голодна кутя). Кутю готували із товченої пшениці, додавали мед, мак, горіхи. Ще одна обрядова страва пироги, які обов'язково пекли на щедрий вечір 13-ого січня (сл. 19).

На Великдень пекли із здобного тіста обрядовий хліб паску, прикрашали фарбованим пшоном, маком, цукровою пудрою. Хліб використовували і в обрядах зустрічі весни на свято 40 святих (22 березня). Господині пекли із тіста жайворонків, з якими діти вибігали надвір і закликали весну. Обрядове печиво пекли і на свято Маковія (14 серпня) це коржі з маком та медом. І нарешті калита, яку пекли на Андрія (13 грудня). Калита круглий корж з діркою посередині, який символізував сонце. І кусання калити не випадкове, адже сила осіннього сонця зменшувалася і це символізувала собою надкушена калита (сл. 20).

Вчитель. «Хліб наш насущний дай нам на кожен день», молили Всевишнього наші предки і дякували Богові щоденно за хліб на столі.

Вчитель. А зараз група «Народознавців» загадає вам загадки (сл. 21).

1. Кину її в грядку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина)

2. Що то за твір, що ні чоловік,ні звір,а вуса має. (Ячмінь)

3. Ріжуть мене ножакою,

Б'ють мене ломакою;

За те мене отак гублять,

Що всі мене дуже люблять. (Хліб)

4. Без рук, без ніг, а підперезаний. (Сніп)

5. Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам, а з друзями розмовляє (Колос)

6. Мене б'ють, товчуть, ріжуть,

А я все терплю

І всім добром плачу. (Хліб)

7. Круглий мов сонечко, щедрий мов літечко, на черінь просунеться, стоїть – красується. З печі – на блюдо, їжте мене, люди, на здоров’ячко. (Коровай)

Біологи

Пшеничний хліб містить білки, вуглеводи, жири, енергетична цінність 225 ккал, амінокислот в нім мало. У житньому хлібі теж є білки, жири, вуглеводи, енергетична цінність цьому хлібі 180 ккал, а амінокислот в нім багато. Вийшло, що пшеничний хліб поживний, але житній корисніший, бо в ньому більше амінокислот (сл. 22).

На уроках «Основ здоров’я» ми дізналися, що норма споживання хліба за добу для дітей 120-300 грам. Підліткам 350-400 грам. Більш всього потрібно хліба людям, що займаються фізичною працею. Їм потрібно 800 грам хліба (сл. 23).

Хліб – істотне джерело вітамінів групи В. він служить повсякденним постачальником рослинної клітковини. Нарешті, хліб – джерело необхідних організму мінеральних речовин, а саме калію, кальцію, магнію, фосфору, заліза.

Майже половину енергетичних ресурсів, необхідних для життєдіяльності, людина отримує від хліба. І ніщо в нашому житті нам не замінить хліб. Наші предки учили: «При ситості пам’ятай голод».

Художники

Вчитель. В нашому класі був оголошений конкурс малюнків на тему «Хлібом славиться земля». Діти активно прийняли в ньому участь. За свою роботу переможці отримають грамоти.

Літератори

1. Золоті слова Забувать немає права. Хліб – усьому голова В полі, в домі, в державі

2. Честь і слава хліборобам, Що живуть в моїм селі! Хлібороби хліб нам роблять, Знайте ви про це усі.

3. В пору літню, в час осінній. Навесні – в гарячий час Косять. Жнуть вони і сіють. Лан орють – котрий раз?

4. Хлібороб в широкім полі Нам вирощує врожай, Пшениці шумлять на волі Де початок їм, де край?

5. А їсте ви паляницю, Калачі смачні їсте , Не забудьте уклонитись Хліборобові за те!

Виконання учнями пісні «Як діждемо літа та нажнемо жита».

Притча про хліб

Якось один чоловік знайшов велику грудку золота. У своєму господарстві він, звичайно,не міг його застосовувати, і вирішив продати, але боявся продешевити. І пішов чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити вартість золота. І сказав йому мудрець:

Ти що-небудь сьогодні їв?

Нічого не їв.

А вчора?

І вчора не їв.

А позавчора?

Позавчора їв.

От коли поголодуєш три доби, своє золото віддаси за шматок хліба.

Вчитель. Уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство – хліб. Кожного разу беручи в руки запашну скибку хліба, згадуймо його творців. Шануймо їхню працю!

Ведучи розмову про хліб, не можна не згадати й страшні сторінки історії, коли люди цілими сім’ями помирали від голоду. Як важко прожити людині без шматочка хліба! Згадаймо 1933 рік... (сл. 24). Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор. Становище в країні було катастрофічним.

Внаслідок повного виснаження організму від голоду померло 20 мільйонів чоловік. Саме в ці дні ми вшановуємо пам’ять померлих в роки страшного голодомору 1932 – 1933 років. Це страшне слово – «голод». Від нього помирали і дорослі, і діти, промовляючи своє останнє слово «хліба, хоч трохи хліба». Матері божеволіли, бо не могли врятувати своїх дітей від смерті. Шматок хліба коштував життя. І зараз кожен, хто пережив ці страшні часи, не кине й крихти хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду в ті страшні часи. Мабуть, у кожній сім’ї є свідки тих страшних подій. Давайте вшануємо тих, хто помер від голоду в ті страшні часи. Запалимо на згадку про померлих поминальну свічку і вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання (сл. 25).

Хвилина мовчання (сл. 26).

Перегляд відеосюжету про голодомор

1. На скибку хліба я дивлюсь, рум’яну, білу, запашну. На скибку хліба я молюсь, до неї руку простягну (сл. 27).

2. Молюсь за тих, хто скибки тої, не дочекавсь, заснув навік Зими холодної, лихої в той чорний тридцять третій рік.

3. Молюсь за вас, дорослі й діти, щоб ми не знали бід отих, Нехай поняття «хліб», «життя» і «жито» завжди належать до святих.

4. І кожен день, і кожну мить дай, Боже, хліб насущний, Щоб ми могли у мирі жити, щоб не були безумні.

5. Молись до хліба, не кидай, хай хліб спасінням буде, Бо не черствіє хліб святий, черствіють тільки люди.

Вікторина «Все про хліб»

1. Що таке хліб?

2. Які рослини вирощують для виготовлення хліба? (Пшениця, жито, ячмінь, овес).

3. В чому різниця між озимою і яровою пшеницею? (Ярину сіють весною, озимину – восени, взимку).

4. Куди зерно везуть після збору? (На елеватор – сховище для зерна)

5. Де зерно перетворюють у борошно? (На млині)

6. Про нього говорять: « … – усьому голова».

7. Батьківщина хліба? (Єгипет)

8. Які ви знаєте назви хліба? (Паляниця, коровай, буханець).

9. Пшеничний хлібець у вигляді кільця із заварного тіста. (Бублик)

10. Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна? (Вермішель, макарони, вафлі, печиво, тістечка, пряники, бублики, баранки).

11. Як можна довше зберегти хліб свіжим? (Загорнути у серветку і покласти в хлібницю).

12. Дитяча гра, що отримала назву на честь цього хліба. Їм величають іменинника. (Коровай)

Вчитель. Щоб смачний коровай щодня був у нас на столі, ми повинні визначити для себе чіткі правила звертання, спілкування з хлібом. Давайте спробуємо їх вивести. Допоможіть мені, я починаю речення, а вам треба закінчити, «включіть логіку».

Бери хліба стільки … (скільки з’їси).

Ніколи не бери хліб … (брудними руками).

Не загортай хліб … (в газету).

Не клади хліб в сумку … (з овочами, піддаючи себе небезпеці захворіти).

І головне пам’ятайте: хліб наше багатство. Бережіть і шануйте його (сл. 28).

Звучить пісня «Поле, моє поле».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.