Хліб -мірило усіх багатств

Виховна робота

Для кого: 3 Клас

26.03.2021

120

5

0

Опис документу:
Виховний захід спрямований виховувати в учнів бережливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба. Ознайомити з народною мудрістю про хліб, із шляхом надходження хліба на стіл. Закріпити знання про традиції нашого народу.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Хліб – мірило усіх багатств

Мета: Виховувати в учнів бережливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба. Ознайомити з народною мудрістю про хліб, із шляхом надходження хліба на стіл. Закріпити знання про традиції нашого народу.

Матеріал до заняття: Хліб на рушнику, ілюстрації, кросворд, казка, сюжетні малюнки, вислови і прислів’я про хліб, колоски пшениці, відео «Як печуть хліб», «Як хліб на стіл потрапляє».

Хід заняття

І. Організаційна частина

- Відгадайте спочатку ось таку мою загадку:

Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов сонечко,

На черені посунеться-

Стоїть красується.

З печі та на блюда –

Їжте мене люди

На здоров’ячко! (ХЛІБ)

  • Сьогодні ми з вами побуваємо уявно на полі, в пекарні та дізнаємось звідки до нас на стіл приходить хліб. І підтвердимо золоті слова: «Хліб – усьому голова! Хліб – мірило усіх багатств!!!»

ІІ. Основна частина

  • Послухаймо українську народну казку «Хліб і золото». Якщо ви її знаєте, то будете мені допомагати. ( текст казки в кожного на партах)

Українська народна казка «Хліб і золото»

Жили на світі два брати. Один –бідний, а другий – багатий. Одного разу пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати й говорити:

– Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!..

Глянув пан на чорну хлібину і каже:

– У нас і калачів досить! Мої діти їдять білі калачі, навіщо ти мені.

Хлібина покотилася далі. Докотилася вона на край села, до хати бідняка. Надворі бавились діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо занесли до хижі. Тут же діти почали краяти ножем та їсти. З’їли майже всю, залишився тільки окраєць. А з окрайця виросла нова хлібина. І так у хаті бідного був хліб, і не було більше голоду.

Одного разу з високої гори відірвалося золото. Покотилося золото й зупинилося перед хатою бідняка. Стукає у двері й просить, щоб його прийняли. Вийшов бідняк, подивися й каже:

– У нас тепер є що їсти, нам тебе не треба…

Покотилося золото далі й зупинилося перед палацом. З того часу діти пана почали погано вчитися в школі, панська земля перестала родити, худобина множитися, а слуга що не робив – усе було погано.

Не стало в пана хліба. Як не шкодував, а взяв кусень золота і поніс до бідняка, щоб поміняти на хліб. Бідняк не взяв золота, але відрізав половину хлібини панові, половину залишив собі. З окрайця у бідняка виросла нова хлібина. З окрайця у пана хлібина не виросла…

Аналіз прочитаного ( Використання LEGO )

  • Про що наша казка?

  • Хто головні герої казки?

  • Чому казку називають українською народною? В чому її особливість?

  • Покажіть цеглинку такого кольору з якою асоціюється хліб.

  • Для мене це жовтий колір. Колір мудрості, тепла, сонечка, яскравого дня.

  • З якою цеглинкою асоціюється у вас золото?

  • Діти, а для мене це червона цеглинка. Дуже яскрава, дорога, але не найважливіша у світі.

  • Який брат, на вашу думку, вчинив правильно? Чому?

  • Ну то, діти, скажіть тепер, що важливіше золото чи хліб?

  • А чи знаєте ви звідки береться хліб? Хто може розповісти?

Розповідь про хліб

На рушнику лежить хліб.

  • Ось погляньте, у нас на рушнику є хліб. А в народі кажуть: «Хто не посіяв до Івана Богуслава (9 жовтня), той не вартий доброго слова.»

Через кілька тижнів пшеничка зійде і буде радувати око зеленими хвилями. Зимою вона буде лежати під холодною білою ковдрою. А коли настане весна пшеничка піде в ріст. Тепли літечком достигне і заколоситься золотим колоссям. В кінці літа, приблизно у місяці серпні, уже будуть жнива.

  • А чи знаєте ви чому місяць серпень?

  • Колись жали люди серпами.

  • А зараз:

Загадка

По полю ходить,

Зерно молотить,

Жне, косить,

Хліба не просить. (КОМБАЙН)

  • А що молотить комбайн?

  • Жито, пшениця, ячмінь…

  • Чи розрізняєте ви злакові культури?

  • От я вам принесла декілька видів культурних рослин ( Перегляд злакових культур, зерен в посудинах: жито, пшениця, просо, ячмінь.)

Перегляд зернових рослин. Дослідницька робота.

  • Чи знаєте, що виготовляють з них?

З жита – чорний хліб.

Пшениця – білий хліб, булочки, коровай, вареники.

Овес – ваша улюблена каша «Геркулес». Просо – пшоно. Ячмінь – перловка на суп.

  • А що роблять з зерном після того, як змолотив комбайн? Даю підказку:

Загадка

Крилами махає, а не літає. (Млин)

  • Після того, як у млині зроблять борошно, то везуть у пекарню і там виробляють різні хлібні й булочні вироби.

Перегляд відео-презентації « Як печуть хліб» https://youtu.be/l67BoW8vLn0

Кросворд

  1. Я хліба білого дочка, солодка, добра…

  2. На Великдень всі мене печуть, цілий рік мене всі ждуть..

  3. На пишнім святі, як акорд, смачний з кремом, шоколадний…

  4. Крокує на весіллі з краю в край, багатий, здобний хліб наш…

  5. Смакує зранку Оля, Коля, Інна

Тоненьку з пачки вермишель,

Що називається…

б

у

л

о

ч

к

а

п

а

с

к

а

т

о

р

т

к

о

р

о

в

а

й

м

і

в

і

н

а

Про хліб поговорим сьогодні,
Бо хліб – усьому голова.
Від хліба все – і радість, і пісня,
І життя, і зростання, і матері посміх,
І кроки дитини, і доля щаслива.

  • На Великдень люди фарбують яйця і випікають паску, як символ достатку, добробуту. Вночі, напередодні свята, усі дружньою сім’єю ідуть до церкви. Після Богослужіння усі збираються за святковим столом і ріжуть освячений хліб – паску.

Робота в групах на швидкість з прислів’ями та приказками

( Кожна група збирає прислів’я із слів)

Землю сонце прикрашає, а людину праця.

Праця людину годує, а лінь марнує.

Що посієш, те й пожнеш.

Хліб – усьому голова.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

Сій вчасно – вродить рясно.

Хто, що знає, тим і хліб заробляє.

Багато снігу — багато хліба.

Без солі, без хліба—немає обіда.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Галушка та лемішка — хлібу перемішка.

Глибше орати — більше хліба мати.

Давайте, що попало, як не хліб, то сало.

Де оре сошка, там хліба трошки.

Житній хліб —пирогів дід.

Зима без снігу — літо без хліба.

Лісу — хоч бійся, води — хоч мийся, а хліба — хоч плач.

Літом сякий-такий бур’янець, а хліба буханець — та й ситий чоловік.

Люди мруть не від хліба, але від голоду.

Май холодний — рік хлібородний.

На чорній землі білий хліб родить.

Не всякий паше, хто хліб їсть.

Паляниця — хлібова сестриця.

Поволі, хлопчику,— раз хліба, два рази борщику.

Поки хліб та вода, то ще не біда.

Риба—вода, ягода—трава, а хліб—всьому голова.

Хліб — батько, вода — мати.

Хліб глевкий —на зуби легкий.

Хліб за шлунком не ганяється, а шлунок за хлібом.

Хліб —над усею їжою пан.

Хліб та вода — то козацька їда.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у комор

  • Що є для нас найбільшим багатством?

Вірш

Люблять люди з давнини,

Як сонце не згасне,

Свій духмяний хліб ясний

І рідне слово красне.

ІІІ Підсумок заняття

- Хліб потрібно поважати. Адже ми всі знаємо і надалі маємо пам'ятати, що хліб із своєю славою та святістю походить із сивої давнини. Батьки, проводжаючи дітей у дорогу, дають їм хліб. Народжується дитина – несуть хліб. На весілля печуть весільний коровай.

Не можна навіть шматочок хліба викинути на землю – це гріх.

Ми пригадали як важко виростити колосочки пшениці, який великий шлях проходить хлібина, щоб потрапити до нас на стіл. Яка велика людська праця в цьому.

Перегляд відео «Як хліб на стіл потрапляє»

https://youtu.be/P01wE4DTb4I

Не кидай хлібом – він святий, -

В суворості ласкавій,

Бувало каже дід старий

Малачі кучерявій.

Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-

Ще до немовляти,

Щасливий, стримуючи сміх,

Бувало каже мати.

Гра «Печу-печу хлібчик»

- Давайте пограємо у гру. Уявіть собі, що перед нами стоїть велика діжа з тістом. Ми – пекарі. Спробуймо спекти хліб:

(Повторюють)

«Печу – печу хлібчик,

Дітям на обідчик.»

- Замісили Що робимо після цього

- Візьміть частину тіста та виробіть з нього буханець, покладіть на лопату – в піч, говорячи:

«Беру бабку, беру,

На лопату кладу.

Шусть у піч!

Шусть з печі!»

(Все супроводжується відповідними рухами)

- Погляньте, який гарний ми спекли хліб, калач. (Демонстрація свіжо-випеченого калача) Ой, який справжній, свіжий, запашний, напевно ще й смачний…

Рефлексивний екран

(На моніторі демонструється початок речення, діти, взявши цеглинки лего, почерзі доповнюють речення і будують вежу з цеглинок)

- Ми сьогодні …

- Я дізнався/дізналася…

- Мені сподобалось…

- Я запам'ятав/ запам'ятала..

- В народі хліб…

- Було важко…

- Давайте посмакуємо наш хліб. (Роздають калач)

Смакуючи, будемо пам'ятати:

Хліб – усьому голова.

Хліб – мірило усіх багатств.

Хліб – то здоров'я, хліб – то свято.

Шануйте, діти, хліб.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.