Гі де Мопассан (повне ім'я — Анрі-Рене-Альбер-Гі де Мопассан) — знаменитий французький письменник XIX століття, один із найвизначніших майстрів реалістичної новели та роману у світовій літературі. За одне десятиліття активної творчої діяльності він створив колосальний літературний доробок, який назавжди змінив жанр малої прози.
Народження: 5 серпня 1850 року в Нормандії (замок Міроменіль) у збіднілій дворянській родині.
Дитинство: пройшло на узбережжі Нормандії; вихованням займалася мати, Лаура Ле Пуатвен, яка прививала сину любов до класичної літератури.
Освіта та війна: навчався в духовній семінарії (звідки його вигнали), закінчив ліцей у Руані та вступив на юридичний факультет у Парижі. Навчання перервала Франко-прусська війна (1870–1871), де Гі служив рядовим.
Наставництво: головним учителем Мопассана став близький друг його матері — видатний письменник Гюстав Флобер, який роками вчив Гі відточувати стиль і не дозволяв публікуватися, поки той не досягне ідеальної майстерності.
Чиновницька служба: через матеріальну скруту близько 10 років працював службовцем у морському міністерстві та міністерстві народної освіти.
Хвороба та фінал: письменник страждав на сифіліс, що призвів до важких психічних розладів, галюцинацій та спроби самогубства. Помер 6 липня 1893 року у психіатричній клініці в Парижі, не доживши місяця до свого 43-річчя. Його епітафія звучить так: «Я все життя жадав всього, але я не знаходив задоволення ні в чому».
Особливості творчості
«Батько» французької новели: написав понад 300 новел, які відзначаються психологізмом, лаконічністю, динамічним сюжетом та несподіваним фіналом.
Літературний напрям: яскравий представник реалізму, що балансував на межі з натуралізмом та декадентством.
Головні теми:
Війна та людська підлість (зокрема, засудження прусської окупації).
Особливості кохання, пристрасті та пороків вищого світу й буржуазії.
Матеріалізм, жадоба грошей і кар'єризм.
Психічні розлади, самотність, страх смерті та містика (у пізній прозі).
Найвідоміші твори
Головні романи
«Життя» (1883) — шедевр світової літератури про трагічну долю жінки, яка стикається із жорстокою реальністю, зрадами та втратою ілюзій.
«Любий друг» (1885) — гостра сатира на тогочасне суспільство, що розповідає про авантюриста Жоржа Дюруа, який робить кар'єру та здобуває багатство виключно через зваблення заможних жінок.
«Монт-Оріоль» (1887) — роман про кохання, фінансові махінації навколо створення курорту та людський егоїзм.
Знакові новели
«Пончик» (1880) — дебютна новела, яка принесла письменнику миттєву всесвітню славу; історія про повію на прізвисько Пончик, яка виявляється куди більш патріотичною та шляхетною, ніж «добропорядна» буржуазна еліта під час війни.
«Намисто» (1884) — класичний твір із приголомшливим фіналом про жінку, яка втратила позичене намисто і поклала 10 років каторжної праці, аби віддати борг, лише для того, щоб дізнатися, що прикраса була фальшивою.
«Орля» (1887) — містична новела у формі щоденника, що відображає прогресуючу хворобу самого Мопассана; розповідає про людину, яку переслідує невидима надприродна істота.