Гетьман Пилип Орлик та ліквідація козацтва на Правобережній Гетьманщині – це важлива тема в історії України, що охоплює період початку XVIII століття. Ось основні аспекти цієї теми: Після смерті Івана Мазепи, 5 квітня 1710 року, в місті Бендери Пилипа Орлика було обрано гетьманом. Він став першим українським гетьманом в еміграції. Конституція Пилипа Орлика: Цього ж дня було укладено «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького», що вважається однією з перших європейських конституцій. Документ визначав права та обов'язки гетьмана, козацької старшини та козаків. Похід на Правобережжя: У 1711 році Пилип Орлик організував похід на Правобережну Україну з метою звільнення її від московської влади. Військо Орлика складалося з козаків, запорожців, кримських татар та шведських радників. Невдала облога Білої Церкви та дії кримських татар призвели до відступу війська Орлика. Ліквідація козацтва на Правобережній Гетьманщині: Прутський мирний договір: У 1711 році Петро I підписав Прутський мирний договір з Османською імперією, за яким зобов'язався вивести війська з Правобережної України. Переселення козаків: Петро I видав указ про примусове переселення правобережних козаків на Лівобережжя. Протягом 1711-1712 років відбулося переселення. Остаточна ліквідація: У 1714 році Річ Посполита ліквідувала козацтво на Правобережній Україні. Частина козаків була знищена, частина переселилася на Лівобережжя або на Олешківську Січ. Ці події мали значний вплив на подальшу історію України, призвівши до остаточного закріплення Правобережжя під владою Речі Посполитої та посилення впливу Російської імперії на українські землі.










