Основні блоки та зміст презентації
Геологічна історія України та геохронологія
Геохронологічна шкала: Поділ геологічного часу на ери (Архейську, Протерозойську, Палеозойську, Мезозойську, Кайнозойську) та періоди.
Епохи горотворення: Етапи байкальської, каледонської, герцинської, мезозойської та альпійської складчастостей.
Найважливіші події: Активний вулканізм та формування найдавніших порід у докембрії, накопичення органічної маси і створення вугільних басейнів у кам’яновугільному періоді, розпад Пангеї та поширення морів у мезозої, а також вплив Дніпровського зледеніння й утворення сучасного рельєфу в кайнозої.
Тектонічна будова території України
Платформні структури: Дослідження давньої Східноєвропейської платформи, її фундаментального Українського кристалічного щита, а також Волино-Подільської плити, Дніпровсько-Донецької, Причорноморської та Галицько-Волинської западин. Участь молодих Скіфської та Західноєвропейської платформ.
Складчасті системи: Особливості Альпійського (Середземноморського) рухливого поясу, до якого належать Карпатська і Кримська складчасті системи, а також Донецька складчаста споруда.
Зв'язок із рельєфом: Пояснення того, як платформи визначають рівнинний рельєф, а складчасті пояси — гірські системи.
Геологічна будова та читання геологічної карти
Геологічна карта: Способи картографічного зображення віку гірських порід (від архейських до кайнозойських) під товщею антропогенових відкладів.
Поширення порід: Виходи кристалічного фундаменту (граніти, гнейси, лабрадорити) на Українському щиті, а також особливості формування флішових товщ у Карпатах і Кримських горах.
Практичне значення: Як геологічна будова зумовлює розташування родовищ паливних, металевих і нерудних корисних копалин.
