Сучасний етап розвитку вітчизняного літературознавства позначився активним залученням нових методологій. Одним із найбільш продуктивних підходів виявився, зокрема, ґендерний, що надає широкі можливості для осмислення чоловічого і жіночого в літературі, досліджує стереотипні й альтернативні соціальні статеві ролі, а також глибинні психологічні відмінності становлення ідентичності.
Розвиток ґендерних інтерпретацій літературних текстів у пострадянському просторі став можливим завдяки засвоєнню ідей Сімони де Бовуар, Кейт Міллет, Елейн Шовалтер, Монік Віттіґ, Юлії Крістевої, Люсі Іріґерей та ін
