Гелій Юхимович Аронов (1932–2016) — видатний український учений-імунолог, історик медицини, письменник і громадський діяч.
Біографія
Народження: 28 липня 1932 року в Києві.
Освіта: Закінчив Київський медичний інститут у 1958 році.
Професійна діяльність:
Працював хірургом у селищі Хатанга (Таймир) та лікарем швидкої допомоги в Києві.
Займався науковою роботою в НДІ епідеміології та НДІ туберкульозу.
Став доктором медичних наук (1979) та очолював науково-дослідну лабораторію в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця.
Громадська роль: Був головним редактором альманаху «Єгупець», присвяченого єврейській культурі та історії.
Смерть: Помер 4 травня 2016 року в Києві.
Творчість
Гелій Аронов поєднував наукову діяльність із літературною, будучи членом Національної спілки письменників України з 1997 року.
Наукові праці та історія медицини:
Досліджував імунологію фізичних навантажень та історію української медицини.
Автор монографій: «Феофіл Гаврилович Яновський» (1988) та «На плечах гігантів» (1997).
Художня література (проза та поезія):
Писав переважно російською та українською мовами.
Повісті: «Чудова вісімка» (1969), «Пеле зі Степових М'ячиків».
Відомий своїми іронічними та автобіографічними творами, в яких часто описував будні лікаря та життя інтелігенції.
