Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Порядок передавання документів на зберігання до архіву закладу освіти
»
Взяти участь Всі події

Характеристика основних видів контролю успішності студентів з дисципліни «Економічна теорія».

Економіка

Для кого: Дорослі

28.06.2021

227

4

0

Опис документу:
В роботі розкриті методи, види та форми контролю знань з навчальної дисципліни "Економічна теорія" в сучасних умовах. Контроль знань студентів за допомогою сучасних інформаційних технологій. Функції контролю знань студентів. Дидактичні принципи контролю знань.
Перегляд
матеріалу
Отримати код



Характеристика основних видів контролю успішності студентів з дисципліни «Економічна теорія».

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Основи педагогічного контролю

1.1. Принципи організації контролю знань студентів.

1.2. Функції контролю знань студентів

1.3. Дидактичні принципи контролю знань

Розділ 2. Методи контролю знань

2.1. Усне опитування

2.2. Письмова перевірка

2.3. Практична перевірка

2.4. Стандартизований контроль

Розділ 3. Види і форми контролю знань

3.1. Попередній контроль

3.2. Поточний контроль

3.3. Рубіжний контроль

3.4. Підсумковий контроль

Розділ 4. Контроль знань студентів за допомогою сучасних інформаційних технологій

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури











Якщо запастися терпінням і виявити старання,

то посіяні насіння знання неодмінно дадуть добрі сходи.

Навчання корінь гіркий, так плід солодкий.
Леонардо да Вінчі


ВСТУП


Основною вимогою до вищої освіти за сучасних умов є орієнтація її на розвиток особистості, здатної творчо вирішувати загально - виробничі та соціально-економічні проблеми в їх взаємозв’язку. Розв’язання завдань щодо підготовки фахівців, які відповідають вимогам сьогодення, безпосередньо залежить від змісту та організації навчально-виховного процесу, оскільки саме в його перебігу проходить професійне становлення особистості. Засобом визначення кількісних і якісних параметрів технології навчання виступає контроль як один із невід’ємних компонентів процесу діагностування навчальних досягнень студентів.

Імідж навчального закладу значно залежить від інноваційного потенціалу навчального процесу, тобто від значущих новоутворень, які виникають на основі різноманітних ініціатив, що стають перспективними для еволюції освіти. Одним із шляхів підвищення якості освіти є підвищення ефективності контролю знань. Здійснення контролю в навчальному процесі має на меті виявити якість засвоєння знань, виміряти її величину та присвоїти цій якості певну оцінку.

Перевірка й оцінка знань студентів є активним процесом. Викладач не тільки пасивно реєструє фактичні знання студентів, а й впливає на хід і результати всього навчального процесу. Його завдання - знайти найефективніший засіб перевірки знань, щоб виявити досягнення студентів і стимулювати їх надалі оволодівати знаннями. Необхідно створювати таку атмосферу, щоб студент обов'язково працював систематично, проявляючи наполегливість та вольові зусилля.

Контрольно-оцінювальна функція навчання - це лише елемент добре організованого і технологічно продуманого навчально-виховного процесу. Якщо студенти матимуть міцні знання, то їх оцінювання не становитиме особливих труднощів, у якій би формі воно не проводилось.

Мета, функції та завдання контролю знань студентів
Процес навчання у вищому навчальному закладі спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов'язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності.

Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням - забезпечення його ефективності шляхом приведення до системи знань, умінь, навичок студентів, самостійного

В умовах перенесення акцентів на самостійне оволодіння знаннями великого значення набуває вивчення ролі контролю у формуванні мотивації учіння студентів, розвитку їх пізнавальної самостійності, самоконтролю особистості. У зв’язку з цим, у процесі дослідження значна увага приділяється вивченню робіт, присвячених проблемам розвитку особистості, її ціннісних орієнтацій, пізнавальних здібностей. Дані аспекти висвітлені в працях І. Волощука, С.Гончаренка, М.Євтуха, І.Зязюна, О.Киричука, В.Корнеєва, Е. Лузік, В.Маслова, Н.Ничкало, О. Савченко, В. Сидоренка, А. Степанюк та ін. Незважаючи на таку кількість робіт щодо контролю навчання, слід зауважити, що є ряд питань, які потребують подальшої теоретичної та практичної розробки у практиці оволодіння студентами сучасними професійними знаннями, інтегративними уміннями і навичками. По - перше, недостатньо чітко визначено суть та взаємовідношення понять ― «діагностика», «контроль», «перевірка», «оцінювання», «облік». По-друге, недостатньо проаналізовано і впроваджено у практику вищої школи досягнення фахівців із питань застосування сучасних методів і форм діагностування навчання студентів. По-третє, дослідження питань контролю навчальних досягнень студентів часто не має чіткої системи, що значно ускладнює сам процес наукового пошуку і призводить лише до часткових успіхів.

Крім того, контроль навчання студентів у вищих навчальних закладах, нині неадекватний вимогам підготовки фахівців сучасного рівня. Головний недолік очевидний - контроль не повною мірою виконує такі основні функції, як навчальну, діагностико-коригуючу, стимулюючо-мотиваційну, виховну тощо. Існуюча практика оцінювання навчальних досягнень усереднює студентів, іноді перетворює навчання в гонитву за оцінками, містить істотний елемент випадку.

Отже, розробка методики контролю навчальних досягнень студентів є однією з актуальних проблем сучасної педагогічної науки. Усі наведені обставини зумовлюють важливість і доцільність розв’язання цієї проблеми, вказують на необхідність її детального дослідження та впровадження результатів у навчальний процес вищого навчального закладу.

Напрямом дослідження було поглиблення об’єктивності оцінювання навчальних досягнень студентів шляхом введення оцінки їх рівня інтелектуального розвитку та соціальної цінності набутих ними знань і на цій основі підвищення ефективності використання особистісно зорієнтованих технологій навчання та посилення мотиваційних можливостей оцінювання знань.











РОЗДІЛ 1.

ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ


1.1. Принципи організації контролю знань студентів

Контроль стимулює навчання та впливає на поведінку студентів. Як показала практика, спроби зменшити контроль у навчальному процесі призводять до зниження якості навчання. Впроваджувані в теперішній час інтенсивні методи навчання ведуть до нових пошуків в галузі підвищення якості та ефективності педагогічного контролю та появі його нових форм.

У вищій школі можна виділити основні принципи організації контролю знань студентів:

  • Професійна направленість контролю обумовлена цільовою підготовкою спеціаліста. Студенти повинні знати зміст (що будуть контролювати), засоби (як буде здійснюватися контроль), строки та тривалість контролю.

  • Виховний характер контролю. Даний принцип проявляється в тому, що активізує творче та свідоме відношення студентів до навчання, стимулює ріст пізнавальних потреб, інтересів, організує навчальну діяльність та виховну роботу. Контроль, який принижує особу студента, не може застосовуватися у навчальному закладі.

  • Систематичність. Систематичний контроль впорядковує процес навчання, стимулює мотивацію, дає можливість отримати достатню кількість оцінок, за якими можна більш об’єктивно судити про результати навчання.

  • Всебічність. Коло питань, які підлягають оцінюванню, повинне бути настільки широке, щоб можна було охопити усі теми та розділи.


1.2. Функції контролю знань студентів

Система навчання у вищій школі-багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов’язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль знань, тобто організація зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Ця проблема особливо актуальна у наш час у зв'язку з тим, що вся система вищої освіти в Україні підлягає повній організаційній перебудові. Посилення уваги до проблеми контролю занять викликано не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, але і потягом до удосконалення всієї системи навчання. Перевірка і оцінка знань виконують, принаймні, вісім функцій: контрольну, навчальну, виховну, організаторську, розвиваючу і методичну, діагностичну, стимулюючу.

Контрольна функція. Найбільш важливою функцією перевірки і оцінки знань є контрольна.

Перевірка і оцінка знань - одна з форм державного контролю. Показники контролю

знань студентів є єдиною основою для судження про результати навчання, а отже для вирішення таких важливих питань, як переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з коледжу і видача диплома. Дані про результати контролю знань студентів слугують основними показниками, за якими оцінюється робота не тільки окремих студентів і викладачів, але і цілих академічних груп, курсів, відділень у цілому.

Навчальна функція. Перевірка і оцінка знань студентів за правильної їх організації

слугують не тільки цілям контролю, але і цілям навчання, вони завжди певною мірою залежать від педагогічної майстерності викладача, є навчальними і не можуть бути іншими.

Важливу роль у поповненні і удосконаленні знань відіграє процес підготовки студентів до заліків і екзаменів. При цьому ґрунтовно перероблюється весь фактичний матеріал даної науки, а не тільки якоїсь її частини. Підготовка до відповіді, викладення відповіді на папері, усні відповіді на поставлені викладачем запитання завжди пов'язані з напруженою розумовою діяльністю студента: зміст відповіді має бути старанно продуманим, необхідні знання для цього уважно відібрані, щоб викладач міг їх виміряти за різними параметрами, у тій чи іншій формі виражені. Перевірка знань тісно пов'язана з відтворенням і повторенням раніше вивченого, а це завжди ефективно допомагає їх удосконаленню.

Виховна функція. Акт перевірки і оцінки знань - перший і самий важливий вид громадської оцінки студента. Результати його індивідуальних зусиль з опанування знань у

цьому випадку стають предметом громадської думки і оцінки, що завжди глибоко торкає емоційну сферу особистості. Тому перевірка і оцінка знань завжди являють собою хвилюючий момент у житті студента і залишають глибокий слід у його психіці. Діючи на моральний стан студента, правильно поставлена перевірка і оцінка є потужним засобом виробки суспільне цінних якостей особистості: чесного ставлення до праці, почуття відповідальності за результати своєї навчальної праці і дисципліну праці, волю, характер. Таким чином, виконуючи контрольну і освітню функції, перевірка і оцінка знань одночасно є найважливішим засобом виховання, важливим фактором морального виховання.

Організаторська функція. Контроль знань є важливим засобом організації систематичної повсякденної роботи студентів щодо засвоєння знань. Набуті у процесі вивчення того чи іншого предмета знання студентові можуть здаватись правильними і досить повними, хоча насправді, об'єктивно, вени далеко не відповідають вимогам, які ставляться. І тільки внаслідок перевірки і оцінки студент взнає, що він знає і чого не знає або знає недостатньо, що йому треба зробити для покращання якості знань. А це неминуче підводить студента до самостійних висновків про необхідність освоєння більш раціональних прийомів навчальної праці. При цьому не маловажне значення має усвідомлення позитивного досвіду навчальної роботи кращих студентів. На цій підставі студент вирішує, якою за змістом і методикою має бути його подальша навчальна робота, на що потрібно звертати більше уваги і под., що дуже суттєво впливає на подальше навчання.

Розвиваюча функція. Контроль знань студентів має багаті можливості розвитку особистості студента, формування пізнавальних здібностей і засвоєння прийомів розумової діяльності. Процес контролю знань ефективно сприяє розвитку таких важливих якостей особистості, як самостійність мислення, багата і стійка пам'ять, виразна мова і т.д.

Методична функція. Процес перевірки і оцінки знань студентів і його результати дуже важливі для самого викладача, для його подальшої роботи, оскільки у процесі контролю викладач одночасно оцінює свою методику викладання і зміст лекцій, семінарів і практичних занять.

Діагностична функція аналізу й оцінки знань, умінь та навичок передбачає виявлення прогалин у знаннях студентів, процес навчання має форму концентричної спіралі. Якщо на нижчих рівнях навчання трапилися прогалини, то буде порушена закономірність спіралеподібної структури навчання. Тому так важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх i лише потім рухатися вперед.

Стимулююча функція аналізу й оцінки навчальної діяльності студентів зумовлюється психологічними особливостями людини, що проявляється у бажанні кожної особистості отримати оцінку результатів певної діяльності, зокрема навчальної. Це викликано ще й тим, що у процесі навчання студенти щоразу пізнають нові явища i процеси. Через недостатній рівень соціального розвитку та самооцінки студентам важко об'єктивно оцінити рівень i якість оволодіння знаннями, вміннями та навичками. Викладач своїми діями i має допомогти студентам усвідомити якість i результативність навчальної праці, що психологічно стимулюватиме студентів до активної пізнавальної діяльності.

У навчально-виховному процесі усі функції тісно взаємопов’язані та переплетені, але є і форми контролю, коли одна, ведуча функція переважає над іншими. Так, на семінарі в основному проявляється навчальна функція: висловлюються різні міркування, задаються підштовхувальні питання, обговорюються помилки, але разом з тим семінар виконує діагностичну та виховну функцію.

Заліки, екзамени, колоквіуми, тестування виконують переважно діагностичну функцію контролю. При застосуванні програмованого контролю проявляється його навчальна та контрольна функції.

Контроль знань студентів - це невід’ємна і важлива частина процесу навчання, відповідальний етап на шляху від незнання до знання, від неповного знання до більш точного і більш повного. Кожному викладачеві необхідно напрацювати таку систему контролю знань, щоб у цілому вона найкращим чином слугувала виконанню всіх його функцій.

Керуючи процесом навчання, викладач повинен не тільки повідомляти студентам певну інформацію або організовувати сприйняття цієї інформації з інших джерел, але і повинен одночасно мати вичерпні відомості про те, як виконується ця робота, яка кількість і якість засвоюваних знань. І чим повніше будуть ці відомості, тим більше студентів буде охоплено ними, чим достатніший і своєчасний контроль, тим кваліфікованіше викладач зможе керувати процесом засвоєння, тим більше буде можливостей зробити навчання керованим. Здійснення принципу зворотного зв'язку є важливою умовою підвищення якості підготовки спеціалістів.


1.3. Дидактичні принципи контролю знань

Завдання викладача і студентів полягає у тому, щоб у процесі перевірки оцінки знань виявити справжній стан знань, вмінь і навиків і тим самим допомогти студентам раціонально організувати навчальну роботу у подальшому. Успіх рішення даного завдання безпосередньо залежить від суворого додержання викладачем дидактичних принципів контролю знань.

Дидактичні принципи контролю знань - це вихідні теоретичні положення, у відповідності до яких має будуватись практична діяльність викладача і студентів і на підставі яких визначаються зміст контролю знань, їх методи і форми організації.

Основними є шість дидактичних принципів перевірки і оцінки знань: дієвість, систематичність, індивідуальність, диференціювання, об’єктивність і єдність вимог.

Принцип дієвості полягає у тому, що перевірка і оцінка знань студентів мають не тільки відбивати рівень засвоєння знань, але і завжди стимулювати студентів і викладачів до зусиль щодо досягнення у навчальній роботі нових успіхів.

Принцип систематичності виражається у тому, що по-перше, перевірка і оцінка знань здійснюється не від випадку до випадку, а планово, у нерозривному зв'язку з усім процесом навчання, з усіх навчальних предметів; по-друге,контроль має бути неперервним протягом усього процесу навчання; по-третє, перевірка і оцінка знань провадяться у певній послідовності, з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики. У зв'язку з цим дуже важлива кількість перевірок. Чим регулярніша перевірка і оцінка знань студента, тим повніша інформація про перебіг засвоєння, тим краще виконуються всі функції перевірки і оцінки знань. Штурмівщина перед екзаменаційною сесією свідчить про порушення принципів систематичності і про те, що процес контролю здійснюється заради контролю, а не є засобом управління процесом навчання і підвищення якості педагогічного процесу.

Принцип індивідуальності перевірки і оцінки знань означає, що викладач прагне глибокої і справедливої оцінки успіхів кожного студента, а не групи в цілому. Тільки, враховуючи і оцінюючи особливості роботи кожного студента окремо, його досягнення, труднощі і зриви, викладач може успішно керувати науковим зростанням студентів.

Принцип диференціювання полягає у визначенні кількісних і якісних різниць у знаннях, вміннях і навиках студентів та їх оцінці. Диференціювання оцінок знань студентів дає необхідну інформацію для ефективної перебудови навчальної роботи і студентів і викладача у майбутньому, до оцінки знань кожного конкретного студента, робить більш ефективною оцінку результатів якості роботи студентських груп і курсів; дасть змогу повніше враховувати отримані результати при підведенні підсумків роботи, моральне і матеріальне стимулювання студентів.

Необхідно відзначити необхідність розширення шкали оцінок, поглиблення системи оцінки знань, хоча це потребує підвищення рівня компетентності екзаменатора.

Принцип об’єктивності означає, що кожна окрема оцінка має бути об’єктивною, тобто відповідати істинній якості і кількості засвоєних знань, вмінь і навиків. В іншому разі оцінка втрачає не тільки своє педагогічне значення, але і завдає шкоди навчально-виховній роботі.

Особливо слід підкреслити, що до виставлення оцінки, необхідно підходити принципово і суворо. Виявляючи надмірну м'якість, жалість, доброту, викладач вводить студентів в оману, в них складається неправильне уявлення про вимоги до якості знань. Більше того, всякий лібералізм в оцінці знань перетворює весь облік у просту формальність, дезорганізує весь навчальний процес, діє негативно на студентів. При цьому складається недоброзичливе ставлення до тих викладачів, які добросовісно виконують свої обов'язки, вимогливо перевіряють роботу студентів, об'єктивно оцінюють їх знання. Зрештою, наслідком зазначеного механізму є різке зниження якості виконання інших вимог (обов'язкове відвідування лекцій, конспектування рекомендованої літератури і под.). За об'єктивність оцінки викладач несе відповідальність перед державою. Практика свідчить, що навіть виставлення негативної оцінки сприймається студентом позитивно, якщо вона виставляється у відповідності до принципу об'єктивності і справедливості.

Але навіть при прагненні бути максимально об'єктивним, оцінки, які виставляються, не є абсолютними, і часто на екзамені більш сильної групи і на екзамені більш слабкої групи одні й ті самі оцінки за тією самою 4-бальною шкалою оцінюють нерівноцінні відповіді. Викладач невимушено коригує рівень вимог, щоб оцінити різницю рівнів знань сильних і слабких груп.

Принцип єдності вимог полягає у тому, що один і той самий рівень знань, вмінь і навиків має оцінюватись всіма викладачами однаково. Відсутність єдиних вимог породжує ряд негативних явищ, виховна дія викладачів на студентів посилюється, якщо усі вони виступають «єдиним фронтом».

Усі принципи контролю знань студентів тісно пов’язані між собою і у сукупності визначають вимоги до форм і методів перевірки і оцінки знань, тобто визначають систему їх контролю.























РОЗДІЛ 2.

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ


Методи контролю – це способи діяльності викладача і студентів, в ході яких виявляються засвоєння учбового матеріалу та оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками.

В коледжі основними методами контролю знань, умінь та навичок студентів є: усне опитування, письмова та практична перевірка, стандартизований контроль.

Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найліпшим чином забезпечити своєчасний і всебічний зворотний зв'язок між студентами і викладачами, на підставі якого

встановлюється, як студенти сприймають та засвоюють матеріал.

Мета контролю визначає вибір методів, при цьому слід враховувати, що зазначені методи можуть застосовуватися у всіх видах контролю. Необхідно пам’ятати, що лише комплексне їх застосування дає можливість регулярно та об’єктивно виявляти динаміку формування системи знань та умінь студентів. Кожний метод контролю має свої достоїнства і недоліки, сферу використання, ні один з них не може бути єдиним, здатним діагностувати усі аспекти процесу навчання. Тільки правильне та педагогічно доцільне поєднання усіх методів с прияє підвищенню якості навчально-виховного процесу.


2.1. Усне опитування

Усне опитування – найбільш поширений метод контролю знань студентів. При усному контролі встановлюється безпосередній контакт між викладачем та студентом, в процесі якого викладач отримує широкі можливості для вивчення індивідуальних особливостей засвоєння студентами матеріалу.

Усне опитування вимагає від викладача великої попередньої підготовки: ретельного відбору змісту, всебічного осмислення питань, задач та прикладів, які будуть запропоновані, шляхів активації діяльності усіх студентів групи в процесі

перевірки, створення на занятті ділової та доброзичливої обстановки.

Розрізняють фронтальне, індивідуальне та комбіноване опитування.

Фронтальне опитування проводиться у формі бесіди викладача з групою. Воно органічно поєднується з повторенням пройденого, є засобом для закріплення знань та умінь. Його достоїнство в тому, що до активної розумової роботи можна залучити усіх студентів групи. Для цього питання повинні допускати коротку форму відповіді, бути лаконічними, логічно пов’язаними між собою, дані в так ій послідовності, щоб відповіді студентів у сукупності могли розкрити зміст розділу, теми. За допомогою фронтального опитування викладач має можливість перевірити виконання студентами домашнього завдання, вияснити готовність групи до вивчення нового матеріалу, визначити сформованість основних понять, засвоєння нового матеріалу, який було розібрано на занятті.

Питання повинні мати переважно пошуковий характер, щоб спонукати студентів до самостійної розумової діяльності. Цій вимозі відповідають, наприклад, питання таких видів: на встановлення послідовності дій, процесу, способу («Що буде, якщо...», «Як зміниться...»); на порівняння («В чому різниця...»); на виявлення основних характерних рис, ознак чи якостей предметів, явищ («Вкажіть властивості...», «В яких випадках...», «Які необхідні умови...»).

П риклад 2.1

Великий індійський гуманіст Махатма Ганді стверджував: «Світ достатньо великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, проте надто малий, щоб задовольнити людську жадобу».

1) Яку загальну економічну проблему можна співвіднести з висловом М. Ганді?

2) Поясніть, чому «людська жадоба» (її можна трактувати як прагнення людини якомога повніше задовольнити свої матеріальні потреби) призводить до проблем із використанням наявних ресурсів.

3) Чи є потреби, задоволення яких не передбачає вичерпання ресурсів?

Індивідуальне опитування припускає змістовні, зв’язні відповіді студентів на питання, яке відноситься до матеріалу, що вивчається, тому служить навчальним засобом розвитку мови, пам'яті, мислення студентів. Щоб виконати таку перевірку більш глибокою, необхідно ставити перед студентами питання, які потребують розгорнутої відповіді. Питання для індивідуального опитування повинні бути чіткими, зрозумілими.

Конкретними, мати прикладний характер, охоплювати основний, раніше пройдений матеріал програми. Їх зміст повинен стимулювати студентів логічно мислити, порівнювати, аналізувати, доводити, підбирати переконливі приклади, робити обґрунтовані висновки і цим сприяти об’єктивному виявленню знань студентів. Питання зазвичай задають усій групі і після незначної паузи, необхідної для того, щоб студенти зрозуміли його і підготувалися до відповіді, викликають для відповіді конкретного студента.

П риклад 2.2

Що краще виконає функцію засобу нагромадження: гроші чи картина Рубенса? (Це питання цікаве тим, що допоможе зав’язати в групі дискусію.)

Для того, щоб група слухала відповідь свого товариша, доцільно використовувати різні прийоми. Наприклад, студентам пропонується скласти план відповіді, оцінити (проаналізувати) відповідь. Можна проводити подібну роботу у вигляді рецензування відповіді товариша. Ця робота на початку складна для студентів, тому їх необхідно навчити елементарним правилам рецензування, наприклад, запропонувати наступний план рецензії: визначити повноту відповіді, її правильність, недоліки, послідовність (логіку) викладення. Студенти можуть запропонувати свій план відповіді. Для підготовки рецензії слід рекомендувати студентам записувати свої зауваження по ходу відповіді. У таких випадках можна оцінити не лише тих, хто відповідав біля дошки, а і тих хто брав участь в обговоренні.

П риклад 2.3

Незважаючи на те що гроші вважаються більш зручними для здійснення операцій, ніж бартер, останній усе-таки зберігся і  в сучасній економічній системі. Наведіть приклад бартеру з вашого особистого досвіду і поясніть, чому в цьому випадку використовувалися саме бартерні операції?

Для організації колективної роботи групи під час індивідуального опитування викладач може дати і таке завдання, як наведення прикладів по тому чи іншому положенню відповіді.

Таким чином, щоб викликати при перевірці пізнавальну активність студентів усієї групи, доцільно поєднувати індивідуальне та фронтальне опитування.

Важливе значення має уміння викладача керувати опитуванням. Воно полягає в умінні слухати студента, спостерігати за процесом його діяльності, корегувати цю діяльність. Викладач не повинен квапити або без особливої необхідності переривати студента. Це допускається лише у тих випадках, коли студент робить грубі помилки, або відповідає не по суті. В необхідних випадках доцільно підштовхувальними відповідями допомагати студенту, не розкриваючи йому правильної відповіді.

Тривалість усного опитування залежить від навчальної дисципліни, виду занять, індивідуальних особливостей студентів. В процесі усного опитування викладачу необхідно спонукати студентів використовувати при відповіді схеми, діючі моделі, презентації. Для поглиблення та розширення знань студентів можна дати індивідуальні завдання дослідницького характеру.

Заключна частина усного опитування – детальний аналіз відповідей студентів. Викладач відмічає позитивні сторони, вказує на недоліки відповідей, робить висновки про те, як вивчений навчальний матеріал. При оцінці відповіді враховують її правильність та повноту, логічність викладення матеріалу, культуру мови, вміння поєднувати теоретичні положення з практикою, у тому числі і з майбутньою професійною діяльністю.

Усне опитування як метод контролю знань, умінь та навичок вимагає значних затрат часу, крім того, по одному і тому ж питанню не можна перевірити усіх студентів. Тому з метою раціонального використання робочого часу доцільно проводити комбіноване, ущільнене опитування, поєднуючи усне опитування з іншими методами: з письмовим опитуванням по карткам, з самостійною роботою. Все це дає можливість при тих же затратах часу контролювати роботи більшої кількості студентів. Так, поки одні працюють біля дошки, інші розв’язують задачі на дошці, виконують письмову роботу, відповідають на поставлені питання з місця.


2.2. Письмове опитування

Письмова перевірка наряду з усною є важливим методом контролю знань. Умінь та навичок студентів. Застосування цього методу дає можливість в найбільш короткий термін одночасно перевірити засвоєння матеріалу всіма студентами групи, визначити напрямки для індивідуальної роботи з кожним.

Письмова перевірка використовується у всіх видах контролю і здійснюється як в аудиторній, так і позааудиторній роботі (виконання домашніх завдань). Письмові роботи за змістом і формою в залежності від дисципліни можуть бути самими різноманітними: диктанти (технічні, математичні, креслярські та ін.), твори, відповіді на питання, розв’язок задач та прикладів, виконання різних креслень та схем, підготовка різних звітів, рефератів. За тривалістю, письмові контрольні роботи можуть бути короткочасними (7-15 хв), коли перевіряється засвоєння незначного об’єму навчального матеріалу, і більш тривалими, але не більше однієї академічної години.

Для забезпечення більшої самостійності у виконанні контрольних робіт рекомендується пропонувати групі декілька варіантів завдань (бажано взагалі кожному студентові індивідуальне завдання). При цьому складність контрольних питань і задач для усіх варіантів повинна бути однаковою.

В процесі вивчення навчальної дисципліни «Економічна теорія» студенти виконують Комплексну контрольну роботу з дисципліни. Призначення пакету ККР - об’єктивна оцінка залишкових знань студентів з дисципліни.

Пакет ККР включає:

  • пояснювальну записку;

  • програму з навчальної дисципліни «економічна теорія»;

  • контрольні завдання;

  • критерії оцінювання результатів написання комплексної контрольної роботи;

  • зразок відповіді студента;

  • відповіді на контрольні завдання ККР.

Зміст завдань пакету ККР відповідає вимогам програми дисципліни «Економічна теорія», розглянутої і схваленої Вченою радою НМЦ вищої освіти і науки України (протокол № 2 від 23 березня 2006 року).

Програма навчальної дисципліни «Економічна теорія» розрахована на 108 годин, з яких - 24 години - лекції, 36 годин - семінарські заняття, 48 годин - самостійна робота. Комплексна контрольна робота складається з 25 варіантів. Завдання охоплюють весь матеріал курсу економічної теорії. При розробці завдань в якості критерію складності прийнято кількість розумових операцій, які необхідно реалізувати для їх рішення. Завдання розробленні у вигляді тестів. проблемних запитань та задач.

Завдання охоплюють весь матеріал курсу економічної теорії. І поділяються на три категорії. Перша – це завдання репродуктивного характеру. Для відповіді на них студенту достатньо знати визначення, факти. Їх виконання вимагає вибору вірної відповіді з числа запропонованих. За вірну відповідь виставляється 1 бал, невірну – 0 балів. Друга включає завдання проблемного характеру, виконання яких вимагає їх аналізу, роздумів, переносу знань в нові ситуації. За вірну відповідь студент отримує 3 бали. Третя – це задачі, для розв’язку яких від студентів вимагається застосування знань отриманих в процесі навчання. Вірна відповідь оцінюється також 3 балами.

На виконання завдань відводиться 45 хвилин (одна академічна година).

Відповідь оцінюється та фіксується в умовних балах. Бали конвертуються у п'ятибальну систему. Запропонована система оцінювання базується на комплексному підході до контролю, який передбачає принцип співвідношення окремого вміння з визначеним рівнем володіння сформованих загальних умінь. Такий принцип обумовив структуру кожного варіанту, що передбачає виконання різноманітних завдань.

Для перевірки та оцінки контрольних письмових робіт проводиться аналіз результатів їх виконання, виявляються типові помилки, їх причини, які викликали незадовільні оцінки.

Слід відмітити особливості таких форм письмової перевірки як самостійна робота, диктанти, реферати, самоконтроль та взаємоперевірка.

Самостійну роботу можна проводити з метою поточного та періодичного контролю. При поточній перевірці самостійні роботи невеликі за об’ємом, містять завдання в основному по темі навчального заняття. Перевірка у цьому випадку тісно пов’язана з процесом навчання на даному занятті, підлегла йому. При періодичному контролі самостійна робота більша за об’ємом і часом її виконання. Широкого застосування набули самостійні роботи з дидактичним матеріалом, які дають можливість враховувати індивідуальні особливості кожного студента.

Диктанти (предметні та технічні) застосовують для поточного контролю. З їх допомогою можна підготувати студентів до засвоєння та застосування нового матеріалу, доформування умінь та навичок, провести узагальнення вивченого, перевірити самостійність виконання домашнього завдання. Для диктантів підбирають питання. Які не потребують тривалого обміркування, на які можна дуже коротко записати відповідь.

Реферати доцільні для повторення та узагальнення навчального матеріалу. Вони не тільки дають можливість систематизувати знання студентів, перевірити уміння розкрити тему, але і відіграють особливу роль у формуванні світогляду. В процесі підготовки рефератів студент мобілізує і активізує свої знання, набуває самостійно нові, необхідні для розкриття теми, співставляє їх з боку зі своїм життєвим досвідом, чітко виясняє свою життєву позицію. При перевірці цих робіт викладач звертає увагу на відповідність роботи темі, повноту розкриття теми, послідовність викладення, самостійність суджень.

Наряду з аудиторними письмовими роботами використовують і домашні контрольні роботи, над якими студенти працюють декілька днів (10-15), оскільки за змістом вони охоплюють значний розділ навчальної програми. Виконання їх вимагає належної самостійної роботи з книгою та іншими матеріалами.


2.3. Практична перевірка

Практична перевірка займає особливе місце в системі контролю. Основна мета навчання студентів у коледжі – не лише засвоєння ними певної системи знань. Але і головним чином формування професійної готовності вирішувати практичні виробничі задачі. Така готовність визначається ступенем сформованості системи умінь і перш за все професійних.

Практична перевірка дає можливість виявити, як студенти вміють застосовувати отримані знання на практиці, наскільки вони оволоділи необхідними уміннями, головними компонентами діяльності. В процесі виконання професійних завдань студент обґрунтовує прийняті рішення, що дає можливість встановити рівень засвоєння теоретичних положень, тобто одночасно з перевіркою умінь здійснюється перевірка знань. Для практичної перевірки пропонуються різноманітні завдання: виконати практичну роботу, проаналізувати виробничу ситуацію, дати відповідь на проблемне питання. Наприклад, на семінарських заняттях з економічної теорії я маю можливість перевірити не тільки знання теоретичних положень, необхідних для виконання завдання. В процесі спостереження за ходом таких робіт, послідовністю, впевненістю в діях виявляється сформованість умінь працювати з літературою, виконувати розрахунки, аналізувати отримані результати, робити висновки, оформляти звіт про виконану роботу.

П риклад 2.4

Задача. Сума цін реалізованих за рік товарів — 900 млрд. дол. З них 200 млрд. дол. продано в кредит із відстрочкою платежів до наступного року. Платежі, за якими настав час оплати за операції, здійснені раніше, становлять 150 млрд. дол., взаємопогашенні платежі — 50 млрд. дол. Гроші в середньому здійснюють вісім оборотів на рік. Обчисліть обсяг необхідної маси грошей в економіці.

Розв’язання

1. Дано:

PQ = 900 млрд. дол.

К = 200 млрд. дол.

П=150 млрд. дол.

ВП = 50 млрд. дол.

V = 8 оборотів

Вони дають можливість більш об’єктивно визначати рівень готовності студента до практичної діяльності, сформованість таких важливих інтелектуальних умінь, як аналіз і синтез, узагальнення, порівняння, використання знань у нестандартних умовах.


2.4. Стандартизований контроль

Останнім часом у вищій школі став широко застосовуватись стандартизований контроль знань протягом усього періоду вивчення навчальних курсів. У стандартизованому контролі знайшла широке застосування тестова методика з альтернативним вибором відповідей. Метод альтернативного вибору відповідей полягає у тому, що ставляться запитання і одночасно пропонуються варіанти відповідей, правильність яких потрібно оцінити. При цьому студенту пропонуються не тільки самі відповіді, але і їх цифрові коди (як правило, номер варіанта відповіді).

Перевага цього методу полягає у тому, що за допомогою найпростіших засобів (бланків, матриць) можна отримати відповідь практично на будь-яке запитання, а недоліком є можливість вгадування правильної відповіді. За допомогою альтернативного методу доцільно перевіряти вміння самостійно обмірковувати отримані дані. У підтвердження цього можна навести вислів Ш. Монтеск'є: «Інтелект полягає у тому, щоб взнати подібність різних речей і різницю подібних». Це означає, що більший рівень знань дає можливість більш тонко розрізняти такі явища і поняття, які студенту з меншим рівнем здаються ідентичними. Крім того, студенти з великим рівнем знань знаходять подібність там, де інші його не помічають. Контроль простим вибірковим методом не розкриває процесу одержання відповіді. Тут спрацьовує не простий механізм вгадування, а свідомий вибір, до вгадування деякого числа правильних відповідей на запитання - у доповнення до тих, які студенти знають.

При викладанні економічної теорії я застосовую наступні форми тестових завдань:

  • закрита форма — запропоновані 3-5 відповідей, з яких одна є найбільш правильною;

Приклад 2.5

  • Вказати вірну відповідь. За законом попиту:

а) у разі зростання доходів споживачі купують більше товарів;

б) крива попиту має додатний нахил;

в) перевищення пропозиції над попитом зумовлює зниження ціни;

г) унаслідок зниження ціни товару обсяг запланованих покупок зростає.

  • відкрита форма — вільно конструйовані відповіді студентів;


  • множинний вибір — передбачає 3-5 відповідей на тестові запитання на перевірку уміння відтворити отримані знання;

Приклад 2.6

Вказати принципи традиційної економічної системи:

  • природний поділ трудових обов’язків;

  • спадковість при виборі занять;

  • традиційні методи виробництва;

  • державна власність на ресурси;

  • автоматизм регулювання;

  • державне втручання.

  • простий множинний вибір — передбачає відповіді „так”, „частково”, „ні” і використовується як попередній контроль підготовки до заняття або тестування;

Приклад 2.7

(Дати відповідь «так» чи « ні»)

1._____Закони й теорії економічної науки – це змістовні твердження, виведення з фактів.

2._____ Економічна наука користується такими самими методами пізнання, що й природничі науки.

3._____ Основоположником школи фізіократів був Франсуа Кене.

4._____ Концепція «невидимої руки» Сміта описує, як приватна фірма «залазить» у кишеню споживача.

5. _____ Прихильники вчення К. Маркса вважають конкурентну ринкову економіку втіленням нестабільності, хаосу і несправедливості.

6._____ У 1936 р. вийшла книга Дж. М. Кейнса «Дослідження про природу і причини багатства народів»

7._____ М.І. Туган - Барановський набув світового визначення завдяки дослідженню ринку й економічних коливань та розробці концепції економічної кон’юктури.

  • альтернативні тестові завдання — передбачає наявність трьох варіантів відповіді „так”, „ні”, „не знаю” при перевірці знань класифікацій.

Приклад 2.8

Дохід, який отримує власник акції, називається дивідендом:

а — так;

б — ні;

в — не знаю.

  • відновлення послідовності — тестування уміння та знань правильної послідовності дій (алгоритмів).

  • відновлення відповідної частини — тести встановлюють знання фактів, взаємозв’язків, термінології, позначень.

Приклад 2.9

Д о кожного із зазначених цифрами положень знайдіть відповідний термін або поняття

  1. Світові ринки товарів, капіталів, робочої сили, міжнародна валютна і кредитна система.

  2. Промислово розвинуті країни з ефективним соціально орієнтованим ринковим господарством.

  3. Пріоритетний розвиток країни окремих галузей, підгалузей, сфер народного господарства.

  4. Держави, транснаціональні корпорації, міжнародні організації.

  5. Продаж в інші країни товарів, вироблених галузями національної економіки.

  6. Державний орган, який контролює ввіз і вивіз товарів.

  7. Система національних господарств окремих країн, об’єднаних міжнародним поділом праці і торгово-виробничими, фінансовими, науково-технічними зв’язками.

  8. Плата, яку стягує митниця при перетині кордону імпортними товарами з їх власника.

  9. Граничний обсяг ввозу в країну за рік певних товарів із країни виробника.

  10. Увіз у країну товарів, виготовлених в інших державах.

  11. Сукупний обсяг зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

  12. Країни, що розвиваються, з сировиною спеціалізацією.

  13. Активізація взаємодії країн у світовому масштабі, яка охоплює сфери економічних відносин.

  14. Політика, яку розвинені країни проводять одна стосовно одної, що виявляється у підвищенні або ліквідації імпортних квот і зниженні митних тарифів.

Терміни і поняття:

а) інтернаціоналізація; б) міжнародний поділ праці;

в) мито; г) структура світового господарства;

д) міжнародна торгівля; е) імпортна

є) суб’єкти світового господарства; ж) експорт;

з) квота; и) світове господарство;

і) імпорт; ї) «центр»;

к) лібералізація; л) периферія;

м) митниця;

Вищезазначені форми тестових завдань можуть бути зведені, у загальному випадку, до тестів загального контролю, та тестів основного змісту навчальної дисципліни.

Відомі і інші варіанти тестового контролю знань студентів:

  • короткочасне подання варіантів відповідей. Студентові пропонують запитання. Він має вивчити його і подумки підготувати відповідь. Після того як він готовий до відповіді, йому на обмежений час показують варіанти відповідей, з яких він має вибрати один. У даному разі студент не стільки вибирає, скільки порівнює свою готову відповідь із запропонованими. Такий принцип деякою мірою зменшує можливість вгадування і несвідомого вибору випадкової відповіді. При цьому доцільно обмежити час експонування варіантів відповідей, які пропонуються на вибір ( при застосуванні цього варіанту ефективно застосовувати мультимедійні засоби).

  • послідовне надання варіантів відповідей. Студенту пропонується запитання, яке він вивчає і подумки готує на нього відповідь. Потім за його проханням йому показують перший варіант відповіді. Якщо цей варіант співпадає з його рішенням, то він фіксує свою відповідь під номером 1, якщо він вважає його невірним, то через деякий час йому надається другий варіант відповіді вибір відповідей: пропонуються самі відповіді, а потім їх обґрунтування;

  • парне питання: правильний результат отримується тільки при двох правильних відповідях;

  • співвідносна або складно-вибіркова система: подаються декілька відповідей, які потрібно пов'язати одне з одним;

  • матрична система: питання і відповіді подаються у вигляді матриці;

  • конструктивно-вибірковий метод: відповідь формується шляхом синтезу із запропонованих на вибір його частин;

  • мотивовані варіанти відповідей: кожен варіант відповіді доповнюється обґрунтуванням.

Результати стандартизованого контролю використовуються для висновків відносно роботи навчальної групи і кожного студента окремо.

Найбільш розповсюдженою формою оцінки відповідей на тести є триканальна: правильна відповідь - один бал, неправильний - 0 балів.

Серед переваг педагогічних тестів перед традиційними методами контролю з навчальної дисципліни «Економічна теорія» можу виділити наступні:

  • вони дають можливість підвищити об’єктивність контролю, виключити вплив на оцінку побічних факторів, таких як особистість викладача і самого студента, їх взаємовідносини;

  • оцінка, отримана за допомогою тесту, диференційована.;

  • тестування має більш високу ефективність, ніж традиційні методи контролю;

  • показники педагогічного тестування орієнтовані на вимірювання засвоєння ключових понять, тем, елементів навчальної програми, а не конкретної сукупності знань, як це має місце при традиційній оцінці;

  • тести зазвичай компактні і легко піддаються автоматизації.

Безумовно у тестування як метода контролю є і свої обмеження. Легше за все за допомогою тесту перевірити ступінь оволодіння студентами навчальним матеріалом. Перевірка глибинного розуміння предмету, оволодіння стилем мислення, властивим дисципліні, що вивчається, в цьому випадку ускладнена хоча в принципі і можлива. Відсутність безпосереднього контакту зі студентом, з одного боку, робить контроль більш об’єктивним, але, з іншого – підвищує вірогідність впливу на результат інших випадкових факторів. Таким чином, можна зробити висновок, що найліпший результат дає поєднання в рамках технології навчання педагогічних тестів з традиційними методами контролю.



РОЗДІЛ 3.

ВИДИ І ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ


За місцем, яке посідає контроль у навчальному процесі, розрізняють попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль.


3.1. Попередній контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му занятті, щоб оцінити реальність рівень знань студентів.

П риклад 3.1

Гра «Вільний мікрофон»

Передаючи один одному уявний мікрофон, студенти визначають, що, на їхню думку, вивчає наука економічна теорія.

3.2. Поточний контроль

Пото́чний контро́ль здійснюється під час проведення аудиторних занять і має за мету перевірку засвоєння студентами кредитних модулів навчальної дисципліни.

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:

  • виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається;

  • визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення;

  • виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, встановивши причини, які перешкоджають їх роботі;

  • виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх розвитку;

  • стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні.

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати усі навчальні дисципліни.

Поточний контроль на лекції може проводитись як вибіркове усне опитування студентів або з застосуванням тестів за раніше викладеним матеріалом, особливо за розділами курсу, які необхідні для зрозуміння теми лекції, що читається, або ж для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції (проводиться за звичай у кінці першої або на початку другої години лекції). Поточний контроль на лекції покликаний привчити студентів до систематичної проробки пройденого матеріалу і підготовки до майбутньої лекції, встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найбільш важкі для сприйняття студентів розділи з наступним роз'ясненням їх. Контроль на лекції не має віднімати багато часу. За витратами часу на контроль усне опитування поступається контролю, програмованому за карточками.

П риклад 3.2

Творче завдання

Компанія займається розведенням риби і вирощує її у великих бетонних басейнах поруч із міською електростанцією. Таке місце було вибране не випадково: під час охолодження обладнання електростанції вода нагрівається, її можна використовувати для підтримки температури в басейнах на рівні 27 °С упродовж цілого року. Причому вода продається за дуже низькою ціною. Тепла вода і спеціальний режим годування, розроблений за допомогою комп’ютера, створюють ідеальне середовище для швидкого росту риби. За 36 тижнів риба в басейні виростає до таких розмірів, які в природних умовах досягаються за тривалий час.

1. Поясніть, які дії вищезгаданої компанії ілюструють відповіді на запитання: що, як і для кого?

2. Як відбилося рішення вдруге використати воду від електростанції на кількості виробленого товару?

3. За яких умов розводити рибу в такий спосіб було б недоцільно?


Поточний контроль на практичних і семінарських заняттях проводиться з метою вияснення готовності студентів до занять у таких формах:

1. Вибіркове усне опитування перед початком занять.

2.Фронтальне стандартизоване опитування за карточками, тестами протягом 5 - 10 хв.

3. Фронтальна перевірка виконання домашніх завдань.

4. Виклик до дошки окремих студентів для самостійного розв'язування задач, письмові

відповіді на проблемні запитання.

5. Оцінка активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.

6. Письмова (до 45 хв.) контрольна робота.

7. Колоквіум по самостійних розділах теоретичного курсу (темах або модулях).

Контроль у позанавчальний час включає в себе:

1. Перевірка перебігу виконання домашніх завдань, науково-дослідних і контрольних робіт. Оцінюються якість і акуратність виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури, наявність елементів дослідження, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків.

2. Перевірка конспектів лекцій і рекомендованої літератури.

3. Перевірка і оцінка рефератів по частині курсу, який самостійно опрацьовується.

4. Індивідуальна співбесіда зі студентом на консультаціях.

5. Проведення навчальних конкурсів і олімпіад на кращого знавця дисципліни, краще виконання індивідуальних завдань, особливо навчально-дослідних робіт.


3.3. Рубіжний контроль

Рубіжний (тематичний, модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводиться лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у дисципліні, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими темами курсу.

Рубіжний контроль може проводитись усно й письмово, у вигляді контрольної роботи, індивідуально або у групі.

Модульний контроль з економічної теорії проходить у формі письмово заліку по змістовним модулям. Письмова залікова робота є підсумком роботи студента протягом змістовного модулю. Індивідуальне завдання для студента включає проблемне питання, тестове завдання і задачу.

Критерієм оцінювання є:

  • повнота,

  • логічність,

  • обґрунтованість відповіді,

  • вміння орієнтуватися в логічному та економічному просторі,

  • оперувати поняттями і категоріями економічної теорії,

  • виконувати практичні завдання.

Якщо робота відповідає необхідним вимогам, вона може бути оцінена «5» балами (відповідь на проблемне питання та практичне завдання оцінюється до 2-х балів, відповідь на тестове завдання – 1 бал). Якщо студент не опанував матеріалом, залікова робота не зараховується.


3.4. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль являє собою екзамен (залік) студентів з метою оцінки їх знань і навиків у відповідності до алгоритмів знань з дисципліни.

Основна мета екзамену - встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у практичній діяльності.

Природно, що підсумковий контроль більшою мірою, ніж інші види контролю, здійснює контролюючу функцію, потребує систематизації і узагальнення знань і певною мірою реалізує навчальну, розвиваючу і виховну функції контролю.

Екзамен дає можливість кожному студенту у порівняно короткий проміжок часу осмислити весь пройдений курс у цілому, сконцентрувати увагу на вузлових його моментах, закріпити у пам'яті його основний зміст.

Відомі два основних види екзаменів: без екзаменаційних білетів - вид найбільш високого рівня, хоча поки що рідко застосовуваний, і за екзаменаційними білетами. Перший вид екзаменів – екзамен - бесіда - проводиться приблизно так: студенту, який складає екзамен пропонується для початку бесіди одне запитання і дається деякий час для його обдумування. Бажано, щоб це запитання було не другорядним і не ізольованим від основних понять курсу. В перебігу відповіді залежно від її якості той, хто екзаменує, поступово може розширити поставлене перед студентом завдання. Бесіда дає змогу з з’ясувати не тільки формальні знання з даного питання, але і поняття його ролі у всьому курсі, його зв'язку з іншими питаннями. При цьому з'ясовується: чи користувався студент при вивченні усього курсу додатковою літературою.

Другий основний тип екзамену - за екзаменаційними білетами - є загально відомим. У цьому разі особливої уваги потребує складання екзаменаційних білетів. Рівномірне розподілення матеріалу у білетах, різноманітність запитань, повнота охоплення прочитаного курсу, вдалий підбір завдань - усе це значною мірою полегшує хід екзамену і сприяє об’єктивності оцінки. Не можна допускати, щоб запитання до студента, який екзаменується, ставились одне за одним. . Це позбавляє студента можливості зосередитись, а іноді і можливості міркувати.

  1. Не можна надто відверто висловлювати свій обурення з приводу неправильної відповіді. Це може передчасно збентежити студента, що значно знизить якість відповідей на наступні запитання.

  2. Не можна виявляти перед студентом свої вагання з приводу оцінки його відповіді і змінювати вже прийняте рішення.

Потрібно заздалегідь психологічно готувати студентів до екзаменів, навівати їм, що відповідь потрібно шукати, потрібно мобілізувати усі свої внутрішні сили, взяти себе в руки і змусити інтенсивно працювати свій мозок. Необхідно мотивувати оцінку, щоб студент був переконаний у її справедливості і йшов з екзамену без образи на викладача.

З навчальної дисципліни «Економічна теорія» навчальним планом передбачено семестровий екзамен. Оцінювання знань на семестровому екзамені здійснюється на основі письмової відповіді на екзаменаційний білет, який включає:

  1. тестові завдання (10 тестів);

  2. проблемне запитання;

  3. практичне завдання.

Критерієм оцінки відповіді на екзамені служить рівень оволодіння студентом матеріалом курсу.

Аргументована, логічна, повна відповідь, вільне володіння матеріалом всього навчального курсу, творче його осмислення, оперування поняттями та категоріями, що передбачені навчальною дисципліною, вміння встановити зв’язок між теоретичною «базою» та практичними навичками, залучення до відповіді самостійно опрацьованої літератури оцінюється високим балом – «5».

Засвоєння матеріалу курсу, вміння орієнтуватися в ньому, оперування необхідним колом понять та категорій, вміння встановити зв’язок між теоретичною «базою» та практичними навичками, в цілому логічна відповідь з незначною кількістю помилок оцінюється балом «4».

Фрагментарне володіння матеріалом і необхідним колом понять та категорій курсу, відповідь, яка містить значну кількість недоліків і помилок, неповне висвітлення змісту питань, недостатнє вміння зробити аргументовані висновки, часткове опрацювання матеріалу підручника оцінюється балом «3».

Неопанування значної частини матеріалу курсу, неволодіння понятійним апаратом, відсутність будь-якої опрацьованої літератури оцінюється балом «2».

Для ефективної підготовки до семестрового екзамену з економічної теорії розроблені методичні рекомендації. У посібнику викладені основні питання, що виносяться на екзамен, типові задачі з розв’язками, тестові завдання з відповідями для самоконтролю, рекомендована література.













РОЗДІЛ 4.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СУЧАСНИХ

ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ


В умовах сучасного інформаційного суспільства перед освітою виникає глобальна проблема – збільшення кількості та підвищення якості навчальної інформації при інваріантному навчальному часу, за який має бути засвоєна ця інформація.

Одним із шляхів, що забезпечують вирішення цього протиріччя, є застосування комп’ютерного тестування (КТ), як частини багатьох педагогічних інновацій. Стало очевидним фактом те, що тести дозволяють отримати об'єктивні оцінки рівня знань, умінь, навичок і уявлень, виявити прогалини в підготовці. Безумовно, найбільш раціональними шляхами, що забезпечують економію часу є інтенсифікація навчального процесу, зміна загальної організації навчання і перехід від групових форм занять і контролю знань до індивідуальних, автоматизованих.

В Каховському державному агротехнічному коледжі КТ застосовуються для підсумкового контролю знань та державної підсумкової атестації. З економічної теорії я проводжу зріз знань з дисципліни при використанні КТ. Результати контролю враховую у поточному та підсумковому оцінюванні знань студентів. Хотілося б звернути увагу на такий важливий аспект використання комп'ютерних форм тестування: основний результат такого підходу полягає в тому, що використання тестових завдань значно посилило мотивацію навчання. Явно виражений процес зростання мотивації студентів при виконанні ними тестових завдань на комп'ютері спонукав мене провести аналіз основних чинників, що сприяють цьому.

Після початку регулярного використання тестових завдань, в усіх групах 2-го курсу (загалом 150 студентів) було відзначено позитивне відношення до процедури КТ, яке проявлялося у певних змінах: зросла активність роботи студентів на занятті; з'явився дух змагання та бажання успішно скласти тести; посилився інтерес до самостійної підготовки.

Це можна пояснити такими факторами:

  1. Тестування за допомогою комп’ютерної програми, а не на паперовому носії, певним чином нагадує комп’ютерні ігри, які дуже популярні серед молоді. Це відмітили майже всі студенти, які приймали участь у тестуванні. Справа в тому, що реакція людини, яка отримала незадовільну оцінку при тестуванні, практично, аналогічна реакції людини, яка програла у якусь гру. З’являється азарт та бажання підвищити свої результати.

  2. Отримання миттєвого результату у присутності студента. Проведене опитування продемонструвало, що майже 70% студентів висловлюють елементи недовіри, коли результати контрольних робіт оголошуються через якийсь час після їх проведення, особливо, коли на занятті не проводиться аналіз контролю за недостатністю навчального часу. Причому, чим більше пауза між проведенням контролю та оголошенням оцінок, тим більше вірогідність негативної реакції студента. Відкритий процес тестування «відмітає» всякі сумніви. Наявність ігрового моменту призводить до того, що виробляється миттєва самооцінка, яка спрямована на себе особисто, а не на завдання чи викладача. Дана самооцінка дуже сильно впливає на навчальну активність учня.

  3. Виключення упередженого ставлення в оцінці знань студента. Відома певна категорія студентів, які впевнені в тому, що «... мені ніколи він (вона) добру оцінку не поставить». Причини для цього можуть бути різні, але суть одна – студент може бути впевнений в упередженому до нього відношенні або просто робити вигляд, що таке ставлення має місце. Це один з приводів не займатися якісним вивченням дисципліни, тому що це нібито марно. Тестування за допомогою ПК практично виключає таке ставлення, особливо якщо тестований знає, що питання тесту обираються програмою випадково. Спостерігається стан психологічного комфорту, особливо у конфліктних студентів. Тому результат тестування трактується в більшій мірі не як вираження ставлення викладача, а як необхідність краще вчитися.

  4. Простота використання і швидкість виконання тестів. Даний фактор створює ілюзію простоти і доступності матеріалу, а також легкості самого процесу навчання. Це потужний рушійний стимул. Студент, який на 100% упевнений в тому, що при певному зусиллі матеріал можна вивчити на «відмінно» – вже на голову вище того, хто вважає, що завдання нездійсненне і за нього з цієї причини не варто братися. Відповідь за 20 хвилин на більшість питань тестового завдання та отримання максимальної кількості балів окремими студентами на очах у всієї групи створює відчуття легкості і простоти процесу тестування, викликає прагнення до подібних результатів. На питання про невдалі спроби скласти тести практично неможливо почути ніякої іншої причини, крім як особистої непідготовленості.

  5. Неминучість контролю. При проведенні звичайного заняття контроль, як правило, є вибірковим, поверхневим, дозволяє багатьом студентом думати : «А може пронесе?». При проведенні комп'ютерного тестування проводиться контроль кожного студента з усіх питань певної дисципліни. Це мобілізує студентів на ретельну підготовку до заняття.

  6. Повторюваність результатів при повторному тестуванні, у разі відсутності додаткової підготовки після першої спроби. Тестові завдання, укладені з високою надійністю, забезпечують практично повне повторення попередніх результатів при повторному тестуванні. Студент кожен раз заново переконуються, що простого вгадування не виходить, одного везіння недостатньо для хорошої оцінки – потрібні знання. Адекватною реакцією є міцніюча впевненість у необхідності ретельного вивчення підручників та конспектів лекцій.

Складання тестів – непростий процес, який потребує певного рівня професіоналізму і досвіду навчально-методичної роботи викладача. Багато чинників необхідно врахувати під час складання тестових завдань. Перш за все, необхідно визначити межі предметної області і розбити її на розділи, які в свою чергу розбиваються на підрозділи і т.д., та визначити найбільш важливі поняття в підрозділах, знання яких забезпечує засвоєння дисципліни в цілому.

В Каховському державному агротехнічному коледжі застосовується MIFTester та Редактор тестів MIFEditor.

MIFTester – це програма для проходження тестового контролю знань користувачем. З її допомогою студент може перевірити власні знання та вміння з певної дисципліни.

Можливості програми:

  • Відображення запитань тесту;

  • Виставлення оцінок;

  • Передача даних по мережі;

  • Вибір суб’єкта тестування.

Редактор тестів MIFEditor - програма створення та редагування тестів. Інтерфейс програми MIFEditor зручний та зрозумілий.

Можливості програми:

  • Встановлення параметрів для кожного окремого тесту;

  • Імпорт тестів;

  • Додавання до запитань та відповідей формул, зображень тощо;

  • Створення10 типів запитань різної складності;

  • Зміна порядку слідування запитань;

  • Зміна порядку відображення варіантів відповідей;

  • Повноцінна робота з форматованим текстом; [list]

Порядок встановлення:

  1. На сервері встановлюємо повний комплект програми: Адміністратор, Побудовник тестів, Тестування.

  2. Запускаємо Адміністратор.

  3. Створюємо новий Журнал та Базу користувачів.

  4. Вказуємо шлях до папки з тестами (C:\Program Files\MIFTests\Tests). Папку Tests створюємо самостійно та всі створені тести розміщуємо в ній.

  5. Встановлюємо (під Адміністратором) на робочих комп'ютерах програму Тестування (Адміністратор, Побудовник тестів не встановлюємо).

  6. В програмі Тестування прописуємо Ім'я або IP-адресу сервера (Конфігурація - Настройка параметрів - IP-адреса).

  7. На Сервері запускаємо Адміністратор та вибираємо в списку потрібний тест.

  8. Програму Тестування запускають студенти на своїх робочих комп'ютерах.

Таким чином, використання КТ в навчальному процесі як один зі способів контролю знань дозволяє:

  • в найкоротші терміни перевірити знання великої групи студентів;

  • виявити недоліки при вивченні конкретного навчального матеріалу і використовувати отримані результати для управління ходом навчального процесу;

  • застосувати методи математичної статистики для оцінки ступеня засвоєння навчального матеріалу;

  • отримати об'єктивну оцінку знань студентів;

  • позбавити викладача від рутинної роботи щодо контролю знань традиційними способами: перевірка різних письмових робіт, усні опитування на семінарах, екзаменах, заліках тощо;

  • організувати навчальний процес таким чином, що увага студентів акцентується на самостійній роботі (ця перевага, на мій погляд, є основною).

Проте КТ не повинно повністю замінювати традиційні методи навчання і контролю знань, можливість безпосереднього спілкування викладача і студента, а має виступати як їх істотне, зручне доповнення.

ВИСНОВКИ


Високий рівень якості освіти взагалі й навчання зокрема забезпечується багатьма факторами, найважливішими серед яких є здібності студентів та їхні бажання досягнути успіхів у певній галузі предметних знань, рівень володіння викладачем педагогічною майстерністю й технологією викладання, інформаційно-методична забезпеченість навчального процесу, ефективна система діагностики якості навчання тощо. Звичайно, вирішити проблему якості навчання тільки за рахунок удосконалення навчально-виховного процесу й системи контролю успішності неможливо. Але перевірка й оцінювання навчальних досягнень студентів мають значний вплив на стимулювання їхньої ефективної пізнавальної діяльності. Контрольні заходи є складовими досягнення мети навчання — засвоєння певної сукупності професійних знань, умінь та навичок, формування відповідного рівня компетентності студента.

Перевірка навчальних досягнень студентів має велике виховне значення, оскільки стимулює їхню систематичну роботу, розвиває почуття відповідальності за результати навчання, що особливо важливо в сьогоднішніх умовах. Систематичний контроль успішності навчання є умовою руху вперед; він формує уявлення студента про те, що він знає, що ним досягнуто, на що варто звернути увагу в подальшій роботі. Добре організований контроль на всіх його етапах допомагає викладача виявити навчальні здобутки кожного студента, розкрити причини слабкого засвоєння окремих частин матеріалу та вжити раціональних заходів для виправлення недоліків у навчально-пізнавальній діяльності.

Отже, стрімкі зміни в житті сучасного суспільства, зміна ціннісних орієнтацій у зв’язку з проголошеними принципами гуманізації та демократизації суспільства, модернізація змісту освіти, зміна спрямованості навчального процесу, перехід від кваліфікації до компетентності, ствердження особистісно орієнтованого підходу до навчання безпосередньо впливають на всі складові системи сучасної освіти, на весь навчально-виховний процес. Вирішення проблеми забезпечення якісної підготовки фахівців з вищою освітою на сучасному етапі передбачає значне поліпшення контролю навчальної роботи студентів як важливого засобу управління процесом навчання. Поліпшення якості контролю навчальної роботи студентів, об’єктивна оцінка їхніх знань є важливим засобом управління навчальним процесом.

Контроль знань та інших характеристик того, кого навчають, не повинен перетворюватися у самоціль або засіб накопичення статистичних даних про результати його навчання, а повинен бути доведений до ступеню фактору, який діє на об’єм, зміст та структуру алгоритму подальшого навчання.

Комплексна діагностика результатів навчальної діяльності студентів — це теоретично обґрунтована та практично апробована педагогічна система встановлення основних ознак, які характеризують сформовані в процесі навчання компетентності студента — майбутнього фахівця.

Таким чином, застосування різноманітних форм і методів діагностики знань студентів — це потужний важіль керування навчанням студента й якістю викладання. Вони дозволяють визначити перспективи розвитку навчального процесу та виховної роботи на основі знань про рівень інтелекту різних груп і категорій студентів, здатності засвоєння ними різних навчальних дисциплін. Сьогодні якість освіти є пріоритетним напрямком розвитку суспільства. Визначити якість знань можна засобами діагностики навчальних досягнень. Запровадження інноваційних методів, вдосконалення існуючих засобів діагностики та використання традиційних форм контролю знань спонукають студента до творчої діяльності й ґрунтовної підготовки до занять.




СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. УДК 378.147 М.Ю. Мартиненко. Контроль якості самостійного засвоєння навчального матеріалу студентами в умовах вищої дистанційної освіти.

  2. Голубєва Н.В., викладач кафедри «Міжнародні відносини» Інституту сходознавства і міжнародних відносин «Харківський колегіум». Роль інформатизації в удосконаленні оцінювання та контролю знань студентів.

  3. Швидкий О. Тестовий контроль у навчальному процесі // Освіта. Технікуми, коледжі. — 2002. — No1. — С. 19-21.

  4. Кобзар О.Б. Дидактична роль нових інформаційних технологій у навчальному процесі вищої медичної школи // Нові технології навчання: Наук.-метод, зб. / Ред. кол.: В.О. Зайчук, О.Я. Савченко, М.Ф. Дмитриченко та ін. —К.: НМЩ ВО, 2002.—Вип. 32. —С. 86-96.

  5. Дворецька Л.П. Про впровадження тестових технологій у практику вимірювання навчальних досягнень учнів з математики // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики» (6 жовтня 2004 р., Київ). —К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. —С. 50-51.

  6. Марценюк С. Впровадження інноваційних комп'ютерних методів навчання // Освіта. Технікуми, коледжі. —2004. —No2(8). —С. 10-11.

  7. Пілюшенко, В. Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення : навч. посіб. / В. Л. Пілюшенко, І. В. Шкрабак, Е. І. Словенко. – Київ : Лібра, 2004. –344 с.

  8. Раков, С. А. Якість освіти: європейський вимір [Текст] / С. А. Раков // Вісн. Тестування і моніторинг в освіті. –2007. –No 10–11. –С. 4–13.

54


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.