Ганна Барвінок (справжнє ім'я Олександра Білозерська) – українська письменниця, яка писала оповідання з народного життя, зокрема про долю жінок у родинних стосунках. Її творчість зосереджена на проблемах деспотизму в сім'ї, складних шлюбах та пошуках вольових жінок, а мова її творів багата на народні прислів'я та говірки.
Біографія
Справжнє ім'я: Олександра Михайлівна Білозерська
Псевдонім: Ганна Барвінок
Літературна діяльність: Розпочала писати у 1847 році у Варшаві під час шлюбної подорожі з Кулішем.
Публікації: Її твори з'являлися в журналах та альманахах, таких як «Дзвінок», «Рідний край», «Літературно-науковий вісник», «Перший вінок», «Хата».
Літературна спадщина: Після смерті чоловіка упорядкувала його архів та спогади, а також перенесла його хатинку до свого маєтку.
Смерть: Померла 23 липня 1911 року і похована поруч із чоловіком у Мотронівці.
Творчість
Основна тематика: Доля жінки в сім'ї, сімейний деспотизм, примусовий шлюб, боротьба за щастя.
Відомі твори:
«Хатнє лихо» (1861)
«Жіноче бідування» (1887)
«Батькова помилка» (1902)
«Перемогла» (1887)
«Молодича боротьба» (1902)
«Русалка»
«Квітка з сльозами, сльози з квітками»
«Лихо не без добра» (1860)
«Восени літо» (1860)
