У центрі твору Галини Пагутяк «Втеча звірів або новий бестіарій» постає глибока екологічна та філософська притча про остаточний розрив зв’язку між людством і світом природи. Головні герої, дівчинка Доня та магічний хлопчик Каспар, стають свідками незвичайної події — тварини, втомлені від людської жорстокості та споживацтва, будують Ковчег, щоб назавжди покинути Землю. Оповідь поєднує елементи магічного реалізму з давніми міфами, де традиційні образи бестіарію переосмислюються крізь призму духовної кризи сучасної епохи. Через подорож героїв авторка висвітлює трагедію антропоцентризму та закликає до порятунку залишків гармонії, що ще збереглися в дитячій щирості. Зрештою, відплиття звірів символізує духовну пустку людей, які залишилися наодинці зі своїми помилками, проте залишає крихку надію на майбутнє примирення. Твір є потужним етичним маніфестом, що застерігає від невідворотних наслідків втрати любові до всього живого.


