Г. І. СЛОБОДЯНИК, професор кафедри медичної психології ІМФН МАУП, підполковник м/с ЗСУ,м. Київ
О.В. НІКІТЮК, професор кафедри військової підготовки НУО України ім. І. Черняхівського, полковник ЗСУ, м. Київ
О.А. ХАЛАБУДА, полковник ЗСУ, 72 ОМБр, м. Біла Церква, Київська область
ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ НА ПРИКЛАДІ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ 48 ОКРЕМОГО СТРІЛЕЦЬКОГО БАТАЛЬЙОНУ 72 ОКРЕМОЇ МЕХАНІЗОВАНОЇ БРИГАДИ ПІД ЧАС БОЙОВИХ ДІЙ (лютий - травень 2022 року).
Основним тактичним формуванням Сухопутних військ Збройних сил України (ЗСУ) є бригада (іноді полк)[1; 3; 7].
Медична служба бригади є однією з основних ланок медичної служби Збройних сил України, від результатів роботи якої значною мірою залежить збереження та зміцнення здоров’я особового військового складу, своєчасне надання пораненим і хворим військовослужбовцям адекватної та якісної медичної допомоги [2; 6].
Успішне вирішення завдань медичного забезпечення військ, що покладаються на військового лікаря, залежить від рівня його професійної лікарської підготовки, наявності не лише теоретичних знань, але й відповідних фахових компетенції та організаторських здібностей [4; 6], що обумовлює актуальність теми даного дослідження.
Мета роботи - проаналізувати досвід організації медичного забезпечення механізованої танкової бригади під час бойових дій.
Завдання дослідження - здійснити аналітичний огляд джерел нормативно-правової, методичної та наукової літератури з проблеми медичного забезпечення військ; визначити організаційну структуру медичної служби механізованої танкової бригади та оцінити її ефективність. В дослідженні, яке проводилося безпосередньо в воєнно-польових умовах, брали участь 44 медики 72 Окремої Механізованої Бригади Окремої тактико-оперативної служби “Койот” [7;8],
Особливо важливе значення організаційного аспекту медичного забезпечення під час воєнних дій було неодноразово доведено досвідом роботи військової медицини [6]. Саме цим визначається роль і місце організації медичного забезпечення військ в загальній системі підготовки та удосконалення навичок військових лікарів [2; 4; 5], однак здобуття військово-медичної освіти в Україні сьогодні можливе лише на платній основі та є багато вартісним, що обмежує доступ бажаючих медиків, котрі не пройшли навчання на військово-медичній кафедрі свого «вища», бо кафедри були ліквідовані практично повсюди в Україні протягом 1992-1998 років, до військово-медичного навчання та отримання першого офіцерського звання - молодшого лейтенанта медичної служби [4].
Медичну службу механізованої (танкової) бригади очолює начальник медичної служби - лікар-організатор, який підпорядкований безпосередньо командиру бригади, а зі спеціальних питань — начальнику медичної служби армійського корпусу [5]. Медична служба бригади включає [6]: медичну роту бригади або медичний пункт бригади; медичні пункти механізованих (танкових) батальйонів; медичні пункти артилерійських дивізіонів; медичний пункт роти радіоелектронної боротьби (РЕБ); медичну частину роти; фельдшера ремонтно-відновлювального батальйону (РВБ); фельдшера зенітно-ракетного артилерійського дивізіону (зрадн); фельдшера батальйону матеріально-технічного забезпечення (БМТЗ); бойових медиків та санітарів-стрільців окремих підрозділів: вузлу зв’язку, роти хімічного та біологічного захисту (РХБЗ), розвідувальної роти, групи інженерного забезпечення, батареї управління та радіолокаційної розвідки, роти снайперів.
