Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
»
Взяти участь Всі події

Голодомор в творах українських митців слова

Українська література

Для кого: 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас

24.04.2019

468

6

0

Опис документу:
Другий за хронологією Голодомор стався через одинадцять років після 1921 року. За соціально-демографічними наслідками він виявився найтрагічнішим, а за методами та формами творен­ня перевершив усі Голодомори в Україні у ХХ столітті.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Голодомор

1932-1933 рр.

План

  1. Згадуємо страшний Голодомор.

  2. Чорні числа.

  3. Страшні факти.

  4. Поетичні твори про Голодомор.

Згадуємо страшний Голодомор

Багато років відділяє нас від тієї страшної, неоголошеної війни проти українців та українства, яку проводили більшовицькі опричники і яка виявилася найжахливішою у більш, ніж тисячолітній історії українського народу. У ті трагічні голодоморні тридцяті Україна не дорахувалася від 10 до 25 відсотків свого населення. Мученицькою смертю загинуло близько 10 мільйонів осіб, а їхні рідні, що залишились живими, зазнали великої морально-психологічної травми.

Таке чорне жниво зібрав Голодомор щодо українського селянства. Він виконував ту саму роль, що й ініційовані Сталіним масові політичні репресії 1937-1938 років стосовно української інтелігенції й нашої національної еліти загалом. Він народив глобальний страх, убив волю у значної частини населення до інакомислення і до опору комуністичній владі.

Внаслідок дозованої владою інформації світ мало знав про терор голодом у тодішній радянській Україні. Більше про це відомо було мешканцям Галичини, Волині, куди масово (інколи цілими селами) прибували біженці зі Сходу. Наші люди старалися будь-чим облегшити страждання наддніпрянців.

Значного поширення набуло збирання коштів для допомоги голодуючим. Започаткували цей рух священики, організовуючи панахиди за упокій жертв Голодомору. Вони закликали паству вносити пожертви для порятунку братів за Збручем. Найбільше зробили для надання такої допомоги Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО), «Просвіта» , Організація українських націоналістів, «Союз українок», «Рідна Школа», «Маслосоюз» та інші громадські організації.

Не стояла осторонь цієї благородної справи і Тернопільщина. Під орудою народної вчительки , письменниці і громадської діячки Іванни Блажкевич з Денисова активну діяльність розгорнув «Подільський союз кооператив». Його голова їздила по селах, проводила народні збори кооператорів, на яких закликала допомогти голодуючим.

Сьогодні прикро усвідомити, що досі не перевелися людці, які хочуть в пам’яті українців і світової спільноти цей небачений в історії людства спланований геноцид, вчинений комуністичною владою щодо українського народу.

Таким фарисеям відповідає тернопільський поет-політв’язень Зиновій Сердюк:

Європи житниця. І голод, і руїна.

Врожайна, Богом дана нам земля.

Вмирала чесна, трудова Вкраїна

По волі хижого і лютого Кремля.

Нині на Тернопільщині проживає понад 500 осіб , які пережили Голодомор 1932-1933 рр. Болісно слухати розповіді людей, які пережили Голодомор, такі люди нерідко ховають у кишенях окраєць хліба, не можуть перебувати у тиші, адже тоді не було чути ні голосів тварин, ні співу птахів, які мостили гнізда подалі від помешкань людей… Довкола виднілися тільки опухлі трупи…

Наслідки голодомору є істотною складовою нашого теперішнього менталітету, того менталітету, який є головною перешкодою на шляху до справді незалежної та успішної Української національної держави.

Чорні числа

За даними істориків, у 1932-1933 рр. в Україні жертвами голодомору, що був наслідком адміністративних заходів радянської влади, стали від 7 до 10 мільйонів чоловік.

Це означає, що у ті трагічні роки Україна недорахувалася від 10 до 25 відсотків свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч осіб на день, по тисячі-на годину, по 17 людей-щохвилини…

Учені дійшли висновку, що тривалість життя українців у 1993 році в чоловіків становила 7,3 року, а в жінок-10,9 року. Наслідки 1930-х років на думку експертів, країна відчуває донині. Як стверджують фахівці, якби Україна не пережила Голодомору, її населення на сьогодні було б удвічі більше – близько 100 млн. осіб .

Радянська влада постійно замовчувала факт існування голодомору, не давала населенню ніякої допомоги і відкидала пропозиції допомоги з-за кордону, прирікаючи на смерть мільйони людей.

Страшні факти

Щороку в архівах знаходять нові й нові свідчення великої людської трагедії, що розігралася на теренах України в 1930-х роках. Ось витяг з кримінальної справи, порушеної у зв’язку з випадком у селі Єленівка Фастівського району. «Свідки показали, що на початку березня 1933 року В.Г. затопила пічку, після чого взяла трирічну доньку і кинула її у піч. Дівчинка кричала: «Ой, мамо!» Решта четверо дітей здійняли плач, але мати погрозила, що з ними таке ж зробить. Коли дитина підсмажилась, В.Г. вийняла її з пічки, порізала на шматки, частину м’яса з’їла і дала дітям, розділивши на чотири дні. Потім вона те саме зробила зі старшою 5-річною дівчинкою. Та лежала на пічці мовчазна і нерухома, тож навіть не встигла крикнути…»

Медики кажуть, що з усіх смертей найстрашніша – голодна. Люди божеволіють від голоду, втрачають усе людське. Цю жінку засудили на 10 літ в’язниці, а трійко дітей вижили, завдяки м’ясу своїх сестер.

87-річний житомирянин Микола Крижанівський, що народився у 1922 році пережив жахіття Голодомору десятирічним хлопчиком. Микола родом із Вінничини, сім’я була великою, мав він ще шістьох братів. Аби прогодуватися діти самі шукали поживи. Десятирічний Миколка збирав лушпайки на смітниках, приносив матері, а вона варила з них суп. Старший брат Антон годував себе сам – ходив тієї голодної зими на річку й ловив рибу голими руками. Ловив – й одразу їв сирою просто на березі. А наймолодший з дітей чотирирічний Фелікс… «пасся» просто у дворі. Хлопчик жадібно їв траву – доки зуби не позеленіли. Микола тієї голодної зими лазив на дерева – за воронячими яйцями. Доліз до гнізда, а ворони нападають, захищають своє потомство. Відбивався однією рукою, другою клав яйця за пазуху й спішив донизу. Мама ці яйця варила, і сім’я їх їла. А ще хлопчики ходили на річку й під льодом ловили болотяних черепах. Вдома розламували їм панцирі й м’ясо смажили. Воно було темним, твердим і тхнуло, вибирати не доводилося: або їж черепаше м’ясо – або жуй траву і лушпиння. Тоді люди в нашому селі часто помирали прямо на вулиці, бувало йде дорогою жінка, ледь хитається від голоду, а мить-і впала просто в канаву, вже мертва…»

Свій внесок у дослідження Голодомору зробила й Українська Греко-Католицька Церква. Протягом двох тижнів її представники їздили містами та селами України, збираючи історичний матеріал про Голодомор. Серед них і монахиня, сестра Володимира Максимів.

Голод

Грицько Чупринка

Література

1. М. Лазарович, М. Николин «Не погасне біль голодомору

1932-1933» Тернопіль 2007р.

2.ЗМІ «Експрес» 20-27 листопада 2008 р. С.Мартинець, П. Яценко.

3.ЗМІ «Експрес» 29 листопада-6 грудня 2007 р. Н.Боднар.

4.ЗМІ «Газета по-українськи» 21 листопада 2008 р.

5.ЗМІ «Газета по-українськи» 23 листопада 2007 р.

6.Г.Чупринка поезії Київ 1991р.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Рекомендуємо