Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
PRO-акаунт на «Всеосвіті» як інструмент саморозвитку та професійної самореалізації
»
Взяти участь Всі події

Година пам’яті: „Чорнобиль –біль і смуток нашого народу”.

Екологія

04.02.2019

456

6

0

Опис документу:
Ця робота є нагадуванням про трагедію — вибух на ЧАЕС, поглиблює знання учнів про неї; розвивати вміння школярів аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію, вміння виразно декламувати, вчити сприймати чужу біду, чужий біль як власні, сприяє формуванню патріотичних почуттів в учнів. Виховує любов до рідного краю, природи, людяність, доброту та згуртованість, почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Година пам’яті

Тема: „Чорнобиль –біль і смуток нашого народу”.

Мета заходу: згадати про трагедію віку — вибух на ЧАЕС, поглибити знання учнів про неї, визначити негативний вплив аварії на стан навколишнього середовища та здоров'я населення; розвивати вміння школярів аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію, вміння виразно декламувати, артистичні здібності; виховувати особисту стурбованість кожного учня за все, що відбувається навколо; вчити сприймати чужу біду чужий біль як власні, сприяти формуванню патріотичних почуттів в учнів. Виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість,  почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.

Обладнання: література про Чорнобильську катастрофу, фото героїв – ліквідаторів, презентація, проектор, екран.

Хід заходу

(Слайд 1,2)

Інсценівка вірша В. Бурім «Чорнобиль-трава»

(Входять дівчина та учень..)

Дівчина: Намалюй, мені будь-ласка, радість і красу.

(На екрані демонструється слайд 3 )

Учень: І малюю я веселку, квітку і росу,

З посмішкою на обличчі дівчину в вінку

І хлопчину, що кружляє з нею у танку.

Дівчина. Намалюй мені розлуку, смуток і журбу.

(Слайд 4)

Учень: Я малюю лист осінній, схилену вербу, що спустила свої віти голі до землі. І ключами в синім небі ринуть журавлі.

Дівчина: Намалюй мені ще ніжність.

(Слайд 5)

Учень: Тема не проста.

І малюю я рожеві мамині вуста,

І метелика, і сонце, й квітку лугову,

І зелену шовковисту молоду траву.

Дівчина: Намалюй мені, будь-ласка, намалюй біду.

(Слайд 6)

Учень: Як її намалювати? Спосіб не знайду.

Чи поранену пташину, може, ледь живу?

А рука сама малює чорнобиль-траву...

(Слайд 7)

Дівчина: Нащо ти траву малюєш? Це біда така?

(Слайд 8)

Учень: Цю траву зовуть «чорнобиль»,

ця трава гірка. В ній отрута, смерть, і сльози,

і брудна вода. В ній хвороби, сум, неспокій.

Це страшна біда!

(Слайд 9)

Дівчина: Краще намалюй щось гарне.

Намалюй життя. А гірку траву чорнобиль

Викинь на сміття.

(Слайд 10)

Учень: Так, дитино, намалюю я життя тобі.

І надії намалюю, й мрії голубі.

Намалюю синє небо, чисте джерело.

Намалюю я лелеку, поле і село.

Намалюю, віру, розу, доброту й любов.

Та гірка трава чорнобиль проростає знов. (Слайд 11)

(слайд 12. Лунає сумна мелодія діти запалюють свічку і уходять.)

Ведучий 1. Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. (Слайд 13) В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.

Ведучий 2.. . В ту мирну весняну українську ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на берегах Прип’яті ніщо не сповіщало про біду (слайд 14 вибух )

О першій годині 23 хвилини 40 секунд над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту і завмирає на висоті 1.5 км.

Лунає пісня Налії Май «Чорнобильська біда» (слайд 15, перегляд відео Ліквідація)

Текст пісні:

Чорнобелем постукала у вікна
Лиха біда й заплакала земля
І цілий світ у розпачі затихнув
Лелека в чорнім небі закружляв
І посивіла ненька Україна
У пекло посилаючи синів
Секунди рахувала як години
Сльозами постарілих матерів

Біда – біда безжалісна й не втішна
Для українських дочок і синів
Біда, біда скажи чому й навіщо
Господь від лиха нас не захистив?

І смертю дихав знавіснілий вітер
І сонця промінь заблукав в пітьмі
І хворими народжувались діти
І віру так боялись втратить ми
І посивіла ненька Україна
У пекло посилаючи синів
Секунди рахувала як години
Сльозами постарілих матерів

Біда, біда безжалісна й невпинна
Усе змітала на своїм путі
Біда, біда ридала Україна
Благала смерть, від неї відійти.

Земля моя, я знаю все здолаєм
Я сумніву не маю ні на мить
Бо тільки той, хто віри не втрачає,
Усі нещастя зможе пережить

Біда – біда безжалісна й не втішна
Для українських дочок і синів
Біда, біда скажи чому й навіщо
Господь від лиха нас не захистив?

Біда – біда безжалісна й не втішна
Для українських дочок і синів
Біда, біда скажи чому й навіщо
Господь від лиха нас не захистив?

Господь від лиха нас не захистив…

Ведучий 1: (слайд 16 ). Тієї ночі було на зміні 50 чоловік. Всі вони, перебуваючи в зоні високої радіації, не покинули свої робочі місця і, ризикуючи своїм життям, зробили все можливе щоб попередити поширення аварії, врятувати станцію від руйнувань. Першими до палаючого реактора за тривогою прибули пожежні охорони ЧАЕС на чолі з начальником варти Володимиром Правиком. (слайд 17 ).

Ведучий 2: 23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м2. Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

Ведучий 1: Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України. Їх було 28 чоловік ці пожежники з двох пожежних караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу. Ніхто з них не здригнувся, не відступив.

Ведучий 2. Якби вони ціною свого життя не зупинили вогню, вибухнули б ще 3 енергоблоки. Дослідники стверджують, що в такому випадку на місті Київської, Волинської, Чернігівської областей та півдня Білорусі залишилась би вирва.. Україна, Білорусь та південно - західна Росія втратила б більшість людей і тварин, а радіаційною зоною, небезпечною для життя, треба було б оголосити усю частину Євразійського материка і Північ Африки.(слайд 18)

Ведучий 1: Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи. На щастя (якщо можна так сказати), вибухи були не ядерними, а хімічними - наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.

Ведучий 2: 27 квітня для участі в ліквідації аварії було залучено уже 1185 працівників міліції, 99 пожежників, 850 військовослужбовців внутрішніх військ. Давайте хвилиною мовчання згадаємо всіх героїв-атомників, які пішли від нас у безсмертя.

(хвилина мовчання) ( слайд 19,20)  

Ведучий 1: 27 квітня урядова комісія прийняла рішення про евакуацію населення Прип'яті. За дві години її було закінчено. А в місті проживало 50 тисяч жителів. 29-го почалася евакуація з тридцяти кілометрової зони. У ті дні різко підвищився радіаційний фон і в Києві. На жаль, про це повідомили не відразу. Реактор тлів до 6 травня, а лише 16 числа почалася евакуація дітей з Києва.

Ведучий 2: Людмила Харитонова, працівниця ЧАЕС, згадувала, що найважче було прощатись з домашніми улюбленцями, які не розуміли, що їх залишають назавжди. Їх вивозити не дозволили через радіоактивну шерсть. Автобуси підганяли під під’їзди будинків, і люди, хто в чому був, прихопивши лише найнеобхідніше сідали в автобуси. Ніхто тоді не думав, що назавжди покидає рідну домівку. (слайд 21)

(Виразне читання вірша)

Учень. А в тім селі ні голосу, ні звуку,

І вікна випромінюють розлуку.

І двері навхрест дошками забиті,

І журавлі криничні сумовиті,

І тихий сад біля старої школи.

І дітям в ній не вчитися ніколи.

Навколо пустка і печаль біблійна,

Навколо смерть, незрима і повільна.

Чортополохом обрій заростає.

Зело і квіти стронцій роз’їдає

і час пересипається пісками

На полі, що шуміло колосками.

Дівчена

Не стало села. Є хати і хліви,

І сива, пекуча сльоза на щоці,

І розпач, що гостро торкнувся грудей, —

Село ще стоїть, та не має людей.

Болючу дорогу обрали вони,

Ростуть на городах густі бур'яни.

Та пустка і тиша безлюдним крилом

Зриває останню політку житла...

На карті Вкраїни не стало села.

Ведучий 1: Відтоді ця земля стала називатися зоною - відчуження, непридатною до життя місцевістю. Із 30 кілометрової зони було вивезено понад 115 тисяч жителів; близько 155 тис кв. км територій було забруднено утрачено 48000 га земельних угідь; виведено з ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій;, 10400 приватних будинків. Внаслідок аварії майже 8,5 млн людей були опроміненими . (слайди 22,23 )

Ведучий 2: 70% радіації отримала Білорусія: постраждала п’ята частина сільськогосподарських територій, а сотні тисяч людей почали хворіти лейкемією та раком щитовидної залози. У білорусів також є зона відчуження, яка сьогодні сягає більше 4 000 км. (слайди 24,25)

Ведучий 1: Однак, радіоактивна хмара пішла ще далі та зачепила навіть схід США. Радіоактивні дощі були зафіксовані в Ірландії. Британське міністерство здоров’я повідомляє, що до сьогодні більше 300 ферм і 200 овець мають сліди радіаційного забруднення. В 1986 році таких овець налічувалось близько 4 млн. 

(Вмикається відео Чорнобиль)

Ведучий 2: Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору. 
Уряд СРСР, очевидно, намагався приховати цю трагедію від світу через нав’язливу ідею секретності. Та не вдалося. Наступного дня у Швеції відзначили аномальне підвищення рівня радіації. Так було визначено, що в Україні сталось щось жахливе.
Ведучий 1: Потім почалися роботи з очищення і поховання зруйнованого реактора. Довкола 4-го блоку був побудований бетонний «саркофаг». Будівництво саркофагу було завершено в листопаді 1986 року.

Ведучий 2: Після аварії на 4-му енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну ситуацію. Проте вже в жовтні1986 року, після масштабних робіт зі спорудження саркофагу, перший та другий енергоблоки були знову введені в дію.

Ведучий 1: Однак у 1991 році на 2-му енергоблоці спалахнула пожежа. Стало зрозумілим, що подальше існування АЕС неможливо і небезпечне. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинний останній реактор станції і вона припинила своє існування. (слайд 26 )

Ведучий 2: Сьогодні сильному радіоактивному забрудненню піддано 5 млн га території України, більша частина яких — сільськогосподарські угіддя. Понад 15 тис. осіб проживають в умовах забруднення. Близько 1,5 млн осіб живуть на території, де радіоактивний фон в десятки разів перевищує допустимі норми. У водах Дніпра, Прип'яті, Київського водосховища концентрація радіонуклідів через 6 років після аварії була в —100 разів вища, ніж до аварії.

(Ведучий 1: До слова запрошуються: ………………………………………………… )

Ведучий 1: Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Тож не треба повторювати помилок. (слайд 27)

Ведучий 2: Давайте берегти оточуючий світ! Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.

(перегляд відео жива природа)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.