і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

"Глобальні проблеми людства: соціальні, проблеми біженців"

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Додаток 1

Права та обов`язки осіб, яких визначили біженцями.

Біженцем визнається особа, яка знаходиться поза межами рідної країни внаслідок добре обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідування через свою расу, релігію, національність, приналежність до певної соціальної групи або політичні погляди і не може або не бажає скористатися захистом своєї країни...

Конвенція 1951 року про статус біженців

 

Як захищають біженців?

Уряди зазвичай гарантують основні права людини та фізичну безпеку їхнім громадянам.  Проте, коли цивільні особи стають біженцями ця мережа безпеки зникає. Головною роллю УВКБ ООН в пдтриманні міжнародного захисту є забезпечити, щоб держави усвідомлювали  та діяли відповідно до власних забов`язань захищати біженців та людей, що шукають притулку. Однак воно не є наднаціональною організацією і не може вважатись заміною урядової відповідальності.  Держави не можуть  ні примусово повертати біженців на територію, де на них чекає небезпека, ні надавати перевагу певній групі біженців.

Якими є зобов`язання біженців?

Біженці повинні поважати закони та правила країни, яка надала їм притулок.

Які права мають біженці?

Біженець має право на безпечний притулок. Однак міжнародний захист включає більше ніж фізичну безпеку. Біженці повинні отримати щонайменше такі ж права та базову допомогу як і інший іноземець, який легально проживає, включаючи свободу думок, пересування та свободу від катувань і принизливого поводження. Економічні та соціальні права однаково застосовуються. Біженці повинні мати доступ до отримання  медичної допомоги, навчання та право на працю.

За певних обставин, коли відповідні урядові ресурси не є доступними негайно, в тому числі несподіване прибуття великої кількості переміщених людей, УВКБ ООН та інші міжнародні організації надають допомогу, таку як грошові гранти, їжу, інструменти та прихисток, школи та лікарні.  За допомгою проектів сприяння зайнятості та розвитку навичок, УВКБ ООН робить усі зусилля для як найшвидшого гарантування самозабезпечення біженців.

Хто вирішує хто є біженцем?

Уряди встановлюють процедуру визначення статусу для вирішення легального перебування особи та прав у відповідності до власної правової системи. УВКБ ООН може пропонувати поради як частину свого завдання для сприяння розвитку законодавства щодо біженців, захисту біженців та нагляду за виконанням Конвенції про біженців 1951 року. Агенція сприяє, щоб уряди приймали швидкий, гнучкий та ліберальний процес, визнаючи, як важко часто документувати переслідування.

Чи є біженцями люди, що втікають від війни чи пов`язаних з війною умов (таких як голод чи міжетнічні сутички)?

Конвенція ООН про статус біженців 1951 року, основний міжнародний інструмент права про біженців, не спрямована саме на вирішення проблем цивільних осіб, котрі втікають від конфлікту, хоча останніми роками основні потоки біженців виникали внаслідок громадянських воєн та міжетнічних, міжплемінних та релігійних сутичок.

Однак УВКБ ООН вважає, що люди, котрі втікають від таких умов, повинні вважатися біженцями, якщо їхня власна держава не хоче або не може їх захистити. Регіональні інструменти, такі як Конвенція Організації африканської єдності в Африці та Картахенська декларація у Латинській Америці, підтримують цю точку зору.

Деякі країни переконують, що цивільні особи, котрі втікають від загальної війни чи котрі побоюються переслідувань зі сторони недержавних груп, таких як ополчення чи повстанці, не повинні отримувати формального статусу біженців. З точки зору УВКБ ООН, походження переслідування не повинно бути вирішальним у визначенні статусу біженця. Ключовим фактором повинно бути те, чи заслуговує певна особа міжнародного захисту через те, що захист недоступний у її країні походження.

Хто допомагає внутрішньо переміщеним?

Внутрішньо переміщені люди залишають власні домівки з тих же причин, що й біженці, однак залищаються у межах власної країни і таким чином підпадають під дію законів цієї держави. Хоча спеціальних повноважень у цій сфері УВКБ ООН не має, воно допомагає кільком мільйонам з близько 23,7 мільйонів світової кількості внутрішньо переміщених осіб протягом багатьох років.

Як УВКБ ООН відрізняє біженців та економічних мігрантів?

Економічні мігранти зазвичай залишають батьківщину добровільно в пошуках кращого життя. Якщо вони забажають повернутися додому, то зможуть скористатися захистом своєї країни. Біженці залишають свою країну через загрозу переслідувань і не можуть безпечно повернутися додому в існуючій ситуації.

Чи можуть уряди депортувати людей, щодо яких доведено, що вони не є біженцями?

Люди, щодо яких визначено за справедливою процедурою, що вони не потребують міжнародного захисту, знаходяться у ситуації, подібній до ситуації нелегальних іноземців, та можуть бути депортовані. Однак УВКБ ООН закликає до надання захисту людям, котрі походять з країн, що страждають від збройних конфліктів чи загального насильства. Агенція також сприяє тому, щоб шукачам притулку, яким було відмовлено, надавалося право на перегляд справи перед депортацією.

Чи може бути біженцем людина, що уникає призову?

Кожна країна має право просити власних громадян брати до рук зброю у часи національних надзвичайних ситуацій. Однак громадяни повинні мати рівне право на відмову через переконання. У випадках, коли можливість відмови через переконання не дотримується, чи коли конфлікт порушує міжнародні норми, людина, що уникає призову і побоюється переслідувань з політичних чи інших причин, може бути придатною для статусу біженця.

Чи можуть вважатися біженцями жінки, котрі стикаються з переслідуваннями через відмову відповідати соціальним обмеженням?

Жінок, як і чоловіків, можуть переслідувати з політичних, етнічних чи релігійних причин. На додаток, та, хто втікає від дискримінації чи суворого переслідування через нездатність відповідати жорстким соціальним приписам, має підстави розглядатися як біженець. Таке переслідування може походити від урядового органу чи, за відсутності відповідного урядового захисту, від недержавних агентів. Сексуальне насильство, таке як зґвалтування, може (залежно від обставин) бути переслідуванням.

Щоб вважатися біженцем, така дискримінація повинна мати наслідки, що є значним чином згубними. Жінка, котра побоюється нападу через її відмову носити чадру чи інший обмежувальний одяг, чи через її бажання самій обрати собі чоловіка та жити незалежним життям, може бути біженцем.

У 1984 році Європейський парламент визначив, що жінки, що стикаються з жорстоким чи негуманним поводженням через те, що вони нібито порушили соціальні звичаї, повинні ввжатися окремою соціальною групою для цілей визначення статусу біженця. Низка країн, в тому числі Сполучені Штати, Канада, Німеччина, Нідерланди, Швейцарія та Велика Британія зараз мають рекомендації стосовно переслідування за ознаками ґендеру.

Що таке тимчасовий захист?

Держави часом пропонують тимчасовий захист, коли стикаються з масовим напливом людей наприклад, як трапилось під час конфлікту в колишній Югославії на початку 1990-тих років, а згодом і в Косово коли їхні звичайні системи притулку були б переповнені. За таких обставин люди можуть бути швидко прийняті безпечними країнами, проте без будь-яких гарантій про постійний притулок.

Отже, тимчасовий захист за певних обставин може бути перевагою як урядів, так і шукачів притулку. Але він тільки доповнює, а не замінює ширші заходи захисту, в тому числі офіційний статус біженця, пропоновані Конвенцією 1951 року.

Тимчасовий захист не може бути продовжений, і УВКБ ООН закликає до того, щоб після обґрунтованого періоду часу, люди, які цим користаються, мали право просити про надання повного статусу біженця. Тим, яким було відмовлено, однак, повинно бути дозволено залишатись у країні, що надала їм притулок доки буде безпечно повернутись.

 Що може зробити УВКБ ООН для захисту біженців від фізичного нападу?

Біженці, особливо літні люди, жінки та діти, часто вразливі до насильства. Зокрема, зґвалтування є звичним елементом в переслідуванні, що змушує родини біженців залишати свої домівки, оскільки цивільні особи все частіше стають навмисними цілями невеликих воєнних дій. Цивільні особи можуть зазнати сексуального насильства протягом перельоту чи переїзду в країну, що надала їм притулок, зі сторони держслужбовців, місцевих мешканців чи інших біженців.

Працівники УВКБ ООН на місцях намагаються запобігти умовам, які заохочують такі напади, пропонуючи жертвам спеціальну турботу та  забезпечуючи належний юридичний супровід, що може включати судові процеси над підозрюваними злочинцями. Запобіжні заходи передбачають покращення планування табору чи удосконалення основних засобів, таких як освітлення та стіни, а також заохочуючи біженців достворення нічних патрулів.

Якою є політика УВКБ ООН щодо переселення?

Добровільна репатріація є найкращим тривалим рішенням для більшості біженців. Однак через загрозу переслідування чи з інших причин, деякі цивільні особи не можуть повернутися на батьківщину, і не можуть постійно жити у країні, що надала їм притулок. За таких обставин, переселення до третьої країни може бути єдиним доступним варіантом.

Чи можуть біженці просити про переселення до конкретної країни?

За звичайних обставин ? ні. Але з метою об`єднання родини, біженці можуть просити про переселення до конкретних країн, де вже мешкають їхні близькі члени сім`ї.

УВКБ ООН працює з іншими агенціями, такими як Червоний Хрест, ЮНІСЕФ та Save the Children, аби забезпечити, що дітей без супроводу визначають та реєструють, а їхні родини шукають. Після руандійської кризи в середині 1990-тих років близько 67 000 дітей були воз`єднані з власними родинами.

Що робить УВКБ ООН для запобігання безгромадянству?

Право на громадянство повсюдно визнається у міжнародному праві та є статусом, з якого можуть випливати інші права. Однак мільйони людей у світі залишаються без громадянства, зокрема у деяких країнах колишнього Радянського Союзу. Проблема особливо гостра серед дітей батьків змішаного походження або тих, що народились в іншій країні, ніж країні походження їхніх батьків, оскільки вони не обов`язково набувають громадянства того місця, де вони народились.

Існує декілька міжнародних документів, котрі стосуються цього питання, в тому числі Загальна декларація прав людини 1948 року, Конвенція про статус осіб без громадянства 1954 року та Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 року, котра підкреслює, що людина не може бути позбавлена громадянства з расових, етнічних, релігійних та політичних причин. Вона окреслює заходи запобігання виникненню ситуації безгромадянства в результаті передачі території, а також встановлює правила для надання громадянства народженим в країні людям, які в іншому випадку не отримали б громадянство. Генеральна Асамблея ООН довірила УВКБ ООН нагляд за Конвенцією і вперше агенція почала будувати всеосяжний глобальний огляд безгромадянства, в тому числі проблем, з якими стикаються країни, законів та проектів, які вони уже ухвалили, та допомоги, яку вони можуть потребувати від УВКБ ООН.

http://unhcr.org.ua/uk/khto-mi-dopomagaemo/bizhentsi/102-zahyst-bizhentsiv-u-zapytannyakh-ta-vidpovidiakh

Урок за темою: «Глобальні проблеми людства: соціальні, проблеми

біженців».

Мета: актуалізувати знання учнів про глобальні проблеми, вдосконалювати уміння аналізувати, обробляти різні джерела інформації, ознайомити з актуальною проблемою сучасності – проблемою біженців; розвивати пізнавальну самостійність, виховувати національну свідомість.

Методи: методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (метод проектів, дослідження); методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь.

  • Бліцопитування

  1. Які проблеми називаються глобальними?

  2. Назвіть країни, які є лідерами за витратами на зброю?

  3. Показати на карті і назвати держави, де відбуваються збройні конфлікти.

  4. Охарактеризуйте сучасні озброєні конфлікти, тобто «гарячі точки» на планеті. Назвіть їх причини.

  5. Які з них виникли нещодавно, а які тривають вже десятки років?

  6. Розкажіть про взаємозв’язок між відомими глобальними проблемами.

Виживання людини

Соціальні проблеми

Війни і мир Екологія, навколишнє середовище

(життєвий простір людини)

ЛЮДИНА

У своїй життєдіяльності і взаємодії між собою людство утворює своєрідний «чорний квадрат».

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

  • Визначення мети уроку

Будь-яке питання розглядається з позиції сталого розвитку, який передбачає розвиток суспільства не за рахунок майбутніх поколінь. Тому проблема війни і миру залишається найважливішою, а з нею пов’язана ціла низка проблем, серед яких важливою залишається проблема біженців.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Захист проектів ( виступи учнів, що мали випереджальне завдання, про біженців). До уроку додаються презентація Гаврик К. і додаток 1(матеріали з інтернет-ресурсів для обговорення з учнями).

V. Підсумок уроку, рефлексія.

Обговорення виступів.

«Мій власний вклад у вирішення проблеми біженців». Можливо лі це?

VІ. Домашнє завдання.

Список використаної літератури

  1. Коберник С. Г., Коваленко Р. Р. Соціально-економічна географія світу. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Харків. «Оберіг», 2010.

  2. Паламарчук Л. Б., Гільберг Т. Г., Безуглий В. В. Географія. Профільний рівень. Київ. «Генеза», 2010

Інтернет-ресурси. http://unhcr.org.ua/uk/khto-mi-dopomagaemo/bizhentsi/102-zahyst-bizhentsiv-u-zapytannyakh-ta-vidpovidiakh

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Біженець має право на безпечний притулок. Однак міжнародний захист включає більше ніж фізичну безпеку. Біженці повинні отримати щонайменше такі ж права та базову допомогу як і інший іноземець, який легально проживає, включаючи свободу думок, пересування та свободу від катувань і принизливого поводження. Економічні та соціальні права однаково застосовуються. Біженці повинні мати доступ до отримання медичної допомоги, навчання та право на працю.
Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь