і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

Гімн красі, радощам життя і коханню в поезіях Сапфо та Анакреонта.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Світова література, 8 клас

______________

УРОК № ________

Тема. Гімн красі, радощам життя і коханню в поезіях Сапфо та Анакреонта.

Мета: поглиблювати знання учнів про античну поезію; ознайомити їх із творчістю Сапфо та Анакреонта; розвивати вміння аналізувати поетичний текст, навички виразного чи­тання, логічного мислення, зв’язного мовлення; сприяти вихованню оптимістичного ставлення до життя.

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання напам’ять вивчених віршів.

2. Бесіда на повторення.

— Згадайте, що таке мелічна лірика.

— Яка тематика творів цього жанру?

— Назвіть представників мелічної лірики.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Давні греки любили й цінували життя — цей найкращий дарунок богів. Оспіву­вання оптимізму, радощів буття пронизує твори більшості відомих поетів того часу, зокрема Анакреонта. Відомо, що його творчість започаткувала напрям ліричної по­езії під назвою «анакреонтична поезія», який існує і сьогодні. Цей вид лірики оспівує вузьке коло тем: кохання, вино, бенкети, веселощі, дружбу. Яким же він був давньо­грецький оптиміст Анакреонт?

2. Повідомлення про життєвий та творчий шлях Анакреонта.

Сучасник Анакреонта, поет і суспільний діяч Крітіл сказав про нього так: «Він був солодким і не знав смутку». Про життя поета відомо дуже мало. Вважають, що він народився близько 570 р. до н. е., а помер близько 480 р. до н. е. Уродженець міста Те­оса (Мала Азія), Анакреонт багато разів міняв місце проживання. Після завоювання персами Теоси переїхав до міста Абдери (у Фракіу), довгий час жив при дворі самось­кого тирана Полікрата, який зробив свій палац центром науки та мистецтва. Саме тут розквітнув поетичний талант Анакреонта, він став співцем розваг і безжурного жит­тя полікратівського вищого світу. Розповідають, що поет майстерно грав на флейті й арфі, музикою супроводжуючи читання своїх віршів. Після трагічної смерті тирана на запрошення афінського правителя Гіппарха прибув до Афін, став другом володаря і навіть після його вбивства в 514 р. до н. е. прожив довгі роки в місті. Уже в старості з якихось невідомих причин поет залишив Афіни й опинився при дворі аристократів Алевадів (Фессалія), а врешті повернувся в рідне місто, де, мабуть, і помер.

Життя Анакреонта було безхмарним і безбідним. Взагалі, усі поети в Елладі ко­ристувалися величезною любов’ю і пошаною, кожне місто вважало за честь запросити якогось видатного співця до себе, оточувало його піклуванням й усілякими благами.

Саме так пройшло і життя Анакреонта: в щоденних розвагах, пишних бенкетах, численних любовних пригодах. До політичної боротьби, соціальних подій він завжди був байдужий, не захоплювала його і військова доблесть. Головними темами творів поета стають кохання, Музи, вино. Але слід зазначити, що в усьому поет віддає пере­вагу помірності. Застілля не повинне претворюватися на п’яну оргію, кохання — на нестримну й буйну пристрасть.

Крім еротичних віршів, Анакреонт писав гімни (зокрема до нас дійшли урив­ки на честь Діоніса й Артеміди), а також елегії та епіграми. Музична співучість його віршів, відповідність змісту і форми, безпосередність почуттів сприяли величезному успіхові поета і в наступних поколінь. Анакреонтичні мотиви ми знаходимо у твор­чості Е. Парні, К. Батюшкова, О. Пушкіна, переспівах І. Франка, віршах О. Олеся.

3. Виразне читання поезії Анакреонта «Принеси води…»

4. Бесіда за змістом прочитаного.

— Який загальний настрій вірша? (Веселий, оптимістичний, навіть дещо легко­важний.)

— Хто з богів прославляється в поезії? (Бог кохання Ерот, якого поет вважає во­лодарем над богами й людьми.)

— Подумайте, які слова створюють безтурботний настрій поезії? (Вино, пісня, бенкет, квіти, Ерот.)

— Яким поетові уявляється життя ? (Легкою, безтурботною, веселою грою.)

5. Виразне читання вірша Анакреонта «Золотоволосий Ерот…»

6. Бесіда за прочитаним.

— Яким у цьому вірші постає поет? (Поет постає перед читачем старою людиною. Але це не є приводом для того, щоб кинути свої звички.)

— Що зображено в поезії? (Прикра любовна пригода.)

— Як автор ставиться до життєвих прикростей? (Із легкою іронією.)

— Який настрій цього вірша? (Такий самий веселий, безтурботний, як і настрій попереднього.)

— Які засоби образності використовує автор? (Епітети: золотоволосий Ерот, пур­пурний м’яч, кляте дівча, Лесбос славний.)

7. Слово вчителя.

Оспівуванню найпрекраснішого людського почуття — кохання — присвятила свою творчість й уславлена давньогрецька поетеса Сапфо, яку дуже високо цінува­ли сучасники.

8. Повідомлення про життя і творчість Сапфо.

Сапфо жила в кінці VII — першій половині VI ст. до н. е. Її вважають засновни­цею мелічної (пісенної) поезіїї, що виникла на острові Лесбос, батьківщині поетеси. На місцевому наріччі Сапфо називали Псапфою.

Народилася вона в сім’ї мітіленського аристократа Скомона. Вийшла заміж за вельможу Керколая, від якого народила доньку Клеїду, котру дуже любила. Саме донь­ці присвятила вона низку віршів. На початку VI ст. до н. е. Сапфо змушена була залиши­ти острів Лесбос і певний час прожила на острові Сицилія. Причиною еміграції, можливо, були політичні чвари, адже її батько і чоловік брали участь у політичній боротьбі. Сама ж поетеса протягом усього життя була далекою від політики.

Після повернення на острів Лесбос Сапфо заснувала школу для дівчат з аристократичних сімей, де вчила їх музики, співів, поетичного мистецтва. Цей заклад називали «школою служительок муз», і він здобув великої слави.

Уся поезія Сапфо проникнута музикою кохання, яке несе в собі радість і сердечні муки, невгамовне бажання кохати і чітке розуміння, що кожне нове почуття принесе біль і страждання. Поетеса була переконана, що лише це велике почуття дає натхнення, підносить до незримих висот людську душу, здатне зворушити будь-яке серце. Кохання, на її думку, породжує у світі красу, без нього взагалі життя не має ніякого сенсу.

На думку вчених, лірика Сапфо виникла на основі народної любовної пісні, що мала надзвичайну популярність на Лесбосі. Як і у фольклорних творах, у віршах поетеси любовна тема часто поєднувалася з описами чудової природи, з якою вона завжди намагалася злитися. Усі свої почуття Сапфо розкриває з надзвичайною щирістю, переконливістю, емоційною силою. В її віршах відсутнє заглиблення у внутрішній світ ліричного героя, але проблема ця взагалі залишилася не вирішеною грецькими поетами.

Критики різних часів, починаючи з сивої давнини і до наших днів, звинувачували поезію Сапфо у брутальності та еротизмі. Саме це стало причиною того, що в XI ст. у Візантії були спалені всі книжки поетеси. Але дослідження сучасних учених свідчать, що Сапфо керувалася високою мораллю, цнотливістю, чистотою, красою, доброчесністю.

Незважаючи на брудні наклепи, вірші Сапфо були дуже популярними в античні часи. Платон, відомий філософ, підкорений чарівністю її поетичного слова, залишив нащадкам сповнений захоплення елегійний вірш:

Дев’ять на світі є муз, як засвідчують люди; не вірте, Бо вже й десята прийшла — Лесбосу донька Сапфо.

У Давній Греції існує прекрасна легенда про нерозділене кохання Сапфо до вродли­вого юнака Фаона. За переказами, доведена до відчаю, вона кинулася з Левкадійської скелі в море. Правда це чи ні — море мовчить, і лише в тихому плескоті хвиль чується прекрасна й сумна мелодія цього кохання. Українська поетеса Леся Українка присвя­тила цій історії свого вірша. (Підготовлений учень читає вірш.)

Над хвилями моря, на скелі,

Хороша дівчина сидить,

В лавровім вінку вона сяє,

Співецькую ліру держить.

До пісні своєї сумної

На лірі вона приграє.

І з піснею тою — у серці

Велика їй туга встає:

В тій пісні згадала і славу

Величну свою, красний світ,

Лукавих людей, і кохання,

І зраду, печаль своїх літ,

Надії і розпач…

Дівчина

Зірвала лавровий вінець

І в хвилях шумливого моря

Знайшла своїй пісні кінець.

9. Виразне читання вірша Сапфо «До богів подібний…»

10. Бесіда за змістом прочитаного.

— Визначте тему вірша. (Відображення почуттів кохання й ревнощів.)

— Який настрій поезії? (Надзвичайно схвильований, емоційний.)

— Якою зображена лірична героїня? (У вірші зображено психічний та фізичний стан героїні. Вперше в грецькій ліриці з надзвичайною проникливістю за зовнішні­ми фізичними ознаками було передано любовну знемогу жінки.)

— Які художні засоби використовує авторка? (Епітети: ніжний голос, принад­ний усміх, пломінь тонкий, трава пожовкла тощо. Порівняння: до богів подібний, мов трава пожовкла.)

11. Виразне читання поезії Сапфо «Жереб мені випав такий…»

12. Бесіда за прочитаним.

— Яка тема поезії? (Любов до життя, радісне його сприйняття.)

— Як у вірш входить тема природи? (Ласкою весни, красою, сяйвом сонця. Кра­са природи зливається з радісним сприйняттям життя, доповнює його.)

— Як у вірші лунає тема долі? (У вірші відобразилися вірування греків у долю. Але доля ліричної героїні (її жереб) дуже щаслива.)

— У чому поетеса вбачає своє призначення? (В оспівуванні радощів життя.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Підсумкова бесіда.

— Які основні теми «анакреонтичної поезії»?

— Яка тематика віршів Анакреонта?

— У творчості яких поетів зустрічаються анакреонтичні мотиви?

— Яка роль Сапфо в розвиткові давньогрецької поезії?

— Яка тематика її ліричних творів?

— Які тропи найчастіше використовували у своїх творах Сапфо та Анакреонт?

— Який загальний настрій проаналізованих на уроці творів?

2. Узагальнююче слово вчителя.

Культ Краси і Гармонії, який сповідували античні майстри, допоміг їм подола­ти Вічність і не втратити своєї чарівної принади й сьогодні. Античне мистецтво віч­не, бо своїм оптимізмом воно надихає й сучасних поетів на створення нових дивовиж­них шедеврів. (Учитель виразно читає вірш М. Зерова «Класики».)

Класики

Ви вже давно ступили за поріг

Життя земного лірники-півбоги,

І голос ваш — рапсодії й еклоги

Дзвенить вві тьмі Аїдових доріг.

І чорний сум, безмовний жаль наліг

На берег наш, на скитські перелоги…

Невже ж повік не буде вам спромоги

Навідатись на наш північний сніг?

І ваше слово, смак, калагатія

Для нас лиш порив, недосяжна мрія

Та гострої розлуки гострий біль.

І лиш одна ще тішить дух поета,

Одна відроджує ваш строгий стиль —

Ясна, дзвінка закінченість сонета.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити одну з поезій Сапфо (на вибір). Підготувати повідомлення про давньо­грецького поета Алкея; ознайомитися з перекладами його вірша «Не розумію звади поміж вітрів…»; намалювати ілюстрації до вірша (творче завдання).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    12.08.2018
  • Розділ
    Зарубіжна література
  • Клас
    8 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    238
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    LW908700
  • Вподобань
    0
Курс:«Картографія та топографія»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь