Гетьманщина в роки правління гетьмана Івана Виговського

Опис документу:
Гетьманщина в роки правління гетьмана Івана Виговського

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Гетьманщина в роки правління гетьмана Івана Виговського.

Мета: ознайомити учнів із внутрішньою та зовнішньополітичною орієнтацією гетьмана І. Виговського, проаналізувати умови Гадяцького договору та наслідки його підписання. Розвивати навички оцінювання історичного діяча, вдосконалювати навички роботи з історичними джерелами, співвідносити історичні події та процеси з певним періодом в історії.

Виховувати в учнів національну свідомість, любов до рідної землі, почуття гордості за історичне минуле своєї Батьківщини.

Основні поняття: Старшинська рада, генеральна старшина, унія, федерація.

Дати:

- 1658 р.- Гадяцька угода;

- 1659 р.- Конотопська битва;

Історичні діячі: І.Виговський, В. Золотаренко, Я. Сомко, І.Богун, І.Іскра.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, комп’ютер, картки з документами.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Після смерті Б. Хмельницького козацька старшина обрала гетьманом генерального писаря Запорозького війська – Івана Виговського (1657-1659 рр.)

Юрій Хмельницький, обраний гетьманом ще за життя батька, був відправлений до Києва завершити навчання в Академії.

«Тоді прихильні до Виговського старшини нараяли громаді так, що Юрій ще дуже молодий і на той час, доки він дійде своїх літ, нехай передасть булаву і клейноди гетьманські Виговському, а сей до якого часу нехай заправляє усим та підписується, де треба, так: «На той час гетьман Виговський». На тім стала рада».

У ч и т е л ь: Так було зроблено перший крок до здійснення державного перевороту. У другій половині жовтня Виговський скликав козацьку старшинську раду в Корсуні, яка й обрала його повноправним гетьманом України. Становище Гетьманщини було складним ще й тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. Царський посол, який прибув до Чигирина після смерті Хмельницького, привіз вимоги царя щодо скорочення козацького війська, очолення козацьких полків російськими полковниками, надходження всіх податків у царську скарбницю, щоб старшина була із Москви, а Київський патріарх був залежний від Московського. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський.

(учитель демонструє портрет І.Виговського)

- Про що думала ця людина, очоливши після смерті Б.Хмельницького Українську державу?

- Чи випадково опинилася гетьманська булава у руках І.Виговського?

Для того, щоб дати відповідь на ці запитання, спробуємо здійснити мандрівку у ІІ пол. ХVІІ ст. – час, який історики називали «початком Руїни».

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

ІІІ. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу.

1.Основні напрямки внутрішньої політики та зовнішньополітичний курс І.Виговського.

Інтерактивна вправа «Навчаючи вчуся»

Учні самостійно ознайомлюються з текстом підручника ознайомлюються з діяльністю з діяльністю І.Виговського: варіант І-із внутрішньою політикою гетьмана; варіант ІІ-із зовнішньою політикою. Після опрацювання матеріалу учитель пропонує першому варіанту коротко пояснити зміст навчального матеріалу, який вивчався, для другого, а потім – навпаки. Завершивши до дошки виходить двоє учнів із різних варіантів для перевірки якості засвоєння матеріалу, який вони прослухали. Результат роботи оформляють у вигляді таблиці: «Внутрішня і зовнішня політика І.Виговського».

2. Умови Гадяцького договору та наслідки його підписання.

Робота з документом у групах
Питання про зміст Гадяцького договору учні вивчають, працюючи з документом. Текст документа опрацьовується всім класом. А потім учні поділяються на три групи (можна по рядах), і кожна з груп виконує своє завдання.
Документ: Із «Гадяцького трактату», укладеного між Річчю Посполитою і Військом Запорозьким (6 вересня 1658 року)
«1. Релігія грецька старинна, така, з якою Русь приступила до корони Польської, аби зіставалася при своїх прерогативах і вільнім уживанні свого богослужіння по всіх містах, містечках і селах... Тій же грецькій релігії надається право свобідного фундування нових церков і монастирів, так само поновлення і поправляння старих... А унія, що викликала
досі змішання в Речі Посполитій, касується...
2. Вся Річ Посполита народу Польського, Великого князівства Литовського і Руського і належних до них провінцій відновляється цілком такою, як була перед війною, себто ці три народи мають зіставатися непорушно, як були перед війною в границях своїх і при свободах своїх згідно з законами...
3. Війська Запорозького число має бути 6 тисяч, під владою гетьмана руського, згідно із стародавніми вільностями їх. Вони (козаки) зістаються при стародавніх цільностях і звичаях своїх, що не тільки нічим не обмежуються, але, навпаки, підтверджуються всякою повагою.
4. Гетьман військ Руських до кінця свого життя має бути гетьманом військ Руських і Першим сенатором воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського. А по смерті його має бути вільний вибір гетьмана: стани воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського виберуть чотирьох кандидатів, і одному з них король надасть гетьманство...
5. Гетьмани з Військом Запорозьким, відступивши від усяких за граничних протекторатів, більше до них приставати не мають... Посольств від за граничних гетьман не має права приймати, і якби такі трапились — має їх відсилати до короля...
6. Король і Річ Посполита дозволяють народові Руському мати осібних канцлерів, маршалків і підскарбіїв з правами сенаторів та інші уряди народу Руського». 
(Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 129–130)
Завдання
1-а група. Чи правильне твердження, що Гадяцька угода передбачала перебудову Речі Посполитої на федерацію трьох держав: Польщі, Великого князівства Литовського та України. Обґрунтуйте свою думку.
2-а група. Прочитайте висловлювання істориків щодо Гадяцької угоду. Чи поділяєте ви думку когось із цих істориків, а чи маєте свою? Відповідь обґрунтуйте.
1. Микола Костомаров вважав, що ідея Гадяцької угоди «пускала панувати на Україну шляхетський лад, ненависний для черні».
2. Орест Левицький писав, що цей трактат підносився над рівнем свідомості козаччини, тому не був для неї зрозумілий.
3. Михайло Грушевський дотримувався думки, що цією угодою «Польща замулювала очі українському народові, щоб він примирився з новим поворотом під панську кормигу».
4. Історик В’ячеслав Заїкин вбачав певну користь у цій угоді, бо «при нових умовах українські суспільні стани не зливалися із суспільними станами польсько-литовськими, зберігалася загальнокрайова влада гетьмана (який залишався таким чином главою країни, а не самого війська), зберігалася окрема українська державність».
3-я група. Як ви вважаєте, чи здобула ідея Гадяцької угоди загальної підтримки в Україні? Чому?
У ч и т е л ь: Гадяцька угода спричинила погіршення українсько-російських відносин. У квітні 1559 р. російське військо на чолі з князем Трубецьким рушило на Україну і взяло в облогу місто Конотоп. Вирішальний бій відбувся 18 квітня 1659 - 28 червня 1659р. у битві під Конотопом. Московське військо покинуло територію українських земель

3. Конотопська битва очима українських дослідників.

Інтерактивна вправа «Коло ідей»

Учитель: Чому, незважаючи на блискучу перемогу під Конотопом, Виговському не вдалося уникнути спалаху громадянської війни й утримати гетьманську булаву?» (використовується метод «Коло ідей» це дає можливість залучити всіх учасників до дискусії). Учитель ділить учнів на малі групи і пропонує це питання обговорити в групі. Коли час. Установлений на обговорення, вичерпається, кожна група висуває лише один аспект того, що вони обговорювали. Групи висловлюються по черзі, поки не будуть вичерпані всі ідеї. Представники груп свої ідеї записують на дошці.

ІІІ. Підсумок уроку

У період гетьманства І. Виговського через внутрішні і зовнішні конфлікти починається період громадянських воїн. І в історії українських земель настає страшний, безжалісний період поневірянь і розрухи - який історики охрестили як період - Руїни. Проте історична особистість гетьмана І. Виговського ще раз змогла нам продемонструвати стійкість духу українського народу в боротьбі за свою свободу.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

- Якого зовнішньополітичного курсу дотримувався І.Виговський?

- Якими були основні напрямки внутрішньої політики І.Виговського?

- Які наслідки для гетьмана та України мав Гадяцький договір?

- Чому Конотопську битву вважають яскравим прикладом ведення справедливих воєн?

V.Д/з. Опрацювати відповідний § підручника. Написати міні-твір-есе на тему: «Гетьман Виговський – нерозсудливий авантюрист чи гідний претендент на гетьманську булаву?».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
1
2
дн.
1
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!