Геологічні пам’ятки природи Запорізької області, як туристичні ресурси

Опис документу:
Дана коротка характеристика геологічних пам’яток Запорізької області. Проаналізовані місця розташування геологічних пам’яток. Окреслені основні напрямки заходів щодо розвитку туризму на базі об’єктів геологічної спадщини на території Запорізької області.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

УДК 502.62:379.852

Янущенко Дмитро,

Комунальний заклад «Запорізький обласний центр туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради

Геологічні пам’ятки природи Запорізької області, як туристичні ресурси

Анотація

Янущенко Дмитро Вікторович

Геологічні пам’ятки природи Запорізької області, як туристичні ресурси

Дана коротка характеристика геологічних пам’яток Запорізької області. Проаналізовані місця розташування геологічних пам’яток. Окреслені основні напрямки заходів щодо розвитку туризму на базі об’єктів геологічної спадщини на території Запорізької області.

Терміни: геологічні пам’ятки природи, розвиток, туризм, природно-заповідні об’єкти.

Аннотация

Янущенко Дмитрий Викторович. Геологические памятники природы Запорожской области, как туристические ресурсы. Дана краткая характеристика геологических памятников Запорожской области. Проанализированы местоположения геологических памятников. Очерчены основные направления мероприятий по развитию туризма на базе объектов геологического наследия на территории Запорожской области

Ключевые слова:: геологические памятники природы, развитие, туризм, природно-заповедные объекты.

Annotation

Yanushchenko Dmytro. Geological nature monument Zaporizhzhya region as tourist resources. A brief description of the geological monuments of Zaporozhye region. Analyzed the location of geological interest. The basic directions of measures to develop tourism based on the objects of geological heritage in the Zaporozhye region

Keywords: geological monuments of nature, use, tourism, nature reserves objects

Геологічні пам’ятки – це унікальні ділянки території, які дозволяють зрозуміти історію природи краю і є геологічною спадщиною України. Геологічні пам'ятки мають цінність не тільки для науки. Більшість з них являються цікавими і привабливими екскурсійними та туристичними об'єктами, що беруть участь у формуванні специфічного мальовничого, привабливого для туристів образу Запорізького краю.

В ході розвитку туризму і курортів в Запорізькій області до туристичних маршрутів постійно включаються нові туристичні об’єкти, особливо активно розвиваються історичний, спортивний, зелений, сільський, дитячий, молодіжний, діловий, етнотуризм та інші види внутрішнього та зовнішнього туризму. Але в цьому списку немає геологічного туризму. Проте, сприйняття геологічних пам’яток, як цікавих туристичних об’єктів, є сьогодні досить актуальним питанням як обласного, так і Всеукраїнського рівня, особливо у зв’язку з тимчасовою втратою Криму і його туристичних багатств.

Попри те, що сьогодні в Україні спостерігається помітне зближення краєзнавства з туризмом, який сприяє поширенню результатів краєзнавчих пошуків, останні роки спостерігається мала кількість публікацій, відносно геологічних пам’яток Запорізької області. Це пов’язано, насамперед, з малою кількістю науково-дослідницьких робіт, малою чисельністю краєзнавчих публікацій. Видані путівник-довідник «Геологические памятники Украины» (1985 р) та 2 том «Геологічні пам’ятки України» (2007 р.) фактично залишаються єдиними джерелами інформації про геологічні пам’ятки області [1, 2]. Але слід зазначити, що вищеназвані видання орієнтовані, насамперед, на фахівців з геології та спеціалістів з охорони природи. А для сприйняття читачами, що мають культурно-пізнавальний інтерес до геологічних пам’яток, як до об’єктів туризму, дані видання є досить важкими, в першу чергу через складну геологічну термінологію. При тому, що територією області проводиться достатньо багато пішохідних походів, серед яких особливою популярністю користується район Приазовської височини та р. Берди (цей район отримав в народі назву Приазовської Швейцарії), та геологічним об’єктам на маршрутах приділяється недостатньо уваги [3].

Низький рівень розвитку геологічного туризму, як і культурно-пізнавального туризму в цілому, є також наслідком відсутності нормативно-правового забезпечення питань використання культурної спадщини в туризмі, обмеженою транспортною доступністю більшості об’єктів, невідповідним станом об’єктів пам’яток та прилеглих територій до туристичних відвідувань, невідповідністю музейних експозицій до сучасних умов. Таку ситуацію також можна пояснити загальним зниженням інтересу до геології. Так, у школі сьогодні геології приділяється лише 4 сторінки підручника. У позашкільній освіті, що покликана розширити уяву школярів про цей предмет, геологічне краєзнавство не є популярним напрямом. Хоча раніше, у 1979 – 1991 рр., проводились щорічні обласні зльоти та змагання юних геологів, розроблялись маршрути геологічних походів [4, 5].

В даний час дуже слабо налагоджена система охорони геологічних пам’яток. Відбувається їх руйнування і знищення внаслідок ерозійних, обвально-зсувних, та інших природних явищ, а також в результаті негативних антропогенних впливів.

Складність геологічної будови території Запорізької області визначає різноманіття та унікальність тих геологічних об’єктів, які можна віднести в розряд геологічних пам'яток природи. На території області представлені майже всі групи пам’яток: стратиграфічні, петрографічні, мінералогічні, геоморфологічні, тектонічні, магматичні та палеонтологічні. Ґрунтуючись на власних і літературних даних, нижче наведено коротку характеристику пам’яток на території області.

Хортицький гранітний масив (Дніпровські пороги) входить до складу Національного заповідника «Хортиця». Острів Хортиця являє собою чудовий за відслоненістю фрагмент великого Хортицького гранітного масиву, який об’єднує поля розвитку плагіогранітів дніпропетровського комплексу палеоархею у м. Запоріжжя, ділянки в районі південно-західного борту Конкської зеленокам’яної структури та Щербаківського масиву гранітів.

Хортиця має величезний, але поки що не до кінця використовуваний потенціал для екологічного, історичного, науково-пізнавального туризму. Геологічні пам’ятки представлені, насамперед, як історичні об’єкти. Це такі об’єкти як скелі Верхня голова, Чорна, Думна, Савутина, еверзійні котли (відомі як «козацькі миски») на скелі «Три стоги», Змієва печера та інші.

Гранітний масив «Кам’яни Могили», розташований на території однойменного степового заповідника, є найбільшою інтрузією Донбасу і Приазов’я, що піднімається над рівниною грядою, вершини якої сягають тут відносної висоти біля 100 м. Район урочища «Кам'яні Могили», складений рожевими порфіровидними біотитовими гранітами кам’яномогильського комплексу палеопротерозою, у геологічному, біологічному, художньо-емоційному та історичному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним. Більшість виходів граніту, елементів рельєфу урочища мають власні назви – Гостра, Вітязь, Лягушка, Долина Масок, Панорами, Гостра, Ворота Сонця. Кам’яні Могили відомі також, як одне з ймовірних місць, де відбувалася битви на р. Калці у 1223 р., та урочистостями, що проходять з цього приводу. В північній частині території заповідника «Кам’яні Могили», в відслоненнях можна спостерігати північно-східний контакт рожевих порфіробластових гранітів кам’яномогильського комплексу з породами західноприазовської серії палеоархею.

На території Національного історико-археологічний заповідника «Кам’яна Могила» (Мелітопольський район), у звивині річки Молочної, розташований унікальний, безумовно світового значення, об’єкт геологічної спадщини, у вигляді нагромадження велетенських валоподібних брил пісковиків. Цей об’єкт – неординарне явище, аналоги якого в неогенових товщах порід України невідомі і належного тлумачення подібному скупченню брил, на жаль, не дивлячись на статус, не існує [6]. Після відкриття верхньопалеолітичних петрогліфів у гроті Колдуна, печери Кози та Бізона з рисунками плейстоценової фауни (мамонти, птиці, змії, бізони, носороги, олені тощо) та петрогліфи доби бронзи, Кам’яна Могила стала всесвітньовідомою, насамперед, як археологічна пам’ятка.

У Куйбишевському районі розташований горб-останець Бельмак-Могила (Горіла). Його абсолютна відмітка є найвищою точкою Приазовської височини (324 м над рівнем моря), та найвищою у Запорізькій області. Пам’ятка являє собою релікт пізньомезозойської поверхні вирівнювання, що утворилася на місці зруйнованих гір в ході тривалих процесів вирівнювання рельєфу. Гора є вододілом річок басейну Дніпра (р. Конка, р. Гайчур, р. Вовча) та басейну Азовського моря (р. Молочна, р. Берда, р. Обитічна). Вершина гори в давнину слугувала своєрідним межовим знаком між багатьма народами. Навіть назва «бельмак» в перекладі з тюркської означає «розділяю». Штучний курганний насип, вік якого понад 5 тис. років, збільшив її природну висоту, а в товщах кургану знайдені сліди багатьох народів. Біля підніжжя гори розташований Трудівський гранітний кар’єр, який веде розробку Царекостянтинівського родовища сірих гранітів. Пам’ятка знаходиться у незадовільному стані, до того ж, постійні вибухові та скришні роботи прискорюють руйнівні процеси.

Біля с. Ланцево (Куйбишевський район), розташований пагорб Ланцева Могила, який являє собою відпрепарований денудацією останець інтрузивних і ультраметаморфічних порід, що відрізняються більш високою щільністю порівняно з вміщуючими їх породами.

Також у Куйбишевському районі, в верхів’ї р. Суха Конка біля с. Гусарка знаходиться група мальовничих скель висотою до 30 м. Рельєф в цьому місці успадковує Гусарську куполовидну структуру докембрійського фундаменту, ускладнену численними диз’юнктивними порушеннями. Скелі складені біотитовими та амфібол-біотитовими гнейсами, гранітами і мігматитами з ксенолітами амфіболітів й численними жилами апліто-пегматоїдних гранітів, дайками рожевих порфіробластових гранітів.

У Чернігівському районі розташована геологічна пам’ятка Токмак-Могила (Синя Гора), що являє собою складений гранітами анадольського комплексу палеопротерозою горб-останець з відміткою поверхні 307 м. Останець належить фрагменту великого Лозоватського антиклінарію, який простягається від с. Зеленівка на р. Лозоватка до Токмак-Могили. Розріз, що відслонюється на схилах Токмак-Могили, суттєво доповнюється розрізом розташованого поруч, подібно до Бельмак-Могили, Новополтавського кар’єру.

У Чернігівському районі біля с. Верхній Токмак на території ландшафтного заказника місцевого значення знаходиться «Урочище Скелі». Поверхня території всієї місцевості складена різновіковими докембрійськими осадочно-метаморфічними, магматичними породами, які представлені кристалічними сланцями, гранітами, гнейсами. Їх фундамент залягає на різних рівнях, утворюючи виступи та западини.

У Приморському районі, біля с. Мануйловка, в 20 км від Азовського моря розташовані 6 кам’янистих пагорбів з унікальною степовою рослинністю, що звуться Корсак-Могила (тюркською корсак – живіт). На цих горбах розміщений покинутий кар’єр, в якому на початку минулого століття видобували багаті залізні руди. Пасма складені породами дем’янівської світи центральноприазовської серії. Нижня частина світи складена безрудними неясносмугастими кварцитами.

У Приморському районі біля с. Єлисеївка розташований відпрацьований кар’єр, що являє собою одну з найбільш мальовничих пам’яток, не схожу на будь-які інші не тільки в Приазов’ї, але й в Україні – Зелена Могила (Єлисеївське пегматитове поле). Єлисеївське рудне поле належить до західного металогенічного району Приазовської області. Воно розташоване в межах Салтичанської куполоподібної структури в басейні р. Чокрак і складається з родовищ Зелена Могила, Балка Великого Табору та інших. В районі родовища зафіксовано більш як 150 різновидів порід та мінералів (колумбіт, танталіт, циркон, берил, монацит, вольфраміт та інші).

У Приазовському районі біля с. Новоспаське розташована Могила Куксунгур (з тюркської перекладається як Голуба Могила біля річки), що піднімається над місцевістю пагорбом висотою 5 м, що складений залізистими кварцитами центрально-приазовської серії нижнього протерозою. Природні виходи відсутні, але відслоєння кварцитів можна спостерігати у невеликих відвалах та стінках гірничих виробок. Пам’ятка являє собою найпівденніший вихід залізистих кварцитів докембрію в межах Східноєвропейської платформи. З 1972 р. геологічна пам'ятка мала статус пам’ятки природи місцевого значення. У 2006 р. рішенням Запорізької обласної ради ця територія була виключена з природно-заповідного фонду. Підстави скасування у рішенні не зазначені, але, ймовірно, це пов’язано з існуванням планів щодо промислової розробки родовища залізних руд. У 10 км на захід від Могили Куксунгур, серед степу, розташована Новоспаська Кам’яна Могила, що являє собою невеличку скельну ділянку з відслоєннями залізистих кварцитів.

Особливо слід сказати про пам’ятки у Бердянському районі, які відносно компактно розташовані вздовж річок Берда та Берестової. У районі р. Берестової це протерозойські безрудні кварцити, які можна спостерігати у відпрацьованому кар’єрі поруч із дорогою до с. Карла Маркса, Мігматитові скелі у селі Карла Маркса, пасмо скель вздовж лівого берега р. Берестова у тому ж селі, Висока скеля над р. Берестова в центральній частині с. Карла Маркса висотою до 20 – 30 м.

Вздовж р. Берда – це насамперед Кварцитова скеля («Вуха віслюка») біля с. Радионівка – одна з найбільш відомих геологічних пам’яток природи в південно-східній частині Запорізької області. Пам’ятка представляє собою гребенеподібні стінки, що височіють над оточуючим рельєфом, створені селективною денудацією кристалічних порід центральноприазовської серії.

Мальовнича Скеля Сич біля с. Калайтанівка – це ерозійно-денудаційний останець порід неглибоко залягаючого докембрійського фундаменту. Новосолдатські скелі с. Новосолдатське, у виді смуги відокремлених невисоких скельних виходів (до 10 м) по правому берегу р. Берда, що також являють собою ерозійні останці неглибоко залягаючого докембрійського фундаменту, розкритого ерозією та змінених процесами вивітрювання.

На лівому березі Берди, нижче с. Новосолдатське, простежується майже безперервним пасмом мальовнича група Миколаївських гранітних скель. Скелі підвищуються над рівнем долини на 20 – 25 м, прорізаються невеликими бічними ярами, в яких спостерігаються порожисті ділянки, утворені різноманітними формами вивітрювання та ерозійної діяльності струмків.

Скеля Кристал біля с. Радівонівка являє фрагмент численних скельних виходів архейських порід західно- та центральноприазовської серій і гранітів анадольського комплексу, що прикрашають береги Берди. Форма скельного виходу зумовлена як структурно-текстурними особливостями порід, так і особливостями ерозійної діяльності річки Берди та характером денудаційних процесів на схилах долини.

У скельних відслоненнях лівого борту водосховища р. Берда біля с. Осипенко розташоване урочище «Блакитні скелі». У відслоненнях висотою до 20 м і довжиною біля 150 м спостерігається унікальний вихід на поверхню фрагменту розрізу метакоматіїтових та метабазальтових потоків з кульово-подушковими лавами. З протилежного берега скелі практично завжди, при будь-якому освітленні, мають характерний блакитний колір (за рахунок присутності окремих різновидів ультрабазитів у розрізі).

По лівому борту Бердянського водосховища, на північ від околиці с. Осипенко, можна спостерігати представлений скельними виходами Шевченківський комплекс мезоархею – Осипенківський плагіогранітоїдний масив. Серед інтрузивних утворень цього масиву зустрічаються ксеноліти гнейсів, амфіболітів, мігматитів вміщуючих порід.

По правому борту водосховища р. Берди можна спостерігати розріз крутобалківської світи в Сорокінській структурі у балці Крутій та золоторудні залізисті кварцити балки Собача.

Палеонтологічні пам’ятки в Запорізькій області представлені цілою низкою пам’яток. У Василівському районі в урочищі Лиса Гора (на мисі), в берегових прямовисних уступах відслонюються чудові розрізи морських неогенових відкладів. У балці Широкій біля с. Підгірне того ж району є встановлене місцезнаходження викопної фауни пізнього міоцену.

У Приазовському районі на узбережжі Азовського моря, між селами Степанівка Перша і Миронівка, у береговому уступі відслонюється досить повний розріз субаеральних четвертинних відкладів – Миронівський розріз четвертинних відкладів. У бердянському районі геологічною пам’яткою природи є ділянка узбережжя Азовського моря (балка Кам’яна).

У Запорізькому районі біля с. Григорівка на правому схилі долини р. Конка здіймається горб-останець Саур-Могила, складений вапняками-черепашниками сарматського регіоярусу верхнього міоцену. У Балці Барановій Запорозького району були знайдені глини з відбитками флори нижньосарматської трансгресії. В уступі лівого схилу р. Конка та в невеличких несанкціонованих кар’єрах у балці Скотоватій між селами Веселянка і Запорожець, відслонюється досить повний розріз сарматського ярусу – Веселянський стратотип конкського ярусу. Також у Запорізькому районі, в с. Бабурка, в глибокому яру балки Середня Хортиця, під потужним шаром четвертинних суглинків залягають відслоєння томасівських верств міоцену.

Поблизу північно-західної околиці м. Токмак, в невеликому кар’єрі з видобутку пісків, на правому схилі р. Чингул був знайдений кістяк південного слона. У Токмацькому районі біля с. Лугівка, на лівому схилі долині р. Токмачка, між селами Фабричне і Лугівка, розташований покинутий кар’єр, де в пісках були знайдені фрагменти кістяків великих ссавців, в тому числі південного слона.

В Оріхівському районі є місцезнаходження сарматської флори між м. Оріхів і с. Новоданилівка, де по балці Велика Кам’янка можна простежити стратиграфічний розріз від верхнього сармату до конкського регіоярусу міоцену.

При складанні геологічної характеристики необхідно враховувати, що Запорізька область є розвинутим промисловим регіоном з потужними мінеральними ресурсами. Це зумовило появу в ньому великої кількості кар’єрів. Проте, сьогодні більшість кар’єрів Запорізького краю вже не діючі, часто перетворені на штучні водойми. В цілому в Запорізькій області налічується більше 50 кар’єрів у різному стані, які представляють собою в основному доступні для дослідження цікаві геологічні об’єкти. Це насамперед Мокрянський, Наталівський, Коларівський, Одарівський гранітні кар’єри, Пологівський кар’єр з видобутку каолінів. Також слід відмітити єдиний в Україні кар’єр з видобутку монцонітів у с. Діброва Куйбишевського району.

Кар’єри відносяться до техногенних геологічних пам’яток природи, а деякі з них, які характеризують найбільш повні стратиграфічні розрізи, виразні риси геотектонічної будови, особливості петрографії або мінералогії, розглядаються як комплексні об'єкти геологічної спадщини. Важко зберегти для нащадків окремі кар’єри, бо існування їх тимчасове і відпрацьовані виробки потребують рекультивації з метою відновлення у першому наближенні природних умов, які існували до початку кар’єровидобування. Проте, в світі існує досвід заповідання окремих ділянок кар’єрів і навіть цілих кар’єрів, за умов, що вони відкривають виключно важливі фрагменти геологічної історії Землі [7].

Одними з найвідоміших серед подібних кар’єрів у Запорізькій області є Янцевський (с. Кам’яне) та Наталовський гранітні кар’єри (на околиці Запоріжжя). Найбільш цінною особливістю гранітів, які розробляються в кар’єрах Янцівського родовища, є їх унікальні декоративні властивості, висока якість полірованої поверхні, чудова блочність та інші властивості, які зробили ці граніти відомими далеко за межами України. Наталовський кар’єр відпрацьований і затоплений, але мальовничі скелі в його уступах стали улюбленим місцем відпочинку не тільки мешканців села, але й жителів Запоріжжя. До того ж, поруч з ним на території с. Наталівка по лівому березі р. Мокра Московка, знаходиться фрагмент петротипу Мокромосковського гранітного комплексу, який можна спостерігати як групу скель.

Таким чином, на основі аналізу місць розташування геологічних пам’яток можна зробити такі висновки: по-перше, Запорізька область має велику кількість геологічних об’єктів, що відносяться до різних періодів її геологічної історії. По-друге 3 пам’ятки розташовані на території заповідників і широко відомі за межами області, насамперед, не як геологічні об’єкти, а як історичні та археологічні. По-третє, значна кількість геологічних об’єктів розташована у Бердянському районі відносно компактно, не далеко від Азовського узбережжя та м. Бердянська. Цей район відноситься до Азовського природно-рекреаційного району з лікувально-оздоровчою функцію, а значить є привабливим для туристів та організаторів туристичної індустрії.

Основними напряами заходів щодо розвитку туризму на базі об’єктів геологічної спадщини на території Запорізької області повинні стати наступні:

1. Складання, супровід перманентний аналіз бази даних геологічних пам’яток області з урахуванням їх адміністративно-географічної прив’язки, шляху під’їзду, типу пам’ятки, юридичного статусу, характеру візуалізації на місцевості, геологічного опису, цікавої краєзнавчої інформації пов’язаної з об’єктом та його фотографій. Проведення цих заходів доцільне у співпраці з УкрДГРІ, одним з завдань якого є моніторинг геологічних пам’яток України [8], а також у співпраці з департаментами культури, туризму, національностей та релігій, освіти і науки, а також екології та природних ресурсів.

2. Заходами, спрямованими на популяризацію геологічних пам’яток, повинні стати створення довідника-путівника «Геологічні пам’ятки Запорізької області», серії відкриток, картографічного матеріалу, публікація серій статей у популярних виданнях для широкого кола громадськості. Також необхідно створити в місцевих краєзнавчих музеях експозицій, присвячених геологічним пам’яткам з інформацією про шляхи під’їзду, режим відвідування, що включали б якісні фотографії, відеоматеріали, інтерактивну карту області з посиланнями на пам’ятки.

3. Особливу увагу слід приділити перспективному включенню геологічних пам’яток до планів розвитку курортно-туристичної інфраструктури області у Бердянському районі. До таких заходів можна віднести створення окремих маршрутів автобусних екскурсій по об’єктам геологічної спадщини та включення відвідування їх до вже існуючих маршрутів.

4. Стосовно розвитку спортивного туризму, то актуальним є складання збірки маршрутів пішохідних та велосипедних походів різного ступеня складності, що включатимуть відвідування геологічних пам’яток. В збірці також необхідно викласти коротку довідкову та цікаву інформацію про вказані геологічні об’єкти.

5. Необхідно спонукати більш широке використання потенціалу громадських спілок у створенні геологічних туристичних об’єктів в області. До таких заходів можна віднести створення геологічної комісії в Обласному осередку Національної спілки краєзнавців, посилення співпраці з природоохоронними та екологічними організаціями, федерацією спортивного туризму.

6. Окремим важливим кроком є сприяння виділення геологічної складової у вже наявних туристичних об’єктах. Це можливо через розширення екскурсійної програми та включення до неї розгляду цікавих об’єктів не лише, як об’єктів історичної та археологічної спадщини, а й геологічної. Даний пункт особливо актуальний для НЗ «Хортиця», НЗ «Кам’яна Могила», заповідника «Кам’яні Могили».

7. Необхідно застосовувати творчі підходи до створенні нових, цікавих та оригінальних туристичних об’єктів, на основі використання відпрацьованих та покинутих гранітних кар’єрів. Такі кар’єри можуть стати місцями проведення змагань зі скелелазіння, яхтингу, для тренувань з дайвінгу та інші. Крім того, на кар’єри можна організовувати пізнавальні екскурсії, розробляти екологічні стежини тощо.

8. Залучення органів освіти, особливо позашкільної. Одним з напрямків цієї роботи має стати розробка та впровадження учбової програми з геологічного краєзнавства, в якій необхідно враховувати регіональні особливості Запорізької області. Необхідно також зробити акцент на вивчення геологічних пам’яток, організацію і проведення експедицій та екскурсій з дослідження геологічних об’єктів, проведення природоохоронних акцій.

9. Подальше комплексне вивчення і охорона геологічних пам’яток при залученні ширшого кола спеціалістів. До таких заходів можна також віднести удосконалення нормативно-правової бази, встановлення охоронних знаків на пам’ятках та інформаційних стендів. А також виявлення нових пам’яток та оформлення їх юридичного статусу.

Дані заходи необхідні для збереження і виявлення нових геологічних об’єктів Запорізької області, що є не лише важливими геологічними пам’ятками природи, а й потенційними туристичними та екскурсійними об’єктами як Запорізького краю, так і України в цілому.

Список літератури

1. Геологические памятники Украины: Справочник-путеводитель / Коротенко Н.Е., Щирица А.С., Каневский А.Я. и др. – К.: Наукова думка, 1985. – с. 44 – 47.

2. Геологічні пам’ятки України. Geological landmarks of Ukraine: у 4 т. (укр. та англ. мовами) / Колектив авт. – 2007.– Т. 2. – с. 150 – 197.

3. Бадіон О. П., Дігтяр Ю. М. Стежками північного Приазов'я. Путівник. – Запоріжжя: «Полиграф», – 2002. – 253 с.

4. Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства – сторінки історії (1948 – 2008). – Запоріжжя: «Кераміст», 2008. – с. 56 – 57.

5. Скипенко А. Г. Геологические походи по Запорожской области. – Запорожье – 1992. – Вып. 1– 26 с.; 1995. – Вып. 2. – 26 с.

6. Манюк В. В. Палеонтологічні пам’ятки природи Дніпропетровської та Запорізької областей: сучасний стан і проблема збереження – Палеонтологічний збірник. – Дніпропетровськ. – 2010. – № 42. – с. 108 –117.

7. Манюк В. В. Об’єкти геологічної у природно-запідному фонді України – Вісник – Дніпропетровськ – 2014. ДДАЕУ – № 1 (33) – с. 88.

8. С. В. Клочков. Интеграция цифровых геологических материалов в тематические информационные системы геопространственных данных. Матеріали V науково-виробничої наради геологів-зйомщиків України. – Київ: УкрГГРИ – 2010. – 245 с.

8

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності практичного психолога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.