Гармонійний розвиток дітей засобами музикотерапії за методикою Степана Недериці

Цю сторінку створено користувачем «Всеосвіти», якщо її вміст порушує ваші авторські права, надішліть скаргу у службу підтримки, ми оперативно відреагуємо.

This page was created by the website user. If its content violates your copyright, you can submit a takedown request to our support team, and we will respond promptly.

Поскаржитися / Report
Опис документу:
Стаття містить матеріали методики Стапана Недериці

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Дмитрук Альбіна Петрівна,

керівник музичний дошкільного навчального закладу

7 «Дюймовочка»,(м.Славута Хмельницької області)

Гармонійний розвиток творчої особистості засобами музичної терапії за системою Степана Недериці

У статті розкрито значення музикотерапії у всебічному розвитку дитини, визначено процес становлення та розвитку системи музичної терапії, як виду арттерапії, де музика використовується з лікувальною або корекційною метою,проаналізовано систему музикотерапії Степана Недериці, а також результати впровадження його технології в роботі з дошкільниками та перспективи використання музики в гармонізації психічного та фізичного здоров’я дітей.

Ключові слова:музична терапія Степана Недериці,музика,терапія,розвиток.

Постановка проблеми. Музикотерапія все більше стверджується у статусі універсальної виховної системи, здатної оптимізувати процес особистісного розвитку дитини у складних умовах суспільного життя. Вона допомагає у досягненні ряду терапевтичних цілей: активізувати пізнавальні процеси, збагатити знання про навколишній світ, набути комунікативні навички, прищепити любов до музики, розуміти як і про що розповідає музика. Для сучасного етапу розвитку музичної освіти важливою є проблема осмислення теорії та практики впровадження музичної терапії в систему естетичного виховання дитини на всіх етапах її розвитку. Сучасний науково-технічний процес сприяв вивченню фізіологічних реакцій організму людини на звук і музику.

Перший музичний терапевт України Стефан Недериця стверджує, що саме музична терапія допомагає активізувати резервні сили людини, особливо дітей, що стимулює самозцілення. Фундаментальна здатність мозку приймати сигнали ззовні, створювати його образ і запам’ятовувати – і є тією основою, тим комп’ютером, на якому тримається весь подальший розвиток дитини. Такі речі, як мислення, уява, творчість, почуття розвиваються після трьох років, але вони використовують базу, сформовану до цього віку. Здатність музики моделювати поведінку дає можливість оволодівати навичками самоконтролю і в проблемних ситуаціях реагувати найбільш сприятливо для себе і для оточуючих.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивчення педагогічних та мистецтвознавчих праць з проблеми дослідження, а саме: О.А. Мєдвєдєвої,І.О. Левченко, А.М.Голик, Р.Х.Вайноли, І.Ю.Коршакової, С.І.Науменко, Г.І.Грищенко та багатьох інших розкривають і обґрунтовують поліфункціональність та всебічність впливу на людину мистецтва загалом та музики зокрема. Найпоширенішим визначенням музикотерапії є розуміння її як виду арттерапії, де музика використовується з лікувальною або колекційною метою. Сьогодні музикотерапія є цілим психорекційним напрямком, який має в своїй основі два аспекти:психоматичний і психотерапевтичний.

У ХХст., особливо в другій його половині, музична терапія як незалежна дисципліна стала широко практикуватися в різних країнах світу Європи. Сучасні дослідження у сфері музикотерапії розвиваються за кількома напрямками – це:

1)вивчення художньо-естетичних закономірностей музичного сприйняття;

2) дослідження психофізіологічних аспектів музикотерапії.

Писали про цілющу силу музичної дії і античні філософи Піфагор, Аристотель, Платон, Плутарх. Піфагор взагалі рекомендував музику як панацею для тіла і душі. У роботах В.М.Бехтерєва, І.М.Догеля, І.Р.Тархановата інших є дані про сприятливий вплив музики на центральну нервову систему, дихання, кровообіг.

У другій половині ХХст. інтерес до музичної терапії і механізму її дії істотно зріс. Мабуть ,це можна пояснити науково-технічним прогресом, що надав можливість вивчати фізіологічні реакції, які виникають в організмі у відповідь на музично-терапевтичну дію, на новому, вищому рівні. Водночас цей інтерес зумовлений можливістю використання музики як одного із засобів зняття втоми, стресів, а також для підвищення працездатності. Експерименти ведуться у кількох напрямках: вплив звучання музичних інструментів на живі організми, вплив музики великих композиторів та їх окремих творів, вплив на організм людини народних напрямків в музиці, а також сучасних напрямків, перинатальна музикотерапія.

Мета статті. Проаналізувати значення музикотерапії у всебічному розвитку дітей, визначити процес становлення та розвитку системи музичної терапії, дослідити систему музикотерапії Степана Недериці, а також результати впровадження його технології в роботі з дошкільниками та перспективи використання музики в гармонізації психічного та фізичного здоров’я дітей.

Виклад основного матеріалу.Сучасний навчально - виховний процес висуває перед педагогами, дітьми та їх батьками великі психологічні та фізіологічні вимоги, що часто перевищують вікові, розумові та фізичні можливості його учасників. Тому сьогодні особливу актуальність мають заходи з удосконалення існуючих та створення нових ефективних засобів, що підвищують резервні духовно-фізіологічні можливості організму. Усе більшого визнання набувають інтегративні методи відновлення, зміцнення та збереження фізичного та психічного благополуччя вихованця. Одним з таких перспективних методів визнаний ключовий вид психолого-педагогічного, естетотерапевтичного впливу на особистість, це - музикотерапія.

Музична терапія як незалежна дисципліна широко практикується у США; сфера її використання постійно поширюється в Австралії, Японії, новій Зеландії, Південній Америці та інших країнах. У США терапевтичне використання музики вперше отримало визнання після Другої світової війни, коли музика була з успіхом застосована при лікуванні емоційних розладів у ветеранів. Поступове зростаюче визнання ефективності музичної терапії привело до необхідності розроблення академічної програми підготовки професійних музикотерапевтів.

Одним із перших музикотерапевтів України є Степан Недериця, творець і популяризатор декількох методик музикотерапії, зокрема «Ефект Моцарта для новонароджених», «Розумна дитина». Ноу-хау Степана Недериці полягає в тому, що він першим винайшов і втілив ідею поєднання класичної музики і звуків природи (спів пташок, дельфінотерапія).

Метою музикотерапевта було довести, що кожна дитина при народженні має можливість сформуватися у гармонійну, високоінтелектуальну, здорову фізично і духовно особистість. Як доводять дослідження вчених, все залежить від виховання, яке отримала дитина в перші роки її життя. І одним із таких важливих інструментів впливу, за словами Недериці, є музика. Природою закладено, що перше, що чує дитина після народження, - це материнська колискова, яка супроводжує малюка перші роки його життя. Потім до них приєднуються фольклорні пісні і мелодії на національних інструментах, звуки природи, які оточують людину. Всі вони благотворно впливають на формування особистості. Тому так важливо, щоб діти отримували їх вдосталь.

Для того, щоб зрозуміти, що таке музична терапія і яким чином вона впливає на організм людини(особливо дитини), необхідно зрозуміти, що таке звук з фізичної точки зору. Це – енергія. Енергія, яка організовує моделі, форми, фігури в тому числі і в тілі людини. Перш за все звук впливає на мозок від якого залежить робота всього організму. Виходячи з того ,що 80% нейрозв`язків формуються до 3-літнього віку, дитина ще в утробі матері і після народження повинна бути оточена прекрасними звуками. Звичайно це не значить,що після трьох років мозок дитини перестає розвиватися. Тому здатність мозку приймати сигнали ззовні, створювати образи і запам`ятовувати їх і є тією основою, на якому тримається подальший інтелектуальний розвиток.

Як музичний терапевт, музикант та диригент Степан Недериця стверджує, що дія звуків класичної музики та звуків природи на мозок є найефективнішим способом формування творчої особистості дитини. Вона має чудодійну відновлювальну властивість. Адже її виконують на інструментах, вироблених із натуральних матеріалів, вібрація яких створює благотворний вплив на організм . Але головне все ж таки те, що класична музика досконала в усіх аспектах. Мелодія, ритм, гармонія, духовність, ідея…Тільки класична музика робить не точковий вплив на кору головного мозку, а впливає на всі його ділянки. Можна сказати, що вона буквально «дихає» в унісон із центральною нервовою системою людини і структурує (очищує від перекручувань на інформаційному рівні) весь рідинний склад організму. За словами Недериці доведено, що серед багатьох композиторів особливо виділяється творчість Моцарта. Довгий час не могли пояснити: чому. Але потім все ж таки розгадали секрет цього феномену. Музика цього композитора звучить в особливому ритмі: 30 секунд крещендо (звук наростає) і 30 секунд деменуенто (звук спадає). Саме в такому ритмі у нормі працює і нервова система: 30 секунд напружується, 30 секунд розслабляється.Через деякий час прослуховування творів цього композитора людина відчуває, що з її душі спадає тяжкість, поліпшується настрій, минає тривожність. Одночасно гармонізуються і фізіологічні процеси організму. Його твори універсальні: їх рекомендують для зняття стресу, ефективного засвоєння навчального матеріалу. При чому лікувальний ефект мають усі твори Моцарта. Це явище отримало назву ефекту Моцарта. Саме це явище спонукало музикотерапевта до створення диску для новонароджених(музика для немовлят, серія «Книга живих»). На його думку цей диск є революційним, адже за винаходом Недериці усі твори виконуються на інструментах, які мають найбільш високочастотний спектр звучання (металофон, флейта, фортепіано, арфа), завдяки чому ще більше посилюється благотворний вплив на клітини головного мозку. І ще: обрані інструменти мають специфічний тон звучання, що відтворює світ казки, в якому немовля перебувало 9 місяців. Звучання цієї музики допоможе новонародженому швидко звикнути до нового повітряного середовища, адже воно буквально виходить з Води на сушу.Чудова фортепіанна музика Моцарта здатна викликати справжній зліт творчої працездатності. Використання цієї музики під час занять з ліплення, малювання, аплікації, конструювання і безпосередньо перед заняттями з математики, грамоти, розвитку мовлення значно покращить результативність роботи.

У своїй роботі з дітьми я переконалася, що широке і повсякденне залучення дітей до музичної терапії - обов'язкова умова розвитку в них творчих здібностей. Тому намагаюся, щоб творчий підхід до сприйняття музики, самостійна творча діяльність були присутні у всіх елементах музичних занять, в тому числі і у нетрадиційних формах музичної діяльності дітей, які займають значне місце у моїй повсякденній роботі. Музикотерапія допомагає привести у гармонію всі психоматичні процеси, які відбуваються у організмі дитини. Найчастіше для цього необхідна спокійна музика, тому що в наш час навіть маленькі діти залучені в гонку під назвою життя. Для одержання відчутнішого ефекту рекомендується використовувати радісну музику,таку як наприклад завзяту класичну музику із дитячий альбомів №1-4 Серія «Розумна дитина» С Недериці призначений для дітей від року і далі. У цих альбомах звучать найкращі твори Чайковського, Хачатуряна, Свиридова, Сен-Санса, Мусорського та інших. Слухання класичних творів, які не включені до програми, допомагають досягнути поставлених завдань:

  • розвивати метро-ритмічне чуття, увагу, уяву;

  • формувати у дітей вміння визначати настрій музичного твору;

  • самостійно придумувати коротенькі казочки ;

  • виховувати бажання слухати музику, добирати різні слова для передачі її настрою;

  • розрізняти музичні звуки за висотою;

  • формувати уявлення дітей про музичні регістри (високий, середній, низький);

  • виховувати естетичний смак, любов до класичної музики.

Лікування музикою – складне і просте одночасно. Адже не лише твори відомих класиків мають особливий вплив на організм, а ще певний інструмент впливає на певний орган. Найбільший лікувальний ефект для серця відзначається при прослуховуванні струнних інструментів скрипки, віолончелі, альта, гітари, арфи. Друга за ефективністю – фортепіанна музика. Вона позитивно впливає на кровоносну систему. Барабан нормалізує серцевий ритм. Найбільший позитивний вплив на легені і бронхи надає флейта. Корисно слухати трубу, тромбон, та інші мідно-духові інструменти. Ніщо так ефективно не знімає головний біль, як органна музика Баха. Позитивний вплив органу важко переоцінити. Він увібрав в себе звуки багатьох інструментів і є потужним регулятором енергетики.

Великий ефект можна отримати при грі самої дитини на музичних інструментах та предметах для видобування звуку (нетрадиційних музичних інструментах): паперових стаканчика,паперу для ксерокса,горішках,паличках,пляшках з водою та різними крупами, а також використання «власних» інструментів (долоньки,ніжки).

Сеанси музикотерапії виявляються також дуже ефективними для дітей з особливими освітніми потребами. Працюючи протягом тривалого часу з дитиною з синдромом Дауна, можу зазначити, що дитина перестала бути замкнутою і відчуженою, а під час прослуховування пісень, починала підспівувати їх разом зі мною. Для розвитку слухової уваги та сприйняття ефективно застосовувати гру на музичних інструментах. Завдяки впровадженню цієї форми роботи дитина навчилася розрізняти та локалізувати немовні звуки, відзначати джерело звуку, співвідносити інструмент до його звучання. Таким чином, можна сказати, що спеціальні програми для дітей з особливими потребами сприяють поліпшенню інтелектуальних функцій, покращують особисту самооцінку, навички самопізнання та самостійності. Спираючись на досвід роботи з даною категорією дітей, хотілось би наголосити на необхідності впровадження програм з музикотерапії у практику сумісної роботи психолога та музичного керівника, що сприятиме самореалізації вихованців до самостійного життя в суспільстві. 

Для всебічного розвитку дитини Недериця удався до геніальної ідеї – поєднати класичні твори зі звуками природи. Річ у тім, що спів пташок, цвіркунів, дельфінів, звуки дощу, водопаду, океану, вітру та багатьох інших тварин і стихій мають високі благотворні частоти. Цікаво, що кожен з них відрізняється ще й своєю «спеціалізацією». Приміром,цвірчання цикад має5 тис.Гц. Саме на такій частоті працює шлунок. Тому якщо під час обіду включати диск з музикою, на яку накладено спів цих комах, можна позбутися розладів травлення, поліпшити роботу шлунку. Доведено, що цей звук посилює процес засвоєння корисних речовин в 700 разів. На мозок, ендокринну систему благотворно впливає частота 8 тис.Гц.ЇЇ «видають» пташки і дельфіни. Ось чому люди інтуїтивно так прагнуть весною на природу, коли птахи починають співати,ось чому вони так люблять дельфінів. Під їх спів відбувається відновлення мозку і роботи всіх внутрішніх органів. Музика в поєднанні зі звуками природи зближує нас з енергією природи, яку ми пізнали ще не до кінця! Саме це послужило поштовхом для музикотерапевта систематизувати усі свої напрацювання за період свого музично – терапевтичного досвіду і випустити їх для широкого користування. Для дітей,щоб було цікаво,Недериця випустив серію музичних дисків, які допомагають сприймати музику і звуки природи у формі гри. Наприклад,слухаючи диски «Знайка і птахи», «Знайка і дикі тварини», «Знайка у селі», діти не просто слухають твори,але і вчаться розрізняти і визначати накладені на них звуки природи.Звуки природи здатні не тільки заспокоювати,але і тонізувати,підвищувати розумову активність,покращувати концентрацію уваги. Крім того, музика і звуки природи надихають на творчість,стимулюють уяву і фантазію. Тому залежно від потреби можна використовувати музикотерапію перед сном або перед заняттями: це допоможе налаштувати малюка на потрібний лад. До форм роботи, що сприяють ефективному вирішенню завдань музичного розвитку дошкільників відноситься і казкотерпія. Казкотерапія використовується для створення сприятливого середовища формування творчої особистості,креативних якостей дитини. Діти,які виховуються на народних казках,швидше починають говорити,не лише словами,а й повними реченнями, добре володіють літературною мовою. Активно використовуючи казки на музичних заняттях, педагог розвиває уяву,логіку,мислення, спостережливість, навчає дітей співчуття. Діти,не тільки слухають, а й приймають активну участь у творчому процесі,вигадують казки,складають творчі розповіді. Таким чином,казки відчиняють дитині надзвичайний,дивовижний світ. Казка – незмінний супутник дитинства. Казкотерапія – одна з універсальних і привабливих форм роботи педагога. Вона є джерелом розкриття й розвитку творчих здібностей дитини. Без казки, зауважував В.О.Сухомлинський, живої та яскравої, яка оволоділа свідомістю й почуттям дитини, неможливо уявити дитячого мислення й мовлення як певного ступеня розвитку людського мислення і мовлення. При казкотерапії відбувається й терапія естетичним середовищем, особливо казковою обстановкою. В ній проявляються приховані й не розкриті здібності, може здійснитися мрія,реалізуватися творчий задум,відбутися висловлювання, яке в ситуації довільності створюється з великими труднощами. У казці все змінюється: говорить не дитина, а казковий персонаж, а відтак говоріння відбувається легко, тому що здійснюється мимовільно. Саме так у невимушеній обстановці дитина набуває довільності, зосередженості, цілеспрямованості, націленості. В казці завжди з’являється відчуття захищеності, знімаються тривоги від невпевненості в висловлюванні своєї думки, зникають страхи перед необхідністю висловлюватися публічно. Будучи результатом роботи людської свідомості і підсвідомості, казка допомагає дитині через інтуїцію та фантазію відкрити в собі творчий початок, відчути аромат таємничості й загадковості,наділити звичайні речі казковими й чарівними властивостями, почати створювати нові пригоди та події, стати дійсним Чарівником. Казкотерапія розвиває чуттєве сприймання й уяву,вчить творчо мислити й відтворювати все це в мовленні, стимулює активне спілкування, дитячу фантазію,надає учасникам сили й формує дитину як особистість. У казкотерапії учасник залишає реальний світ і переноситься в світ змістовних фантазій,що актуалізуються казкою й сприяють його креативній діяльності. Таким чином, треба підкреслити добре відомі істини: казки демонструють дітям правила і приклади поведінки, дають базові їм базові знання про культурне середовище, в якому вони зростають, пробуджують у дітей уяву. Ототожнюючи себе з героями казок. Діти переживають нові пригоди та емоції, а найголовніше – ці казки приносять їм чимало радості. Знаючи це, музикотерапевт Степан Недериця переконався в тому, що казкотерапія відкриває перед нами нове поле діяльності. Він створив Серію, яка називається «Музична казкотерапія для дітей». Перші дві книги цієї серії «Країна Сніговія» і «Будиночок з води». На диску «Країна Сніговія» представлені унікальні композиції, в яких гармонійно поєднується дитяча класична музика зі звуками зими. Тут і звук льодовика,що тане,голос полярної птахи Гагари, радісних сміх дітлахів, що зустрічають Діда Мороза, завивання хуртовини і багато іншого дивовижною була «Будиночок із води» - це друга книжка із серії «Музична казкотерапія для малят», створена творчим тандемом письменниці Катерини Єгорушкіної та музиканта Стефана Недериці. Цього разу Катя подарувала дітям дивовижну історію про Хлопчика Ра, його дружбою з Дельфінятком і Школу Золотого Дельфіна, у якій уроки пізнаються легко й запам’ятовуються на все життя. Сила слова,чарівність музики та допомога щасливої зірки – ось те,що потрібно для втілення найбільшої у світі мрії! Ця книжка допоможе дитині усвідомити силу слова і чутливість води до цієї сили, навчить відповідальності та справжньої дружби. Крім того, музикант продовжує вже започатковану традицію у доступній та цікавій формі навчати дитину музичної грамоти. Саме для цієї книги музикотерапевт уклав музичний альбом, у якому гармонійно поєднав класичну музику зі звуками дельфінів, китів,моря,океану,чайок…

Сьогодні Недериця працює над новою серією: «Естетичне виховання майбутнього генія». І перша книга, яка вийшла має назву «Музична абетка»,яка пропонує підійти до питання одразу з кількох сторін. До неї увійшло 33 треки, де кожна буква звучить у супроводі класичної музики,голосів тварин, звуків природи,- а до того ще й віршами Світлани Поліщук, які прочитала Алла Мігай. Словом, з таким диском дитина не обмежиться вивченням абетки. Власне, це побудова стійких асоціативних рядів,тренування пам’яті. Такий комплексний спосіб подачі матеріалу створений розвивати уяву,спонукати до розвитку творчого мислення.

Головна мета музично – терапевтичної діяльності полягає у наступному:

- допомога в загальному розвитку;

- покращення моторики;

- стимуляція ефективності розумової праці, пізнавальної діяльності,розвиток почуттів,уваги, пам’яті

- стимулююча дія на естетичний розвиток;

- творчий та емоційний розвиток,який завдяки поєднанню музики, поезії та звуків природи дозволяє повною мірою використовувати потенціал маленької людини;

- задоволення природної потреби дітей навчальних розвагах;

- заохочення активних занять музикою,співом,грою на музичних інструментах;

- надання можливостей для вільного самовираження,власної вербальної, рухової,вокальної та емоційної експресії;

- зняття емоційної напруги;

- підвищення віри у власні можливості та самооцінки;

- розблокування почуттів і розкриття емоцій чи напруги;

- розрядка, ліквідація різних негативних емоцій і розвиток позитивних емоцій;

- заспокоєння,розслаблення, стан відпочинку або,навпаки активації;

- допомога у позбавленні від стресу;

- ліквідація агресії.

Оскільки музика,сприймається не тільки за допомогою органів слуху, вона спонукає до дії весь організм. Елементи музичного твору, які чує людина, а саме ритм, динаміку, гармонію,штрихи, забарвлення звуку чи мелодії, резонують ся по всьому тілу, мозку й серцю.На думку Жака Далькроза (швейцарського композитора, творця ритміки як у галузі музичної освіти), рух у такт з музикою активізує працю нервової системи дитини,інтенсифікує діяльність головного мозку,гармонізує психічну діяльність,стимулює фізичний і психічний розвиток. Це відбувається тому, що людина отримує враження через усю м’язову – нервову систему. А Степан Недериці вважає, що прагнення до гармонізації мозку і тіла має велике значення в виховання дитини, а музика є тим елементом, який безпосередньо сприяє гармонізації. Адже емоції,що супроводжують спілкування з музикою, не тільки є інтелектуальними емоціями,а й безпосередньо впливають і приводять у рух весь організм.

У роботі з дошкільнятами я пропоную використовувати різні види сеансів:

-психогімнастичні вправи (мімічні й пантомімічні етюди з ілюстрацією пісні за допомогою звуконаслідування та імітаційних жестів,що відображають її ц у тексті);

- речові ігри та інсценізації (для цього розподіляють різні ролі,пов’язані зі змістом пісні,використовуючи іграшки, ляльок,маріонеток та ін.)

- слухові вправи (розвивають чутливість до тону, ритму,мелодії,темпу мови) – імітація та повторення звуків, розпізнавання звуків;

-музично-ритмічні вправи й імпровізації (досягнення відповідності рухів з ритмом музики,а також відтворення ритму конкретної пісні чи рядка за допомогою простих елементів, таких як притопування або плескання в долоні);

- з’єднання музики з малюнком і дрібною моторикою (діти малюють те, що уявляють собі під час прослуховування композиції, а малюкам пропонують тематичні розмальовки);

- пасивна музична терапія – післяобідній відпочинок під релакційну музику із м’яким, приглушеним, басовим звучанням;

Музика є універсальною силою, що діє на людину комплексно,незалежно від віку, освіти чи соціального статусу. До того ж вона дозволяє розблокувати емоції без допомоги лікаря чи психотерапевта. У свою чергу, спів і танець протягом віків є найкращою формою терапії, ефективно вивільнюючи радісні та прекрасні сторони особистості. Сьогодні музична терапія стає елементом музичної та мовної освіти. Музика,яка зрозуміла усім,і є тим збудником, на який дитина реагує найраніше та найефективніше. Формування творчої особистості стає загальним завданням як для музичної культури, так і для моральної. Музично терапія впроваджена у мистецьку освіту багатьох країн: дитячих садках,початкових класах загальноосвітніх шкіл,театральних та балетних школах, а також у лікарнях,як терапевтичний засіб.

Висновки.Умови сьогодення спонукають викладачів шукати інноваційні форми, нові методи роботи з дітьми. Однією з ефективних лікувальних та корекційних форм,спрямованої на збереження та розвиток дитини, є музикотерапія.Адже, вплив музики на психіку дитині визначає музичну терапію одним з перспективних сучасних методів. Музика,завдяки своїй властивості впливати на внутрішній світ дитини,будить душевні сили,радість,усмішки, потяг до прекрасного,створюючи необхідні умови для ефективного навчання та виховання дитини. Завдяки музичній терапії ефективно розвивається музичний слух,пам'ять, відчуття ритму й метру,просторова уява,аналітико-синтетична вправність, вміння концентрувати увагу та розподіляти її, а також емоційна вразливість. За допомогою таких музичний практик, як вільна імпровізація,спів,композиція,слухання,обговорення музики чи рух під музику допомагає дитині досягти ряд терапевтичних цілей: активізувати пізнавальні процеси,моторику,емоційних розвиток, набути комунікативні навички. Нині музикотерапія визнана в багатьох країнах світу і вважається одним з найефективніших видів корекційно-розвивального впливу на особистість.

Система музичної терапії Степана Недериці, пройшла вже значний шлях розвитку і стала надзвичайно популярною в Україні. Унікальність цієї системи, її виховні та фізіологічні можливості підтверджені багаторічним практичним досвідом, що доводить її значущість у сучасній музикотерапії. Адже за словами Степана Недериці мета дитячої музикотерапії – розвинути в дитині його безмежні потенційні можливості,щоб більше стало радості у його житті, а значить – і у всьому світі.

Список використаних джерел та літератури:

1.Музична терапія як засіб лікувального та розвивального впливу на дітей.

Степан Недериця, музичний терапевт, диригент.// Музичний керівник, №5, 2011,с.4-9.

2.Музикотерапія у роботі з дошкільниками. Олена Макаренко, практичний психолог ДНЗ №20, м. Луцьк. // Психолог довкілля №6 (35), червень 2012, с. 18-21.

3. «Ефект Моцарта», або «Звуковий вітамін С». Людмила Куненко.// Пошуки.

Експерименти,2011,№4,с.9-12.

4.Музика зміцнює здоров’я. Світлана Нечай, канд. пед. наук, доц. каф. дошк.

педагогіки Кримського інженерного педагогічного університету м.Сімферополя //Дошкільне виховання,2010,№6,с. 13-18.

5.Базовий компонент дошкільної освіти / авт. кол.: А.М.Богуш, Г.В. Бєлєнька та ін.. // Дошкільне виховання. – 2012. - №7.

6.Драганчук В.М. Музика як фактор психокоригування: історичні, теоретичні і практичні аспекти / В.М. Драганчук. – К.,2023.

7.Побережна Г. Музикотерапія як інноваційна технологія особистісного розвитку / Г. Побережна // Вища освіта України. – 2010 - №3.

8.Кембелл Д.Эффект Моцарта. – Минск, 1999.

9.Маніфест гуманної педагогіки [ Електронний ресурс ]. - Режим доступу:http://

gumanpedagog.org.ua /index.php?option= com_content&view = article&id = 127&Itemid = 63&land = uk].

10.Шушарджан С.В.Музыкотерапия и резервычеловеческогоорганизма. –М.,1998.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!