і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Г. Сковорода. Байки

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Компаративний аналіз творів під час вивчення літератури

в 9 класі

Тема. Компаративний аналіз байок Г. Сковороди, Лафонтена та давньогрецького поета Езопа

Мета: глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів, філософські погляди письменників на моральні якості людини;

дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств;

удосконалювати навички компаративного аналізу творів української й зарубіжної літератур;

формувати уміння зіставляти провідні ідеї філософів із власним життєвим досвідом, власного розуміння й актуальності для сьогоднішнього життя проблематики байок;

стимулювати розвиток пізнавального інтересу, активізувати критичне мислення, сприяти утворенню нових логічних зв’язків;

виховувати високі морально-етичні якості: працелюбність, чесність, толерантність, дружелюбність.

Обладнання: портрет Г. Сковороди, виставка творів митця і про нього, репродукції, фотоілюстрації до байок, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Тип. Урок узагальнення й систематизації вивченого зі світової та української літератур

Епіграфи до уроку:

Світ ловив мене,та не спіймав. Г. Сковорода

Сміючись, говорити правду.

Античний афоризм

Без твердого ясного уявлення, для чого їй жити

людина не погодиться жити і швидше знищить себе.

Ф. Достоєвський

Перебіг уроку:

І. Мотиваційно-організаційний етап

ІІ. Виконавчо – діяльнісний етап

Опорна таблиця 1

Назва

Г.Сковорода. «Собака та Вовк»

Езоп. «Змія та Краб»

Рід

Ліро-епос

Жанр

Форма

Байка

Літературна

Тематика

Дружба

Розповідь про велике прагнення Вовка стати другом для Собаки.

Розповідь про те, як живучи разом, змія постійно дошкуляла крабові. За що і поплатилася своїм життям.

Ідея

Сила: возвеличення дружби – великої сили цінності у стосунках людей

Мораль: нерідко для людини згубними є
її пристрасті. Обираючи друзів, слід бути дуже обачними, відчувати їх, не зраджувати їм.

Проблематика

Смисл життя людини:

«І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, і науки не спроможні утвердити дружбу.

Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у … трьох тілах живуть, - ось де справжня любов і єдність».

Людина, яка стала жертвою пристрастей, поводиться нерозсудливо серед суспільства і робить помилки, які приводять до лиха.

Композиція, сюжет

Експозиція: «У Тітира, пастуха, жили Левкон ти Фірідам, два пси…».

Зав’язка: «Вовк… став набиватися до них (собак) у друзі».

Кульмінація: «В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, гляд вовчий».

Розв’язка: «Голосом і волосом ти (Вовк) справді на нас (собак) схожий, але серце твоє далеко стоїть».

змія та краб оселилися разом. Змія постійно дошкуляє крабові.

краб придушив клешнею змію.

якщо на цьому світі поводився з друзями погано, не вихваляйся своїми благодіяннями на тому світі («Тобі б при житті бути такою же прямою, а ти не слухалась!»)

Образи

Собаки: Левкон та Фірідам, Вовк.

Змія, Краб.

Художні
засоби

Байка написана прозою, розмова дійових осіб носить полемічний характер, динамічна. Є діалоги між персонажами. Характерна лаконічність.

Алегоричні уособлення: собаки – дружба, велика цінність у людських стосунках; Вовк – підступність, нечесність намірів. Контраст: Собака – Вовк.

Наявність «сили» (влучна мораль). Характерні прості синтаксичні конструкції.

Алегорія: змія, краб. Персоніфікація: краб – миролюбна людина, змія – підступна, підла людина.

«Езопова мова» (інакомислення) – «Тобі б при житті бути такою ж прямою». Байка написана прозою. Мова проста, переважають дієслова: «оселишся», «був», «просив», «не слухалася», «не витримав», «підстеріг», «схопив», «задушив». «околіла», «подивився», «сказав». Не багато прикметників: «миролюбивий», «підступна», «мертвою», «прямою». Характерна лаконічність, прості синтаксичні конструкції. Мораль – у кінці твору.

Літературний
напрям

Бароко

Антична література (період)

Опорна таблиця 2

Григорій Сковорода «Бджола та Шершень»

Езоп «Мурашка і Цикада»

Рід

Ліро-епос

Жанр

Байка

Жанрові форми

Літературна

Тематика

Праця. Розповідь про призначення праці в житті кожної людини

Ідея

«Сродна праця» - возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

Возвеличення працьовитості, яка є смислом життя. Засудження лінощів, бездумної безтурботності.

Проблематика

Людина і суспільство, праця і безділля.

Композиція, сюжет

Фабула: діалог Бджоли та Шершня про одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням.

Сентенція: мораль, яку автор називає «силою», - автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсолодшим бенкетом».

Бджола ненастанно працює, збираючи мед. Вона бачить своє щастя лише в «сродній праці»- праці за покликанням. Шершень цього збагнути не може і зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та безглузді». На це Бджола не дорікає Шершню, а пояснює, що в цьому для неї і є життя.

мурашки взимку сушили вогке збіжжя. На прохання голодної Цикади поїсти мурашки відмовили.

Мораль: «Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати».

Проспівавши все та протанцювавши все літо, Цикада взимку залишилася голодна. Мурашки здивувалися, як таке могло статися, адже влітку заготовляють харчі. Вони відмовили Цикаді, сміючись: «якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку». Цикада сама винна у тому, що сталося: коли всі працювали, вона гуляла.

Образи

Бджола, Шершень.

Мурашка, Цикада.

Художні
засоби

Алегорія, персоніфікація: Шершень – образ людей, які живуть крадіжкою чужого. Бджола – це символ мудрої людини, яка постійно трудиться.

Контраст: Бджола – Шершень (працівниця – ледар).

Наявність моралі – «сила».

Мурашка – працьовиті люди, Цикада – безвідповідальна людина, любить погуляти, весело відпочити.

Мова прозова. Діалог лаконічний. Прості синтаксичні конструкції.

Мораль – у кінці твору.

Літературний
напрям

Бароко

Антична література (період)

Опорна таблиця 3

Г. Сковорода. «Всякому городу нрав і права»

Жан де Лафонтен. «Зачумлені звірі»

Рід

Лірика

Ліро-епос

Жанр

Громадянська лірика зі збірки «Сад божественних пісень»(10 – та пісня).

Байка зі збірки «Вибрані байки у віршах».

Жанрові форми

Ліричний вірш

Літературна байка

Основний
мотив

Викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління.

Несправедливе суспільство, в якому все вирішує соціальне становище людини, кількість грошей у неї.

Образ

Ліричний герой, здирники, бюрократи.

Лісові звірі: Лев, Лисиця, Осел, Вовк, Тигр.

Виражальні
засоби

Епітети: «прудкий» (Федір-купець), «нав’язливих» (дум).

Порівняння – «совість, як чистий кришталь», «дім, як вулик».

Епіфори -«я ж у полоні нав’язливих дум: лише одне непокоїть мій ум». Риторичні питання:

«Хто ж бо зневажить страшну її сталь?», «Що є свобода?».

Антитези: мужик – цар, золото – боло-
то.

Фразеологізми: «пошитися в дурні», «голову крутити», «тріщить голова».

Байка народна за своїм гумором, закінчується афоризмом, їдка іронія, високий громадянський пафос.

Мова жива, розмовна, народна.

Алегорія, персоніфікація: Лев – сила,

Лис-хитрість,

Тигри -улесливість, зневага до законів,

Осел – беззахисність, чесність.

Особливості
версифікації

Віршовий розмір: дактиль;

Тип римування: суміжне.

Кожна шестирядкова строфа побудована на антитезі.

Останній рядок кожної строфи, крім завершальної, є рефреном.

Віршовий розмір: ямб;

Тип римування: змішане.

Розгорнуті описи, присутні елементи драматизації

Ідейне
спрямуваня

Осуд не тільки окремих пороків соціальної системи, а й сатиричне викриття її загалом як антилюдяної та аморальної.

Літературний
напрям

Бароко

Класицизм, просвітитництво

ІІІ. Контрольно – корекційний етап

Тестові завдання до теми:

1. Фригійський раб, який став основоположником жанру байки

А Езоп Б Лафонтен В Федр

2. Вовк із відомої байки Езопа побачив Ягня біля

А ставу Б річки В озера

3. За сюжетом байки «Крук і Лисиця» Крук випустив із дзьоба шматок

А сиру Б сала В м’яса

4. Цикада попросила у Мурашки

А харчів Б притулку В води

5. В основі байки лежить

А гіпербола Б метафора В алегорія

6. Повчальна частина байки називається

А сатира Б алегорія В мораль

7. Художні прийоми, що лежать в основі байки

А сатира, персоніфікація, алегорія, езопова мова

Б гумор, триразові повтори, гіперболізація

В багатоепізодність сюжету, елементи фантастики, образність мови

8. Зачумлені звірі винуватцем усіх нещасть зробили

А Вовка Б Осла В Тигра

9. Злочин Осла із байки «Зачумлені звірі» полягав у тому, що він їв чужу

А моркву Б капусту В траву

10. Частина байки, у якій розповідається про розвиток подій, називається

А суперечка Б оповідь В розмова дійових осіб

Домашнє завдання. Виконати компаративний аналіз байок І. Крилова «Вовк і Ягня» і Жан де Лафонтена «Зачумлені звірі». Скласти тести за поданим початком:

1. Особливість композиції байки І. Крилова «Вовк і Ягня» полягає

а) мораль – на початку байки;

б) мораль розбита на дві частини;

в) мораль в кінці байки.

2. У байці І. Крилова Вовк говорить:

а) «Ти повинен тим уже, що хочу я, бач, їсти»;

б) «Ти винен тим уже, що хочу я , бач, пити»;

в) «Ти винен тим уже, що хочу я , бач, спати».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Компаративний аналіз байок, порівняльний аналіз із байками Езопа: тематика, образи, виражальні засоби

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн
245 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти