Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення

Опис документу:
Мета даного уроку пояснити предмет вивчення фразеології, дати основні відомості про фразеологізми, формувати вміння визначати їх у тексті, розкривати їхнє лексичне значення; пояснити роль фразеологізмів у мовленні, ознайомити з будовою фразеологічного словника, формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивати логічне й образне мислення школярів; виховувати пошану до скарбниці усної народної творчості.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення

Мета: пояснити предмет вивчення фразеології, дати основні відомості про фразеологізми, формувати вміння визначати їх у тексті, розкривати їхнє лексичне значення; пояснити роль фразеологізмів у мовленні, ознайомити з будовою фразеологічного словника, формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивати логічне й образне мислення школярів; виховувати пошану до скарбниці усної народної творчості.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: фразеологічний словник, мультимедійна презентація.

Хід уроку

  1. Організаційний момент

Доброго дня, учні. Щойно продзвенів дзвінок і я запрошую вас у прекрасну країну – країну рідної мови.

Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід.

Моя ласкава, мамина, єдина –

Щебече соловейком на весь світ.

Н.Рій

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Які особливості народних приказок та прислівїв ви знаєте?

Як ви розумієте поняття «крилаті вислови»?

Чи можна назвати конкретного автора прислівя чи приказки?

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань та очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Прочитайте подані речення. Як ми можемо їх назвати одним словом?

Пташка красна своїм пір’ям, а людина – знанням.

Не соромно не знати, соромно не вчитись.

Книга вчить, як на світі жить.

Книжку читай — розуму набирай.

Людина без книги, як риба без води.

Вік живи — вік учись.

Знання людині — що крила пташині.

З давніх-давен народ з покоління в покоління передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні наше завдання – дослідити основні групи фразеологізмів та з'ясувати їх роль у мовленні. Кожен із вас побуде сьогодні в ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати й аргументувати власні думки.

Метод «Мікрофон»:

- Що ви очікуєте від вивчення цієї теми?

  • Навіщо нам потрібні знання з фразеології?

  • Як ви думаєте, що допоможе нам у роботі?

Дослідження-спостереження:

Порівняйте словосполучення, поясніть, які з них є вільними, а які стійкими?

Майстер на всі руки – майстер з пошиття одягу.

Точити зуби – точити ніж.

Брати на глум – брати на тиждень.

Впасти духом – впасти з лави.

Вдарити по руках - вдарити по пальцях.

III. Опрацювання навчального матеріалу

Пояснення вчителя

Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів

Пішов козак світ за очі

Фразеологізм можна замінити одним словом

Кусати лікті (жалкувати)

Фразеологізм виступає одним членом речення

Ви послухайте його і на вус намотайте (присудок)

Значення фразеологізмів можна знайти у фразеологічному словнику

Пам'ятка

як користуватися фразеологічним словником

  1. Близькі за значенням фразеологізми зібрані в групи (або ряди).

  2. Синонімічний ряд утворює словникову статтю. На початку словникової статті з абзацу подається стрижневе слово, за ним іде повний перелік фразеологічних синонімів, а потім — ілюстрації з літературних джерел.

  3. У кінці статті — після ілюстрацій — з абзацу додається при потребі позначка Пор. (Порівняйте), яка встановлює зв'язок між синонімічними рядами фразеологізмів, близькими за значенням.

  4. Словникові статті розміщені за алфавітом .

  5. Якщо реєстрове слово служить головним для кількох синонімічних рядів, такі ряди розташовуються в одній словниковій статті як підгрупи.

Кожна підгрупа оформляється з абзацу, з поясненням відтінків значення, яке подається и круглих дужках після арабських цифр 1, 2, 3..., з переліком синонімів

ПОВНІСТЮ — 1. (без будь-яких залишків) без останку; до цурки (цурочки); до [останньої] крихти....

6. У круглих дужках після деяких фразеологізмів наводиться іноді інше слово або кілька слів, що можуть вживатися замість основного слова.

Наприклад:

ПОДОБАТИСЯ — бути (припадати, приходитися) до вподоби (до душі, до серця, по серцю, до смаку, по смаку) кому; [бути] під смак кому, чий; [бути] до любові (до мислі) кому. (Ілюстрації).

7. У квадратних дужках наводиться слово чи кілька слів, що можуть уживатися і не вживатися у складі фразеологічного звороту.

Наприклад:

МАЛО - (у невеликій кількості) не [дуже] густо; [як (мов і т. ін.)] кіт наплакав... (Ілюстрації.)

  1. Слова, взяті в круглі чи квадратні дужки, не впливають на алфавітне розміщення фразеологізму в покажчику, вміщеному в кінці словника.

Наприклад: фразеологізм [як] за водою піти в алфавітному покажчику слід шукати під літерою «З», вираз [аж] жижки затрусилися — під літерою «Ж».

  1. Дієслівні ряди фразеологічних синонімів подаються із формою того виду (доконаного чи недоконаного), з яким вони частіше вживаються.

Джерела фразеології

Усна народна творчість.

Крилаті вислови

Біблія.

Давньогрецька міфологія.

Прислів’я і приказки.

ІV. Виконання вправ на застосування засвоєних знань, формування умінь і навичок.

  1. Лексичне дослідження.

Прочитайте речення, знайдіть у них фразеологізми, подумайте над їх значенням, введіть до складу самостійно придуманих речень.

За життя людина буває і на коні, і під конем.

Землі було стільки, що ніде курці клюнути.

Дехто з учнів любить замилювати очі.

  1. Синтаксичний практикум.

Спишіть речення, розберіть їх за будовою. Визначте, якими членами речень виступають фразеологізми.

А сторож і собі десь на соломі комарика придавив. (М. Рудь)

Пішов козак світ за очі. (Т. Шевченко)

3. Лото «Поясни фразеологізм».

До фразеологізмів правого стовпчика доберіть пояснення з лівого.

Пекти раків

Рукою подати

Кіт наплакав

Намотати на вус

Води в рота набрати

Розбити глек

Душа в п’ятах

Байдики бити

Накивати п’ятами

Посваритися

Перелякатись

Мовчати

Втекти

Близько

Ледарювати

Мало

Червоніти

Запам’ятати

4.Гра «Хто швидше!»

Вставте у фразеологізми замість крапок потрібне число.

- Знати, як своїх … пальців (5)

- втекти за … земель (3 і 9)

- іти на всі … сторони (4)

- і … слів докупи не зв’яже (2)

- зігнувся у … погибелі (3)

- працювали до … поту (7)

- має … п’ятниць на тиждень (7)

5. Творча робота.

Перебудуйте і запишіть речення, замінивши фразеологізми однослівними синонімами. До яких частин мови належать слова-синоніми?

Математику треба знати як свої пять пальців.

У недоброї людини життя немиле.

6. Робота із словником.

Пояснивши лексичне значення поданих фразеологізмів, дібрати до кожного фразеологізм-синонім.

1.Валяти (клеїти, строїти) дурня (ганяти вітер по вулицях; давати горобцям дулі; ханьки м’яти) 2. Носитися як курка з яйцем ( як дурень зі ступою; як циган (чорт, старець) з писаною торбою; носитися як з писанкою; як чорт з грішною душею). 3. Не всі дома (нема царя в голові; блекоти (дурману) об’ївся; нема клепки).

Для довідок. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки. 2. Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. 3. Про того, хто безглуздо себе поводить.

Пояснивши значення кожного з фразеологізмів, дібрати фразеологізми-антоніми.

1. За тридевять земель (під самим носом). 2. Хоч у вухо бгай (хоч кілок на голові теши; хоч черепком вухо ріж); 3. Вивести кінці (сховати кінці у воду). 4. Пороху не вигадає (не винайде) (не в тімя битий). 5. Не видавиш слова (проворний на язик; язик без кісток) 6. Не викурити й ладаном (не заманити й калачем).

7. Диктант із коментуванням.

Фразеологізми підкреслити, пояснити їхнє значення.

1. Люди добрі! Чуєте чи ні? Ви не носіть за пазухою камінь. (Г.Рибцуник). 2. Безбатченки й трутні засміються на кутні. (В.Бровченко). 3. Я дійсно вже на ноги на цій землі родючій твердо став. (М.Палієнко). 4. Так це нас козаки, мабуть, убрали в шори? (П.Куліш). 5. Кіт Мурлика до дороги добре взяв за пояс ноги. (І.Франко.) 6. Мій Києве рідний! Я першості пальму тобі віддаю! (Л.Дмитерко.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Лінгвістична гра.

Дайте відповіді на запитання.

— Яка істота може свиснути так, що ніхто й ніколи її не почує? (Рак.)

— Коли правда схожа на голку? (Коли очі коле.)

— Які ноги необхідно втратити, щоб міцно заснути? (Задні.)

2. Третє зайве.

Закресліть «третє зайве», відповідь обґрунтуйте.

Птах високого польоту, велика риба, не покладати рук.

Бути на сьомому небі, обминати гострі кути, як удруге на світ народитись.

Давати хропака, накивати п’ятами, дати тягу.

Сон бере, носом клює, хоч ріж.

Анітелень, намотати на вус, мов у рот води набрати.

Викинути з голови, напустити пихи, дерти кирпу.

Давати наганяй, витикати носа, брати в шори.

  1. Тестування.

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Прослухайте вірш Г. Бойка. Чому онук не зрозумів дідуся?

Веремій

Це дідусь хороший мій, А дідусь обох повчав:

Звуть його так – Веремій. – Так до бійки недалеко!

Так він дивно розмовляє, Що це ви розбили глека?...

Що попробуй - зрозумій! Братик, плачучи,сказав:

В цирку був я з дідусем - Глека я не розбивав…

Ми там бачили усе: Ну й дідусь мій Веремій!

І жонглера і ведмедя Що він каже, зрозумій.

На швидкім велосипеді Ми були біля криниці,

Я крутивсь, дідусь спитав: З неї я хотів напиться.

- Ти прийшов ловити гав? Нахиляюсь, гнуся, гнусь –

Аж піднявся я із лави: До води ж – не дотягнусь…

Та які ж у цирку гави? А дідусь мій: - Що?

Ну й дідусь мій, Веремій! Попив?

Що він каже? Зрозумій. Шилом патоки вхопив?

Грались ми з Рябком Знов мені не зрозуміло:

кудлатим, Тут – ні патоки, ні шила!

Посварилися із братом. Ну й дідусь мій, Веремій!

Брат мовчав і я мовчав, Що він каже? Зрозумій.

Відповідь: ловити гав – бездіяльно проводити час; розбити глека – посваритися; шилом патоки вхопити – зазнати невдачі.

Отже:

  • Ти знаєш, що таке фразеологізм, вмієш пояснити його лексичне значення, навести приклади .

  • З’ясував звідки з’явилися фразеологізми в українській мові.

  • Навчився визначати їх синтаксичну роль.

  • Обіцяєш використовувати фразеологізми у своєму мовленні.

Оцінювання.

Мініатюра – жарт

«На уроці рідної мови»

Сьогодні на уроці мови ми вивчали фразеологізми. Наталка підготувалася найкраще, отримала дванадцять балів і трохи задерла носа. Павлик і Івась, як завжди, били байдики і не слухали вчителя, за що одержали одиниці. Марія Петрівна в кінці уроку сказала: «Вчиться, хлопчики, бо без знань вас і кури засміють».

VIІ. Домашнє завдання

Достатні рівень.

Що означає кожен з фразеологізмів, записаних у парі. Передайте їхнє значення одним словом.

Молоко на губах не обсохло – стріляний горобець.

Теревені правити – ні пари з вуст.

Рукою подати – за тридевять земель.

Майстер на всі руки – ні те ні се.

З хліба на воду перебивається – як вареник у маслі.

Високий рівень.

Використовуючи власний життєвий досвід, розкрийте зміст прислів’я «Зробив діло – гуляй сміло!».

Використана література:

  1. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2008. – 337с.

  2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – 254с.

  1. Литвин І. В. Українська мова. Тести, вправи, творчі завдання. – К.: А.С.К., 2002. – 270 с.

  2. Ніколаєнко І.О., Терновська Т.П., Ужченко В.Д. Збірник вправ і завдань з української мови. – К.: Освіта, 1997.- 224с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.