Франсі́шку ді Са-ді-Міра́нда — португальський поет епохи Відродження. Франсішку де Са-де-Міранда - португальський поет-класик, писав португальською та іспанською мовами. Його поезія відрізняється чисто національним характером, що особливо проявляється в його листах («Cartas») і в двох цілком народних португальських «Eglogas». У португальській літературі їм відкривається класичний вік. Са-де-Міранда виступив новатором в драматичній поезії, але в іспанській літературі він все ж таки має менше значення. Вперше зібрання його творів було видано 1595 року у місті Лісабоні, пізніше його книжки багато разів перевидавались. Са-де-Міранда походив із знатного португальського роду Sá, старший брат Мем де Са був генерал-губернатором Бразилії. Навчався у коледжі при Монастирі Святого Хреста у рідному місті, потім продовжив освіту у Коїмбрському університеті. З юнацьких років набув широкої популярності як автор невеликих національних пісень-романсів (романсеро). У 1521 він вирушив до Італії, щоб познайомитися з письменниками епохи Відродження, в 1526 з тією ж метою вирушив до Іспанії. Після повернення Португалію Са-де-Миранда став засновником нової італійської школи поезії, т. зв. петраркістів. Перший досвід у цьому напрямі був зроблений ним у 1528 році, коли він випустив свою «Fábula do Mondego» у формі канцони, написаної одинадцятистопним віршем. Після цього з'явилися сонети, епістоли, терцини та ідилії в октавах та інших італійських строфах, частиною португальською, частиною іспанською мовами. Однак його дві характерні драми, "Os Estrangeiros" і "Os Vilhalpanda", написані прозою в класично-італійській манері, виявилися не відповідними іспано-португальським смакам і знайшли мало наслідувачів. Са ді Міранда писав переважно іспанською мовою. Вірші на кшталт Відродження, побутові комедії «Іноземці» (1559), «Фанфарони» (1560). Ввів у португальську поезію італійські віршовані форми.