ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ, ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА НАВИЧОК ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХНЬОГО МЕНТАЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ, АДАПТИВНОСТІ ТА ОСОБИСТІСНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
У статті висвітлено теоретико-методологічні та практичні засади формування життєстійкості (резильєнтності), емоційної компетентності та навичок ефективної комунікації здобувачів освіти як ключових чинників збереження їхнього ментального благополуччя, підвищення рівнів адаптивності й забезпечення успішної особистісної самореалізації в умовах тривалого воєнного стану в Україні. Проаналізовано вплив хронічного психоемоційного стресу на пізнавальну діяльність та психосоматичний стан учнів. Обґрунтовано системну модель педагогічного супроводу, яка інтегрує арт-терапевтичні методики (ізотерапію, казкотерапію, музикотерапію), практику усвідомленості (mindfulness) та інтерактивні комунікативні тренінги. Визначено психолого-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту та конструктивної взаємодії в освітньому середовищі.
