Сучасний етап історичного розвитку України характеризується істотними змінами в житті її народу,оновленням усіх сфер діяльності людини,переоцінкою та утвердженням у свідомості нації нових світоглядних орієнтацій.Освіта-потужний чинник розвитку духовної культури народу,відтворення інтелектуальних і продуктивних сил суспільства,запорука успіху держави.
У вітчизняній системі освіти впродовж останніх десятиліть відбувається модернізація змісту,методик,засобів і форм організації навчання здобувачів освіти.
На сучасному етапі акценти в освітньому процесі зміщені від накопичення нормативно визначених знань,умінь і навичок на вироблення і розвиток в учнів здатності діяти,застосовувати досвід у проблемних обставинах.Нововведення в нормативному забезпеченні школи налаштовують на необхідність відмовитися від авторитарності, натомість звернутися до педагогіки співробітництва,у якій учень буде не просто діяльним учасником,а візьме на себе частину відповідальності за своє навчання.
