Аналізуючи творчий портрет Ейтора Вілла-Лобоса, вивчаючи творчу спадщину композитора, можна стверджувати, що його творчість відзначається синтезом стильових особливостей етнічної бразильської та європейської академічної музики. Композитор став одним із перших представників Нового Світу, чиї твори привернули увагу світової музичної громадськості.
Життя Вілла-Лобоса як композитора відображає постійну боротьбу за те, щоб бразильці всіх соціальних рівнів повніше відчували національну специфіку, особливо, якщо вона могла бути виражена у вигляді
багатства та різноманітності музичних традицій Бразилії. Будучи ще молодою людиною, він боровся проти панування академічного стилю музики та негативного впливу іноземної культури, що підривала сенс бразильської унікальності. Як це не парадоксально, тільки після того, як він провів кілька років у Європі, його музика досягла в Бразилії справжньої популярності і здобула визнання, якого заслуговувала. Його творча діяльність не закінчується композиторською, Вілла-Лобос проявив себе як диригент, фольклорист, педагог, музично-громадський діяч, зробивший величезний вклад у Бразильську музику та національну музичну освіту.
Його величезна творча спадщина - 15 балетів, 9 опер, 12 симфоній, хорова, камерно-інструментальна музика та інші, малт вплив на подальший розвиток, як латиноамериканської, так і європейскої музики.
