Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

"Формування здоров'язберігаючих компетентностей учнів на уроках фізики"

Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
700 грн
190 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №AE764652
За публікацію цієї методичної розробки Кардаш Людмила Григорівна отримав(ла) свідоцтво №AE764652
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Творча робота з проблеми:

"Формування здоров'язберігаючих компетентностей учнів на уроках фізики"

Виконала:

Кардаш Людмила Григорівна ,

учитель фізики ЗШ№12

м. Дружківки

Зміст

І. Актуальність проблеми_____________________________3

ІІ. Основна частина___________________________________5

2.1. Науково – теоретичні основи_____________________5

2.1.1. Понятійний апарат.

2.1.2. Особливості

2.1.3. Позитивні риси

2.2. Методика впровадження_______________________8

2.3. З досвіду роботи.______________________________20

ІІІ. Висновки. _______________________________________24

IV. Додатки_________________________________________26

V. Література________________________________________37

І. Актуальність проблеми.

Для сучасного розвитку школи характерні інтенсифікація учбової діяльності, впровадження нових педагогічних технологій. Це привело до загострення проблеми навчально - виховного процесу в школі з питання збереження здоров’я учнів.

Існує безліч визначень здоров'я, проте, як найповніше визначення поняття здоров'я сформульовано фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я, які вважають, що здоров'я - це нормальний стан людського організму і психіки, що характеризується повним психофізичним і соціальним благополуччям людини. Дитина немов барометр реагує на будь-які зміни в суспільстві, вона стикається з проблемами, які не завжди можуть вирішити навіть дорослі. Тільки здоровий учень здатен активно, усвідомлено і самостійно здобувати знання, займатися самоосвітою і після школи, застосовувати отримані знання у практичній діяльності.

Провідна роль у вирішенні цієї проблеми відводиться школі, її завдання - є виховання компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями і є професіоналом, а й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи відповідальність за свою діяльність. 

Численні дослідження останніх років показують , що близько 30 % дітей, що приходять в 1 -й клас , мають відхилення у стані здоров'я . Серед випускників шкіл вже 80 % і більше не можна назвати абсолютно здоровими. Частка провини за цей стан справ покладається на школу . Такий стан визначав необхідність активного застосування здоров'язберігаючих технологій у навчанні

Освіта виступає чинником формування у дітей відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей як до найвищих суспільних та індивідуальних цінностей. Збереження і зміцнення здоров’я молодого покоління – найважливіша функція шкільної освіти. На законодавчому рівні вона закріплена законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту». Тому школа повинна укладати такий порядок життєдіяльності, який зберігав би і зміцнював здоров’я. У зв’язку з цим педагогічний колектив Дружківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №12 разом з учнями та батьками поставив перед собою мету: домогтися суттєвого покращення умов для збереження та зміцнення фізичного, психологічного, соціального та духовного здоров’я.

Перед сучасним вчителем постає проблема у створенні певних умов, які б з одного боку,через реалізацію оздоровчої функції освіти дали змогу оптимізувати розвиток життєвих компетентностей, природних нахилів, творчого потенціалу кожної дитини та допомогли їй стати творцем свого життя, а з іншого боку – дозволили б вийти зі стін школи зі свідомим ціннісним ставленням до власного здоров’я, як першочергової умови формування та реалізації життєвих компетентностей.

У сучасній освіті формування здоров’я учнів здійснюється на основі різних підходів. Одним із головних є компетентнісний, згідно з яким результатом освіти має бути набуття учнем здоров’язберігаючої компетентності , тобто властивостей , спрямованих на збереження здоров’я свого і оточуючих. Шляхів вирішення цього завдання - досягнення такої якості навчання, яка зробить навчання доступним, цікавим, створить позитивний психологічний клімат для розвитку і формування особистості.

Актуальність дослідження визначається протиріччями між – соціальними вимогами суспільства на збереження, удосконалення здоров’я підростаючого покоління і недостатньою підготовкою учнів, між необхідністю формування здоров’язберігаючоюї компетентності на уроці та недостатньою реалізацією ідеї здоров’язбереження учнів на практиці сучасної освіти.
На підґрунті цього зроблено вибір
теми дослідження , проблема якого формулюється таким чином: «Які педагогічні умови, технології успішного формування здоров’язберігаючоючих компетентностей учнів на уроках фізики».

ІІ. Основна частина.

2.1. Науково – теоретичні основи.

Поняття «компетентнісний підхід», «компетенція», «компетентність» у педагогічній сфері розглядаається багатьма українськими вченими-педагогами (Н. Бібік, Л. Ващенко, М. Кухарєв, А. Маркова, А. Новиков, Л. Паращенко, О. Савченко, М. Тарасович та інші). Вітчизняні та зарубіжні науковці розкривають ті чи інші види компетентностей, що визначають різні сфери життєдіяльності людини: професійну компетентність сучасного педагога (Н. В. Кузьміна, Ю. М. Кулюткін, М. В. Кухарєв, Ю. Л. Львова, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна, В. В. Ягупов); ключові компетентності (О. В. Глузман [6], І. Зимня, О. Онопрієнко [13], О. І. Рухманова, П. Хоменко, А. В. Хуторський [16]); європейські підходи до проблеми компетентності (О. Овчарук);професійну компетентність особистості (Л. М. Захарова, В. В. Сидоренко, В. В. Соколова, В. М. Соколов).

Теоретико-методологічні засади та психолого-педагогічні аспекти питань здоров’я і здорового способу життя учнівської молоді та умови їх оптимізації сформульовані в працях О. М. Балакірєвої, Л. С. Ващенко, О. Т. Сакович [11]; Т. І. Андреєвої, О. Р. Артюх, П. Ю. Дупленко, Г. Г. Ковганич, Н. І. Погорілої, С. О. Свириденко; Т. Є. Бойченко, В. М. Оржеховської, О. О. Єжової [14] та інших. Проблема формування валеологічної компетентності в учнівської молоді знайшла своє відображення у працях В. М. Азаренко [3], В. І. Бобрицької, В. В.

Актуальні питання формування здорового способу життя учнів, здоров’язбереження у загальноосвітніхнавчальних закладах є предметом досліджень М. Безруких, Т. Бойченко, О. Ващенка, О. Дубогай, С. Іванової, С. Кириленка, Н. Максимова, В. Оржеховської та ін. На думку науковців, ступінь успішності оздоровчої діяльності– усунення шкідливих впливів (коректування навколишньогосередовища) та підвищення стійкості до них (тренування, збільшення адаптаційних можливостей організму) – визначає напрям зусиль зізбереження й зміцнення здоров’я. Завдання здоров’язберігаючої педагогіки– забезпечити випускнику навчального закладу високий рівень здоров’я, сформувати культуру здоров’я[10].

У працях Г. Апанасенка, Н. Василенко, Р. Лідман, Н. Новикова, О. Петрик, Л.Попова, К. Самошкіна, О. Шиян висвітлено деякі аспекти формування культури здоров’я учнів. Фахівці вказують на різні причини незадовільного рівня здоров’я школярів, серед яких– відсутність у школі ефективної моделі виховання свідомого і дбайливого ставлення до власного здоров’я[17].

До педагогічних факторів , що негативно впливають на здоров'я школярів, вітчизняні дослідники відносять : надмірну інтенсифікацію педагогічного процесу , його нераціональну організацію , інтелектуальні та психо - емоційні перевантаження учнів , стресові ситуації , недотримання елементарних гігієнічних і фізіологічних вимог до організації навчально -виховного процесу .

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти акцентується увага на необхідності індивідуалізації навчання, запровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей учнів.

Поняття «компетенція» і «компетентність» багатьма дослідниками трактуються по-різному. Для нашого дослідження у плані розмежування та розуміння сутності цих понять ми використовуємо визначення А. В. Хуторського. Розділяючи ці поняття, під компетенцією він розуміє наперед задану вимогу (норму) до освітньої підготовки учня, а під компетентністю – особистісну його якість (сукупність якостей), які вже набуті, а також мінімальний досвід щодо діяльності в заданій сфері: «Компетентність передбачає мінімальний досвід застосування компетенції» [16].

Експерти країн Європейського Союзу визначають поняття «компетентність» як «здатність застосовувати знання й уміння», що забезпечує активне застосування навчальних досягнень у нових ситуаціях. Міжнародний департамент стандартів для навчання, досягнення та освіти визначає поняття компетентності як спроможності кваліфіковано провадити діяльність, виконувати завдання або роботу. Згідно з цим, поняття компетентності містить набір знань, навичок і ставлень, що дають змогу особистості ефективно діяти або виконувати функції, спрямовані на досягнення певних стандартів у професійній галузі або діяльності [13].

учені Академії педагогічних наук України (Н. Бібік, О. Овчарук, О. Руденко, О. Савченко) визначили перелік ключових компетентностей, формування яких абезпечить компетентнісний підхід в освіті. Таких компетентностей сім. Це – уміння вчитися, соціальна компетентність, загальнокультурна компетентність, здоров’язберігаюча компетентність, компетентності з інформаційних і комунікаційних технологій, громадянська компетентність, підприємницька компетентність [12]. За висновками вчених, компетентнісний підхід забезпечить не інформованість суб’єкта навчання, а вміння на основі знань вирішувати різноманітні проблеми життя. Одна з ключових компетентностей – здоров’язберігаюча авторами визначена як характеристики, властивості учня, спрямовані на збереження фізичного, соціального, духовного та психічного здоров’я – свого та оточення. Складовими цієї компетентності є життєві навички, що сприяють здоровому способу життя. Відповідно до складників здоров’я (фізичний, соціальний, духовний, психічний) ці життєві навички передбачають реалізацію кожного з них:

1) життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю (навички раціонального харчування, рухової активності, санітарно-гігієнічний режим праці та відпочинку);

2) життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю (навички ефективного спілкування, співчуття, розв’язування конфліктів, поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації, спільної діяльності та співробітництва);

3) життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю (самоусвідомлення та самооцінка, аналіз проблем і прийняття рішень, визначення життєвих цілей та програм, самоконтролю, мотивація успіху та тренування волі).

2.2 Методика впровадження.

Серед усіх природничих дисциплін фізика має найбільші потенційні можливості для створення і реалізації методики навчання , що дозволяє реалізувати принципи здоров’язбереження. Людина є частиною природи , живе в природному середовищі , постійно спостерігає її явища , відчуває на собі їх вплив. Здавна вона вивчала явища , що впливають на її здоров'я , більшість яких мають фізичну природу. Це дозволило людині вижити і розвиватися , знання фізичних законів природи допомогло їй перетворити навколишнє середовище в інтересах свого здоров'я.

Аналіз факторів, що впливають на здоров'я людини, дозволив виділити специфічні «шкільні» фактори, до яких відносять:

- недостатнє дотримання гігієнічних вимог як до організації навчального процесу, так і до освітнього середовища;

- невідповідність шкільних вимог потребам і психофізіологічним можливостям учнів;

- відсутність в освітньому процесі спеціальних заходів, що сприяють збереженню і зміцненню здоров'я учнів.

Аналіз літератури дозволяє виділити наступні основні напрямки здоров'язбереження в процесі навчання фізики:

  1. збереження здоров'я. Основу здоров'я складає гомеостаз, тобто здатність організму забезпечувати сталість свого внутрішнього середовища всупереч зовнішніх змін. У процесі навчання фізики слід говорити про способи адаптації людини до факторів навколишнього середовища на основі знання фізичних законів і явищ, що обумовлює необхідність реалізації першої змістовно-діяльнісної лінії навчання (людина – частина природи);

  2. зміцнення здоров'я. В організмі поряд з механізмом збереження здоров'я існує механізм, що забезпечує його «накопичення». Причому, кажучи про здоров'я, не слід забувати, що воно розглядається в триєдності фізичного, психічного і соціального благополуччя особистості. Для зміцнення фізичного здоров'я учнів у процесі навчання фізики важливо знати основні показники здоров'я і способи їх вимірювання. Це зумовлює реалізацію другої змістовно-діяльнісної лінії навчання (людина - об'єкт вивчення фізики).

  3. формування здоров'я. Здоров'я дітей, підлітків у процесі їх розвитку не тільки здатне зберігатися, а й певним чином будуватися і перебудовуватися. Тому в рамках здоровязбереження найбільш актуальним стає завдання формування здоров'я. У процесі вивчення фізики учень повинен дізнатися про раціональні способи діяльності і використовувати їх для підвищення своєї працездатності і ефективного відновлення сил.

Оскільки головною умовою індивідуально-гармонійного розвитку дитини є найбільш повне задоволення його базових потреб, домінуючих в конкретному віковому періоді, то в процесі навчання фізиці можливо і необхідно сформувати у школярів розуміння здоров'я як вищої життєвої цінності, підкреслити особисту відповідальність людини за своє здоров'я.

Процес навчання фізики при реалізації принципів здоров'язбереження доцільно здійснювати за трьома змістовно-діяльнісними лініями:

- Людина - частина природи;

- Людина - об'єкт вивчення фізики;

- Людина - суб'єкт фізичного пізнання і процесу навчання фізики.

Він повинен проходити без порушення логічної структури навчального предмета і перевантаження учнів, що дозволить сформувати знання та вміння учнів вивчати, зберігати і зміцнювати своє здоровя.

План діяльності вчителя фізики з реалізації здоров'язберігаючої спрямованості навчання

Формування знань і умінь школярів з фізики, використання яких на практиці дозволить їм зберегти і поліпшити своє здоров'я , доцільно здійснювати за таким планом:

1 . Формулювання (коригування ) діагностичної мети навчання фізики у відповідності з принципами здоров’язбереженя .

Говорячи про цілі навчання (виховання) , слід зазначити , що мета поставлена ​​діагностично, якщо: а) дано уточнений і повний опис елементів знань і рівнів їх засвоєння; б) є спосіб , «інструмент» для однозначного виявлення елементів знань та рівня їх сформованості; в) можливе вимірювання інтенсивності діагностованих знань на основі даних контролю; г) існує шкала оцінки знань, яка спирається на результати вимірювань.

У своїй діяльності з реалізації здоров'язберігаючих технологій учитель фізики в рамках виділених змістовно - діяльнісних ліній навчання може сформулювати такі цілі ( див. Таблицю 1).

2 . Аналіз спостережень за школярами з метою оцінки рівня їх обізнаності в галузі збереження і зміцнення здоров'я. Після формулювання діагностичних цілей навчання , виявлення критеріїв і рівнів досягнення цілей , необхідно визначити ступінь сформованості знань учнів про способи збереження і зміцнення власного здоров'я , з'ясувати, які дидактичні можливості фізики як навчального предмета вони бачать для його збереження. Здійснити діагностику та оцінити початковий рівень сформованості знань учнів про здоров'язбереження в рамках кожної з виділених змістовно-діяльнісних ліній, провівши бесіди , спостереження за учнями , анкетування , тестування.

Так , наприклад , для з'ясування рівня сформованості знань про людину як частину природи можна провести бесіди з наступних питань:

а ) поясніть твердження про те , що людина є частиною природи .

б) які фактори навколишнього середовища, що мають фізичну природу і впливають на здоров'я людини , ви знаєте? Як оцінити їх вплив?

в) вкажіть способи зменшення негативного впливу природних факторів на людину тощо.

Таблиця 1

Мета навчання,яка спрямована на здоров'язбереження

Людина як частина природи

- Сформувати в учнів знання про фактори навколишнього середовища, що мають фізичну природу і впливають на людський організм

- У процесі навчання фізики сформувати у школярів розуміння значення людини як невід'ємної частини навколишнього середовища

- Сформувати у школярів уміння застосовувати засоби зменшення негативного впливу природних факторів на здоров'я

Людина-об'єкт фізичного пізнання

- Сформувати в учнів знання про те, що фізичні характеристики та показники організму людини можна описати кількісно

- Сформувати у школярів розуміння того, що деякі системи організму людини підпорядковані фізичним законам

- Сформувати у школярів уміння вимірювати основні фізичні характеристики та показники свого здоров'я

Людина-суб'єкт освітнього процесу

- Сформувати у школярів знання засобів задоволення своїх пізнавальних потреб

- Сформувати у школярів розуміння того, що психічне здоров'я людини є такою ж невід'ємною складовою його благополучного існування, як і фізична

- Сформувати вміння школярів вирішувати питання збереження та зміцнення здоров'я, раціонально планувати і здійснювати свою пізнавальну діяльність

Визначити початковий рівень сформованості знань учнів про людину як об'єкт фізичного пізнання допоможуть відповіді на наступні питання :

а ) як ви гадаєте , чи можуть знання з фізики допомогти у вивченні здоров'я людини ? Відповідь обґрунтуйте .

б) чи можете ви визначити основні фізичні параметри та характеристики людського організму ?

в) чи задоволені ви результатами вимірювань і обчислень основних фізичних характеристик свого організму ? Чи знаєте Ви способи їх зміни ? та інші .

Початковий рівень обізнаності школярів про людину як суб'єкт освітнього процесу є можливим визначити за відповідями на питання:

а ) які види навчально-пізнавальної діяльності для вас найбільш цікаві і викликають почуття задоволення ?

б) які способи отримання нової цікавить вас інформації з фізики ви найчастіше використовуєте у своїй діяльності?

в) які способи , засоби та методи ви використовуєте для організації раціональної діяльності з метою максимального задоволення своїх пізнавальних потреб ?

г) назвіть прізвища вчених , які досліджували вплив природних явищ і факторів навколишнього середовища на здоров'я людини тощо.

3 . Відбір змісту навчального матеріалу з фізики. На цьому етапі доцільно ілюструвати основний навчальний матеріал відомостями , які доводять , що людина є частиною природи , його можна розглядати як об'єкт фізичного пізнання і суб'єкта пізнавального процесу.

При побудові змісту освіти необхідно враховувати три фактори , на підставі яких буде відбиратися навчальний матеріал, що становить зміст фізичної освіти : принципи, підстави,критерії відбору навчального матеріалу. Розглянемо їх детальніше:

Принципи відбору – головні ідеї для конструювання навчального матеріалу. До них доцільно віднести :

- відповідність змісту фізичної освіти сучасному рівню науки фізики та соціальним потребам ;

- зв'язок навчального матеріалу з проблемами здоров’язбереження ;

- гуманізація змісту фізичної освіти з метою підвищення значущості здоров'я людини, її життя ;

- єдність цільової , змістовної і процесуальної сторін навчання ;

- мінімізація обов'язкового обсягу репродуктивних знань , який повинен вміти відтворити учень при виконанні творчої діяльності .

Підставами відбору навчального матеріалу є:

- логіка вивчення науки на основі ієрархії фізичних моделей , понять , законів , теорій ;

- методи пізнань , що лежать в основі фізичної науки (моделювання , індукція , дедукція , спостереження, вимірювання , експеримент тощо);

- фізичні знання , які сприяли розвитку цивілізації , що змінили статус і значущість людини в природі .

Методологічний аналіз змісту шкільної фізичної освіти дозволяє виділити конкретно-предметні критерії відбору навчального матеріалу з фізики :

- повнота ;

- фундаментальність ( характеризується основами фізичних знань - теоретичних та експериментальних ) ;

- оптимальний обсяг навчальної інформації (визначається віковими та фізіологічними можливостями учнів у засвоєнні навчального матеріалу) ;

- здоров'язберігаюча спрямованість ( особлива увага приділяється застосуванню знань і умінь з фізики для вивчення, збереження і зміцнення здоров'я людини) .

4 . Вибір форм , методів і засобів навчально - пізнавальної діяльності школярів , що дозволяють використовувати знання та вміння з фізики для зміцнення здоров'я.

Виділимо загальні критерії , якими слід керуватися при виборі методів навчання:

- відповідність методів навчання цілям і завданням навчання і розвитку ;

- відповідність змісту навчального матеріалу;

- відповідність реальним навчальним можливостям школяра;

- відповідність наявних умов і відведеному для навчання часу;

- відповідність рівню самоорганізації школярів , його познавальним потребам і психофізіологічним особливостям .

- вибір методів і форм навчання є найважливішою стороною діяльності вчителя. Основною формою навчально - пізнавальної діяльності є урок. В якості інших форм організації навчального процесу можна перерахувати : екскурсії , метод проектів , домашня експериментальна робота , позакласна навчальна робота , зліт дослідників природи , олімпіади та шкільне наукове товариство , ведення щоденника здоров'я.

5 . Моніторинг якості та успішності навчально - пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання фізики .

Основні принципіи проведення моніторингу рівня сформованості знань учнів:

1) цілісність (система знань учнів повинна бути описана з урахуванням всіх значущих чинників і умов);

2 ) оперативність (від проведення дослідження до отримання результатів проходить тривалий час , цей принцип вимагає чіткості та відповідальності роботи на всіх етапах реалізації);

3 ) відповідність цілей моніторингу засобам його організації ;

4 ) науковість ;

5 ) прогнозованість ;

6 ) несуперечливість (отримані результати моніторингу не повинні суперечити здоровому глузду ) .

6 . Оцінка результатів діяльності учнів з використання їх знань і умінь вивчати , зберігати і зміцнювати своє здоров'я на основі фізичних законів , теорій і явищ.

Критерії для оцінки сформованості здоровязберігаючих компетентностей :

- Критерій природовідповідності , який визначається знанням і вмінням виявляти абіотичні фактори та характеристики навколишнього середовища , мають фізичну природу , а також впливають на людину ; знання засобів ліквідації або зменшення негативного впливу природних факторів на здоров'я людини і уміння застосовувати їх на практиці ;

- Критерій об'єктності фізичного пізнання , який визначається комплексом знань учнів принципів і фізичних законів, що лежать в основі функціонування систем організму людини і умінь пояснювати фізичну сутність протікання фізіологічних процесів життєдіяльності організму; вміннями школярів експериментально визначати деякі характеристики і показники власного організму ; вміннями зберігати і коригувати показники власного здоров'я ;

- Критерій суб'єктності фізичного пізнання та освітнього процесу , який визначається комплексом знань в учнів про діяльність вчених - фізиків , які досліджували явища і процеси, що впливають на здоров'я людини; знання власних пізнавальних потреб і раціональних засобів навчально - пізнавальної діяльності ; вміннями застосовувати ці засоби у процесі вивчення фізики; вміннями бачити і вирішувати проблеми , що повязані збереженням і коригуванням здоров'я.

- Для оцінки узагальненого показника умінь школяра зберігати своє здоров'я на основі розроблених критеріїв запропонована інтервальна шкала (1-3 бала – початковий рівень ; 4-6 балів – середній рівень ; 7-9 – достатній рівень; 10-12 - високий). Досягнення мети на рівні знання має ваговій бал - 1 , на рівні знання і розуміння - 2 бали , на рівні знання , розуміння і вміння - 3 бали, на рівні знання , вміння прийняття рішення, аналізувати та систематизувати – 4 бали. Щоб визначити узагальнений показник здоровязбереження школяра необхідно обчислити суму балів , набраних ним за трьома змістовно - діяльнісними лініями навчання. Наприклад , у школяра критерій пріродосособразності відповідає двом балам , критерій об'єктності фізичного пізнання - 3 балам , суб'єктності освітнього процесу- 1 балу . У сумі ці показники відповідають 6 . Використовуючи шкалу , можна зробити висновок про те , що досягнення цілей навчання фізики , орієнтованих на здоров’язбереження а учнів , відповідає другому рівню.

Таблиця 2

Рівні досягнень

Змістовно- діяльнісна лінія навчання

Людина- частина природи

Людина – об’єкт фізичного пізнання

Людина – суб’єкт пізнавального процесу

початковий

Учень: розпізнає людину як частину природи

Учень: не знає,що людину можна розглядати як об’єкт вивчення фізичного пізнання

Учень: знає свої пізнавальні потреби , але не має уявлення про засоби їх задоволення

Середній

Учень: має уявлення про людину як частину природи

Учень: знає,що людину можна розглядати як об’єкт вивчення фізичного пізнання

Учень: знає свої пізнавальні потреби та має уявлення про засоби їх задоволення

Достатній

Учень : знає, що людина частина природи; знає природні фактори , що впливають на його здоровя, які мають фізичну основу.

Учень: знає,що людину є об’єкт вивчення фізичного пізнання; уміє вимірювати основні характеристики і показники свого організму.

Учень: знає свої пізнавальні потреби та має уявлення про засоби їх задоволення, знає засоби і методи діяльності, що максимально задовольняють ці потреби.

високий

Учень : знає, що людина частина природи; знає природні фактори , що впливають на його здоровя, які мають фізичну основу; знає способи зменшення впливу негативних факторів.

Учень: знає,що людину є об’єкт вивчення фізичного пізнання; уміє вимірювати основні характеристики і показники свого організму; знає можливості свого організму та шляхи їх підвищення; знає способи укріплення і збереження власного здоров’я та використовує їх на практиці.

Учень: знає свої пізнавальні потреби та має уявлення про засоби їх задоволення, знає засоби і методи діяльності, що максимально задовольняють ці потреби; уміє організовувати свою діяльність таким чином, щоб повніше задовольняти свої потреби та отримувати задоволення від освітнього процесу.

За результатами моніторингу діяльності школярів вчитель проводить оцінку власної діяльності.

2.3 З досвіду роботи.

Фізика вивчається в школі в середній та старшій ланці, починаючи з 7 класу, коли в учнів вже починають проявлятися та загострюватися вади здоров,я. Фізика має високий рівень складності як предмет. Зазвичай при вивченні предметів природничо-математичного циклу учні зазнають значних інтелектуальних та психоемоційних навантажень. Тому переді мною, учителем фізики, постає завдання якісного навчання предмету, що неможливо без достатнього рівня мотивації школярів. Вирішенням цієї проблеми є здоров’язберігаючі технології. На уроках фізики необхідно підтримувати інтерес до навчального матеріалу, активність учнів протягом всього уроку, і в той же час потрібно враховувати рівень втоми дітей. Включення в урок елементів здоров’язберігаючих технологій забезпечує позитивне ставлення до навчання, зацікавленість предметом.

Я, як і більшість учителів нашої школи, володію прийомами, спрямованими на підтримання здоров’я учнів (дотримання санітарно-гігієнічних вимог, проведення динамічних пауз під час уроків, індивідуального темпу роботи).

Створення адаптивного простору для кожного учня здійснюю через:

  • диференціацію навчання;

  • використання інформаційних технологій;

  • проектну та колективну діяльність.

Під час проведення уроків фізики я приділяю багато уваги саме розвитку здоров’язберігаючої компетентності.

Викладаючи курс фізики на кожному уроці під час проведення практичних та лабораторних робіт, екскурсій на виробництво проводжу інструктаж з техніки безпеки та поведінки учнів у кабінеті фізики (Додаток 1).

Для вчителя важливо правильно організувати урок так як він є основною формою педагогічного процесу. Від рівня гігієнічної функціональності залежить можливість учнів тривалий час підтримувати розумову працездатність. Використання ігрових технологій (Додаток 2), оригінальних завдань, введення в урок фізики історичних екскурсів допомагає зняти емоційну напругу, показати практичну значимість вивченої теми, активізувати самостійну пізнавальну діяльність учнів.

Викладаючи предмет фізики, розглядаю вплив багатьох фізичних параметрів навколишнього середовища(сили струму, напруги, вологості, температури тощо) на організм людини, наголошую на існуванні критичних значень цих параметрів, перевищення яких шкідливе для здоров,я.

При вивченні властивостей твердих, рідких і газоподібних тіл, одночасно з розглядом молекулярної будови та фізичних характеристик води, корисно розповісти учням про фізичні методи очищення питної води (використання з цією метою відстійників, фільтрів тощо), про якість води , про раціональне використання водних ресурсів, а також про важливість дотримання основних гігієнічних вимог до питної води. Шкільний курс природознавства є інтегрованим, пропедевтичним курсом. Головна мета якого полягає у формуванні в учнів уявлення про цілісність природи та місце людини в ній, засвоєнні знань, що складають основу для подальшого вивчення систематичних курсів фізики, хімії, біології,географії. Тому до проведення тижня природничих наук були залучені і пятикласники . Вони підготували проект «Вода - це життя»(додаток 3).

Так як з кожним роком на наших дорогах збільшується число дорожньо-транспортних пригод з участю дітей, то при вивченні механічних явищ розглядаю таке питання як безпека дорожнього руху. Учням пропоную розв’язати спеціально підібрані задачі, розв’язок яких спонукатиме їх до дотримання правил поведінки на дорогах (Додаток 4).

При вивченні видів деформації звертаю увагу на вплив навантаження на скелет людини. При сидячому способі життя суглоби підлягають хронічному навантаженню від статичної дії сили тяжіння. Тому , щоб зняти деформацію кісток та м’язів доцільне чергування робочої діяльності з активним відпочинком.

Навчальний матеріал про теплопередачу,процеси нагрівання і перехід речовини з одного агрегатного станув інший корисно доповнити відомостями про наслідки переохолодження, перегрівання організму людини в зимовий або літній період ,про роль загартовування, фізичні властивості одягу, про «мікроклімат» класних кімнат, житлових приміщень (температуру, вологість), необхідність дотримання в них гігієнічних норм фізичних параметрів.

Викладаючи матеріал про взаємні перетворення рідин і газів, про властивості парів, слід підкреслити важливість підтримки норм вологості повітря в приміщенні, розповісти про те, що надлишок водяної пари в повітрі або її недостатня кількість може привести до поганого самопочуття людини, різних захворювань органів дихання , псування харчових продуктів.

Вивчення фізичних основ роботи теплових двигунів повинне супроводжуватися усвідомленням масштабів теплового забруднення атмосфери та наслідками його для здоров’я людини.

Особливої уваги заслуговує розділ «Електричне поле», оскільки існує загроза ураження електричним струмом. Гігієнічні правила поведінки при користуванні електричним струмом визначаються в основному вимогами техніки безпеки. Як відомо, проходження струму через тіло людини викликає судорожне скорочення м'язів, порушує дихання і роботу серця; параліч дихання людини настає вже при силі струму 0,1 А, при тривалості 3 с - смертельне ураження, яке визначається не тільки напругою, але й електричним опором людського тіла в момент торкання до електричного кола. Школярі повинні знати, що під час ураження електричним струмом повинні бути прийняті екстрені заходи – тоді життя людини може бути збережене. Урок з теми « Безпека людини під час роботи з електричними приладами й пристроями» викликає у дітей неабиякий інтерес. Підготовка до нього триває два - три тижні. Учні в групах готують вікторини , доповіді, презентації, добирають тематичні задачі.

У темі «Механічні коливання та хвилі »важливо повідомити учням про те, як впливають на людину музичні звуки і шум, про основні джерела шуму на виробництві та в побуті, про допустимі норми шуму, методи його зменшення (Додаток 7). Розглядаючи коливання, слід зазначити і негативний вплив вібрації на здоров'я людини, навести приклади, які гігієнічні вимоги втілюються у конкретних технічних антивібраційних пристроях (Додаток 8).

При вивченні «Світлових явищ» треба з'ясувати причини короткозорості і далекозорості очі, повідомити про основи гігієни зору (Додаток 9), норми освітленості, правила розміщення джерел світла в приміщенні і т. д.

Досвід показує, що такий зміст зазначених розділів і введення їх в програму курсу фізики привертає інтерес до предмету. Методичний аналіз різних розділів шкільного курсу дозволив перейти до висновку: всі теми курсу фізики містять внутрішні можливості для формування понять про здоров'я. Потрібна тільки відповідна методика викладання.

Одним з методичних засобів, що сприяють формуванню здорової людини на уроках фізики, є завдання валеологічного змісту.
Завдання зі здоров'язберігаючої тематики і складені з урахуванням кожного розділу навчального предмета. Завдання повинні органічно вбудовуватися в структуру уроку, не суперечити його цілям. Внесені змістовні елементи, додаткова інформація повинні бути компактними по обсягу і підкорятися в смисловому відношенні основного змісту уроку, теми, розділу, предмета в цілому (Додаток 10).

Як показала практика, фізкультхвилинки та динамічні паузи на уроках позитивно впливають на відновлення розумової діяльності. Перешкоджають швидкій втомлюваності, підвищують емоційний настрій учнів, знімають статичні навантаження. Фізкультхвилинки проводяться в класі під керівництвом вчителя або фізорга і не повинні перевищувати 1-2 хв. Найбільш доцільно проводити їх, коли в учнів з'являються перші ознаки втоми: знижується активність, порушується увага і т.п.( Додатки 11 ).

Створення сприятливого психологічного клімату на уроці є одним з найважливіших аспектів сучасного уроку. При цьому з одного боку вирішується завдання попередження стомлення учнів, з іншого, з'являється додатковий стимул для розкриття творчих можливостей кожної дитини. Доброзичлива обстановка на уроці, спокійна бесіда, увага до кожного вислову, позитивна реакція вчителя на бажання учня висловити свою точку зору, тактовне виправлення допущених помилок, заохочення до самостійної розумової діяльності, доречний гумор або невелике історичний відступ - ось далеко не весь арсенал, яким може розташовувати педагог, який прагне до розкриття здібностей кожної дитини. Слід зауважити, що в обстановці психологічного комфорту і емоційної піднесеності працездатність класу помітно підвищується, що, в остаточному підсумку, призводить і до більш якісному засвоєнню знань, і, як наслідок, до більш високих результатів.

ІІІ. Висновок

Формування здоров'язберігаючих компетентностей учнів на уроках фізики в освітньому просторі загальноосвітнього навчального закладу є визначальною основою всебічного та гармонійного розвитку особистості, її способу життя та життєвої позиції. Аналіз цієї проблематики є вкрай актуальним завданням сучасної педагогічної думки і освітньої практики, тому що здоров’я належить до найголовніших цінностей людини. Збереження здоров’я, дотримання здорового способу життя вважається найбільш вагомою нормою загальної культури людини цивілізованого суспільства.

Здоров’язберігаючий підхід у розвитку успішності учнів є перспективним. Це підтверджує зростання мотивації до вивчення предмета, стійкий інтерес до пізнавальної діяльності, у тому числі творчої. Співпраця і дружелюбність між вчителем і учнем знімають стресову ситуацію, напруга, дозволяють повніше розкритися дитині. Жарт, посмішка створять емоційну розрядку, дозволять переключити увагу, зберегти темп уроку і його щільність.

Використання здоров’язберігаючих технологій навчання сприяло підвищенню рівня навчальних досягнень і пізнавальної активності учнів та підвищенню якості їхнього морального, психічного налаштування. Мої учні беруть активну участь у предметних конкурсах, екологічних форумах, екскурсіях на виробництво.

Додаток 1

Лабораторна робота №1

ФІЗИЧНИЙ КАБІНЕТ ТА ЙОГО ОБЛАДНАННЯ. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ФІЗИЧНОМУ КАБІНЕТІ

Мета роботи: ознайомитись з приміщенням шкільного кабінету фізики; ознайомитись з облаштуванням робочого столу учня та правилами безпечних умов праці; ознайомитись з мережею електрозабезпечення робочого столу учня та правилами електробезпеки; ознайомитись з правилами виконання лабораторних робіт; ознайомитись з інструкціями до засобів вимірювання.

Прилади і матеріали: засоби вимірювання довжини, часу, температури, маси (за вибором учителя).

Теоретичні відомості

Фізичний кабінет призначений для проведення навчального експерименту, який є важливою невід'ємною частиною шкільного курсу фізики. Обладнання фізичного кабінету є численним і різноманітним. До кожного приладу додається інструкція, у якій описано його технічні характеристики, будову і принцип дії, а також визначено правила користування цим приладом.

Головні вимоги до навчального обладнання - простота конструкції, наочність, надійність, безпечність, зручність у користуванні.

У процесі вивчення фізики ви зможете ознайомитись із більшістю приладів, які знаходяться у фізичному кабінеті, і набути практичних навичок у користуванні ними. Деякі прилади учитель запропонує вам виготовити самостійно при вивченні тих чи інших питань курсу фізики.

Правила виконання лабораторних робіт у фізичному кабінеті

До початку роботи

  1. Готуючись до виконання лабораторної роботи, залишіть на столі тільки те, що необхідне для виконання роботи.

  2. Уважно прослухайте інструкції учителя. Не починайте виконувати роботу без його дозволу.

  3. Слідкуйте за тим, щоб обладнання на столі було розташовано таким чином, аби уникнути його падінню на підлогу.

Під час виконання роботи

  1. Не залишайте своє робоче місце без дозволу учителя.

  2. Старанно дотримуйтесь усіх вказівок і рекомендацій учителя щодо виконання лабораторної роботи.

  3. Перевіряйте, чи справним і безпечним для роботи є обладнання, яке видане вам у користування на уроці. Зокрема, пробірки і мензурки не повинні мати тріщин і надломів. З'єднувальні провідники мають бути ізольованими. Негайно повідомте учителя про виявлені несправності.

  4. Склавши електричне коло, уважно перевірте надійність кріплень. Вмикати коло можна лише з дозволу учителя!

  5. Не змінюйте послідовність ввімкнення провідників у колі, не вимкнувши попередньо джерела струму.

  6. Слідкуйте за тим, щоб не розливати воду з пробірок, мензурок та інших посудин на поверхню столу або підлоги.

  7. Бережіть від падіння лінзи, електричні лампочки, оптичні прилади.

  8. Не торкайтесь руками до поверхні лінз і дзеркал. При роботі з лінзою беріть її за краї, щоб не залишати на поверхні лінзи плям і подряпин.

Після закінчення роботи

  1. Складіть обладнання у такому порядку, у якому воно було складено до початку роботи.

  2. Приберіть своє робоче місце.

Виконання роботи

  1. Під керівництвом учителя ознайомтесь з приміщенням шкільного кабінету фізики та обладнанням робочого столу учня.

  2. Прослухайте інструктаж учителя щодо правил безпечних умов праці та запишіть основні положення у зошит.

Додаток 2

Гра «Тіло - речовина»

До уроку в 7 класі

«Рух і взаємодія атомів і молекул. Залежність швидкості руху атомів і молекул від температури тіла. Дифузія»

На етапі актуалізації опорних знань проводиться гра. Учні отримали білі та червоні картки. Учитель називає слова, які означають явища, тіла та речовини. Учні піднімають картки червоного кольору, якщо вчитель назвав тіло, білого кольору, якщо назвав речовину. Якщо назване вчителем слово означає явище, то учні картки не піднімають. Ця гра направлена на розвиток уваги .

Додаток 3

Додаток 4

Фізика та безпеку руху

З кожним роком на наших дорогах збільшується число транспортних засобів, зростає і травматизм, обумовлений незнанням або недотриманням правил дорожнього руху. Велика кількість дорожньо-транспортних пригод відбувається за участю школярів. Найбільш поширені порушення:
1) перехід дороги на заборонений сигнал світлофора;
2) раптовий вихід на проїзну частину із-за стоячого транспорту;
3)перехід дороги перед близько рухомим транспортом;
4) порушення правил їзди на велосипеді;
5) гра на дорозі.
Необхідно переконувати дітей у тому, що слід знати і виконувати правила дорожнього руху, на вулицях і дорогах бути уважними та дисциплінованими.
Допомогти вчителю у цій роботі може система спеціально підібраних завдань, що вирішуються на уроках фізики в 8 класах.
Рішення «транспортних» завдань не повинне закінчуватися отриманням числового відповіді. Слід обговорити відповідь з учнями, проаналізувати отриманий результат.

8 клас
 
1. На ділянці дороги встановлено знак (малюнок 1). Що він означає?



Малюнок 1


2. Час реакції водія на можливу небезпеку становить в середньому 0,8 с. Який шлях пройде за цей час автомобіль, якщо його швидкість була 54 км / год?

3. Пасажир рухається автобуса відволік розмовою увагу водія на 5 с. Чому «Правилами дорожнього руху» заборонено це робити? Який шлях пройде за цей час автобус, якщо швидкість була 60 км / ч.

4. Спідометр машини вийшов з ладу. Як визначити середню швидкість руху автомобіля?

5. На трасі стоїть вказівник обмеження швидкості (малюнок 2). Чи порушив правила руху водій, якщо вів «Москвич-2140» зі швидкістю 15м / с?


Малюнок 2
6. На початку ділянці шосе стоїть дорожній знак (малюнок 3). Чи порушив правила руху водій автомобіля, рівномірно пройшов ділянка дороги довжиною 1,8 км за 4 хв?



Малюнок 3

Додаток 7

Виконайте завдання . Використовуючи довідковий матеріал, виконайте міні- дослідження «Шкідливий вплив шуму на мій організм». Заповніть таблицю:

Джерело шуму

Рівень шуму

(в децибелах)

Вплив шуму на організм людини

 

 

 

«Вплив шуму на організм людини»

Джерело шуму

Рівень шуму(дБ)

Реакція організму на тривалий акустичний вплив.

-Листя, прибій.

-Середній шум у квартирі, клас.

20

40

Заспокоює.

Гігієнічна норма.

-Шум всередині будівлі біля автомагістралі.

-Телевізор.

-Поїзд (метро, залізна дорога) .

-Людина, що кричить.

-Дзвінок мобільного

-Мотоцикл.

-Вантажівка.

60

70

80

80

 

80

80

90

З'являються відчуття роздратування, стомлюваність, головний біль.

-Реактивний літак під час польоту.

- Галасливий бар

- Цех текстильної фабрики.

- Несправний мотоцикл.

95

 

95

110

 

110

Поступове ослаблення слуху, нервово-психічний стрес (пригніченість, схвильованість, агресивність), виразкова хвороба, гіпертонія.

 

 

 

- Плеєр.

- Ткацький верстат, дриль, відбійний молоток.

-Рокконцерт.

-Реактивний літак під час зльоту

-Шум на дискотеці.

114

120

125

140-150

 

175

Викликає звукове сп'яніння подібне алкогольному, порушує сон, руйнує психіку, призводить до глухоти.

Памятка

Захисти слух від звуків 21 століття (корисні поради)


- Музика, нехай навіть сама тиха, знижує увагу - врахуй це при виконанні домашнього завдання.
- Не зловживай слуханням гучної музики (плеєр, дискотека)
​​, через 4 години безперервного «гуркоту» (на тиждень) можливі короткочасні порушення слуху, дзвін у вухах.
- Старайся слухати негучну музику.
-Періодично відпочивай від шуму, коли проводиш час у клубі, на дискотеці.
-Якщо вирішив подзвонити, то вибери тихе місце.
-Можна придбати спеціальні белуші, для вставляння у слуховий прохід.


Побережи свої та чужі вуха, не засмічуй повітря непотрібними коливаннями і не жени даремно звукову хвилю. Адже ти сам знаєш, що мало чим схожий
витікаючий від тебе шум на дзюрчання струмочка або шелест весняного лісу!

Додаток 8

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

по розділу фізики «Механічні коливання і хвилі»
Відмітьте необхідне:

I. Вібрація характеризується:
1) малим відхиленням пружних тіл;
2) великою частотою коливань пружних тіл;
3) малим відхиленням і великою частотою коливань пружних тіл.

II. Вібрація надає на людину ...
1) .. . позитивний вплив;
2) .. . негативний вплив;
3) ... позитивне і негативний вплив.

III. Людина знаходиться під впливом вібрації, коли ...
1) .. . їде в транспорті;
2) .. . сидить удома;

3) ... йде пішки.

IV. Вібраційні навантаження можуть викликати ...
1) ... простудні захворювання та нудоту;
2) .. . нудоту і порушення координації рухів;
3) .. . порушення координації рухів і біль у суглобах;
4) .. . біль у суглобах.

V. Заколисування пов'язано з роботою:
1) носа;
2) вуха;
3) вестибулярного апарату;
4) очей.

Доповніть текст:

VI. Для усунення заколисування в транспорті необхідні __________________.

VII. Відомий французький вчений Сен-П'єр зконструював________________
для домосідів, які страждають від малорухливого способу життя.

VIII. Для зняття м'язової втоми використовують ____________,

Додаток 9

Правила гігієни зору:



* добре освітлене робоче місце, але не занадто яскравим світлом, що повинно падати ліворуч;

* джерело штучного світла повинно бути прикрите абажуром;

* при роботі з дрібними предметами, а також читанні, письмі, відстань від об'єктів до очей повинна складати від 30 до 35 см;

* не читати лежачи;

* не читати в транспорті, що рухається;

* щоб уникнути інфекцій не терти очі брудними руками.

Додаток 10.Завдання велеологічного характеру до уроку в 7 класі з теми «Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади»

1.Пацієнт при перевірці зору чітко бачить букви на відстані 0,16 м від ока. Визначте недолік його зору. Який оптичної сили окуляри йому потрібні?
    Відповідь. Короткозорість; D = 2,25 дптр.
2.  Короткозорий людина найкраще розрізняє дрібний шрифт, розташований на відстані d = 15 см від ока. Які окуляри для читання потрібні цій людині?
    Відповідь. D = -2,7 дптр.

3.    Чому очі швидко втомлюються, якщо читати книгу з близької відстані (менше 25 см)?
4.  Чому учні в класних кімнатах повинні сидіти так, щоб вікна були зліва?

5.Чому нелегко всунути нитку в голку, якщо дивитися одним оком?
    Відповідь. Зір одним оком не забезпечує правильної оцінки відстаней.
6.З перерахованих слів необхідно скласти правило як зберегти зір.

     Очі, чистота, берегти, і, тримати, в, пошкодження, від.

(Тримати очі в чистоті та берегти від пошкоджень).

     Потоками, потужними, освітлення, уникати, світловими.

(Уникати освітлення потужними світловими потоками).

     Перенапружувати, при, не, освітленості, поганій.

(Не перенапружувати очі при поганій освітленості).

     Користуватися, на, окулярами, соромитися.

(Не соромитися користуватися окулярами).

Додаток 11

Комплекс вправ для покращення мозкового кровообігу

  1. Вихідне положення - сидячи на стільці,

1-2 - плавно нахилити голову назад,

3-4 - голову нахилити вперед, плечі не піднімати, повторити 4-5 разів.

Темп повільний.

  1. В.п. - сидячи, руки на поясі.

1 - поворот голови направо,

2 - в.п.,

3 - поворот голови наліво,

4 - в.п.. повторити 5-6 разів.

Темп повільний.

  1. В.п. - стоячи або сидячи, руки на поясі.

1 - махом ліву руку занести через праве плече, голову повернути наліво,

2 - в.п.,

3-4 - теж правою рукою. Повторити 4-6 разів.

Темп повільний.

Комплекс вправ для покращення мозкового кровообігу

  1. Вихідне положення - сидячи на стільці,

1-2 - плавно нахилити голову назад,

3-4 - голову нахилити вперед, плечі не піднімати, повторити 4-5 разів.

Темп повільний.

  1. В.п. - сидячи, руки на поясі.

1 - поворот голови направо,

2 - в.п.,

3 - поворот голови наліво,

4 - в.п.. повторити 5-6 разів.

Темп повільний.

  1. В.п. - стоячи або сидячи, руки на поясі.

1 - махом ліву руку занести через праве плече, голову повернути наліво,

2 - в.п.,

3-4 - теж правою рукою. Повторити 4-6 разів.

Темп повільний.

Література

  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи.-К.: Ірпінь: Перун, 2005.

  2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. – К., 2010

  3. Азаренко В. М. Підвищення рівня готовності молоді до педагогічної діяльності засобами фізичної культури. / В. М. Азаренко // Шляхи підвищення ефективності підготовки педагогічних працівників: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Ч. 1. – 1993. – С. 3 – 5.

  4. Бойченко Т. Є. Формування здоров’язбережувальної компетентності / Т. Є. Бойченко // Методичні рекомендації з реалізації компетентнісного підходу у змісті освіти та навчально-виховному процесі загальноосвітніх начальних закладів. Аналітичний звіт за результатами дослідження / наук. ред. Н. М. Бібік – К. : [б. в.], 2010. – С. 54−67.

  5. Волкова С. С. Здоровый учитель – здоровая школа / С. С. Волкова // Світ виховання. – 2006. – № 1 (14). – С. 16 – 18.

  6. Глузман О. В. Базові компетентності: сутність та значення в життєвому успіху особистості / О. В. Глузман // Педагогіка і психологія. – 2009. – № 2 (67). – С. 51 – 60.

  7. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании / И.А. Зимняя. М., 2004.

  8. Зимняя И.А. Компетентность человека — новое качество результата образования / И.А. Зимняя / Проблемы качества образования. М., 2003.- 72 с.

  9. Зимняя И.А. Компетентностный подход. Теоретико-методологический аспект / И.А. Зимняя // Высшее образование сегодня. М., 2006. - №8. -С. 20-26.

  10. Кириленко С.В. Розвиток педагогічних технологій формування культури здоров’я старшокласників//Рідна школа. – 2003. – №11(886). – С.50-55.

  11. Навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок через систему шкільної освіти: оцінка ситуації / О. М. Балакірєва (кер. авт. кол.), Л. С. Ващенко, О. Т. Сакович [та ін.] – К. : Державний ін.-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 108 с.

  12. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.

  13. Онопрієнко О. Концептуальні засади компетентнісного підходу в сучасній освіті / О. Онопрієнко // Шлях освіти. – 2007. – № 4. – С. 32 – 37.

  14. Оржеховська В. М. Методологічні засади діяльності освітнього закладу, спрямованої на здоров’я / В. М. Оржеховська, О. О. Єжова // Педагогіка і психологія. – 2009. – № 4 (69). – С. 5 – 17

  15. Самойлович В. А. Деякі аспекти валеологічної культури і освіти сучасного вчителя / В. А. Самойлович //Проблеми освіти: наук.-метод. зб. – К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. – Вип. 47. – С. 189 – 191

  16. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Народное образование.– 2003. – № 2. – С. 58 – 64.

  17. Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод. посіб. для працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. — К. : Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. — (Серія "Формування здорового способу життя молоді" : у 14 кн., кн. 13).

  18. http://ifit.uspu.ru/images/stories/pechatnoe/zdorovie.pdf

  19. http://nauka-pedagogika.com/pedagogika-13-00-01/dissertaciya-pedagogicheskie-usloviya-formirovaniya-zdoroviesberegayuschey-kompetentnosti-uchaschihsya-na-uroke

  20. https://www.google.com.ua/#q=%D0%95%D0%9B%D0%95%D0%9A%D0%A2%D0%98%D0%92%D0%9D%D0%86+%D0%9A%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%98+%D0%AF%D0%9A+%D0%97%D0%90%D0%A1%D0%86%D0

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
творча робота
  • Додано
    25.02.2018
  • Розділ
    Фізика
  • Клас
    10 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    4215
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    10
  • Номер матеріала
    AE764652
  • Вподобань
    0
Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №AE764652
За публікацію цієї методичної розробки Кардаш Людмила Григорівна отримав(ла) свідоцтво №AE764652
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти