і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Формування позитивної мотивації

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Оріхівська гімназія № 1 «Сузіря»

Досвід роботи з теми

«ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ПОЗИТИВНИХ МОТИВІВ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Плєшкова Наталія Миколаївна, вчитель початкових класів

«спеціаліст вищої категорії»

звання «старший вчитель»

Оріхівської гімназії №1 «Сузір’я»

Навчання — це зміна здивування розумінням.

                                                                   В.Кротов

Актуальність дослідження. Проблема розвитку мотивації навчання в останній час стає все більш актуальною. Реформа, неперервність сучасної освіти вимагають від людини самостійного підвищення свого професійного та культурного рівня, здатності ставити і вирішувати задачі самовдосконалення та саморозвитку, вміння неперервно та постійно навчатися.

Принцип гуманізації сучасної школи передбачає створення умов для творчого розвитку та самореалізації кожної особистості, формування потреби та здатності особистості до самоосвіти. Однак це неможливо, якщо з дитинства не прищеплювати бажання вчитися та знаходити задоволення в процесі пізнання.

Дослідження українських вчених М.І.Алексєєвої, Б.Ф.Баєва, Г.О.Балла, Н.О.Бойко, М.Й.Боришевського, Ю.З.Гільбуха, С.У.Гончаренко, О.К.Дусавицького, та ін. свідчать, що основи мотивації навчання закладаються у початковій школі, тому саме молодший шкільний вік має великі резерви формування мотиваційної сфери учнів. Зусилля практиків та науковців сьогодні спрямовані на дослідження певних організаційних форм та змістових компонентів навчальної діяльності, за яких відбувається посилення мотивації навчання, що оптимізує весь навчально-виховний процес. Український психолог І. Бех, досліджуючи проблему виховання вольової сфери як рішучої дії поведінки, підкреслює її зв'язок з мотивами, бажаннями та потребами, що передбачає розвиток таких особистісних якостей як ініціативність, активність і відповідальність.

Тепер, коли суспільство постійно розвивається, а обсяг знань зростає, роль вчителя полягає не стільки в тому, що він несе інформацію дітям, скільки в умінні правильно організувати засвоєння цих знань. Залучаючи дитину до діяльності, вчитель спрямовує її на пізнання світу і себе в ньому.

Як підтримати дитяче бажання і потребу вчитися ? Це найскладніша загадка, яку розгадували і розгадуватимуть педагоги і психологи. Проте на неї не існує єдиної правильної відповіді. Одна з них – створення ситуації успіху в навчанні, радості й комфортності існування дитини в шкільному просторі. Всю свою роботу я спрямовую на те, щоб створити максимально комфортні умови для збереження психічного здоров’я, бажання вчитися, спілкуватися, радіти кожному дню. Памятаючи слова Ш. Амонашвілі: «В усмішці сила і мудрість учителя», - кожен ранок починаю усмішкою. Сприйняття вчителя учнем значною мірою залежить від перших хвилин спілкування: усмішка вчителя до дитини, звертання по імені, щирі, добрі слова на адресу учня. Безумовно, прагну позитивно ставитися до кожного учня. За такого ставлення учень не боїться помилитися, висловити свою думку, щось запитати. Звичайно, що за таких умов ефективність навчання лише зростатиме. Дитина, яка йде на урок із задоволенням, відчуває задоволення від власної діяльності на уроці, перебуває в цілковитій гармонії з учителем, хоче знову і знову йти до цього вчителя, слухати, бачити його, а отже і вчитися, пробуджується бажання наполегливо і плідно працювати.

Щоб виявити настрій, з яким учні прийшли до школи, використовую «кольорову квітку настрою». Кожен учень перед уроками обирає пелюстку того кольору, який відповідає його настрою. В ситуації радості ( із досліджень, які провели психологи ) особлива перевага віддається енергонасиченим кольорам – жовтому й червоному. Спираючись на ці дослідження та їх інтерпретацію, можу скоригувати свої подальші дії.

Прощаючись після уроків, діти знову обирають пелюстки настрою. Аналізуючи динаміку, можна спостерігати зміну емоційного стану учнів, покращення їх настрою.

Щоб сприяти емоційному розвитку дітей, вивести їх зі світу негативних переживань, знервованості, використовую спеціальні вправи та ігри.

Вправа «Подаруй усмішку»

Мета: створити умови для розвитку комунікативної сфери учнів, дати можливість вступити в емоційний контакт, пережити ситуацію підтримки.

Для проведення вправи готую торбинку, демонструю її дітям.

- Сьогодні не всі діти прийшли до школи з гарним настроєм,чомусь є серед вас сумні. Як же нам поліпшити їм настрій ? Дивіться, що в мене є – торбинка з посмішками. Давайте кожен по черзі витягне з неї посмішку. Спробуйте, яка вона тепла, лагідна, пухнаста на дотик … Давайте подаруємо посмішки тим, кому це найнеобхідніше.

Для створення сприятливого психологічного клімату на уроках та перервах використовую такі вправи й ігри, які заохочують до спілкування, встановлення довірливих стосунків, переживання радості за себе й за друзів.

Гра «Сонячний клас».

Діти доповнюють речення з іменами однокласників.

  • Ніколи не спізнюється …

  • Ніколи не галасує …

  • Завжди ввічливий з іншими …

  • Найгарніший голос у …

  • Блакитні очі в …

  • Найбільш веселий і жартівливий …

  • Найсерйозніший …

  • Найчесніший …

  • Найсправедливіший…

Оголошую результати і пропоную кожній дитині на сонячних промінчиках записати ті риси характеру, які в ній побачили учні класу. А ті риси, які б вона хотіла мати, записати в центрі сонячного кола. Потім знову виконую аналіз, і створюється велике сонце з маленьких сонечок.

Учень, упевнений у своїх знаннях - результат продуманої роботи вчителя. Досягнення ситуації успіху на уроці вбачаю у використанні всіх джерел знань, в умінні запалити учнів ініціативою, бажанням працювати, читати, дізнаватись нове.

Підібраними прийомами прагну, щоб кожен урок проходив у казковому пошуку, діалозі і співробітництві. Особливо близькими для мене є технології формування мотивації та творчої особистості, можливості яких дозволяють учням глибше осмислити нові знання, сприяють розвитку критичного мислення, творчих нахилів; розвивають такі здібності як уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію, здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей, виявлення протиріч, міжособистісного спілкування та самостійної пошукової діяльності.

Для створення ситуації успіху пропоную дотримуватися правил, які забезпечать результативність у роботі:

1. Не боятися ставити хороші оцінки, якщо спостерігається хоча б мінімальний успіх учня. Адже не відчувши, що таке "відмінно", учень не буде до нього прагнути.

2. На уроках надавати дитині можливість почувати себе особистістю, піднімати не тільки самооцінку, але й самовпевненість у хорошому розумінні цього поняття. Називати дитину на ім'я, створювати ситуації успіху і довіри.

3. Кількість і різноманітність позитивних, у тому числі й спеціально створюваних педагогом, ситуацій і обставин визначають можливість підтримання інтересу до навчальної діяльності і досягнення успіху.

4. Створювати якомога більше епізодів, випадків, ситуацій, в яких учень може взяти участь - у нього буде більше можливостей знайти себе.

5. Нормою педагогічної діяльності повинно стати ставлення до дитини, як до рівного, що виключає право педагога на грубість, різкість, зневажливий тон.

6. Будьте цікавими як особистість - непередбачувана, загадкова, особлива. Творчі вправи є чинником формування високого рівня мотивації навчання учнів початкових класів. Завдання, що впливають на мотиваційну сферу учнів можуть бути різними залежно від віку учнів, виду навчального завдання, типу уроку тощо. В цілому, послідовність їх розвитку можна представити так:

1 крок: розв’язуючи творче завдання, пропоную дітям тільки роль виконавців вказівок учителя. Діти глибоко засвоюють загальні поняття. Слід пам'ятати, що ці знання не повинні бути поверховими. Їх необхідно наповнити змістом і «працюючими» в дитячій уяві. Потім усвідомлені дітьми поняття, зробити наочними, доступними. Для забезпечення сприйняття дитиною поняття мені допомагають вірші, розповіді, казки. Таким чином, одночасно зі знанням поняття формується його розуміння.

2 крок: завдання дає вчитель, але варіанти рішень пропонується знайти самостійно.

3 крок: учні отримують творчі завдання і самі, формулюють проблему, знаходять шляхи її вирішення, проходять всі пошукові етапи, які наштовхують їх на висновки.

Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя та учня, за якого зберігається взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатимуться авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуть будь-яке значення.

Вправи

Мета: розвивати увагу, вміння точно запам’ятовувати окремі приклади, запропоновані вчителем, щоб власний текст відповідав поставленим вимогам (був подібним до зразка або відрізнявся від нього за певними ознаками).

Вправа 1. Використовуючи приклади текстів, опиши предмет (тварину, рослину, пору року) по-своєму.

Вправа 2. Ознайомся з текстом і придумай власний про товариша або про себе.

Вправа 3. Прочитай нісенітницю і створи власну.

Вправа 4. Потренуйся у римуванні разом з героєм вірша

Придумування казок, фантастичних історій

Мета: розвивати уяву та фантазію, мовленнєве чуття.

Завдання: скористайся досвідом героя вірша, придумай або візьми реальний сюжет, назви героїв, розкажи історію по-своєму; виступи у ролі героя і розіграй сюжет базуючись на власному досвіді.

Творчі вправи, пов’язані з перевтіленням.

Мета. Розвити образність, незвичність зіставлення, нестандартність мислення. Завдання: учням необхідно «оживити» предмет або перевтілившись «розмовляти» від його імені.

Музичні вправи

Мета. Розвивати інтонаційну чутливість, мовленнєві уміння.

Завдання: послухайте музику, доберіть до неї прикметники (епітети); послухайте музику, придумайте і напишіть до неї назву, обґрунтуйте своє рішення.

Запропоновані вправи доступні учням, якщо вони ознайомлені з римою, виконували прості завдання з віршовідтворення.

Для аналізу добираю стилістично виразні тексти і, спираючись на них, збагачуюю словник і граматичну структуру мовлення учнів, допомагаючи пізнати їм, як твориться будь-яке зв’язне висловлювання, які його істотні ознаки.

Творчі вправи сприяють самонавчанню, оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва, передбачають завдання для групової, фронтальної, індивідуальної роботи, завдання на вибір, самоконтроль, різні види відповідей та міркувань.

Це дає змогу формувати особистісний досвід творчої діяльності молодших школярів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу в цілому і до мовленнєвої діяльності зокрема, суттєво підвищуючи мотивацію навчання.

Прийоми формування мотивації до навчання

Принцип мотивації навчання.

Цей принцип має важливе значення для активізації процесу навчання. Він передбачає реалізацію мотивів навчання, тобто тих внутрішніх імпульсів, які спонукають учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності.

Організовую навчальний процес з рідної мови так, щоб максимально зацікавити учнів змістом мовного матеріалу і самим процесом набуття мовних і мовленнєвих знань, умінь і навичок. При вивченні багатьох тем можна зацікавити дітей навчальним матеріалом з мови. Так, поглиблюючи відомості про український алфавіт, вчу школярів користуватися словником, швидко складати алфавітні списки, що викликає значний інтерес до виучуваної теми. Розширюючи відомості про речення, його відмінність від словосполучення, пояснюю комунікативну функцію мови, завдяки якій вона служить засобом спілкування. Вивчаючи порядок слів у реченні, показую, що в українській мові, як і в російській, порядок слів виконує головним чином стилістичну функцію. Змінюючи порядок слів, роблю логічний наголос на головному слові, яке набуває більшого смислового навантаження, наприклад: - Я посадив квіти. - Квіти посадив я. Однак іноді порядок слів виконує синтаксичну функцію, наприклад, у реченнях „Гнів викликає біль” і „Біль викликає гнів” на першому місці стоїть підмет, а тому має форму називного відмінка однини. Після присудка стоїть додаток у формі знахідного відмінка. Отже, місце слова у реченні визначає його форму і синтаксичну роль. Показ широкого використання мовних категорій у мовленні дасть змогу зацікавити дітей навчальним матеріалом, пробудити інтерес до усвідомлення цих життєво необхідних категорій мови

Основні вимоги до процесу навчання при використанні принципу мотивації навчання:

1. Формування в учнів мотивів навчання.

2. Прищеплення дітям інтересу до мовних та мовленнєвих знань, умінь, навичок і до процесу їхнього набуття.

Принципи активності й самостійності (при керівній ролі вчителя)

При вивченні будь-якого мовного матеріалу діти повинні повністю проявити свої пізнавальні здібності; а тому завдання полягає в постійній активізації розумової діяльності учнів; у формуванні вмінь і навичок самостійної роботи.

Основні вимоги до процесу навчання при застосуванні принципів активності й самостійності (при керівній ролі вчителя):

1. Запровадження розвиваючого навчання.

2. Пробудження інтересу до процесу набуття знань.

3. Вироблення навичок самостійної роботи.

Етап уроку

Прийом

Актуалізація опорних знань

«Інтелектуальна розминка»

Інтелектуальна розминка — це два-три не дуже складні-питання для розмірковування; основна мета такої розминки — налаштування дитини на роботу.

«Вірю— не вірю»

Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами; «Чи вірите ви, що...» Учні повинні погодиться з цим твердженням чині.

«Математичний, мовленнєвий

крос»

Зачитую

незавершені вислови та пропоную

учням доповнити їх необхідними

відомостями

«Цікава

мозаїка»

Група учнів отримує картки, на яких запропоно-

вано набір слів,з яких потрібно скласти задані поняття

«Сніжна грудка»

Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: Слово — речення — питання — відповідь.

«Так — ні»

Учитель (учень)

загадує поняття, пов'язане з темою, що вивчається, а учні намагаються знайти

відповідь, ставлячи навідні питання, відповідати на які слід лише «так» або «ні»

Диктант для «шпигуна».

Клас об'єднаний у 5-6 команд. Текст диктанту теж ділю на стільки ж частин. Аркуші з текстом

прикріпляються до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам'ятовує, повертається до команди і диктує їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок, зробить менше за інших)

«Знайди помилку»

У своєму повідомленні припускаюся помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані визначення, маршрути, послідовність викладу, героям приписують чужі думки і вчинки, даються невірні тлумачення подій і процесів. Прошу знайти у висловленому тексті помилки.

«Чомучка»

Групи учнів обмінюються підготовленими вдома

запитаннями, які починаються зі слова «чому»

«Опитування

естафета»

Проводиться між рядами. Роздаю учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі

«Корова»

Представник від групи учнів показує без слів задумане поняття

«Шпаргалка»

Якщо домашнє завдання складне, учням пропонується зробити вдома шпаргалку та користуватися нею під час опитування

«Мандрівка»

Групи складають стислу оповідь про певний об'єкт

«Мікрофон»

Пропоную учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон. Учень, що висловився, передає «мікрофон» далі

«Взаємо-опитування»

Працюючи в парах, учні ставлять одне одному запитання за домашнім завданням

«Бліц-опитування»

Опитування, необхідне для швидкої активізації базових понять або навичок

Мотиваці навчальної діяльності

«Дивуй!»

Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.

«Приваблива мета»

Формую цікаву для учнів мету, виконуючи тим самим навчальні завдання

«Фантастична добавка»

Моделюю фантастичну ситуацію, яка допоможе виконати реальні навчальні завдання

«Практичність теорії»

Доводжу корисність навчальної теми шляхом розв'язання конкретної практичної ситуації

«Відстрочена відгадка»

Формулюю загадку, відповідь на яку можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом

«Мікрофон»

Учні за допомогою «мікрофона» самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми

«Проблемне питання»

Постанова запитання проблемного характеру

Гра «Станція «Для Чого Це Мені Знадобиться?»

Ця гра дає можливість учасникам навчального процесу розказати вчителеві, що вони сподіваються одержати від нього заняття (теми), нинішнього дня чи навчального року

Вивчення нового матеріалу

«Навчальний мозковий штурм»

(фронтально

або в групах)

Напрацювання будь-яких ідей для розв'язання

проблеми, відбір та аналіз результатів

«Учитель — учень»

Працюючи в парах, учні вивчають

різний навчальний

матеріал, потім один стає «вчите-

лем» та пояснює іншому прочитане,після чого вони міняються ролями

«Творча

лабораторія»

Кожна група шукає відповідь на

проблемне питання або розробляє

розв'язання певної ситуації

«Театралізація»

Пропоную

розіграти конкретну ситуацію

в ролях. Для цього учням потрібно

підготуватися,тобто вивчити відповідний матеріал

«Шпаргалка»

На цьому етапі групи учнів, вико-

нуючи навчальне

завдання, створюють власну шпаргалку, фактично опорну схему, за

якою будують свою відповідь

«Кути»

За кількістю кутів

у класній кімнаті

пропоную

варіанти навчального завдання:

теоретичного, практичного,

образотворчого тощо. Учні вільні вибирати «кут», тобто групи та способи роботи

«Мандрівка»

На цьому етапі

групи «мандрують» уже знайомим маршрутом,

використовуючи матеріал різних

джерел

«Дерево рішень»

На базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні про-

понують варіанти

розв'язання проблеми та заповнюють «дерево»

«Конкурс

запитань»

Вивчаючи матеріал самостійно,

учні готують по кілька запитань

творчого проблем-

ного характеру.

Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу

Закріплення, повторення, контроль отриманих знань

«Бдіц-опитування» по ланцюжку. Перший учень ставить коротке питання другому. Другий — третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь — кілька секунд

«Кросворди»

1. Розгадати
кросворд,
заповнивши
порожні клітинки.

2. Сформулювати питання до слів у заповненому
кросворді.

3. Заповнюючи
кросворд,
визначити, яке ключове словоь
виділено, і пояснити його значення.

4.Створити
самостійно
кросворд.

«Експрес-тест»

Учні вибирають

один варіант відповіді з кількох

запропонованих

«Чомучка»

На цьому етапі запитання «Чому?» може запропонувати вчитель або вони складаються під час попереднього етапу роботи

«Диктант»

Проводиться за базовими поняттями; темп роботи — високий

«Світлофор»

Ставлю запитання з вивченого матеріалу. Учні піднімають для відповіді замість руки картку: зелену, якщо знають відповідь, та червону, якщо затруднюються з відповіддю

«Власні приклади»

Учні наводять власні приклади до вивченої теми

Домашнє завдання

Диференційоване домашнє завдання

Певний обсяг роботи пропонується виконати всім, а більш складні, творчі завдання — бажаючим

Дуже корисне домашнє завдання

Скласти до вивченої теми певну кількість репродуктивних запитань і творчих завдань; підготуватися до конкурсу шпаргалок з вивченої теми

Випереджальне домашнє завдання

Найбільш сильним учням пропонується підготуватися за темами, які будуть вивчатися. На уроках такі учні можуть виступати в ролі консультантів

Механізми формування інтересу до навчання

Прийом “Знизу вверх”

Стихійно сформовані чи спеціально організовані мною умови навчальної діяльності і взаємовідносин вибірково актуалізують окремі ситуативні спонукання, які при систематичній актуалізації поступово переходять у стійкі мотиваційні утворення.

Другий варіант застосування цього прийому полягає в тому, що учні засвоюють готові, надані йому вчителем, спонукання, цілі, ідеали, зміст направленості особистості, які, з часом поступово перетворюються із зовні зрозумілих у внутрішньо прийняті і реально діючі.

«Спонукання». Велику увагу необхідно приділяти спонуканню, яке фіксує бажаний стан дійсності, якого у наявності ще немає. Воно містить у собі протиріччя між небажаною дійсністю і бажаним майбутнім.

Всі спонукання до діяльності можна звести до чотирьох мотиваційних факторів:

  • прямий кінцевий результат;

  • мотивація винагороди;

  • підневільна поведінка: уникнення репресій шляхом підкорення силі;

  • привабливість самого процесу діяльності.

Серед психолого-педагогічних умов, що сприяють ефективній організації навчально-виховного процесу, я виділила такі:

• забезпечення належного рівня комунікативно-педагогічної взаємодії

учителя і учнів,

• формування позитивної установки на урок;

• створення ситуації успіху;

• підвищення інтересу до навчального матеріалу.

«Мої педагогічні правила»:

1. Спостерігаючи хоча б мінімальний успіх учня, високо оцінюю його досягнення. Я розумію, що не відчувши, що таке "відмінно", учень не буде до нього прагнути.

2. На уроках надаю дитині можливість почувати себе особистістю, піднімаю самооцінку, самовпевненість. Називаю дитину на ім'я, створюю ситуації успіху і довіри.

3. Створюю якомога більше епізодів, випадків, ситуацій, в яких учень може взяти участь – завдяки цьому у нього з'являються можливості знайти себе.

Побачити в дитині особистість, що формується, допомогти їй розвинутися та розкритися духовно вчителю буває важко тоді, коли цього не розуміють і не бачать їх батьки, так як дитині потрібно мати психоемоційний комфорт не тільки у школі, а й удома. Тому знання заходів цієї педагогічної технології вміння застосовувати в житті важливе як для вчителя, так і для батьків. Система роботи з батьками, сім'ями учнів є багатогранною і містить значну кількість різноманітних заходів, які передбачають індивідуальні, групові, колективні та диференційовані форми загальнопросвітницької, педагогічної, психологічної та багатьох інших видів діяльності. Сім'я несе відповідальність за навчання і виховання дітей: саме батьки, зобов'язані постійно дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, зміцнення фізичної освіти тощо. Сім'я — це первинне природне середовище, джерело духовної та матеріальної підтримки дитини.

Мотиви соціального характеру - обов’язок перед сім’єю, школою, усвідомлення важливості освіти для себе і для суспільства. До роботи над формуванням соціальних мотивів залучаю батьків. Діти повинні відчувати зацікавленість батьків їхніми успіхами у навчанні, тому на батьківських зборах обговорюємо шляхи зацікавленості учнів навчанням. Звертаю увагу батьків на найтиповіші причини пониження інтересу дітей до школи:

1 ) завищені вимоги батьків ;

2 ) неадекватне оцінювання діяльності учня в сім’ї і класі ;

3 ) часті конфлікти з приводу навчання дитини.

Розглянемо, як ці помилки впливають на мотивацію навчальної діяльності учня і як їх можна усунути.

На класних зборах проводжу бесіду з учнями про необхідність навчання, щоб здобути професію і вижити в умовах ринкової економіки. Екскурсії до Залу Слави , де розміщені портрети випускників і кращих учнів гімназії, списки золотих медалістів також сприяють формуванню соціальних мотивів.

Розрізняють два види мотивів:

1. Пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом навчальної діяльності і процесом її виконання;

2. Соціальні мотиви, пов’язані з різноманітними соціальними взаємодіями школяра з іншими людьми.

У групі пізнавальних мотивів виділяють такі, які полягають в орієнтації гімназистів на оволодіння новими знаннями. Це може бути інтерес до нових цікавих фактів, явищ, інтерес до істотних властивостей явищ, об’єктів, інтерес до перших дедуктивних висновків, інтерес до закономірностей у навчальному матеріалі, до теоретичних принципів, ключових, фундаментальних ідей тощо.

Пізнавальна мотивація є найбільш цінною. Вона зумовлена бажанням учитися, інтелектуальною ініціативою дитини . Цей вид мотивації я і намагаюся розвивати в усіх учнів. Для цього я повинна так організувати навчальний процес, щоб зацікавити дітей, викликати бажання вчитися. Навчальний матеріал має стимулювати мислення гімназистів, поставлене завдання – підштовхнути до пошуків шляхів його розв’язання. Надмірно спрощені завдання є нецікавими для учнів, а це призводить до втрати мотивації засвоєння навчального матеріалу. Завдання намагаюся добирати окремо для кожної групи дітей

( диференціація ). Особливу увагу приділяла мотиваційному компоненту уроку. Практикую створення різних педагогічних ситуацій : наприклад, на уроці математики ми здійснили подорож до таких казкових планет : планета усного рахунку, планета контрольних запитань, планета прикладів, планета задач, планета геометричних фігур – в кінці уроку всі діти отримали посвідчення математичного космонавта. Крім цього ми також подорожуємо по карті міста цариці Математики , сходимо на гору знань, допомагаємо казковому герою, який потрапив у біду.

На уроці української мови також побували в країні Іменників ( річка каліграфії, ліс контрольних запитань, гори нових знань, галявина тренувальних вправ ) і т. д. Дедалі більше я залучаю дітей до виконання комунікативних завдань, які змушують учнів давати власні оцінки подіям і факторам, вчинкам і етичним ситуаціям, вчать висловлювати судження, культурно відстоювати свою точку зору в навчальній дискусії. Закликаю дітей висловити своє судження, наприклад, з приводу того, чи зрозуміло розказав казку Миколка або про що Оля розповіла цікавіше, ніж інші. При цьому особливо важливо домогтися від учнів обґрунтування своєї оцінки. Так у молодших школярів виникає оціночне ставлення до свого мовлення, а значить, з’являється потяг до його удосконалення. А це – навчальний мотив. Пропонуючи все це, я пропоную не змушувати, а спонукати учнів до роботи, зацікавлюючи їх активною діяльністю. Ці думки співзвучні зі словами К. Д. Ушинського : “ Навчання, позбавлене всякої цікавості і взяте тільки силою примусу, вбиває в учня охоту вчитися, без якої він далеко не піде ”

Більшість педагогічних ситуацій, які я створювала, звичайно казкові, тому що в дітей ще переважає ігровий мотив, сформований ще в дошкільному віці.

Дитина має радіти тому, що вона про щось дізналася. Тільки тоді можна сказати, що в неї розвивається мотивація, адекватна структурі навчальної діяльності.

Приклади використання методичних засобів впливу

на мотиваційну сферу учнів на різних етапах уроку

(методичні рекомендації на основі власного практичного досвіду)

Мотиваційний етап

Мета: сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми.

Без виникнення мотивів учіння й мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі можуть бути використані такі прийоми:

- коротка розповідь;

- бесіда;

- демонстрування наочності;

- нескладні інтерактивні технології («Мозковий штурм», «Мікрофон», «Криголам» тощо);

- інтерактивна технологія «Незакінчене речення».

Матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає переходом для представлення теми уроку.

Урок природознавства

Тема: Охорона природи. Чисте довкілля

Дітям пропонується підготовлена вчителем сторінка «Мої думки».

Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.

1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що (зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато природних ресурсів, Земля надто мала, можливості природи обмежені).

2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).

3. На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).

4.На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій).

Основа для роботи учнів - матеріали газет та журналів.

Урок української мови

Тема: Стилі мовлення

Самостійне опрацювання інформації: на партах журнали, будь-які газети з рекламою послуг, оголошеннями, публіцистичними статтями, дитяча енциклопедія, довідник, художня література.

Завдання: ознайомитися з виділеними вчителем текстами, зрозуміти прочитане.

Запитання вчителя:

- Як ви вважаєте, що нового ми дізнаємося про текст?

Можливі відповіді дітей:

- В одних текстах застосовуються художні засоби, в інших — ні.

- Мова текстів буває різною.

Мотиваційний висновок:

- Отже, сьогодні ми будемо працювати над стилями мовлення.

Урок математики

Тема: Площа прямокутника

Запитання вчителя:

- Що треба знати, на вашу думку, щоб знайти площу прямокутника?

«Мозковий штурм»: на дошці записуються всі ідеї дітей. Жодна з них не відкидається, не критикується вже записана, дозволяється розвивати попередні ідеї.

Можливі відповіді дітей:

- Щоб знайти площу прямокутника, досить знань про периметр.

- Необхідно знати довжину всіх сторін.

- Необхідно знати довжину двох сторін.

- Необхідно знати перетворення іменованих чисел.

- Необхідно знати таблицю мір довжини.

Етап повідомлення теми уроку

Мета вчителя — забезпечити розуміння і усвідомлення учнями мети і змісту своєї діяльності, її значущості.

Формулювання очікуваних результатів уроку — це важливо, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.

Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:

- висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»);

- чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;

- чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів;

- учитель має говорити коротко, ясно й абсолютно зрозуміло для учнів.

Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати — це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому вчитель має:

- назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її;

- якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів;

- попросити когось із учнів оголосити очікувані результати;

- нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів.

Урок основ безпеки життя

Тема: Вступний урок до курсу

Очікувані результати уроку. Після цього уроку учні зможуть:

- пояснювати, що таке правила і яку роль вони відіграють у житті людей;

- набути навичок роботи в малих групах;

- визначити своє ставлення до ролі правил у житті.

Урок української мови

Тема: Відмінювання іменників жіночого роду однини

Заохочення учнів до роботи:

- Сформулювати мету сьогоднішнього уроку може кожен з вас, адже подібне формулювання ми мали на попередньому уроці. Скориставшись фразою «Цей урок навчить мене...», висловіть мету заняття.

Етап вивчення нового матеріалу

Мета — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.

Урок читання

Тема: Усна народна творчість. Малі фольклорні форми

Вправа «Мікрофон»

Завдання: згадати й прочитати напам'ять одну з малих фольклорних форм.

Передаючи символічний «мікрофон», охочі висловлюються швидко, чітко, не обговорюючи інших повідомлень і не перебиваючи один одного.

Урок математики

Тема: Задачі на різницеве і кратне порівняння

Технологія «Робота в парах»

Готую картки з двома задачами різних типів. Роздавши кожній парі по дві однакові картки, пропоную за хвилину ознайомитися із завданням і обміркувати свій висновок. За моїм сигналом упродовж 30 с учні висловлюються вголос. Ще півхвилини вони узгоджують думки й визначаються, хто висловлюватиметься перед класом. Представник пари робить висновок про те, чим схожі й чим відрізняються подані задачі. Решта учнів, у разі потреби, доповнює. Весь клас робить висновок, що різницеве порівняння показує, «на скільки» більша чи менша одна величина від іншої, а кратне — «у скільки разів» вони відрізняються.

Урок природознавства

Тема: Обертання Землі навколо Сонця. Зміна пір року

Використання ТЗН: демонстрація фільму «Де живуть Зима і Літо».

Українська мова.

Тема: Рід іменників

Технологія «Ажурна пилка»

Об’єдную клас на 4 домашні групи. Завдання: опрацювати вдома кожну групу іменників (група іменників чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду, іменники у множині).

У класі учасники домашніх груп об'єднуються у так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином самі набувають нових знань.

Учасники експертних груп повертаються в домашні групи й діляться знаннями, отриманими в експертних групах, з іншими учнями цієї групи.

Клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким чином усі учні оволодівають розумінням принципу поділу іменників за родовими ознаками.

Урок читання

Тема: Вавилонська вежа

Технологія «Займи позицію». Даю можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» — це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:

- різноманітність мов на землі;

- могутність Вавилонської держави;

- міцність віри в Бога;

- неминуче покарання за людську погорду. Завдання цього уроку — проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.

На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати.

«Вавилонська вежа» — легенда про виникнення різних мов.

«Вавилонська вежа» — легенда про найбільший людський гріх.

«Вавилонська вежа» — легенда-згадка про часи, коли на землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.

Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. З хвилини обговорюють свій вибір у групах.

2-4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.

Урок природознавства

Тема: Ланцюг живлення

Технологія «Ситуативне моделювання. Гра-експромт «Пожежа».

Клас об’єднується в групи з умовними ролями в кожній:

- «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки);

- «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);

- «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).

Діти з «Новин телебачення» отримують інформацію про пожежу та її наслідки для сільського господарства регіону й починають «реагувати на повідомлення», виконуючи свої ролі.

Потім збираються в свої групи й вирішують проблему.

Після обговорення ситуації виходять з ролей:

- Як ви почувалися в тій чи іншій ролі?

- Що подобалося під час гри, що ні?

- Чи бували ви самі в подібній ситуації?

- Чи була вирішена проблема? Чому? Як?

- Яку іншу лінію поведінки можна було б виробити?

- Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?

Українська мова

Тема: Однорідні члени речення

Технологія «Метод «Прес»

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим початком

1-ша пара — «Я вважаю, що...»

2-га пара — «...тому, що...»

3-тя пара — «...наприклад...»

4-та пара — «Таким чином...»

Отже, міркування набуває такого вигляду:

- Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме питання й залежать від одного й того ж слова.

Урок природознавства

Тема: Вода. Властивості води. Підсумковий урок

Технологія «Два — чотири — всі разом».

Пари отримують завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б розкривали зміст основних понять, положень, законів розділу «Вода», і розташувати їх у логічній послідовності, обов'язково дійшовши згоди.

Пари об'єднуються в четвірки. Завдання: порівняти результати попередньої роботи, побудувавши спільно логічну послідовність запитань з розділу, дійшовши згоди.

Кожна четвірка повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке відображає основний зміст розділу, записати його на дошці. Працює весь клас, діти вилучають «слабкі ланки», залишаючи основні.

Етап рефлексії

Рефлексія результатів учнями, є природним і найважливішим компонентом. Рефлексія здійснюється в різних формах: як індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія. Вона застосовується після найважливіших вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.

Урок математики

Тема: Дія додавання. Закони додавання

Технологія «Дерево рішень».

На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.

Завдання 1. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті, які ви вважаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні.

Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі натурального ряду чисел.

Урок читання

Тема: Вавилонська вежа

Хід рефлексії.

1. Вислуховування коротких коментарів спостерігачів, які оцінюють аргументи, активність та дотримання правил проведення дискусій як групами, так і окремими учнями.

2. Взаємооцінювання.

3. Самооцінювання.

Урок української мови

Тема: Відмінки іменників

І стадія:

- З якими граматичними поняттями працювали на уроці?

- Скільки відмінків існує в українській мові?

- Що ми враховуємо, коли визначаємо відмінок іменника?

- Які питання ставляться до називного відмінка? Тощо.

ІІ стадія:

- Чому саме так назвали відмінки?

- Чому кличний відмінок не має питань?

- Які допоміжні дієслова застосовувались під час засвоєння відмінків?

- Де найчастіше зустрічаються іменники в кличному відмінку?

ІІІ стадія:

- Чи можна провідміняти іменник, не запам'ятавши назву відмінка, питання до нього?

- Згідно з цим, що, на вашу думку, від вас вимагають?

- Де зустрічається правильне написання кличної форми. Навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу, розуміють, що вони роблять. Ці форми роботи допомагають створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Кожний урок будую так, що діти відчувають себе дослідниками, мають змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину. Глибоко проникаю в індивідуальність, внутрішній світ кожного учня, відшукує ті методичні шляхи, які б сприяли його збагаченню і розвитку.

Дуже важливим вважаю розкривати здібності кожного учня, бажання і вміння вчитися, відчувати радість пізнання.

Цікавим є метод групової роботи над текстом. Діти пишуть невеличкий текст, потім усі читають написане і самі знаходять найцікавіший фрагмент, над яким потім і працюють під керівництвом учителя. Другий варіант - учні приносять з собою написаний вдома твір. Кожен на уроці читає свій і разом визначають найцікавіший та працюють над ним.

Дух довіри і піднесення від спільних відкриттів, знахідок, здобутків панує в класі на кожному уроці.

Постійно допомагаю вихованцям у розвитку адекватного, позитивного уявлення про свої можливості. Доброзичливо та з увагою ставлюся до творчої діяльності. Тільки поважаючи власну своєрідність, можна побачити і розвинути індивідуальні здібності дитини.

Прийшла до висновку, що для формування повноцінної мотивації учіння молодших школярів необхідно створювати такі психолого – педагогічні умови:

  • збагачувати зміст навчання особистісно – орієнтованим цікавим матеріалом ;

  • утверджувати справді гуманне ставлення до всіх учнів, бачити в дитині особистість ;

  • задовольняти потреби в спілкуванні з учителем та однокласниками під час навчання ;

  • збагачувати мислення гімназистів інтелектуальними почуттями;

  • формувати допитливість і пізнавальний інтерес учнів ;

  • формувати в учнів адекватну самооцінку своїх можливостей ;

  • утверджувати прагнення до саморозвитку, самовдосконалення ;

  • використовувати різні способи педагогічної підтримки, прогнозувати ситуації, коли вона особливо потрібна дітям ;

  • виховувати відповідальне ставлення до навчальної праці, зміцнювати почуття обов’язку;

стимулювання появи емоційного задоволення від процесу навчання.

Якщо надії малюка на радість шкільного життя справджуються, зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння. Коли ж мотив, заради якого учень вчиться, змінюється, це принципово позначається і на усій його навчальній діяльності. У малюків, які вступають до школи, відмінності в підготовці разючі: один почав читати ще в 5 років, для іншого - книжка лише іграшка; один нетерпляче чекає першого вересня, а другий - як злякане пташеня, що потрапило в клітку. Як же орієнтуватися у цій різноманітності? Вдумливий учитель користується своїми безвідмовними інструментами - умінням спостерігати, створювати ситуації, що потребують саморегуляції поведінки дитини, спонукають до висловлювань, виявлення своїх почуттів.

Досвід, помножений на чуйне ставлення до дитини, робить багатьох учителів гарними діагностами, допомагає розібратися в мотивах, які характеризують дії тих чи інших дітей, бачити „зону найближчого розвитку", тобто „проектувати” особистість.

Таким чином, мотивація - це одна з найважливіших умов, що забезпечує успішне формування в учнів знань, слугує для них джерелом отримання нової інформації та осмислення її, розвитку мовлення та самостійного розуміння матеріалу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Стаття розкриває умови формування позитивних мотивів до навчання в учнів початкових класів, ознайомлює з різноманітними методами та прийомами для формування бажання вчитися.
  • Додано
    25.02.2018
  • Розділ
    Різне
  • Клас
    1 Клас
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    3890
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    PB213383
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання