Формування поняття про споріднені слова і корінь слова

Опис документу:
Розробка уроку буде корисною вчителю початкових класів

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Мета уроку: формування поняття про споріднені слова і корінь слова. Введення термінів: корінь слова і спільнокореневі слова.

Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку

І. Створення навчальної ситуации.

Урок краще почати зі словникового диктанту. Учитель послідовно повідомляє тлумачення слів, а учні за лексичним значенням визначають слово і записують його, поряд пишуть слово, від якого те утворилося, і позначають спільну частину.

1. Невеличкий, мілкий дощ. 2. Людина, яка кладе печі. 3. Невеличкий вранішній мороз навесні або восени. 4. Той, кому притаманний розум. 5. Гриб, що росте під дубом. 6. Учень того ж класу, в якому хтось вчиться або вчився.

Запис у зошитах учнів і на дошці має бути таким:

Дощик, пічник, морозець, розумний, піддубник, однокласник.

– Усно додайте до слова дощик ще декілька споріднених слів. Пам’ятаєте, що таке споріднені слова?

– У який спосіб ви будете добирати такі слова? (Це повинні бути слова, які теж пояснюються словом дощ і мають з ним спільну частину).

– А тепер додайте до слова морозець кілька споріднених слів.

Учні наводять приклади слів, кожен раз доводять правильність свого вибору: пояснюють лексичне значення слова за допомогою немотивованого слова, визначають спільну частину.

ІІ. Рішення окремих задач

– Відгадайте загадку і запишіть відгадку.

На горі шумить, а під горою – мовчить (ліс).

– Доберіть до слова відгадки слова, значення яких пояснюються за допомогою цього слова (впр. 195).

Називаючи слова, учні повинні доводити правильність свого вибору: пояснити лексичне значення кожного слова і визначити спільну частину (лісок – невеличкий ліс, спільна частина ліс; перелісок – рідкий ліс, що з’єднує лісові масиви; лісник – людина, що працює у лісі тощо).

Робота виконується фронтально. Якщо учневі важко дати тлумачення слова, на допомогу приходять інші учні або учитель. Слово ліс записується ліворуч, а наведені слова – праворуч.

– Знайдіть в цих словах спільну частину і позначте її.

лісок

ліс перелісок

лісник

лісовик

На цьому етапі роботи учитель може підготувати дітям пастку: запропонувати свої «приклади» спільнокореневих слів, пояснюючи їх за допомогою слова ліс: бір – великий сосновий або мішаний ліс із переважанням сосни, гай – невеликий листяний ліс. Діти доводять, що ці слова не підходять: хоча вони й тлумачаться за допомогою одного слова, але в них немає спільної частини.

Далі учитель повідомляє дітім, що споріднені слова ще називають спільнокореневими. А спільну частину споріднених слів називають коренем слова.

Подальша бесіда може бути такою:

– А тепер спробуйте для слів бір і гай знайти «родичів», виділити в них корінь слова.

Діти називають групи спільнокореневих слів і доводять, що завдання виконано правильно: кожне слово в групі групу слів пояснюють за допомогою одного слова і називають спільну з ним частину – корінь.

Відповіді дітей учитель фіксує на дошці, учні дублюють запис у зошитах:

бір гай

боровик боровий гайок гайочок гайовий

Під час роботи учитель може провокувати дітей: наводити власні приклади слів з омонімічними частинами слів (табір, задубіти, гайка). Учні повинні виявити «пастку»: слова ці, хоча й мають спільну частину, не пояснюються словами бір, дуб, гай.

По закінченні роботи учням пропонується в словах кожної групи визначити, крім кореня, закінчення і основи.

IІІ. Моделювання

– Ви вже дізналися, що таке споріднені, або спільнокореневі слова. Спробуйте скласти модель таких слів. Допоможуть вам у цьому попередні записи і знання про споріднені слова.

Перш ніж починати роботу, необхідно запропонувати повторити завдання, щоб перевірити, чи всім дітям воно зрозуміло.

Краще буде, якщо кожна група буде складати модель на окремих аркушах за допомогою фломастерів або маркерів: моделі тоді буде зручно пред’являти для аналізу, вони будуть «читаємими». Учителю треба заздалегідь продумати варіанти моделей, які можуть скласти учні, щоб бути готовим разом із дітьми проаналізувати їх, поставити необхідні питання.

Якщо треба, учитель допомагає організувати роботу, підходить до кожної групи, слідкує за тим, щоб учні не відходили від обговорення завдання, щоб працювали всі члени групи.

Коли робота закінчена, аркуші з готовими варіантами моделей вивішуються на дошку.

Можна використати інший, простіший варіант роботи, коли вчитель пропонує декілька моделей, а учні аналізують їх і обирають ту, яка найточніше характеризує будь які споріднені слова. Наприклад, учитель пред’являє на дошці такі моделі:

1.

2.

3. Схема дерева з коренем (див. підручник на с. 32, ч. 2)

– «Прочитайте» кожну модель. Чи можна вважати перші дві моделі однаковими? Поясніть свою думку.

– Чим від перших двох відрізняється третя модель? Яку модель оберете для роботи? Поясніть чому.

Перш ніж працювати з графічними моделями, їх треба проаналізувати: визначити, які позначки використані в моделі, про що розповідає кожна позначка, про що розповідає модель в цілому, для вирішення яких завдань вона слугуватиме, а наприкінці аналізу обов’язково запропонувати «прочитати» модель, тобто перевести її у словесну форму.

ІV. Вирішення окремої задачі за допомогою моделі

– Послухайте скоромовку:

Бабрались в брудній баюрі

Два бобри брунатно-бурі.

– Правда, брате бобре, добре!

– Дуже добре, брате бобре!

(Б. Стельмах)

– Прочитайте скоромовку самостійно і визначте, чи є в ній споріднені слова.

Відповіді учнів можуть бути різними (учитель фіксує їх на дошці):

1) в скоромовці нема споріднених слів;

2) споріднені слова бобри і бобре;

3) споріднені слова бобре і добре.

Якщо хтось з учнів визнав спорідненими слова бобри і бобре, однокласники повинні оцінити його рішення і довести за допомогою моделі, що це не спільнокореневі слова, а форми того самого слова.

– Отже, у яку пастку попали деякі учні? Спробуйте пояснити, чому вони помилилися? (Вони звертали увагу на спільну частину, а не на те, що це те саме слова, тільки різні його форми)

Може бути, що третій варіант відповіді не прозвучить у класі. Тоді треба звернути увагу на те, що такі «споріднені» слова знайшов гном Пишинетак. За допомогою моделі учні, працюючи в парі, обговорюють і оцінюють роботу гнома. Вони повинні не тільки виявити помилку, а й з’ясувати її причину (гном визначив спільну частину, а на те, що в цих словах немає нічого спільного в значенні, не звернув уваги).

Після такої роботи учні знову повертаються до тексту скоромовки і вчаться вимовляти її правильно і швидко. Пропонується працювати у такій послідовності:

1) Прочитати скоромовку повільно, старанно вимовляючи кожен звук.

2) Знайти слова, в яких повторюються ті самі приголосні звуки.

3) Промовити скоромовку повільно вголос.

4) Промовити пошепки декілька разів: спочатку повільно, потім все швидше.

5) Промовити скоромовку декілька разів вголос у швидкому темпі.

Якщо на уроці не залишиться часу, щоб продовжити роботу зі скоромовкою, її можна перенести на урок читання. На уроці читання також можна провести змагання, хто з учнів вимовить скоромовку швидше і без жодної помилки.

VI. Підсумкова рефлексія.

– Уважно роздивіться записи, що зробили на уроці.

– Як називаються ці групи слів? (Спорідненими, або

спільнокореневими).

– У чому їх особливість споріднених слів?

– А як називається спільна частина споріднених слів?

Дома учням пропонується виконати впр. 199: із скоромовки виписати споріднені слова і позначити корінь, а скоромовку вивчити.

Шишкорико-пташино,

Що ти довбеш щоднини?

Шишечки з сосон очки,

Шишки із ялини.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
1
міс.
2
4
дн.
1
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!