Сьогодні відбулась
онлайн-конференція:
«
Роль закладів освіти у формуванні нульової терпимості до корупції та вихованні доброчесності в Україні
»
Взяти участь Всі події

Формування методологічної культури учнів у процесі використання методу мозкового штурму на уроках фізики

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Фізика

Для кого: 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас

17.10.2021

39

2

0

Опис документу:

Метою використання методу мозкового штурму на уроках фізики являється формування методологічної культури учнів та підвищення діяльності їх наукової фантазії, навчати їх розмірковувати в дусі фізики та розвивати звичку до різностороннього використання своїх знань.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Формування методологічної культури учнів у процесі використання методу мозкового штурму на уроках фізики

Методологічна культура учня – це особлива форма його свідомості, жива, тобто пережита, переосмислена, вибрана і побудована самим учнем у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності методологія саморозвитку. Засвоєння учнями предметних знань з фізики не можливе без засвоєння методів наукового пізнання. Мова йде про методологічні знання і пізнавальні уміння, які проявляються у виконанні прийомів наукового пізнання і відповідних розумових дій.

Метою використання методу мозкового штурму на уроках фізики являється формування методологічної культури учнів та підвищення діяльності їх наукової фантазії, навчати їх розмірковувати в дусі фізики та розвивати звичку до різностороннього використання своїх знань. Цікавість до предмета підвищує увагу, покращує процес мислення, та як наслідок стимулює до більш свідомого засвоєння предмету.[1, c.51-52]

Мозковий штурм - один з найпопулярніших методів стимулювання творчої активності. Він широко використовується для пошуку неординарних рішень і формує здатність концентрувати розумові зусилля для вирішення поставлених завдань. Мозковий штурм у навчальному процесі дозволяє вирішити такі завдання: стимулювати творчу активність учнів; об’єднувати отримані теоретичні знання з практичними; активізувати навчально-пізнавальну діяльність; навчити працювати у команді; поважати будь-яку висловлену думку.

При вивчені тем з фізики в різних класах слід враховувати рівень складності обраної проблеми при проведені мозкового штурму. Вчителю фізики потрібно намагатись не лише навчите учнів фізиці, але й закласти фундамент для сприйняття нових ідей та технологій, які стрімко входять в життя людини. Фізичні знання це не тільки розумінні законів та формул, а також вміння буди більш раціональними в буденних справах. Наприклад, ми згадуємо шкільний курс фізики коли: обираємо матеріали для утеплення житла; звертаємо увагу на технічні характеристики пристроїв при їх купівлі; використовуємо прості механізми(важіль, блоки та ін.) в побуті; і таке ін. [2, c.7-8]

Розглянемо приклади використання методу мозкового штурму при вивчені фізики в різних класах:

Урок 7 клас «Виштовхувальна сила в рідинах та газах. Закон Архімеда »

Вправа мозковий штурм: «В океанах та морях кожен рік тоне велика кількість великих та малих кораблів. Найбільш цінні та доступні з затоплених кораблів почали підіймати на поверхню. Радянські інженери та водолази (що входили до складу експедиції особливого призначення) прославились на весь світ успішним підняттям понад 150 великих кораблів. Серед них був найбільший — криголам «Садко», що затонув у Білому морі в 1916р. Пролежавши на дні 17 років він був піднятий на поверхню та відремонтований[3, c.92]». Питання до класу: «Який на вашу думку був механізм підняття криголама «Садко» з дна моря?»

Відповідь вчителя: «Техніка підйому криголама «Садко» була повністю основана на застосуванні закону Архімеда » (потім вчитель розповідає матеріал уроку)

Урок 8 клас «Електричні явища. Електризація тіл»

Вправа мозковий штурм: «Музейна задача. В практиці музейної справи часто виникає потреба читати давні свитки, настільки крихкі, що вони руйнуються і рвуться при найобережнішій спробі відділити один лист рукопису від іншого.[3, c.166]». Питання до класу: «Як відділити один листи від іншого?»

Відповідь вчителя: «Можливо розв’язати дану проблему використавши електрику: свиток електризується; листи отримують однойменні заряди, відштовхуються один від одного при цьому без зайвих пошкоджень»

(Можливо більш доцільніше використати на закріплення вивченого матеріалу на уроці)

Урок 9 клас «Око як оптична система. Зір і бачення. Окуляри. Вади зору та їх корекція»

Вправа мозковий штурм: «Як зміниться світ, якщо дивитись скрізь кольорові окуляри?»

Відповідь вчителя: «Якщо ми візьмемо наприклад червоні окуляри та будемо дивитись на білий фон с червоним написом, то побачимо лише червоний фон без чітких літер. А дивлячись через дані окуляри на білий фон з блакитними літерами, ми побачимо білий фон з чорними літерами. Червоне скло не пропускає блакитних променів (від того воно і червоне, що пропускає лише червоні промені). Отже замість блакитних літер ми побачимо відсутність світла (кольору), тобто чорний колір»

(Вправу проводимо в середині уроку, перед обговорення звичайних окулярів для покращення зору. Про самі окуляри та вади зору краще дати можливість розповісти самім учням. Так як майже в кожному класі є дитина в окулярах, як може розповісти тему з власного досвіду)

Урок 10 клас «Властивості рідин, газів і твердих тіл»

Вправа мозковий штурм: «Чи можна отримати гарячий лід?»

Відповідь вчителя: «Гарячий лід — це гаряча вода, що затверділа при високому тиску, понад 6380 атм. Як відомо, з підвищенням тиску температура замерзання води спочатку падає (але тільки до тиску 2200 атм). При подальшому збільшенні тиску точка замерзання води починає зростати. Температура такого льоду може бути до +760С. Цікавим є також, що густина такого льоду (1,05 г/см3) більша за густину звичайного.»

(Дана вправа проводиться на заключному уроці даної теми. В ході обговорення вчителю необхідно показати скільки всього цікавого та незвичного навколо нас, і що майбутнім фізикам залишається велика кількість роботи)

Урок 11 клас «Розв’язування задач на роботу та потужність електричного струму»

Вправа мозковий штурм: «Скільки коштує блискавка?»

Вчитель після запису всіх ідей та пропозицій на дошці пропонує розв’язати це питання практично: «Отже, потенціал хмари блискавки рівний приблизно 50 млн. вольт. Максимальна сила струму при цьому оцінюється в 200кА, а сам розряд триває близько однієї тисячної долі секунди. Також, треба врахувати, що поки триває розряд блискавки потенціал падає до нуля; тому при обчисленнях треба брати середній потенціал, тобто половину початкового значення.

Спочатку знайдемо потужність блискавки за формулою: Р=0,5‧U‧I=0,5‧50‧106В‧200‧103А=5‧1012Вт

Робота блискавки : А=Р‧t= (5‧1012Вт‧10-3c)/3600≈ 1400 кВт‧год.

Знайдемо грошовий еквівалент блискавки, перемноживши роботу на тариф електроенергії: 1400 кВт‧год‧0,9грн.= 1 260 грн.»

(Задачу розглядаємо в кінці уроку, як додатковий матеріал для зацікавленості учнів)

З наведених прикладів, стає зрозумілим, що використання мозкового штурму, як одного з інтерактивних методів є доцільним при формуванні методологічної культури учнів на уроках фізики. Мозковий штурм підвищує зацікавленість у вивченні предмета, створюючи атмосферу взаємодії між вчителем та учнем. При вирішенні проблем ми не лише навчаємось чомусь новому, але й вчимося самі створювати щось нове. Наше майбутнє за нашими учнями, творцями нової наукової картини світу. Вчителю фізики потрібно не лише навчите учнів фізиці, але й закласти фундамент для сприйняття нових ідей та технологій, які стрімко входять в життя людини.


Список використаних джерел

  1. Галатюк Т. Ю.  Формування методологічної культури учнів у процесі розв’язування творчих фізичних задач / Т. Ю. Галатюк, Ю. М. Галатюк // Фізико-математична освіта. - 2017. - Вип. 2. - С. 51-56.

  2. Крамаренко С. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів// Відкритий урок – 2002– ст. 7-11

  3. Перельман Я.І. Захоплююча фізика. В 2-х книгах. Книга 1/ Під ред. А.В. Митрофанова. 22-е вид., стер. – М.: Наука, 1986. – 224 с., іл.

  4. Перельман Я.І. Захоплююча фізика. В 2-х книгах. Книга 2/ Під ред. А.В. Митрофанова. 22-е вид., стер. – М.: Наука, 1986. – 272 с., бил.

  5. Скрипник М. Інтерактивне навчання: основні поняття// Сучасні шк. технології №2 – К. 2004 – с.12-18

  6. Телемуха С.Б. Мозковий штурм як метод реалізації інтерактивного навчання / С.Б. Телемуха // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2014. – № 1. – С. 169–171. – Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Unmmj_2014_1_47.pdf

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.