ФОРМУВАННЯ МЕДІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ 4-6 РОКІВ В ПРОЦЕСІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПАРЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «КАЗКИ І ФАРБИ»

Опис документу:
У статті автор розкриває завдання та форми роботи з формування медійної компетентності дошкільників на гурткових заняттях із малювання з використанням елементів медіаосвіти відповідно парціальної програми «Казки і фарби», розробленої на підставі досвіду упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес дошкільної освіти.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Чашка Тетяна,

вихователь,

Куп’янський дошкільний навчальний

заклад ясла-садок №2 комбінованого типу

Куп’янської міської ради Харківської області

ФОРМУВАННЯ МЕДІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ 4-6 РОКІВ

В ПРОЦЕСІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПАРЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

«КАЗКИ І ФАРБИ»

Образотворча діяльність, зокрема малювання, стоїть серед найцікавіших видів діяльності дошкільнят і має неоціненне значення для всебічного розвитку дітей, розкриття і збагачення їх творчих здібностей.

Медіаосвіта на сучасному етапі освітнього процесу – це невідємна складова художнього виховання. Вона створює додаткові можливості в розвитку рефлексивно-мовленнєвих навичок у дошкільнят, сприяє збагаченню дітей культурним досвідом, активізує їх художньо-мовленнєву діяльність, формує у них здібності до медіатворчості. Згідно висновку Л. Мастермана «центральна і універсальна концепція медіаосвіти – репрезентація, а ефективність медіаосвіти може бути оцінена двома критеріями: здатність дітей застосовувати отримані знання в нових ситуаціях і спектром обставин, інтересів, мотивацій, набутих аудиторією. І головне – навчити аудиторію розумінню того, як медіа репрезентує (переосмислює) реальність, як декодувати, аналізувати медіатексти [3,с.129]

Впровадження елементів медіаосвіти в процес навчання малювання є інноваційним способом мотивації продуктивної діяльності дошкільників, який дозволяє використати власні розробки як ефективний медіазасіб, що допомагає самовираженню і самопізнанню дошкільнят.

Ідея організації гурткових занять із малювання з використанням елементів медіаосвіти грунтується на тому, що чим більше медіаосвіченою буде дитина, тим адекватніше буде у неї образ реального світу.

Базовий компонент дошкільної освіти наголошує на формуванні у дитини дошкільного віку умінь і навичок рефлексії стосовно власного мистецького досвіду[1]. Заняття із малювання з використанням елементів медіаосвіти дозволяють розвивати у дошкільнят не тільки художні здібності, а й комунікативні навички в процесі створення медіапродукту на основі власних малюнків, а також познайомити їх з основами медіаграмотності, розширюючи інваріантну складову Базового компонента дошкільної освіти. Тому заняття, які плануються відповідно Програми розвитку творчих здібностей дітей 4-6 років на заняттях із малювання з використанням елементів медіаосвіти «Казки і фарби», яку було розроблено керівником гуртка (Т.М. Чашка), є інструментом формування у дошкільнят медійної компетентності. Такі заняття мають великий педагогічний потенціал, надають низку можливостей для реалізації завдань з розвитку медійних навичок, авторських художніх здібностей. Як олівець і фарби стають продовженням думки дитини, її образів і уявлень про навколишній світ, так і використання медіазасобів перетворюється на уявний компас у морі інформації, у тому числі колірної та естетичної. Виходячи з цієї тези функція накопичення знань про колір як закодовану інформацію, його вплив на свідомість людини є пріоритетною в процесі навчання малювання.

Аналіз сучасних авторських програм для дітей дошкільного віку показує, що фахівцями «вплив на розвиток творчих здібностей дітей кіномистецтва (мультиплікація зокрема), що об’єднує характерні риси практично усіх традиційних мистецтв, спеціально не вивчалося. Не розкриті і можливості розвитку художньої творчості дошкільнят засобами медіа в умовах сучасного оснащення педагогічного процесу дитячого саду мультимедійними технологіями» [6, електронний ресурс]. Відмінною особливістю цієї Програми від уже існуючих є використання на заняттях із малювання сучасних комп’ютерних технологій, обладнання й Інтернет-ресурсів. Новизною Програми є також специфічна орієнтація на мовленнєвий та інтелектуальний розвиток дітей у процесі засвоєння художньо-продуктивної компетенції образотворчої діяльності з використанням традиційних і нетрадиційних технік малювання й активним залученням медіазасобів: презентацій, мультфільмів, фотографій, музики, друкованих медіа тощо.

Зміст Програми відповідає віковим особливостям і можливостям дітей середнього та старшого дошкільного віку й передбачає теоретичні та практичні аспекти медіаосвіти.

Специфічні принципи Програми, зумовлені особливостями художньо-естетичної діяльності:

  • принцип інтеграції різних видів мистецтва (кіномистецтво, книжкова графіка, фотографія, музика, кіно й анімація) і художньої діяльності;

  • принцип заохочення досягнень дошкільнят та їхньої самостійності при виконанні творчих практичних робіт;

  • принцип поступового збагачення сенсорно-чуттєвого досвіду;

  • принцип організації тематичного простору (інформаційного поля) – основи для розвитку образних уявлень;

  • принцип естетичного орієнтиру на загальнолюдські цінності (виховання людини, що думає, відчуває, творить, рефлексує);

  • принцип інтеграції у медійний простір

Досягнення поставленої мети з розвитку творчих здібностей та формування медійної компетентності у дітей 4-6 років передбачає розв’язання низки завдань:

  1. Навчати застосовувати доступні засоби художньої виразності, необхідні для створення образу, використовувати різноманітні технічні навички, прийоми та засоби зображення (як традиційні, так і нетрадиційні).

  2. Формувати вміння використовувати медіа для самовираження і творчості.

  3. Розвивати критичне мислення.

  4. Закласти підвалини медіаграмотності.

Методи роботи:

  • Метод «переконання красою» (естетичний вибір, спрямований на формування естетичного смаку);

  • Різноманітні художні практики (малювання виделкою, ватними паличками, долоньками і пальчиком, зубною щіткою, поролоновим квачом, матрицею з цупкого картону, штампування тканиною, ластиком, аэрографія);

  • Співтворчість в процесі створення медіапродукту на основі малюнків

Прийоми, які використовують на заняттях гуртка із малювання:

  • Емоційний настрій: використання медіазасобів (картин художників, світлин, музичних творів, мультфільмів, художніх творів );

  • Практичні: створення малюнків за мотивами медіатекстів, створення діафільмів, примітивних фільмів (відео) з використанням власних малюнків, вигадування сюжетної лінії або казки на основі малюнків з опорою на знання художніх творів/мультфільмів, створення портфоліо з власних малюнків; вправи й ігри з кольорами та відтінками, створення казок про фарби, презентацій про жанри мистецтва та кольорове розмаїття;

  • Наочні: спостереження, розглядання, показ зразка, показ способів виконання малюнка в тій чи іншій техніці.

Навчання розраховано на два етапи відповідно вікової групі.

Мета першого етапу навчання – формувати художнє мислення через різні способи малювання з використанням нетрадиційних технік і медіазасобів; дати початкове уявлення про кольори та їх утворення, створювати умови для освоєння кольорової палітри; учити змішувати фарби для отримання нових кольорів і відтінків. Заняття на першому етапі навчання дозволяють дітям середнього дошкільного віку закріпити і міцно засвоїти вивчений матеріал, навчитися складати серію послідовних малюнків за сюжетом медіатексту. Діти навчаються сприймати колір, малюнок, картину, а потім вже мультфільм як джерело інформації.

Мета другого етапу навчання – розвиток художніх здібностей і творчої активності дітей; удосконалення уявлень про колір, його відтінки, характер та символічне значення; формування естетичного світогляду та художнього смаку; навчання створенню власного медіапродукту на основі кольору та малюнків; виховання шанобливого ставлення до праці художника. На другому етапі з дітьми старшого дошкільного віку проводяться заняття у формі перегляду або прослуховування медіатексту, бесіди щодо його змісту та заняття з використанням творчих завдань зі створення медіапродукту. Другий рік навчання дає базову підготовку для використання знань, умінь, навичок і медіакомпетенцій, які діти отримали на першому етапі навчання в подальшому. https://www.youtube.com/watch?v=-Anmr115gs0

Результатом медіадіяльності другого етапу навчання стає медіа грамотність, а набуті вміння, навички і знання колірної грамоти сприяють розвитку в дошкільнят асоціативно-образного сприйняття кольору, формуванню емоційно-позитивного ставлення до процесу малювання. Медіаграмотність виявляється в тому, що діти можуть:

  • використовувати медіа для самовираження і творчості;

  • розуміти вплив медіа та форми подання інформації в них.

Головним же результатом реалізації завдань Програми є створення кожною дитиною свого оригінального продукту, а головним критерієм оцінки є не стільки талановитість дитини, скільки її здатність творчо працювати та наполегливо домагатися досягнення потрібного результату.

Реалізація змісту Програми відбувається через такі форми роботи з дітьми, як перегляд або прослуховування медіатексту (картин, світлин, мультфільмів, презентацій, пісень та аудіоказок тощо) і бесіда щодо його змісту, які спрямовані на створення умов для розвитку здатності слухати і чути, бачити і помічати, концентруватися, спостерігати, сприймати, декодувати, аналізувати і відтворювати. Заняття з використанням медіазасобів (мультфільми, мультимедійні презентації, музика, фотографії, картини художників, книги або аудіозапис) будуються в формі діалогу між дітьми та вихователем, відкривають для дитини цілий світ розмаїття барв, захоплюють таємницею народження кольору, красою екранного пейзажу, анімалістичного портрету, викликають естетичну насолоду та бажання створювати власний медіапродукт. Заняття зі створення медіапродукту є підсумковими, на яких діти навчаються рефлексувати з приводу власної мистецької діяльності. https://www.youtube.com/watch?v=Bi864YYGYLY

Використання різних прийомів (порівняння фотографії з картиною, листівки з іншим видом мистецтва, мультиплікаційного образу з книжковим тощо) сприяють виробленню умінь бачити образи в поєднаннях кольорових плям і ліній, оформляти їх до певних зображень. Діти опановують художні прийоми і цікаві засоби пізнання навколишнього світу через ненав’язливе залучення до процесу малювання.

Структура гурткового заняття із малювання з елементами медіаосвіти:

І частина: комунікативна діяльність:

Створення інтересу: сюрпризний момент; художнє слово; вступна бесіда.

ІІ частина: пізнавальна діяльність:

Перегляд медіатексту (мультфільму, презентації, світлини, ілюстрації, листівки, відеоролику, картини тощо) для мотивації продуктивної діяльності дітей. Постановка проблеми, рішення проблеми: гіпотези, припущення дітей щодо прийомів виконання роботи з малювання.

ІІІ частина: перетворювальна діяльність:

Демонстрація прийомів малювання, техніки виконання завдання, способів роботи з художніми матеріалами. Практична продуктивна медіадіяльність дітей.

IV частина: оцінно-контрольна діяльність:

Аналіз малюнків. Рефлексія діяльності.

V частина: попередня робота/комунікативна діяльність

Знайомство з новим медіатекстом (літературний твір, картина, світлини, мультфільм, ілюстрації, книжкова графіка, листівки і таке інше); читання художніх творів, обговорення змісту медіатексту.

Реалізація програми дає можливість сформувати медійну компетентність дошкільника, який виявляє інтерес до різних видів медіа, спроможний декодувати різноманітну інформацію та перетворювати її у візуальний медіатекст.

Зміст навчального матеріалу та очікувані результати роботи (створення медіапродукту)

з/п

Тема

Освітні завдання

Матеріал, обладнання

Методичні
рекомендації

Результати підготовки
згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти

1.

Нова казка про Півника і фарби

(перший рік навчання – діти середнього дошкільного віку)

Допомагати дітям добирати персонажів казки з відомого мультфільму, створювати новий казковий сюжет.

Познайомити з процесами кадрування й фотозйомкой.

Дати уявлення про монтаж, етапи створення мультфільму.

Ноутбук, фотоапарат, малюнки дітей, ілюстрації казки «Півень і фарби» В. Сутєєва.

1. Переказ сюжету казки дітьми. Акцентуємо увагу на персонажах.

Гра «Свійські – дикі»:

- Яких тварин ми малювали?

- Якими можна замінити персонажів із відомої казки-мультфільму?

2. Обираємо найкращій малюнок, на якому зображений майбутній герой нашої нової казки.

3. Виставляємо кадри – малюнки в певній послідовності: відтворюємо сюжет казки на новий лад.

4. Фотозйомка кадрів.

5. Монтаж кадрів за допомогою відеоредактора Movavi Video Suit 17

Знання і розуміння:

- мають уявлення про призначення фотографії.

- розуміють поняття монтажу.

Уміння і навички:

- володіють елементарними навичками фотозйомки.

- фантазують вигадуючи оригінальний медіатекст, змінюючи відомих і створюючи нових персонажів.

Установки і цінності:

- усвідомлюють значення медіа в житті людини.

2.

Барви осені

(другій рік навчання – діти старшого дошкільного віку)

Навчати створювати власний медіапродукт у вигляді презентації на основі власних малюнків.

Формувати медійні навички: медіарепрезентація.

Портфоліо з малюнками дітей,

вірші на тему «Осінь»,

фотоапарат, ноутбук

1. Гра-імпровізація «Журналісти».

Мета: розвивати мовлення, фантазію, творчу уяву.

- Треба визначити тематику, на яку буде створено репортаж для презентації (наприклад про пори року). Діти домовляються, хто про яке явище осені буде розповідати (дібрати вірш або придумати коротку розповідь на основі малюнку) – обираються кілька репортерів.

- Треба визначити, які малюнки будуть покладені в основу репортажу (відібрати з кількох малюнків найкращій) – обираємо двох редакторів.

- Домовляємося, хто буде фотографом (фотографуємо обрані редакторами малюнки дітей).

- Режисер із монтажу – вихователь – робить монтаж.

2. Рефлексивне коло «Розмова на тему».

Мета: Учити аналізувати свою роботу, усвідомлювати себе активним учасником творчої медіадіяльності, спонукати до обміну думками, оцінювання себе і інших, висловлювання власних оцінне-етичних суджень щодо створеного медіапродукту.

Знання і розуміння:

- розуміють поняття монтажу.

- розуміють, як планувати роботу щодо виконання медіапроекту.

Уміння і навички:

- володіють навичками аналізу малюнка.

- володіють елементарними навичками фотозйомки.

- уміють озвучити сюжет або добирати вдалу музику із запропонованих варіантів.

Установки і цінності:

- можуть висловлювати своє ставлення до власного медіапродукту, давати оцінку, творче інтерпретувати медіатекст.

- усвідомлюють значення медіа в житті людини.

3.

Солодка казка

Формувати медіакультуру дітей через позитивне ставлення до світу предметів на основі емоційне-чуттєвого досвіду. Розвивати пізнавальний інтерес, формувати різні способи пізнання, колірне сприйняття, пам’ять, рефлексивне мислення, увагу, комунікативні компетентності. Навчати створювати рекламу шоколаду,

аналізувати медіатекст, поданий у вигляді мультфільму.

Ноутбук, проектор, екран, фотоапарат, фрагмент із мультфільму «Солодка казка»; фігурки зі справжнього шоколаду; картинки шоколадних кенгуру, папуги, бегемоту, квітки, пароплаву, гуаш коричнева і біла, пензель, шаблоні фігурок, пісня про шоколад.

1. Загадка про шоколад. Мотивація продуктивної діяльності зі створення «шоколаду» (зафарбування шаблонів відтінками коричневого кольору під музичний супровід).

2. Перегляд фрагменту м/ф «Солодка казка».

- Хто головний герой мультфільму?

- Про які секрети шоколаду він дізнався на фабриці?

- Що зрозумів Дракончик, коли з’їв багато шоколаду?

3. Створення медіапродукту «Реклама шоколаду».

Ми виготовили шоколад, тепер його треба продати. Щоб швидко продати треба його розрекламувати.

- Що таке реклама?

- Як створюють рекламу?

- Хто її створює?

- Чи бажаєте ви навчитися робити рекламу?

4. Гра «Рекламна агенція» – створення реклами шоколаду дітьми.

Обирається режисер монтажу – вихователь. Фотографи – діти.

Першій кадр – це солодкий шоколад (діти показують виготовлені фігурки з шоколаду).

Другий кадр – Шоколад дарує радість (діти показують радісні обличчя).

Третій кадр – склад шоколаду.

Четвертий кадр – Дракончик із шоколаду (багато шоколаду їсти не треба одразу).

Потім вихователь демонструє, як перенести фото з фотоапарату на комп’ютер через USB-пристрій і як створюються слайди.

Запускаємо рекламу і промовляємо слогани разом.

5. Рефлексивне коло.

- Сподобалась вам реклама, яку ми створили разом?

- А що ще вам сподобалось робити на занятті?

- Чи було цікавим і корисним заняття?

- Чим саме?

Знання і розуміння:

- знають, що таке реклама.

- розуміють структуру, процеси створення реклами.

- розуміють, як реклама впливає на поведінку людини.

Уміння і навички:

- мають навички рефлексії стосовно власної медіатворчості.

- володіють навичками елементарного аналізу рекламної продукції.

- уміють створювати рекламу за поданим планом;

- уміють визначати реальність та вигадки у рекламі.

- уміють робити висновки з отриманої інформації.

- уміють представити інформацію іншим, використовуючи отримані знання і вміння.

- уміють аналізувати образи мультиплікаційних героїв.

Установки і цінності:

- усвідомлюють значення медіа в житті людини.

4.

Казка про Снігову королеву

Учити використову-вати власний досвід для створення медіапродукту на запропоновану тематику на основі малюнків дітей: медіарепре-зентація.

Портфоліо малюнків дітей, мікрофон, ноутбук, фотоапарат

1. Творче завдання: вибрати малюнки, де зображена вода в усіх її агрегатних станах: сніг, туман, лід, ріка, веселка тощо. Обрати з кількох малюнків по одному для створення кадрів.

2Фотозйомка малюнків – робимо кадри.

3Творче завдання «Сценаристи». Складання сюжетної колізії нової казки. Озвучування, добір музики до відповідних кадрів.

4Монтаж кадрів у програмі Movavi Video Suit 17 (разом із вихователем).

Знання і розуміння:

- мають поняття монтажу;

- мають уявлення про етапи створення фільму (відео).

- розуміють, що основний зміст медіатексту передається через комбінацію елементів (звук, колір, кадр).

Уміння і навички:

- уміють складати невеликий сценарій певної тематики за сюжетом малюнків;

- уміють озвучити сюжет, добирати вдалу музику із запропонованих варіантів.

Установки і цінності:

- усвідомлюють значення медіа в житті людини.

Схема аналізу (порівняння) різних видів медіатекстів
на заняттях із малювання з елементами медіаосвіти

Види медіатекстів

Чим схожі

Чим відрізняються

Фотографія та картина

  • Це твори мистецтва, які відображають навколишній світ. Кінцевим результатом є зображення.

  • Для створення твору необхідно дотримуватися загальних законів мистецтва: закону композиції, колориту, яскравості й природності кольорів, гри світла й тіні, положення сонця в кадрі – сонячне світло.

  • Можуть бути виконані як в монохромній так і в кольоровій гамі.

  • Різні процеси створення, засоби зображення, стилі й манера зображення.

  • Фотограф відображає конкретну мить, стан об’єкту зображення, тобто він копіює реальність точно і швидко.

  • Художник відображає загальну атмосферу реальності (тобто те, що і як він бачить), найхарактерніше й виразніше в об’єкті зображення за певний час (тривалість варіюється від тижнів до років). Як результат, отримуємо неідентичність створеного реальності.

  • Зображення в картині можна змінити за допомогою художніх матеріалів. Зображення друкованої фотографії змінити неможливо.

Фотографія та листівка

  • Відносяться до творів мистецтва, несуть певну інформацію в залежності від призначення та жанру.

  • Можуть бути створені за допомогою цифрових медіа замість паперу або інших традиційних матеріалів. Зображення таких творів мистецтва можливо змінити за допомогою комп’ютерних технологій.

  • Можуть бути використані в якості рекламної медіапродукції

  • Різні процеси створення, засоби зображення й виготовлення.

  • Листівка має певну форму, розмір, композицію. Фотографія може бути різного розміру, в монохромній або кольоровій гамі.

  • Листівка окрім зображення має короткий текст. Фотографія не містить текстів.

  • Змістом листівки може бути різний вид мистецтва: репродукція картини, фотографія міста або пам’ятні місця, пам’ятники, музичний твір, відео, реклама, аплікація або малюнок. Змістом фотографії є об’єкти дійсності: природа, тварини, люди, предмети побуту.

  • Відрізняються за призначенням.

Листівка та малюнок

  • Деякі є видом декоративно-ужиткового мистецтва.

  • Зміст – малюнок, картинка, які покликані поліпшити настрій того, хто отримує твір образотворчого мистецтва (листівку або малюнок).

  • За змістом можуть бути святковими, сюжетними, ілюстративними.

  • Малюнок створюється на паперу різного формату і розміру (альбомний, для акварелі, ватман, асфальт, стіна і таке інше). Для листівки використовують цупкий картон, тонований папір, який має прямокутну форму невеликого розміру.

  • Сюжет малюнка може передавати різний задум, фантазію художника. Сюжет листівки відповідає її призначенню, меті створення.

  • Листівку виготовляють різними художніми матеріалами та різними техніками (аплікація, квілінг, малювання). Малюнок виконується художніми матеріалами: фарби, пастель, олівці.

  • Різний формат зображення: листівка може бути об’ємна, малюнок завжди плаский.

Ілюстрація та листівка

  • Це твори мистецтва, які мають інформаційний характер.

  • Змістом може бути казковий сюжет або персонаж літературного твору.

  • Зображення кольорове, привабливе для сприйняття.

  • Листівка має яскравий барвистий дизайн, що відповідає певній темі.

  • За призначенням відрізняються тим, що листівка несе функцію вітання, нагадування й може містити короткий текст. Ілюстрація є додатковим ресурсом для пояснення змісту тексту, як правило літературного твору або мультфільму, тексту на містить.

Ілюстрація та картина

  • Вид образотворчого мистецтва.

  • Можуть бути виконані в різних жанрах і різними художніми матеріалами і техніками.

  • Ілюстрація – це картина якоїсь події, образу з конкретного тексту художнього твору.

  • Картина – це фантазія художника, його творча уява та інтерпретація події або образу з конкретного художнього твору або асиміляція різних творів. Зміст картини не завжди має зв’язок із тестом.

Друкований твір та мультфільм

  • Можуть мати однаковий сюжет (казка).

  • Можуть бути однойменними.

  • Персонажі можуть бути вигаданими.

  • Використовується художній прийом антитези: протистояння добра і зла, поганого і хорошого, правильного і неправильного.

  • В образах висміються й засуджуються людські вади і схвалюються чесноти, позитивні риси вдачі.

  • Казка – це літературний твір, а мультфільм – це жанр кінематографу.

  • Зміст казки сприймається в словесних образах (вербальне сприйняття), а в мультфільмі – у візуальних образах (зорове сприйняття).

  • Сюжет казки будується відповідно до особливостей літературного жанру. У мультфільмі не тільки казкові, але і спеціально створені сюжетні колізії (оригінальні сюжети, поєднання кількох казок, казкових героїв тощо).

  • Головний засіб зображення в літературному творі – це слово (словесний опис пригод героїв, оповідна манера викладу, інтонаційне звучання мови).

  • У мультфільмі слово – це смисловий фон того, що відбувається на екрані (мова персонажів або коментар мають за кадром допоміжну функцію: пояснюють і підсумують зміст, який і так зрозуміло глядачам).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція): наук. керівник: А.М. Богуш. – К. : Видавництво, 2012. – 26 с.

  2. Джерело педагогічних інновацій. Інноваційні практики розвитку життєвої компетентності дитини дошкільного віку : Науково-методичний журнал. – Випуск №2 (14). – Харків : Харківська академія неперервної освіти, 2016. – 276 с.

  3. Интеграция медиаобразования в условиях современной школы: сборник научных трудов III Всероссийской заочной научно-практической конференции с международным участием / под. ред. А. С. Галченкова. – М.: Изд-во МОО «Информация для всех», 2016. – 135 с. [Электронное сетевое издание]

  4. Медіаосвіта та медіаграмотність: Короткий огляд / Іванов В., Волошенюк О., Кульчинська Л., Іванова Т., Мирошніченко Ю. – 2-ге вид. – К : АУП, 2012. – 58 с.

  5. https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/

  6. http://www.dissercat.com/content/razvitie-izobrazitelnogo-tvorchestva-v-risovanii-u-detei-starshego-doshkolnogo-vozrasta-pod-

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»