Формування математичної компетентності через використання сучасних засобів навчання

Математика

09.04.2021

483

13

0

Опис документу:
Курсова робота З методики навчання математики. ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ. Саме уроки математики дають виключні можливості прищеплювати інтерес до творчих пошуків, виховувати в дітей бажання шукати нові, кращі шляхи виконання дорученої справи. Тому потрібно обережно обирати засоби навчання на уроці. Важливо користуватись сучасними, перевіреними на практиці засобами.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Міністерство освіти і науки України

ВП «Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка»

Циклова комісія загальної та дошкільної педагогіки і психології

ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Курсова робота

з методики навчання математики

студентки 4 курсу, групи АПО спеціальності «Початкова освіта»

ОКР «молодший спеціаліст»

Сагімбаєвої Олександри Сергіївни

Керівник: Ляшенко К. І.,

Магістр педагогіки вищої школи

Лисичанськ

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1 КОМПОНЕНТИ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ………….5

1.1. Визначення основних компонентів уроку математики в початковій школі............................................................................................................................ 7

1.2. Основи компетентнісного підходу у навчанні математики молодших школярів ……………………………………………………………….……….....…9

РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ НАВЧАННЯ…....................................................................... 16

2.1. Сучасні засоби навчання як складова формування математичної компетентності……….….......................................................................................... 16

2.2 Засоби візуалізації на уроці математики у початковій школі .….....................19 ВИСНОВКИ…............................................................................................................23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………25

ДОДАТКИ…...............................................................................................................27

ВСТУП

Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі розбудови національної освіти, так і у професійній долі кожного учителя. Сьогодні освіта України переживає процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники. Чому? Для чого? Як має все реалізовуватися? Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти та форму державної атестації.

У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:

1) здобувач освіти — здобувач освіти на першому рівні повної загальної середньої освіти;

2) початкова освіта — перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Державний стандарт є основою для розроблення закладами загальної середньої освіти освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження Державною службою якості освіти.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Обєкт процес формув математичної компетентності (далі МК) в молодших

Предмет: математемат компетентність здобувчів освіти

Мета курсової роботи: визначити основні компоненти та складові математичної компетентності молодших школярів шляхом застосування сучасних засобів навчання.

Завдання

1 теоритично обгрунтувати поняття математичної компетентності,

2 Визначити лінійнікомпоненти математичної компетентності,

3 Формувати добірку завдань щодо формування МК.

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. „Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов’язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень».
- «Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання можуть бути сформовані компетентності».

Основні елементи структури компетентності визначено: «Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційнимиакомпонентами…».
Компетентності об’єднанні в три основні напрями:
-
соціальні, пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства;
-
мотиваційні, що охоплювали інтереси, індивідуальний вибір особистості;
-
функціональні, пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних 2 комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

знає та застосовує прийоми смислового групування матеріалу.

КОМПОНЕНТИ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

1.1 Визначення основних компонентів уроку математики в початковій школі.

Для освоїння математичної компетентності можемо виділити такі компоненти:

Навчально-пізнавальний (когнітивний) компонент передбачає оволодіння кожним учнем базовими математичними знаннями, уміннями, навичками, способами діяльності, достатніми для вивчення суміжних навчальних предметів на сучасному рівні, а також для продовження освіти, різноманітними способами організації та здійснення учіння (уміння, дії, операції, пізнавальні процеси) на різних рівнях пізнавальної самостійності (репродуктивна, частково пошукова, творча). Це означає, що випускник:

1) володіє технікою практичних обчислень, раціонально сполучаючи усні, письмові й інструментальні обчислення; знає і застосовує прийоми швидких обчислень;

2) володіє технікою тотожних перетворень числових, вільно застосовує отримані навички в процесі розв'язування завдань;

3) уміє користуватися математичними формулами;

4) уміє самостійно здійснювати алгоритмічну й евристичну діяльність на математичному матеріалі, перевіряти та оцінювати результати своєї діяльності;

5) бачить математичну задачу в контексті реальних (практичних) ситуацій, проблемних ситуацій у суміжних навчальних предметах, застосовує математичні методи для розв'язування цих задач (з використанням, при необхідності, довідкових матеріалів, калькулятора, комп'ютера);

6) уміє описувати реальні ситуації й процеси мовою математики

7) має уявлення про існування закономірностей у навколишньому світі

Інформаційний компонент віддзеркалює здатність особистості до визначення інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею в усіх її формах та представленнях, опанування навичками діяльності стосовно інформації в навчальних предметах і освітніх галузях, а також у навколишньому світі, пошуку, аналізу та відбору необхідної інформації, її перетворення, збереження й передачі, опнування сучасними інформаційними засобами та інформаційними технологіями

1) розуміє необхідність одержання потрібної інформації;

2) розуміє принципи усвідомлення інформації ;

3) уміє добувати інформацію, представлену в таблицях, діаграмах;

4) здатен проводити перевірку отриманих результатів.

Інтелектуальний компонент. Істотними якостями інтелекту людини є логічність мислення (чітка послідовність міркувань, врахування усіх істотних сторін у досліджуваному об'єкті, всіх можливих його взаємозв'язків), доказовість (здатність використовувати в потрібний момент такі факти, закономірності, які переконують у правильності суджень і висновків), критичність (вміння оцінювати результати розумової діяльності, піддавати їх критичній оцінці, відкидати неправильне розв'язання, відмовлятися від розпочатих дій, якщо вони суперечать вимогам завдання), глибина (здатність відокремлювати головне від другорядного, необхідне від випадкового), гнучкість (здатність використовувати наявний досвід, досліджувати об’єкти в нових зв'язках і відношеннях, переборювати шаблонність мислення), широта (здатність охопити завдання в цілому, не випустити з уваги усіх вихідних даних, бачити багатоваріантність його розв'язання). Завершуючи вивчення шкільного курсу математики учень:

1) уміє логічно міркувати, робити обґрунтовані висновки, оцінювати логічну правильність міркувань, розпізнавати логічно некоректні міркування;

2) уміє проводити узагальнення й «відкривати» закономірності на основі аналізу окремих прикладів;

3) володіє здатністю приймати рішення в умовах неповної та надлишкової, інформації.

4) володіє складовими дослідницької й проектної діяльності, включаючи вміння бачити проблему, ставити питання, висувати можливі варіанти вирішення, пояснювати, доводити, захищати свої ідеї;

Комунікативний компонент передбачає сформованість умінь ясно й чітко викладати свої думки, будувати аргументовані міркування, вести діалог (дискусію), сприймаючи точку зору співрозмовника, а у разі необхідності, піддаючи її критичному аналізу. У цьому компоненті можна виділити оволодіння наступними видами діяльності: володіння усним мовленням (монолог, діалог, полілог, уміння поставити запитання, навести довід при усній відповіді або захисті проекту); ведення діалогу «людина-комп'ютер»; володіння прийомами оформлення тексту (електронне листування, створення текстових документів за шаблоном тощо); володіння телекомунікаціями для організації спілкування з віддаленими співрозмовниками; уміння працювати в групі, шукати й знаходити компроміси. Завершуючи вивчення шкільного курсу математики учень:

1) уміє ясно, точно й логічно грамотно виражати свої думки в усній та письмовій формі, використовувати різні математичні мови (словесну, символьну, графічну), переходити з однієї мови на іншу для ілюстрації)

2) уміє адекватно використовувати мовні засоби для ведення дискусії й аргументації своєї позиції, порівнювати різні точки зору, відстоювати свою позицію.

3) уміє доповідати про результати свого дослідження, коротко й точно відповідати на питання.

5) проявляє готовність до навчальної діяльності у взаємодії (у парі, малій групі, участі у проектній діяльності);

Світоглядний компонент. Під світоглядним компонентом результату навчання математики розуміється поінформованість учнів про систему основних математичних понять, про математичну мову як засобу виразу математичних законів, закономірностей тощо, про математику як форму опису та методу пізнання дійсності. Реалізується цей компонент у процесі вивчення історії виникнення математичних понять, у процесі встановлення зв'язків математики з іншими навчальними предметами, у процесі складання математичних моделей тощо. Завершуючи вивчення шкільного курсу математики учень:

1) має уявлення про ідеї та методи математики, про особливості математичного методу дослідження і його відмінності від методів природничих і гуманітарних наук, розуміє особливості застосування математичних методів до аналізу й дослідження процесів і явищ у природі та суспільстві;

2) розуміє, що логічні закони математичних міркувань мають універсальний характер і застосовні у всіх галузях людської діяльності;

3) має уявлення про аксіоматичну побудову математичної теорії, про значення аксіоматичного методу для інших областей знання й практики;

4) розуміє, що реальний світ підпорядковується не тільки детермінованим, але й статистичним закономірностям, уміє використовувати їх для розв'язання завдань повсякденного життя;

5) має уявлення про метод математичного моделювання як про універсальний метод пізнання навколишнього світу;

6) переконаний у можливості пізнання природи, у необхідності розумного використання досягнень математики для подальшого розвитку цивілізації;

7) розуміє, що формальний математичний апарат створений і розвивається з метою розширення можливостей його застосування до розв'язання завдань, що виникають у теорії та на практиці.

1.2 основи компетентнісного підходу у навчання.

Таким чином, компетентнісний підхід не заперечує значення знань, але їх сутність (на відміну від традиційного, знаннєво орієнтованого навчання) полягає в тому, що вони розглядаються не як самоціль, а як засіб розвитку та виховання особистості учня. Виховують же лише ті знання, які мають для учня суб'єктивну цінність. Тому акцент у цілепокладанні при компетентнісному навчанні зміщується з того, чого хоче досягти вчитель, на те, що потрібно учневі. Крім того, вчитель має пам'ятати, що він готує (навіть із дуже обдарованих учнів), не математиків-професіоналів, а насамперед, всебічно розвинену особистість, і цю роботу він виконує не один, а в тісному єднанні із учителями усіх шкільних предметів. Саме це є суттєвим кроком на шляху досягнення нової якості математичної освіти.

Предметна математична компетентність учнів виявляється у таких ознаках:

цілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики в пізнанні дійсності;

розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів;

здатність розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом, обґрунтовувати свої дії;

уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією;

уміння орієнтуватися на площині та у просторі;

здатність застосовувати обчислювальні навички й досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях.

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями: мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта); математична; природнича; технологічна; інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізкультурна.

Формування математичної компетентності полягає у засвоєнні понять і навчанні не окремих розумових операцій у випадковому, стихійному порядку, а системі дій, створенні постійного розвивального математичного середовища, через:
- урок як цілісний творчий процес;
- позакласну навчально-ігрову та пошуково-дослідницьку діяльність 
- роботу з батьками.

Завдяки цій системі учень, аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи, узагальнюючи, конкретизуючи фактичний матеріал, отримує з нього інформацію і може застосувати навчальний досвід на практиці та в інших сферах.

Реалізація компетентнісного підходу на уроках математики. Компетентністний підхід реалізується через змістові лінії.

Змістові лінії на уроці математики в початкових класах.

- Числа, дії з числами;

- Величини;

- Математичні вирази, рівності, нерівності;

- Сюжетні задачі;

- Просторові відношення, геометричні фігури;

- Робота з даними.

На уроці математики в початковій як і будь який інший урок прошивають наскрізні лінії. На сьогодні сучасний вчитель має компетентнісно поєднувати та доречно реалізовувати в змістовні та наскрізні лінії органічно поєднуючи їх в освітньому процесі

1. Наскрізна лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» реалізується в курсі математики, насамперед, через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. При розгляді цієї лінії важливе місце займають відсоткові обчислення, функції, елементи статистики.

2. Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує математику з іншими навчальними предметами і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Навчання математики має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання старанності, 15 систематичності, послідовності, посидючості і чесності. З цієї ж наскрізною лінією пов'язані, наприклад, процентні обчислення, елементи статистики, що дозволяють учням зрозуміти значення кількісних показників при характеристиці суспільства і його розвитку.

3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Наскрізна лінія «Здоров'я і безпека» в курсі математики реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів, відсотковими обчисленнями і графіками, що стосуються чинників ризику), перевищенням швидкості. Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я при вивченні основ математичної статистики.

4. Наскрізна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних задач щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів

СУЧАСНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Саме уроки математики дають виключні можливості прищеплювати інтерес до творчих пошуків, виховувати в дітей бажання шукати нові, кращі шляхи виконання дорученої справи.

Тому потрібно обережно обирати засоби навчання на уроці. Важливо користуватись сучасними, перевіреними на практиці засобами.

Засоби навчання - це спосіб взаємної діяльності вчителя і учня спрямовані на вирішення освітніх задач. Тобто, все те, що вчитель використовує на уроці.

До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також бути реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Дидактичні засоби, як і методи, організаційні форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепцій мети, змісту, методів, форм і умов навчального процесу.

У педагогіці немає загальноприйнятої класифікації дидактичних засобів. Ми послуговуємося класифікацією польського дидакта В.Оконя, в якій засоби навчання розташовані відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учня.

Прості засоби. 1. Словесні: підручники, навчальні посібники і под. 2. Візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини і под.

Складні засоби. 1. Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші. 2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо. 3. Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео. 4. Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.

Прості засоби

Прості словесні і візуальні (наочні) засоби навчання мають давню історію. Головними з них є підручники, навчальні посібники.

Підручник - це навчальна книга, яка детально відображає зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню. Цю інформацію він передає не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах.

Другою не менш важливою функцією підручника є функція управління пізнавальною діяльністю учнів. Апарат організації засвоєння навчального матеріалу складається з двох частин: допоміжних знань, які включені до основного навчального матеріалу, і завдань, вправ, питань та іншого, що повинно забезпечити процес засвоєння знань. Саме тому вчені трактують підручник як інформаційну модель навчання, як своєрідний сценарій навчального процесу, який відображає теорію і методику процесу навчання. Саме з цих позицій підручник повинен відображати ціль і зміст навчання, визначати систему пізнавальних дій з матеріалом, організаційні форми навчання і способи контролю.

Прості візуальні засоби (наочні засоби) допомагають повноцінному розкриттю і засвоєнню змісту навчального матеріалу. Інколи вони слугують самостійним джерелом інформації.

Основною функцією засобів наочності є ілюстрація, допомога у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища.

Наочні засоби, що використовуються у процесі навчання, поділяються на два види:

1) зображення предметів і явищ,

2) самі предмети, макети, моделі, що діють.

До першого виду відносять схеми, діаграми, малюнки, картини, репродукції, креслення, фотографії, карти, глобуси, ноти. Ці засоби використовуються тоді, коли предмети, явища, процеси, що вивчаються на уроках, не можна продемонструвати безпосередньо. Наприклад, при викладанні географії учням не можна безпосередньо показати пустелю, океан, гори, вулкан, якщо їх немає поблизу; при викладанні історії - різні типи суспільно-економічних формацій; при викладанні літератури - особистість письменника і под. У таких випадках учнів знайомлять з предметами, явищами, процесами не прямо, а за допомогою зображень.

До другого виду належать реальні предмети: живі або засушені рослини, живі або законсервовані тварини, гербарії, колекції, прилади, інструменти, апарати, вироби, будь-яке виробництво, моделі (наприклад, мотор, парова машина), макети, до діють, (наприклад, пластична репродукція земної поверхні, рельєф місцевості).

Об'єктивна необхідність використання наочних посібників у процесі навчання обумовлена їх великим впливом на процес розуміння і запам'ятовування: при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу встановлено, що при слуховому сприйманні засвоюється - 15% інформації, при зоровому - 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, -65%.

Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового поєднання учителем словесних і несловесних (зорових, наочних) методів навчання.

Ефективність використання кожного із зассбів навчання педагог розглядає з таких позицій:

1. можливості використання різних організаційних форм навчання, зокрема для організації самостійної роботи учнів;

2. зручності використання вчителем під час навчальних занять і в процесі підготовки до уроків;

3. відповідності змісту навчального предмета та форм i методів реалізації моделі об’єкта вивчення;

4. формування мотиваційних чинників вивчення певної навчальної теми, розділу і предметав цілому.

Найефективнішим шляхом, розв’язування поставлених завдань, дослідник вбачає оснащення навчальних закладів сучасними технічними засобами, комп’ютерними навчальними програмами та застосування нових технологій навчання.

Сучасні засоби навчання мають суттєві переваги перед тими, що застосовувались раніше, оскільки розвиток технологій забезпечує нині можливість динамічного управління навчальним процесом. Прикладами яких є:

Навчальний тренажер;

Виконання тренувальних вправ типу: «знайди помилку», «встанови закономірність», вдосконалення усного рахунку, тренування обчислювальних навичок.

Ігрове навчальне середовище;

За допомогою комп'ютера легко створити на уроці цікаву ігрову ситуацію. Учні з захопленням відправляються на пошуки піратських скарбів, фантастичних світів, в космічні подорожі, але для цього їм доведеться засвоїти певні математичні знання та отримати необхідні математичні навички.

6 цеглинок LEGO

Використання LEGO-технологій на уроках у початковій школі – це важливий елемент навчального процесу, який допомагає дитині розвивати розумові та фізичні здібності: увагу, пам’ять, мову, дрібну моторику рук. Діти під час роботи проявляють свої творчі здібності, фантазії, навчаються взаємодіяти з однолітками, допомагають один одному, обмінюються необхідною інформацією, вчаться приймати рішення, розвивають свої комунікативні навички.

Палички Кюїзенера 

Це набір паличок для лічби, які ще називають "числа в кольорі", "кольоровими паличками", "кольоровими числами", "кольоровими лінієчками". У наборі містяться чотиригранні палички 10 різних кольорів і довжиною від 1 до 10 см. ... Чим більша довжина палички, тим більше числове значення вона виражає.

Танграм

Незважаючи на те, що про східну головоломку танграм заговорили лише нещодавно, вже зрозуміло, що гра дуже корисна. Вона допомагає розвивати логічне мислення, уяву, увагу та комбінаторні здібності, бо учень складає модель із семи геометричних фігур як мозаїку. Тож розглядати її як засіб навчання – гарна ідея! Танграм сприяє ровитку критичного,креативного мислення. Вчить дитину шукати незвичні рішення.

2.2 Засоби візуалізації на уроці математики у початковій школі.

Візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової чи математичної інформації, що робить її наочною, а отже, зручнішою для аналізу та осмислення.

На уроках математики подається багото теоретиного матеріалу, що ускладнює сприйняття навчального матеріалу школярам.

 Сучасні психолого-педагогічні дослідження проблеми формування і розвитку візуального мислення учнів концентруються навколо наступних питань: операції та закономірності невербального мислення; проблеми зорового сприйняття; механізми, характеристичні особливості візуального мислення; динаміка формування математичного образу; проблеми передачі інформації та розпізнавання образу.

         Дослідники підтверджують ефективність використання візуалізації в процесі навчання дітей на всіх його етапах, починаючи з дошкільної ланки.

Чому корисно використовувати візуальні засоби навчання на уроках математики.        

         1. З психологічних досліджень відомо, що до 90% інформації передається візуальним способом, але можливості феномена візуалізації не повною мірою реалізуються у сфері освіти та передачі досвіду молодому поколінню. Побудова на антропологічній основі дидактичних засобів, адекватних психофізіологічним властивостям зорового органу і мислення людини, дозволяє найбільш раціонально і успішно використовувати можливості візуального каналу.

         2. У процесі еволюції засобів візуальної реалізації інформації відбулися серйозні зміни, які безпосередньо вплинули на організацію і результати навчально-виховного процесу. Якісні зміни в розвитку освіти і соціальної свідомості були обумовлені виникненням писемності, розвитком друкарства, виданням підручників і педагогічної літератури, розробкою дидактичних посібників, матеріалів, появою Інтернету і розвитком інформаційних технологій, дистанційних форм освіти та інших нововведень в області створення засобів передачі інформації, в основі яких лежать механізми зорового сприйняття інформації і візуально-образного мислення.

         3. Інтенсифікація навчання досягається завдяки можливостям візуалізації представляти великі обсяги інформації в лаконічній, згорнутій, логічно організованій формі, зручній і адекватній психофізіології людини.

         4. Зв'язок між здатністю мислення створювати образно-смислові форми, в яких повинні відображатися характеристики досліджуваного об'єкта, і обмеженість першої та другої сигнальних систем. Оскільки механізми чуттєво-образного і вербально-логічного відображення дійсності не можуть уявити, наприклад, такі властивості об'єктів, як структура образу знання або дії у візуальній формі, то пізнавальні процеси мають спиратися на когнітивні візуальні форми відображення знань.

          Саме даною обставиною пояснюється інтенсивний пошук компактних візуальних засобів подання знань (різні знаки, символи, структурно-логічні схеми, опорні сигнали, таблиці, матриці, фрейми, графи, логіко-смислові моделі тощо), які можуть забезпечувати протікання психічних процесів (сприйняття, осмислення, запам'ятовування, відтворення знань та ін.) у високому темпі і активізувати виконання навчальних дій.

Приклади засобів візуалізації:

Інтелект-карти

Це універсальний спосіб організації інформації, адаптований для максимально продуктивного сприйняття мозком. Технологія вчить мислити у новій площині, залучаючи до активної роботи обидві півкулі мозку. Думки та висновки викладаються у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших допоміжних елементів. Найпопулярніша схема містить декілька складових: ключові слова з теми, графічні зображення, стрілки, що поєднують між собою різні блоки. Все це покликано формувати інтуїтивне сприйняття інформації.

Інтерактивні книги та підручники

Це осучаснення звичного формату книг, яке стало можливим завдяки останнім здобутками в ІТ сфері. У книзі текст доповнюється 3D моделями, аудіо, відеоматеріалами та тематичними анімаціями. Цікаво, що в Україні такий формат існує досить давно, а тепер набирає все більшої популярності. Найчастіше інтерактивні книги можна придбати на сайтах видавництв.

Лепбук

Це саморобна інтерактивна папка чи зошит, де збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми, що вивчається. Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком - з додаванням різноманітних рухливих деталей, кишеньок, конвертиків, міні-книжечок чи інших елементів. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до навчального процесу і виявляти творчі здібності школярів. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим!

Скрайбінг

Це метод розповіді чи пояснення, що супроводжується паралельним створення схематичних малюнків, які відтворюють ключовий зміст сказаного. Завдяки залученню цього прийому можна, розповідаючи про будь-що, підкріплювати сказане графічно у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі.

ВИСНОВКИ

У даній роботі ми виконали поставлені завдання, а саме розглянули проблему формування компетентностей учнів початкової школи на уроках математики, дослідили які методи компетентнісного навчання необхідно застосовувати вчителеві в своїй діяльності.

Характерною рисою вдосконалення форм навчання поки, що є прагнення вчителів до застосування різних видів уроків у системі вивчення певного розділу чи теми. До того ж найбільш досвідчені вчителі мають більші можливості, таким чином, вони складають свій педагогічний стиль, що дозволяє їм максимально розкрити сильні сторони своєї майстерності і завдяки розмаїттю методів сформувати компетентнісну діяльність учнів.

Отже, правильний вибір місця й часу застосування того чи іншого методу компетентнісного навчання дозволяє досягти потрібного ефекту, чого, зрозуміло, не можна отримати під час використання застарілих методів навчання.

Таким чином, маючи в арсеналі перелік сучасних методів навчання учнів, намагаюся прививати учням любов до математики, зацікавленість нею, індивідуально підходячи до учня, надаю йому можливість отримати максимальну кількість знань відповідно до його потенціалу.

Матеріал який я впроваджую на уроках математики сприяє розвитку пізнавальних процесів в учнів, формує в моїх учнів якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.). Саме завдяки ключовим та предметним компетентностям урок сприяє мотивації позитивного відношення учнів до навчання. Так-як зараз у суспільстві відбувається широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, то саме інформаційно-комунікаційна компетентність сприяє кращому засвоєнню знань на уроках математики на кожному уроці і мотивує сучасних учнів до навчання та самовдосконалення.

«Навчати дітей математики не тільки для того, щоб вони отримали певну суму знань, а й навчилися думати, знаходити компроміси, виділяти головне, критично ставитись до будь-яких аргументів, висувати гіпотези і перевіряти їх на практиці» – основне завдання кожного педагога.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Зимова, І. А. Ключові компетенції - нова парадигма результату сучасної освіти [Електронний ресурс] / І. О. Зимня / / Інтернет-журнал «Ейдос». - [Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/]

  2. Ткаченко О., Кожевнікова М. Формування компетентностей на уроках математики//Математика в школах України. – Х., 2014. – №6. [Електронний ресурс]. / [Режим доступу: http: https:///PDF2020/26.11.2020 o.b-formuvannja_kompe.pdf ]

  3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / Під ред. О. В. Овчарук. К.: К. І. С., 2004.  С.112.

  4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

5. Іванова, Т. В. Компетентнісний підхід до розробки стандартів для 11-річної школи: аналіз, проблеми, висновки [Текст] / Т. В. Іванова / / Стандарти і моніторинг в освіті. -2004. - № 1. - С. 16-20.

6. Каверін, Н. В. Методи рішення арифметичних задач у середній школі. 5-6 класи [Текст] / Н. В. Каверін. - М.: Учпедгиз, 1952. - 64 с.

7. Фішман, І.С. Ключові компетентності як результат освіти [Електронний ресурс] / І. С. Фішман. - [Режим доступу: http://www.conf.univers.krasu.ru/conf_9/docl_s.html].

8. Методика викладання математики [Текст]: підручник для вузів / Є. С. Канін, О. Я. Блох [и др.]; під ред. Р. С. Черкасова. - М.: Просвещение, 1985. - 268 с.

9. Нестеренко, Ю. В. Кращі завдання на кмітливість [Текст] / Ю. В. Нестеренко, С. М. Олехнік, М. К. Потапов. - М.: АСТ-ПРЕСС, 1999. - 304 с.

10. Хуторський, А.В. Ключові компетенції та освітні стандарти [Електронний ресурс] / А. В. Хуторський / / Інтернет-журнал «Ейдос». - 2002. - 23 квітня. - [Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/2002/0423.htm].

11. Ерднієв, П. М. Розвиток навичок самоконтролю при навчанні математиці [Текст] / П. М. Ерднієв. - М.: Учпедгиз, 1957. - 72 с.

12 ."Комп'ютер на уроках математики" (стаття) [ електронний ресурс] Бобошко О.І. // режим доступу: http://kzsh12.hiblogger.net/1090303.html


ДОДАТКИ

Додаток А

Тема. Розв’язування вправ та задач на засвоєння таблиці множення і ділення на 5. Порівняння виразів.

Мета: вправляти учнів у знаходженні значень виразів, які включають ділення

на 5; формувати вміння розв’язувати складені задачі, які включають збіль-шення або зменшення суми у декілька разів; формувати пізнавальні інте-

реси, самостійну компетентність; розвивати обчислювальні навички, мате-матичне та логічне мислення, вміння порівнювати; виховувати бережливе ставлення до природи, працьовитість, охайність під час письма в зошиті.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп’ютер, таблиці з елементами математичних завдань, карта подорожі, макет космічного корабля, предметні картинки ракет для реф-лексії, інтерактивний навчальний контент «Математика 2кл.Навчає-

мось з Капітошкою», інтерактивна гра «Курчата».

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель: Встаньте діти всі рівненько,

Посміхніться всім гарненько.

Продзвенів дзвінок. Починається урок.

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними вже хлоп՚ятка.

Щоб урок пройшов немарно,

Треба сісти рівно, гарно.

Складання рдевізу уроку учнями.

Інтерактивна технологія «Мікрофон»

Урок буде: навчальним, цікавим, продуктивним, творчим.

Вчитель: На електронну пошту школи прийшло повідомлення. (Учні відкрива-

ють листа і читають)

  • Чи хочете знати хто написав нам це повідомлення? (Діти заплющують очі.

З՚ являється казковий герой Копм’ютерник. .

Ми сьогодні відправимось в подорож незвичну. Подорож космічну і математич-ну. Наші гості будуть стежити за польотом і чекатимуть нашого повернення.

Щоб відправитись в політ –

Нам потрібен зореліт.

Зореліт цей незвичайний,

Він чарівний і навчальний.Свої досягнення ви оцінюватимете за допомогою зірочок, які будете кріпити до віконечок–ілюмінаторів. Всім відомо, що космічним ракетам перед стартом треба прогріти двигуни, а членам екіпажу пригадати все те, що буде необхідне під час подорожі.

ІІ .Акруалізація опорних знань

1.Інтелектуальна розминка.

Запам՚ятайте числа: 5 15 25 50 40 30 33

  1. Назвіть найменше число.

  2. Назвіть найбільше число.

  3. Яке число було записане першим?

  4. Яке число було записане останнім?

  5. Назвіть круглі числа.

  6. Яке число складається з двох однакових цифр?

  7. Яке число зайве? Чому?(стираю число 33)

  8. А тепер яке число зайве? Чому?

2. Усний рахунок

а) Кругові приклади

Нам потрібно встановити маршрут подорожі. Подивіться на космічну карту. Розвяжіть кругові приклади і встановіть маршрут нашої подорожі.

Слайд

б) Робота над задачами

Задачі –вірші

18 звірів вчили,

Парами їх посадили.

Це, звичайно, жарт,

Але скільки в класі парт? (18:2)

В магазині хлопчик плаче,

Полічить не може здачу.

П՚ ятаків у нього п՚ ять.

Скільки грошей, як узнать? (5*5)

В нашім класі 3 Катрусі,

3 Тетянки,3 Ганнусі.

3 Оленки, оце клас!

Скільки дівчаток у нас? (3*4)

-А тепер відкрили свої бортові журнали, так ми будемо називати наші зошити.

Запишемо в них дату.

Каліграфічка хвилинка.

  • Пропоную повторити правопис цифр 2 і 5.Що ми можемо сказати про

число 25? (Воно двоцифрове, записане цифрами 2 і 5, складається з двох десятків і п՚ яти одиниць, воно є наступним числу 25 і попереднім числу 26).Запишіть приклад на множення з відповіддю 25.Число 25 є датою народження Лесі Українки.

Нарешті наш зореліт

Відправляється в політ

Всі готові? Молодці!

Пристебніть ремінці.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

б) Рахунок п’ятірками від 50 до 0

-Починаєм відлік часу. Порахуйте п’ятірками від 50 до 0.

-Старт! Ми у відкритому космосі!

- Тримаємо курс на планету «Інформатика».

-Доки наш корабель летить, нам треба зробити деякі розрахунки в бортжурналах.

3. Математичний диктант:

- знайти добуток чисел 5 і 7;

-знайти частку чисел 36 і 4;

-знайти суму чисел 28 і 4;

- збільшити 4 у 6 разів;

-зменшити 15 у 3 рази;

- знайти половину числа 14

- знайти третину числа 9;

- знайти чверть числа 20.

Перевірка: 35 9 32 24 5 7 3 5

ІV. Повідомлення теми та мети уроку

Розв'язування вправ та задач на засвоєння таблиці множення і ділення на 5. Порівняння виразів.

Завдання:

вчитись обчислювати приклади, які включають множення і ділення на 5;

розв'язувати задачі на збільшення і зменшення числа в кілька разів;

писати охайно.

V.Вивчення нового матеріалу.

1.Гра « Підбери ключ до замка»

-Ми здійснюємо посадку на планету «Інформатика». Потрапимо на неї тоді,

коли підберемо ключ до замка.

Робота з картками

2.Інтерактивна гра «Гра у хокей»

Робота з презентацією

Слайд

Після завершення роботи з՚ являється вікно, у якому потрібно виконати команду (не зберігати).

3.Гра «Програміст».

Робота з картками.

4.Обчислення математичних виразів. Гра « Шифрувальники»

- А тепер тримаємо курс на міжпланетний обчислювальний центр. Мій помічник Компутик підготував вам завдання.(Учні витягують з конвета по

одному завданню, записують у зошитах і обчислюють. Кожний математичний вираз має код. Відповіді записуються на дошці у порядку зростання і складають зашифроване слово)

У 5 * 6 - 20 = 10 10 12 14 18 20 35 45

ї 5 * 3 + 5 = 20 У к р а ї н а

к 30 : 5 + 6 = 12

р 45 : 5 + 5 = 14

а 5 * 7 - 17 = 18

н 25 : 5 + 30 = 35

а 5 * 9 - 0 = 45

5.Порівняння виразів

- Ми наближаємося до великого скупчення зірок. Його називають Молочний Шлях або Чумацький Шлях. Саме ці зірки освітлювали чумакам дорогу і вказували правильний напрямок. Зірочки пропонують вам порівняти числові вирази.(Кожен учень бере зірочку із виразами і порівнює їх).

45:5 □ 8 5·6 □ 33 40:5 □ 6 35:5 □ 10 5· 8 □ 50 25: 5 □ 10:2

6.Самостійна робота №685 ( І група )

7. Практична робота на ПК . Змагання між членами групи. Робота з програмою «Курчата».

За допомогою клавіш керування курсором учні (ІІ група) направляють квочку

до яйця із правильною відповіддю. В ігровій формі учням пропонується 12 арифметичних прикладів на 2 дії. За допомогою клавіші управління курсором (клавіші зі стрілками) він керує квочкою. Навколо квочки розташовано яйця, на кожному з них  написано число. Коли квочка натикається на яйце, вона розколює його, і з нього вилуплюється курча. Завдання учня – знайти яйце, яке містить відповідь на запропонований приклад. Якщо приклад розв’язано правильно, курча, що вилупилось, приєднається до квочки і буде рухатися за нею. Якщо ж учень розбив яйце з неправильною відповіддю, то курча буде хаотично рухатися по галявині.

Фізкультхвилинка

-Нас запрошує до себе в гості планета «ПіснеЗнайка».(Під супровід Піснезнайки

діти виконують рухи і співають таблицю множення).

*Під мелодію української народної пісні «Ой у полі криниченька»

5 на 9 є 45, а 5 на 5 лиш 25.

5 на 10 є 50, а 5 на 7 лиш 35.

*Під мелодію української народної пісні «Частушки»

2 на 4 буде 8, а 4 на 7 – 28.

4 на 4 є 16 , а 3 на 6 - 18.

*Під мелодію української народної пісні «Ой, дівчино, шумить гай»

Ми тадлицю проспівали

І знання вам показали.

В корабель ми свій сідаєм

І до праці поспішаєм.

8.Завдання з логічним навантаженням.

-Полетіли далі. У нас на шляху астероїд цікавих задач. Щоб уникнути зіткнення, треба розв՚язати задачі.

* Що більше 3 п՚ ятірки чи 5 трійок ?

* Стоячи на вазі двома ногами, індик важить 8 кілограмів. Якою буде маса індика, коли він стане на одну ногу ?

* На березі росте 4 великі гілки. На кожній гілці по 5 яблук. Скільки всього яблук росте на дереві ?

-Ми успішно обійшли астероїд. Прямуємо до планети «Задачна». Наш корабель

доганяють космічні пірати. Якщо швидко розв՚ яжемо задачу, то вони не здоже-

нуть нас.

9.Розв՚язування задачі.

а)самостійне читання задачі.

б)повторення складу задачі.

-З яких частин складається задача ?(умови, запитання, розв’ язання, відповіді)

в)повторення задачі за скороченим записом.

3 л

? у 5 разів>

г)Аналіз задачі

-Чи можемо одразу дати відповідь на запитання задачі?

-Про що дізнаємося спочатку?

-Якою дією? Чому?

-Про що дізнаємося у другій дії?

-Яку дамо відповідь на запитання задачі?

-Яке ще запитання можна поставити до даної задачі?

(Скільки всього молока надоїли?)

1) 1+3=4(л)

2) 4*5=20(л) (Коментований запис задачі)

10.Складання задачі за скороченим записом

35 кг

10кг

? у 5 разів <

1)35+10=45 (кг)

2)45:5=9 (кг)

-Молодці! З задачами ви справилися, тож полетіли далі.

VІ. Узагальнення і систематизація отриманих знань.

1.Робота з геометричним матеріалом

- Ми продовжуємо нашу подорож. Прямо по курсу метеорит «Геометричний».

Раптом почався метеоритний дощ. На ваші парти впали метеорити(частини танграму).

На ваших партах ви бачите схеми. Вам потрібно викласти обрану тваринку .

(Вчитель показує малюнок найбільшого метеорита Гоба, знайденого в Африці 1920 році. Його вага 60 тон, довжина - 9 м ).

Взаємоперевірка в парах

Домашнє завдання

691 (розв՚ язати задачу),

690 (порівняти значення числових виразів).

VІІ.Підсумок уроку. Рефлексія.

Самооцінка

-Ми наближаємося з вами до сузіря «Успіху».

-Яку тему вивчали на уроці? Давайте ще раз згадаємо таблицю ділення на 5.

-Візьміть сигнальні картки. Нехай вони неначе зорі у космічному просторі загоряться відповідями.

- Зелений все вдалося.

- Жовтий майже все вдалося.

- Червоний є ще над чим попрацювати.

Додаток Б

Рис.1

Схеми таграма

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.