До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
6
міс.
1
1
дн.
1
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Формування культурологічної компетентності учнів.

Опис документу:
У посібнику розглядаються культурологічні аспекти сучасної мовної освіти, урок української мови як транслятор культурної інформації, культури народу загалом, культури людини, яка сама створює її, користуючись мовою. Основна увага приділена шляхам розвитку культурологічної компетентності учнів через форми та прийоми роботи на уроці української мови з дидактичним матеріалом відповідного змісту.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ТЕТЯНА РОГАЛЬСЬКА

Формування культурологічної

компетентності учнів 5 -11 класів

на уроках української мови:

прагматичний аспект

Методичний посібник 1

Тетяна РОГАЛЬСЬКА

Формування

культурологічної компетентності

учнів 5 -11 класів

на уроках української мови:

прагматичний аспект

Методичний посібник

Ужгород

Видавництво «Ґражда»

2016

Рогальська Т.

Формування культурологічної компетентності учнів 5 -11 класів на уроках української мови: прагматичний аспект. Методичний посібник. – Ужгород: Ґражда, 2016. - ???с.

ХХІ століття справді можна вважати віком культурології, справжнього діалогу культур. Засвоюючи мову, людина не тільки пізнає світ, але й вчиться жити в ньому, набуває ціннісних орієнтирів, глибше проникає у вітчизняну та світову культуру, збагачується духовно, співвідносить знання, отримані в школі, з досвідом повсякденного життя – тобто усвідомлює своє місце у сучасному суспільстві. Відчуття приналежності до рідного народу, його історії, культури є запорукою формування повноцінного члена суспільства. У рамках компетентнісного підходу до навчання української мови надзвичайно важливим є реалізація культурологічних завдань. Наші психолого-педагогічні спостереження стали свідченням того, що використання у навчально-виховному процесі культурологічного дидактичного матеріалу сприяє формуванню цілісної образної системи знань не лише сугубо мовного аспекту, але й такого, що формує особистість як ідентифікатор нації. Метою цієї роботи є демонстрація деяких шляхів формування культурологічної компетентності учнів на уроках української мови як одного із засобів реалізації соціокультурної змістової лінії навчальної програми.

Розраховано на молодих учителів, учителів-практиків загальноосвітніх шкіл.

Рецензенти:

Гнаткович Т.Д., завідувач кабінету методики викладання суспільно-гуманітарних та художньо-естетичних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук;

Ребрик Н.Й., проректор з наукової та виховної роботи Закарпатської академії мистецтв, доцент кафедри культури та суспільно-гуманітарних дисциплін, кандидат філологічних наук;

Опачно О.І., методист кабінету методики викладання суспільно-гуманітарних та художньо-естетичних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах

науково-методичною радою

Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти

(Протокол № від грудня 2016 року)

Тетяна Рогальська, 2016

Видавництво «Ґражда», 2016

ЗМІСТ

ВСТУП_________________________________________________________________________

РОЗДІЛ 1.

ХХІ СТОЛІТТЯ – ВІК КУЛЬТУРОЛОГІЇ___________________________________________

РОЗДІЛ 2.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МОВНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ__________________

РОЗДІЛ 3.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ______________________

РОЗДІЛ 4.

ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АСПЕКТУ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 5-11 КЛАСАХ____________________________________

ВИСНОВКИ_____________________________________________________________________

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА____________________________________________________

ДОДАТКИ____________________________________________________________________

ВСТУП

Одним з напрямів гуманізації освіти в Україні є визнання людини як особистості і найвищої цінності суспільства. У її формуванні важливу роль відіграє рідна мова. У демократичному суспільстві соціокультурний підхід до вивчення рідної мови є одним із напрямків гуманізації освіти, визнання людини як особистості і найвищої цінності суспільства.

Рідною вважається мова своєї нації, мова предків, що пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхнім духовним надбанням. Звичайно, діти засвоюють рідну мову в сім'ї від своїх батьків. Однак специфічні умови, у яких тривалий час жив наш народ, і ті чинники, що породили національний нігілізм, байдужість до мови і культури свого народу, спричинили ситуацію, коли значна частина українців не знає рідної мови або володіє нею недосконало, бо втратила культурологічну базу її засвоєння. А без відчуття приналежності до рідного народу, його історії, мови, культури, причетності до творення майбутнього своєї держави (і  тим самим – власного майбутнього!) неможливо стати повноцінним членом суспільства. Засвоюючи мову, учні повинні пам'ятати, "що рівень розвитку рідної мови відображає рівень духовного розвитку нації: словник - це те, що нація знає про світ, а граматика - це те, як вона про цей світ говорить."1

Бо саме в дитинстві «…відкриваєш материк, котрий назветься потім – Україна», 2- писала Л. Костенко.

Виходячи з цього, можна констатувати, що культурологічний аспект навчання і виховання на уроках української мови - актуальна проблема сучасної шкільної освіти. Тому стандарти мовної освіти орієнтують учителя не лише на навчання учнів граматики, орфографії, пунктуації, а й на формування мовної та духовної культури школяра. Навчання рідної мови повинно поєднуватись з вихованням свідомого ставлення до неї як духовної, моральної і культурної цінності народу, яка є основою для виховання патріотизму та справжнього громадянства.

В основу цієї роботи покладена актуальна проблема сучасності - виховувати людину культури. Вирішення цієї проблеми ми пов’язуємо з розумінням освіти як найважливішого компонента культури і основного каналу її передачі підростаючому поколінню.

Дослідженням цієї проблеми займалися такі науковці т вчителі-практики, як М.І. Пентилюк, Т.Д. Гнаткович, Потапенко О.І., Потапенко Г.І., В, Зарицька, Т. К. Донченко, Є. Більченко, М. Боровик, Т. Бугайко, Л.І. Ярова, К. Пономарьова, Г. Корицька та ін.. Загальним висновком таких досліджень можна вважати той факт, який констатує необхідність наповнювати соціокультурну змістову лінію, яка є засобом опанування національних, загальнолюдських культурних і духовних цінностей, культурологічним матеріалом – здійснювати реалізацію соціокультурного принципу, в основі якого лежить вивчення мови на базі створеної українським народом оригінальної і яскравої культури, відображеної в міфології, традиціях і звичаях, усній народній творчості тощо. Аналіз програм, підручників, навчально-методичного інструментарію засвідчує необхідність подальшої систематичної і цілеспрямованої роботи над реалізацією соціокультурної змістової лінії,

Актуальність проблеми полягає в необхідності формувати соціокультурну, культурологічну компетентність учнів як таку, що сприятиме піднесенню ролі української мови в державі, відповідатиме тим процесам реформування національної освіти, які наявні в суспільстві. Реалізація соціокультурологічної мети навчання передбачає не лише набуття учнями певних знань, необхідних і достатніх для спілкування, а й виправдане використання їх в житті.

Мета роботи – звернути увагу вчителя-словесника на деякі шляхи формування соціокультурної компетентності учнів на уроках української мови; запропонувати вправи, котрі філолог може використати під час реалізації вищеозначеної змістової лінії.

Основна мета цієї роботи передбачає наступні завдання:

- розкрити поняття «культурологічна компетентність»;

- конкретизувати зміст, що формує культурологічну компетентність;

- проаналізувати можливості культурологічного підходу під час навчання української мови;

- продемонструвати способи використання культурологічного матеріалу на різних етапах навчальної діяльності та їхні результати;

- забезпечити умови для навчання й виховання особистості, сформованої на основі самоідентифікації зі своєю нацією.

А ще дуже хочеться, щоб питанням національної культури сьогодні приділялося якнайбільше уваги, бо в наш час, коли Україна в небезпеці, коли її землі топче важкий чобіт російського окупанта, коли наша батьківщина стікає кров’ю, коли часто нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього носія української культури набуває особливо важливого значення. Практична реалізація культурологічних основ змісту освіти допоможе вчителю-словеснику формувати  гідне  майбутнє нашого народу.

РОЗДІЛ 1

ХХІ СТОЛІТТЯ – ВІК КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Мова – культура – особистість – суспільство. ХХІ століття справді можна вважати віком культурології, справжнього діалогу культур. Засвоюючи мову, людина не тільки пізнає світ, але й вчиться жити в ньому, набуває ціннісних орієнтирів, глибше проникає у вітчизняну та світову культуру, збагачується духовно, співвідносить знання, отримані у школі, з досвідом повсякденного життя – тобто усвідомлює своє місце у сучасному суспільстві.

Освітній простір України в сьогодні проходить через якісні зміни, і особлива роль в умовах обновленого навчального процесу належить мовній освіті – українській мові як предмету вивчення і явищу національної культури. Сьогодні роль української мови навіть виходить за рамки навчального предмету: у сучасному контексті уроків українська мова повинна сприйматися як особливе національне явище, яке втілює в собі історичну й естетичну пам’ять народу, яка є джерелом знань у різних сферах національної і загальнолюдської культур. Сам термін «культура» багатозначний. Ним можна охарактеризувати культуру конкретної епохи, культуру і ментальність народу, тієї чи іншої сфери життя. Найважливіші культурні надбання носять назву ціннісних. Об’єднані в одне ціле, вони утворюють ідеальну модель, за якою повинно жити суспільство. Культура, по суті, стає трансформацією бажаного в явне, у життя суспільства.3 Тобто наука і мистецтво, релігія і література, міфологія і філософія, які засновані на єдиному підході, стають зрозумілими всім членам суспільства, які спілкуються однією мовою. Тому в сучасних умовах розвитку української державності, відродження національної культури, духовності, усвідомлення самоідентичності завдання вирішення проблем навчально-виховного через культурологічний підхід до навчального процесу повинно стати на перше місце.

Відповідно до мети та пріоритетів вивчення української мови навчальна програма поділяється на чотири змістові лінії, кожна з яких покликана забезпечити той чи інший аспект вивчення мови (мовленнєву, мовну, соціокультурну й діяльнісну, або стратегічну). Кожна лінія програми виконує свою функцію, має свої завдання. Якщо мовленнєва і мовна лінії містять критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень учнів, то соціокультурна лінія має загальний характер, підпорядковуючись двом основним лініям. Відповідно її виконання контролюється опосередковано. Крім того, зміст соціокультурної лінії не носить лінійного характеру, що часто утруднює її дотримання на уроках. У той же час у Програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що «Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних, загальнолюдських культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум».4 Отже, соціокультурна лінія (особливо культурологічний матеріал) в рамках компетентнісного підходу до навчання української мови надзвичайно важлива: у рамках її реалізації учні отримують знання особливостей національної культури, у них виробляються уміння користуватися цими знаннями, а також знаннями, отриманими на уроках з інших предметів через українське слово; матеріальна і духовна культура народу стають невід’ємною частиною людської сутності; формуються духовні та моральні основи світогляду у відповідності до загальнолюдських норм та специфіки національної культури. Одночасно формуються лінгвістичні, мовленнєві, комунікативні уміння, удосконалюються всі види мовленнєвої діяльності – тобто проходить результативний процес формування мовної особистості, процес формування людини як громадянина.

Чому ми саме так вважаємо? Мова якнайтісніше пов’язана з культурою, вона виростає з культури, відображається у ній, виражає її. Центральним образом соціокультури є людина як носій цієї культури. Загальна мовна ситуація, компонентом якої є мовний статус, мовна політика, формує ціннісні орієнтири, норми поведінки, які роблять представника відповідної культури національно ідентичним. Носії української мови та культури складають мовний портрет соціуму, нації. Аналіз фундаментальних понять культура, ментальність, національний характер, мовна картина світу допомагає виробити нові методологічні та методичні підходи до викладання української мови.

Теоретичний зміст цієї проблеми нерозривно пов’язаний із завданнями науки лінгводидактики - бажанням знайти найбільш раціональні шляхи і методи викладання української мови через соціокультурний зміст вправ на уроках української мови. Вважаємо, що це є важливим на всіх етапах вивчення мови: на початковому етапі закладається підмурівок, на базі якого здійснюється увесь процес оволодіння мовними знаннями і навичками; наступні етапи вивчення мови продовжують закладений психологічний настрій, продовжують формування бажань оволодіти феноменом духовної культури, яка відображає історію народу, менталітет його культурно-історичного середовища. Сьогодні, в умовах інтеграції у світову культуру, питання соціокультурної освіти є особливо гострим, актуальним, тому що вже само по собі має вигляд необхідної складової інтеграційного світоглядного потенціалу. «Формування світогляду учнів, їх ціннісних орієнтацій, системного сучасного соціального і гуманістичного мислення в навчальному процесі детермінується системою об'єктивних та суб'єктивних факторів. До останніх належать інтеграційні процеси в освіті».5

Однією із форм інтеративного навчання вважається злиття навчального матеріалу в єдиному курсі, його гуманітаризація. З огляду на це використання на уроках української мови текстів історичного, етнографічного, мистецького, фольклорного, міфологічного змісту повинно займати значне місце. Така своєрідна тематична інтеграція сприятиме узагальнено-понятійному, методологічному досягненню мети навчально-виховного процесу. Тому учнівську особистість бажано розглядати як таку, що є суб’єктом власного розвитку, а характер її розвитку – як такий, що визначається соціокультурними понятійними підходами. Наші психолого-педагогічні спостереження стали свідченням того, що використання у практиці уроків культурологічного дидактичного матеріалу сприяє формуванню цілісної образної системи знань не лише сугубо мовного аспекту, але й такого, що формує особистість як ідентифікатор нації. Одночасно варто зазначити, що досить багатий фактаж підручників усе ж є недостатнім, особливо з огляду на територіальні відмінності і пов’язані з ними звичаї, традиції, тип відносин у соціумі.

РОЗДІЛ 2

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МОВНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Культуроло́гія — це наука, яка вивчає специфіку розвитку матеріальної та духовної культури цивілізацій, етносів, націй у конкретно-історичному періоді, їх взаємозв'язки та взаємовпливи.6 Цей термін запропонував у 1909 р. німецький філософ Вільгельм Освальд, він розрізняв культурологію і соціологію. Терміном «культурологія» описувались явища, які формують і становлять культуру як феномен суто людської діяльності. Соціологію сьогодні розуміють як науку про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження.  У наукових та публіцистсичних джерелах почав також з’являтися терміни «соціокультурологія»7 «соціокультурологічний аспект».8 За будь-якого формулювання дані терміни передають необхідність досліджувати, аналізувати, вивчати об’єктивні явища людської цивілізації як при чинно-наслідкові зв’язки, адже все з чогось виникає та на щось перетворюється. Мовний процес, на нашу думку, можна вважати результатом взаємодії естетичних, етичних, історичних, загальнокультурних факторів.

Основним об’єктом соціокультурології є взаємозв’язок і взаємодія культури мови в процесі формування культури нації. Мова виступає транслятором культурної інформації, культури та історії народу загалом, культури людини, яка сама створює її, користуючись мовою. Бо саме через мову вивчаються національні форми буття людини, суспільства. Звідси випливає, що предметом соціокультурогії повинні виступати мовні одиниці, які усталились як еталон, бо зафіксовані в міфах і легендах, фольклорі, поетичних і прозових творах, метафорах і фразеологізмах, символах, прислів’ях і приказках тощо. Цей напрямок науки розглядає і міфологізовані мовні одиниці – міфологеми і архетипи, звичаї і повір’я, обряди і ритуали, закріплені мовними засобами. Візьмемо для прикладу хоча б фразеологізм: у ньому відображається не цілісний світ, а міфологема, тобто важливий персонаж чи ситуація, які можуть переходити з одного виду творчості в інший. Ще один важливий аспект соціокультурології – фразеологічний фонд мови як надзвичайно цінне джерело відомостей про культуру та історію народу, його менталітет, норми моралі, поведінки тощо. Одним словом, через мову засвоюється національна культура, що сама по собі є необхідною умовою існування і розвитку нації. Життя нації неможливе без зберігання та передачі культурних цінностей. Отже, поняття «людина» - «мова» - «культура» взаємопов’язані. Людина – це особистість, яка виражається у мові, тому центральним поняттям сучасної методики викладання повинно стати поняття «мовна особистість». Ідеальна модель мовної особистості може бути досягнута не лише тоді, коли учень оволодіє поняттями мовної лінії, але й тоді, коли усвідомить себе носієм як загальномовної, так і загальнонаціональної культури.

Питання взаємодії мови і культури можна розглядати в таких аспектах:

  • мова як показник загальної культури людини;

  • мова як феномен загальної культури людини, культури входження у суспільство;

  • мова з її естетичною функцією як скарбниця культури народу, її берегиня і засіб передачі досвіду від одного покоління до іншого.

Адже в культурі українського народу наявні такі реалії, які можемо назвати скарбницею загальнолюдської культури, а незнання їх унеможливлює буття сучасної цивілізованої людини. Наприклад, окремий мовний концепт (вода, земля, рослини, хліб, слово, правда, свобода, віра, батьківщина, Україна тощо) – ніби згусток культури у свідомості людини, тобто те, у вигляді чого вона входить у внутрішній світ людини. Тому у матеріалі культурологічного змісту важливим є наявність фонової лексики: лексичний фон – це все, що несе дане слово в дійсності. Наприклад, за словом «батьківщина» стоїть цілий ряд понять: мати, батько, рідне село чи місто, річка, гори, рідна школа, друзі, звичаї, обряди, боротьба, падіння і злети, воля і життя тощо. Конотативна лексика (Конотація (лат. co(n) — префікс, що означає об'єднання, сумісність, і notatio — позначення) — сумарне чи тотальне значення слова, як описове, так і емоційне. У лінгвістиці використовується для опису супутнього емоційно-експресивного значення мовної одиниці, яке пов'язане з описовим значенням та яке доповнює його.)9, яка, окрім основного значення, несе емоційне навантаження, сприяє набуттю важливих додаткових відомостей (наприклад, калина – і символ країни, і символ жіночої долі, і символ безсмертя; дуб – і символ сильної людини, і символ людини недалекої тощо).

Основною одиницею формування мовної культури вважаємо текст, оскільки саме через нього учень отримує можливість засвоїти нові знання, цінності, закріпити моральні та естетичні позиції. Художній же текст взагалі виконує функцію особливу: він передає явища і процеси національної культури, будучи одночасно частиною цієї самої культури. Так, твори письменників різних епох відображають ту культурологічну ситуацію, яка відповідала певній епосі. Спираючись на концепти, властиві характеру життя народу в певний історичний чи соціальний період, письменники створюють яскраві метафористичні картини, які повертаються до народу через мовне сприйняття, даючи імпульс розвитку його духовності. Робота на уроці з такими текстами необхідна як запорука збагачення інтелектуального, морального, духовного світу школяра - майбутнього носія національних цінностей. Тому вчитель повинен поряд із вирішенням завдань основної мовної лінії ставити і вирішувати наступні завдання, спрямовані на:

- виховання інтересу до історії своєї країни;

- звичаїв і традицій українського народу, його духовних, етичних, естетичних досягнень;

- повагу до мов і культур інших народів;

- почуття поваги до минулого свого народу та інших народів;

- виховання любові до природи як невід’ємної частини національної самосвідомості;

- інтерес до історичних пам’яток;

- повагу до образного слова тощо.

Наша практика показала, що для реалізації поставлених завдань потрібно використовувати наступні типи навчального матеріалу:

  • при вивченні конкретного матеріалу варто використовувати конкретні дидактичні тексти, які допомагають вихованню вище згаданих почуттів школяра;

  • на уроках необхідно використовувати краєзнавчий, історичний матеріал;

  • необхідно постійно нагадувати, що найбільший прояв патріотизму – це любов до рідної мови.

Адже у свій час ще К. Ушинський зазначав, що, засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не лише слова, їх видозміни, але і величезну кількість понять, поглядів на предмети тощо10. Найбільший народний педагог – це слово. Через те у ході навчання мови необхідно виявляти її національне коріння, проникати у народну мудрість, через творчу діяльність відкривати і засвоювати красу мови. І цьому якнайбільше може сприяти робота над соціокультурним дидактичним матеріалом.

Шляхи формування лінгво-соціокультурологічної компетентності ми бачимо в наступному:

  • методичні розробки уроків, елементів уроків, дидактичних частин, які поряд із системним вивченням мовних одиниць ілюстрували б культурологічний підхід до викладання матеріалу;

  • знайомство з реаліями культури і вироблення інтересу до них, що сприятиме формуванню відповідної ціннісної орієнтації;

  • усвідомлення національно-культурного компоненту мовних одиниць (робота зі словом, засвоєння фразеології, сприйняття тексту як породження відповідної епохи, соціокультурної ситуації).

Відповідне орієнтування методики викладання української мови допоможе краще зреалізувати компетентнісний підхід у навчанні: у центрі уваги за будь-яких обставин перебуватиме людина – носій мови і культури, а сама мова сприйматиметься як вираження культури. HOMOSAPIENSEXPLORANS – людина розумна, дослідник – вербально фіксує людську сутність, спрямовану на самоусвідомлення та творчість.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Як зазначено в Програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів, навчальний предмет «Українська мова» «…посідає особливе місце серед шкільних предметів, бо є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, а отже, і потребує рішучішого переорієнтування процесу оволодіння учнями знаннями про мову й формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок до повноцінного засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державним стандартом».11 Змістове наповнення соціокультурної лінії передбачає підбір соціокультурного матеріалу (народознавчого, історичного, мистецького, освітнього тощо), на який не відводяться навчальні години. Але при цьому роль діяльнісної лінії визначається як така, що створює умови до мотивації у навчанні, забезпечує здатність організувати свою працю для досягнення результату, «дає змогу вибудувати цілеспрямовану лінію поведінки для успішного виконання певного завдання; сприяє удосконаленню загальнонавчальних умінь, оволодінню творчими, естетико-етичними вміннями, які визначають успішність мовленнєвої діяльності».12 Реалізація цієї лінії проводиться в процесі роботи над опрацюванням мовного матеріалу основної, мовної, лінії. Тож, готуючись до уроку, учитель повинен передбачити конструктивне поєднання усіх змістових ліній Програми, щоб під час вивчення мовленнєвознавчих понять не зациклюватись лише на їх засвоєнні, формуванні умінь і навичок, але й досягти цілісного результату – виховати мовну особистість як духовну, високоморальну, творчу, здатну стати повноправним членом соціуму. При плануванні уроків, підготовці до них потрібно прогнозувати засвоєння учнями ціннісних понять. Подаємо варіант прогнозованого результату розвитку соціокультурних компетенцій:

Засвоєння ціннісних понять на уроках української мови

Сфери відношень

Ціннісні орієнтири

Фундаментальні

Моральні

Духовні

Національні

Я і українська мова й література.

Народ, нація.

Пам’ять.

Патріотизм, незалежність.

Мова, скарб.

Я і Батьківщина (її природа,

історія)

Україна, земля, природа.

Любов, пам’ять роду, честь, гідність, обов’язок.

Патріотизм, правда, совість, духовність, працелюбство.

Покаяння, героїзм, благочестя, віра, воля.

Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня).

Людина, творчість, мистецтво, мала Батьківщина.

Добро, краса.

Жертовність, пам’ять роду, солідарність, необхідність.

Духовність, повага, гордість.

Я і мистецтво (традиційне й професійне).

Мистецтво, істина, ідеал.

Краса, правда.

Солідарність, самосвідомість.

Пам’ять, повага.

Я і ти (члени родини, друзі, товариші ).

Сім’я, родина.

доброта, милосердя, самопожертва, вірність, допомога, пам’ять роду.

Жертовність, альтруїзм.

Любов, працелюбність, щедрість, милосердя.

Я і ми (класний колектив, народ, людство).

Людина.

Дружба, взаємодопомога, підтримка.

Солідарність, необхідність, вірність.

Оптимізм, лад, вірність.

Я як особистість.

Розвиток, творчість.

Відповідальність, позитив.

Благочестя.

Цілісність.

Дидактичним матеріалом для уроків української мови можуть слугувати твори декоративно-прикладного мистецтва, живопису, музики, літератури, які впливають на емоційну сферу людини. Варто використати такі прийоми, як культурологічний коментар, культурологічна довідка, культурологічна характеристика, постановка проблемних питань, засобом яких соціокультурний компонент пов’язується з аналізом твору, культурологічний аналіз тощо.

З лінгводидактичної точки зору джерелом пізнання історії країни, духовних витоків народної творчості, формування світогляду, ціннісних орієнтирів можуть бути усі перераховані джерела за умови, що саме вони є засобом відображення світу, джерелом культурологічної інформації. На всіх етапах навчання велике значення має, звичайно, робота з розвитку мови та формування понятійного багажу. Так, наприклад, великий інтерес в учнів викликає робота з розшифрування власного імені, прізвища (варто провести її у 5 класі) - асоціації переносять учнів до початкових джерел становлення України. При цьому активно збагачується словниковий запас, бо нові слова з незнайомим значенням, які зустрічатимуться в усному та писемному мовленні, на основі аналізу, асоціацій стають зрозумілими. Учні переконуються, що між словами виникають глибинні зв’язки. Асоціативне мислення, яке розвивається в процесі такої роботи, стає значним поштовхом до розвитку творчих здібностей, розширює кругозір дітей. З метою збагачення словникового запасу учнів на уроках української мови можна поставити наступні завдання:

  • розвивати засобом слова інтерес учнів до культури, історії, звичаїв, традицій;

  • навчати учнів знаходити шляхи розуміння лінгвістичного і культурологічного значення слова;

  • створювати умови для позитивного психологічного і мотиваційного настрою щодо вивчення мови у взаємозв’язку з культурою;

  • збагачувати словниковий запас школярів через засвоєння національної лексики;

  • розуміти національні відмінності синтаксичних та стилістичних фігур (особливо доцільною при цьому вважаємо роботу з фразеологізмами, прислів’ями, приказками).

Дієвими формами і методами, які допомагають досягти поставленої мети, вважаємо наступні:

  • робота з прислів’ями та приказками, які відображають матеріальну і духовну культуру народу;

  • роботу зі словниками (тлумачним, етимологічним, словотвірним, античної міфології);

  • складання «словника» застарілих, діалектних слів;

  • підготовка комплексу вправ і творчих робіт, які відображають культуру українського народу;

  • складання лексичних, орфографічних, синтаксичних вправ соціокультурного характеру;

  • використання міжпредметних зв’язків (історія, географія, етика тощо) як предмету інформаційної культури;

  • інформаційний пошук;

  • дискусії, круглі столи;

  • свята;

  • заочне відвідування музеїв, виставок;

  • метод проектів;

  • використання на уроках мови різнотипних інтеграцій: предметної, діяльнісної, тематичної;

  • використання у навчальному процесі елементів народних ігор;

  • самоосвіта учнів тощо.

Роботу над формуванням соціокультурної компетентності рекомендуємо проводити комплексно, але при цьому треба передбачити реалізацію поетапної мети. Кожен етап виконує свої завдання і допомагає зреалізувати конкретну мету. Пропонуємо наступну культурологічну модель школи (КМШ).

Культурологічна модель школи

Завдання директора школи в КМШ

Завдання вчителя в КМШ

Завдання учня в КМШ

Завдання суспільства в КМШ

Активні можливості управління освітнім процесом, бачення його перспектив, прогнозування розвитку і росту.

Бачення місця свого предмету в загальному освітньому полі; пропозиції щодо системи методичних напрацювань та критеріїв, що містять компоненти самосвідомості, формують соціокультурну особистість; бажання і вміння намітити рух від репродуктивної системи уроків до пошукової і продуктивної.

Поетапне формування самосвідомості; право вільного вибору свого місця в соціумі; формування себе як людини не субкультури, а культури.

Становлення громадянина, який продукує, творчо визначає свій життєвий шлях.

Варто відмітити важливий компонент: від простого поновлення способів спілкування з учнем ми не прийдемо відразу до високої духовної культури. Позитивна стратегія намітиться лише тоді, коли сформуються кардинально нові способи відношень між учителем та учнем: сумісна продуктивна діяльність, конструктивне спілкування у процесі навчання. Тому необхідно відходити від авторитарності, що обов’язково якісно вплине на хід навчального процесу, характер навчального предмету. Наукові знання, моральні принципи, світоглядні установки повинні формуватися у процесі навчання як особистісні переконання, що виробились як результат інтелектуальних та духовних сил. Класичний раціоналізм повинен замінюватися полілогічністю сучасної свідомості як свідомості Homosapiens. До речі, існує дуже вагомий спосіб навчитися мислити – продовжувати старі думки. Звідси випливає, що мета навчання на уроках української мови не може обмежуватися формуванням класифікаційних, комунікативно-пізнавальних умінь та навичок, а необхідно формувати й компетенції культурологічні – тієї ланки знань, яка є необхідною складовою історії і культури свого народу.

Пробудження інтересу до слова

На етапі діяльності «учитель – учень» у першу чергу постає питання пробудження інтересу до слова. Для цього можна з матеріалу підручника, методичних посібників, текстів різних джерел відібрати слова, які досить добре мотивують ціль, і на кожному уроці працювати над ними невеликими «порціями». Можна згруповувати їх за темами, додаючи до кожного виду роботи на уроці. Це допоможе слову увійти в активний словниковий запас учня, тобто вживатися ними в усному та писемному мовленні. Наприклад, поетапно проводимо лексичну робота: «калина, барвінок, верба, тополя // калина, барвінок, верба, тополя – символи України // калинова кров, калинова сльоза, барвінкові очі, стелиться, як барвінок, вербова гілка, вербова вода, вербова доля, тополиний сум, струнка, як тополя…». Наступним етапом може бути записування готових речень або їх складання з даними словами та словосполученнями, складання творів з використанням цих концептів як ключових. Теми творів бажано сформулювати так, щоб вони дали змогу проявити учням якомога більше самостійності та творчості, наприклад: « Чому плаче самотня верба…», «Беру до рук я кетяг калиновий…», «Барвінковий сум», «А тополі шепочуть щось небу…» тощо.

Способом, що наочно демонструє нерозривний зв’язок мови і культури українського народу, може бути етимологічний аналіз слова. Цей аналіз здійснює по відношенню до учня великий емоційний вплив, створюючи умови для осмисленого розуміння лексичного значення слова, його запам’ятовування, допомагає зосереджуватись на тому чи іншому мовному явищі і тій чи іншій стороні історії чи культури. Наприклад, під час етимологічного аналізу слова «покров» учні дізнаються, що корінь «-кров» використовувався для називання не тільки того, що щось покриває, але й зі значенням «захист», «покровительство», «хустка, яка покриває голову нареченої»; дізнаються, що воно є старослов’янським за походженням; релігійний, міфологічний матеріал допомагає зрозуміти значення свята Покрови – тобто як концепт слово закріплюється на соціокультурному рівні.

Реалізація функціонального принципу аналізу мовних культурологічних одиниць повинна націлювати вчителя на організацію уроку «від моделі до моделі», «від тексту до тексту»13: від аналізу граматичної форми слова в тесті до продукування тексту, у якому мовні одиниці є засобом реалізації теми, основної думки тексту. Зручність роботи з текстами полягає в тому, що в них можна знайти відображення чи не всього змісту культурологічної компетентності: історії мови, історії народу, української культури, культури міжнаціонального спілкування тощо. Тому бажано, щоб аналіз тексту був комплексним і проводитись приблизно за таким планом:

  • визначення теми тексту, бесіда за його змістом;

  • мовний аналіз тексту, визначення текстоутворювальної функції слів;

  • визначення основної думки тексту, позиції автора, так званих «розпізнавальних знаків» на рівні композиції, граматики, лексики.

Це дасть змогу усвідомити ідейно-змістову цілісність змісту тексту через його мовну форму і використовувати основні концепти у власних висловлюваннях. З одного боку, це допоможе виробити необхідні навики, а з іншого, - привчає школярів до життєвих умов, у яких можливе використання набутих знань. Складання висловлювань з опорою на допоміжні матеріали, отримані в ході попередньої роботи, допомагає учням усвідомити і вимоги до культури мовлення, і цінність набутого культурологічного досвіду – у результаті вибудовується цілісна картина внутрішнього світу випускника школи. Тобто, концептуальний аналіз спрямований не лише на роботу із засвоєння значення слів, але й на вияв їхнього культурного змісту, бо саме слово служить посередником між мовою та культурою. Тому модель концептуально аналізу бачимо наступною:

  • створення словникового портрету слова (рівень тлумачного та енциклопедичного словника);

  • створення контекстуально-метафоричного портрету слова (на рівні словосполучень і мікротексту);

  • створення словесного портрету концепту (на рівні тексту в діалозі культур).

Для прикладу наведемо роботу над наступним текстом:

Чому українці хочуть носити вишиванку

Українська вишиванка завжди користувалася популярністю. Її носили і носять дорослі і діти, чоловіки і жінки, українці та іноземці. Були часи, коли вишиту сорочку одягали лише на тематичні заходи. але сьогодні вона знову стала звичною частиною гардеробу.

Чому вишиванка користується такою повагою, любов’ю?

По-перше, це одночасно зручний і безпечний для здоров’я одяг. Адже традиційно вишивають на полотні або льоні, а такі тканини чудово пропускають повітря і вологу, не викликають алергії, є приємними для тіла.

По-друге, вишивана сорочка вважається потужним оберегом. Наші предки вірили в силу вишитих візерунків, і ця віра генетично, асоціативно передалася нам. Адже кожен елемент вишивки має своє значення, а всі разом бережуть людину від негараздів.

По-третє, вишиванка поєднується з будь-яким одягом: шкільною формою, джинсами, навіть шортами різних фасонів. Людина у вишиваній сорочці має елегантний, яскравий, оригінальний та водночас стриманий вигляд.

По-четверте, вишиванку здавна вважають символом і гордістю української культури. Вона передає і береже традиції наших предків. Вишита сорочка – як патріотична пісня, як гімн.

Саме тому вишиванка є улюбленим, популярним одягом в Україні.

Пропонуємо таку методику роботи над текстом:

  • установити лексичне значення слова «вишиванка» (за тлумачним словником);

  • установити його «внутрішню форму» ( на основі етимологічного та історико-культурного аналізу);

  • установити словотворчі зв’язки слова;

  • проаналізувати сполучуваність слова з іншими словами рідної мови, у тому числі в народнопоетичному та літературному аспекті;

  • скласти асоціативний кущ до слова /слова-асоціації можна використати і з тих, які зустрічаються у тексті, а також додати «свої»/ - (сорочка, мати, радість, захист, краса, намисто, елегантність, оберіг, сад, калина, маки, любисток, барвінок, Україна, любов тощо); такий вид роботи орієнтує учня на позитивну структуру етичних концептів;

  • визначити тему та основну думку тексту;

  • переказати текст детально;

  • переказати текст творчо: наприклад, до кожного аргументу додати власну оцінку або доповнити текст власними судженнями;

  • здійснити пошукову роботу (матеріальний, етичний зміст слова; обряди і звичай, пов’язані з ним; використання у фольклорі; статистичні дані легкої промисловості, приватного сектору бізнесу, тощо);

  • записати текст під диктовку (можна використати методику написання диктантів-продовжень, вільних, вибіркових творчих диктантів);

  • створити власне асоціативне висловлювання, використовуючи засоби різних стилів (як рефлексію такий вид роботи бажано продовжити на наступних уроках).

У результаті проведеної роботи зростає інформаційний багаж знань учня, закріплюються граматичні навички, орфографічна та синтаксична грамотність, розвивається мовлення, активізується емоційна сфера діяльності учня тощо. Емоційний вплив може бути настільки значний, що творчі роботи учні складають у формі віршів. Наводжу до прикладу один із них /для ілюстрації результативності культурологічної лінії на уроках української мови і далі наводитиму зразки учнівської лірики як показники розвитку творчих здібностей учнів:

Я ось перед вами – маленька вкраїнка,

Очиці зоріють, як дві намистини,

І серденько б’ється так лунко і дзвінко,

Бо я українка, бо я – українка!

Я вмію складати чудові казки,

Я вмію намисто збирати в разки,

А ще я щоднини, вірніше, щоранку,

Вдягаю на себе свою вишиванку.

Тканину беру, що ще ткала бабуся,

І пряжу барвисту, що є у матусі –

І квітне барвінком моя вишиванка,

Любистком і маками – квітами ранку.

Вони берегтимуть мене від біди,

Вони додаватимуть сили завжди,

У них – моя віра, мої сподівання,

Тому вишиванку вдягаю щорання.

Я мрію людей всіх вдягнуть в вишиванки

З узорами квітів, що квітнуть при ґанку, –

Вони значно кращою зроблять людину,

Розкажуть планеті усій про Вкраїну.

/Наталя, 7 клас/

Аналогічна рефлексія, викликана емоційним станом, спостерігалась і після уроку розвитку мовлення – робота над переказом «Калина».

Калина

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба й калина. Правду каже прислів’я: без верби й калини нема України. З давніх-давен наш народ опоетизував цей кущ, оспівав у піснях. Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Дітям, аби ті не нівечили цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз.

Справді, калина цвіте насамкінець весни, коли вже відходять заморозки.
Тож; не дивно, що колись цю рослину цінували особливо. Не було, здається, хати, біля якої не кущувала б калина. Як забіліють квіти, дівчата ними коси прикрашають. А вже коли достигали, їх вішали попід стріхою. Йдеш, бувало, селом – хати, неначе в коралах, червоніють густими намистинками.
У народній медицині, очевидно, не було помічніших ліків од застуди, ніж калиновий чай. Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали гільце молодої.
Побачу цю ніжну, тремтливу дівчину-красуню, і наринають світлі спомини дитинства…

Якось пішли ми з мамою на урочище, щоб запасти на зиму калинових кетягів. Мама зупинилася біля куща над криницею і мовила: «Ось тут стояла колись наша хата. Як тільки ми побралися з твоїм батьком, одразу й оселю заходилися зводити. А під осінь я висадила біля застільного вікна кущ калини. Чи то земля така родюча, чи тому, що поливала, тільки швидко розрослася. Соловейко на ній гніздо звив і щовесни нам оддячував піснями. Згодом, як ти мав з’явитися, тато із пагона змайстрував сопілку. Було таке повір’я, «якщо зробити з калини сопілку, в сім’ї неодмінно з’явиться син — продовжувач роду. Так воно чи ні — суди сам. Але коли переїздили, я ні за чим так не тужила, як за калиною.
Коли вже ув’язували в пучки ваговиті грона, мама попрохала: «Може б ти, синку, пересадив калину, щоб гарний споминок був і мені, і тобі?» За кілька днів у нашому городі вже світилися сизуваті пагони. Дбайливі мамині руки викохали їх, і невдовзі біля вікна зацвіла першим квітом калина. Завжди, коли я приїжджав у гості до неньки, вона одразу ж нагадувала: «Ось глянь, яка красуня! А пам’ятаєш, як ми її садили? Тепер, коли тебе довго немає, я дивлюся на неї і згадую: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте»
.
Немає вже мами, але є калина — мамина мудрість, мамине безсмертя…

Нині я часто буваю в рідному селі. Заможно живуть люди. На рівненьких, дбайливо доглянутих грядках кущує полуниця, рання городина, парникові квіти. «Ходовий товар» нині в пошані, його оцінюють ринковим попитом. І все ж сумно і боляче, що поряд з достатком часто виростають по селах високі паркани.

Кущ калини біля материної хати. Це не тільки окраса, а й глибокий символ. Це наш духовний світ, наша спадщина. Кущ калини опредметнює і красу й духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій. Хіба не про це говорить народна поезія: калиновий міст, калинова сопілка, калинова колиска? Мені здається, що тому, хто не посадив на обійсті калини, а ще гірше — коли викорчував — ні йому, ні його дітям ніколи не почути найніжнішої, найбентежнішої у світі пісні. Ії може подарувати лише сопілка з маминої калини (за В. Скуратівським).

Проведена робота з використанням вищезгаданих етапів допомогла учням творчо виконати домашнє завдання – скласти асоціативний твір на основі почутого про калину. Одним із таких творів став учнівський вірш:

Зажурилась калинонька Край мого вікна.

З тихим сумом зазирає

В шибочку вона.

- Чом сумуєш, калинонько,

Що прийшла зима?

Не журися, пурпурова,-

В тім біди нема.

Не зів’януть на морозі

Твої ягідки.

Слід пухнастий залишають

На снігу пташки..

- Не страшні морози люті

Моїм ягідкам:

Звеселяю ними око,

Роздаю пташкам.

Та чомусь частіше сняться

Ранки весняні,

Ніжна пісня соловейка

З дум не йде мені.

З соловейком-бо співала

Пісню твоя мати,

І мене вона зростила

Під вікном, при хаті…

/Роман, 8 клас/

Безперечно, результати такої роботи є свідчення глибокого засвоєння культурологічного значення слова як символу, як концепту, які зрощують дитину з рідною землею, батьківською хатою, – одним словам, виховують особистість, здатну продовжувати духовні, ментальні традиції українського соціуму.

Методичні рекомендації щодо роботи з фразеологічними одиницями

У формуванні мовленнєвої культури, носіями якої є люди, здатні бути об’єктами власного життєвого досвіду, тобто носіями високої особистісної культури, велику роль відіграють фразеологічні одиниці. Проблемам збагачення мовлення учнів школи присвятили свої дослідження А. Богуш, Е. Плахта, М. Вашуленко, Г. Онкович, Г. Михайловська, Г. Шелехова, Є. Голобородько, Т. Ладиженська та багато інших. Лінгвокультурологічний аспект цих мовних одиниць сприяє становленню національної мовної особистості. Існує навіть статус – «національно-прецендентний» (Прецедентний текст — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті — та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку).14 Його невід’ємною складовою є оволодіння фразеологічним багатством рідної мови. Адекватне сприйняття фразеологізмів, правильне їх уживання є «безсумнівним показником емоційного освоєння рідного слова. Добірна, фразеологічно багата мова не лише навчає, а й виховує сентенціями, які містяться в ідіомах, прислів’ях, приказках, примовках, відкриває глибини й самої мови – криниці».15 Чому?

У фразеологізмах відображаються історичні факти, реальний історичний досвід; вони несуть інформацію і про будні повсякденного життєвого досвіду; вони відображають характер, звичаї і традиції народу; через них передаються культурологічні установки і стереотипи, еталони й архетипи. Ці невеличкі вирази – своєрідні мікросвіти, які фіксують у собі так звані моральні закони, здоровий глузд, стаючи при цьому душею будь-якої мови, неповторним відображення духу і своєрідності нації. Кожен фразеологізм є значним внеском у багатозначну картину національної культури, національного буття, бо зберігає і передає менталітет народу, його культуру від покоління до покоління. Але, на жаль, рівень володіння фразеологізмами випускниками школи є недостатнім, навіть низьким. Можливо, причини цієї недостатності - в підходах до розроблення навчальних програм і підручників з української мови, відсутності належного зв’язку в роботі над фразеологією між початковою, середньою й старшою школами; брак вправ і завдань, метою яких була б різнобічна робота над фразеологічними одиницями. Тому пропонуємо працювати над фразеологічним багатством української мови, поділивши його на окремі структурні типи (ми використовуємо класифікацію Ф. Медведєва).16

1.Прислів’я (життя прожити – не поле перейти; на віку – як на довгій ниві; нове тепер у нас життя, нема старому вороття та інші).

2. Приказки (собака на сіні; не всі в дома (в кого); п’я те колесо до воза; ні риба ні м’ясо; сьома вода на киселі; нечистий на руку; буде і на нашій вулиці свято; загляне сонце і в наше віконце;заткнути за пояс тощо).

3. Крилаті вислови (У нас нема зерна неправди за собою; Вогонь в одежі слова; Чуття єдиної родини та багато інших).

4. Різні ідіоматичні словосполучення (байдики бити; баляндраси точити; пальці знати; задніх пасти та інші).

5. Мовні штампи, кліше (здоровенькі були; просимо завітати; приділяти увагу та інші).

6. Каламбури (правда твоя, що на вербі груші, на осиці – кислиці; тринди-ринди – завтра празник; на вовка помовка, а зайці кобилу з’їли )[6,7].

Для роботи над фразеологією української мови пропонуємо апробовану модель

уроку (10 клас, вивчення розділу «Лексикологія»).

Модель уроку

Етапи уроку

Завдання уроку

Методи

1

Лінгвістична розминка

Сприяти формуванню мовних норм (орфоепічних, лексичних, граматичних, орфографічних, пунктуаційних).

Наочний, словесний

2

Робота за темою уроку:

-індивідуальні повідомлення учнів;

- класифікація мовленнєвих помилок при вживанні фразеологізмів

Створити умови для спілкування, поглиблення знань з теми.

Метод творчих завдань, проблемно-пошуковий, словесний, наочний

3

Вирішення лінгвістичних завдань:

- робота з підручником (виконання вправ);

-підготовка до ДПА;

- розв’язування тестів типу ЗНО

Навчати учнів шляхом виконання практичних завдань находити фразеологізми у тексті, визначати їхнє лексичне значення, вживання урізних мовленнєвих ситуаціях.

Практичний

4

Творча робота з текстом:

- слово вчителя;

- аналіз тексу учнями;

-складання текстів.

Сприяти розвитку аналітичних умінь у роботі з тексом, активації самостійної діяльності учнів, розвитку усного мовлення, навичок дослідницької роботи.

Усний виклад знань учителем, частково-пошуковий

Для лінгвістичної розминки варто підібрати слова, пов’язані теоретично з темою уроку, пояснити їхнє значення, поставити за потреби наголоси; дати словниковий диктант зі слів експресивного значення, повторити відомості про синонімію та антонімію в українській мові, переносне значення слів (практичні вправи); можна попрацювати зі словотвірним ланцюжком, типами граматичного зв’язку слів у словосполученні тощо.

На етапі роботи за темою уроку учні роблять індивідуальні повідомлення про фразеологію: історію фразеології, типи фразеологізмів, їх походження синтаксичну роль ідіом, місце фразеології в українській лексикології тощо. Для класифікації та аналізу мовленнєвих помилок вчителю варто підібрати тексти, висловлювання, у яких неправильно трактується зміст фразеологізму, порушується його склад, спотворюється, замінюється лексичне значення та ін..

На етапі вирішення лінгвістичних завдань проводиться робота з підручником (учитель з поданої системи вправ вибирає ті, які найкраще допоможуть досягти мети і завдань уроку), опрацьовується текст на доцільність чи недоцільність вживання фразеологізмів (можна відібрати із системи вправ підручника або запропонувати, наприклад, свій):

«Важко бути самотнім, тому усі прагнуть мати друга. Тоді постає питання: яким має бути друг?

  На мою думку, друг вже з першої розмови повинен привернути мою увагу, запасти мені в серце. Бути ввічливим, щирим, надійним. Наріжним каменем у нашій дружбі має бути гарне ставлення, цікаві розмови та пригоди, а не одноманітні сірі будні. Друг має бути гострим на язик, але ні в якому разі не обмовляти, говорити, що попало. Він повинен чітко висловлювати думки, бути цікавим співрозмовником. Таким, про яких говорять: за словом у кишеню не полізе. І, певна річ, повинен бути розумною, начитаною людиною, багато знати, тобто бути не в тімя битим. Повинен бути працьовитим – таким, про яких кажуть: працює, закотивши рукава. У складній ситуації друг не повинен залишити тебе в біді, накивавши пятами. А ще ввважю, щоб дружба була міцною та щирою, в неї кожному треба вкласти душу».

Варто використовувати і тексти-дослідження фразеологізмів у творчості українських письменників-класиків. Так, наприклад, створюючи портретну характеристику Кайдашихи, І. Нечуй-Левицький використовує такі оцінні фразеологізми:

«Вона стояла над душею в Мотрi, наче осавула на панщинi, а сама не бралась i за холодну воду»17; «Мотря подавала обiд на стiл, а мати сидiла за столом неначе в гостя»18; «Вона догадалась, що її свекруха недобра i що пiд її солодкими словами ховається гiркий полин»;19«Мати всю важку роботу скидає на Мотрю, а сама тiльки походеньки та посиденьки справляє»20; «Кайдашиха проїхала коло шинку, де стояла купа чоловiкiв, гордовито пiдняла голову й „добридень” людям не сказала»21; «Кайдашиха стала шута, як безрога корова»22; «Кайдашиха таки випила чарку, хоч i скривилась, як середа на п’ятницю»23. Наведені фразеологічні одиниці допомогли письменнику створити портрет зверхньої, пихатої свекрухи, а їх аналіз на уроці мови поглибить знання учнів про живу розмовну народну мову.

Роботу з самостійного складання тексту з використанням фразеологічних одиниць можна виконати на уроці або, за браком часу, залишити її на домашнє завдання. Наводимо зразок тексу – міні-твору, складеного учнем під час уроку:

«Я розповім вам історію зі шкільного життя. Вона сталася безпосередньо зі мною. Одного разу ми писали контрольну з фізики. Завдання саме з цього предмету я ніколи не вмів довести до ладу. Ми завжди вирішували ці завдання разом із моїм сусідом по парті. Без напарника я був як без рук. Але цього разу він тихою сапою перебрався на вільне місце поблизу відмінника. Звісно, він сунув туди, як переїжджа сваха, щоб самому списувати. Ось тобі й маєш! Упродовж усього уроку я свердлив друга очима, сподіваючись пробудити його совість. Але в мого товариша й за ухом не свербіло. Залишившись з контрольною сам на сам, звичайно, я спершу сів на мілину. Але не став здаватися та понаписував у зошиті всього, що тільки зумів. Мені тоді здалося, що роботу я виконав без ладу і складу. Я був певен, що схоплю двійку, і тому дуже здивувався, коли мені поставили аж дев`ять балів. Виходить, я сам непогано впорався з фізикою. Мені аж світ прояснився!»

Переконані, що робота над українською фразеологією на уроках української мови повинна проводитись не епізодично, а стати системою. Тільки тоді фразеологічний матеріал стане благодатним, дієвим на шляху формування соціокультурної мовної особистості.

Методика проведення диктантів за текстами культурологічного характеру

Диктант – один із найрезультативніших видів роботи у практиці викладання української мови. Для того, щоб підтримати інтерес учнів до їх написання, варто проводити цей вид роботи не тільки за традиційною методикою, а й розширювати, вдосконалювати її. Досвідчений учитель може сам скласти диктант, але при цьому варто памятати, що тексти культурологічного характеру часто можуть бути великими за обсягом, тому що повинні містити багато інформації. На проведення диктанту за традиційною методикою часто не вистачає часу на уроці, тому пропонуємо й інші види диктантів, подаючи коротку інформацію щодо їх проведення.

  1. Безперервний диктант. Це навчальний вид диктанту, коли під диктовку вчителя поступово, на декількох уроках, записується зв’язний текст. На кожному наступному уроці завдання можна ускладнювати. Після запису повного тексту можна запропонувати самостійну творчу роботу.

  2. Взаємодиктант. Учні працюють у парах, по черзі диктуючи текст. Після цього проводиться взаємоперевірка. Можна використовувати диференційований вид роботи.

  3. Зоровий диктант за поданим текстом. Текст не записується, а учні усно пояснюють усі орфограми і пунктограми в ньому.

  4. «Скарбничка мудрості». Із зачитаного вчителем тексту виписати прислів’я, приказки, крилаті вирази. Порада: відвести для цього виду диктантів окрему сторінку в зошиті чи окремий зошит.

  5. Відтворений диктант. Учитель зачитує текст, колективно опрацьовується написання окремих слів, виразів. Повний текст диктанту відтворюється диференційовано або пропонується виконати роботу вдома.

  6. Вибірковий диктант. Використовується як навчальний і контрольний. Може супроводжуватися завданням.

  7. Графічний диктант. Записується не весь текст, а його запропонована схема., наприклад, графічно відтворюється граматична основа речення, ускладнення тощо.

  8. «Запам’ятай». Записується не увесь текст, а лише слова на певну орфограму.

  9. «Конструктор». Учитель диктує текст не повністю, учні додумують його. Тексти учителя і учня звіряються. Це вид творчих диктантів.

  10. «Ерудит». Після прослуханого тексту учні, доповнюючи чи продовжуючи його, складають свій і зачитують.

  11. «Улюблені рядки». Учні записують не всі речення, а лише ті, які їх найбільше подобаються.

  12. Диктант за аналогією. Диктант творчого характеру, подібний до твору. Прослуховується текст, за яким учні складають аналогічний.

  13. Вільний диктант. Перехідний вид роботи між диктантом і переказом. Учні «своїми» реченнями передають зміст абзацу. Можливе додаткове завдання.

  14. Цифровий диктант. Застосовується для контролю. Учитель повідомляє, якою цифрою позначити ту чи іншу орфограму, граматичну форму тощо. Учні записують лише цифри.

  15. «Ланцюжок». Учням роздаються записані на картці речення (по одному реченню на учня), вони їх запам’ятовують і записують по-пам’яті. Після цього по-черзі зачитують. Таким чином за короткий проміжок часу записується і озвучується великий текст.

  16. «Похідний» диктант. За два-три дні до уроку у різних частинах класу розвішується текст диктанту, учні вивчають його, а на визначеному уроці записують по-пам’яті. Використовується як вид диференційованого завдання.

Такі види диктантів допомагають уникати одноманітності, зацікавлюють учня, сприяють збереженню у пам’яті інформації.

Робота з художніми творами культурологічної спрямованості

Перспективи для мовного розвитку і морального виховання учнів передбачає і культурологічний підхід, в основі якого наявна інтеграція курсу мови та літератури. Художній твір – це мистецтво словесності. Літературознавчі орієнтири тісно пов’язані зі світоглядом, моральними принципами, житєвими інтересами, естетичними ідеалами. На уроках української мови варто звертатися до літературних текстів. Спостереження за мовою художнього твору - це його аналіз на уроці мови, який нерідко закінчується творчими роботами. Фрагменти кращих художніх творів, які стануть зразком як для висловлення свого ставлення до предмету обговорення, так і для збагачення словникового запасу учнів, допоможуть учням і розвинути граматичні навички, і глибше пізнати літературний процес, і стануть запорукою глибшої роботи над словом, бо при цьому спостерігають його красу, учаться цінувати його значення. Так, на уроках української літератури у 8 класі вивчається «Роксоляна» О. Назарука. З уривками іншого твору, який переносить нас в епоху середньовіччя, знайомить із життям жінки-українки, – «Роксолани» П. Загребельного – варто попрацювати на уроках мови. Наприклад, наступні уривки можна запропонувати для роботи на уроках під час вивчення синтаксису, зокрема теми «Ускладнене речення» (проектуємо на електронну дошку, попередньо тлумачимо значення окремих слів).

1. «Колись була їжачком під кленовим листочком, мама звала її сонечком, батько - королівною, приспівувала собі співаночки, пострибуючи на одній нозі, висовувала від насолоди язичок, показувала білому світу: «Ось!» Кортіло їй швидше вирости, рвалася з дитинства, як з тенет. Куди й чого?

Тепер відчувала себе дорослою, кров струмувала в її дужому, гнучкому тілі, груди рвали сорочку, незбагненні млості нападали зненацька майже так само, як настирливі брати Баб'яки, потайні й лихі, як маленькі собачки: то спалять штани на кравцеві Янові Студеняку, то смикають за бороду самого райцю Голосовського, то вкрадуть казана в лудильників-циган, то накірчать котрусь з дівчат, ледве й порятується. Від Баб'яків Настася втікала так, що й не вловили жодного разу, та хіба знала, від кого втікає? Певне, настав такий для неї час, пора наспіла, коли штовхав тебе якась сила до людей, а ти вибираєш самотність».

2. «Мабуть, і врятувалася завдяки своїй дивній звичці втікати з дому поночі. Бо татари налетіли на Рогатин уночі, прокралися тихцем одразу крізь усі брами, забили всі вулиці, оточили всі доми, кам'яниці й церкви, а тоді підпалили весь Рогатин, виганяючи людей з помешкань, бо звикли вбивати й хапати на просторі».

3. «Покинута всім світом, ніби вчинила якісь великі злочини. А вона ж невинна й праведна, мов щойно народжене пташеня. Кому про це розкажеш? Іов теж був справедливий, а зазнав найтяжчих нещасть. Чи вже воно так судилося всім невинним і справедливим?»

4. «Пробувала рятуватися, відвертаючи очі на мури Стамбула. Починалися від Золотого Рогу. Темне каміння, циклопічні скелі, могутні брили, зубчаті корони веж то чотирикутних, то круглих, тесане каміння й червона плінфа мурів, руїни притулених до мурів стародавніх палаців, глибочезні рови, наповнені вже й не водою, а уламками колишніх святинь і жител, травою, зіллям, стовбурами звалених дерев, хащами; десь за ровами широка дорога, викладена білими плитами, мабуть, ще за грецьких імператорів, на схилах ровів - латки городів, тоді знов дикі зарості, плющ, юдине дерево з квітами неприродної барви, вигоріла на сонці трава, віслюки з червоними в'юками на спинах, круглоголові чоджуки».

5. «З безмежного Стамбула, з його ненависті й муки безкінечної кинуті тепер були в тишу цього притулку, в тісняву дерев'яної клітки-в'язниці, де волю замінено решітками на вікнах, старими килимами на підлогах, подушками-міндерами, безладно розкиданими між мідним начинням, курильницями, речами незнайомими, химерними, безглуздими й ворожими.

З жінок знято залізні нашийники. Нарешті, нарешті! Показано, де вода, де все, чого вимагають природні потреби. Хоч і навіки, може, поховані в цих чотирьох стінах, але врятовані від пожадливих очей і живі, живі!»24

Над визначенням ускладнювальних засобів працюємо традиційно – пошуком та аналізом звертань, вставних слів, відокремлених членів речення, вдаючись одночасно і до аналізу художнього тексту (лексичні, стилістичні вправи). При цьому збагачується інформаційний та естетичний досвід учнів щодо стражденного життя і подвижництва жінки-українки. На підсумковому уроці з теми пропонуємо написати твір «Невипита чаша жіночої долі» (вибір жанру твору залишаємо за учнями) з використанням ускладнених речень. Естетичний вплив двох творів української літератури виявляється настільки значним, що окремі учні підходять до цього справді творчо – пишуть твір у формі вірша. Ось один з них:

Картинно так стояла, і в полоні

Прийдешніх днів, майбутньої борні,

В молитві-думі стиснувши долоні,

Молилась Богу й рідній стороні.

Клячали весни, зеленіли дерном,

Ати(на чужорідних моріжках)

Долала в думах те колюче терня,

Що проросло на зболених стежках.

Десь там, за морем, що сховалось в небо,

Твоя країна, руська сторона…

Прийдеш до неї чи прийде до тебе?

А поки що – розлука, чужина.

Чужинські очі жадібно й глузливо

Твою красу впивають в погляд свій,

Чекають кроків пагубно-зрадливих –

І небо враз згорнулося в свій!

Не треба неба, ні! Не треба й сонця!

І весни душу зболену ятрять,

Тужливо плине думка, бо в віконці –

Стожари вже ледь тліючих багать.

О Роксолано, донько України,

Плин часу гірко скапує сльозою,

Ти ж в часі – вічна: дочекалась днини,

Коли сльозина випала росою

І ніч світанком зазоріла ясним,

Зросивши щедро український лан,

І образ твій, божественно прекрасний,

Осяяв погляд нових Роксолан!

/Наталя, 8 клас/

Так допоміжний культурологічний матеріал допоміг учням виробити певні моральні, естетичні погляди, здійснити екскурс в історію нації, розвинути свої творчі можливості – тобто надзвичайно сильно вплинув на формування соціокультурної особистості. Працюючи у цьому напрямку, учитель повинен пам'ятати, що, відбираючи художні тексти для уроків української мови, для самостійної роботи учнів вдома, потрібно забезпечити можливість виконання завдань, спрямованих не тільки на діалог учня з текстом, але і тексту з текстом, на усвідомлення міжтекстових зв'язків. Тільки в цьому випадку твори, що використовуються при вивченні різних тем, утворюють єдиний узагальнений текст - простір культури. І чи не найдраматичнішою втратою для нашої школи було зникнення вчителя словесності, а відновлювати методику інтегрованої роботи з мовними одиницями варто уже хоча б тому, щоб забезпечити ріст духовного та творчого розвитку.

Культурологічне спрямування творів образотворчого мистецтва

Меті сучасної школи – виховати всебічно і гармонійно розвинену соціокультурну особистість – на уроках української мови має бути підпорядкована і робота над зразками образотворчого мистецтва. Саме вона формує художню культуру людини, що є одним із найважливіших чинників у становленні особистості школяра. Передбачає це і культурологічна лінія Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Адже «Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв – мистецтву жити на землі. Мистецтво вимагає знань»,25- писав Бертольт Брехт. Без сумніву, живопис часто розкриває сутність історичних процесів, передає внутрішній світ людини, реалії дійсності. В.Сухомлинський називав мистецькі твори віконцями, через які людина може збагнути тонке благородне бачення світу.

У повній мірі реалізувати взаємозв’язок літератури та інших видів мистецтва можна лише за умови достатньої мистецької підготовки вчителя, який володіє широким колом знань естетичного та мистецтвознавчого характеру, розуміє сутність мистецтва, його видів та жанрів, основних зображувальних засобів. Так, робота над картиною є дієвою уже хоча б тому, що вона базується на основі власних спостережень, формує самостійність і творчу ініціативу, розвиває здатність уважного відношення до значення слів, дає змогу працювати з мистецтвознавчими текстами, розвиває почуття прекрасного, повагу до національних мистецьких надбань, ріднить учня з природою, історією рідного краю, допомагає збагнути причинно-наслідкові зв’язки; при цьому в роботу задіюються всі духовні і творчі сили учня; мистецтво може показати людину кращою, ніж вона є в даний момент, а отже, розвине прагнення вдосконалюватись.

Програмою з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів передбачено твір-опис за картиною (6 клас). Цей вид роботи повинен сприяти вирішенню конкретних методичних та культурологічних завдань. Як цього досягти? По-перше, треба прагнути до того, щоб картина викликала певний емоційний стан, відтворила враження життєвого досвіду учнів. Так, працюючи над картиною В. В. Микити «Зима в Карпатах», передусім ставимо запитання:

- Чи бували ви в Карпатах? У яку пору року?

- З екскурсоводом чи самі?

- Чи могли б ви стати екскурсоводом у зимових Карпатах?

- Яке враження справили на вас зимові Карпати?

Даю завдання: усно передати побачене.

З метою реалізації соціокультурної мети варто дати учня і географічну, економічну довідки про Карпати (значний матеріал містить, наприклад, Вікіпедія).

З метою активізації процесів уяви, образного мислення пропоную прослухати і коротко проаналізувати художні твори. Наприклад, «Славні зими» Є. Гуцала: «Сніг ллється і ллється з неба, вже не перший день лине борошно найтоншого помолу, наче в невидних хмарах велетенський вітряк не стомлюється молоти на могутніх жорнових каменях зерно минулорічного врожаю. Ледь ущухне святкова лагідна, якась по-дівочому ошатна хуртовина, ледь осміхнеться земля сріблястим усміхом, що затремтить від обрію до обрію, як знову крутнулись крила вітряка, як знову в засіки посипалося зерно, як знову борошно посіялося згори, вивершуючи кучугури в полях і лісах, на обійстях, на дорогах, кладучи покосами замет за заметом.

Скоро занесено шляхи й стежки, їх розгрібають заступами й тракторами, тільки й балачок, що про зиму. Еге ж, давно такої зими не було, як сьогорічна, ото раніше зими вдавались на славу, з морозами й хуртечами, село так замітало, що через двері надвір не виберешся, а мусиш дертись через комин, як чорт, а коли не через комин, то на горище лізеш — і здираєш сніпки в стрісі, а зі стріхи — шубовсть прямісінько в сніг, загруз по пахви, не так ідеш у глибокому снігу, як пливеш, бовтаєшся, доплив-добовтався до воріт і завертай голоблі назад, бо скрізь неходжено-неїжджено, де-не-де з комина дим сотається, а то й зовсім поглухли комини, не димлять, і лиш снігурі над морем снігів цвітуть жаристим живим квітом, зимує село, вилежується на печах під кожухами чи в угрітому просі. Здається, отак до самої весни зимувало б, якби худоба не ревла по хлівах та не просила їсти, якби до криниці по воду не треба йти, якби по сірники чи гас до лавки не добиватись, але ж худоба сама себе не погодує, вода в хату сама не притече, сірники й гас не вродяться самі, отож маєш, народе, видобуватися з хатів надвір, маєш вигрібатися зі снігу, протоптувати стежки й дороги, маєш якось жити в морі снігу.

Славні зими стояли в старовину, є що згадати й розказати, та як ото баба не стане дівкою, так і справжнім зимам уже не бувати» (Є. Гуцало).26

Пропоную для прослуховування і вірш В. Сосюри «Зима»:27

Після проведеної таким чином роботи демонструю картину, розповідаючи одночасно про її автора, що має бути обов’язковим елементом роботи на такому уроці (В. Микита народився в с. Ракошино Мукачівського району 1 лютого 1931р. в родині лемків. Український живописець. Заслужений художник України (1975). Народний художник України (1991). Працює в галузі портрета, пейзажу та побутової тематики. Найповніше індивідуальність митця розкрилася в композиціях, що відтворюють життя і побут закарпатського села, пейзажі Закарпаття. 5 лютого 2006 року одержав Золоту медаль Академії мистецтв України. 28 лютого 2006 року указом Президента України нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня. У

2010 році оголошується почесним громадянином міста Ужгород. У 2010 році одержав обласну премію ім. Й. Бокшая-А.Ерделі за твір "Зсуви". У 2011 році нагороджується премією ім. Тетяни Яблонської за досягнення в образотворчому мистецтві.7 лютого 2011 року указом президента України нагороджений орденом Ярослава Мудрого IV ступеня).

Наступний етап роботи – бесіда безпосередньо за картиною, наприклад:

- Який настрій викликає у вас картина?

- Чи подобається вам цей пейзаж?

- Що ви відчули, дивлячись на неї? (Радість, тугу, захоплення, ностальгію тощо).

- Чи відчули ви дихання зими? Як саме?

- Чи вдалось художнику передати красу зимових Карпат?

- Чи відчули ви свіжість зими?

- З допомогою яких фарб художник передає гірський зимовий пейзаж?

- Чи відповідає їх вибір реальності та чи сприяє радісному настрою?

- Які кольори переважають? Які почуття хотів ними передати В. Микита?

- Чи чули ви про символіку кольорів?

- Що можете сказати про гори, небо, хатки…?

Продовжуючи роботу над картиною в єдності її змісту і форми, звертаємо увагу на її передній і задній плани, ракурс зображеного, кольори, відтінки, тіні. Проводимо колективну та індивідуальну словникову роботу, підбираючи прикметники, метафористичні вирази, епітети, експресивні слова, порівняння, синоніми тощо. Значення важких для розуміння слів варто звірити за тлумачними словниками. Досвід показує, що емоційний інтерес викликають твори, написані учнями школи раніше (шестикласники перебувають з ними ніби в одному соціумі). Зачитую (проектую) один з таких у формі вірша, пропонуючи порівняти його зміст зі змістом картини:

Білосніжна зима прилетіла на хмарах кошлатих,

Озирнулась навколо – і пензлик у руки взяла.

О, сталося дивнеє диво у рідних Карпатах –

Всі стежки-моріжки вона враз замела.

І висока гора, що недавно була чорно-синя,

І казкові хатки, заколисані в білому сні,

І стрімкий потічок, що співав нам пісні Верховини,

Стали враз невпізнанні, чарівні такі.

І бори, що стоять, як сторожа, на варті незмінно,

(Бо зелені смереки в чеканні малюнків нових) –

Все таке білосніжне, сріблясте, на диво спокійне,

Все заснуло у мареві снів зимових.

Кучеряві хмарки зупинились на мить у чеканні,

Причаїлись хатки – лише в’ється димок з димаря.

Небо – чисте, погідне – свою синяву зрання

Величезним шатром над усім розправля.

Чарівнице-зимо, скільки фарб є у тебе в запасі:

Білосніжні, сріблясті, блакитні, рожеві злегка..!

Ти береш в руки пензлик – і все зупиняється в часі,

Все, до чого торкнулась твоя працьовита рука.

Після такої роботи учні не лише добре справляться з головною метою уроку – скласти твір-опис за картиною, – але й переймуться любов’ю до рідного краю, його митців, збагатять свої культурні набутки, відчують себе романтиками, для яких рідний край є багатоликим, незрівнянним. Така робота також дає змогу зреалізувати поставлену мету з формування культуротворчості особистості.

Реалізація стратегічної лінії шляхом лексико-стилістичного аналізу художнього тексту (інтегрований урок)

Навчання української мови в сучасній загальноосвітній середній школі у світлі вимог державної національної програми “Освіта” (“Україна. ХХІст.”)28, концепції мовної освіти, проекту державного стандарту змісту шкільного предмету “Українська (рідна) мова” повинно бути спрямоване на формування особистості, яка вільно володіє мовними засобами в будь-якій мовленнєвій ситуації, аргументовано висловлює свої думки, дотримується правил мовленнєвого етикету. Відтак постає необхідність удосконалення технології уроку мови, способів і засобів навчання, надання пріоритету комунікативно-діяльнісному й функціонально-стилістичному підходам до вивчення мовних явищ. Сучасна методична література розкриває лише окремі питання, пов’язані з методикою застосування лексико-стилістичного аналізу тексту. Розв’язання цих питань спирається на здобутки лінгвістики, лінгводидактики, стилістики, лексикології, лінгвістики тексту, а також риторики, когнітивної лінгвістики, герменевтики, психолінгвістики.29

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія за Державним стандартом реалізується паралельно у мовленнєвій (комунікативній) і соціокультурній змістових лініях, збагачується за рахунок прагматичної лінгвістики.30 У Програмі також зазначено, що одним із напрямків роботи у старшій школі (профільне навчання) є розкриття стилістичних ресурсів одиниць фонетичного, лексичного, фразеологічного, словотворчого, морфологічного рівнів мовної системи та їх виражальних засобів; формування стійких ритмомелодійних умінь і навичок; ознайомлення зі стилістичною системою сучасної української літературної мови. 31

Методична література визначає декілька рівнів інтегрованості:

І рівень: навчальний матеріал інтегрується в межах одного навчального предмету;

ІІ рівень: об’єднуються понятійно-інформаційні сфери різних предметів з метою найкращого запам’ятовування інформації;

ІІ рівень: явища і об’єкти різних галузей знань порівнюються і співставляються (головна роль відводиться учителю);

ІV рівень: самостійне співставлення фактів, суджень, зв’язків, закономірностей, застосування набутих знань.

Лексико-стилістичний аналіз художнього тексту варто проводити на уроках мови у старших класах як завершальний, оскільки багаж знань учнів середніх класі з мови та літератури є недостатньо багатим, що не дає змогу належним чином досягти поставлених цілей. Крім забезпечення активної творчої діяльності на уроці, цей вид аналізу має великий розвивальний потенціал. Стилістичний аналіз є своєрідним продовженням будь-якого іншого лінгвістичного аналізу (фонетичного, фонологічного, морфемного, морфологічного, синтаксичного, лексичного та ін.), бо немає власне стилістичних одиниць мови — мовних одиниць, які були б тільки стилістичними. Роботу над лексичними домінантами можна проводити на основі вивченого твору з літератури: вдосконалюються не лише мовленнєві уміння інавички, а досягається мета текстово-образної асоціації на основі тих домінант, які безпосередньо пов’язані з мовною діяльність героя твору, мовою автора. Учні, працюючи над різнорівневими мовними одиницями, заглиблюються у конкретний комунікативний контекст, який переносить їх в епоху, зображену у творі. Така імпровізована комунікація забезпечує досягнення соціологічних цілей, бо дає змогу розширити світоглядні ідеали, етичні норми, виховує кращі моральні риси, якими володіли наші предки, поглиблює знання про національну культуру, виробляє правильну реакцію на навколишню дійсність адже під пером талановитого майстра мова стає явищем мистецтва. Проведення мовно-стилістичного аналізу художнього тексту (чи його уривку) спонукає мислити, запам’ятовувати, уявляти картини, образи, навіть трансформувати самого себе у відповідну епоху, життєву чи історичну ситуацію.

Пропонуємо модель уроку української мови в 10 класі профільного рівня як узагальнюючий тип уроку після вивчення розділу «Лексикологія» (конспект уроку розміщено у додатках):

Леся Українка «Бояриня»

Тема уроку: Роль лексем зображувально-виражального характеру у відтворенні психологізму героїв художнього твору, історичної епохи (на основі аналізу героїв драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня»).

Мета уроку: З’ясувати роль зображувально-виражальних засобів у створенні психологізму образів Оксани і Степана; виявити індивідуальні особливості мови дійових осіб; простежити лексико-стилістичні особливості української мови; виробляти навички роботи з канвою художнього твору; сприяти глибинному усвідомленню і розкриттю ідейного задуму автора та роль у цьому лексики твору, формуванню естетичного досвіду учнів; розвивати й стимулювати творчу діяльність учнів; виховувати відчуття краси і глибини художнього твору, гордість за українську націю.

Модель уроку

Етап уроку

Методи, форми роботи

Мета. Прогнозований результат

Наочність

І.Організаційно-вступна частина

Вступне слово учителя.

1.Націлити учнів на здобуття нових знань, вироблення необхідних умінь і навичок.

2. Мотивація вибору для лексико-стилістичного анлізу «Бояриню» Лесі Українки.

3. Усвідомлення учнями наступної лексико-стилістичної роботи

Портрет Лесі Українки; висловлювання про силу слова

ІІ.Повідомлення теми та завдань уроку.

1. Методом дедукції (прогнозування) виробити загальні положення щодо теми та мети уроку.

2. Створення сприятливих умов для роботи на уроці.

ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів.

Репродуктивна бесіда.

1. Активізація попереднього фонду набутих знань (пригадати засади лінгвістичного аналізу, лексичний склад мови з точки зору вживання, походження, морфемні та словотворчі рівні лексем, публіцистичність слова, слово-концепт тощо.

Таблиці

ІV.Поглиблення знань учнів, застосування набутих умінь і навичок.

Творчо-дослідницький.

Евристична бесіда.

Лабораторна робота за методом «кубування».

Робота методом «Грань».

Лінгвістичний коментар.

Лексико-стилістичний коментар.

Складання «кристалів» мовних партій.

Індуктивні вправи.

Складання «кристалів»

1. Подолати формальний підхід до вивчення художнього слова.

2.Удосконалювати вміння знаходити зображувально-виражальні засоби через поетику образів головних героїв.

3. Через екскурс у творчу майстерню Лесі Українки поглибити роботу над роллю слова у створенні художнього образу.

4. Розглянути взаємозалежність елементів поетики: композиції твору, віршування, художньої мови.

5. Знайти образи-символи, метафоричні образи, визначити їхню ідейно-художню роль у творі.

6.Знайти морфологічні засоби творення лексем зменшено-пестливого характеру, зробити висновки про мету їх вживання.

7. Знайти полемічну лексику, визначити її стильове навантаження.

8. Дослідити роль суспільно-політичних лексем.

9. Узагальнити публіцистизм мовних партій головної героїні драматичної поеми, визначити його роль у відтворенні реалій епохи.

10. Розкрити способи досягнення поетесою мовної культури головних героїв як одного із засобів творення їх характеристики.

11. Домогтися особитісної участі учнів до розв’язання актуальних проблем сьогодення.

Таблиці.

Алгоритми.

V. Узагальнення знань.

Складання сенканів.

Стратегія «Кола Вена».

«Вільний мікрофон».

1. Систематизувати і узагальнити знання учнів, набуті у результаті дослідження, виробляти уміння синтезувати матеріал, робити висновки на основі узагальнень.

2. Домогтися особитісної участі учнів щодо розв’язання актуальних проблем сьогодення.

Схеми («Кристал», «Кола Вена», «Гроно»).

VІ. Підсумок уроку.

Метод репродукції

Виявити навчально-методичні можливості для роботи на наступних уроках.

VІІ. Домашнє завдання.

Самостійна робота

Перевірити рівень засвоєння знань.

Результати роботи:

- учні бачать практичну силу слова;

- емоційно сприймають художній текст;

- володіють мовознавчими та літературознавчими поняттями;

- уміють аналітично мислити, синтезувати, узагальнювати;

- вільно входять у діалог з учителем, однокласниками, автором;

- тонко відчувають ліричну тканину тексту;

- навчені співвідносити загальнолюдські (вічні) теми з конкретно-історичними (реалії нашої складної історії).

Звичайно, методів і прийомів передачі культурологічної інформації є значно більше, але вважаємо, що вищенаведені допоможуть учителю-словеснику в реалізації соціокультурної лінії на уроках української мови. Лише застерігаємо: захоплення культурологічною інформацією не повинно перешкодити реалізації основної мовної лінії, треба знаходити «золоту середину». І ще дуже важливо, щоб методи і прийоми передачі культурологічної інформації були цікавими, викликали в учнів інтерес, а не відторгнення.

До уваги вчителів-початківців. Прослідкувати результати діяльності учителя в ході формування в учнів культурологічної компетентності дуже важко. Національну самосвідомість неможливо обрахувати в цифрах чи процентах. Але якщо спиратися на вимоги до засвоєння учнями української мови, то можна зробити висновки, що випускники середньої школи повинні самостійно продукувати мовні комунікативні одиниці у відповідності до ситуації спілкування, цілей суспільства відповідно до його розвитку, на основі сформованих ціннісних орієнтацій вільно входити у культурний мовний аспект, застосовувати соціокультурні знання і вміння, утверджувати себе як носія національних цінностей, усвідомлювати свої обов’язки як члена суспільства і відповідальність за долю країни. Модель комунікативної компетенції повинна вкладатися у формулу: «знання – їх практична реалізація». Її виконання дасть надію щодо побудови сучасного демократичного, конкурентноспроможного суспільства та створення культурологічного середовища для формування й утілення в життя національної ідеї, яка б дозволила Україні стати однією з найбільш розвинених держав світу.

РОЗДІЛ 4

ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АСПЕКТУ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 5-11 КЛАСАХ

Повернення до правічних джерел сприяє відновленню народних духовних традицій, повертає нас у лоно національних святинь. На уроках української мови необхідно використовувати багатющий фольклорний матеріал, який «…безпосередньо пов’язаний з природою та феноменом нашої неопалимості».32 Він є своєрідним екскурсом у глибину століть, духовним джерелом національних традицій. Пропонуємо ряд вправ соціокультурного спрямування на основі фольклорних джерел про рослинний світ України.

КАЛИНА

***

1. «Без верби і калини нема України», - каже образне народне слово. Росте калина по тінистих лісах, у гаях, дібровах, на зиму ж червоні кетяги калини вставляють поміж віконних рам – їхнє світло і зігріває, і радує. на схилах, на узліссях і лісових галявинах. Дуже часто поряд з іншими деревами. По всій Україні.

Її й біля хат садять. Калина коло хати - здавна найперша й найзначніша ознака оселі українця. Існує гарний звичай: біля щойно зведених осель на примітному місці в першу чергу висаджують калину. І поки посадять інші дерева в саду, кущі калини вже розростаються, милуючи зір білим цвітом навесні й рубіновими квітами ягід восени. Як символ надійного життєвого опертя, благополуччя й достатку.

Рубінові плоди калини здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. У народі живуть легенди про сміливих дівчат, які заводили у непрохідні хащі загони завойовників Батия, прирікаючи їх на загибель. Саме з крові цих самовідданих патріоток ніби й зросли калинові кущі (за А. Кондратюком). (156 сл.).

***

2. Калина – це той символ, що пам’ять людську береже, нагадуючи про милі краї. Калина – це символ батьківської хати, отчого краю, рідної землі.

Без калини не уявити пісенної народної творчості, а пісень про калину не злічити. Одні назви які барвисті, милозвучні: «Ой у лузі при дорозі зацвіла калина…», «Червоная калинонько, похилеє деревце…», «Ти, червона калинонько, чому листя опускаєш?», «Гей, у лузі червона калина…».

Із калиною в народній пісенній творчості дуже часто асоціюються патріотичні почуття, любов до Батьківщини:

Гей, у лузі червона калина, гей, гей, похилилася,

Чогось наша славна Україна, гей, гей, зажурилася.

А ми тую червону калину, гей, гей, піднімемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, та розвеселимо!

Калина в народних піснях живе, їй болить, вона промовляє, з нею радяться. Цвіт калини має заспокоїти серце, від туги його звільнити. Безліч пісень, легенд і порівнянь про калину назбиралося. А ще є поселення, що калиновим знаком помічені: Калина, Калинів, Калинів Міст, Калинка, Калинова балка, Калиновий Гай…

Надзвичайно образні, барвисті згадки про калину. Калина – це символ батьківської хати, отчого краю, рідної землі. Калина – це символ безсмертя, невіддільний від життя (за А. Кондратюком). (175 сл.).

Тема. ІМЕННИК. Поділ іменників на відміни і групи. 6 клас.

Вправа (текст 1,2). «Ажурна пилка»: виписати іменники І- ІІ відмін (за варіантами), поставивши їх у початкову форму. Визначити належність іменника до певної групи. Захистити свій вибір.

Тема. ІМЕННИК. Велика літера у власних назвах. 6 клас.

Вправа (текст 2). Виписати власні назви, пояснити їх правопис.

Тема. ПРИКМЕТНИК. Групи прикметників за значенням. 6 клас.

Вправа (текст 1,2). Розподільний диктант: виписати у дві колонки якісні та відносні прикметники. Захистити свій вибір.

Тема. ДІЄСЛОВО. Закріплення вивченого про дієслово. 7 клас.

Вправа (текст 1). Зробити морфологічний розбір виділених слів .

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Пряма й непряма мова. 9 клас.

Вправа(текст 2) . Виписати речення з прямою мовою, пояснити розділові знаки. Усно перетворити речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою. Чи можна 4 речення визначити як речення з прямою мовою? Відповідь обґрунтувати.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Складне речення і його ознаки. 9 клас.

Вправа (текст 1,2). Знайти складні речення, пояснити розділові знаки.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Речення з відокремленими членами. 8 клас.

Вправа (текст 1,2). Знайти речення з відокремленими членами речення, пояснити розділові знаки.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Правопис: тире між підметом і присудком. 8 клас.

Вправа (текст 1,2). Знайти речення з пунктограмою «Тире між підметом і присудком», обґрунтувати пунктограму.

Тема. БУДОВА СЛОВА. Повторення і поглиблення відомостей. 5 клас.

Вправа (текст 1,2). Знайти спільнокореневі слова, розібрати їх за будовою.

Тема. СЛОВОТВІР. Словотвірний розбір слова. 6 клас.

Вправа (текст 1,2). Знайти спільнокореневі слова, зробити словотвірний розбір. Доповнити словотвірне гніздо власними прикладами.

9 клас. Безперервний диктант (текст 1-2). Контрольний диктант (текст 2).

***

Кожен із нас усе життя пам’ятає пісні, які співала нам мама,– колискові. Вони передають материнську любов і ніжність. У своїх піснях матері виспівують своїй дитині щасливу долю, міцне здоров’я. Згадують при цьому калину: «На калині мене мати колихала…»
Калина оспівується і в календарно-обрядових піснях - веснянках, русальних, петрівчаних, весільних. У весільних піснях калина – символ щасливого родинного життя. На стіл перед молодими ставили колоски з калиною, обвиті червоною стрічкою, кетягом калини прикрашали коровай, щоб доля була багатою на любов, добро та діток. 
Багато пісень складено про калину. Багато з них знаємо й ми. Серед них є веселі й сумні. Є пісні, які, проводжаючи свого сина в дорогу, співала мати:

Підеш ти, сину, по Україні,

Тож не журись.
А як устрінеш в лузі калину,
То й прихились.

Парубок прощався зі своєю коханою, присягався їй у вірності, прохав її зачекати на його повернення. Вона на знак вірності дарувала йому пучечок червоної калини (за А. Кондратюком). (149 сл.).

Тема. ПРИКМЕТНИК. Групи прикметників за значенням. 6 клас.

Вправа. Вибіркове списування: виписати у дві колонки якісні та відносні прикметники, пояснити творення відносних прикметників. Зробити морфологічний розбір виділених прикметників.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ.

І. Пряма мова. Цитата. 9 клас.

Вправа. Пунктуаційний практикум «Пряма мова. Цитата».

ІІ. Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа 1. Пунктуаційний практикум «Однорідні члени речення»: записати речення з однорідними членами, пояснити розділові знаки.

Вправа 2. Знайти у тексті однорідні і неоднорідні означення. Самостійно скласти речення про калину, використовуючи однорідні і неоднорідні означення.

ІІІ. Відокремлені члени речення. 8 клас.

Вправа. Знайти речення з відокремленими прикладками, пояснити розділові знаки.

ІV. Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку. 9 клас.

Вправа. Зробити синтаксичний розбір 3 речення ІІ абзацу. Повторити відомості про просте ускладнене речення.

***

Дуже гарною буває калина не тільки навесні, а й восени, коли вкривається яскраво/червоними кетягами ягід, що нагадують корали. Ягоди/плоди на голках калини зберігаються дуже/дуже довго. Вони залишаються свіжими всю зиму.
Збирати калину до лісу або до річки ходили дівчата, як на свято. Вважалося, що дівчина, яка першою побачила кущ диво/калини, буде щасливою. Навколо куща дівчата водили хороводи, співали пісень, славили красу калини та кликали свою долю.

Першу гілку чіпляли за ікону і на причілку хати. Це означало, що в хаті живе дівчина-відданиця. Плодо/носне зілля калини з червоно/пурпурними плодами стало здавна символом мужності й вічної пам’яті (за А. Кондратюком). (96 сл.).

Тема. ОРФОГРАФІЯ. Написання складних слів. 6 клас.

Вправа. Виписати складні слова, знімаючи риску; пояснити написання.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Складне речення. 9 клас.

Вправа 1. Коментований диктант: пунктограми у складному реченні.

Вправа 2. Зробити синтаксичний розбір 1,5 речень.

***

Калина – це поетичний символ материнської любові, нашого краю та всього народу, нашої України. Вона уособлює все те святе, що тримає нас на землі, що робить нас людьми.
Калина – це й віра в те, що не дарма пролито кров за волю, що ми, сини й онуки полеглих у боях, будемо любити рідну землю й боронитимемо свій народ від усіх ворогів. Калину саджали на могилах тих, хто боровся за волю та незалежність українського народу як символ вічної людської пам’яті та незнищенності народу та його ідеалів. Якщо взяти в руки ягідку і вийняти плід – сплющену насінину, – то за формою вона нагадає нам людське серце. Мабуть, давно помітили це й наші пращури.

Калина – це наша рідна Україна. Любімо її завжди: і в горі, і в щасті, впиваймося із цілющого джерела її символів. Посадімо біля своєї оселі кущ калини, на щастя, на добро, на любов і славу нашої Україні, на наше безсмертя (за А. Кондратюком). (147 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ.

Правопис: тире між підметом і присудком. 8 клас.

Вправа. Знайти речення з пунктограмою «Тире між підметом і присудком», пояснити його вживання.

Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа 1. Знайти речення з однорідними членами, накреслити їхні схеми..

Вправа 2. Творчий диктант: записати текст по-пам’яті, доповнивши аргументами до тези «Калина – це наша рідна Україна».

Контрольний диктант. 8 клас.

***

Жила в одному селі дуже гарна дівчина. Помітив її якось воєвода і вирішив продати, щоб мати великі гроші. Але дівчина виявилася дуже швидкою і була б утекла, якби не зачепилася своїм намистом за кущ калини. Розсипалося намисто. Дівчину було спіймано, так і загинула вона в неволі. А на тому місці, де розсипалося червоне намисто, виросли кущі з криваво-червоними плодами. Це була калина (за А. Назаренком).

Тема. ВІДОМОСТІ ПРО МОВЛЕННЯ. Жанри мовлення. 7 клас.

Вправа 1. Скласти за текстом легенди оповідання.

Вправа 2. Додати до тексу обрамлення, записати.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Складне речення. 9 клас.

Вправа. Знайти складні сполучникові та безсполучникові речення, визначити смислові зв’язки між їхніми частинами, пояснити розділові знаки, накреслити схеми.

***

Калина застосовується в медицині; використовують і квіти, і плоди, і кору. Кору збирають навесні, квіти – в травні-червні, плоди – у вересні– листопаді. Квіти мають білий колір, бувають золотистого та рожевого кольорів. Ягоди

мають кисло-гіркуватий смак, що нагадує суміш валеріанки і яблук, але після морозів втрачають гіркуватість. Із плодів калини варять киселі, компоти, муси, печуть пиріжки і спеціальний хліб – калинники. Ще варять повидло, варення, мармелад, пастилу, соки, морси, приправи до м’ясних страв, екстракти. Ягоди покращують роботу серця, діють заспокійливо, лікують від задушливого кашлю, лихоманки, при охриплості голосу, від ракових захворювань, при гострих та хронічних запаленнях печінки та жовчних шляхів, від підвищеного кров’яного тиску, гастритів. Соком ягід полощуть горло при ангіні, змазують вугрі та лишаї на обличчі. Відвар кори звужує кровоносні судини і діє заспокійливо, має ранозагоювальні властивості Помітив її якось воєвода і вирішив продати, щоб мати великі гроші. Помітив її якось воєвода і вирішив продати, щоб мати великі гроші. (за А. Кондратюком). (125 сл.).

Тема. ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД. 10 клас.

Вправа. З’ясувати стильову приналежність тексту. Визначити тему, мету тексту, можливу мовленнєву ситуацію, стилістичні засоби. Доповнити текст інформацією про цілющі властивості калини.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа 1. Пунктуаційний практикум «Однорідні члени речення»: визначити речення з однорідними членами, доповнити ряди однорідних членів особисто підібраними однорідними членами речення.

Вправа 2. Проаналізувати однорідні члени речення, пояснити розстановку розділових знаків («Метод Прес».) Пояснити стилістичну функцію однорідних членів речення.

Вправа 3. Навчальний диктант.

***

Ми живемо у тривожний, але прекрасний час, у час, коли відроджуються національні традиції, відроджується все те, що було забуте з роками. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів, тварин. Є вони і в нашого українського народу. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки... Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

"Без верби і калини нема України", – каже народне прислів'я. Росте калина по тінистих лісах, у гаях і дібровах, на схилах, на узліссі, на лісових галявинах. Садять калину і біля хат, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від застуди лікувала.

А ще в народі кажуть: "Червона калина від ста хвороб лікує». Лікувальні властивості калини відомі людям здавна. Описані вони в перших українських травниках – збірниках рецептів і описів в XVI столітті. (Ягоди покращують роботу серця, заспокоюють). П'ють її від кашлю, при судинних недугах, високому кров'яному тиску.

Калина – символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів. Вона була потрібна в різних обрядах, коли приходили вітати батьків з народженням дитини, приносили хліб, як символ достатку, корінь життя, гроші, як символ багатства, і обов'язково калину, як символ краси, здоров'я рідної землі.

Використовують калину й у весільному обряді: кетягами прикрашають коровай, заквітчують гільце молодої. Калина біля материнської хати – не тільки краса, а й наша берегиня. Є прислів'я: «Мамина калина росте біля хати – сюди прилітають зозулі кувати». Матері привчають дітей саджати калину, доглядати за нею.

Василь Скуратівський згадує: "Мама казала: посади, сину, калину, щоб гарний спомин був тобі і мені. А тепер дивлюсь на кущ, що розрісся біля маминої хати. Неньки нема, але є калина – її мудрість, її безсмертя". (271 сл.)

Тема. ОРФОГРАФІЯ. Закріплення знань, умінь і навичок. Підготовка до ДПА. 9 клас.

Вправа 1. Диктант «Знавці»: знайти у наперед проробленому тексті якнайбільше орфограм, пояснити їх.

Вправа 2. Виділені слова поділити на склади для переносу.

Вправа 3. Вибірковий диктант: виписати слова з подвоєнням літер, пояснити умови подвоєння.

Вправа 4. Утворити від виділених дієслів форми 1-ої особи множини, 2-ої особи однини і множини; пояснити правопис особових закінчень дієслів.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ.

Пряма і непряма мова. 9 клас.

Вправа. Записати схеми до речень з прямою мовою. Трансформувати речення з прямою мовою у речення з непрямою мовою.

Складнопідрядне речення. 9 клас.

Вправа 1. Виписати складнопідрядні речення, накреслити їхні схеми, пояснити пунктограми у складнопідрядному реченні.

Вправа 2. Виділені курсивом речення перетворити на складнопідрядні.

Контрольний диктант. 11 клас.

***

Калина безпосередньо пов’язана зі … силами природи – вітром, сушею, водою. А ще вважалося, що і … красу, і цілющість ця рослина від землі одержує.

Зворушливе і … явище природи, коли калина цвіте. У народі кажуть: «Похолодало – риба не ловиться, калина в цвіт вбирається». «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте», - говорить одне прислів’я. Калина використовується і в порівняннях: розцвіла, як калина; цвіте, як калина;… , як калина. … цвіт калини й соловейко полюбляє. «Заливається, - кажуть у народі, - як соловейко на калині».

Та найчастіше з калиною порівнюють дівчину: «Дівчина - як у лузі калина». І взагалі, калина як символ – це дівчина, жінка, їхнє … життя (за А. Кондратюком). (108 сл.)

Тема. ПРИКМЕТНИК. 6 клас.

Вправа. Відновлений диктант: вставити, використавши довідку, пропущені прикметники, пояснити їхню стилістичну роль. Довідка: врочисте, білий, незрівнянну, пишна, духовне, стихійними.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Пряма і непряма мова. 9 клас.

Вправа. Записати схеми до речень з прямою мовою. Замінити речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою.

Тема: СЛОВОТВІР. Основні способи словотворення. 6 клас.

Вправа. Знайти і виписати слова, утворені префіксальним способом (І варіант), суфіксальним способом (ІІ варіант). Пояснити їхню стилістичну роль.

БАРВІНОК

***

«Тут гуцульські гори, барвінковий край», - такі несподівані й поетично образні слова Юрія Федьковича. Благословенним і чарівним вважається той край, де барвінок росте. А росте він у Карпатах, Лісостепу, Західному Поліссі, переважно у дубових та дубово-грабових лісах. А якщо до уваги взяти те, що майже на усіх наших сільських, та й не тільки сільських, квітниках стелиться цей вічнозелений чагарничок, то й цілу Україну можна назвати барвінковим краєм.

Значне місце він займав у віруваннях Київської Русі. З тих пір ця вічнозелена рослина увійшла у побут, звичаї, традиції, обряди нашого народу (за А. Кондратюком). (89 сл.).

Тема: ОРФОГРАФІЯ. Велика літера у власних назвах. 6 клас.

Вправа 1. Виписати власні назви, пояснити вживання великої літери.

Вправа 2. Попереджувальний диктант (вживання великої літери).

Тема. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Твір- опис природи (підготовча робота). 6 клас.

Вправа. Доповнити текст описом барвінку.

Тема. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Лексика української мови за сферою її використання, стилістичною диференціацією. 10 клас.

Вправа. Використавши текст, написати твір «Україна – барвінковий край».

***

У різних місцевостях є свої народні назви барвінку: це і барвін, і барвін-зілля, і барвінець, і барвінок хрещатий, зеленка, могильник, могильниця. А лагідно- барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Наукова ж назва походить від латинського «перемагати», за іншими тлумаченнями – «обвивати». Рослина щедро оспівана у фольклорній творчості, має багато символів. Найперше барвінок символізує віру в свої сили, всепереможність природи. А ще барвінок – символ хлопця. Це завжди вродливий, статний парубок. Дівчина звертається до нього з ніжними заклинаннями: «Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоч у недільку», «Ти прийди до мене хрещатий барвіночку!» (за А. Кондратюком). (90 сл.).

Тема. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. Групи слів за значенням. 5 клас.

Вправа 1. Виписати синоніми, пояснити їхню стилістичну роль.

Тема. БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ. 5 клас.

Вправа. Виписати спільнокореневі слова, зробити словотвірний розбір, пояснити стилістичну роль. Обґрунтувати вивчені орфограми.

***

У народі є чудова легенда про походження барвінку. Діялось це тоді, коли турки й татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги в одне село і винищили там усіх людей. Лише один парубок і дівчина сховалися у лісі. Але й їх знайшли бусурмани. Парубка люті зайди зарізали, а дівчину задушили. От з парубочої крові й виріс барвінок у лісі, а губами дівчини полилася чиста вода (за А. Кондратюком).

Тема. ЖАНРИ МОВЛЕННЯ. Розвиток мовлення: особливості будови оповідання. 6 клас.

Вправа 1. Скласти за текстом легенди оповідання.

Вправа 2. Підібрати до тексу обрамлення.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Головні члени речення. 8 клас.

Вправа. Переписати. Підкреслити головні члени речення. Визначити прості та складні речення.

Тема. ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ. Речення, його граматична основа. 5 клас.

Вправа. Відтворений диктант: записати текст по- пам’яті, зберігаючи структуру речень відповідно до наявності у них головних членів речення.

Тема. ВІДОМОСТІ ПРО МОВЛЕННЯ. Повторення вивченого при типи мовлення. 7 клас.

Вправа. Творчий диктант: доповнити текст 2-3 реченнями, у яких був би опис барвінку.

***

В українських народних піснях барвінок – символ кохання, вірної і взаємної любові, бадьорості й торжества нестримних почуттів. Доглядати за барвінком, пошановувати його належало дівчині. Це найперший дівочий обов’язок. Пишний зелений вінок з барвінку для дівчини – це символ цноти, незайманості, чесного дівування.

Барвінок – також символ краси. Здавна вважалося, що ця рослина дарує дівчині вроду. Дівчата в Україні колись умивалися напаром з барвінку. «Десь ти мене, мати, в барвінку купала»,- співається у пісні (за А. Кондратюком). (70 сл.).

Тема. БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. 6 клас.

Вправа. Знайти спільнокореневі слова, зробити розбір за будовою та словотвірний розбір.

Тема. ПРИКМЕТНИК. Групи прикметників за значенням. 6 клас.

Вправа. Розподільний вибірковий диктант: виписати якісні, відносні прикметники. З’ясувати спосіб творення відносних прикметників.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Неоднорідні означення. 8 клас.

Вправа Лінгвістичне дослідження: знайти у тексті неоднорідні означення, довести правильність виконання завдання.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Тире між підметом і присудком (повторення). 9 клас.

Вправа. Навчальний мін-диктант: обґрунтувати пунктограму «Тире між підметом і присудком».

***

У багатьох піснях нашого народу оспівано барвінок з його небесно-голубими квітками й вічнозеленим листом.

Ця рослина супроводжувала наших пращурів від колиски до могили. У барвінку купали немовлят, щоб росли здоровими й вродливими. Барвінком прикрашали коси дівчата. Він ріс біля криниці і був завжди до послуг людині. Про лікувальні можливості барвінку наші діди-пращури знали здавна. Назва цієї улюбленої українцями квітки, хоч як ми до неї й звикли, все ж запозичена, тільки дуже-дуже давно. У німецькій мові рослина зветься бервінкель – «ведмежий куток». Німецька назва, в свою чергу, походить з латинської мови. Барвінок міцно увійшов у побут нашого народу як декоративна рослина. Гілочка барвінку – наче витвір мистецтва (За А. Коваль). (103 сл.).

Тема. ОРФОГРАФІЯ. Правопис складних слів. 6 клас.

Вправа. Попереджувальний диктант: пояснити написання складних слів, правопис прислівників. Усно пояснити словотвір складних слів.

Тема. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. Групи слів за походженням. 6 клас.

Вправа. Прослідкувати походження слова «барвінок». Здійснити пошукову роботу щодо походження назв рослин – символів України.

Контрольний диктант. 6 клас.

***

Барвінок є символом української культури. Ця невибаглива рослина завжди росла і росте біля українських осель, стелиться вздовж стежин. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Барвінок зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання. Барвінок - символ радісної життєвої сили, вічності усталеного буття, провісника весни та емблема викривальних сил; невмирущої пам'яті про покійних; незайманості, цнотливості (Електронний ресурс) (61 сл.).

Тема. ЛЕКСИКОЛОГІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД МОВИ. Синоніми та їх види. 10 клас.

Вправа. Відредагувати текст, уникнувши лексичних повторів. Визначити стилістичну роль текстуальних синонімів.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Простий і складений присудок. 8 клас.

Вправа. Знайти речення зі складеними іменними присудками, пояснити наявність чи відсутність тире між групою підмета та присудка.

***

Барвінок - вічнозелена рослин, що має стебло до 60 сантиметрів завдовжки. Воно лежить на землі, цвіте навесні і на початку літа. Барвінок розводять у садах та парках як декоративну рослину, причому виведені сорти мають золотисті та сріблясті листки, а також пухнасті (махрові) квіти (Електронний ресурс).

Тема. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ. Роль вивчених частин мови в будові речення й висловленні думки. 5 клас.

Вправа. Назвати у тексті вивчені частини мови. Використовуючи інформаційний матеріал тексту, скласти опис барвінку у художньому стилі.

Тема. ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ. Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне й залежне слово в словосполученні. 5 клас.

Вправа. Виписати з тексту якомога більше словосполучень, визначити у них головні і залежні слова, пояснити їхню відмінність від слова і речення.

***

З давніх часів барвінок, безперечно, застосовували в медицині (треба зауважити, що рослина ця може бути отруйна). У народній медицині трава барвінку здавна застосовується при проносах, дизентерії, туберкульозі легень, цинзі, кровотечах, жіночих недугах, емфіземі легень та ковтуні (хвороба шкіри на голові, коли волосся злипається у тверду грудку). Відваром трави користуються для полоскання рота і горла, при зубному болі та ангіні. Міцний відвар у вигляді примочок, а також товчену свіжу траву застосовують для зупинки кровотеч та лікування ран. Настойку з коріння барвінку (на горілці) — при виразці шлунку. У гомеопатії спиртову настойку трави вживають при тривалих головних болях, носових кровотечах, екземі, висипах на лиці, а також при коклюші. Збирають у барвінку стебла, листя, квіти, корені (Електронний ресурс). (112 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Односкладне речення. 8 клас.

Вправа. Визначити стиль тексту. Знайдіть односкладні речення, визначте вид, обґрунтуйте їх стилістичну мету.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Повні й неповні речення. 8 клас.

Вправа. Знайдіть у тексті неповне речення. Чим воно відрізняється від односкладних речень? Оцініть виражальні можливості неповного речення.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа. Знайти речення з однорідними членами речення, пояснити розділові знаки. Увести у ці речення узагальнювальні слова, накреслити схеми трансформованих речень.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Неоднорідні означення. 8 клас.

Вправа Лінгвістичне дослідження: знайти у тексті неоднорідні означення, довести правильність виконання завдання.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Вставні слова (словосполучення, речення). 8 клас.

Вправа. Знайти речення зі вставними та вставленими конструкціями, пояснити розділові знаки. Оцінити виражальні можливості вставних слів.

***

Барвінок, поряд з іншими ранніми квітками (підсніжник, пролісок), вважали провісником весни. Його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу. Рослина стала символом радісної життєвої сили, вічності і була перенесена з лісу в сади біля людських осель. Її тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості: народженій дитині до свічки, щоб життя було довгим і щасливим; до свічок весільних, щоб любов наречених була нев'янучою; до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися; до весільного гільця - як символ вічного усталеного буття.

«Як цей барвінчик ніколи не блідне, так най і життя твоє не блідне», - казали дружки молодій, молодому, коли закінчували початий матір'ю віночок на голову чи віночок-сердечко, який пришпилювали молодому на грудях (за А. Кондратюком). (123 сл.).

Тема. ОРФОГРАФІЯ. Правопис складних слів. 6 клас.

Вправа. Вибірковий диктант: виписати складні слова, пояснити їхній правопис.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа. Знайти речення з однорідними членами речення, пояснити розділові знаки. Дати характеристику синтаксичній конструкції з декількома рядами однорідних членів.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. 9 клас.

Вправа. Відтворений диктант: самостійно відтворити прослуханий текст, зберігши максимально його граматичну та пунктуаційну цілісність. Пояснити пунктограми.

***

Барвінок на могилах знаменує невмирущу, вічну пам'ять про покійних. Тому один із видів барвінку - барвінок малий - українці називають могильником, або хрещатим барвінком, а в Альпах його нарекли фіалкою мерців. До весілля, вірогідно, наречена брала на свій вінок барвінок із родинних могил - тоді шлюб міцно оберігався. Дівчині, яка починала дівувати, мати давала у пазуху пучок барвінку із найдавнішої родової могили, щоб оберігав її долю, дівочу честь, цноту.

Барвінок, за П. Чубинським, разом із ягодами калини - символ дівоцтва, незайманості. Про дівчину, що зганьбилася, казали: "Барвінчик свій потоптала".

Барвінок вважали талісманом, який оберігає від диявольської сили, від усякої нечисті та від злих відьомських чарувань. Він, вважали, допомагає викривати відьом. У народі вірили: якщо почепити вінок з барвінку над вхідними дверима, тоді й відьму видно. Барвінок ніколи не викидали на смітник, а тільки у воду. Напевно, щоб він не загинув від спраги (за А. Кондратюком). (143 сл.).

Тема: СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Прикладка як різновид означення. 8 клас.

Вправа. Виписати з тексту речення з прикладками, пояснити розділові знаки при них.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Вставні слова (словосполучення, речення). 8 клас.

Вправа. Знайти у тексті вставні слова, визначити їх

види за значенням, пояснити розділові знаки при них.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Закріплення та повторення вивченого. 9 клас.

Вправа 1. Навчальний диктант.

Вправа 2. Відтворений диктант: відтворити і записати текст, зберігши, по-можливості, синтаксичні конструкції.

***

Барвінок

Баба Килина була нев..личка й тонка, на її темному обличчі ж..ття зоставило своє зморшкувате письмо, в очах випал..ло ж..вий дух, і вони були подібні на дві бездонні кр..ниці. Вона варила дуже смачний борщ, який уміла так затовкувати салом і засмачувати сметаною, що від /нього не можна було одірватися.

Баба Килина п..шалася своїм городом, на / кожному крилі якого росли кущі барвінку. Здавалося, що він і в/зимку зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ проб..валося його цупке з..лене листя, не/змуч..не холодом, не/скаліче..е морозом. А коли повітря ставало по/мат..ринськи м'яким і лагідним, то барвінок зацвітав так, наче небо бризнуло на землю ж..вою своєю блакиттю, зацвітав так, не/мов дитячі очі землі д..вилися на тебе довірливо. Баба гнівалася, коли зривали барвінковий цвіт. Вона взагалі ніколи не/могла пр..миритися з/тим, що квітку зривають.

Навіть на Спаса, коли, здається, з квітами прос..наєшся, з квітами сідаєш за стіл і їси яблука, груші, а свіжо/вип..чений хліб умочаєш у мед і н..сеш до рота, вона не /могла відцуратись од свого святого ставл..ння до цвіту (За Є. Гуцалом). (165 слів). 

Тема. ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. 5 клас.

Вправа 1. Виписати слова з подовженням приголосних, пояснити умову подовження.

Вправа 2. Усно зняти риску, назвати орфограму.

Вправа 3. Вставити пропущені букви, назвати і пояснити орфограми.

Вправа 4. Знайти слова, у яких можливе чергування голосних та приголосних звуків.

Вправа 5. Зробити фонетичний розбір виділених слів.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Складне речення з різними видами зв’язку.

Вправа. Безперервний диктант ( 2-4 уроки): пояснити розділові знаки у складних реченнях, при вставних словах, відокремлених означеннях.

Контрольний диктант. 9 клас.

***

Існує легенда про з’яву на світ Божий барвінку.
Барвінчиком став чужинець, якому запала в око наша дівчина. Вився за нею, сох, про маму рідну забув, а як після смерті перед Господом став, то проситься: “Впусти, Господи, туди, де вона, ти ж милосердний”. Впустив. Де вона ступала, там і він слідом. Поклали її під хрест – зацвів на могилі... (За А. Коваль).

Тема. ВІДОМОСТІ ПРО МОВЛЕННЯ. Повторення вивченого про типи мовлення. 7 клас.

Вправа 1. Скласти за текстом легенди оповідання.

Вправа 2. Підібрати до тексу обрамлення.

***

Барвінок прикладали до всього, що потребувало вічності, краси: народженому - до свічки, щоб гарне та довге життя мав, до свічок весільних, щоб їхня любов ніколи не зів’яла, до весільного калача, щоб людські серця молодят поважали... Плели з барвінку і на смерть – на вічну пам’ять.
Якщо батьки хотіли, щоб діти них побралися, то на свято великомучениці Катерини, що тримає в своїх руках дівочу долю, давали ще малим з’їсти по листочкові барвінку із одного стебла. Бабуся розтоплювала цукор, кидала туди потерті листочки барвінку, розливала у формочки, що зображували голубів. «Якби так завжди були в парі, як сьогодні, – приказувала, пригощаючи діток, – якби вам так один коло одного солодко, як із цими голубочками в роті».
Молодому на весільне сердечко (віночок, що пришпилювався на груди) зривали барвінок через отвір спеченого сестрою калача. (За А. Кондратюком). (126 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Пряма мова. Діалог. 6 клас.

Завдання: провести пошукову роботу щодо традицій, пов’язаних з барвінком; записати у формі діалогу.

Інформаційна народознавча хвилинка: використовувати при вивченні різних тем, формулюючи завдання відповідно до теми, мети, цілей уроку.

ВЕРБА

***

Верба – одне з найпоширеніших дерев в Україні, одне з найулюбленіших у народі. Здавна супроводжує вона людські поселення й оселі. Нею обсаджували ставки, береги річок, дороги. І в цьому наші предки вбачали безпосередню господарську доцільність. Верби укріплюють береги, стримують зсуви, а в посушливих місцях зупиняють піщані заноси. В усіх місцевостях України колись дуже поширеними були тини з верболозу, а то й вербовий живопліт.

Звичай висаджувати вербу відомий з сивої давнини. Верболози молодою ніжною зеленню першими милують наше око. Цвіт верби – це прекрасне і зворушливе диво природи. Верба починає цвісти ще в лютому. Цвіт верби нагадує, що весна вже не за горами. Перший взяток з вербових сережок беруть і бджоли. Пухнасті котики дарують коханим. А народна мудрість стверджує: «Де ростуть верби, там чисті джерела води». Бо верба – природний фільтр усіляких домішок. У річці воду для пиття також брали під вербо. Річ у тім, що верба – природний фільтр усіляких домішок. На дно викопаного колодязя клали вербову дощечку. Це дезінфікує воду, поліпшує її смакові якості, надаючи їй «вербового духу». «Де срібліє вербиця – там здорова водиця»,- помітила спостережлива народна мудрість.

Здавна уславлені в нашому народі вербові вироби. Колись з цієї деревини виготовляли легкі і надійні човни, олійниці, корита. З верби білої робили кобзи та бандури. З вербових дощок майстрували вулики, виготовляли ложки. Лоза використовувалась для виготовлення ясел для худоби, кліток для домашньої птиці. А яку радість сільським хлопчакам приносила вербова дудка!

Лозоплетіння поширене на Україні і сьогодні. Спеціальні артілі з виготовлення вербових виробів є і в Закарпатті (За А. Кондратюком). (243 сл.).

Тема. Твір-опис природи на основі особистих вражень (підготовча робота).

6 клас.

Вправа. Визначити стиль тексу, тип мовлення, що переважає у тексті, тему

та основну думку тексту. Написати докладний переказ тексту.

Завдання. Дібрати матеріали для твору-опису природи на основі особистих

вражень.

Тема. ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ. Види речень за

метою висловлювання. 5 клас.

Вправа. Використовуючи текст, скласти 4-6 питальних та спонукальних

речень.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Безсполучникове складне речення.

9 клас.

Вправа. Диктант «Ерудит»: після прослуховування тексту скласти і записати

свій, використовуючи безсполучникові складні речення.

***

Ще навколо сніги біліють, але тільки-но сонце на весну поверне і трохи

потеплішає, відразу на верболозах з’являються білі, ніжні, пухнасті котики, це

цвіте верба. Як мило звучать слова дитячого віршика:

Котики - воркотики всілися рядком.

Поїть сонце котиків теплим молоком.

Не глядить на котиків лиш вусатий кіт.

Мабуть, зна, що котики – то вербовий цвіт.

А. М’ястківський

Пухнасті вербові котики – це символ краси. Цвіт верби – диво природи. Верба

росте не тільки на берегах річок, озер, ставків, а й на дорогах, що ведуть у село.

Верба тримає вологу в ґрунті, її садять і на полях, щоб вони не руйнувалися від

вітрів та дощів. А річкам верби не дають висихати і міліти. У народі кажуть: «Де

росте верба, житиме й ріка».  (За А. Кондратюком). (116 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Пряма мова. Цитата.

Вправа. Розставити розділові знаки при прямій мові та цитаті (текст

проектується з попередньо знятими розділовими знаками).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Тире між підметом і присудком.

8клас.

Вправа. Знайти речення з тире між групою підмета та групою присудка.

Пояснити його вживання. Визначити стилістичну роль речень з відповідною

орфограмою.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Закріплення вивченого. 8 клас.

Безперервний навчальний диктант: пояснити основні орфо- та пунктограми.

***

З давніх-давен, тільки-но луки вкривались травицею-зеленицею, сільська молодь влаштовувала традиційні весняні ігри-свята. Зокрема вербу як символ нашої країни прославляли грою-забавлянкою «Ой вербице, вербице».

Верба – символ родинного вогнища, навколо дерева водили молоду пару. Тиждень перед Великоднем називали вербовим. У Вербну неділю вербу освячують у церкві, а потім несуть її додому, б’ють нею хатніх, приказуючи:

Не я б’ю - верба б’є.

Від нині за тиждень

Буде в нас Великдень.

Будь великий, як верба,

А багатий, як земля.

Освячену символ-вербу на городі, як берегиню, висаджували. (За А. Кондратюком). (83 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Прикладка к різновид означення.

8 клас.

Вправа. Знайти поширені і непоширені прикладки, пояснити правопис, розділові

знаки при них.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Написання непоширених прикладок.

8 клас.

Вправа. Знайти непоширені прикладки, обґрунтувати написання, підкреслити їх

як члени речення.

Тема. Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Порівняльний зворот. 8 клас.

Вправа. Знайти порівняльні звороти, обґрунтувати розділові знаки при них. Яку

стилістичну роль виконують порівняльні звороти у тексті?

***

Верба – символ життя. Ось як про це розповідає легенда.

Одна жінка вдень жила зі своєю родиною, а вночі перетворювалась на вербу. Якось про це дізнався її чоловік, узяв та й зрубав вербу, тоді й жінка його померла. Тільки материнська любов продовжувала жити в деревині зрубаної рослини. Зроблена з неї колисочка колихала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то з полінця верби зробив собі сопілку, і вона розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати (Електронний ресурс).

Тема. ВІДОМОСТІ ПРО МОВЛЕННЯ. Повторення вивченого при типи

мовлення. 7 клас.

Вправа 1. Визначити тип мовлення. Скласти за текстом легенди оповідання.

Вправа 2. Підібрати до тексу обрамлення.

Вправа3. Визначити тип мовлення. Поширити розповідь самостійно складеним

і введеним у структуру тексту роздумом.

Тема. ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ. Головні члени

речення. 5 клас.

Вправа 1. Навчальний диктант: обґрунтувати розділові знаки, підкреслити

граматичні основи речень.

Вправа. 2. Диктант «Конструктор»: прочитати диктант не повністю – учні

повинні «додумати» його. Тексти учнів і вчителя звірити.

Тема. Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Відокремлені поширені

означення. 8 клас.

Вправа. Відтворений диктант із завданням: увести в текст дієприкметникові

звороти. Визначити стиль та тип мовлення, дотриматись їх під час

відтворення тексту.

***

Верба має лікарські властивості. Відваром верби миють голову. Це знімає головний біль. З’їдені вербові котики уберігають людину від лихоманки, головного болю. Товчене листя з вербиці кладуть на рану. Побутував навіть звичай: хворі купаються у річці, а одяг вішають на вербовий кущ. І висить він там, аж поки не погниє. Отак недуга, хвороба, вірили, минеться. Тільки материнська любов продовжувала жити в деревині зрубаної рослини. (За А. Кондратюком).

Тема: СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Синонімічність складних речень з

простими. 9 клас.

Вправа . Мовне конструювання: записати текст, утворивши з простих речень

складні так, щоб не порушувався зміст тексту.

Тема: БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. 5 клас.

Вправа. Знайти спільнокореневі слова, розібрати їх за будовою, зробити

словотворчий розбір похідних слів.

***

1. Ці верби були вже старі – престарі та товстющі, ще годів сорок до того, як я був ще малим хлопцем і гуляв в холодку під ними. Зрубані зверху вже не раз, ці верби стали схожі на рядок високих барил або кадовбів, багацько ширших вгорі, ніж унизу; зверху цих ніби барил обхоплювали ці стовбури, неначе кружала або вінки в товстих стовбурах, котрі були самі вже такі товсті, як справдешні старі верби, що виросли з густих паростків навкруги старих пнів. Між цими верхніми стовбурами на кожній старій вербі можна лягти людині, тільки трохи підобгавши ноги та коліна. На зрубаних місцях вгорі зеленів мох та усяке зілля, росло зелене бадилля, мов на землі (І. Нечуй-Левицький). (109 сл.). 

2. Зелені левади з чотирьох боків обставлені рівними рядками старих товстих верб. Верби старі, давні, товсті, як діжки. Може, сто раз зрубані верхи розрослися на столітніх стовбурах товстими гілляками. Гілляки такі здорові, як молоді верби, і такі густі та рясні, що кожна верба була схожа на густий гайок. Гілки виростали з товстих стовбурів, обхоплювали їх вінцем по краях, вилазили з середини густими пучками, гнучкими й гладенькими, неначе з діжки лізли вгору товсті гладенькі гадюки і піднімали вгору свої гіллясті кучеряві голови. Переходиш через одну леваду, вступаєш, неначе через двері в стіні, в другу і знов бачиш перед собою розкішну залу, з чотирма зеленими стінами. Серед тієї зали вискочив з землі здоровий круглий кущ калини з червоними китицями ягід, неначе хто поставив і засвітив серед зали розкішний канделябр. Перейдеш ще кілька покоїв, ніби висланих чудовими м’якими килимами, і перед очима знов впоперек яру стоїть вербова зелена стіна, неначе хто обставив леваду розкішними ширмами. Молоді буйні верби вже поросли тут подекуди по леваді. Одна верба спустила тоненькі віти з дрібненьким листом до самої землі, і її матове листя неначе пилом припало. Друга верба розчахнулась однизу на два стовбури й погналась вгору двома зеленими гніздами з блискучим листом, неначе помазаним лаком... (І. Нечуй-Левицький). (197 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. Однорідні

й неоднорідні означення. 8 клас.

Вправа. Пунктуаційний практикум: знайти у тексті речення з однорідними і

неоднорідними означеннями, обґрунтувати розділові знаки при них. Самостійно скласти речення про українські рослини-символи, використовуючи однорідні й неоднорідні означення.

Тема. Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Порівняльний зворот.

11 клас.

Вправа 1. Знайти порівняльні звороти, встановити їхню стилістичну функцію,

виражальні можливості, визначити національний колорит цієї синтаксичної

фігури; пояснити розділові знаки при порівняльних зворотах. Знайти непрямі

порівняння, по можливості усно замінити порівняльними зворотами.

Вправа 2. Знайти речення з порівняльними зворотами та складнопідрядні

речення з підрядними порівняльними. Чи можна вважати однаковою їхню

стилістичну роль?

Тема. СИНТАКСИС І СТИЛІСТИКА ТЕКСТУ. 11 клас.

Вправа 1. Визначити стиль текстів. Кваліфікувати його за сферою

використання, структурними особливостями. Пояснити стилістичну мету

порівняльних зоротів, лексичних повторів.

Вправа 2. Знайти зображувально-виражальні засоби синтаксису. Як вони

впливають на структуру й семантику тексту?

***

Верба — жіночий символ Світового Дерева. Вербу вважали прадеревом життя, а Чумацький шлях (Молочну стежку) — її відображенням на зоряному небі. Недаремно верби завжди садили обабіч шляхів, бо, за космогонічними уявленнями слов'ян, наша Галактика є початком Всесвіту.

В українській календарній обрядовості верба відома переважно на святах Вербної неділі (народна назва Вербиця, Вербниця, Квітна неділя) та Купайла. Обряд хльоскання дітей і дорослих вербовою лозиною на Вербицю означає насамперед поєднання людини з Космосом, нагадуючи про гармонію світового ладу. Ось як про це говорить примовка: «Не я б'ю, верба б'є: за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко». А далі говорять побажання: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Прийшовши додому, господар також поспішає «побити» домашню худобу освяченими вербовими лозинами для здоров'я і родючості. Дітям дають з'їсти освячені вербові «котики», щоб «росли скоро, як верба». Освячені у Квітну неділю вербові гілочки тримали в хаті цілий рік, аж до нового свята. Старші люди кажуть: «Свячену вербу гріх ногами топтати». Тому навіть найдрібніші гілочки чи «котики» спалювали в печі. Господині, як правило, свяченими вербовими гілочками розпалювали піч, випікаючи Великодні короваї (За Г. Лозко). (176 сл.).

Тема. ОРФОГРАФІЯ. Велика літера у власних назвах. 6 клас.

Вправа. Вибірковий диктант: виписати власні назви, пояснити вживання

великої літери. Доповнити диктант особисто підібраними прикладами

вживання великої літери.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Пряма мова. 8 клас.

Вправа. виписати речення з прямою мовою, розставити розділові знаки

(примітка: розділові знаки у тексті попередньо зняти); за поданим текстом

скласти самостійно 2-3 речення про рослини-символи з прямою мовою.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Відокремлені обставини. 8 клас.

Вправа. Знайти речення з відокремленими обставинами, пояснити розділові

знаки при них.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Синонімічність складнопідрядних і

простих речень з відокремленими членами речення. 9 клас.

Вправа. Знайти речення з відокремленими обставинами, пояснити розділові

знаки при них. Трансформувати вибрані речення у складнопідрядні. Чи впливає

відповідна трансформація на стиль тексту?

Тема. СИНТАКСИС І СТИЛІСТИКА ТЕКСТУ. 11 клас.

Вправа. Знайти у тексті мовні знаки, які можна кваліфікувати як концепти української національної культури. Пояснити їхню стилістичну роль. Чи пов’язаний концепт «верба» з етнічною біографією українського народу?

***

За віруваннями наших пращурів, верба — символ жіночого природного начала.  Вербу по праву можна назвати українським деревом-тотемом, від якого, як вірили, походять люди. Вірогідно, в найдавніші часи верба символізувала Богиню чародійства, яка опікувалася дітонародженням. Недарма в українців існує повір'я, що «дітей знаходять на вербі». Бездітні подружжя приносили вербі пожертви і просили, щоб верба обдарувала їх дітьми.

Відрізана гілочка верби, навіть без коріння, приживається в будь-якому ґрунті, й виростає в дерево. У народі кажуть: «Верба, що лугова трава. її викосиш — а вона знову виросте». Повитухи робили з вербового гілля купіль для породілі і новонародженого, примовляючи: «Як верба швидко росте, щоб так і дитина швидко росла». Використовують вербові гілки і в похоронних обрядах як символ воскресіння душі  (За Г. Лозко). (114 сл.).

Інформаційна хвилинка.

Завданння: написати домашній твір «Верба у віруваннях наших предків».

ВОЛОШКИ

***

Синій колір волошки став насамперед своєрідним символом найкращих людських чеснот: незрівнянної краси, чистої радості, вірної любові. З ними порівнюють у віршах та піснях прозорі, чисті, блакитні очі коханих дівчат. Волошки в житі – це як клаптики неба блакитного серед хлібів. Вони з неба бездонного у блакиті набралися таких барв.

Волошки – здавна ніжна улюблениця українських дівчат. Синя квітка – це символ краси і вроди, мрії про щастя, про вірну і взаємну любов.

Зображення волошки зустрічають в давніх українських розписах, чудово синю квітку малюють художники. Є в Україні і поселення з назвами Волошки, Волошкове. Людям властиве бажання жити під знаком любові, краси. Тут джерело життєствердження, оптимізму, ґрунт для якого сьогодні такий непевний. А рослина ця – це символ бажання. Досить тільки уважніше спостерігати її живі, яскраві барви (За Г. Лозко). (122 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа 1. «Улюблені рядки»: записати ті речення з однорідними членами, які

найбільше сподобались.

Вправа 2. Контрольний диктант.

Тема. БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. 5 клас.

Вправа. Знайти спільнокореневі слова, з’ясувати їхній спосіб творення.

Підібрати інші спільнокореневі слова до слова «волошка».

Тема. ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО

ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД. Лексика української мови за сферою її

використання, стилістичною диференціацією. 10 клас.

Вправа. Знайти у тексті лінгвокультуреми. Визначити національно-культурний

компонент їхнього значення. З’ясувати стилістичну роль топонімів.

Тема. МОРФЕМІКА І СЛОВОТВІР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Морфемна і

словотвірна структура слова. Мотивоване і мотивуюче слово, структурно-

семантичні зв'язки між ними. 10 клас.

Вправа 1. Знайти у тексті форми слова і спільнокореневі слова. Використати

останні як ілюстрацію до лінгвістичного повідомлення про основу похідну і

непохідну, норми українського словотвору. Чи прозорою є їхня етимологія?

Вправа 2. Написати твір-мініатюру «Країна моя волошкова...»,

використовуючи у тексті форми слова і спільнокореневі слова.

***

1. Сині волошки проти місяця ще більше синіли, затуляючи собою мало не все вікно. Волохата тінь од них упала на стіл. Немов аж потемніло в хаті од їх, покращало. А за ними видко через вікно місяць у далекому небі… (С. Васильченко).

1. Харитя опинилась наче на дні в морі. В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (М. Коцюбинський).

2. Земля будилась. Гречка поплила білим пінистим шумом, до ріллі припадали теплими грудьми пташки, а вітер гойдав дивину і волошки (М. Коцюбинський ).

3. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить 
нога. Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо (М. Коцюбинський)

4. Бідна волошко, чому ти у житі,
А не на клумбі волієш рости?
Чому не схвильовано слухаєш ти,
Я к хлібороби клянуть працьовиті
Квіти, що вміють так гарно цвісти?
Дика у тебе, волошко, натура,
Що не злама її людська культура.
Бо ж не скорив тебе той садівник,
Що дивогляди виводити звик.

Ну, а яка ж бо ти люба в вінку.
Що обвиває голівку палку.
Як ти хвилюєш, засушена в книзі,
Очі, смертельній не віддані кризі.
Як ти, поставлена в світлий кришталь,
Будиш у серці і радість, і жаль!
Чим же, ласкава така і красива,
Квітко нещасна, ти житу шкідлива?

(М. Рильський «Лист до волошки»)

Тема: СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Відокремлені означення. 8 клас.

Вправа. Знайти у реченнях відокремлені означення, обґрунтувати умови

відокремлення, вживання розділових знаків.

Тема. СИНТАКСИС. Особливості вживання неускладнених і ускладнених

речень. 11 клас.

Вправа. Знайти у текстах ускладнені речення, з’ясувати їхню стилістичну роль. Провести стилістичний експеримент: опустити однорідні члени речення і зіставити з поданими. Як зміниться зміст тексту? З’ясувати виражальні можливості ускладнених речень.

Тема. СИНТАКСИС. Порядок слів як стильова ознака мовлення. 11 клас.

Вправа. Визначити стиль поданих речень. Знайти інверсію, з’ясувати її стилістичну роль. Чи впливає інверсія на структуру речення? Усно трансформувати речення з інверсією у речення з прямим порядком слів. Які стильові ознаки при цьому втрачаються?

***

Ще в сиву давнину були відомі цілющі властивості волошки. Латинську назву її вжив ще в ІV столітті давньогрецький лікар і натураліст Гіппократ. Цілющі властивості рослини містяться у її ніжних квітках. У народній медицині з напару квіток роблять примочки для лікування хвороби очей. Очі порівнюють з квіткою.

Використовується волошка і як барвник. Відваром з неї, наприклад, фарбують бавовну і вовняні вироби. Це надає їм ніжної барви.

Пошанування рослини відбито і в її назвах: волошиха, волошечка, чичинчик, блавет, блевить, василечик, васильок, васильковий цвіт (За А. Кондратюком). (81 сл.).

Тема. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. Групи слів за значенням. 5 клас.

Вправа. Знайти у тексті синоніми, з’ясувати їхню стилістичну роль. Чи є серед синонімів спільнокореневі слова?

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа. Відтворений диктант: відтворити текст, зберігши у ньому однорідні члени речення; визначити синтаксичну роль однорідних членів речення.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 11 клас.

Вправа. Творчий диктант: відтворити текст, доповнивши його однорідними членами речення; визначити синтаксичну роль однорідних членів речення. Оцінити виражальні можливості ускладнених речень. Здійснити синтаксичний порівняльний аналіз поданих і утворених речень.

МАК

***

Неповторна краса, рідкісне в..довище пр..роди, коли мак цвіте! І на городі, і коло хати, а ще п..шніше – на згірках, серед зела пш..ниці, купочками, що порозбігалися…

Рослина ця відома з сивої давнини. Макове насіння знаходять археологи на тер..торії України при розкопках жител доісторичної доби. Існує понад сто видів маку, що поширені в різних куточках з..мної кулі.

Є різні версії походження цієї рослини. То мак в..никає із крові убитої

Людини, то - з крові дракона. Вважалося також, що квітка ч..рвоного маку є символом поєдинку любові й ненависті. Ч..рвоні пелюстки – це любов, чорна сер..дина – ненависть.

У нашому народі колись побутували л..генди і п..рекази про те, як українські дівчата-полонянки обпоювали маковим напоєм ординців, і ті зас..нали, а полонянки рятувались втечею.

Ч..рвоний мак — символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та ц..вільних збройних конфліктів, поч..наючи із 1914 року (За А. Кондратюком). (147 сл.).

Тема. ОРФОГРАФІЯ. 5 клас.

Вправа. Вставити пропущені літери, назвати і обґрунтувати орфограми.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Повні і неповні речення. 8 клас.

Вправа. Знайти неповні речення, усно відновити пропущені члени речення, пояснити розділові знаки; з’ясувати їхню стилістичну роль.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. 8 клас.

Контрольний диктант.

***

Мак є одним із образів світової міфології, який символізує зв'язок із потойбічним світом, є знаком неприродного спокою, смертельного сну. Мак – символ безмежності зоряного світу, Сонця, світанкової  зорі, плодючості, заспокоєння, швидкоплинного життя, гарної дівчини, безневинно пролитої крові, надійного оберега від нечисті. 

Найпереконливішим доказом давності маку в Україні є його повсюдна присутність. У народних піснях та переказах маки є символом пам'яті за полеглими у бою і зацвітають там, де пролилася козацька кров.

  Завдяки ідеї плодючості мак використовується як обрядовий атрибут у родинних та календарних святах українців: приготування ритуальної страви – куті, випікання «книша»…      І до сьогодні мак освячують двічі на рік – на Маковея і Спаса (За О. Владичко). (102 сл.).

Тема. ОРФОГРАФІЯ. Велика літера у власних назвах. 6 клас.

Вправа. Вибірковий диктант: виписати власні назви, пояснити вживання великої літери.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Закріплення вивченого. 8 клас.

Вправа. Навчальний диктант: пояснити розділові знаки при однорідних членах речення, у складних реченнях, відокремленій прикладці.

Тема. СИНТАКСИС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. 11 клас.

Вправа. Знайти ускладнені речення, з’ясувати їхні виражальні можливості. Визначити засоби зв’язку між реченнями. Прості речення трансформувати у складні так, щоб вони максимально відповідали комунікативній меті.

***

Мак сіяли всередині посту, у середу. Пору цю називали хрестцями. Подія ця була знана, і до неї готувалися зарані, ще з весни. Коли й сніг лежав, а все одно мак сіяли. Сіяли цю рослину дівчата і молоді хлопці. Вважалося: злі духи бояться маку, отож до хати, де ріс мак, не підступалися.

Мак оспівувався і в хороводних та ігрових веснянках. Побутувала і дитяча гра «Маківочка». Зерна ж маку вважалися своєрідним делікатесом в українських селян. А ще є свято першого Спасу, тобто Маковія.

Мак здавна використовується в українських оберегах: він має чарівну силу і захищає від зла. Таку ж силу має вишите на сорочці зображення маку  - жіночий символ чистоти, цнотливості, дівочої вроди.  Дівчата,  в сім’ї   яких  був загиблий,  з  любов’ю  і  сумом  вишивали  узори  маку  на  сорочках,  а на  голови  клали  віночки  з  семи  маків,  присягаючи  цим  зберегти  й продовжити  свій  рід (За А. Кондратюком). (142 сл.).

Тема: СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Відокремлені члени речення. 8 клас.

Вправа. Знайти у тексті відокремлені члени речення. З’ясувати стилістичну роль уточнюючих обставин.

Тема: СИНТАКСИС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Складні і багатокомпонентні речення. 11 клас.

Вправа 1. Знайти складні безсполучникові речення, пояснити розділові знаки між їхніми частинами. Усно трансформувати складні безсполучникові речення у складнопідрядні. Чи втратилась при цьому комунікативна мета?

Вправа 2. Визначити стилістичні особливості складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових складних речень. У яких складних реченнях спостерігається явище градації?

***

Мак є символом господарського і родинного розмноження. Про це свідчить така обрядо/дія: перед Святою вечерею господар обходить з хлібом свою оселю, не/минаючи жодного закутка. Обкурює ладаном та посипає все само/сійним маком. Мак/видюк тут виступає водночас і оберегом проти не/чистої сили. Перед купальською ніччю господині обсіюють зернятами само/сійного маку/видюка господу — аби не/чиста сила не потурбувала (жоден упир чи злий дух не зможе зайти в нього, поки не/збере і не/порахує всі зернята) (За О. Владичко). (70 сл.).

Тема: ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО. Підготовка до ДПА. 9 клас.

Вправа 1. Зняти риску: 1)пояснити написання слів з НЕ; 2) пояснити написання складних слів, знайти серед них прикладки.

Вправа 2. Записати текст під диктовку, обґрунтувати розділові знаки у безсполучникових складних реченнях.

***

1. Тихо... Тільки зорі купаються в темних водах, вплітаючись кришталевим сріблом у купало дівочої долі. Он пливе! Пливе круговерть у лоскотливому танці русалок. Це ж життя, мить життя... Так, то вінки з любистку, барвінку, м’яти. А в мене маки... Вінок із маків. Серцевина його – чорні очі, лукаві, як ся ніченька каламутна. Бувало, заквітчана, в багряному розмаїтті сплячих маків виходила і дивилася в них… Ось кров. Червоні пелюстки, маки на його могилці. То вони звабили душу чаклунством швидкоплинної краси і чародійною силою. Плекали надію легкої та вічної любові: недоспіла голівка земного зілля – і вже горить свіча, вісник смерті солодкої. Свічка – вогник в його очах, що запалили маки в чорному серці своєму оману зради, в юначих лукавих очах. І ці червоні зрадники навіки стали моїми, навіки моїм став із ними коханий мій. То вони тривожили дурманом молоді серця, по-зрадницьки вигравали на почуттях кров’яним тиском і цвітом темними ночами, любили в парі з небесними волошками в мрійливому польоті гучних почуттів..., як ми... (С. Будний). (168 сл.).

Тема. СИСТЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Художній стиль. 11 клас.

Вправа. З’ясувати стиль тексту, визначити його стильові ознаки. Визначити індивідуально-авторські стильові засоби. Знайти тропи, риторичні фігури. Чи наявна у тексті тавтологія і яка її стилістична роль?

Тема: ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО. 9 клас.

Контрольний диктант.

***

2. Часто мені сниться долина червоних маків. Я йду по ній, а маки доторкуються аж до колін і обпікають. Такі гарячі. Над головою дзвенить небесний дзвін. Він став білим од розпеченого сонця. І ллється згори музика білого світла. Воно затоплює мене. А стежка під ногами тепла-тепла. Коли це було? В дитинстві чи минулого літа? Але і досі сняться мені червоні маки. Гарячі, як справжня поезія, народжена великим серцем… (С. Будний). (67 сл.).

Тема. СИСТЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Публіцистичний стиль. 11 клас.

Завдання. Після ознайомлення з художніми текстами 1-2 написати твір-есе «Тривожать маки молоді серця…».

***

За селом Шилами колись буяв розлогий степ. Щоранку вівчар піснею звеселяв і радував степ. Цей голос пісні кликав кохану дівчину вівчаря. Дівчина крадькома від злого батька приносила вівчареві їжу. Дівчина була щасливою у пестощах і розмовах з хлопцем.

Одного дня не прийшла вівчарева наречена. Не прийшла вона і завтра, не прийшла і післязавтра. Засумував хлопець, грав-вигравав, виспівував свої співаночки, викликав свою кохану. А нареченої все не було. Запитав вівчар у степу, чому не приходить наречена. Та степ лиш тяжко зітхнув і похилив трави. Запитав вівчар у сонечка, а сонечко пустило ненароком світлий промінець і сховалося за хмару. Вівці теж збились до купки. Сумно у степу, сум важкий ліг на душу хлопця. Довго ходив вівчар, знову виспівував, йшов і йшов степом, а степ тихо відхиляв трави. Сонечко вигляне і сховається, вигляне і сховається.

Його кохану покарав лихий батько, багач. Заборонив їй ходити у степ. І затужила вона. Просять їсти - не йде. Плакала, тужила вона, а пісня коханого ще більше краяла серце. Востаннє вона просила лиш, щоб поховали її у розлогому степу серед запашних трав. Очі карі були вже безводні, бо висохли з горя. Уже сліз і не було. Та й померла у журбі із словами кохання на устах. Припав вівчар до неї, поцілував, взяв на руки і поніс по тих місцях, де кохалися вони. А зранене серце вівчаря стікало кров’ю. Кожен кривавий слід палав за ним вогняними барвами. Зачервоніло скрізь по долині... І зросли по тих слідах червоні маки.

Там, де колись був розлогий степ, тепер Долина червоних маків (Електронний ресурс). (249 сл.).

Тема. ТЕКСТ. СИНТАКСИС І СТИЛІСТИКА ТЕКСТУ. Підготовка до ЗНО: робота над лексичними помилками. 11 клас.

Вправа1. Визначити стиль тексту, його тему, основну думку. Відредагувати текст, уникаючи тавтології. У відредагованому тексті визначити засоби зв’язку речень, логічних частин тексту. У яких випадках тавтологія є виправданою?

Тема. РЗМ. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ. 5 клас.

Завдання. Написати переказ тексту за самостійно складеним простим планом, дотримавшись його композицій, мовних, стильових особливостей.

ТОПОЛЯ

***

Тополі на видноколі. Високі пірамідальні дерева обіч доріг. Їх верхи темною зеленню удалині здавна манили подорожніх літнього спекотного дня як щось закличне і обнадійливе, що і серце звеселяє, і сил додає. Але полегкість, яку ми відчуваємо під тополями, - невипадкова. Річ в тому, що це дерево містить і виділяє фітонциди, що очищають повітря від бактерій, пилу і відходів виробництва. Під тополею чисте запахуще повітря, тут легко дихати. Недаремно ж ще древні висаджували це дерево біля жител, у місцях народних зібрань. У їхньому затінку ставили у спеку свої вози чумак, що їздили у дальні краї по сіль. Щось осяйне і оберігаюче є під цими деревами! (За А. Кондратюком). (104 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Складне речення. 9 клас.

Вправа. Виписати складні речення, визначити їхній тип. З’ясувати, якими частинами мови є слово «що» у складнопідрядних реченнях різних типів. У якому реченні «що» виконує роль підмета?

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Підготовка до ДПА. 9 клас.

Вправа. Пояснювальний диктант: пояснити основні орфограми та пунктограми. Зробити висновки по цінність тополі.

Тема. СИСТЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Публіцистичний стиль. 11 клас.

Завдання: Написати твір «Бережімо екологію рідного краю», увівши в його канву інформацію про тополю, навівши аргументи про її екологічну користь і естетичну цінність. Дотриматися стилю поданого тексту.

***

Тополя — один з улюблених образів української народної творчості. Він є символом краси і кохання. Звичай вшановувати дерева, у тому числі й тополю, зберігся до нашого часу в обряді Зелених свят, коли дівчата водили "Тополю" («Вільху»). Прикрашаючи хати й подвір'я, дівчата з піснями водили по селу прибрану зеленню дівчинку — "тополю". Усі співали: «Стій, тополенько, Стій, не розвивайсь, Буйному вітроньку Не піддавайсь».
Образ дівчини-тополі можна зустріти, наприклад, у баладі Т. Г. Шевченка "Тополя". «Зілля дива наробило — Тополею стала. Не вернулася додому, Не діждала пари; тонка-тонка та висока — до самої хмари», - так тужить дівчина, що, довго чекаючи свого милого, перетворилася на тужливу тополю.

А Леся Українка у вірші "Красо України, Поділля!" чудово змальовує український пейзаж:

Он де балочка весела,

В ній хороші, красні села,

Там хатки садками вкриті,

Срібним маревом повиті,

Коло сел стоять тополі,

Розмовляють з вітром в полі.

А ще це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як "сокорина" (За А. Кондратюком). (154 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Пряма мова. Цитата. 9 клас.

Вправа 1. Диктант «Запам’ятай»: записати лише речення з прямою мовою, цитатою. Запам’ятати їхній зміст.

Вправа 2. «Ланцюжок». Учням роздаються записані на картці речення (по одному реченню на учня), вони їх запам’ятовують і записують по-пам’яті. Після цього зачитують. Таким чином за короткий проміжок часу записується і озвучується весь текст. Проаналізувати речення з прямою мовою, цитатами.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Підготовка до ДПА. 9 клас.

Вправа. Відтворений диктант. Завдання: зберегти структуру речень з прямою мовою.

Тема. СИСТЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Публіцистичний стиль. 11 клас.

Завдання: Написати твір-есе «Коло сіл стоять тополі…», розкриваючи значення концепту «тополя» як чинника національного самоствердження.

***

Легенда.

Високі пірамідальні дерева обіч доріг. Стрункі і високі. Сильні і вразливі. Де взялися на нашій землі? Ось що про це каже легенда.

В одному селі жила красива дівчина Поля та мужній хлопець на ім’я Стриба. Одного разу старші люди попросили Стрибу побігти в сусіднє село довідатись, чи все там спокійно. Побіг Стриба, але, недобігши до села, побачив багато ворогів. Швидше вітру прибіг юнак додому, розповів людям про те, що бачив. Вирішили забрати худобу, пожитки й перечекати в горах, поки ворог залишить їхню землю.

Бог блискавки та грому Перун побачив людей і вирішив дізнатися, чому вони тут. Спустившись на землю, Перун розпитав людей, що сталося. Люди розповіли. І тут він побачив Полю. Вона йому дуже сподобалася – захотів Перун узяти її за дружину.

Люди зраділи: мати такого високого покровителя не всім дано. А Стриба, почувши це, упав непритомний. Побачив е Перун і промовив: «Бачу я, що на чужому нещасті свого щастя не побудуєш, тож нехай вона буде нічия». Ударив палицею об землю - і там, де стояла Поля, виросло струнке зелене деревце. Люди, котрі стояли ближче, бачили це все, а ті, хто був подалі, запитували: «Де Поля?». Їм відповідали: «То Поля!» А Стрибу забрав Перун із собою і зробив його богом земних вітрів – прилітають вітри до тополі ось уже багато віків…(Електронний ресурс). (208 сл.)

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Безсполучникове складне речення.

Вправа. Знайти складні безсполучникові речення, пояснити розділові знаки при них.

Тема. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА. 5 клас.

Вправа. Визначити стильову приналежність тексту, його тему та основну думку; визначити засоби зв’язку мікротем у тексті; скласти план; підібрати заголовок; докладно переказати текст.

***

Щось осяйне й оберігаюче є в тополі. Як з’ява дивна, що постала над геологічними структурами нашого краю, щоб витримувати напружені поєдинки з вітровіями, зі стихією, щоб й в гру з ними вступати, щоб стояти на сторожі поселень наших і доль людських. Це вже як символ рідної землі, Батьківщини.

Високі, стрункі, мов стрілки, здіймаються в чисте небо тополі зелені – балакають ці дерева з вітром, з сонцем вітаються . Без вітру – шепочуться між собою, а ночі, темної і тихої, ріки співучі, як весняні вітри, гукають до них приязненько. І постає це дерево у протиборстві стихій, як символ романтичного оновлення світу, що його душа жадає… (За А. Кондратюком). (102 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Порядок слів у реченні. Інверсія. 8 клас.

Вправа 1. Знайти речення зі зміненим порядком слів (інверсією), пояснити стилістичну роль інверсії.

Вправа 2. «Ланцюжок». Учням роздаються записані на картці речення (по одному реченню на учня), вони їх запам’ятовують і записують по-пам’яті. Після цього по-черзі зачитують. Записати речення зі зміненим порядком слів.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Відокремлені члени речення.

Вправа. Навчальний диктант: пояснити розділові знаки при відокремлених означеннях, порівняльних зворотах. Пояснити вживання тире у передостанньому реченні.

***

Тополя використовується і в господарстві як будівельний матеріал. М'яка деревина тополі йшла на виготовлення човнів. Із цього дерева отримували жовту фарбу, а кору тополі використовували при вичинці шкіри (Електронний ресурс).

Інформаційна хвилинка. Знайти односкладні речення.

***

1. На горизонті між жовтим житом та синім небом зеленіли тополі.  Коцюб.

А в садках солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні, і лише інколи, немов крізь сон, тихесенько зітхне деревина молодим листом (М. Коцюбинський).

***

2. Тільки де-не-де з того кучерявого зеленого моря витикались високо вгору тонкі тополі, неначе ставники з зеленого воску, неначе тоненькі турецькі зелені мінарети. А десь далеко-далеко над Россю, на панських оселях стриміли густі купи старих тополь і, неначе гострі високі башти готицьких соборів, виганялись високо-превисоко вгору до неба, прикриті сизою імлою (І. Нечуй-Левицький).

***

3. Швидкорослі світлолюбні дерева, деякі живуть по 120 — 150 pоків. Відомо близько 150 видів, в Україні — 11. Найпоширеніші: тополя тремтяча або осика тополя чорна або осокір, тополя біла тополя пірамідальна, тополя дельтолиста або канадська, тополя бальзамічна. Тополя широко використовують в озелененні міст та в полезахисних лісонасадженнях, деякі вирощують як декоративні. Деревина м'яка, легка, біла, її використовують у паперовому, сірниковому та фанерному виробництвах, у будівництві, для виготовлення штучного шовку (Електронний ресурс).

Тема. СИСТЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. 11 клас.

Вправа. Порівняти наведені тексти. Визначити їхні стилі, мету та мовленнєву ситуацію, за якої можливе використання цих текстів.

Тема. ЧИСЛІВНИК. 6 клас.

Вправа. Замінити числа числівниками, визначити відмінок числівників, пояснити написання. Який з числівників є складеним?

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 5 клас.

Вправа 1. Знайти речення з кількома рядами однорідних членів речення, визначити їхню синтаксичну роль.

Вправа. 2. «Похідний» диктант (текст 3): за два-три дні до уроку у різних частинах класу розвішується текст диктанту, учні вивчають його, а на визначеному уроці записують по-пам’яті. Зробити морфологічний розбір числівників.

ЛЬОН

***

«Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти», - прозора й розкішна картина вимальовується пером письменника М. Коцюбинського. Справді, серед численних несподіванок і неповторних явищ, що їх дарує нам природа, - одне з наймальовничіших див, коли льон цвіте. Наче озеро блакитне. Таке привабливе льонове поле у пору цвітіння, що зорові не ввібрати молодої безмежної синяви. Здається: небо подарувало світові блакитну фарбу і щедро розлило її довкруж.

Це є типовим для поліських краєвидів. Вважають: людина почала вирощувати льон понад десять тисяч років тому. У країні скіфів (так називали народи, що жили до нашої ери на території сучасної України) теж культивувався льон. Важлива, рідкісна і цінна рослина. Такою вважався льон і в Древній Русі. Київська Русь – батьківщина льону-довгунцю. Досвід показав: найкраще висівати його на лісових згарищах. Завдяки цій рослині вдосконалювався процес ткацтва: з льону виробляли багато речей.

В Україні збереглося багато чудових пісень, переказів, легенд, загадок про льон - сьогодні льон так само тихо пливе річками нашої духовності (За А. Кондратюком). (163 сл.).

Тема. ПРИСЛІВНИК. 7 клас.

Вправа. Знайти у тексі прислівники, визначити розряд за значенням, пояснити спосіб творення. Усно підібрати до прислівників антоніми.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Безсполучникове складне речення.

9 клас.

Вправа. Знайти складні безсполучникові речення, пояснити розділові знаки при них. Трансформувати складні безсполучникові речення у складнопідрядні. Записати.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Пряма мова заміна прямої мови непрямою. 9 клас.

Вправа 1. Трансформувати речення з прямою мовою у складнопідрядне.

Вправа 2. Безперервний диктант інформаційної дії.

Тема. ПОВТОРЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО. 9 клас. Контрольний диктант.

***

З глибини віків доходять до нас вражаючі свідчення найрізноманітнішого використання льону. У чім секрет міцності й довговічності льняної тканини? Пояснюється це тим, що волокно містить кремнезем, який не гниє. В основному процес прядива був справою жіночих рук. Бути умілою майстринею льняного прядива і ткацтва – це не тільки традиційний обов’язок, а й ознака честі кожної дівчини, доброї господині. В українському фольклорі біла пряжа – символ самої дівчини, а пряжа тонка – символ дівочої витонченості. Опоетизовано в народній творчості і саме полотно як кінцевий результат тривалого процесу. Це прекрасне, зворушливе видиво, що нікого байдужим не залишає (За А. Кондратюком). (82 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Речення прості й складні (повторення), двоскладні та односкладні. 8 клас.

Вправа. Графічний диктант: схематично записати граматичну основу речень. Які з речень є односкладними?

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Тире між підметом і присудком.

8 клас.

Вправа. Знайти речення з пунктограмою «Тире між підметом та присудком»; пояснити умови її вживання. Чому у 4 реченні відсутнє тире між підметом та присудком?

***

- Скажи мені, моя мати, як той льон посіяти?

- Ось так, ось так! При долині, при лужку, при крутому бережку.

- Скажи мені, моя мати, як той льон брати?

- Ось так, ось так!..........

- Скажи мені, моя мати, як той льон вимочувати?

- Ось так, ось так!..........

- Скажи мені, моя мати, як той льон витягати?

- Ось так, ось так!..........

- Скажи мені, моя мати, як той льон потерти?

- Ось так, ось так!..........

- Скажи мені, моя мати, як той льон поткати?

- Ось так, ось так!..........

/ При долині, при лужку, при крутому бережку./ - (За А. Кондратюком).

Тема. Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації (підготовча робота). 5 клас.

Вправа. Доповнити репліки діалогу. Пояснити розділові знаки. Записати діалог прямою мовою. Усно додати слова автора, пояснити розділові знаки у створених конструкціях. Визначити стиль тексту, сферу вживання.

СОНЯШНИК

***

Соняшник упевнено й надійно увійшов у природній доокіл нашого краю. Без нього не уявляємо ні українських рідних пейзажів, ні картини минувшини, ні сільських краєвидів. Золотоголова квітка на високому рівному стеблі так і світиться, так і виграє повсюдно. Наш, рідний. А насправді батьківщиною соняшника є далека Америка. Дрібні чорні насінини потрапили до Європи 1 16 столітті, в Україні – наприкінці 18 століття. Рослина чудово прижилася в нових умовах.

Краса соняшника, його поживні властивості, цілющість додали слави «сонячній квітці». Вона – незамінний і всюдисущий наш супутник - окраса затишних сільських вулиць, бажаний і ласкавий зустрічний при дорозі, оберіг домашнього затишку, життєвої опори (Електронний ресурс). (97 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа. Пояснювальний диктант: пояснити розділові знаки при однорідних членах речення. Знайти неоднорідні означення, аргументувати доцільність їх стилістичного використання.

Тема. МОРФЕМІКА, СЛОВОТВІР, МОРФОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. 10 клас.

Вправа 1. Виписати іменники, утворені суфіксальним способом, визначити їхню стилістичну роль.

Вправа 2. Розподільний вибірковий диктант: виписати якісні та відносні прикметники, пояснити їхню стилістичну функцію. Від якісних прикметників утворити ступені порівняння. Від яких якісних прикметників неможливо утворити ступені порівняння і чому?

***

Як ти тут виріс, біля бруківки,

Станом тендітний соняху-карлику?

Десь там, у лузі, грому підківки,

Срібло дощу вишумовує здалеку.

Десь там, у полі, дорогу широку

Липень прослав тобі, побратиму.

Ти ж серед міста зіп’явся, нівроку,

Мовою тихою шепчеш: «Цвістиму»… (В. Діденко)

Тема. ДІЄСЛОВО. 6 клас.

Вправа. Виписати дієслова, зробити їхній морфологічний розбір. Знайти метафори, встановити стилістичну роль у них дієслів.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Уточнювальні члени речення. 8 клас.

Вправа. знайти у тексті уточнюючі члени речення, пояснити розділові знаки при них. Чи можна вважати уточнюючим виділене слово?

***

1. Згорбатів сонях біля огорожі,

Великим сивим оком посмутнів.

Приходьте, звірі, птиці, подорожні

У наш веселий, ясноокий дім!

Х. Керита

***

2. В соняшника були руки і ноги,

Було тіло, шорстке і зелене.

Він бігав наввипередки з вітром,

Він вилазив на грушу,

і рвав у пазуху гнилиці,

І купався коло млина, і лежав у піску,

І стріляв горобців з рогатки.

Він стрибав на одній нозі,

Щоб вилити з вуха воду,

І раптом побачив сонце,

Красиве засмагле сонце,—

В золотих переливах кучерів,

У червоній сорочці навипуск,

Що їхало на велосипеді,

Обминаючи хмари на небі...

Д. Павличко

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні й неоднорідні означення.

8 клас.

Вправа. Визначити стиль текстів. Знайти у них однорідні і неоднорідні означення, пояснити їхню стилістичну функцію. З’ясувати пунктограми.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа. Знайти і підкреслити однорідні члени речення. З’ясувати їхню стилістичну функцію, визначити художні засоби.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. 9 клас.

Вправа. Знайти складні речення, з’ясувати їхній тип, накреслити схеми, зробити синтаксичний розбір останнього речення..

***

Йому перехопило дух. Те, що він побачив перед собою, на мить приголомшило і осліпило його. На широчезній рівнині, скільки сягає зір, яскраво золотились соняшники.

Стояли до самого обрію, пишноголові, стрункі й незліченні, і всі, як один, обернені до свого небесного взірця, до сонця... Здавалось, вони й самі випромінювали світло своїми жовтогарячими коронами, і, може, тому навкруги, в зоні їхньої дії, було якось особливо ясно, чарівно й святково, мов у заповіднику сонця. Тут навіть повітря, здавалось, несло в собі золотисті відтінки.

З соняшниками творилось щось дивовижне. Втрачаючи свій царський дрімотний спокій, вони зненацька оживали, золоте тарілля, здавалось, само розігнавшись, летіло стрімголов назустріч одне одному, і, з'єднавшись на мить у поцілунку, знову розліталось врізнобіч, і вже знову вільно сміялось, пустотливо погойдуючись, сяючи розімлілим золотом до сонця.

Стояв, весь під владою свого відкриття. Зникло усе стороннє. Бачив лише соняшників, білу косинку та артистичні вигини чудових рук, що, раз у раз здіймаючись, плавно й натхненно подзвонювали у свої золоті литаври (За О. Гончарем). (157 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Ускладнене речення. Вставні слова.

8 клас.

Вправа. Вільний диктант: відтворити і записати текст по-пам’яті, використовуючи подані вставні слова. Визначити розряди вставних слів.

Тема. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. Стилістично забарвлені слова. 5 клас.

Вправа. «Одягни слово»: використовуючи прикметники, вжиті у тексті, створити асоціативний кущ до слова «соняшник». Яка їхня стилістична роль?

Тема. ПОВТОРЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. 8 клас.

Вправа 1. Безперервний диктант: у залежності від мети уроку поставити до тексту відповідні завдання.

Вправа 2. Контрольний підсумковий диктант.

НАЦІОНАЛЬНА СИМВОЛІКА

Духовний потенціал українського народу – найбільший скарб, надбаний упродовж віків. Сьогодні зміни у свідомості людей чи не найкраще сприяють відродженню української держави. Українознавство –«це один із шляхів повернення народу його істинної культури у повному обсязі». 33Одне із його завдань – вивчення історичних коренів української державної символіки, і уроки української мови разом з уроками історії повинні давати цьому найнадійніший старт.

Тризуб

***

Великокнязівським знаком тризуб стає у часи (К, к)иївської (Р, р)усі. Його зображення вперше відоме нам на печатці князя Святослава Ігоревича. Згодом його карбують на срібних монетах великого князя київського (В, в)олодимира (С, с)вятославича. Тризубом була мічена і (Д, д)есятинна церква у (К, к)иєві, плити (У, у)спенської церкви. Його зображення знайдено на варязькому мечі, на мечі французької королеви (А, а)нни, дочки (Я, я)рослава (М, м)удрого, на надгробниці (С, с)вятого (Е, е)ріка, котрий породичався з династією (В, в)олодимира (С, с)вятославича. Тризуб використовувався і як знак князівської влади Рюриковичів. За версією видатного історика (М, м)ихайла (Г, г)рушевського, (Т, т)ризуб є стилізованим знаком «начальницької палиці. Та головне, що цей символ не видуманий, а зв’язаний з нашою тисячолітньою державною історією («Українознавство») (98 сл.).

Тема. УКРАЇНСЬКА ОРФОГАФІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ НАПИСАННЯ СЛІВ. Вживання великої літери. 10 клас.

Вправа 1. Вибіркове списування: виписати власні назви, розкриваючи дужки, обґрунтувати написання правилами правопису. Дібрати власні приклади на відповідне правило..

Вправа 2. Навчальний диктант.

Тема. СИНТАКСИС ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. Ускладнене речення. 11 клас

Вправа. Переписати, розкриваючи дужки. Знайти ускладнені речення, кваліфікувати ускладнювальний засіб, обґрунтувати розділові знаки. Проаналізувати виражальні можливості ускладнених речень.

***

Яке значення вкладалося в тризуб? Єдиної відповіді на це запитання серед істориків немає. Одні вважають, що він уособлював три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані: тризуб — це обожнення рибальського знаряддя (при цьому посилаються на те, що його знаходять і в інших країнах). Ще інші наполягають: це стилізоване зображення сокола. Є й версія про те, що він — відтворення предмета, схожого на булаву — символ влади. Усіх таких тлумачень — кілька десятків. Одне слово, єдиної загальноприйнятої точки зору в поясненні тризуба немає. Але вчені сходяться в головному: він безпосередньо пов’язаний з княжою особою і символізує її владу. Тут жодних суперечок бути не може («Українознавство»). (101 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Однорідні члени речення. 8 клас.

Вправа. Навчальний диктант: підкреслити однорідні члени речення відповідно до їх синтаксичної функції, пояснити розділові знаки.

Тема: СИНТАКСИС ПРОСТОГО І СКЛАДНОГО РЕЧЕНЬ. Повторення і поглиблення знань. 11 клас.

Вправа 1. Робота за варіантами:

В-І: виписати прості речення з іменним складеним присудком, пояснити вживання тире між групою підмета і групою присудка.

В-ІІ: виписати складнопідрядні речення, обґрунтувати вживання коми між його частинами.

В-ІІІ: виписати складні безсполучникові речення, обґрунтувати вживання розділових знаків між його частинами.

Вправа 2. Утворити на базі тексту багатокомпонентні складні речення, накреслити їхні схеми, дати загальну характеристику.

Вправа 3. Відтворений диктант: у відтвореному тексті зберегти пунктограму «Тире між підметом і присудком».

.***

Тризуб повертається на наші землі після проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки. Було це в листопаді 1917 року. Символ князівської влади Київської Русі з’явився на печатках і ділових паперах молодої Української держави — її законної спадкоємиці. Художник Василь Кричевський підготував проект герба з тризубом на ньому, який було затверджено в березні 1918 року. 22 січня 1919 року об’єдналися Українська Народна Республіка й Західноукраїнська Народна Республіка. Герб УНР – тризуб - став загальнодержавним гербом.

Після проголошення України радянською тризуб одразу ж зникає з усіх сфер побутування. Його абсолютно безпідставно називають націоналістичним символом. Тільки зрідка трапляється він в організаціях та об’єднаннях української еміграції – українській діаспорі. І лише в роки перебудови цей символ знову відродився на нашій рідній землі – Україні. З проголошенням незалежності України тризуб став гербом Української держави («Українознавство»). (124 сл.).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Відокремлені прикладки. 8 клас.

Вправа 1. Знайти відокремлені прикладки, обґрунтувати вживання розділових знаків, умови відокремлення.

Тема. ПОВТОРЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО. 9 клас.

Вправа. Навчальний безперервний диктант: обґрунтувати орфограми і пунктограми.

Тема. УКРАЇНСЬКА ОРФОГАФІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ НАПИСАННЯ СЛІВ. Вживання великої літери. 10 клас.

Вправа 1. Вибірковий диктант: записати лише власні назви, ставлячи їх у початкову форму, обґрунтувати вживання великої літери.

***

Такий символ, як тризуб, з’явився ще за часів трипільської культури, тобто чотири тисячі років тому, і спочатку він виконував роль оберега-символа, який захищав від усіляких бід. Життя тоді було суворе: навколо розкинулися дрімучі ліси, людину підстерігали хижі звірі, загрожували громи, блискавки, великі повені, і все це таїло в собі небезпеку. Одним з оберегів була Берегиня — богиня захисту домашнього вогнища, родини — богиня, що символізувала материнство у древніх слов’ян. Символічне зображення Берегині-матері, яка підняла руки, захищаючи свій дім, уселилось у тризуб, серцевина тризуба — тулуб матері, а ліва й права частина — це руки, підняті для захисту.

Пізніше тризуб стає не лише оберегом кожної людини, а всієї когорти людей, яка направлялась на нове місце поселення. Восени через кожні три роки розігрувалися жеребки, кому йти на нові землі, а навесні люди вирушали в путь; йшли з тризубами, які оберігали їхню когорту, їхній рід.

Тризуб є найдавнішим серед знаків, що використовується і сьогодні. Цей знак зустрічався на кам’яній застібці часів Трипільської культури (5–3 тис. років до н. е.), яку було знайдено біля дніпровського острова Шанця. Зображення тризуба з’являються у першому столітті нашої ери на монетах, наприклад, на грошових знаках боспорських царів.

Багато дослідників схиляються до думки, що тризуб веде походження з грецької культури. Узагалі, існує понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба...

Своє відродження тризуб знайшов у малому гербі нашої держави. Тризуб як складова частина входить і до проекту Великого Герба держави.

Тризуб символізує трійцю життєтворчих енергій, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду і Життя). Саме тому тризуб ми можемо зустріти на цеглі Десятинної церкви, що знаходиться у м. Києві, на плитах Успенської церкви у м. Володимирі-Волинському. Його зображення присутнє також на варязьких мечах, в гербі французької королеви Анни, на надгробку св. Еріка у Швеції. Український народ сприймає тризуб і як оберіг. Знак тризуба використовувався в орнаментах тканин, килимів і навіть на посуді («Що? Як? Чому?»). (305 сл.).

Тема. УКРАЇНСЬКА ОРФОГАФІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ НАПИСАННЯ СЛІВ. Вживання великої літери. 10 клас.

Вправа. Вибірковий диктант: записати лише власні назви, ставлячи їх у початкову форму, обґрунтувати вживання великої літери.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Прикладка як різновид означення. 8 клас.

Вправа. Знайти відокремлені і невідокремлені прикладки, пояснити правопис, розділові знаки при них. Визначити їхню синтаксичну роль.

Тема. ВІДОМОСТІ ПРО МОВЛЕННЯ. Складний план. 6 клас.

Вправа. Визначити стиль тексту, його тему та основну думку; поділити текст на логічно завершені частини; скласти складний план. Переказати текст за складеним планом.

Прапор. Жовто-блакитний прапор

***

Державна символіка України включає жовто-сині барви. 
У старовину слово «барва» означало не тільки колір, а й одяг, за яким визначалася належність людини до певної групи. В українців національною барвою стала жовто-синя. Насамперед вона з’явилася у розписах церков та у церковних речах – ризах, фарбованій різьбі іконостасів. Пізніше у творах мистецтва – мініатюрах і прикрасах, у гербах українських земель. Ще не об’єднані в єдину державу, Київщина і Галичина мали своїми гербами золотого тризуба на голубому полі та золотого лева на голубому полі. 
Жовто-синя барва була настільки усвідомленою як національна, що першим парламентом України – Центральною Радою - у 1917 році без жодного сумніву було узаконено жовто-синій прапор як державний символ.

Жовті й сині кольори досить часто обирали для своїх знамен запорозькі козаки. Ця гама спостерігається на стягах, виготовлених курінними старшинами, кошовими. А останній кошовий Запорозької Січі Петро Калнишевський особисті кошти виділяв саме на виготовлення жовто-блакитних стягів. У період визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького серед прапорів багатьох полків бачимо саме забарвлені у жовто-блакитні кольори. Отож не може бути ніяких сумнівів у тому, що жовто-блакитний прапор є традиційним для українського народу («Що? Як? Чому?»)

Теми. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ. ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ. ВІДОКРЕМЛЕНА ПРИКЛАДКА. ВІДОКРЕМЛЕНЕ ПОШИРЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ.

Вправа. Безперервний диктант: пояснення орфограм і пунктограм в залежності від теми та цілей уроку.

Тема. ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Публіцистичний стиль. 11 клас.

Вправа. Визначити стиль мовлення, його лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості, стилістичні засоби. До якого з підстилів належить текст? Визначити жанр тексту. Переказати текст, зберігаючи його стиль. Виконати стилістичний аналіз.

***

Значний вплив на українське прапорництво мало Запорозьке козацтво. Проте єдиного прапора для всієї України ще не існувало. Корогви були різно/барвні із зображенням зірок, хрестів, сонць, місяців, гетьманських або місцевих гербів. У Київських прапорах, які збереглися в описах з часів Визвольної війни Богдана Хмельницького, використовувалися такі кольори: червоний і малиновий — 8 разів, білий — 7, блакитний — 6, жовтий — 5, чорний — 4, зелений — 1 раз. Усього збереглося 14 описів прапорів. Ось один із описів оче/видця штурму м. Гомеля у 1651 р.: "Наступ почався 4 червня в неділю. О восьмій годині ранку, при зміні варти, побачили спершу корогву червоно/білу з хрестом і обвідкою, потім показалася друга червона корогва, а коло неї три білі і дві чорні, і дві жовто/облочисті (тобто жовто/блакитні), і під ними 8 тисяч козаків кінних і піших вибраного війська" («Українознавство»). (128 сл.).

Тема. ЧИСЛІВНИК. 6 клас.

Вправа. Записати числа числівниками, визначити їхній розряд. Знайти числівники прості, складні і складені. Провідміняти числівник, що відповідає числу 1951.

Тема. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ. Складні слова. 6 клас.

Вправа. Зняти риску; пояснити правопис складних слів. Зробити словотвірний розбір складних слів.

Теми. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Повторення вивченого. 8 клас.

Вправа. Навчальний диктант: обґрунтувати розділові знаки при однорідних членах речення, уточнювальних членах речення, у неповних реченнях. Обґрунтувати правопис власних назв.

Тема. МОРФЕМІКА І СЛОВОТВІР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Стилістичне використання засобів словотвору. 10 клас.

Вправа. Виписати іменні частини мови, утворені суфіксальним способом; з’ясувати, чи їхній словотвір відповідає сучасним тенденціям словотвірних норм. Які стилістичні функції виконують суфіксальні афікси?

Довідка: Блакитний", або, як казали раніше, "облочистий", – означає водянистий. Це слово має спільний корінь з такими словами, як "оболонь", "болото" чи "волога".

***

Інформаційна хвилинка. 1. Перший прапор УHP був жовто-блакитним. Слід зазначити, що, за законами прапорництва, першим називають колір, який є верхнім. Гетьман П. Скоропадський (1918) перемінив на блакитно-жовтий, і таким він залишається й нині. У листопаді 1918 р. такий же прапор став символом Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). На Карпатській Україні він був затверджений у 1930 р. Але на Галичині в 1920-1939 pp. використовувались як блакптно-жовтнй, так і жовто-блакитні прапори («Що? Як? Чому?»).

2. За 70 років більшовицької влади в Україні зі свідомості народу майже повністю було витравлено пам'ять про національний прапор і герб. Лише нова хвиля відродження нації повернула народові одвічні святині.

У Києві блакитно-жовтий прапор був урочисто піднятий біля будинку Міськради у липні 1990 р.

Після серпневих подій 1991 р. національний прапор піднято над Верховною Радою України. Нині блакитно-жовті прапори майорять по всій Україні. Народ пробуджується після довгого сну комуністичної облуди. Прапор уже "працює" на український національний космос (Електронний ресурс).

Тема. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ НАУКИ ПРО МОВУ. Підготовка до ДПА. 11 клас.

Завдання 1. Скласти міні-висловлювання «Українська символіка: нам є чим пишатися», використовуючи як аргументи тексти 1-2.

Завдання 2. Скласти міні-висловлювання «Що працює на український національний космос?», використовуючи як аргументи тексти 1-2.

Гімн

1. 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, знайшовши своє відображання у Конституції України. Проте тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Державний гімн України", запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першої строфи і приспіву пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна". У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме "Ще не вмерла України і слава, і воля". З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом. Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, зареєстрованих для голосування (Електронний ресурс).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Синонімія речень з відокремленими членами та складних речень. 9 клас.

Вправа. Знайти речення з відокремленими членами, пояснити умови відокремлення. Трансформувати ці речення у складнопідрядні. Пояснити явище синонімії різних типів речень.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Узгоджені і неузгоджені означення. 8 клас.

Вправа. Знайти речення з неузгодженими означеннями, визначити спосіб їхнього вираження. Чи можливо трансформувати їх в означення узгоджені?

***

2. Своєрідним гімном виступав і "Заповіт" Т. Шевченка та "Вічний революціонер" І. Франка, "Боже, великий, єдиний, нам Україну храни" О. Кониського. Однак їм не випала така велична і трагічна доля, як віршу "Ще не вмерла Україна".

Створення гімну України бере початок з осені 1862 року. Павло Платонович Чубинський, український етнограф, фольклорист, поет, пише вірш "Ще не вмерла Україна", якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. Поширення цього твору серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося миттєво. Проте вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського "за вредное влияние на умы простолюдинов" на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.
Перша публікація вірша П. Чубинського - у львівському журналі "Мета", 1863р.. Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського, пише музику до нього. Уперше надрукований у 1863р., а з нотами – у 1865р. Як державний гімн почав використовуватись у 1917 році (Електронний ресурс).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Неузгоджені означення. 8 клас.

Вправа. знайти речення з неузгодженими означеннями, визначити спосіб вираження.

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Прикладка як різновид означення. 8 клас.

Вправа. Знайти у тексті речення з прикладками, довести, що прикладка - різновид означення. Які прикладки беруться у лапки? Назвати відокремлені прикладки. Які умови відокремлення їх?

***

3. На тлі інших пісень духовно-патріотичного змісту «Ще не вмерла Україна» вирізняється широтою осмислення історичної долі народу, передбаченням його духовного відродження. Як національний гімн пісня «Ще не вмерла Україна» була визнана І. Франком, Лесею Українкою, українськими громадами за кордоном. Особливо знаковим було авторство пісні: її створили наддніпрянець і галичанин, що знаменувало соборність українських земель.

Гімн України - дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Цю патріотичну пісню Вербицький створив як церковний композитор. У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: у ньому є ознаки літургійного початку. У ньому затонула пам'ять про літургію, про всеношну. Неперевершений його наспів: у ньому немов дме вітер, немов гілки дерев співають... (Електронний ресурс).

Тема. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. Безсполучникове складне речення. 9 клас.

Вправа. Знайти складні безсполучникові речення, пояснити розділові знаки між їхніми частинами. Трансформувати складні безсполучникові речення у речення складнопідрядні. Чи мінилися смислові зв’язки між їхніми частинами?

Тема. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ НАУКИ ПРО МОВУ. Підготовка до ДПА. 11 клас.

Завдання 1. Скласти міні-висловлювання «Звучатиме наш гімн вічно», використовуючи як аргументи тексти 1-3.

Примітка. Тести 1-3 можна використовувати як безперервний диктант з різними видами завдань залежно від теми та мети уроків.

ЖІНКИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Жінка в історії України. Княгиня і князівна, козачка і шляхтянка, просвітителька і селянка, письменниця і воїн, митець і вчений… Але завжди – це добро, милосердя, велика любов і сімейне тепло. їхня доля – віддзеркалення долі всіх українських жінок на протязі довгої багатостраждальної нашої історії.

Тексти, які стосуються долі і сподвижництва жінок-українок, можна використовувати як дидактичний матеріал до аудіювання, читання мовчки і вголос переказів, вільних, відтворюючих, безперервних диктантів, стилістичного аналізу тощо.

Українська Сафо

Серед творців українських пісень, яких понад 300 тисяч, крізь тумани часу окреслюються схожі на легенду жіночі постаті. Українською Сафо (давньогрецька поетеса) називають Марусю Чурай. Вважають її автором багатьох народних пісень, зокрема «Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю…», «»Віють вітри, віють буйні , «В кінці греблі шумлять верби».

За існуючими переказами, народна поетеса і співачка народилася у 1625 році у Полтаві, в козацькій родині. Її батько, Гордій Чурай, був соратником Павлюка – керівника козацько-селянського повстання. Після героїчної смерті Чурая його дружина, Горпина, залишилась удвох з дочкою. Пам’ятаючи подвиги Гордія, народ оточив дружину і сім’ю любов’ю і повагою. Цьому в значній мірі сприяла і обдарованість Марусі, дівчини з чарівною зовнішністю і добрим серцем. Маруся мала чудовий голос і майстерно співала пісні, які складала з різних приводів. Часто навіть у звичайній розмові вона викладала думки віршами.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти. У день страти, удосвіта, на центральному майдані Полтави на помості стояла закута в кайдани Маруся, і писар читав смертний вирок. Раптом крізь натовп прорвався вершник на замиленому коні. Це був Іван Іскра – той, хто щиро кохав Марусю все життя. Іменем Богдана Хмельницького він припинив читання вироку. Дівчину було амністовано універсалом гетьмана, який приніс Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році у Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів).

Маруся була сильною, вольовою натурою. Ніколи жодним натяком не розкривала свого стану, але особисті переживання, її туга за коханим перетворювалися у нові й нові поетичні рядки. Очевидно, на той час припадає створення таких пісень, як «В огороді хмелинонька грядки простилає», «Шумить, гуде дібровонька» (за О. Козулею). (376 сл.).

Тема: ВИВЧАЛЬНЕ, КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ. 9 клас.

Завдання для перевірки аудіювання тексту:

І рівень

  1. Сафо поетеса:

а) давньоримська;

б) давньогрецька;

в) древньослов’янська;

г) давньоруська.

2. Маруся Чурай народилася:

а) в Полтаві;

б) в Києві;

в) в Переяславі;

г) в Умані.

3. Батька Марусі Чурай звали:

а) Остап;

б) Панас;

в) Гордій;

г) Григорій.

4. Яка з пісень не вважається піснею Марусі Чурай:

а) «Засвіт встали козаченьки»;

б) «В кінці греблі шумлять верби»;

в) «Шумить, гуде дібровонька;

г) «Ой під вишнею, під черешнею».

5. Хлопця, якого кохала Маруся, звали:

а) Остап Бобренко;

б) Панас Іскра;

в) Гордій Павлюк;

г) Грицько Бобренко.

6. Маруся Чурай померла у віці:

а) 24 років;

б) 28 років;

в) 25 років;

г) 48 років;

ІІ рівень

Дати письмові відповіді на запитання:

1. Хто такий Гордій Чурай?

2. Як ставилися полтавчани до Марусі?

3. Звідки, на вашу думку, бере початок пісенний талант Марусі Чурай?

ІІІ рівень

Написати міні-висловлювання на тему: «Пісні Марусі Чурай живуть і досі ».

Просвітителька

Христина Данилівна Алчевська, у дівоцтві Журавльова, народилася 16 квітня 1841 р. в м. Борзна Чернігівської губернії у дворянській родині. Батько – Д. Журавльов – викладач міського училища, мати – дочка героя війни 1812 р. генерала Вуїча. Освіту здобула самотужки. Юність вона провела в Курську, куди переїхала її родина. Тут, навчаючи письма селянських дітей, уперше випробувала свої сили на ниві народної освіти. Вона з дитинства мріяла стати вчителькою, але отримати професійну освіту їй не вдалося.

У 1862 році Христина Данилівна одружилася з відомим підприємцем і меценатом Олексієм Алчевським і переїхала до Харкова. Тут молода жінка стала активним членом товариства “Громада”, діячі якого ставили перед собою мету відновити єдність інтелігенції з народом, сприяти народному просвітництву. 
Христина Данилівна склала іспит на право викладати і у 1862 році заснувала приватну безплатну недільну школу для жінок.

 Христина Данилівна працювала з колективом педагогів – сподвижників. Безплатно викладали понад 100 учителів 

Керована Алчевською школа була навчальним закладом, який давав освіту значно ширшу, ніж звичайна недільна школа, крім того вона була методичним центром початкової освіти дорослого населення в Російській імперії. Викладачі -“недільники” на чолі з Х. Алчевською у своїй практиці використовували передові освітні методики.

До Алчевської приїздили педагоги з України, Кавказу, Росії вчитися, як зорганізувати школи такого типу й вести в них заняття. У її салоні часто збиралися визначні діячі науки й мистецтва. Серед них – літератори Г. Хоткевич, Олександр Олесь, Михайло Обачний (М. Косач), П. Куліш, Т. Рильський, М. Вороний. Христина Алчевська неодноразово виступала в ролі ініціатора та співорганізатора освітянських виставок, у тому числі й міжнародних. Робота школи була представлена на всесвітніх форумах 

Поряд з просвітницькою, Христина Данилівна займається літературною і науково-педагогічною, бібліографічною діяльністю. З ініціативи Алчевської та під її керівництвом було видано тритомний рекомендаційний покажчик книг “Что читать народу?”

Вся діяльність Христини Данилівни була прикладом служіння своєму народові, його мові. Незважаючи на заборону, вона відстоювала українську мову, народну пісню, пропагувала твори Т.Г. Шевченка. В садибі Алчевських у Харкові (тепер будинок Центру громадських зв’язків) у 1899 році з ініціативи Христини Данилівни було встановлено перший у світі пам’ятник Кобзареві (скульптор академік В. Беклемішев). Крім того, Друге Харківське повітове училище, попечителем якого була Алчевська, з її ініціативи стало першим навчальним закладом Росії, якому було присвоєно ім’я Т. Г. Шевченка. Вона зустрічалася й листувалася з І. Франком, М. Павликом, Л. Толстим, Ф. Достоєвським, І. Тургенєвим, А. Чеховим, В. Короленком, Г. Успенським. 
Христина Данилівна Алчевська виростила та виховала славнозвісних дітей, які залишили помітний слід в історії вітчизняної науки та культури: Дмитро став кандидатом природничих наук, добре грав на віолончелі й малював, Іван – знаменитий оперний співак, Микола – педагог і громадський діяч, Григорій –композитор, Христя – поетеса і педагог.

Померла Христина Данилівна 1920 р. у Харкові. Півміста прощалося напровесні з почесною громадянкою, народною вчителько, просвітителькою (за О. Козулею). (425 сл.).

Тема: КОНТРОЛЬНЕ (вивчальне) ЧИТАНЯ МОВЧКИ. 9 клас.

Завдання для перевірки контрольного читання мовчки:

І рівень

  1. Алчевську звали:

а) Христина Іванівна;

б) Христина Денисівна;

в) Христина Данилівна;

г) Христина Степанівна.

2. Христина Алчевська народилася:

а) в козацькій родині;

б) в дворянській родині;

в) в селянській родині;

г) в міщанській родині.

3. Х. Алчевська брала участь у роботі товариства:

а) «Громада»;

б) «Грамота»;

в) філологічне;

г) педагогічне.

4. Якою діяльністю не займалася Алчевська (за текстом):

а) літературною;

б) науково-педагогічною;

в) хореографічною;

г) бібліографічною

5. За ініціативи Х. Алчевської присвоєно ім’я Т. Г. Шевченка:

а) Харківському повітовому училищу;

б) Чернігівському повітовому училищу;

в) Київському університету;

г) Харківському університету.

6. Скільком власним дітям Х. Алчевська дала дорогу у славне життя:

а) 4;

б) 3;

в) 5;

г) нікому.

ІІ рівень

Дати письмові відповіді на запитання:

1. Х. Алчевська працювала з колективом………………………..(продовжити).

2. Назвати імена тих, хто збирався в салоні Алчевських.

3. Продовжити речення «Уся діяльність Христини Алчевської була присвячена…………………………………………………………………..

ІІІ рівень

Написати висловлювання на тему «Роль меценатства у духовному житті нації».

«Віща» правителька

Віками ткалось мереживо народних переказів про княгиню Ольгу як про діяльну, мудру, «віщу» правительку й захисницю землі руської. Образ Ольги постає перед нами зі сторінок «Повісті минулих літ» Нестора –літописця. Ольга була жінкою великого київського князя Ігоря. Від природи ця жінка була наділена гострим розумом, нестримною енергією, широтою поглядів та несхибною волею.

У видатній пам'ятці часів Київської Русі — Софійському соборі у Києві, на фресці відновлене портретне зображення княгині Ольги. Її обличчя має досить суворий вигляд: великі очі, тоненькі, темні, трохи вигнуті брови, прямий правильної форми ніс. З-під мафорія виглядає темно-каштанове волосся з проділом посередині. Дуже виразний рот княгині з щільно стуленими тонкими губами, що надає обличчю владного, вольового виразу. На ній сукня світло салатового кольору. Це – свята і водночас княгиня, дружина київського князя Ігоря.

  Згідно з хронологією «Повісті минулих літ», князь Ігор заступив на княжий стіл після смерті Олега. В 914 році Ігор здійснив похід на деревлян, які намагалися відокремитись від Києва.

  У Древлянській землі тоді сталося повстання. До селян і міського населення пристала місцева і феодальна знать на чолі з князем Малом. Під час повстання деревляни з міста Іскоростеня напали на його дружину, убили Ігоря. Князя, за свідченням візантійського хроніста Лева Діякона, було не просто вбито деревлянами — вони роздерли його, прив'язавши за ноги до двох похилених дерев.

Першим ділом за свій обов'язок Ольга вважала помститися за чоловіка і приборкати деревлян. Помста була святим ділом у ті часи: «Хто не відомстить — за того Бог не відомстить», — каже старе слов'янське прислів'я, і чим тяжчою була помста, тим більше честі було месникові. Літописець Нестор так розповідає про цю помсту та початок князювання Ольги:
    «...З усіх кінців міста люди прямували на Гору — Верхнє місто, де був княжий двір. Збиралися на майдані біля кам'яного палацу князя. Стояли мовчки й чекали появи княгині. Нарешті тишу розірвали звуки рогу. У дверях з'явилася княгиня з почтом. Вона була одягнена у чорний плащ — корзно, одна пола якого була перекинута через ліву руку. На голові — чорна хустка-мафорій і золотий обруч, які ще більше підкреслювали блідість вродливого обличчя. У правій руці вона тримала золотий князівський жезл з тризубом на кінці — символ влади. Поряд з нею був малолітній син Святослав.   Ольга гучно мовила: «Вбито мого чоловіка, а вашого князя. Що будемо робити, люди?». Натовп загомонів, почулися вигуки. Наперед вийшов старий жрець і підняв руку: «Звичаї нашого народу та закони держави вимагають помсти деревлянам-вбивцям нашого князя. Та поможе нам великий Перун в цьому!». Натовп схвально загув, а воїни-дружинники вихопивши з піхов мечі, почали ними розмахувати. Княгиня, зачекавши трохи, мовила: «Хай буде так, як велять наші звичаї і закони. Клянуся помститися за мого і вашого князя Ігоря!». Заплакані очі її заблищали, увесь її вигляд свідчив про непохитну волю і рішучість.   

На підставі норми давньоруського права, згідно з яким вдова, якщо вона знову не одружувалася, виконувала після смерті чоловіка його господарські і соціальні функції, княгиня Ольга стала повновладною правителькою землі Руської. За часи правління вона підтримувала дружні стосунки зі Сходом – Візантією, а згодом налагодила їх і з Заходом. У столиці Візантії Ольга приймає Святе Хрещення. У хрещенні Ольга отримала ім’я святої Олени. Повернувшись додому, свята Ольга зайнялася поширенням віри Христової серед народу Київської держави. Навіть жителі стародавнього Іскоростеня пробачили Ользі і почали приймати християнство.

За велику роль у поширенні християнської віри Ольга була причислена до лику святої рівноапостольної, і саме 24 липня Православна Церква відзначає пам'ять святої рівноапостольної Ольги (за О. Козулею). (545 сл.).

Тема: КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ. КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ. 10 клас.

Завдання для перевірки аудіювання (читання мовчки) тексту:

І рівень

  1. Княгиня Ольга була жінкою:

а) князя Володимира;

б) князя Ігоря;

в) князя Святослава;

г) Ярослава Мудрого.

2. Портретне зображення княгині Ольги зображене:

а) у Софійському соборі;

б) у Михайлівському соборі;

в) у «Повісті минулих років»;

г) у патериках.

3. Повстання населення було:

а) у Древлянській землі;

б) у Хорватській землі;

в) у київських землях;

г) у землях дулібів;

4. Князь Ігор посів княжий престол після:

а) Володимира;

б) Святослава

в) Олега;

г) Ярослава Мудрого.

5. Жрець до помсти за смерть князя Ігоря закликав іменем:

а) Христа;

б) Сварога;

в) Перуна;

г) княгині Ольги.

6. Княгиня Ольга налагоджує стосунки:

а) зі Сходом і Візантією;

б) з Заходом і Візантією;

в) З заходом і Сходом;

г) з Візантією і Грецією.

ІІ рівень

Дати письмові відповіді на запитання:

1. На підставі якого права Ольга не мала змоги вдруге вийти заміж?

2. Як сприйняли християнство (за текстом) жителі древнього Іскоростеня?

3. Визначити стиль тексту і назвати його основні риси.

ІІІ рівень

Висловити власну думку щодо ролі княгині Ольги в історії української державності.

Найвидатніша співачка світу

Ще за життя вона була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання “Ваґнерівська примадонна” ХХ століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет із написом “Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй”. Успіхи С. Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами української музики й мистецтва.

Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинці, нині Бучацького району Тернопільської області, у сім’ї священика. Сім’я Крушельницьких походить із шляхетного й старовинного українського роду. Батько Амвросій – зять письменника Григорія Савчинського. Провадив хори, аматорські театри, грав на скрипці та фортепіано, на ювілейних концертах дириґував хором товариства “Руська бесіда” у м. Тернопіль. У 1873 році сім’я кілька разів переїжджала: спочатку в Осівці, потім деякий час сім’я Крушельницьких жила у передгір’ях Східних Бескид – у селі Тисові на Станіславщині (нині Івано-Франківщині). У 1878 року вони перебралися у село Біла недалеко від Тернополя, звідки вже нікуди не переїжджали.
Вчитися музики Соломія почала з шести-семи років. Була наділена більшими здібностями, ніж інші її брати та сестри. До речі, старший брат Антон згодом став відомим співаком та дириґентом, сестри Ганна – оперною і камерного співачкою, Емілія – фольклористкою. Мати, бачачи захоплення Соломії грою на фортепіано, ніколи не відривала її від занять. Батько також долучався до музичного виховання дітей, організувавши домашній хор, у якому брали участь усі вісім дітей. Згодом сестра Крушельницької Олена згадувала: “Ми влаштовували домашні концерти для гостей, виступали в народних строях. Усі ми також співали у сільському хорі, котрий організував батько. Дуже часто Соломія заступала батька і дириґувала хором сама”.
У дитинстві співачка знала дуже багато народних пісень, які вона вивчала безпосередньо від селян. Соломія почала їздити на уроки музики до Тернополя, де навчалася гри на інструменті у голови польського музичного товариства «Лютня» Владислава Вшелячинського. Основи музичної підготовки отримала в Тернопільській музичній школі товариства “Приятелі музики”, іспити в якій здавала екстерном.
Музичну освіту Соломія продовжила у 1891 р. в Львівській консерваторії. Там її учителем був знаменитий тоді у Львові професор Валерій Висоцький, який виховав плеяду відомих українських та польських співаків. Під час навчання у консерваторії відбувся перший сольний виступ С. Крушельницької – 13 квітня 1892 року, співачка виконувала головну партію в ораторії Г.-Ф. Генделя “Месія”. 5 червня того ж року Соломія виступила у “Львівському бояні”, де виконала пісню на музику Миколи Лисенка «Нащо мені чорні борви». Ще під час навчання у консерваторії Соломія отримала запрошення від польського Львівського оперного театру, проте прагнула до української опери, якої на той час не було. Для того, щоб продовжити навчання, співачка вирішила їхати до Італії. На її рішення вплинула знаменита італійська співачка Джемма Беллінчоні, яка в той час гастролювала у Львові.
В Італії її вчителями стали знамениті Фауста Креспі (спів) і професор Конті (драматична гра та міміка). Фауста Креспі, яка підготувала не одну знамениту співачку, вважала Соломію найздібнішою зі своїх учениць.
У своєму будинку співачка часто приймала гостей: акторів, музикантів, шанувальників театру. Такі вечори невдовзі став відвідувати тодішній міський голова Віареджо, адвокат Альфредо Чезаре Аугусто Річчоні (він народився 18 січня 1868 р.), який був тонким знавцем музики й ерудованим аристократом і захоплювався голосом гостинної господині. А ще більше – її красою. Залицяння сеньйора Річчоні було тривалим, але врешті-решт почуття взяли гору, і двоє закоханих вирішили одружитися. Подружжя проживало у будинку співачки у Віареджо. Тут була велика кімната з фортепіано і нотною бібліотекою. На стінах висіли картини, портрети Соломії пензля видатних італійських художників та фотографії. Були також кімнати з театральним гардеробом співачки тощо. Як свідчать перекази з того часу, увага городян, особливо жінок, до Соломії ще більше зросла. Вони з нетерпінням очікували щоденної прогулянки привабливої пари, щоб оглянути зачіску і кожну деталь в одязі С. Крушельницької, адже вона була довершеною у всьому...
Життя співачки у курортному містечку минало спокійно і щасливо до 1936 року, коли не стало її чоловіка. Після смерті Чезаре Річчоні С. Крушельницька дедалі більше схилялася до думки повернутися на Батьківщину. 23 квітня 1937 року вона звернулася за дозволом, щоб їй видали закордонний паспорт.
1939 року пані Соломія назавжди залишила сонячне й привітне італійське містечко, яке найдовше тішилося присутністю всесвітньо відомої співачки.
Після приєднання в листопаді 1939 року Західної України до СРСР нова, “світська” влада націоналізувала будинок артистки у Львові, залишивши їй тільки квартиру, в якій вона жила зі сестрою Ганною. Під час німецької окупації міста С. Крушельницька дуже бідувала, тому давала приватні уроки вокалу.
У післявоєнний період С. Крушельницька почала працювати у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. Однак її викладацька діяльність ледь почавшись, мало не завершилася. Під час “чищення кадрів від націоналістичних елементів” їй інкримінували відсутність консерваторського диплома. Згодом диплом був знайдений у фондах міського історичного музею.
Мешкаючи й викладаючи в СРСР, Соломія Амвросіївна, незважаючи на численні звернення, протягом тривалого часу не могла отримати радянського громадянства, залишаючись підданою Італії. Нарешті, написавши заяву про передачу своєї італійської вілли й усього майна радянській державі, С. Крушельницька стала громадянкою СРСР. Віллу відразу ж продали, компенсувавши власниці мізерну частину від її вартості. Тільки у 1951 роцi Соломії Крушельницькій присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, а в жовтні 1952 року, за місяць до кончини, С. Крушельницька, нарешті, отримала звання професора. Суттєвий штрих: у її репертуарі (а у Львові вона продовжувала виконувати вкраїнські пісні), незважаючи на прозорі натяки спецслужб, не було жодного твору про партію, Леніна чи Сталіна. 16 листопада 1952 року перестало битися серце великої співачки. Поховали С. Крушельницьку у Львові на Личаківському цвинтарі поруч з могилою друга і наставника – Івана Франка. В 1978 р. встановлено надмогильний пам’ятник «Співучий Орфей» (за Б. Мельничуком, В. Уніятом). (903 сл.).

Тема. СКЛАДАННЯ ПЛАНІВ, ТЕЗ, КОНСПЕКТІВ. 10 клас.

Пам’ятка учителю і учням «Як складати план, тези і конспекти»

1.     Прочитати текст, визначте його тему та основну думку.

2.     Поділити текст на логіко-смислові частини.

3.     Дібрати заголовок до кожної частини - план складено.

4.     Поставити до кожної логіко-смислової частини тексту запитання: «Про що тут йде мова?». -

5.     Знайти у тексті відповідь на поставлені запитання. Запишіть її стисло власними словами або словами автора – тези складено.

6.     Доповніть тези конкретними матеріалами, фактами із тексту, цитатами – конспект складено. .

7.  Після кожної закінченої частини робіть інтервал (сюди можна виписати нові замітки).

Основні правила складання плану

1.     План складається в довільній формі питальними чи розповідними реченнями або у змішаному вигляді.

2.     Уважно прочитайте текст, визначте головну думку.

3.     Поділіть текст на смислові частини, визначте мікротеми.

4.     Сформулюйте пункти плану.

5.     Спробуйте переказати текст, керуючись складеним планом.

        

Етапи складання тез

1.     Після попереднього ознайомлення прочитайте текст вдруге.

2.     Під час повторного читання розбивайте текст на змістовні частини, роблячи відповідні помітки олівцем; звертайте увагу на шрифтові виділення, це допоможе вам у роботі.

3.     Осмислюючи кожний уривок, виділіть подумки в ньому найсуттєвіші положення. Рекомендуємо підкреслювати або виписувати головні думки даної частини тексту: це застереже від хибного висновку про сутність основної тези.

4.     Сформулюйте власними словами або цитатою основні тези визначених частин. Виділяйте пропуском одну тезу від іншої – це полегшує подальшу роботу з ними.

5.     Виконуючи складні тези, виписуйте побіжні думки (прості тези) так, щоб вони роз’яснювали, аргументували основні.

6.     Інколи низку положень необхідно об’єднати не в порядку реальної послідовності у тексті, а в їхньому логічному зв’язку.  Біля таких композиційно зміщених тез варто зазначити сторінки джерела (навіть абзаци, а якщо потрібно, й окремі рядки), де вони викладені.

   

Правила конспектування

1.       Уважно прочитайте текст. Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць, незнайомих слів, нових імен, дат.

2.        Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, статті, над якою працюєте (бібліографічний опис).

3.        Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву).

4.       Ліворуч записуйте назви глав, підзаголовків, номери сторінок; формулюйте самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.

5.        Праворуч записуйте: свої висновки й коментарі, посилання на інші наявні у вас матеріали.

6.        Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план – послідовний перелік основних думок автора. 7.       Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

8.        Намагайтеся щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуйте схеми, таблиці.

9.        Цитуйте правильно і точно, зазначайте сторінку, з якої взято цитату.

10.      Робіть помітки, які виявляють ваше ставлення до того, що конспектуєте. Використовуйте для цього свої умовні позначки.

ВИСНОВКИ

Таким чином, розвиваючи культурологічну компетенцію учнів, ми виконуємо поставлені перед школою суспільством на сучасному етапі його розвитку завдання: підготувати підростаюче покоління до життя, навчити його творчо мислити, виховати у нього кращі моральні якості, збагатити духовний світогляд, виробити здатність будувати взаємини між людьми на основі взаємоповаги, толерантності, пошуку компромісу та ін.. Учитель української мови повинен усвідомити, що соціокультурна лінія (а отже, і культурологічний дидактичний матеріал) є інтегративною, бо передбачає зв’язок навчання мови й мовлення з формуванням соціокультурної компетенції, що забезпечує єдність змісту і форми спілкування, визначає сферу відношень, орієнтовну тематику текстів, теми висловлювань, вимоги до відповідних умінь і навичок. Реалізація цієї лінії сприяє розвиткові загальної культури учнів, зокрема становленню сучасних світоглядних уявлень про світобудову, природу, суспільство, людину, сенс життя в аспекті їх розвитку, цілісної системи уявлень про звичаї, традиції, реалії країни, мова якої вивчається, про особливості мовленнєвого етикету.

У ході формування культурологічних компетентностей учні знайомляться з основним культурним національним набутком, співвідносять його з набутками окремих культур. При цьому для розвитку інтересу до знань велике значення мають вдало дібрані пісня, картина, вірш, легенда тощо, які стають об'єктом переказу, опису, роздуму, аналізу, виконання граматичного завдання. Вони відкривають  учням світ у живих барвах, яскравих і трепетних звуках і є неперевершеним зразком мистецтва. Це все розвиває спостережливість, виховує доброту, милосердя, співпереживання, авторські здібності, уміння уявляти, знати традиції і намагатися їх зберігати.

Отже, на нашу думку, культурологічний аспект навчання  на уроках української мови сприяє збагаченню духовного світогляду учнів, формує здатність усвідомити себе як часточку українського народу з власною національною гідністю.

 Уроки формування культурологічної компетенції вимагають включення у їхню структуру нових цікавих форм і прийомів роботи зі словом. На підвищення ефективності набуття учнями соціокультурних знань впливає використання вдало дібраних засобів навчання, серед яких чи не найголовнішим є дидактичний матеріал. Саме він поєднується з усіма методами навчання, ілюструє теоретичні положення, сприяє успішному розвитку мовних умінь і навичок, збагачує інтелектуальну й емоційну сферу учня, формує його моральні переконання.

Таким чином, учителю-словеснику варто усвідомити, що, крім граматичних знань, він повинен:

- формувати культурологічну компетенцію школярів, що відповідає стандартам освіти;

- розвивати учня як цілісну мовну особистість;

- реалізувати на практиці культурологічний підхід до викладання рідної мови;

- вдосконалювати методику викладання предмету «Українська мова» відповідно до цілей і завдань Програми та часу.

А стержнем навчального процесу повинна стати тяжіюча сила рідної мови як найголовнішої частини національної культури. Вивчаючи мову, учень повинен відчувати енергетику її творця – українського народу. Тільки за цих умов він сформується як Людина: не буває ніяких ціннісних досягнень без культури, і не може бути творцем особистість, яка не знає культурних досягнень свого народу.

Маємо надію, що запропоновані рекомендації та надані матеріали допоможуть вам, шановні колеги, спректувати сучасний компетентнісно зорієнтований урок на основі культурологічного матеріалу з якнайбільшою реалізацією завдань чотирьох змістових ліній Програми - мовленнєвої, мовної, соціокультурної та діяльнісної.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Благослови, мати // Уроки українського народознавства у школі: книга для вчителя. –К.: Освіта, 1995.

2. Болтівець С. Іван Огієнко: Мова як вираження національної психіки, душі і совісті народу // Дивослово. – 1994. – № 7.

3. Взаємодія усних і писемних стилів мови // М.А. Жовтобрюх та ін. – К.: Наукова думка, 1982.

4. Голобородько Є.П., Омельчук С.А. Урок рідної мови: сучасні підходи та технології//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2003.

5. Донченко Т.К. Уроки мови мають стати уроками словесності // Дивослово.  – 1995.

6. Злобіна О. Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Випуск 5.- К., 2002.

7. Національна доктрина розвитку освіти України ХХІ ст.. – К.: Шкільний світ, 2010.

8. Нечуй-Левицький І.С.. Зібрання творів у двох томах. Том 2. - Київ: Наукова думка, 1986.

9. Когут О. І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. – Тернопіль: Астон, 2005.

10. Козуля О. Жінки в історії України. –К.:, 1993

11. Компетентнісний підхід в сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи; за заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: К.І.С.С., 2004.

12. Кондратюк А. З вишневого саду. Науково-художні оповідання. // Передмова В. Скуратівського –К.: «Молодь», 1991.

13. Малько, А. О. Культуролого-педагогічний підхід до виховання морально-духовної зрілості особистості в соціально-педагоігчній системі України // Морально- духовний розвиток особистості в сучасних умовах // Зб. наук. праць: у 2 кн. – Кн. 1. – К. : Пед. думка, 2000.

14. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. 2-ге вид.- Харків: Вища школа, 1977.

15. Освітні технології: Навч.-метод. Посіб. // О.М. Пєхота, А.З. Кіхтенко, 
О.М. Любарський та ін.; за заг. Ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.

16. Пентилюк М. Особливості технології уроку // Дивослово.  – 1998.

17. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник // О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2003.

18. Потапенко О.І., Потапенко Г.І. Методика викладання української мови: практикум // Навчальний посібник для студентів педагогічних університетів спеціальності 02. 19. 00. „Українська мова і література”.  – К.: Вища школа, 1992.

19. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 10 – 11 класи. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень // Л.І.Мацько, О.М.Семеног. – Київ: Грамота, 2011.

20. Програма. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5 - 9 кл. // Укл.: Шелехова Г.Т., Пентилюк М.І., Гнаткович Т.Д., Коржова Н.Б., Тараній-Ткачук К. В.- К., 2015.

21. Родигіна І. В. Компеиентнісно орієнтованих підхід до навчання. – Харків:

Освіта, 2005.

22. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973.

23. Сухомлинський В. Сто порад учителеві. – К.: Радянська школа, 1976.

24. Сучасний український правопис: практичний довідник. –Харків, 2011.

25. Українознавство: посібник // Уклад.: В. Я. Мацюк, В. Г. Пугач. – К.:Зодіак – ЕКО, 1994.

26. Чорі Ю. Слово – не полова. Ч.3, т.1. – Ужгород, 1995.

ДОДАТКИ

Урок української мови. 8 клас

«В океані рідного народу відкривай духовні острови»

ТЕМА. Стилістична функція однорідних членів речення: на матеріалі поезій Христини Керити.

Мета. Узагальнити, систематизувати знання знання учнів з теми «Однорідні члени речення»; закріпити і поглибити знання про художньо-естетичні функції однорідних членів речення; на основі поезій Х. Керити прививати любов до рідного краю; розвивати і поглиблювати уміння визначати художні засоби та їх роль у поетичних творах; сприяти розвитку творчих здібностей учнів; викликати інтерес до вивчення літератури рідного краю; виховувати любов до рідного краю, високі духовні якості людини.

ТИП КРОКУ: урок поглиблення і узагальнення знань; урок словесності.

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ: поезія Х. Керити,

НАОЧНІСТЬ: презентація, таблиці «Однорідні члени речення», висловлювання видатних людей про творчість Х. Керити.

На дошці – вислови:

1.«В океані рідного народу

Відкривай духовні острови» (В. Симоненко).

2. «Її невеликий здебільшого вірш - це щасливо зупинена мить…» (В. Басараб).

3. «Схвильованість вчарованого любов’ю серця, що бачить, як звичайні справи будня оживають в русі природи та у слові, несе читачеві…поетеса» (Д. Кремінь).

4. «По вінця переповнена душа

Передчуття великого й святого…» (Х. Керита).

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Повторення теоретичних відомостей про однорідні члени речення методом фронтальної бесіди.

ІV. Узагальнення, поглиблення і систематизація знань.

  1. Слово вчителя: коротке повідомлення про Х. Кериту як поетесу.

  2. Виголошення результатів пошукової роботи учнів: повідомлення про життя і творчість Х. Керити, перегляд презентації, створеної ними.

  3. Робота над перевіркою, узагальненням знань:

3.1. а) читання поезії «Я можу все…» (зб. «Одкровення»):

Я можу все – любити, берегти…

І відкривати знову, ніби вперше.

Над нашим світом стільки доброти

І стільки щастя, що аж губи терпнуть.

Весна  зеленим  пронеслась  лошам!

Вже й клен зодяг свою врочисту тогу.

По вінця сповнена моя душа

Передчуттям  великого  й  святого!

б) визначення жанру поезії, її основної думки;

в) коротка характеристика художніх засобів;

г) знайти однорідні члени речення, схарактеризувати їх.

3.2. а) читання поезії «Згорбатів сонях біля огорожі…»;

б) словникова робота:

- пояснити значення слів «глиця», «буйнорогий», «віншування» ;

- підібрати синоніми до прикметника «незлобливий»;

- в) диференційована робота:

В-І. виписати з тексту неоднорідні означення, охарактеризувати їх. Пояснити пунктограми.

В-ІІ. Виписати означення до слова «душа». Довести, що вони – епітети.

3.3. Слово вчителя. Персоніфікація, уособлення, метафора – це ті прийоми, які найчастіше зустрічаються в ранній творчості Х. Керити. Вони допомагають оживити зображене, підкреслюють нерозривний зв’язок живого і неживого, людини і природи.

3.4. Робота над поезією «Щаслива я, Карпати, що ви є…»:

Щаслива я, Карпати, бо ви є,
Бо зупиняєте вітри холодні,
Бо сонце із плеча вам устає 
І падає поволі у долоні.
Вслухайтеся у відголос доби,
Нехай вовки не виють навіжені,
Іще не всі реліктові дуби
Злодійчукам улізли до кишені.
Ще наші полонини, мов радар,
Наслухають, що там, понад віками,

І ще цілюща голуба вода
Перебирає камінці руками.
Щаслива я, бо ми орендарі
Всіх ваших снів і прохолоди влітку,
І що не зможуть зайшлі гендлярі
Вас розміняти на дзвінку копійку.
Щаслива я, що білочка вертка
Ще на ліщині грається горішком,
По ваших гордих і стрімких верхах
Наш вільний дух скрадається опришком.

а) прочитати поезію, визначити її основну думку, знайти метафори і уособлення;

б) вибірковий диктант: до слів «Карпати», «орендарі», «сонце» виписати однорідні члени речення, пояснити типи зв’язку між ними;

в) розкрити зміст рядків «Наш вільний дух скрадається опришком».

3.5. Робота з пунктограмами:

а) пунктуаційна хвилинка – пояснити розділові знаки про однорідних членах речення («Уже ніхто не тішиться дощем»):

Уже ніхто не тішиться дощем,
Спішать прикрити голову і Душу.
Бринить вода над золотим кущем,
А переляк струсне тебе, мов грушу.
Сміється вітер: - Це іще не все!
Ще вік нам явить не одну загадку! –

А серце шепче: - Може, пронесе?
А може, ще врятуємо хоч грядку,
Хоч клаптик від отих страшенних кіл,
Від чорних зон, від попелу, руїни
Для трав, дітей, для білих рушників,
Та й назовемо знову – Україна!

б) пояснювальний диктант («В зеленім царстві сосен і ялин…»):

В зеленім царстві сосен і ялин

Є острівок, де поселився спокій,

Де з кучерявих заростей малин

Дрімлива тиша блимає впівока.

Там хміль росте, пахучий і важкий,

Тюльпани світлом горлечко полощуть,

І сходяться жоржини, нагідки,

В’юнки і чорнобривці, мов на прощу.

Пояснити пунктограми при однорідних членах речення, окремі орфограми;

3.6. Накреслити схеми речень з однорідними членами:

Христина Керита любить спокій і затишок, у тиші розкошує душа її ліричної героїні, особливо, коли ця тиша блаженна і благословенна, без стресів і тривог. У такій високій тиші, що приходить після дощів і втоми, стираються нанівець сумніви, вільно царює думка. Спокій і тривога живуть поруч. Їх зіткнення освітлює наше життя. Їх зіткнення породжує мистецтво. Воно народжується з любові до життя, з прагнення збагатити світ добром і щастям, з невтоленої туги за красою (за Н. Ференц).

3.7. Творча робота (на вибір учнів):

а) скласти діалог «Однорідні члени речення у поезії Х. Керити» (робота в парах);

б) скласти план лінгвістичного повідомлення на тему «Однорідні члени речення», увівши приклади з поезій Х. Керити;

в) написати твір-мініатюру на тему «Що мені дало знайомство з Христиною Керитою?».

V. Підсумок уроку. Мотивація оцінок.

VІ. Домашнє завдання.

Визначити основну думку запропонованих поезій Х. Керити (роздатковий матеріал), охарактеризувати вжиті у них однорідні члени речення.

Урок української мови. 9 клас.

«Без верби та калини нема України»

Урок 1-2

Тема. Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням.

Мета. Удосконалювати вміння школярів сприймати текст, відтворювати його зміст із дотриманням характерних особливостей заданого стилю та вжитих у вихідному тексті типів мовлення; удосконалювати текстотворчі вміння; розвивати мислення та усне мовлення, збагачувати та уточнювати словниковий запас, розвивати пам’ять, удосконалювати орфоепічні навички та інтонаційну вправність; формувати основи національної культури, світоглядні переконання; виховувати бережливе ставлення до природи, любов до неї.

Наочність та обладнання: мультимедійна дошка, вербові гілочки, вироби зверби, запис пісні «реве та стогне Дніпр широкий…», тексти-описи.

Тип уроку: комбінований.

Епіграф до уроку: «Без верби та калини нема України» (народна творчість).

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Робота над новим матеріалом.

  1. Відгадати загадки:

1.Загубилась в верболозі, дні і ночі ронить сльози. (Верба)

2. Одне біжить, друге летить, третє нахиляється. (Річка, берег, верба)

2. Вступне слова (евристична бесіда).

Уявіть собі таку картину: ще довкола біліють сніги, а як тільки сонце на весну поверне і трохи потепліє, одразу на верболозах біля річок, ставків, на узліссях з’являються ніжні пухнасті котики. Це верба цвіте, нагадуючи, що весна вже не за горами. Так буває інколи ще у лютому. Цвіт верби – прекрасне і зворушливе диво природи. Пухнасті котики – це вражаючий символ краси. Навесні вони тішать надією і і звеселяють наше серце. «Зацвіла верба – прийшла весна»,- кажуть у народі. Ніжна і вразлива вісниця весни зворушує серце кожної людини. Особливо людей ліричної вдачі – письменників і поетів. Вчитаймось у рядки вірша І. Драча:

Це вже не сон – це сиві котики

Сидять на лозах в сні екзотики…

  • Як вам уявляється образ вербової гілочки?

  • Як про це сказав поет?

  • Які художні засоби він використав?

- А ось як проникливо пише про улюбленицю зелених луків О. Олесь:

Не беріть із зеленого лугу верби

Ні на жовті піски, ні на скелі,

Бо зів’яне вона від жаги і журби

По зеленому лузі в пустелі.

  • До чого закликає поет у рядках вірша?

  • Чому ж таку цінність становить верба?

ІІІ. Представлення роботи пошукових груп.

(Учні – пошуковці повідомляють про роль верби у житті л юдей)

1. Верба – одне з найпоширеніших дерев В Україні. Здавна супроводжувала вона людські оселі і поселення. Нею обсаджували ставки, дороги, береги річок. Адже верба укріплює береги, а в посушливих місцевостях зупиняє піщані заноси. В усіх місцевостях України також були поширені тини з верболозу і вербовий живопліт.

2. Здавна уславлені в нашому народі вербові вироби. У давнину вербова деревина використовувалась для виготовлення човнів, посуду, ясел для худоби, кошар. Народні умільці виготовляли ложки, вулики, корита тощо.

3. З верби робили музичні інструменти – кобзи та бандури. А сільські хлопці з вербових гілок виготовляли дудки.

4. у ХІХ ст. і ще раніше (а часто й тепер) було в Україні поширене лозоплетіння. Плели рибальське знаряддя, деталі одягу, іграшки, коші, кошелі, коробки-сівачки, кошелики. Для цього створювали навіть спеціальні артілі. Одна з таких артілей сьогодні активно і творчо працює в с. Іза на Закарпатті.

5. Верба оспівана у піснях, про неї складено багато переказів, легенд. З цією рослиною пов’язано багато звичаїв і вірувань. І сьогодні у вербну неділю освячують вербові гілочки-шутки, бо вважають, що вони відганяють злих духів, дають силу і здоров’я. за допомогою вербових гілочок шукали воду, зупиняли грозу, гадали тощо.

- А ще вода – природній фільтр води. Колись у колодязь навіть клали вербову дощечку, а невеличку – у відро з водою. Це дезінфікувало воду, поліпшувало її смакові якості, надавало їй «вербового духу». Отож, верба любить воду. А чи знаєте ви, як про це говорить народна мудрість?

(Приказки і прислів’я про верби проектуємо на мультимедійну дошку: «де срібліє вербиця, там холодна водиця», «Де верба, там і вода», «»Там криниця, де вербиця», «Не я б’ю – верба б’є»…)

- А ще про вербу створено різними народами багато казок та легенд. Які з них ви знаєте?

Учень 1. Деякі вчені висловлюють думку, що батьківщина верби – Китай. Як же вона попала в Європу? Легенда переповідає, що колись з Китаю у Європу привезли дорогий крам, вивантажили його, а плетені корзини викинули. Одна з гілок проросла, і виросла з неї розкішна плакуча верба.

Учень 2. Жила колись із сім’єю одна жінка, але кожну ніч вона віддалялась у вербу. Дізнався про це чоловік – і зрубав вербу. Тоді й жінка померла. Але і в зрубаному дереві жила материнська любов. Зроблена з неї колиска заколихувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку із пагінців, які виросли на старому пеньку, і та сопілка розмовляла з ним ніжно, як мати.

- Верба оспівана також у піснях. Які з них вам відомі? («Ой у полі верба, там холодна вода», «Шумлять верби, шумлять верби), «У городі верба рясна, хороша дівка красна»…) (Звучить «Реве та стогне Дніпр широкий…»).

- Верба – символ нашого народу. Невипадково посадив її великий Кобзар – Т. Шевченко ,- в Орській фортеці, перебуваючи на засланні. Вона нагадувала по ету рідну батьківщину. На знак великої поваги до геніального поета казахський народ оберігає ту символічну реліквію і сьогодні.

- Пов’язані з вербою і вірування, традиції нашого народу. Які з них ви знаєте? (Учні наводять приклади відомих їм традицій, вірувань, гадань).

ІV. Актуалізація опорних знань: типи і тилі мовлення, будова тексту, тема і основна думка тексту.

V. Робота з текстами- описами.

1. «Вербовий сум, гарний і гордий, як те дерева над річкою чи ставком, що в низинних місцях росте здебільшого поодинці або рядочками над річкою чи ставком, вгорнувшись у срібно-зелені шати аж по кісточки» (Л. Павленко).

2. «Зелені левади з чотирьох боків обставлені рівними рядками старих товстих верб. Верби старі, давні, товсті, як діжки. Може, сто раз зрубані верхи розрослися на столітніх стовбурах товстими гілляками. Гілляки такі здорові, як молоді верби, і такі густі та рясні, що кожна верба була схожа на густий гайок. Гілки виростали з товстих стовбурів, обхоплювали їх вінцем по краях, вилазили з середини густими пучками, гнучкими й гладенькими, неначе з діжки лізли вгору товсті гладенькі гадюки і піднімали вгору свої гіллясті кучеряві голови» (І. Нечуй- Левицький).

- Знайти у текстах художні засоби.

VІ. Робота над переказом.

1.Читання тексту «Де срібліє вербиця…»

Провісниками весни ми називаємо підсніжники, проліски, первоцвіти, сон-траву, але до цього списку, беззаперечно, можна додати і вербу. Чому? Адже «котики» вербові знайомі всім, а це не що інше, як квіти, які з’являються на початку весни. Звичайно, вони приваблюють не красою, хоча це спірне питання, а структурою та формою. Верба зустрічається у двох життєвих формах - дерево і кущ:  верба біла, верба ламка, верба козяча, верба плакуча, верба мигдалева, верба червона, верба корзинова, чорнотал, жовтолозник, бредина, верба вухаста, верба чорніюча, чорницеподібна, верба лапландська, повзучий тальник… Взагалі вчені стверджують, що їх понад 500. Різні види цвітуть неодночасно, і період цвітіння їх може розтягуватися на тривалий період.

У давнину верба була священним деревом у слов'ян. Вважають, що вона уособлювала бога сонця, й тепер у народі кажуть, що "саме сонце п'є воду з вербових листочків, тому вони такі схожі на сонячні промінці".

"Де верба — там і вода", — каже прислів'я. Люди давно помітили, що верба росте біля чистої води, й за допомогою вербового прутика навчилися шукати джерела. І криниці копали під вербою. А ще кажуть: "Верби довкола водоймищ — воді спокійно і добре, значить, і тобі спокій нестиме така вода. Маєш на душі смуток — притулись: верба забере".

Природа обдарувала вербу такою гнучкістю, якої не має жодна швидкоросла деревна порода. Вербові гнуті дуги, полоззя, коромисла завжди були ходовим товаром. Деякі види верб дають непогану деревину. Наприклад, у верби білої вона м'яка, легка, в'язка, гнучка, хоча малостійка і невисокої міцності. Деревина верби найчастіше йде на виготовлення човнів, рибальських снастей, ночов, лопат, корзинок.  Гілки йдуть на плетіння огорожі, так званого українського тину, який часто описувався письменниками у своїх творах. На сьогоднішній день усе це можна зробити із сучасних матеріалів, але погляд у минуле є досить важливим, тому вироби з вербових гілок дотепер користуються попитом. У природі нема кращого матеріалу для плетіння, ніж вербове пруття. Виробляють з нього кошики, крісла й різну тару. Найчастіше беруть прути однолітні, прямі, гладенькі, без пошкоджень та сучків.

Верба є багатогранним символом, і увага до неї пояснюється тим, що вона вважається не лише символом весни, а й родючості, здоров'я, радості, життя, любові і вдячності. Про доброзичливу людину, що залишає по собі добрі спогади, кажуть: «Ростуть за ним золоті верби».

Верба - один із символів України, що оспівана в низці художніх творів, народних піснях, казках (За Л. Павленком.)

2. Бесіда за текстом.

- Про що розповідається у тексті?

- До якого стилю мовлення належить текст?

- Який тип мовлення у ньому переважає?

- Визначте тему й основну думку тексту.

- Доберіть власний заголовок.

3. Випереджувальні вправи.

1. Правила розстановки розділових знаків при однорідних членах речення, розділові знаки при цитатах, вставних словах, порівняльних зворотах.

2. Правила написання складних слів.

3. Засоби зв’язку у тексті.

4. Добір епітетів до слова «верба».

4. Повторне читання тексту.

5. Складання плану тексту.

Примірний план

1. Вербові «котики» – провісники весни.

2. Основні різновиди верб.

3. Священне дерево слов’ян.

4. "Де верба — там і вода".

5. Природня гнучкість верби.

6. Верба – один із символів України.

VІІІ. Робота над творчим завданням (на вибір учнів):

1. Формулювання завдань.

1. Увести у текст опис верби. 2. Доповнити текст роздумами про призначення верби. 3. Доповнити текст відомостями про народні вірування і звичаї, пов’язані з вербою.

2. Усне попереднє складання творчих завдань.

ІХ. Написання переказів з творчим завданням.

Х. Підсумок уроку.

ХІ. Домашнє завдання.

Пошукова робота: рослинні символи України (скласти повідомлення чи створити презентацію).

Інтегрований урок-дослідження. 10 клас

ТЕМА. Психологічний аспект у зображенні головних героїв драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня»: роль зображувально-виражальних засобів.

МЕТА. З’ясувати роль зображувально-виражальних засобів у створенні психологізму образів Оксани і Степана; виявити індивідуальні особливості мови дійових осіб; простежити лексико-стилістичні особливості мови драматичної поеми; виробляти навички роботи з канвою художнього твору; сприяти глибинному усвідомленню і розкриттю ідейного задуму автора, формуванню естетичного досвіду учнів» розвивати й стимулювати творчу діяльність учнів; виховувати відчуття краси і глибини художнього твору.

ТИП УРОКУ. Урок-дослідження (формування знань, умінь і навичок).

ФОРМИ РОБОТИ. Лабораторна робота через призму кубування; робота з опорними таблицями, алгоритмами; лірична хвилинка; морфологічна хвилинка; стратегія «Кола Вена»; евристична та репродуктивна бесіди; асоціативне гронування; складання сенканів, асоціативних «кристалів».

ОБЛАДНАННЯ. Портрет Лесі Українки, опорні схеми-таблиці, алгоритми,роздавальний матеріал (схеми) з метою оптимальності навчально-виховного процесу.

ЕПІГРАФ:

Я знаю: біль – єдине благородство,

Яке не погризуть ні пекло, ні земля.

А щоб вінок сплести, потрібне мнозтво

Часів, віків, епох, що світять оддаля.

Ч. Бодлер.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ

Установчо-мотиваційний етап

І. Організаційно-вступна частина.

Вступне слово учителя.

Ми продовжуємо вивчати один із вершинних творів Лесі Українки – драматичну поему «Бояриня». Як і кожен твір поетеси, «Бояриня» має свої мовно - стилістичні особливості. Істотним елементом її поетики є психологізм та публіцистичність. Саме вони не лише допомагають розкрити образи головних героїв, а й сприяють глибшому усвідомленню ідейного задуму автора.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Темою сьогоднішнього уроку є зупинка на психологічному аспекті у зображенні головних героїв драматичної поеми та роль при цьому лінгво - стилістичних засобів. Спрогнозуємо мету нашого уроку.

(Учні методом прогнозування визначають мету та завдання уроку).

Операційно-пізнавальний етап

ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів.

Репродуктивна бесіда.

- У чому полягає лінгвістичний аналіз твору?

( У дослідженні лексики з точки зору її вживання, походження, у дослідженні морфемного та словотворчого рівня лексем, у виявленні ролі мовно-зображувальних засобів, у тому числі й лексико-фразеологічних).

- У чому виявляються особливості стилістичного аналізу?

(У дослідженні стилістичних функцій частин мови, фрази, речення, складного синтаксичного цілого, у розкритті членів речення, художньої деталі при творенні образу, у дослідженні елементів твору з точки зору публіцистичності, психологізму, в аналізі елементів народної мови, поетики, у дослідженні індивідуальних особливостей мови дійових осіб та мови письменника тощо).

Творчо-дослідницький етап

ІV. Поглиблення знань учнів. Застосування набутих знань, умінь та навичок.

Лабораторна робота за методом «кубування».

«Грані» куба

  1. Поетика образів Оксани і Степана.

  2. Публіцистичність як вибір стилю для характеристики образів Оксани і Степана.

  3. Психологізм мовних партій Оксани і Степана.

  4. Мовна культура діалогічних партій.

  5. Порівняльний аналіз мови (висловлювань) Оксани на різних етапах життя героїні.

  6. Роль лексем заперечного характеру у розкритті образу Степана.

«Грань» 1

АЛГОРИТМ «Поетика образу»

1. Слово вчителя. Евристична бесіда. Лінгвістичний коментар. Ми вже знаємо, що центральний образ «Боярині» – образ Оксани, який несе на собі основне ідейне навантаження твору. Сьогодні ми зупинимось на ньому, вдаючись не лише до змістового, ідейного аналізу, а й до аналізу лінгво-стилістичного. Отже, на попередньому уроці ми дійшли до висновку, що Оксана – самовіддана патріотка, яка втілює позитивний ідеал поетеси і сприймається як широке узагальнення, що своєю ідейно-філософською значимістю та естетичною довершеністю наближається до символу. Цей символізм виявляється і в поетиці образу. Сам образ героїні зазнає мовної індивідуалізації. Насамперед доцільно і на різних рівнях поетесою використана жива народна мова. У чому її доцільність? (У розкритті людської особистості, особливостей її реакції на життєві обставини).

  • Як реагує Оксана на життєві обставини, будучи ще на Україні? ( Її реакція жива, безпосередня, активна).

-- Які репліки героїні свідчать про це?

(«- Не думай, ніби я пуста панянка,що тільки має на умі забави та залицянки…»,

«Простягне руку лицар, щоб узяти мене до танцю, а мені здається, що та рука червона вся від крові, від крові братньої… Либонь, ніколи не прийняла б я перстеня з руки такого лицаря…», «А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність…» тощо). - Для характеристики образу Оксани плідно використана поетика уснопоетичної народної творчості. Які саме? (Пісні, прислів’я, приказки, приповідки).

- Яку роль вони відіграють у змалюванні образу героїні? (У відношенні до Оксани, - поетика її душевної краси).

- Пригадайте: які пісні співає Оксана? (Веснянки).

- Чим забарвлені ці пісні? (Любовними мотивами, розмаїттям образності, життєрадісністю) .

- Що ви можете сказати про використання веснянок Лесею Українкою у своїй творчості? (Ними , за свідченням К. Квітки, вона захоплювалась ще з 5-річного віку. Широко використала веснянки у «Лісовій пісні», де, як і в «Боярині», у молодих серцях збуджується почуття любові, мрії про одруження).

- Який пісенний образ використала Оксана? (Образ квітки – барвінку, який є символом краси і незрівнянності рідного краю, патріотичних почуттів).

- Чи можна стверджувати, що, поливаючи барвінок, Оксана не лише дає нове життя квітці, а й одночасно мріє про долю України – квітучу, щасливу?

- А ще на поетиці зосереджена увага у розв’язці драматичної поеми., яку можна вважати психологічною, естетичною та ідеологічною. При цьому великої значущості набирають окремі метафоричні образи. Які саме?

(Це образ квітки, вільного птаха. Згодившись на великодушний пацифізм, героїня хоче вмерти, зівянути, як квітка, якою Степан так захоплювався. Ця квітка – символ юності, життя, свободи, благополуччя країни. І вільним птахом Оксані хотілося бути. І квітка, і птах – це метафори свободи, незалежності.

  • - Який контраст створює поетеса?

(Це контраст між московським холодом, снігом, туманними небесами і теплом, ясністю голубого неба, сяючим сонцем України).

- Який художній прийом використала Леся Українка? - (Підтекст).

- До пісні звертається Оксана і на Україні, і в часи життя у Москві. Які пісні співає героїня?

(Учні називають пісні, зупиняючись на їх змісті).

--- Поетика образу Оксани простежується і на рівні мовних партій. Які «забарвлені» лексеми часто вживає героїня? Яка їх роль?

(Це пестливі слова, які посилюють інтимізацію психологічних переживань емоційність мовлення: так, у звертанні до Ганни Оксана називає її «сестричкою Ганнусею», свекруху називає «матінкою», сад – «садочком», веретено- «веретенцем» тощо).

- Що є особливістю морфологічної будови таких слів?

(Суфіксація: суфікси пестливо-здрібнілого значення).

Учнів підводимо до висновку, що в мові Оксани пестливо-здрібнілі слова вжито з почуттям естетичної міри.

2. Слово вчителя. Евристична бесіда.

Леся Українка досягає високої художньої виразності, яскравості поетики і в розкритті внутрішнього світу Степана. Як і Оксана, він постає психологічно вирізьбленою індивідуальністю, характером, зі своїми особливостями реакції на навколишність. Де у творі вперше це показано найяскравіше? (Весняний вечір у саду. Зачарований співом Оксани, Степан освідчується їй у коханні. Його душа також озивається відлунням пісні:

Панночко, се я ,

Прости мене.

Ти гніватись не мусиш,

Бо ти ж мене сама причарувала

І звабила, як соловейко, співом…

- Які морфологічні і художні засоби допомагають зрозуміти його інтимні почуття? (Це пестливі слова, порівняння).

- А на якому рівні поетика Степана простежується далі?

(Лише на побутовому, що, на нашу думку, не стільки виражає лагідність і ліризм його вдачі, скільки створює відчуття провини, особливо перед Оксаною: «Оксаночко», «серденько», «голубонько»тощо).

- На яку думку наводить часте вживання лексем зменшено-пестливого характеру Степаном?

( Що, на відміну від Оксани, Степан часто порушує естетичну міру).

- Який висновок можна зробити про використання Лесею Українкою поетики як засобу характеристики дійових осіб?

(Найбільше поетика простежується на лексико-стилістичному рівні: широке використання пісенності, засобів фольклору, образів-символів, стилістично забарвлених лексем).

«Грань» 2

АЛГОРИТМ «Публіцистичність образу»

3. Слово вчителя. Лексико-стилістичний коментар.

Істотним елементом поетики «Боярині» є публіцистичність. Де вперше вона помічається? (У зав’язці та експозиції твору). А що можна сказати про публіцистичність передачі подій, які відбуваються у Москві? ( Вона набрала нового рівня вагомості, бо саме тут приділена найбільша увага художньому осягненню громадсько-політичних проблем).

- На яких рівнях виявляється публіцистичність? (На рівні лексики, висловлювань персонажів, у деталях).

- Які суспільно-політичні лексеми ви знайшли у мовних партіях Оксани? (цар, пан, хан, бояри…).

- А в яких лексемах відобразилось прагнення героїні до свободи України шляхом боротьби? (бій, бойовисько, борець, шабля…).

- Яке порівняння відбиває гірку розуміння героїнею рабського становища України? (Як у «неволі бусурменській». А ще їй болить від того, що Степану доводиться «під ноги слатися своєму пану, мов ханові»).

4. Складання«кристалу» мовної партії Оксани.

Примірний «кристал»

Суспільно-політична лексика (архаїзми)

Лексеми, що передають прагнення до свободи

Синтаксичні конструкції

цар

бій

неволя бусурменська

хан

бойовисько

запічок московський

бояри

борець

Не думай, ніби я пуста панянка.

гетьман

шабля

Та й осоружна ся мені Москва!

козаки

похід

Я тільки правду мовлю.

братчиця

корогва

жити так не можу

- Мовна партія Степана також не позбавлена публіцистичності. Яка суспільно-політична лексика фігурує у його мові? (цар, хан, бояри, ясир…).

- А яке семантичне навантаження лексем «тюрма», «кайдани»? ( Ці слова повторюються на позначення того, що Москва принесла Україні).

- Чи обурює московська атмосфера Степана? (У значній мірі - так: герой засуджує атмосферу шпигунства – «Шпики московські цілим роєм ходять. Я знаю їх.»).

- Які лексеми відсутні у мові Степана? (Ті, що передають прагнення до свободи, боротьби).

- Чи піднявся Степан до активної дії за визволення України? А Оксана? (Степан залишається пасивним, тоді як Оксана приходить до усвідомлення боротися проти самодержавства за свободу України, а тому стоїть на голову вище за свого чоловіка).

«Грань» 3

5. Слово вчителя. Індуктивні вправи. Важливим складником «Боярині» є також глибокий психологізм в осягненні духовності героїв. Так, мовна партія Оксани наснажена і зорієнтована на вираження багатства духовності цієї лірично-ніжної людини. Тут особливо вражає багатство інтонаційної риторики. До яких синтаксичних фігур вдається поетеса? (Це інверсії, обриви, замовчування, питальні й окличні звороти - (учні наводять приклади названих вище синтаксичних фігур).

- А ще Оксана, як згадувалось вище, співає пісень. Навіть будучи уже хворою, пісень співає радісних. Яких саме? («Не бійся, матусю, не бійся, в червоні чобітки обуйся..», «Гуляй, гуляй, господине, нехай наша журба гине!», запрошує Ганну до танцю – «Давай утнем санжарівки, Ганнусю!» -/санжарівка – танець і жартівлива пісня/).

- Поетика психологічного світовідчуття Степана постає в органічному поєднанні поетичної техніки із засобами живої розмовної мови, її виразності. Візьмемо одну клітинку з його мовної партії:

Оксаночко! Поїдем на Вкраїну!

Ну, я тебе прошу!

Там батько-мати,

Родина, приятелі, та ти з ними розважишся.

- Як ви охарактеризуєте поетичні, мовно-стилістичні засоби даного висловлювання? (Тут є інтимізоване звертання до дружини, виражене пестливою формою її імені. Воно нюансоване то окличними інтонаціями, то інтонацією спонукальною з вживанням частки «ну!». І все це – на основі джерел розмовної мови. Воно природно вклалося в ритмічну структуру п’ятистопного ямба / оповідна інтонація, однорідні члени речення – перечислення членів рідні, близьких, знайомих людей/).

- Психологізм в поетиці героїв твору виражається також і в паузах. Що ви можете сказати про їх багатство? (У драматичній поемі крім ритмічних пауз наскрізно проходять густо вживані паузи смислові, психологічні, які також увиразнюють відтворення духовного життя образів-персонажів).

- Впадає в око і широке використання окличних, оклично-питальних та спонукальних інтонацій. (Учні наводять приклади).

- А ще в мову героїв входять стійкі вислови з народного мовлення. Які саме? (Це словосполучення, фразеологізми – прислів’я, приповідки, афоризми: що сторона, то й звичай, а що город, то й норов; Москва сльозам не вірить; терпець увірвався; речі солодкі розводить; щоб муха не підточила носа; май надію в Бозі; чужі пороги оббивати;, замилити очі…).

/Через призму алгоритму учні роблять висновки про засоби досягнення психологізму духовності героїв/

АЛГОРИТМ «Психологізм духовності героя»

«Грань» 4

- Великого значення Леся Українка надає мовній культурі діалогічних партій. З якою метою? (Щоб дійові особи були зрозумілі одна одній, відкритими, цікавими).

- Розглянемо її через призму алгоритму.

АЛГОРИТМ «Мовна культура діалогічних партій»

6. «Лірична хвилинка».

- Для дієвості роботи з алгоритмом проведемо «ліричну хвилинку». (Міні-інсценізація останньої діалогічної партії Оксани і Степана).

7. Евристична бесіда.

- Ця частина твору найбільш лірична. Завдяки чому досягнуто такої глибини ліризму? (Це образи-символи – місяць, сонце – у поєднанні з образами рідної України).

- До яких порівнянь вдається Оксана? (Порівнює сяйво місяця на Україні із сяйвом сонця на чужині).

- Який це різновид порівняння? (Непряме).

- Яким епітетом супроводжується слово «сонце»? (Постійним епітетом «ясне сонечко»).

- Чи випадково Леся українка використовує символ «сонце»? (Ні, бо в українському фольклорі сонце – символ всемогутності).

- Але сонце іде на захід. Оксана востаннє звертається до нього (зачитати). Яким є це звертання? (Риторичним). Як воно сприймається? (Як афоризм гранично стислої форми).

- Які начала поєднано в цій поетичній клітині? (Зорове і слухове).

- Що орієнтує на зорове сприйняття образності афоризму? (Лексема-світлоносій «сонечко», динамічні метафори «Ідеш на захід…», « Ти бачиш Україну…»).

- З чого постає музичне начало? (Із риторичної структури афоризму: 5-стопний ямб; з інтонаційності: розмовна – оповідна – спонукальна; через абонований звук «а», що Шість разів проходить через рядок).

- Зробіть висновок про те, завдяки чому досягається мовна культура діалогічної партії «Оксана – Степан».

«Грань» 5

8. Слово вчителя. Дослідна робота. Існує афоризм: «Заговори, щоб я тебе побачив». А тому, щоб краще пізнати героїв, звернемося до їхньої мови, зокрема до індивідуальних особливостей мови Оксани. Знайдемо і прокоментуємо ті репліки, які найцільніше розкривають характер героїні, вдаючись до лінгво-стилістичного аналізу. Відкриту рису характеру передамо іменниковою лексемою з суфіксом «- ість –«.

  1. «Я не холопка з вотчини твоєї. Служебка зараз прийде, то й накажи їй …». (Репліка характеризується інверсією, експресивно-забарвленим архаїзмом(вотчина)).

Риси : непокірність.

  1. « Ти наче думаєш, що в мене нема ні серця,ні душі». ( Однорідні члени речення, що створюють своєрідну градацію; використання порівняльної частки).

Риси: душевність, сердечність.

  1. « Сі трудні часи думок поважних і дівчат навчили…». ( Інверсія, що сприяє поетизації мови Оксани; епітети з метафоричним забарвленням , стилізований займенник «сі»).

Риси: активність, розважливість.

  1. «…ніколи б не прийняла перстеня з руки такого лицаря…». (Вживання означено-особового речення; іронія; синекдоха).

Риси: гідність, незалежність.

  1. « Татко дуже тебе вподобали», «Матуся кличуть». (Використання пошанної множини).

Риси: лагідність вдачі, шанобливість.

  1. «Твоя матуся, може, не злюбить незнайомої невістки?».

- А чи переймаються цим сучасні дівчата?

Риси: небайдужість.

9. Складання асоціативного грона.

гідність волелюбність незалежність

активність душевність

небайдужість лагідність сердечність

- Яке морфолого-стилістичне навантаження несе суфікс –ість- ? ( Вказує на якості, властивості як результат дії).

«Грань» 6

10. Слово вчителя. Стилістичний коментар. Мову Степана Леся Українка також індивідуалізувала. Стилістично забарвленими є його репліки. Часто порушується відчуття естетичної міри у вживанні пестливих слів. Метафоричні епітети («розбите серце»), метафори («обіллє отрутою», «…з веселим світом попрощаюсь»), часте вживання займенника «я» наводять на думку про непостійність його натури, душевні коливання, боязнь ситуації тощо.

Прокоментуємо окремі його репліки ( їх учні підібрали заздалегідь), вдаючись до лінгво-стилістичного аналізу. Визначимо риси характеру героя, вдаючись до лексем із префіксом «не».

  1. «Якби я не став вам на заваді…». (Незакінчена репліка посилює невпевненість; висловлювання носить заперечливий характер).

  2. «Коли б не гнівались старі бояри, - я й так уже давно від них відбився». (У структурі складного безсполучникового речення – наслідок і причина).

  3. «Нічого дать не можу на чужині». (Репліка має заперечливий характер: лексеми «нічого», «не можу»).

- А згадайте його обіцянки в саду!

  1. «Щоб муха не підточила носа», «Скачи, враже, як пан скаже», «Хоч би й на голові ходити». (Дані фразеологізми – свідчення покірності, нервовості, того, що герой піддається впливу протилежної сторони).

Риси: невільний, непатріотичний, неамбітний.

11. Складання асоціативного грона.

невільний невпевнений

несміливий нерішучий

непатріотичний непослідовний

12. Мікрофон «Я так думаю».

- Яке стильове, семантичне навантаження несе в собі префікс «не»? (Заперечує лексичне значення кореневої морфеми, вказуючи в даній ситуації на негативні риси характеру героя).

- Чи звернули ви увагу на вживання у мовній партії Степана дієслів? (Довідка для вчителя: понад 40 дієслівних лексем вжито із заперечною часткою «не»).

- Про що це свідчить? (Про те, що поетеса відчувала суперечливий характер Степана і талановито підводила до цього читача (глядача)).

- До якого висновку ви прийшли в результаті дослідження? (Що Степан, як образ, ніби сам себе заперечує, і в цьому – його трагедія).

- Пригадайте оповідання А. Чехова «Людина в футлярі». Чи притаманна Степанові «футлярна» психологія? (Так, бо йому властиві надлюдська вірність зрадженій присязі, самоізоляція від зв’язків з Україною, життя в’язня).

Системно – узагальнювальний етап

V. Узагальнення, систематизація знань.

1. Складання сенканів (робота в парах).

А. Оксана. Б. Оксана.

Волелюбна, чуйна. Смілива, патріотична.

Бореться, страждає, надіється. Сумує, переживає, бореться.

Без України нема життя. А вкраїнська справа таки сутужна!

Ностальгія. Безвихідь.

Степан.

Невпевнений, боягузливий.

Перестраховується, сумнівається, страждає.

Неможливо жити подвійним життям.

Зрада.

  1. Робота над стратегією «Кола Вена».

(Простежити і узагальнити спільне і відмінне в образах Оксани і Степана(риси характеру, поетика, психологізм тощо).

ОКСАНА : СТЕПАН:

патріотизм ; роздвоєність;

здатність на само фізична боязнь;

пожертву; ліризм примирення з прини-

душевні страждання; женням ;

гіркота відкриття; душевність втрата національної

глибина розчарувань; гідності;

несхожість з іншими тонкість душ байдужість до україн-

боярами; ської справи;

біль за Україну; закоханість плазування;

любов до Степана; сліпа вірність

відчуття приниження; присязі;

національна гідність. любов до Оксани.

- На які висновки наводить стратегія «Кола Вена»?

- Чи вистачає героям «спільного» для продовження кохання, сімейного життя, а особливо для боротьби?

3. Заповнити «кристал» «Смисл життя героїв».

Примірний «кристал»

Оксана

Степан

воля

рабство

жертва

егоїзм

радість

печаль

натхнення

дисгармонія

довіра

самозбереження

незалежність

страх

боротьба

зрада

повнота життя

«футлярна» психологія

любов

любов

віра

зневіра

4. Вільний мікрофон: «Яким я вважаю вибір героїв: правильним чи ні?».

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Лінгвостилістичне дослідження психологізму членів родини Перебійних (група1), Степанової родини (група 2).

ФАКУЛЬТАТИВНЕ ЗАНЯТТЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

8 клас

Тема. Кличний відмінок іменника як спосіб вираження звертань. Стилістично-значеннєва функція звертань.

Мета. Поглибити знання учнів про звертання; розкрити багатство та різноманітність українських форм звертання, виражальних можливостей звертань у мовленні; розвивати мовленнєві навички, уміння спостерігати за мовлення співрозмовників, свідомо аналізувати й корегувати як його, так і власне відповідно до літературних норм; формувати культуру поведінки та спілкування, поглиблювати знання мовного етикету, національних засад духовності.

Обладнання: опорні схеми («Звертання», «Правопис іменників у кличному відмінку»), індивідуальні картки, запис пісні А. Горчинського «Мамо, мамо, вічна і прекрасна», лото із речень, таблиця моніторингу діяльності учнів.

Форма проведення: пошуково-дослідницька робота, тренінг.

Тип заняття: поглиблення знань, умінь, навичок, лінгво-стилістичний аналіз.

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія культури.

Мовна тема: «У слові закарбовані століття життя й боротьби народу, його мужність і слава, надії й сподівання».

ДЕВІЗ ЗАНЯТТЯ:

Скільки в нас є, любі друзі,

Для звертання різних слів!

Д. Білоус

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційно-вступна частина.

1. Слово вчителя.

2. Лірична хвилинка.

Лунає лірична мелодія. На її фоні – вірш Д. Білоуса «У спілкванні людям те личить, що народ від серця зичить».

3. Розумова розминка- «карусель».

- Яке враження справила на вас поезія Д. Білоуса?

- У чому особливість цього поетичного твору?

- Якою є роль звертань у розумінні автора?

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

1. Постановка виконавських завдань:

- дослідити роль звертань та спосіб їхнього вираження;

- розширити знання про звертання, їхні стилістичні функції;

- використати звертання для передачі ставлення до адресата;

- збагатитись досвідом українського національного менталітету.

ІІІ. Актуалізація набутих знань.

Бесіда:

- Що називається звертанням?

- Чим виражається звертання?

- Коли звертання виражається формою називного відмінка?

- яка роль звертань у мовленні?

- Які є види звертань за будовою?

- Де в реченні може вживатися звертання?

- Яка особлива частина мови може стояти при звертанні?

2. Рота з таблицями («Правопис іменників у кличному відмінку»).

ІV. Сприймання й усвідомлення матеріалу у процесі практичної роботи.

Виконання системи вправ х елементами тренінгу.

ВИСТУПИ ПОШУКОВИХ ГРУП

ЗАВДАННЯ І ГРУПИ: дослідити найпоширеніші вУкраїні форми звертання.

- Звернути увагу на українські форми звертання, вибрати правильне закінчення кличного відмінка.

Дорогі друзі! Дядю!

Громадяни! Тьотю!

Пане! Хлопці і дівчата!

Панове! Хлопче!

Товаришу! Люди добрі!

Великоповажна добродійко! Діти!

Слово вчителя.(Гоноративні звертання як спосіб вираження пошани (ознайомлення з новим терміном);ускладнення простих звертань гоноративом.

Слово вчителя. Велике благо – пам'ять минулого. Історична пам'ять – це святиня народного духу, атрибут шляхетності, національної вдачі. Літературна спадщина давнини – неоціненний скарб, вічне цілюще джерело, до якого слід припадати спраглими вустами, черпати для себе нові знання, перейматися духом памяті митців того часу. Вони жили і творили свої шедеври для нас, своїх нащадків. На високохудожніх творах митців українського бароко ми і будемо акцентувати увагу. Бо, якщо твердити в дусі Горація, поезія – не тільки природне обдарування, але й знання та вміння, тобто наука, що вимагає праці, «сад, який необхідно скропити не водою, а власним потом».

Ми не просто так обрали саме ці твори – вони, повертаючи нас у минуле, допоможуть осягнути сучасне, заглянути у майбутнє.

ЗАВДАННЯ ІІ ГРУПИ: дослідити роль, спосіб вираження звертань в ідейно-художньому контексті поезії Лазара (Луки) Барановича «Світ стрясають грози за людськії сльози».

Девіз пошукової роботи ІІ групи: «Хто сам – потоне, в гурті – переборе»

(Л. Баранович).

Повідомлення учнів:

- стиль поезії;

- «портрет» письменника;

- озвучення поезії;

- основна думка твору;

- характеристика звертань, вжитих у поезії (з точки зору як синтаксису, так і граматики);

- характеристика лексій (одиниць читання) та ролі у них звертання (в ідейно-художньому контексті);

- представлення «асоціативного грона».

Слово вчителя. Тематично та ідейно з розглянутою поезією перекликається інша. Цікавість вона викликає уже тим, що належить пере відомої історичної особистості, про якого мало хто знає як про поета. Будьте надзвичайно уважні – і ви помітите її актуальність: у нашій державі сьогодні склалася ситуація, дуже с схожа не ситуацію 17ст.

ЗАВДАННЯ ІІІ ГПУПІ: дослідити роль, спосіб вираження звертань в ідейно- художньому контексті поезії І. Мазепи-Колядинського «Дума».

Девіз пошукової роботи: «А за віру хоч умріте і вольностей бороніте!»

(І.Мазепа-Колядинський). Повідомлення учнів:

- «портрет» І. Мазепи-Колядинського;

- озвучення поезії;

- визначення головної думки твору;

- авторське ставлення до України; поняття ідіолекту;

- мовно - стилістична особливість вірша та роль у ньому звертань;

- представлення «піраміди» - відтворення стилістичної функції звертань.

(Піраміди зазвичай ховають таємниці, одну з яких ми розкрили сьогодні.)

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВСІХ ГРУП:

- Визначити і порівняти стилістичні особливості обох досліджуваних поезій (трьохразові звернення до Бога – України).

- Які із цих звертань можна назвати риторичними? А гоноративними? Чому?

- Пояснити відмінність у лексичному значенні слів «звертання – звернення» (культура українського слововживання).

Слово вчителя. А ще звертання до 30-их років називали «внесення», бо вони дійсно у канву мовлення вносили чіткість, ясність, були виразом етикету, ментальності.

А нашим наступним внесенням у нашу духовність буде наступна сторінка заняття. Усі ви знаєте слова молитов, і не могли не помітити, що в них часто використовуються звертання – до Бога, Богородиці тощо. Частіше ці слова промовляються перед іконами. Напевне, вам відомо, що є дуже багато ікон Пресвятої Богородиці Марії. ( Учні представляють підсумок дослідницької роботи).

Висновок: звертання – це невідємна частина спілкування українського народу, його культури.

V. Розширення знань на основі нової культурологічної лінії.

Образ Пресвятої Богородиці Оранти у творчості сучасних

українських письменників

Слово вчителя.

Важливим складником української (християнської) культури є ікони та їх шанування. В Україні воно започаткувалось з часу прийняття християнства. Сьогодні, поглиблюючи знання про звертання, ми зупинимось на образі Матері-Оранти – одному з уособлень Пресвятої Богородиці. Як дидактичний матеріал нам слугуватимуть натхненні поетичні рядки українських літераторок – Віри Вовк-Селянської, Олександри Черненко, Тетяни Майданович.

1. Вправа-прелюдія (додаток 2).

2. Аналіз поезії Віри Вовк-Селянської «Стіна Незрушима» (додаток 3).

- Якою постає Оранта в зображенні поетеси? (Незрушимою стіною).

- Що змушувало загарбників німіти перед Орантою, а зрадників каятися за свій відступ? Сам образ – вираз очей, застережливо підняті руки, а може, і якась невидима, прихована сила?

- Чому, зображаючи Оранту, авторка пише, що її «очі світяться страхом, а губи в мовчазнім молінні? (Страх цей – за долю народу, а мовчазне моління – як вічне, безкінечне моління).

- Чому українці названі народом, належним Оранті – «твій народ, синьошата»?

- Що дає підстави, звертаючись до Оранти, стверджувати: «Під твоїм омофором – наша хата»? (Українці Богородицю завжди вважали своєю заступницею).

- Про що поетеса підносить свою молитву до Оранти?

3. Диференційовані завдання

Група 1.

Мовно-стилістичне дослідження: виписати звертання, охарактеризувати їх. (В. Вовк- Селянська «Стіна Незрушима»).

Група 2.

Пунктуаційна хвилинка: розставити розділові знаки (на матеріалі поетичних творів Олександри Черненко та Тетяни Майданович) (додаток 4).

Група 3.

Лінгвістичне моделювання: наведені речення перетворити на речення із звертаннями (додаток 5).

4. Вправа «Мікрофон»: взяти інтерв’ю в уявного дослідника історії Софії Київської та Оранти.

Слово вчителя. З образом Богородиці тісно пов’язані образ матері та України. Прослухайте пісню на слова та музику А. Горчинського «Мамо, мамо, вічна і прекрасна» і сформуйте «снігову кулю» на основі запропонованих слів.

Тренінг «Снігова куля» (Ключові слова для тренінгу: Матусю! – Родино! – Україно!)

VІ. Підсумки заняття

1. Рефлексія: продовжити речення:

- На сьогоднішньому занятті я дізнався, що…».

Передбачувані відповіді:

(Краса мовлення, йог мелодійне звучання виражається за допомогою звертань; - звертання використовуються з давніх часів; - звертання можуть виражати радість, тривогу, іронію, докір; -звертання. можуть стосуватися як співрозмовників, так і осіб, що відсутні; -звертання використовуються у різних жанрах та стилях, залежать від історичної епохи та національних традицій).

2. Гра «Лото: моделювання поезії Д. Білоуса «Слова покличні – прості й величні».

3. Підсумки моніторингу.

VІІ. Альтернативне домашнє завдання: скласти звернення-молитву до Оранти за Україну та український народ, використовуючи звертання.

ДОДАТКИ ДО ФАКУЛЬТАТИВНОГО ЗАНЯТТЯ

Додаток 1

У спілкуванні людям личить те, що народ від серця зичить

Чи всі ми вмієм спілкуватись,

По-українськи привітатись?

Чи всі вітання наші гречні,

Теплом зігріті та сердечні?

Але ж і тут чудесні форми,

Питомі українські норми:

Шановні і вельмишановні,

Панове і товариші!

А побажання шани повні,

Бо теплі, щирі, від душі.

А в спілкуванні людям личить

Те, що народ від серця зичить.

Здорові будьте, як вода,

Багаті будьте, як земля,

Веселі будьте, як весна!

І ви, добродію і пане,

Військовий – пане капітане.

І ви, добродійко, і панно

(Хіба звучить не бездоганно?)

Й звертання кожне не єдине:

І господарко, й господине!

Звучить ласкаво і яскраво.

Але чому? Для вас цікаво?

Тому, що ввічливо, пристойно,

Велично, гідно і достойно!

Д. Білоус

Світ стрясають грози за людськії сльози

Пожалься, Боже, що світ закурився,

Це за гріхи Бог на всіх нас озлився!

Брат брату недруг, син батьку ворожий,

Скрізь недовіра і всі насторожі.

Своєї тіні жахаються люди –

Гріхи це чинять, пануючи всюди!

Прямуйте, люди, мерщій до покути,

Не так боятись ви будете скрути.

Бог любий мир вам почне посилати,

Од вас не буде лиця одвертати.

Немов на морі, так хвилі у с віті,

У тому морі нелегко вціліти.

Щоб уціліти від лютої хвилі,

Потрібно злості покинуть заїлі.

Боже, дай людям святу твою згоду,

В по негоді подай нам погоду.

На Україні – постійно гинуть,

Вкраїна – це море!

Воно червоне.

Хто сам потоне – в гурті переборе!

Боже, дай згоди святої Вкраїні,

Хай Україна у січі не гине!

Мед- молоко по землі хай поплинуть,

Люди мечі хай покрушать і кинуть,

Хай переплавлять гармати на дзвони,

Щоб дзвоном славить тебе га всі гони,

Як пожаданий мир подаруєш,

Що завжди дітям своїм офіруєш.

Дай, пане, миру,

Дай конче святого,

Так хочем того по довгому бою.

Лазар (Лука) Баранович

Словничок: *чинять – роблять, спричиняють; *січ – війна, боротьба; *офірувати –жертвувати собою

ДУМА

Всі покою щиро прагнуть,

А не в єден гуж* не тягнуть:

Той направо, той наліво,

А все, браття, тото диво!

Не маш любви, не маш згоди

Об Жовтої взявши води,

През незгоду всі пропали,

Самі себе звоювали.

«Єй, братища, пора знати,

Що не всім нам пановати,

Не всім дано всеє знати

І річами керувати.

На корабель поглядімо,

Много людей полічімо!

Однак стирник* сам керує,

Весь корабель управує.

Пчілка бідна матку має

І одної послухає».

Жалься, Боже, України,

Що не вкупі має сини!

Єден живе із погани,*

Кличе: «Сюда, Атамани!

Ідім Матки рятувати,

Не даймо єй загибати!»

Другий ляхам* за грош служить,

По Вкраїні і той тужить:

«Мати моя старенькая!

Чом ти вельми* слабенькая?

……………………………….

Третій Москві юж голдує*

І єй вірно услугує.

Той на Матку нарікає,

І недолю проклинає.

………………………………..

Од всіх сторон ворогують,

Огнем-мечем руйнують,

Мужиками називають,

А подданством дорікають.

«Чом ти братов не учила,

Чом од себе їх пустила?

Ліпше було пробувати

Вкупі лихо одбувати!»

Я сам бідний не здолаю,

Хіба тільки заволаю:

«Ей , Панове Єнерали,

Чому ж єсьте так оспалі*!

І ви, Панство Полковники,

Без жадної політики

Озмітеся за руки,

Не допустіть горкой муки!

Самопали набивайте,

Острих шабель добувайте,

А за віру хоч умріте

І вольностей бороніте!

/Власний підпис гетьмана І. Мазепи/

Словничок: *єден гуж тягнути робити спільну справу; *стирник тут «боцман, капітан»; *погани люди нехристиянської віри; *ляхи поляки; *вельми - дуже; *юж голдуєвислужується; *оспалісон.

Додаток 2.

Вправа – прелюдія

Пресвята Богородиця Оранта

Мозаїка Богородиці Оранти – головне зображення Софійського собору. Вона є також образом, у якому втілено найголовніший мотив – єдність світовлаштування небесного і земного, церкви і держави, князя і народу. Оранта втілює Божу премудрість, поняття святенності держави. Вона увібрала в себе риси верховних богинь як берегинь народу. Саме тому сприймається нашим народом як його свята Заступниця, Молитвенниця за його долю, захисниця України від лиха і бід. Перед її ликом німіли від жаху і відступали татари, цю мозаїку не змогли зняти зі стін собору німецько-фашистські загарбники.

Нині Оранта є не так образом релігійного поклоніння, як частиною екскурсійного огляду. Дехто з українців стверджує, що незгоди переслідуватимуть нашу Батьківщину до тих пір, поки перед Орантою знову не запалають свічки і не підноситимуться молитви.

Додаток 3.

Стіна Незрушима

(уривок)

Стіно Незрушима! Вже тисячу літ підносиш руки нетлінні,

Очі світяться жахом, а губи – в мовчазнім молінні.

Скільки наїзників серед храму німіло перед твоєю красою, А яничари билися в груди перед тобою!

Скільки лихоліть перекотилося по твоїм серці, Оранто!

Негоди його стиснули колючим вінцем аканту.

Довгі століття кришилися під твоїми стопами:

Дудніла в ранах земля, котився гомін степами.

Але ти – Стіна Незрушима, а ми – твій народ, синьошата!

Під твоїм омофором – наша хата!

Віра Вовк-Селянська

Додаток 4

Пунктуаційна хвилинка

Розставити пропущені розділові знаки

1) І під твоїм покровом, о Свята Маріє, вже не страшна неволя і наруга, й біль, бо дорогою Голгофи ясно зріє воскресла пісня радістю залитих піль* (заст. «полів») .

(О. Черненко «Оранта»)

2) Знов до нас розкрилась, мов троянда, пелюстками облітає тихо срібна радість і порада, і розрада – ти, Маріє, на усяке лихо (Т. Майданович «Марія»).

3) Ти, Маріє, разом і роса пречиста, і гірка сльозина: ти припала так до цього міста, як до свого сина (Т. Майданович «Марія»).

Додаток 5.

Лінгвістичне моделювання

Наведені речення перетворити на речення зі звертаннями. У якому цього зробити не можна і чому?

1) Котилися степами громові смерчі, і дихав порохом руїни Софії храм, а над столиці серцем, роздертим знесла Марія руки до небесних брам (О. Черненко «Оранта»).

2) І крізь усі ці незміренні лихоліття Стіна Собору непорушною стоїть, цвіте божественне там віття молитвою за нарід* в охоронний світ. (заст. «народ») (О. Черненко «Оранта».)

3) Вона постійно в консі* вівтаря Собору, стоїть у золоті немеркнучих світань, спускає хвилі крил святих небесним морем на землю, вибрану для Божих проб-послань. (конс – « конус», «купол») (О. Черненко «Оранта»).

Додаток 6. Грона.

ГРІХ

БОЖЕ

ЗОБРАЖЕННЯ ОРАНТИ

Учнівська творчість

Художньо-публіцистична новела, писана від серця, щоб дійти до інших сердець

ЛИСТОПАДНА КАНТАТА

Змучена, зболена, кров’ю политая,

В шрамах нагайок , у муках борні,

Градами й буками ницо побитая,

Сколені ноги в посохлій стерні…

Плачем і зойками в ночі стривожена,

Густо обкутана сумом дібров,

Чайки квилінням знов розтривожена,

«Друзів» лукавством зраджена знов…

Рідная, добрая, щедра й велична,

Чиста, як води гірського струмка,

З прагненням волі, що йде від відвічно,

Мужня, звитяжна, палка і стрімка.

Горда моя країно Вкраїно,

Сотні років тебе розпинають,

Недруги-круки знову підступно

Тіло твоє на шматки роздирають.

Як при дорозі побита калина –

Встанеш - впадеш – і піднімешся знову.

Матінко-ненько, чорная днина

В чорне фарбує кров калинову.

Сохне ромашка, вогнем перетята,

Меркне блакить в барвінкових очах,

«Братська» рука, липка й волохата,

В сни проникає в тривожних ночах.

«Рідна, тримайся!» – дитинно благаю,

«Рідна, живи!» – сто богів я молю.

Буде ще злагода в краю-розмаю,

Станеться диво не в сні – наяву.

Здружені світлом величних Майданів,

В гіднім завзятті візьмемось за руки.

Проти насильства, проти кайданів -

Станем за те, щоб позбавитись муки.

Сила вкраїнців – в єднанні, в любові,

В скрипі колиски в веснянім саду,

В лагідній, щирій, калиновій мові -

Богом записано нам на роду.

Сила вкраїнців – в Шевченковім слові,

Що заповітом лунає щораз,

Що Кобзаревим вказом-любов’ю

Сил додає на довгий запас.

Золим вітрам нас не збити з дороги,

Хижим птахам наш не знищити зір,

Чорним ночам нам не слати тривоги –

Ворог уже - як затравлений звір.

І, щоб не схибити в чеснім пориві,

Руки міцніше стиснім в кулаки,

Світлом сердець, духовним проривом

Неба прихилимо наші зірки.

***

Це – сьогодні і завтра. Але було ще й «вчора». Чи те «вчора» - це «сьогодні»? Бо знову за вікном - листопад. Кружляє в танку кольорова гама, азбукою морзе б’є полохливий дощ об віконну раму. Це вже третій наш ЛИСТОПАД. А я згадую той, перший. Так само дощ вигравав мінорну мелодію, навіваючи сон на повіки, так само сполохано прилипав самотній листочок до холодного намоклого стовбура. «Не відпускай мене, не відпускай…», - благав тихо, нещадно рваний поривом вітру. Але що нам тоді було до того дощу, сну і одинокого промоклого листочка! Ми не помічали негоди, нас не брав у свій полон сон – ми стояли на Майдані, мокрі й холодні, але й зігріті. Ні, не теплом

від спалених шин, навіть не гарячим чаєм, завареним з цілющих трав, що принесла їх бабуся - поліщучка чи галичанка, слобожанка чи подолянка ,– до намоклого намету. Нас гріла велика віра в перемогу добра над злом, нас зігрівало, додаючи витримки, незнане досі почуття власної й національної гідності. Світло сотень тисяч свічок розсікало намоклу темряву – темряву насильства, рабської покірності, безмежного відчаю і зневіри.

***

Ах, як він, Майдан, стояв! Розмаїття стягів, людських облич, сплетіння мільйонів рук і сердець, мільйонів доль, що стали однією! Не відходячи ночами від екранів телевізорів, заздрили йому ті, хто не мав фізичних чи духовних сил стояти поруч, захоплювались ті, хто був у цей час далеко від Батьківщини, у злобі гризли кулаки ті, хто призвів до цього Майдану, люту ненависть за лукавими посмішками ховали ті, кого ми звемо просто презирливо, – пристосуванці.

… А Небо приймало нас, бо посилали у його безмежні простори перестук чистих сердець і крицеву міць потужної народної волі.

***

… А десь тихо співала мати, переливаючи свої біль і любов у колискову: «Люлі-люлі, синочку, люлі-люлі, дитино…». Скрипіла вервечками колиска, протяжно відголошуючи в часі, і тихо мліла під материнським серцем туга...

«Мамо, мамо!..» - як легіт чи безсилий шепіт спускається з небес. Сотні разів спускається, бо й належить Сотні – тій, Небесній, поєднаній з вічністю.

«Сину, мій сину!..» - чи то голос чи вже й не голос, а самий біль шепче пересохлими вустами. І вже чи то голова, чи сама сивина схиляється на змоклий понівечений тротуар, всипаний пелюстками троянд, – схиляється в безнадійній тузі материнській…

«Ти пам’ятаєш, сину, свого тата?

Він так тебе любив, леліяв і плекав!»

«Не плач, кохана, прийде час розплати -

Нові Майдани кинуть світ заграв!»

«А хто ж запалить, як тебе немає?

Хіба ж зробить це може домовина?»

«Не плач, рідненька: є у нашім краї

Мільйони тих, хто любить Україну!..»

***

... А громи покотилися далі. Розпанахали небо стріли блискавиць. О ні, не ті, що віщують весну, - ті, що смерть несуть на своїх стрілах! Несуть в кожнім шматочку металу, у кожній підступно замаскованій міні. І гради не живлющою вологою зрошують поля – смертоносним вогнем поливають їх.

«А ти, мій стягу синьо - жовтий,

Що увібрав блакить і золото ланів,

Що йшов крізь листопад, крізь грудень й жовтень,

Сьогодні древко нахилив, закрив солдату очі,

Щоб снив у вічності блакиттю золотою?» -

«Щоб встали ті, хто вийде проти ночі

За світло дня до громового бою!»

… «Вкраїно-Украно!» - плескотом розбурханих хвиль відлунюють сині води Дніпра.

…«Мамо, мамо…» - плачуть нескошені золоті хліби…

…«Люлі, сину, люлі… навіки…» - шелестить безмовними вустами сивина…

…«Ех, брати, брати!» - голосить, дорікаючи, історія.

***

…А за вікном листопад. Той самий, важкий і омріяний.

О ти, мій третій листопаде,

Чому знімів в очікуванні весен?

Чому свічки задув? Чому погас?

В які віки сховав своє «Воскреснем!»?

«Листопаде, листопаде, перенеси мене на крилах вітрів своїх туди, де починається історія моя, – хай подивлюся, чи пустило гінкі пагінці її коріння, чи засохло в безвірі й тузі!» - молю я. І листопад підхоплює мене. Несе через зими і весни, несе через століття.

  • Це ти, поете-кобзарю, крізь віки промовляєш до мене словами безсмертного «Заповіту»?

  • Це ти, златоглавий Києве? Це Софія твоя тримає на плечах своїх Небеса? Це Мати-Оранта зняла до них руки в нескінченній молитві за сучасні і прийдешні покоління?

  • А це ти, невідомий зодчий, що звів стіни найвеличнішого храму, заповідаючи йому стояти у віках?

  • А це ви, ковалі, куєте дзвони для того самого, Михайлівського, щоб їхній клич міг розбудити далеких нащадків, яким історією заповідано землю цю берегти?

… А дзвони дзвонять. То сумно, тривожно, то натхненно і велично.

І, окутані їхніми звуками, освітлені божественним сяйвом Оранти, виступають предки мої – сивобороді діди-кобзарі й русявочубі юнаки з мечами і стрілами, вродливі, заквітчані, але заплакані Ярославни… Їх

мільйони. Ні, їх мільйони мільйонів. І всі – єдині, бо поєднало усіх Небо України.

А дзвони б’ють. Хоч страшно, та натхненно.

Полки козацькі вишикувались в стрій.

Їх проводжає пісня Чураївни.

«Я в бій, кохана, рідний край – він мій!»

«Козаченьку, навіщо покинув дівчину?

Чом китайка червона накрила тебе?»

«Посади при дорозі червону калину –

Хай спускаються дзвони з високих небес…»

«Люлі-люлі, синочку» - «Прости мені, мамо!»

«Люлі-люлі, кровино» - «Матусю, пробач!»

«Чом же вічність забрала так швидко, дитино?»

«Я з тобою, рідненька, молися – не плач…»

***

Половіють жита, обплямовані кров’ю; блякнуть при розбитій дорозі степові мальви; в’яне синьоокий барвінок… Гірські струмки не в силі дати їм живлющої вологи – далеко, та й полум’я пожеж висушує джерельну воду. Ох, як хочеться воїну – вихідцю з смарагдових Карпат – припасти вустами до того струмка!!! Але поки що це лише бажання: спочатку треба захистити рідну землю, звільнивши їх від ненависного ворога.

«Чи приходжу, матусю, до тебе у сни опівночі?» -

«Ти у серці дитино завжди – у сні й наяву»…

«Поможи, дорогенька, на хвильку розплющити очі ..,–

Щоб тебе втішить в горі… й Вкраїну побачить – ...живу!»

… А десь тихо скриплять вервечки колиски: народжуються нові Гонти і Залізняки, нові пророки-Шевченки - нові українці, щоб жити і боротись, щоб знову й знову дати життя тим, хто продовжить їх святу справу. У кого з вас, мої земляки, нуртує сьогодні козацька кров? У вас, брати, що обагрили нею Майдан? У вас, герої, що впали від ворожих куль на Донбасі? Так, у вас, а ще в мені і моєму майбутньому синові, бо ми – одне ціле, бо єднають нас генетично сторіччя священної боротьби – боротьби за одну велику і незалежну Україну.

І’мя жіноче в тебе, Україно,

Отож нових синів роди й роди.

За тебе встанем, помислом єдині.

З твоїх криниць напившися води,

Зміцнієм тілом, серцем і душею,

Розправим крила, підтяті не раз,

І, заручившись волею твоєю,

З’єднаємо Карпати і Донбас.

З’єднаємо. Бо не піддаються тлінню червоні китайки, що покрили в далеких століттях козацькі очі, бо залишаються під степовими курганами останки тих, хто мріяв Україною, бо не відійшли у вічність пісні Чураївни, бо нікому не дано знищити пророчість слова Шевченкового. І не в силі дійсність окутати німою тугою гучні дзвони Софії і Великого Михайлівського, опустити підняті до Небес

руки святої Оранти, забрати джерельну міць у гірського потічка, стишити хвилі Дніпра. Поряд з червоними маками погоже розквітне мальва, і барвінкові очі вберуть у свої блакитні зіниці тепло весняного сонця. І знову з силою прометеївського вогню спалахне Свіча – сплавиться-бо із сотень тисяч майданівських в одну велику – Й те тепло передасться від серця до серця,

Світлий спалах зігріє обпалені долі,

І в святому єднанні, в нестримному герці

Ми ввійдемо в епоху жаданої волі.

… А поки що надворі листопад…

Ірина Гледа, 10 кл.

1 Василишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. - Дрогобич: Відродження, 1994. - С. 122.

2 Костенко Л. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://aphorism.org.ua/

3 Злобіна О. Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Випуск 5.- К., 2002.- 516 с., с. 23

4 Програма. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5 - 9 кл. /Укл.: Шелехова Г.Т., Пентилюк М.І., Гнаткович Т.Д., Коржова Н.Б., Тараній-Ткачук К. В.- К., 2015, с. 9.

5 Любарська О. М. Інтеграційні процеси в освіті . - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua

6 Вікіпедія. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/

7 Вишняков В. І. Культурологя як наука і навчальна дисципліна.- Режим доступу: https://www.google.com.ua/

8 Злобіна О. Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Випуск 5.- К., 2002.- 516 с., с. 47

9 Вікіпедія. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / https://ru.wikipedia.org/

10 Цитати про мову. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://za-mir.in.ua/mova/121-tsytaty-pro-movu

11 Програма. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5 - 9 кл. /Укл.: Шелехова Г.Т., Пентилюк М.І., Гнаткович Т.Д., Коржова Н.Б., Тараній-Ткачук К. В.- К., 2015, с. 2.

12 Там само, с. 4

13 Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. - - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/

14 Вікіпедія - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/

15 Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973. - 280 с.

16 Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. 2-ге вид.- Харків: Вища школа, 1977. – 232с.

17 Нечуй-Левицький І.С.. Зібрання творів у двох томах. Том 2._ Київ: Наукова думка, 1986.- 640с., с. 12

18 Там само, с.174

19 Там само, с.175

20 Там само, с.190

21 Там само, с.208

22 Там само, с. 211

23 Там само, с. 214

24 Загребельний П.. Роксолана. – Харків, 2006

25 Лихачов В.С.. Мистецтво – це вікно у світ. - [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://www.google.com.ua/

26 Гуцало Є. Славні зими. - [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://ditky.in.ua/

27 Твори українських письменників. В. Сосюра. Зима. - [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/

28 Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”). - [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/

29 Лексико-стилістичний аналіз тексту як засіб удосконалення комунікативних умінь і навичок учнів. / Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / А.В. Нікітіна; Ін-т педагогіки АПН України. — К., 2000

30 Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 10 – 11 класи. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень / Л.І.Мацько, О.М.Семеног. – Київ: Грамота, 2011, с.8

31 Там само, с. 13

32 Кондратюк А. З вишневого саду. Науково-художні оповідання. \ Передмова В. Скуратівського –К.: «Молодь», 1991.- 192с.

33 Українознавство: посібник // Уклад.: В. Я. Мацюк, В. Г. Пугач. – К.: Зодіак – ЕКО, 1994, с.7

42

  • 09.04.2019
  • Українська мова
  • 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Інші методичні матеріали
  • 552
  • 0
  • 9
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Воркшоп як інноваційна освітня технологія»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись