Формування інформаційної компетентності учнів у процесі вивчення історії

Історія України

Для кого: Дорослі

21.06.2021

79

2

0

Опис документу:
Стаття містить поняття інформаційної компетентності, характеристику її складових та етапів її формування , огляд педагогічних прийомів, які використовуються на кожному з етапів, та приклади з досвіду роботи автора.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Щербина Олена Віталіївна,

учитель історії вищої категорії

Ямпільської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №2

Ямпільської районної ради Сумської області


ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

Анотація: стаття містить характеристику складових інформаційної компетентності учнів та етапів її формування , огляд педагогічних прийомів, які використовуються на кожному з етапів, та приклади з досвіду роботи автора.

Ключові слова: інформація, інформаційна компетентність, історичні джерела, систематизація, критичне осмислення.

ХХІ століття – час, коли у світі відбувається перехід до інформаційного суспільства. Його основними ознаками є :

  • збільшення ролі інформації у політичному, соціально-економічному та культурному житті суспільства;

  • зростання обсягу інформаційно-комунікаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті;

  • створення глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну взаємодію людей. [1]

Виходячи з вищесказаного, змінюються вимоги до сучасної освіти. Крім певної суми знань, майбутні громадяни «суспільства цифрової доби» потребують розвинутих вмінь і навичок пошуку, обробки і представлення інформації. Сформована інформаційна компетентність дає можливість людині реалізовувати принцип «освіта протягом життя» та постійно залишатися компетентним висококваліфікованим спеціалістом.

Отже, завданням учителя історії є формування інформаційної компетентності учня як запоруки його успішної адаптації у соціумі, їхньої інтеграції у сучасне інформаційне суспільство.

ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ - уміння учнів працювати з історичними джерелами, тобто самостійно шукати інформацію, систематизувати її, інтерпретувати зміст джерел, виявляючи різні позиції, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати факти чи події [2] .

Складовими інформаційної компетентності учнів є:

  • самостійний пошук інформації з різних джерел;

  • систематизація інформації;

  • самостійна інтерпретація інформації;

  • критичний аналіз, порівняння й оцінка історичних джерел;

  • формулювання власного ставлення до отриманої інформації

Під час роботи учня на уроці можна виділити такі етапи формування інформаційної компетентності:

1) ознайомлення - учень визначає кількість інформації з проблеми та можливість її опрацювання;

2) репродукція - учень вивчає масив інформації з проблеми, накопичує її;

3) перетворення - критичне осмислення масиву інформації, порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення їх достовірності; вилучення робочої інформації, її узагальнення;

4) творчий етап - створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації: формулювання гіпотез, їх перевірка і доведення, створення власних теорій. написання творчих робіт, есе тощо9.

Етап пошуку інформації передбачає широке використання першоджерел : історичні документи, фотографії, карикатури, анекдоти, мемуари, інтерв’ю з очевидцями. На даному етапі роботи є важливим дотримання учнями правил інформаційної безпеки, особливо – в мережі Інтернет.

Значно пожвавлюють уроки анекдоти як альтернативне джерело історичної інформації. Під час вивчення в 11 класі розділу «Україна в період системної кризи радянського ладу» доцільно запропонувати наступне завдання. Учням пропонується опрацювати анекдоти про Л.Брежнєва та дати відповіді на наведені запитання.

І. До Брежнєва звертається секретар з ідеології Суслов:

-Леоніде Іллічу, закордонний принц критикував Вашу манеру говорити, критикував радянський лад, критикував війну в Афганістані…

А Брежнєв у відповідь:

- Так-то воно так, але як цілується, поганець!

ІІ - У Леоніда Ілліча немає лише однієї нагороди.

-Якої?

- Відзнаки «Мати – героїня»

ІІІ– Леоніде Іллічу, у Вас є хобі?

- Звичайно!

- Яке?

- Колекціоную анекдоти про себе.

- І багато назбирали?

- Немало, два з половиною табори.

Питання для обговорення : Як характеризують особистість Генсека подані зразки фольклору? Які риси характеру політичного діяча висміює народ? Чи можна отримати повне уявлення про особистість Л.Брежнєва з поданих анекдотів? Чому?

Етап систематизації учнями отриманої інформації полегшить використання навчальних алгоритмів “Як працювати з історичним документом”, “Як аналізувати карикатуру”, “Як охарактеризувати картину”, « Як скласти історичний портрет», «Як написати реферат» та ін.

Сприяють формуванню вміння систематизації інформації практичні завдання по роботі з текстом: складання плану, тез, читання з позначками, визначення понять та термінів на основі поданого тексту.

Графічні організатори : таблиці, схеми, діаграми дають учням можливість унаочнити опрацьовану інформацію, візуально сприймати зв’язки між інформаційними блоками. До графічних організаторів належать такі, як «Т-схема», «Концептуальна таблиця», “Фішбоун” «Діаграма Вена»,

«Кола Ейлера», таблиця “З-Х-Д” та інші.

Один із графічних організаторів – діаграму Вена доцільно використати на уроці історії України у 9 класі з теми « Особливості соціально-економічного розвитку України на початку ХХ століття». Під час розгляду питання про аграрну реформу П.Столипіна учні отримують завдання – заповнити інформацією діаграму Вена (рис. 1), внісши до неї спільні та відмінні риси реформ 1848р, 1861р. та 1906-1911рр. Заповнення діаграми дає можливість порівняти аграрні реформи, які проводилися в українських землях у ХІХ – на початку ХХ ст. та узагальнити сутність аграрної політики у даний період.

Рисунок 1.

Важливою складовою інформаційної компетентності учнів є критичне осмислення масиву інформації. Формуванню вміння критичного осмислення інформації сприяють завдання на порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення достовірності джерел, оцінку упередженості чи неупередженості джерела, вилучення робочої інформації, її узагальнення, формування власного ставлення учнів до здобутої інформації.

У процесі вивчення на уроці історії України у 10 класі тему « Українська Держава. Внутрішня і зовнішня політика», доцільно запропонувати учням на основі тексту підручника та додаткової інформації з інтернет-джерел обрати найбільш прийнятну оцінку діяльності гетьмана П.Скоропадського та аргументувати свою позицію: Ісаак Мазепа : « Режим Скоропадського був владою російських реакційних кіл і протиукраїнським режимом».  Володимир Винниченко : Скоропадський прагнув до скасування української державності і реставрації «єдіной недєлімой». П.Врангель: «З приходом німців знову з'явилися газети, переважно київські. Переворот на Україні та освіта гетьманства були для нас повною несподіванкою»...Скоропадський гаряче почав доводити мені, що Україна має всі дані для утворення самостійної і незалежної держави…» Історик Мирослав Попович у книзі «Червоне століття» :«режим Скоропадського — це правоцентриський авторитарний режим, але немає жодних підстав вважати його антиукраїнським».

Творчий етап роботи з інформацією передбачає створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації:

  • Формулювання гіпотез, їх перевірка і доведення.

  • Проєктна діяльність.

  • Написання творчих робіт.

  • Визначення альтернативності історичного процесу.

  • Захист власної позиції під час розгляду контраверсійних історичних питань

Творчому осмисленню історичної інформації , формуванню прогностичних вмінь сприяють завдання на знаходження історичної альтернативи на зразок:

  • Росія на роздоріжжі:чи була альтернатива більшовицькому перевороту?

  • Чи була неминучою Перша світова війна?

  • Запропонуйте своє бачення подальшої історичної долі України у випадку, якби зберігся б Гетьманат.

  • Створіть альтернативну модель світового розвитку після закінчення Другої світової війни (альтернатива біполярному світу).

Нестандартним прийомом роботи з набутою історичною інформацією є SWOT-аналіз. З 60-х років минулого століття й донині SWOT-аналіз широко застосовується у процесі стратегічного планування, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії:

  • сильних (Strengths) сторін проєкту;

  • слабких (Weaknesses) сторін проєкту;

  • можливостей (Opportunities), що відкриваються при його реалізації;

  • та загроз (Threats), пов'язаних з його здійсненням [3].

Використовувати матрицю SWOT можна і для аналізу певних історичних явищ і процесів. Наприклад, під час вивчення у 10 класі з історії України теми «Впровадження непу в УСРР», є можливим використання даного прийому.

Учні, володіючи інформацією про сутність і наслідки непу,можуть зазначити такі сильні сторони проєкту: відбудова промисловості (гроші вкладуть при ватні власники, орендарі, іноземці),збільшення обсягів с/г виробництва, посилення продуктивності праці, припинення політичної кризи, розширення соціальної бази більшовиків.

Слабкі сторони: будівництво комунізму відклададено на невизначений термін, повернення буржуазних елементів у суспільстві,часткова втрата державного контролю над економікою.

Можливості: поява нових економічних зв’язків у разі міжнародного визнання; відмова Радянської Росії від сплати боргів попередніх урядів;1922р.-Рапалльський договір – міжнародний прецедент визнання Радянської Росії.

Ризики: спад революційної хвилі у Європі, “світова революція” не відбулася; міжнародна ізоляція Радянської Росії; втрата традиційних ринків збуту.

Виходячи з результатів SWOT-аналізу, учні повинні зробити висновок про доцільність подальшого впровадження непу в УСРР.

Отже, формування інформаційної компетентності дає можливість учням орієнтуватися у величезній кількості інформації, переробляти її, аналізувати. Формування інформаційної компетентності учнів на уроках історії передбачає, в першу чергу, вміння працювати з різними видами та джерелами інформації. Тож завданням учителя історії є формування в учнів вміння систематизувати, критично осмислювати інформацію та використовувати її на творчому рівні.

Список використаних джерел

  1. Інформаційне суспільство. – URL: https://uk.wikipedia.org/wiki

  2. Пометун О.І. Реалізація компетентісного і діяльнісного підходів у сучасному підручнику історії - URL: http://uej.undip.org.ua


  1. SWOT-аналіз. Що це таке? - URL: http://erp-project.com.ua



Керівник ______________ Дудко Н.В., кпн, доцент кафедри СГО

Підпис


Слухач Щербина О.В. 0984912 816

Дата ________________














Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.