Сьогодні о 18:00
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

Формування географічної освіченості та компетентності учнів шляхом проблемного навчання

Географія

Для кого: 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас

07.05.2018

893

7

0

Опис документу:
Одним із важливих шкільних предметів є географія, яка покликана донести до учнів систему поглядів на світ, формувати їхнє мислення, географічну освіченість і компетентність, економічну, політичну та екологічну культуру учнів. У процесі навчання географії, як і інших предметів, важливо перейти від заучування фактів до засвоєння подій і явищ, формування інтегрованих умінь та розвитку інтелектуальних здібностей школярів. Одним із засобів реалізації цих завдань є запровадження проблемного навчання.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Формування географічної освіченості та компетентності учнів шляхом проблемного навчання

Вступ

Одним із важливих напрямів діяльності сучасної школи є така організація навчального процесу, яка забезпечує формування життєво важливих компетентностей школярів, які сприяли б їхній адаптації до активної участі в житті суспільства.

Компетентність – це готовність та здатність застосовувати сукупність особистісних якостей (знань, умінь, цінностей, досвіду та ін.) для розв’язання навчальних та реальних життєвих проблем у стандартній і нестандартній ситуаціях.

Одним із важливих шкільних предметів є географія, яка покликана донести до учнів систему поглядів на світ, формувати їхнє мислення, географічну освіченість і компетентність, економічну, політичну та екологічну культуру учнів. У процесі навчання географії, як і інших предметів, важливо перейти від заучування фактів до засвоєння подій і явищ, формування інтегрованих умінь та розвитку інтелектуальних здібностей школярів. Одним із засобів реалізації цих завдань є запровадження проблемного навчання.

Навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму географічних знань, умінь та навичок, а й сформувати рівень географічної компетентності. Необхідно формувати в учнів такі якості, що знадобляться їм у майбутньому житті для вирішення різноманітних проблем, у тому числі й особистих.

Новизна ідеї полягає в створенні навчально-виховного процесу таким чином, що знання учням не надаються в готовому вигляді, а здобуваються в процесі розв’язання проблемних ситуацій.

Технологія проблемного навчання виникла в 20-30-х роках 20-го століття. Ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога й педагога Джона Дьюї (1859-1952 p.p.), який створив у 1899 році в Чикаго дослідну школу «Чотири інстинкти навчання».

За Дьюї, «своєю діяльністю людина пізнає світ; саме діяльність людини є джерелом її знань, а тому сутність навчання лежить у реалізації основоположення «вчитися шляхом дії». Наші знання, які добуваємо нашою власною дією, допомагають нам розв'язувати нові ситуації; часто повторювані подібні ситуації й подібні розв'язки створюють навички, які полегшують наші дії. Як наслідок – важлива для навчання ознака: уміння використовувати попередній досвід у нових ситуаціях. Нові ситуації висувають нові проблеми, зміст яких є певним новим знанням: навчання є, отже, дослідницьким процесом, що спирається на розв'язування проблем».

ІІ. Використання проблемних завдань на уроках географії

ІІ.1. Основні методи і прийоми організації проблемного навчання на уроках географії

Реалізація проблемного навчання здійснюється через виконання проблемних завдань. Завданнями проблемного характеру можуть бути навчальні задачі, питання, практичні завдання тощо.

Проблемні запитання й задачі можуть бути різної складності. Прості вимагають розуміння понять або закономірностей, більш складніші – ґрунтовних знань, уміти робити узагальнення та висновки, установлювати причинно-наслідкові зв'язки з теми, формувати систему понять на основі міжпредметних зв'язків тощо.

Щоб забезпечити високу активність виконання проблемних завдань ретельно їх підбираю, керуючись певними вимогами:

  • обсяг завдань має бути таким, що дозволяє здійснити закріплення необхідного мінімуму географічних знань;

  • рівень складності завдань повинен відповідати можливостям учнів;

  • складання завдань має бути диференційованим ( це буде залежати від рівня складності географічного матеріалу, характеру навчальної діяльності, допомоги вчителя в процесі розв'язання пізнавальної задачі).

Діяльність учнів може бути індивідуальна, фронтальна, групова.

Для формування продуктивної (творчої) діяльності учнів найчастіше застосовую такі методи проблемного навчання:

  • проблемний виклад;

  • частково-пошуковий;

  • дослідницький.

Використовуючи метод проблемного викладу, розказую, як виникла проблема, які були висунуті гіпотези, як була організована перевірка. Учні «стежать» за розповіддю, роздумують, роблять висновки. Творчість школярів проявляється в умінні мислити.

Мета частково-пошукового методу — поступово залучати учнів до творчої діяльності. Досягається за допомогою проблемних і творчих завдань, спосіб розв'язання який їм невідомий. Тому завчасно підказую учням шляхи дій під час виконання завдання.

У своїй практиці частіше користуюся першими двома методами.

Обов'язкові ознаки діяльності учнів: відповідь письмова, усна, графічна або картографічна. Вищим рівнем реалізації проблемного навчання є метод проектів. Результати проектів оформляються згідно з проектною документацією. Це можуть бути презентації, альбоми з фотографіями, підготовлені стенди.

Для реалізації проблемного навчання у своїй педагогічній роботі я широко використовую під час проведення уроків географії інтерактивні технології: «Мозковий штурм», «Моя шпаргалка», «Вірю – не вірю», «Експрес-тест»,

Під час розв’язання проблемних завдань учнями на різних етапах уроку географії ефективним є застосування різних видів робіт із використанням комп’ютера та мультимедіа: комп’ютерних тестів, завдань «встанови логічні пари», «закінчи думку», «побудуй географічний ланцюжок», індивідуальних завдань тощо.

ІІ.2. Приклади застосування елементів проблемного навчання на уроках фізичної географії у 7 класі

Найбільші можливості, на мою думку, у використанні елементів проблемного навчання надає курс «Фізичної географії материків і океанів» у 7 класі. Учні вже мають певні знання з фізичної географії 6 класу й можуть самостійно розв’язати проблемні завдання.

Наведу ще приклади завдань проблемного типу для організації творчої пізнавальної діяльності учнів у курсі "Географія материків і океанів "( 7 кл.)

  1. Поясніть причини більш суворого клімату Антарктики, на відміну від
    Арктики, враховуючи вплив кожного з відомих вам кліматотвірних чинників

(Висота Сонця над цими областями однакова, але Антарктида - материк, причому найвищий на Землі (якщо вважати за поверхню материка льодовиковий покрив), повітря над нею більш розріджене й на його нагрівання витрачається більше тепла. Частина сонячних променів відбивається від льодовикового купола материка. В Арктиці тепліше, тому що незамерзаючі частини океану й масиви суходолу віддають частину тепла атмосфері над Арктикою).

  1. Чому на заході Південної Америки велика густота населення, адже в
    горах, як правило, населення нечисленне?

(На плоскогір'ях Анд живуть індіанці - нащадки інків і метиси -населення, що виникло від змішаних шлюбів індіанців і європейців. Ці території заселені й освоєні в глибоку давнину).

  1. Чому на узбережжі Атлантичного океану виникла пустеля Наміб?

(Пустеля Наміб розташована в тропічному поясі. Біля південно-західних берегів Африки проходить холодна течія, над якою холодне повітря не може підніматися, утворювати хмари й давати опади. Драконові гори перетинають шлях вологому повітрю південно-східних пасатів (улітку). Учні замальовують у зошити підсумкову схему.

  1. Природа Євразії, на відміну від інших материків, особливо різноманітна. Спробуйте пояснити цей факт.

(Материк, найбільший за площею, дуже витягнутий у меридіональному та широтному напрямах, розташований у всіх кліматичних поясах, має різноманітний рельєф у зв'язку з тривалою й складною історією розвитку).

Завдання з теми «Антарктида» (7 клас)

У різних районах земної кулі люди будують своє житло на палях. Так у Норильську прошарок повітря під будинком, що стоїть на палях, зберігає багаторічну мерзлоту від танення. В Азії, у «болотних арабів», замість вулиць – протоки й канали. А чому будинки ставлять на палях в Антарктиді ?

Підказка. Потужні стокові вітри дмуть цілий рік із центра Антарктиди до узбережжя й переносять не тільки морозне повітря, а й...

Відповідь. Сухий сипучий сніг легко перевіюється й легко затримується біля будь-яких перешкод. Тому наукові станції, що були побудовані без урахування вітрових потоків, тепер повністю поховані під багатометровими товщами снігу. Зокрема засипаною вище даху виявилася американська станція Амундсен-Скотт на Південному полюсі. А той сніг, по якому ходили його першовідкривачі, уже знаходиться на глибині понад 10 м від поверхні.

Станція «Амундсен – Скотт» до 2003 року. art-architecture.ru

Знаменитий купол станції був демонтований декілька років назад. Через те, що дуже дорого обходилось його обслуговування, а саме – очистка від снігу. Новий науковий комплекс був побудований у 2003 році. Унікальна конструкція на палях дозволяє снігу не накопичуватися біля будівлі, а проходить під ним. Скошена форма нижньої частини будівлі дозволяє направити вітер під будівлю, що сприяє видуванню снігу.

Нова сучасна станція «Амундсен – Скотт». ru.depositphotos.com

Завдання з теми «Євразія» (7 клас)

Своєрідний метод збереження човнів використовується на річках Непалу – країни субтропіків і засніжених гір. З початком сільськогосподарських робіт місцеві жителі закінчують регулярну «навігацію», але човнів не витягують на берег, а навпаки, топлять у річці, закладаючи днища великими каменями. Безперечно, у цьому є певний сенс, що зумовлений своєрідною непальською природою. У чому він полягає?

Підказка (на екрані встановлюю картинку). Затоплення човнів пов'язане з тими ж причинами, що й підвішування взимку мостів через деякі річки на значній висоті. В окремих районах мости будують із дешевих і місцевих матеріалів, щорічно їх відновлюючи.

Підвісні мости в Непалі.volynpost.com

Учні встановлюють за картами атласу кліматичний пояс та тип клімату району, у якому протікають річки Непалу. На екран виводжу декілька діаграм і на основі їх аналізу пропоную учням визначити режим річок Непалу.

Відповідь. У Непалі мусонні дощі приносять і благо, бо сприяють початку сільськогосподарських робіт, і біду. З травня, часу інтенсивного танення снігу, по жовтень, коли мусон закінчується, річки бурхливими каламутними потоками мчать по рівнині. У цей час за добу випадає стільки ж опадів, скільки за рік у Києві. Річки змивають мости, дороги, зумовлюють обвали. Неможливо й передбачити, наскільки підніметься рівень води в річці, тому немає сенсу витрачати сили, щоб витягти човни вгору крутими схилами.

Як свідчить практика, проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в учнів, а в кінцевому результаті – зміцненню, приросту знань, свідомого засвоєння навчального матеріалу, зв’язку із сучасним життям.

Висновки

Отже, створення проблемних ситуацій, вирішення проблем у навчанні відповідає сучасним вимогам психології та педагогіки навчання й розвитку учнів, оскільки сприяє формуванню самостійності та творчої активності, дає можливість індивідуалізувати навчання й більш повно врахувати інтереси та здібності дітей. Проблемний підхід слід запроваджувати у всіх курсах шкільної географії, навіть у молодших класах на уроках природознавства. Він не лише активізує пізнавальну діяльність учнів, а й сприяє швидкому формуванню прийомів навчальної роботи.

Створення проблемних ситуацій не слід уважати універсальним методом навчання. Потрібно творчо поєднувати різні методи, не відкидаючи й репродуктивного.

Слід також відмітити про такий недолік проблемного навчання, як уповільнений темп засвоєння програмового матеріалу. Труднощі виникають також і тоді, коли в класі велика кількість учнів із різним рівнем навченості.

Позитивним є й те, що при розв'язанні проблемних ситуацій виникає тісна взаємодія діяльності вчителя й учнів під час навчання. Учень, активно працюючи над розв'язанням поставленої проблеми, відчуває себе дослідником, відкривачем, який має досягти певної мети.

Завдання вчителя — виховувати творчу особистість, обумовлює перед школою необхідність залучення учнів до таких видів діяльності, в яких би мали проявлятися творчі здібності дитини. Кожен урок має бути творчим актом, в якому і педагог, і учень з однаковим задоволенням пориваються на пошуки істини.

У контексті реформування та модернізації шкільної освіти вчитель повинен готувати людину, здатну бути активною, творчою та ефективною в національному і глобальному демократичному просторі.

Переконана, що саме через інтерактивні методи навчання можна виховати творчого учня, бо «те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам'ятаю; те, що я роблю, я розумію», — говорив великий китайський філософ Конфуцій.

Список використаних джерел

  1. Коберник С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі. Навчально-методичний посібник. — К. Стафер -2, 2000.

  2. Топузов М.С., Топузов О.М. Проблемний підхід у навчанні географії в школі: Навч. посіб. – К.: Вид-во КДПУ ім. М.П. Драгоманова, 1995. – 139 с. 4.

 Статті у науковихфаховихвиданнях

  1. ТопузовО.М. Моделювання методів проблемного підходу – шлях до розвитку творчих здібностей школярів //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. /Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – К.; Запоріжжя, 2000. – Вип. 17. – С.55 – 58.

  2.  Топузов О.М. Сучасний підхід до розвитку творчої особистості за поглядами В.О. Сухомлинського //Наука і освіта. – 2001. – №5 – С.116 – 117.

  3.  Топузов О.М. Проблемне навчання в процесі вивчення географії //Ріднашк. – 2002. – №12. – С.33 – 35.

  1.    Топузов О. М. Формуваня географічної компетентності учнів засобами проблемного навчання.//Рідна школа. - 2008. - №9. с. 43-46.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.