Форми і методи дистанційного навчання (із досвіду роботи)

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Українська мова

Для кого: 10 Клас

20.01.2022

86

2

0

Опис документу:

Статя містить коротке узагальнення особистого досвіду дистанційної роботи на уроках української мови і літератури (переваги, ризики і недоліки, перелік основних форм онлайн-комунікації, перспективи дистанційного навчання).

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Світлана МОРОЗ

Форми і методи дистанційного навчання (із досвіду роботи)

Дистанційне навчання існує як самостійна форма навчання, так і як складова змішаного навчання. Дистанційне навчання має поєднувати два режими: синхронний і асинхронний.

Переваги ДН:

  • Звичне для молоді онлайн-спілкування

  • Розкриття творчого потенціалу педагогів

  • Створення нових дидактичних матеріалів

  • Створення ютуб-каналу

  • Робота командою педагогів, обмін новим досвідом

  • Залучення батьків

  • Раціональне планування роботи.

Ризики і недоліки ДН:

  • Стрес учня

  • Відсутність безпосереднього контакту

  • Умови роботи вдома

  • Дитина не сприймає рідних людей (помічників) у ролі вчителя

  • Відсутність живих порад щодо підбору дидактичних матеріалів

  • Неготовність педагогів (психологічна, методична і технічна)

  • Недостатній рівень володіння ресурсами

  • Тривалий час біля моніторів

  • Спілкування між собою в онлайн

  • Відсутність підтримки з боку батьків

  • Нестійкий інтернет.

Для ефективної й невиснажливої роботи слід обмежити кількість платформ, надавати чіткі інструктажі. Педагог – фасилітатор, провідник, активно взаємодіє, відстежує прогрес, допомагає.

Основні форми онлайн-комунікації:

  • Відеоконференція

  • Форум

  • Чат

  • Блог

  • Електронна пошта

  • Анкетування

  • Соцмережі (закриті групи).

Дистанційне навчання здійснювали відповідно до розкладу, надаючи чіткі детальні інструкції, можливість для комунікації через класрум, мобільний зв'язок, електронну пошту, вайбер, телеграм, проводилися індивідуальні консультації за допомогою всіх способів зв’язку. Дотримуємося балансу цифрових завдань, робота з підручником, робота у зошиті, виконання проєктів (відеороботи, презентації, літературознавчі дослідження), виконання практичних самостійних завдань, вчимося відпочиваючи (learningapps). Під час синхронного онлайн-навчання дотримуємося санітарних норм, проводимо вправи на психоемоційне розвантаження і релаксацію, руханки, вправи для очей.

З метою забезпечення об’єктивного оцінювання використовуємо чіткі й прозорі критерії оцінювання, елементи формувального оцінювання (учні, виконавши завдання, аналізують, що вдалося, а над чим треба попрацювати і мають можливість надолужити, доопрацювати, спробувати якісніше виконати це завдання; надаємо більше часу і спроб для виконання завдань; створити ускладнення до завдання й виконати його: тести, есе, твори, власні висловлення, олімпіади Всеосвіта, На урок).

Перспективи ДН

- наповнення дистанційних платформ матеріалом

- удосконалення форм взаємодії з учнями

-освоєння нових платформ, підвищення рівня цифрової грамотності

- створення кейсів із матеріалами для групової роботи

- проведення онлайн-марафонів, флешмобів

- онлайн-зустрічі, консультації для батьків









































Світлана МОРОЗ

Психологічні механізми формування у здобувачів освіти життєвої та предметних компетентностей на уроках української літератури

Предмет “Українська література” спрямована на виховання естетичного чуття молоді, яка живе у постінформаційній реальності, котрій притаманні стрімкі соціокультурні зміни, “кліпове” сприйняття подій, агресивна візуальність навколишнього середовища. В умовах, коли юнаки і юнки значну частину свого життя проводять у віртуальному світі, перебувають у реальності, де співіснують елітарне й масове, важливо навчити їх розрізняти якісні мистецькі об’єкти від того, що є проминальним і кон’юнктурним, допомогти сформувати життєві компетентності, адже саме високий рівень їх сформованості є запорукою життєвого успіху.

Уроки літератури зорієнтовані на те, щоб прищепити молоді любов до книжки, привчити до читання як соціокультурної практики, що визначає якість життя. Саме читання і аналіз прочитаного спонукає до постановки життєвих запитань і пошуку на них відповідей. Саме від сприйнятого з художніх творів художнього й психологічного досвіду залежить формування свідомості молодого покоління, кожен представник якого хоче бути успішним творцем власного життя, активним свідомим громадянином європейського суспільства.

Виховувати демократичну людину, яка вміє робити свідомий вибір, приймати правильні рішення, брати на себе відповідальність, безконфліктно співіснувати – ось основні завдання, які може успішно вирішити українська література.

Розглядаючи проблему набуття здобувачами освіти життєвої компетентності на уроках української літератури, можна дійти висновку, що вона базується на п’яти принципах:

  • навчитись пізнавати (в тому числі і самого себе) – реалізація загальноучилищного модуля “Мій внутрішній потенціал”;

- навчитись жити в соціумі – реалізація загальноучилищного модуля “Мої стосунки з оточуючими”;

- навчитись жити разом, комунікація в сімї – реалізація загальноучилищного модуля “Психологія сімейних стосунків”;

- навчитись працювати, самореалізуватися у професії – реалізація загальноучилищного модуля “Професійний життєвий успіх”;

- відчувати гармонію з собою, психічне і фізичне здоров’я – реалізація загальноучилищного модуля “Здоровий спосіб життя”.

Уроки української літератури, позанавчальна робота з предмету дають можливість молодій людині навчитися бути конкурентоспроможною в суспільстві з ринковою економікою, орієнтуватися в системі цінностей, планувати стратегію власного життя, визначати своє життєве кредо та свій життєвий шлях.

Можливості навчального предмету Української література у формуванні ключових життєдіяльнісних компетентностей молоді

Ключові компетентності

Компоненти

Спілкування державною мовою (мовна стійкість), комунікативна компетентність

Усвідомлення української мови як державотворчого чинника національної ідентичності, субєктності; вироблення умінь комунікативно виправдано користуватись засобами мови в різних ситуаціях; формування й вдосконалення вмінь та навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Наприклад, в новелі О. Кобилянської “Меланхолійний вальс” успішне спілкування різних типів жінок Софія – Марта – Ганна і непорозуміння в спілкуванні та його трагічні наслідки в cоціально-побутовій повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”

Спілкування іноземними мовами (мовна толерантність)

Розуміння потреби популяризувати Україну у світі, готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур

Інформаційно-цифрова компетентність

Розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм; застосовувати ІКТ для пошуку та обміну інформацією з навчальною метою; формування дослідницьких умінь й навичок, які передбачають використання допоміжної літератури, комп’ютерних інформаційних джерел – бажання й уміння орієнтуватися в інформаційному просторі.

Соціальна та громадянська компетентність

Уміння аргументовано і впевнено висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях, виховання свідомого ставлення молоді до свого майбутнього, до громадянського та суспільного життя країни; формування компетентнісно свідомого ставлення до свого здоров’я.Наприклад, уміння пробачати: Леся Українка “Лісова пісня” (Мавка – Лукаш), М.Хвильовий “Я (Романтика)” (мати - Я), Григір Тютюнник “Три зозулі з поклоном” (Софія - Михайло) та навпаки відсутність здатності до прощення і іі трагічні наслідки Панас Мирний та Іван Білик “Хіба ревуть воли, як ясла повні?..”

Полікультурна

Прилучення здобувачів освіти через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому; привчання молоді критично оцінювати події і вчинки людей, розуміти нестандартність кожної особистості, її неповторність, самобутність.

Саморозвитку та самоосвіти

Стимулювання до самостійного здобування знань, виховання самостійності здобувачів освіти у пізнавальній діяльності; саморозвиток особистості відповідно до вимог життя

Здатність до творчості

Створення умов для активної пошукової, дослідницької роботи, яка за своєю сутністю є творчою діяльністю

Дружба, взаємопідтримка

Історичний роман у віршах Ліни Костенко Маруся Чурай (Іван Іскра – Лесько Черкес). Іван Багряний Тигролови (Григорій Многогрішний – родина Сірків)

Вірність і зрада

О. Кобилянська “Меланхолійний вальс” Софія – Марта – Ганна, М. Коцюбинський “Тіні забутих предків” (Палагна), Леся Українка “Лісова пісня” (Лукаш), Ліна Костенко “Маруся Чурай” (Гриць Бобренко)

Соціальний статус

Важливість соціального статусу у комедіі Івана Карпенка-Карого Мартин Боруля (Мартин Боруля, Степан, Націєвський), В. Підмогильний Місто (Степан Радченко), Л. Костенко Маруся Чурай (Гриць Бобренко)

Кінцевий результат діяльності на уроках української літератури:

– формування життєдіяльнісних компетнентностей, які є запорукою життєвого успіху людини, розширення знань з теми, презентації та творчі роботи молоді:

Очікувані результати діяльності на уроках української літератури:

  • здобувачі освіти будуть вміти адекватно відтворювати навколишній світ;

  • здобувачі освіти зможуть удосконалити предметну (читацьку) і ключові компетентності;

  • здобувачі освіти будуть мати високий рівень мовленнєвої культури;

  • здобувачі освіти зможуть сформувати в собі загальнолюдські якості для представників різних професій;

  • здобувачі освіти зможуть отримати досить високий рівень знань для продовження навчання у вищій школі;

  • здобувачі освіти будуть вільно володіти державною мовою на різних рівнях;

  • здобувачі освіти опанують мовною системою та вміло використають її у різних видах та сферах мовленнєвої діяльності;

  • здобувачі освіти будуть володіти не менш як двома мовами;

  • здобувачі освіти зможуть зрозуміти цінність мистецтва слова;

  • здобувачі освіти зможуть орієнтуватися в інформаційному потоці;

  • здобувачі освіти свої задатки розвинуть у відповідні здібності;

  • здобувачі освіти зможуть самовдосконалюватися.





Предметні компетентності включають змістовий і процесуальний компоненти. Їхніми ознаками є:

  • гнучкість методів педагогічної діяльності

  • мобільність знань

  • критичність мислення.

Результатом сформованих предметних компетентностей є високий рівень професійної підготовки.

Ключовими компонентами професійних компетентностей є: інформаційна, комунікаційна, продуктивна компетентність, автономізація на компетентність, моральна, психологічна, предметна, соціальна, математична компетентності; особистісні якості.

У процесі сприяння формуванню життєвих і предметних компетентностей необхідно дотримуватися 10 основних принципів:

  1. принцип гуманізації субєкт-субєктної освітньої діяльності;

  2. принцип демократизації;

  3. принцип компетентнісного підходу;

  4. принцип педагогічної творчості;

  5. принцип проблемності;

  6. принцип реалізму;

  7. принцип саморозвитку;

  8. принцип орієнтації на особистість;

  9. принцип технологізації;

  10. принцип діалогізації навчання.













Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.