МЕТА:
● розширити знання учнів про фізичні явища і процеси, реалізувавши українознавчий принцип навчання і викладання;
● ознайомити учнів із народними звичаями, пов`язаними з вишиванням сорочок;
● сприяти розвиткові творчих здібностей учнів, прищеплювати бажання берегти свою національну культуру;
● розвивати естетичні почуття, розширити знання учнів про чудодійні обереги - вишиті сорочки;
● виховувати повагу до українських звичаїв, культури.
ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: зустріч за круглим столом.
ЧАС ПРОВЕДЕННЯ: одна академічна година.
ОБЛАДНАННЯ: мультимедійна дошка, презентація, оформлений куточок "Скарби з бабусиної скрині".
ХІД ЗАНЯТТЯ
Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!
Доброго дня всім, хто в гості завітав!
Доброго дня, великій цій родині!
Шановні гості, ми вітаємо вас!
Ми раді Вас вітати у нашій світлиці
І дарувати хліб із золота – пшениці,
Щоб хліб святий був завжди на столі,
Й щасливі були всі на українській цій землі.
Прийміть же хліб на мальовничім рушникові.
Ведучий 1. Яке щастя, що ми народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.
Ведучий 2. Людина i праця, людина i пiсня, людина i витвiр мистецтва - це все вічне, безсмертне, щось своєрiдне i глибоко вражаюче. Наш український народ працьовитий, щедрий на таланти, здiбний, обдарований. Якщо працювати - то до сьомого поту, якщо спiвати - то дзвiнко, розложисто, якщо творити щось - то неповторно, захоплююче
Ведучий 1. Народне мистецтво, яке передавалося із покоління в покоління століттями, завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури далекого минулого.
Ведучий 2. З далекого минулого прийшло до нас рукоділля - в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво. Виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі.
Ведучий 1. І наше сьогоднішнє свято присвячене фізиці та невмирущому оберегу - українській сорочці вишиванці.
Вишиванка - символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Вишиванка - дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
Вишиванка - писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.
Вишиванка - біль на п`ядесталі,
Слава, воля, єдність, віра - ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.
Біля річки дитинча кирпате,
Кинуло віночок в часу тлінь -
В плетиві надії, мрії, злато,
Загойдалась пісня поколіннь.
Колисанки не забудь дитино,
В серці вишиванку залиши...
Не зліпити болем Батьківщину,
Як розбите дзеркало душі.
Ведучий 2. Яка ж гарна наша українська вишиванка! Очей неможливо відвести. А яка давня. Тисячоліття прошуміли над нею, а вона цвіте і крізь віки несе до нас інформацію про світ далеких пращурів, про історичну юність нашої країни.
Ведучий 1. Слово "вишивка" походить від вишній, божественний і перекладається з грецької як космос. Інакше кажучи, "вишивати" означає зв`язуватися, контактувати, звертатися до космосу, до Бога.
Ведучий 2. Знають наші вишивані сорочки в далеких краях, помандрували вони з нашими дідами-прадідами до Канади та Австрії, милувалися ними в Аргентині та Бразилії, чарували своєю витонченістю французів та Італійців.
Ведучий 1. В української вишитої сорочки, як і у всякого витвору мистецтва, своя історія, свій шлях розвитку й розквіту
Ведучий 2. Давайте пройдемо цим шляхом. І не лише пройдемо, а й спробуємо зробити хоча б маленький внесок у справу відродження, шани й поваги до цього виду народного мистецтва. А також з`ясуємо, які фізичні явища й процеси відбуваються на різних етапах її виготовлення. До слова запрошуємо історика.
Історик. Дійсно, на виготовлення сорочки треба дуже багато часу та сил.
В Україні льон, коноплі, а також вовну здавна використовували як ткацьку сировину. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття домашнє ткацтво українців, незважаючи на розвиток фабричної промисловості являло собою усталений комплекс технічних прийомів і знарядь праці, які склалися протягом століть.
Вирощування тих чи інших прядівних культур залежало від природно-кліматичних умов. На півночі (Волинське полісся) , а також у Карпатах сіяли переважно льон, але загалом в Україні були більш сприятливі умови для конопель. У деяких районах (Поділля, Подніпров`я) вирощували обидві культури ...
Поле орали, волочили, сіяли коноплі, підживлювали попелом. Насіння молотили, млинкували, а солому стелили, щоб вилежалася на серпневих росах, або вимочували в річках ставках, копанках. Тоді збирали, просушували, тіпали, чесали волокно, витрясали терміття з повісма. Після сушіння, поетапної очистки від терміття, чесали в гребені, виділяючи чисті волокна - повісмо, а з гребеня знімали відходи - клоччя. Часом вичісували повісмо на гребені другий раз і тоді отримували ще два сорти волокон, призначені для різних видів полотен. Довгими зимовими вечорами пряли жінки клоччя та повісмо. Повісмо йшло на виготовлення полотна й ниток для шиття, миканка - на виготовлення верет, пошивок на подушки, рушників, а клоччя - переважно на мішки.
З веретен лягали нитки на мотовило. Потім перев`язували нитки і знімали з мотовила. Таким чином одержували мішок. Після цього кожний мішок замочували у воді, відбілювали. Частково відбілені мішки змотували на клубки і несли до ткача, який ткав полотно.
Із принесеного від ткача полотна не можна було відразу шити сорочки. Його потрібно було вибілити. Кілька разів його золили, а влітку додатково відбілювали на сонці: замочували у воді й стелили на траву. Протягом літа полотно так відбілювалося, що з нього можна було пошити сорочку. Тобто від того часу, коли коноплі стояли у полі, до пошиття сорочки минало щонайменше два роки.
Ведучий 1. На всіх етапах виготовлення полотна ми можемо спостерігати фізичні явища: м`яття конопель та льону ("Тиск", "Сила тертя") ці теми ми вивчали у сьомому класі. Чесання, сукання нитки - механічний рух з яким ми познайомились також у 7 класі.
Ведучий 2. Процес відбілювання домашнього конопляного полотна ґрунтується на явищі дифузії - взаємного проникнення молекул однієї речовини в проміжки між молекулами іншої. Вибілювали полотно біля річки, явище відбивання світла та випаровування, яке ми вивчали у 8 класі.
Узор вручну, широка планка,
Легенький запах ковили.
Моя сорочка вишиванка,
Вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки, степ, простори,
По лівій, правій стороні.
Червоно - чорні всі узори,
Мережив ряд на полотні.
Традицій пласт, легенди роду,
Духовний символ, оберіг,
Калини кущ, дівочу вроду,
На полотні все хтось зберіг.
Прості орнаменти народні,
Тягучі, як пісні з степів.
Все актуально і сьогодні,
Хоча й прийшли з далеких днів.
Ведучий 1. Після того, як сорочка була пошита, її магічну силу примножувала вишивка. Особливо рясно прикрашали рукави, комір, поділ сорочки, адже вважали, що місця де закінчується тканина, яка є своєрідним панцером, найменше захищені від злих сил. Від них і оберігали людину символічні візерунки.
Учень 1. Відомо, що найбільш древніми є прості геометричні орнаменти. Коло є одним із початкових. Як символ сонця воно походить із язичницької релігії, де означає божественну, життєдайну енергію. Коло це також безперервність буття і вічність. Загалом цей символ, що може зображатись у багатьох варіаціях, має чи не найбільше різноманітних значень. Круг із крапкою всередині є центром світобудови, в українській символіці – це також символ сонця. Круг як символ божественної чистоти для нас – це вінок нареченої. Коло як сонце із променями, що виходять на зовні, дарує силу та енергію. Водночас промені, обернуті всередину – навпаки забирають енергію, таке коло може символізувати пустоту.
Учень 2. Квадрат. Ця фігура є однією із центральних в орнаментах багатьох культур. Вона символізує досконалість, гармонію, порядок. Перехрещений квадрат, який часто вишивають зокрема на чоловічих сорочках, означає "земне поле". Квадрат в українській традиції є одним із символів землі. Ідея цієї фігури – у розмежуванні простору, виділенні якоїсь частини (поля). Духовно квадрат символізує Матерію, як коло – символ досконалості – дух. Тобто, квадрат протилежний до кола. Квадрат – знак особливого числа 4, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чотири точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві цикли; частини доби…
Учень 1. Світове дерево. Його ще називають Деревом життя. Цей символ зустрічається у мистецтві тих народів, модель світобудови яких містить три складових: підземне царство, земний світ і небесне царство. Дерево зображає: корінням – минуле, стовбуром – сучасне, кроною – майбутнє. В українській вишивці цей символ можна впізнати не лише у розгалуженому дереві (яке є як симетричним так і асиметричним), а й у колоску, снопі, гілці, навіть виноградній лозі. У ньому водночас закладено істину єднання трьох світів та образ роду, продовження життя.
Учень 2. Ромб є архаїчним знаком. Його пов`язують із плодючістю людини і землі. Основою розшифрування значення символу є чоловіче та жіноче начало. Він складається з двох трикутників. Та найцікавіше те, що в праукраїнському розумінні три кути ромба тримає жінка (як три кути оселі), а лише четвертий – чоловік, який завершує цілісність. Ромб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало достаток і добробут.
Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі молодої. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини. Адже цей символ слугував сильним оберегом.
Учень 1. Трикутник. У давніх віруваннях це символ вузької брами, що веде до вічного життя. Символ єдності трьох світів: земного або явного, підземного або невидимого, небесного або духовного. Це три стихії — вода, вогонь та повітря. Три рівні буття, тривимірність світу, Свята Трійця у пізнішій християнській релігії – про значення числа 3, яке відображає трикутник, нам відомо багато. Символ трикутника здавна асоціюється зі стихією Вогню. Деякі дослідники вважають сучасною варіацією трикутника знак тризуб.
Учень 2. Спіраль. Хвилясті лінії, сигми, зигзаги пов`язують із водою. Дослідники давньої символіки відзначають, що малюнок вертикально розташованих паралельних зигзагів позначав дощ, що падає зверху, а горизонтальні зигзагоподібні або прямі лінії могли символізувати небесну вологу. Фігура спіралі також означала плинність часу та циклічний рух сонячного диска. У спіралі наші предки бачили схематичне зображенням еволюцiї Всесвiту, його безкінечності. Навіть структура людського ДНК подібна до схеми цього орнаменту: адже у кожній клітині безперервно відбувається плин енергій життя.
Учень 1. Ключі. Вишивальниці різних регіонів України називають цей символ по-різному: на Поділлі кажуть "гесики", на Наддніпрянщині "ключі", в інших місцях "вужі", "s-мотиви". За формою цей знак – половина свастики, візуально – половина вісімки (8). Тому йому приписують трактування як "шлях до досконалості". Символ S – хвиляста лінія. Це знак земних "важких" вод (відмінних від небесних), материнської вологи Землі. Знак води, яка дає життя урожаю. Одяг із "ключовими" символами здатен оберігати енергетику людини від негативних впливів.
Дослідники кажуть, що у давнину для нашого народу символ сигма означав змію, яка асоціюється з водою. Змій як охоронець підземного світу символізував чоловічу сутність, родючість і запліднення. Він являвся в образі блискавки на дощовому небі. Край подолу жіночих сорочок вишивали рядами сигм, що своєю силою оберігали материнську сутність.
Учень 2. Мак займає особливе місце не тільки у символіці вишивки, але й у давніх віруваннях українців. Ним, особливо свяченим, обсівали людей і худобу, наділяючи його чарівною силою, яка оберігає від усякого зла. Ще й досі в селах можна знайти вишивані маковим цвітом шторки на двері. В такий спосіб захищали своє хазяйство від відьми, яка забирала молоко. Вишивали його трохи й на подушках - щоб добре спалося.
А ще маки - це пам`ять. Існує повір`я, що поле, полите після битви кров`ю воїнів, вкривається маками.
Дівчата в сім`ях яких хтось загинув на війні, вишивали маки на сорочках, а у віночки вплітали сім квіток маку, присягаючи тим самим зберегти й продовжити свій рід. Одягали маки й на знак жалоби, бо наші предки при цій нагоді не носили чорного одягу, лише білий, густо вкриваючи його маками.
Ведучий 1. Тож як при цьому не задуматися, чи не Космос посилав нам ці знаки, й довго наполегливо, аж поки не зачервоніли поряд із вишитими криваві маки на сорочках наших солдатів. І не вкрилася жалобними маками вся Україна.
(Перегляд відео)
Ведучий 2. Що було і є інструментом для вишивання? Звичайно для вишивання вовняними нитками використовують голки та наперсток. Голки з тоненьким кінчиком і великим вушком.
Учень. Голки, які вживались у вишиванні, надзвичайно цінувались, зберігались, і вважалось недобрим знаком, коли вони губились. Особливо це мало місце в той час, коли вишивалась річ. Як правило, зручно для роботи мати стільки голок, скільки кольорів ниток вживається в узорі. Тими голками, що почали вишивати, потрібно і закінчити роботу. Нікому не варто позичати цих голок, або самому використовувати їх з іншою метою. Існує навіть повір`я, що голки варто купувати в понеділок, щоб вони допомагали щасливому вишиванню. Напевно в цьому є свій сенс, але тільки для жінок. Понеділок - день Місяця, а це планета жіноча. Планета, що впливає на інтуїцію, емоції, сердечні ритми, що дуже важливо для творчості. Для чоловіків, але напевно й для всіх, підійшов би четвер - день Перуна, Юпітера, Верховного Бога. На четвер якраз припадає пік працездатності людини у тижні.
Ведучий 1. У фізиці це можна пояснити таким чином: що тонша голка, то менша площа опори, то більший тиск вона створює, а отже легше шити. Наперсток потрібен для того, щоб завдяки великій площі опори тиск голки на палець був малий. Про це йшлося під час вивчення теми тиск у 7 класі.
Ведучий 2. Мова вишитих сорочок - це сукупність візерунків, гра кольорів і майстерність вишивальниць, адже гаптований, вишиті полики, рукави, погрудки, гаптований мереживом і вишитий край сорочки (поділ) - це примха художньої уяви рукодільниць. То зворушливе послання символів, яке сягає сивої давнини. Ромби, хрестики, лінії, кружальця, складені у візерунки - усе це прагнення людини привернути добро, обійти лихо.
Ведучий 1. Історія виникнення чорної борщівської сорочки губиться у глибині століть.
Ведучий 2. Багато хто вважає, що кольори тканин і ниток для українського вишитого одягу підбирають просто так, для красивої композиції, щоб привернути увагу оточуючих своїми прекрасними, різноманітними візерунками. Але насправді це омана! Кожна вишивка і її колір має свою особливу значимість.
Ведучий 1. У деяких музеях країни вишиванки навіть систематизовано за кольоровою гамою вишиття. Але згадаємо, що палітра веселки, яка складається з семи основних кольорів, утворюється в результаті розкладу дисперсії білого світла. Ця палітра розташовується між чорним та білим "кольорами", які власне, є сумішшю кольорів. Чорний та білий - це кольори тих же схем ідей, або матриць, за якими Творець побудував Світ. Тому вишиття білими та чорними нитками на білому полотні, розповсюджено по всій Україні і належить до найдавніших.
Ведучий 2. Інша справа з червоним кольором. Червоний колір, так як і білий, є сильним, найбільш активним, порівняно з іншими кольорами. Він випромінює енергію, і через те його використовують у весільних вишиванках. Його функція як сильного імпульсу у весільній ініціації і, разом з тим, кольору, що захищає, просто неперевершена. Весільне вбрання найбагатше на червоний колір і найкраще оздоблений.
Учитель. Мені дуже хочеться, щоб у нашого народу з`явився інтерес до історичного минулого, до невмирущого оберега - вишиванки. Кажуть, що сучасна вишиванка вбирає очі, а колишня брала душу. Тож давайте спробуємо, як і наші прабабусі, відчути себе чаклунками. Повіримо, що прокладаючи на білому полотні стібки, ми беремо червоний колір від сонця, чорний - від землі, блакитний - від неба, зелений - від трав і листя. Усе це сповнить наш витвір силою та енергією природи (як бачимо і тут фізичні поняття). прикрашаймо нашу землю, пам`ятаймо національні традиції, адже наше покоління повинне зберегти їх і для нащадків. Бережімо звичаї наші, шануймо наш невмирущий оберіг - вишиту сорочку.
(Учні виконують танець під пісню "Вишиванка" О. Винника).
https://drive.google.com/file/d/1pXFR8T7bJmLr9bl5MF8dXGjoKRBLBXeX/view
