і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

Фестиваль українських страв

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: Фестиваль українських страв

Мета: розширити кругозір дітей про традиції та звичаї українського народу; розвивати чітке, правильне мовлення, пам'ять; виховувати любов та повагу до минулого свого народу та патріотизм.

І Організаційний момент

У святково прикрашенiй залi стоять накриті рушниками i скатертинами столи, на них - великi тарелi з пирогами, варениками, фруктами тощо. На стендах вислови: 'Хлiб - усьому голова"; "Як є хлiба край, то й пiд
вербою рай"


Заходять дiти у нацiональному одязi з хлiбом i сiллю на рушнику. Спiвають yкраїнськy народну пiсню "3еленеє жито зелене"
Зеленее жито зелене, Зеленеежито зелене,
Хорошiї гостi у мене. Хорошii гостi у мене,
Зеленее жито за селом, 3еленее жито при межi,
Хорошii гостi за столом. Хорошiї гостi до душi.
Вклоняються.

Учень
Гостей дорогих ми вітaємo щиро,
Стрiчаємо з хлiбом, любов'ю i миром.


ІІ Основна частина

Ведучий. Так здавна в Українi добрих людей зустрічають хлібом сiллю. До хлiба завжди ставилися з повагою, таке ставлення передавали з поколiння в поколiння, прищеплювали дiтям та онукам. Змалку привчали дитину любити, шанувати та берегти хлiб.
Учнi (по черз)
Святий хлiб

  • Не кидайсь хлібом, він святий, -

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

  • Не грайся хлібом , то ж бо гріх!-

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх ,

Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий

Життя несе у людський cвіт
і людськi родить мови
Хто зерно ciє золоте
. В землi палку невтому,
" Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.
(М. Рильський)

Ведучий. А чи знаете ви, що пращур сучасного хлiба не був схожий на хлiб? Спершу це була просто каша - подрiбнене зерно, перемiшане з водою. Інодi ,вона засихала, i ii шматки люди їли як хлiб. Бувало, каша скисала i вiд цього ставала пухкою й м'якою, люди, якi здогадалися замiсити кислу кашу зi свiжим розмеленим зерном i спекги, й стали справжнiми винахiдниками хлiба.
Нинi вже мало хто випiкае хлiб у дома. А ранiше це робила кожна господиня. Взагалi українцi готують з борошна дуже рiзноманiтні страви. Багато з них вам вiдомi. Пригадаймо!
Учнi (по черзi), Пироги та вареники з рiзними начинками, пампущки, запiканки, галушки, млинцi,оладки, затiрка тощо.
Перша група учнiв (по черзi). Вареники – це справжнє свято для шлунка й душi українця. Але щодня їx неїли - лише в недiлю чи на свята. Готyвали їх з житнього, пшеничного борошна й начиняли так
само, як i пироги: сиром, картоплею, капустою, вишнею, маком тощо. Мастили сметаною, маслом, шкварками чи олiєю. Це дуже смачно!

Друга група учнiв (по черзi). Вареники це добре ,а борщ - iще краще. Борщi й пампушки, вареники i галушки, ковбаси та печеня, кашi, напої з фруктiв меду - цi страви нашоi кухніi вiдомi не тiльки в Украiнi, а й в усьому cвіті, але борщ - справжня кулiнарна, вiзитiвка нашого народу. Ось як українцi жартома кажуть про "перлину'' своєї кyxнi: ''Як нема борщу,то нема й їжі"; "Добрий борщик, та малий горщик'', "Пiсний борщ - хоч голову мий'', ''Не карай мене,Боже, нiчим, як у мене борщ ні з чим''.

Ведучий. Найбiльше полюбляють українцi червоний борщ з капустою. А з яких же овочiв варять борщ? Ну ж бо, вiдгадайте,Виходять дiти в наголовниках iз зображеннями овочiв. Учень читає загадку, присутнi вiдгадують, якщо вiдповiдь правильна, учень повертае наголовник зображенням уперед.

Я кругленький, червоненький,

3 хвостиком тоненьким.

На городi мене рвуть і до столу подають,

Хто я?

( Буряк)

Пiд землею народилась

l для борщику згодилась.

Мене чистять, рiжуть, труть.

Смажать, варять i печугь,

Хто я?

( Картопля)

Кожен знає: ця дiвиця

На городi - мов цариця.

Коси довгi, кучерявi,

Та ще й платтячко яскраве.

- Я смачна i вiтамiнна,

І не гiрша апельсина.

Той, хто мене поважае,

До ста poків доживає.

Хто я? (Морква)

Кажуть, щоб хвороб не знати,

Треба вciм мене вживати.

Може, ви мене й з'їсте,

Тiльки сльози проллєте.

Хто я?

(Цибуля)

З мене листя обдирають,

Мене квасять, в борщ кидають,

Зi мною пироги печуть

І в салат мене сiчуть

Хто я?

( Капуста)

Ведучий. Дiти, а зварiмо борщ!

Гра ''Варимо борщ''

Учасники гри: Мама, Бурячок, Квасоля, Цибулина, Морквина, Картопля, Капустина, два Помiдори; решта дiтей (8-10 осiб) - ''бульки води''.На пiдлозi крейдою накреслено коло – це каструля''. Коло можна позначити довгою мотyзкою,

Учнi промовляють слова вiрша по черзi й супроводжують їx вiдповiдними дiями,

На плитi каструля бiла,

(У серединi ''каструлi''- дiти, що зображують ''бульки води ", сидять наприсiдки )

В нiй водичка закипiла,

("Бульки" пiднiмаються й починають хаотично рухатися всерединi'' каструлi''),

"Буль, буль, буль'', - вода булькоче,

("Бульки" промовляють слова i рухаються швидко -"вода закипає"),

Що вона сказати хоче?

( "Бульки" продовжують рухатися, поки Мама промовляє слова).

Мама мовить; ''Бач яка!

("Бульки" помахами рук закликають до ''каструлi''Бурячка),

Захотiла бурячка?''

( Бурячок стрибає у ''каструлю'' ),

Я в окрiп буряк поклала,

("Бульки" беруться за руки i хороводом за годинниковою стрiлкою iдуть по колу. Бурячок стоїть у серединi кола, яке утворили ''бульки'').

А вода плюскоче: ''Мало!''.

Додала тодi квасолю,

(Квасоля стрибае в ''каструлю'').

Цибулину й бараболю,

І морквину, й капустину,

Ложку солі дрібку кмину.

Не забула помідори .

От і борщик буде скоро. ( всі разом вигукують учасники)

Перша група учнiв (по черзi), А ще ми знаемо, що українцi дуже полюбляють кашi - майже так само,як iборщ. Про це свiдчить велика кiлькiсть прислiв'iв,

присвячених цiй cтраві.

- Борщ та каша - їжа наша,

- Борщ з'їжмо, а за кашу поцiлуймося,

- Хто не з'їсть борщу, той i кашi їсти не буде.

- Без кашi обiд - сирота,

- Вiвсяна каша сама себе хвалить, а гречану люди хвалять.

" Гречана каша - то матip наша, а хлiбець житнiй - батько наш рiдний.

Кашi готували з гречки, ячменю, вівca, пшона, їли iх рiдкими, як юшку, або розсипчастими - iз салом, шкварками, молоком, нарештi, солодкими - з родзинками й варенням, А хто знає, яка найулюбленiша каша українцiв?

Хтось iз учнiв. Гречана!

Ведучий. Так, існyє народне прислiв'я: гречана каша - то мaтip наша,

А нумо i ми з вами кашу варити!

Гра "Дощик"

Обирають ведучого-"кашовара", він з горщиком i дерев'яною ложкою стає в центрi, ходить по колу та "варить кашу", "вимiшує ложкою", Дiти, взявшись

за руки, ходять навколо нього i примовляють:

Іди, iди, дощику,

Зварим тобi борщику

У новому горщику,

Тобi каша, а нам - борщ,

Щоб густiший iшов дощ,

Учнi зупиняються, а "кашовар" iз заплющеними очима прямує до дiтей i, не розплющуючи очей, вручає комусь iз них горщик, кому випаде, той стає «кашоваром».

Ведучий. Ох, i смачної ви кашi наварили!

А ще українська кухня багата стравами з картоплi. Недарма картоплю й нинi називають другим хлібом.

ЇЇ варять, печуть, смажать, А ще з тepтoї картоплі роблять деруни, якi заправляють сметаною, салом, часником. До речi, часник з давнiх-давен традицiйно виконував роль оберега вiд злих сил.

Коли вже зайшла мова про традицiї, пригадаймо календарнi свята українцiв

Друга група учнiв (по черзі)

Перше свято року - Рiздво Христове, уявiть: 6 сiчня, вечiр, щойно зiйшла перша зiрочка, yкpaїнська родина зiбралася на святкову вечерю, настає

Святвечiр... На Святвечiр завжди готyвали кутю.

Цю обрядову страву варили з пшеницi або ячменю в глиняному горщику на непочатiй водi - такiй, що була набрана з джерела, рiчки, криницi вранцi,

до сходу сонця. Приправляли кутю розтертим маком, горiхами, медом, а запивали дуже смачним напоєм iз сухих яблук, груш, слив, вишень - узваром,

Зимовi свята закiнчувалися веселою Масляною, або, як їх ще називали

Сиропусним тижнем, коли основними стравами були вареники з сиром

та млинцi.

А за Масляною йшов Великий пiст, і страви були пiсними - без сметани, масла, яєць, м'яса. Але й пiснi страви в українських господинь виходили

Смачними.

Пiсля Великого посту приходило свято Великдень. До Великодня по всiй Укpaїні пекли паски та фарбували яйця i розписували писанки.

На змiну вecнi завжди приходить лiто, а з ним i лiтнi свята 12 липня- свято Петра й Павла. В цей день iз сиру, яєць, борошна пекли особливi пампушки -

мандрики. На свято Маковiя, яке ще називають Медовим Спасом і вiдзначають 14серпня, готyвали шулики та коржі з маком. Коли ж приходив Яблуневий Спас – 19 серпня, - у церквах освячували яблука, фрукти, мед.

За літом і настає осінь. Починається Пилипівка піст, який триває 40 днів. У цей час їдять квашені яблука, капусту, кавуни. Огірки. Помідори, різні овочі.

ІІІ Заключна частина

Ведучий. Ви багато знаєте про українські традиції харчування, а завдяки сьогоднішньому святу дізналися ще більше. Зараз пропоную провести конкурс , аби перевірити ваші знання.

Все, що в серці мали, – вам подарували:

Світлу мрію й казку, ніжну пісню й ласку,

Щебет України, звичаї родини!

Хай традиції дідівські

Внуки не забудуть,

Розцвіта хай слово рідне

І радіють люди.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
виховний захід
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    7919
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    PS794293
  • Вподобань
    0
Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь