і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Фестиваль українських страв

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №PS794293
За публікацію цієї методичної розробки Жарик Олеся Миколаївна отримав(ла) свідоцтво №PS794293
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: Фестиваль українських страв

Мета: розширити кругозір дітей про традиції та звичаї українського народу; розвивати чітке, правильне мовлення, пам'ять; виховувати любов та повагу до минулого свого народу та патріотизм.

І Організаційний момент

У святково прикрашенiй залi стоять накриті рушниками i скатертинами столи, на них - великi тарелi з пирогами, варениками, фруктами тощо. На стендах вислови: 'Хлiб - усьому голова"; "Як є хлiба край, то й пiд
вербою рай"


Заходять дiти у нацiональному одязi з хлiбом i сiллю на рушнику. Спiвають yкраїнськy народну пiсню "3еленеє жито зелене"
Зеленее жито зелене, Зеленеежито зелене,
Хорошiї гостi у мене. Хорошii гостi у мене,
Зеленее жито за селом, 3еленее жито при межi,
Хорошii гостi за столом. Хорошiї гостi до душi.
Вклоняються.

Учень
Гостей дорогих ми вітaємo щиро,
Стрiчаємо з хлiбом, любов'ю i миром.


ІІ Основна частина

Ведучий. Так здавна в Українi добрих людей зустрічають хлібом сiллю. До хлiба завжди ставилися з повагою, таке ставлення передавали з поколiння в поколiння, прищеплювали дiтям та онукам. Змалку привчали дитину любити, шанувати та берегти хлiб.
Учнi (по черз)
Святий хлiб

  • Не кидайсь хлібом, він святий, -

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

  • Не грайся хлібом , то ж бо гріх!-

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх ,

Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий

Життя несе у людський cвіт
і людськi родить мови
Хто зерно ciє золоте
. В землi палку невтому,
" Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.
(М. Рильський)

Ведучий. А чи знаете ви, що пращур сучасного хлiба не був схожий на хлiб? Спершу це була просто каша - подрiбнене зерно, перемiшане з водою. Інодi ,вона засихала, i ii шматки люди їли як хлiб. Бувало, каша скисала i вiд цього ставала пухкою й м'якою, люди, якi здогадалися замiсити кислу кашу зi свiжим розмеленим зерном i спекги, й стали справжнiми винахiдниками хлiба.
Нинi вже мало хто випiкае хлiб у дома. А ранiше це робила кожна господиня. Взагалi українцi готують з борошна дуже рiзноманiтні страви. Багато з них вам вiдомi. Пригадаймо!
Учнi (по черзi), Пироги та вареники з рiзними начинками, пампущки, запiканки, галушки, млинцi,оладки, затiрка тощо.
Перша група учнiв (по черзi). Вареники – це справжнє свято для шлунка й душi українця. Але щодня їx неїли - лише в недiлю чи на свята. Готyвали їх з житнього, пшеничного борошна й начиняли так
само, як i пироги: сиром, картоплею, капустою, вишнею, маком тощо. Мастили сметаною, маслом, шкварками чи олiєю. Це дуже смачно!

Друга група учнiв (по черзi). Вареники це добре ,а борщ - iще краще. Борщi й пампушки, вареники i галушки, ковбаси та печеня, кашi, напої з фруктiв меду - цi страви нашоi кухніi вiдомi не тiльки в Украiнi, а й в усьому cвіті, але борщ - справжня кулiнарна, вiзитiвка нашого народу. Ось як українцi жартома кажуть про "перлину'' своєї кyxнi: ''Як нема борщу,то нема й їжі"; "Добрий борщик, та малий горщик'', "Пiсний борщ - хоч голову мий'', ''Не карай мене,Боже, нiчим, як у мене борщ ні з чим''.

Ведучий. Найбiльше полюбляють українцi червоний борщ з капустою. А з яких же овочiв варять борщ? Ну ж бо, вiдгадайте,Виходять дiти в наголовниках iз зображеннями овочiв. Учень читає загадку, присутнi вiдгадують, якщо вiдповiдь правильна, учень повертае наголовник зображенням уперед.

Я кругленький, червоненький,

3 хвостиком тоненьким.

На городi мене рвуть і до столу подають,

Хто я?

( Буряк)

Пiд землею народилась

l для борщику згодилась.

Мене чистять, рiжуть, труть.

Смажать, варять i печугь,

Хто я?

( Картопля)

Кожен знає: ця дiвиця

На городi - мов цариця.

Коси довгi, кучерявi,

Та ще й платтячко яскраве.

- Я смачна i вiтамiнна,

І не гiрша апельсина.

Той, хто мене поважае,

До ста poків доживає.

Хто я? (Морква)

Кажуть, щоб хвороб не знати,

Треба вciм мене вживати.

Може, ви мене й з'їсте,

Тiльки сльози проллєте.

Хто я?

(Цибуля)

З мене листя обдирають,

Мене квасять, в борщ кидають,

Зi мною пироги печуть

І в салат мене сiчуть

Хто я?

( Капуста)

Ведучий. Дiти, а зварiмо борщ!

Гра ''Варимо борщ''

Учасники гри: Мама, Бурячок, Квасоля, Цибулина, Морквина, Картопля, Капустина, два Помiдори; решта дiтей (8-10 осiб) - ''бульки води''.На пiдлозi крейдою накреслено коло – це каструля''. Коло можна позначити довгою мотyзкою,

Учнi промовляють слова вiрша по черзi й супроводжують їx вiдповiдними дiями,

На плитi каструля бiла,

(У серединi ''каструлi''- дiти, що зображують ''бульки води ", сидять наприсiдки )

В нiй водичка закипiла,

("Бульки" пiднiмаються й починають хаотично рухатися всерединi'' каструлi''),

"Буль, буль, буль'', - вода булькоче,

("Бульки" промовляють слова i рухаються швидко -"вода закипає"),

Що вона сказати хоче?

( "Бульки" продовжують рухатися, поки Мама промовляє слова).

Мама мовить; ''Бач яка!

("Бульки" помахами рук закликають до ''каструлi''Бурячка),

Захотiла бурячка?''

( Бурячок стрибає у ''каструлю'' ),

Я в окрiп буряк поклала,

("Бульки" беруться за руки i хороводом за годинниковою стрiлкою iдуть по колу. Бурячок стоїть у серединi кола, яке утворили ''бульки'').

А вода плюскоче: ''Мало!''.

Додала тодi квасолю,

(Квасоля стрибае в ''каструлю'').

Цибулину й бараболю,

І морквину, й капустину,

Ложку солі дрібку кмину.

Не забула помідори .

От і борщик буде скоро. ( всі разом вигукують учасники)

Перша група учнiв (по черзi), А ще ми знаемо, що українцi дуже полюбляють кашi - майже так само,як iборщ. Про це свiдчить велика кiлькiсть прислiв'iв,

присвячених цiй cтраві.

- Борщ та каша - їжа наша,

- Борщ з'їжмо, а за кашу поцiлуймося,

- Хто не з'їсть борщу, той i кашi їсти не буде.

- Без кашi обiд - сирота,

- Вiвсяна каша сама себе хвалить, а гречану люди хвалять.

" Гречана каша - то матip наша, а хлiбець житнiй - батько наш рiдний.

Кашi готували з гречки, ячменю, вівca, пшона, їли iх рiдкими, як юшку, або розсипчастими - iз салом, шкварками, молоком, нарештi, солодкими - з родзинками й варенням, А хто знає, яка найулюбленiша каша українцiв?

Хтось iз учнiв. Гречана!

Ведучий. Так, існyє народне прислiв'я: гречана каша - то мaтip наша,

А нумо i ми з вами кашу варити!

Гра "Дощик"

Обирають ведучого-"кашовара", він з горщиком i дерев'яною ложкою стає в центрi, ходить по колу та "варить кашу", "вимiшує ложкою", Дiти, взявшись

за руки, ходять навколо нього i примовляють:

Іди, iди, дощику,

Зварим тобi борщику

У новому горщику,

Тобi каша, а нам - борщ,

Щоб густiший iшов дощ,

Учнi зупиняються, а "кашовар" iз заплющеними очима прямує до дiтей i, не розплющуючи очей, вручає комусь iз них горщик, кому випаде, той стає «кашоваром».

Ведучий. Ох, i смачної ви кашi наварили!

А ще українська кухня багата стравами з картоплi. Недарма картоплю й нинi називають другим хлібом.

ЇЇ варять, печуть, смажать, А ще з тepтoї картоплі роблять деруни, якi заправляють сметаною, салом, часником. До речi, часник з давнiх-давен традицiйно виконував роль оберега вiд злих сил.

Коли вже зайшла мова про традицiї, пригадаймо календарнi свята українцiв

Друга група учнiв (по черзі)

Перше свято року - Рiздво Христове, уявiть: 6 сiчня, вечiр, щойно зiйшла перша зiрочка, yкpaїнська родина зiбралася на святкову вечерю, настає

Святвечiр... На Святвечiр завжди готyвали кутю.

Цю обрядову страву варили з пшеницi або ячменю в глиняному горщику на непочатiй водi - такiй, що була набрана з джерела, рiчки, криницi вранцi,

до сходу сонця. Приправляли кутю розтертим маком, горiхами, медом, а запивали дуже смачним напоєм iз сухих яблук, груш, слив, вишень - узваром,

Зимовi свята закiнчувалися веселою Масляною, або, як їх ще називали

Сиропусним тижнем, коли основними стравами були вареники з сиром

та млинцi.

А за Масляною йшов Великий пiст, і страви були пiсними - без сметани, масла, яєць, м'яса. Але й пiснi страви в українських господинь виходили

Смачними.

Пiсля Великого посту приходило свято Великдень. До Великодня по всiй Укpaїні пекли паски та фарбували яйця i розписували писанки.

На змiну вecнi завжди приходить лiто, а з ним i лiтнi свята 12 липня- свято Петра й Павла. В цей день iз сиру, яєць, борошна пекли особливi пампушки -

мандрики. На свято Маковiя, яке ще називають Медовим Спасом і вiдзначають 14серпня, готyвали шулики та коржі з маком. Коли ж приходив Яблуневий Спас – 19 серпня, - у церквах освячували яблука, фрукти, мед.

За літом і настає осінь. Починається Пилипівка піст, який триває 40 днів. У цей час їдять квашені яблука, капусту, кавуни. Огірки. Помідори, різні овочі.

ІІІ Заключна частина

Ведучий. Ви багато знаєте про українські традиції харчування, а завдяки сьогоднішньому святу дізналися ще більше. Зараз пропоную провести конкурс , аби перевірити ваші знання.

Все, що в серці мали, – вам подарували:

Світлу мрію й казку, ніжну пісню й ласку,

Щебет України, звичаї родини!

Хай традиції дідівські

Внуки не забудуть,

Розцвіта хай слово рідне

І радіють люди.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
виховний захід
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    7846
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    PS794293
  • Вподобань
    0
Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
800 грн
240 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №PS794293
За публікацію цієї методичної розробки Жарик Олеся Миколаївна отримав(ла) свідоцтво №PS794293
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти