Культура вітчизняного суспільства, що складалася століттями, витримала перевірку часом, «відгородила наші народи від поневолення і вимирання, зробила нашу країну невід'ємною частиною цивілізаційного процесу, сприяла прогресивному розвитку багатьох поколінь наших громадян», але сьогодні вона переживає гостру кризу, що виявляється, перш за все, в її масовізації і примітивізації - це одна сторона кризи культури, яка розділилася на культуру елітарну, в своїй основі містить вищі досягнення вітчизняної культури з її глибинними цінностями, світоглядними підставами, і культуру масового типу орієнтовану на потреби сьогоднішнього дня і тягарем вищих цінностей та ідеалів.
Інша сторона кризи культури в Україні відбивається в широкому поширенні субкультурного руху, який по своїй суті не може розглядатися як негативне явище, однак за характером і типом його течій, зростанню антисоціальних напрямків і масової включеності в його ряди молодого покоління, що відсторонилося від традиційної культури, воно виступає фактором кризового розвитку культури і трансформації її цінностей.
Динамічний розвиток молодіжного субкультурного руху свідчить про те, що в сучасному суспільстві порушений культурний діалог поколінь. Сьогодні спостерігається тенденція до широкого поширення субкультур в молодіжному середовищі сучасного суспільства. Зростає кількість молодіжних субкультур, які об'єднують молодих людей по спільності світоглядних установок та дозвільних інтересів, естетичних уподобань. У великих міських центрах, і особливо в мегаполісах, в субкультурні угрупування виявляється залученим набагато більша кількість молоді, ніж у провінційних населених пунктах, де внаслідок певної соціокультурної відсталості і більшої прихильності консервативним ціннісним і поведінковим установкам молодь віддає перевагу традиційному проведенню дозвілля.
Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій сприяє швидкому отриманню інформації про новітні субкультурні тенденції в країнах Заходу, внаслідок чого досить швидко формуються співтовариства вітчизняних шанувальників і прихильників західних новітніх субкультур.
Широка субкультурна диференціація молодіжного середовища не дозволяє нам сьогодні розглядати молодіжну субкультуру як якесь єдине явище, настільки різноманітні і відрізняються між собою неформальні спільноти, що об'єднують молодих людей і підлітків.
Молодіжні субкультури у всьому своєму різноманітті - явище для вітчизняного суспільства не те, щоб нове, але після трансформації радянської системи і демократизації соціокультурної і політичного життя в країні намітилася тенденція до легалізації субкультур, поступової демократизації відносини як держави, так і основної маси населення до їх існування. Деякі субкультури активно залучаються в суспільне життя, в тому числі і у конструктивну соціальну діяльність, стаючи кадровим ресурсом певних соціальних рухів.
