Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Фейсбук сторінка "Князь Володимир Мономах"

Історія України

Для кого: 7 Клас

25.08.2019

1027

65

0

Опис документу:
Відповідно до програми з історії України для 7 класу. Завдання для учня опрацювати додатковий матеріал і заповнити сторінку Фейсбуку. Матеріал можна використовувати на уроках вивчення нового матеріалу, узагальнення знань, а також під час підготовки до ЗНО з історії України.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Завдання: Опрацюйте додатковий матеріал і заповніть сторінку Фейсбук

Володимир Мономах

Викладення цього питання слід розпочати з розповіді про те, що після смерті князя Святополка в 1113 р. розпочалося повстання киян, наслідком якого став прихід до влади Володимира Мономаха. Ці події яскраво відображає уривок із художнього твору Р. Іванченко «Гнів Перуна», який і пропонується опрацювати учням.

Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Мономаха (1113—1125 рр.)

— Народився від династичного шлюбу сина Ярослава Мудрого Всеволода та дочки візантійського імператора Константина IX Мономаха Марії-Анастасії, від візантійського діда й отримав прізвище Мономах.

— 1113 р. — повстання киян проти бояр і лихварів, у результаті якого на київський престол було запрошено Володимира Мономаха.

— Зміцнення великокнязівської влади, політичної єдності держави (прагнення утвердити вотчинний принцип престолонаслідування, зосередити у своїх руках більшість руських земель, домогтися визнання своєї влади іншими князями).

— Укладення «Уставу» — доповнення до «Руської правди».

— Зменшення лихварських відсотків.

— Зменшення податків залежних верств населення.

— Написання «Повчання дітям» — твору про любов до рідної землі, батьків, ближніх, у якому змальовано образ ідеального правителя, який мав зберігати єдність і могутність Русі, запобігати князівським чварам і захищати країну від нападників.

— Зміцнення міжнародних позицій Київської держави (успішна боротьба проти половців, зближення з Візантією, Скандинавією, Західною Європою).

Внутрішня та зовнішня політика князя Мстислава Володимировича (1125—1132 рр.)

Продовження політики свого батька Володимира Мономаха.

Збереження одноосібної влади й централізації країни (у покірних князів відбирав уділи й виганяв їх за межі Русі).

Припинення міжусобиць.

Захист держави від нападів половців (1125 р. — розгром половців на річці Сула, 1129 р. — новий переможний похід проти половців).

Підтримка союзницьких відносин із Візантією, пошук порозуміння з Польщею та Угорщиною.

«Повчання дітям»

Я, недостойний, дідом своїм Ярославом, благословенним, славним, нареченний у хрещенні Василієм, [а] руським іменем Володимир, отцем улюбленим і матір’ю своєю [з] Мономахів у благочесті наставлений, дітям моїм у доброчесності домогтись успіхів бажаючи, се пишу поучення вам, улюблені, і задля християнських людей, бо скільки оберіг [їх] я по милості Божій і отчою молитвою од усяких бід!..

Найперше, задля Бога і душі своєї, страх майте Божий у серці своїм і милостиню чиніть щедру, бо се єсть начаток усякому добру…

Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на Господа, заволодіють землею. Бо ще трохи — і не стане нечестивого, шукатиме він місця свого — і не знайде [його]. А кроткії унаслідують землю [і] радуватимуться в тривалому мирі…

Тож, Бога ради, не лінуйтеся, я благаю вас, не забувайте трьох діл тих, бо не є важкі вони…

Якщо вам Бог зм’якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої, кажучи: «Як ото блудницю, і розбійника, і митника ти помилував єси, [Господи], так і нас, грішних, помилуй». І в церкві се дійте, і [спати] лягаючи. Не пропустіте ж ні одної ночі. Якщо ви при силі, [хоч раз] поклонітесь до землі, а коли вам стане немічне — то тричі. І сього не забувайте, не лінуйтеся, бо тим нічним поклоном і співом [молитви] чоловік побіждає диявола, і що за день людина согрішить, то сим ізбавляється [од гріха]. Навіть і на коні їздячи, [коли] не буде [у вас] ні з ким діла [і] якщо інших молитов не вмієте ви мовити, то «Господи, помилуй» благайте без перестану потай — бо ся молитва єсть ліпша од усіх. [Молітеся краще], ніж думати нісенітницю, їздячи.

Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

Річ мовлячи і лиху і добру, не клянітеся Богом, ні хрестітеся, бо немає ж [у сім] ніякої потреби. А якщо ви будете хреста цілувати братам чи [іншому] кому, то [робіть се], лише вивіривши серце своє…

Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. А скажімо: «Смертні ми єсмо, нині живі, а завтра — у гробі. Се все, що Ти нам, [Боже], дав єси, — не наше, а Твоє, [його] нам поручив Ти єси на небагато днів». І в землі не ховайте [нічого], — се нам великий єсть гріх.

Старих шануй, як отця, а молодих — як братів.

У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться!..

Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло.

А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях, не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм [людям], ні чужим, ні в селах, ні в хлібах, а не то клясти вас начнуть…

А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій… А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви ходити.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.