Фарби та барвники в петриківському розписі для розпису по дереву.

Опис документу:
Народний спосіб фарбування рослинними барвниками був широко відомий нашим прапращурам. Виключно рослинними барвниками користувалися до другої половини ХІХст., до появи дешевих і простих у застосуванні анілінових фарб. Яскраві фабричні барвники незабаром витіснили рослинні фарби м’яких тонів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Фарби та барвники в петриківському розписі для розпису по дереву.

Для малювання по дереву беруть олійні гуашеві і найчастіше темперні фарби ( акварель з жовтком можна віднести до темпери). Використовують також розчинники і лаки.

Народний спосіб фарбування рослинними барвниками був широко відомий нашим прапращурам. Виключно рослинними барвниками користувалися до другої половини ХІХст., до появи дешевих і простих у застосуванні анілінових фарб. Яскраві фабричні барвники незабаром витіснили рослинні фарби м’яких тонів.

Утворення фарб із рослинних барвників потребує вміння й часу, винахідливості і уваги, але відтінки кольорів одержані при цьому стійкі і красиві. І в наш час, незважаючи на наявність фабричних фарб рослинні з їх гамою м’яких відтінків становлять неабиякий інтерес і можуть використовуватись для фарбування вдома.

Природа щедро демонструє перед уважним оком розмаїття і неповторність усіх кольорів та відтінків райдуги – холодних і теплих, легких і насичених, відкритих і стриманих. Загально відомо, що кольори здатні викликати певні відчуття. Тому в літературі зустрічаємо такі означення кольору, як палаючий, глибокий, радісний, чистий, чарівний, соковитий та ін. Фахівці можуть твердити, що колір звучить сумом, чи лунає малиновим передзвоном, чи виспівує хурделицею, чи бринить, всміхається, святкує...- і матимуть цілковиту рацію.

Приступаючи до розпису, розмірковуючи над художнім вирішенням, ми повинні здійснити вибір з усієї симфонії барв саме тих, що найчастіше зазвучать в дібраному візерунку. Справа ця не з простих, але після довгих сумнівів, вагань, пошуків принесе справжню насолоду.

Здебільшого ми користуємося барвниками фабричного виготовлення – отже, виходимо з того, що знайшли в крамниці. А проте, є багато засобів, щоб урізноманітнити гамму кольорів. Серед цих засобів – природні рослинні, всім доступні барвники. Наприклад, каштанова кора дає коричневий колір; чорнобривці – чорний; шовковиця – фіолетовий; кора молодих паростків яблуні – оранжевий; корінь дикої сливи і дубова кора дають беж; пирій і гарбузове листя – зелений, і т. д.

На території України росте близько 70 видів рослин, які більшою чи меншою мірою можна використати як барвники. І хоч вони дають порівняно мало відтінків, застосування їх досягає поставленої мети. Вітчизняні рослини містять в основному хлорофіл, а також жовті й коричневі речовини-ксантофіл, каротин та ін. Винятком є підмаренник північний. Природні барвники можна добути з коріння або стебел, кори або листя, квіток або плодів рослин. Хімічний склад рослин і її частин значною мірою залежить від віку рослини, складу ґрунту, погодних умов, у період вегетації, а також від часу збирання рослин. Так більш інтенсивні відтінки дають молоді, що недавно розкрилися листки і квіти. Дозріле листя дає менш інтенсивні кольори. Кору для фарбування найкраще збирати навесні, коли вона легко відстає, а коріння й кореневища – до цвітіння рослин, та восени.

Найяскравіші і найінтенсивніші відтінки будуть, коли брати барвники із свіжих рослин. Якщо потрібно засушити рослини, для дальшого використання, то робити це слід у притіненому місці, щоб рослини якнайкраще зберегли свій натуральний відтінок кольору. Коріння перед сушінням миють. Висушені корені можна зберігати в закритому посуді, в сараї під дахом або в сухому місті в жилому приміщенні.

Листя, стебла, коріння, квіти, плоди, шишки, кору або насіння рослин попередньо замочують протягом доби, в м’якій холодній воді. Після цього рослини кип’ятять у тій самій воді протягом тривалого часу, для повного виділення фарби з рослин. Для більш інтенсивної дії барвника відвару іноді дають прокиснути.

Утворену густу(чи висушену) фарбу з’єднують з яєчним жовтком, рослинним клеєм, соком квашеної капусти, чи хімічними речовинами, такими як залізний чи мідний купорос, галун, кислота та інші. (пропорція залежить від інтенсивності кольору).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»