Ця презентація є оглядом еволюції жіночих образів в українській літературі XIX–XX століть, висвітлюючи шлях від етнографічної героїні-страдниці до незалежної інтелектуалки. У матеріалі аналізують ключових персонажів, як-от Катерина Шевченка чи Мавка Лесі Українки, підкреслюючи їхню роль як морального центру та символу національної гідності. Тексти презентації демонструють поступовий перехід до феміністичного дискурсу та емансипації, де жінка стає активною учасницею історії та володаркою власної долі. Особлива увага приділяється здатності героїнь протистояти буденності та зберігати духовну силу навіть у часи тяжких випробувань. Висновок: літературна жінка трансформувалася у самодостатню особистість, чий голос став визначальним для української ідентичності.


