! В а ж л и в о
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Евглена зелена, хламідомонада – одноклітинні водорості. Губки, ульва - багатоклітинні організми.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Клас:_______________ № уроку:____ Дата:__________________

Тема: Евглена зелена, хламідомонада – одноклітинні водорості. Губки, ульва - багатоклітинні організми.

Мета: сформувати знання про особливості організації та процеси життєдіяльності одноклітинних рослин як цілісних організмів, показати їхнє місце в природі, сформувати поняття про колоніальні (на прикладі вольвоксу) та примітивні (на прикладі губки та ульви) багатоклітинні організми, установити ознаки відмінності між колоніальними і багатоклітинними організмами; розвивати вміння працювати з додатковою літературою, удосконалювати вміння аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: зошит, підручник, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1. Виконання перевірочної роботи.

2. «Вірю — не вірю».

1. Місце паразитування дизентерійної амеби — шлунок людини.

2. Малярійний плазмодій є збудником захворювання людини.

3. В організм людини цисти дизентерійної амеби можуть потрапити із сирою водою, немитими фруктами та овочами.

4. Малярійний плазмодій паразитує в клітинах кишечнику людини.

5. Статевим способом малярійний плазмодій розмножується в організмі самки малярійного комара, куди потрапляє при укусі разом із кров’ю хворої людини.

6. Усі одноклітинні тварини є паразитами.

7. Одним із засобів боротьби з малярійним комаром є висушування боліт, що дають притулок його личинкам.

8. Інфузорія-туфелька є збудником захворювання людини.

9. Малярія призводить до сильного недокрів’я і виснаження організму людини.

10. Муха цеце є переносником малярійного плазмодія.

11. Дизентерійна амеба призводить до утворення виразок на стінках кишечнику та кривавого проносу.

Відповіді:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

+ + – + – + – + – +

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблемного питання:

  • У чому полягає головна відмінність багатоклітинних організмів від одноклітинних? (У кількості клітин.)

Слово вчителя

Відповідь, що багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних за кількістю клітин, є неточною. Оскільки і в деяких одноклітинних із безлічі клітин утворюються колонії, проте всі клітини в їхньому складі однакові. Кожна з них забезпечена всіма пристосуваннями для самостійного існування.

  • Чи може клітина багатоклітинного організму існувати самостійно?

(Обговорення відповідей учнів.)

Організми навіть нескладних багатоклітинних рослин чи тварин містять спеціалізовані клітини, що пристосовані до виконання певних функцій і різняться своєю будовою. Кожна із цих клітин не може існувати окремо, її життя залежить від інших клітин. Тож у багатоклітинному організмі спеціалізовані клітини взаємодіють між собою.

Сьогодні на уроці ми починаємо вивчати будову та особливості життєдіяльності багатоклітинних організмів.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості будови та життєдіяльності евглени зеленої

Евглена зелена — вільноіснуючий організм, який мешкає в ставках із забрудненою водою, у калюжах і в будь-яких водоймищах із стоячою водою. Тіло евглени має довжину 0,05 мм. Форма його овальна; передній кінець тупий, задній загострений. На передньому кінці розташований джгутик — виріст цитоплазми, який є органелою руху. Евглена ніби «угвинчується» у воду і пересувається досить швидко.

Ущільнений зовнішній шар ектоплазми називається пелікулою; завдяки йому евглена має постійну форму тіла. Ближче до заднього кінця розташовується округле ядро.

Евглена зелена є організмом з ознаками рослини і тварини. На світлі вона здійснює автотрофне живлення завдяки наявності хлоропластів. У темряві та за наявності в середовищі розчинених органічних речовин евглена переходить на гетеротрофний спосіб живлення. Такий змішаний тип живлення отримав назву міксотрофного. Дихання й виділення продуктів обміну відбувається так само, як в амеби. Скоротлива вакуоля, розташована на передньому кінці тіла, здійснює осморегуляцію та виведення рідких продуктів обміну. На передньому кінці її тіла розташовується стигма — світлочутливе вічко яскраво-червоного кольору, завдяки якому евглена пересувається у бік освітленої частини водоймища (позитивний фототаксис). Евглена розмножується нестатевим шляхом — поздовжнім поділом навпіл. При настанні несприятливих умов джгутик відкидається, клітина округляється, покривається щільною оболонкою, і утворюється циста.

2. Хламідомонада — одноклітинна рослина: середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі

Поширеними представниками одноклітинних рослин є хламідомонада і хлорела, які належать до групи одноклітинних водоростей.

Хламідомонада — мікроскопічна одноклітинна водорість грушоподібної або овальної форми. Поверхня клітини вкрита прозорою безбарвною оболонкою. На передньому кінці тіла оболонка утворює невелике випинання — носик, від якого відходять два джгутики.

  • Яке значення в житті хламідомонади мають джгутики? (За допомогою цих джгутиків водорість рухається.)

Розповідь учителя

Усю внутрішню частину клітини займає цитоплазма з великим чашоподібним хлоропластом (хроматофором) зеленого кольору. У нижній потовщеній частині хлоропласта розміщений кулястий піреноїд (зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються поживні речовини), який містить багато білків і оточений зернами крохмалю. На верхній частині хлоропласта розміщене добре помітне червоне вічко (стигма), насичене каротином.

  • Яке значення має вічко в житті хламідомонади? (Воно бере участь у сприйнятті світла.)

Розповідь учителя

У заглибині хлоропласта розміщене велике кулясте ядро з добре помітним ядерцем. Спереду біля основи джгутиків розміщені дві скоротливі вакуолі.

  • Яке значення мають скоротливі вакуолі? (Вони видаляють надлишок води з клітини, тобто регулюють внутрішньоклітинний тиск.)

Хламідомонади розмножуються статевим і нестатевим шляхом. Під час нестатевого розмноження клітина втрачає джгутики, її ядро, хлоропласт і цитоплазма діляться на чотири (рідше вісім) клітин — зооспор. У кожної дочірньої клітини виростає по два джгутики, оболонка материнської клітини руйнується, і зооспори виходять у воду. У такий спосіб водорості розмножуються дуже швидко. Уже через добу дочірні клітини знову діляться.

Під час статевого розмноження в материнській клітині утворюються гамети (статеві клітини). Їх кількість — 32 або 64 в одній клітині. Після дозрівання гамети виходять з материнської клітини і попарно з’єднуються, утворюючи зиготу. Вона вкривається захисною оболонкою і переходить у стан спокою. У такому стані зигота добре витримує замерзання та висихання. Через якийсь час зигота виходить з оболонки і ділиться з утворенням чотирьох зооспор.

3. Середовище існування хламідомонад, їхня роль у природі

Хламідомонади живуть у невеликих, дуже забруднених водоймах, що добре прогріваються (калюжі, стічні канави). У таких водоймах вони дуже швидко розмножуються і спричиняють «цвітіння» води. Оскільки поряд з автотрофним способом живлення клітини хламідомонад поглинають розчинені органічні речовини, вони тим самим сприяють процесу очищення забрудненої води (самоочищенню водойм). Цей процес можна спостерігати у відстійниках, очисних спорудах міської каналізації.

Уже через кілька днів після чергового викидання стічних вод водойма очищається. Вода стає чистою і прозорою до дна. Водоростей — активних санітарів — уже немає в товщі води, їхні зиготи опустилися на дно і там «відпочивають» до чергового забруднення, яке знову їх активізує.

  • Який одноклітинний організм вам нагадує хламідомонада за особливостями будови та процесами життєдіяльності? (Хламідомонада нагадує одноклітинну тварину евглену зелену.)

4. Ульва (зелений морський салат) — багатоклітинна рослина, особливості її будови та життєдіяльності

  • Пригадайте, які органи характерні для рослинного організму.

Існують нижчі рослини, тіло яких, на відміну від вищих рослин, не поділене на корінь, стебло і листки, має просту будову, розміри від кількох нанометрів до 40 м. До цієї групи рослин належать водорості. Їхнє тіло називається талом, або слань.

Розглянемо будову й особливості життєдіяльності водоростей на прикладі ульви.

Ульва, або зелений морський салат,— це багатоклітинна зелена водорість, яка живе в морській воді. Вона має пластинчасту слань завдовжки 0,5–1,5 м, яка може бути цільною, розсіченою або розгалуженою. Це найбільша зелена водорість.

Ульва розповсюджена найчастіше на мілководді. На глибині практично не трапляється, тому що це світлолюбна і теплолюбна рослина. Найбільш сприятливі умови для швидкого розмноження й росту водорості наявні в невеликих морських бухтах і затоках, що добре прогріваються сонцем. В Україні трапляється в Чорному морі.

  • Яку роль відіграє ульва в природі? (Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато риб відкладають на них ікру. У заростях ульви ікринки добре зберігаються.)

У багатьох країнах, зокрема в Японії та Кореї, ульва, або морський салат, вживається в їжу, наприклад, такий вид, як ульва салатна. Слані водоростей використовуються у свіжому (для приготування салату) або у вареному вигляді (при готуванні супу), іноді їх додають у гарніри до риби або м’яса. Часто ульву після відповідної обробки використовують як добавку до тіста при випіканні здобних виробів, завдяки чому вони тривалий час не черствіють, набувають своєрідного смаку і збагачуються вітамінами.

Ульви багаті на Ферум, Манган, Йод, інші мікроелементи, а також вітамінами, амінокислотами. Ульву часто застосовують у комплексних програмах зі зниження ваги з метою нормалізації обміну речовин в організмі людини.

5. Губка — примітивна багатоклітинна тварина, особливості її будови та життєдіяльності

Губки — примітивні багатоклітинні тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя. Перші представники губок з’явилися в протерозойську еру. На сьогодні відомо понад 3000 видів губок. Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами.

У багатьох губок тіло має вигляд келиха або мішечка, прикріпленого до субстрату (дна, каменів, черепашок).

У верхній частині розташований отвір — устя, через яке центральна порожнина губки сполучається із зовнішнім середовищем. Стінка губки складається з двох шарів. У зовнішньому шарі містяться плоскі клітини, які виконують захисну функцію. Внутрішній шар складається з комірцевих клітин, які мають джгутик. Стінка тіла пронизана численними наскрізними порами, утвореними великими клітинами циліндричної форми. Крізь пори вода надходить до губки, а через устя виходить.

Це цікаво!

Одна губка заввишки 10 см і завширшки 4 см за добу перекачує через себе майже 80 л води!

Розповідь учителя

Щоб забезпечити постійний потік води, губка повинна бути достатньо жорсткою. Між зовнішнім та внутрішнім шарами клітин міститься речовина — мезоглея. У неї занурені подібні до голок спікули або волокна. Вони складаються з речовин, які виробляються клітинами губок: спікули із солей Кальцію, силіцій оксиду, а волокна — з органічної речовини спонгіну. Ці опорні елементи губок зростаються, утворюючи як скелет окремої особини, так і скелет усієї колонії.

Це цікаво!

Губки можуть відновлювати втрачені частини тіла. Наприклад, якщо протерти шматочки губки через дрібне сито, клітини, які утворяться через деякий час, зберуться у групи, а через 6–7 днів сформують мініатюрну губку.

Складання опорного конспекту

Загальні ознаки представників типу Губки:

  • група одних з найбільш примітивних багатоклітинних тварин;

  • більшість із них не мають характерної симетрії тіла;

  • складаються з різних типів клітин, які виконують різноманітні функції;

  • функціонально клітини губок мало пов’язані між собою;

  • розміри — від 1,5 мм до 2 м;

  • прикріплений спосіб життя;

  • тривалість життя — від кількох тижнів до двох років; кінська губка може жити до 50 років;

  • здатність до регенерації;

  • розмноження: статеве і нестатеве.

Це цікаво!

Вилучених з води купальних (грецьких) губок Середземного моря віджимають і залишають на сонці гнити, при цьому м’які частини руйнуються, а роговий шар зберігається, його використовують для обтирання тіла під час миття і купання.

Свердлильні губки проробляють ходи у твердому вапняковому субстраті. Своєю життєдіяльністю ці губки руйнують гірські породи, зокрема скелясті узбережжя, завдають шкоди господарствам, які розводять устриць.

V. Узагальнення і закріплення знань

1. «Закінчи речення».

1. До одноклітинних рослин належать… (хлорела, хламідомонада).

2. Хламідомонада має один хлоропласт… (чашоподібної) форми.

3. Хламідомонада рухається за допомогою… (джгутиків).

4. Зовні хламідомонада вкрита… (клітинною стінкою).

5. Спосіб живлення одноклітинних рослин — … (автотрофний).

6. Статеве розмноження хламідомонади здебільшого спостерігають… (за настання несприятливих умов)

2. «Мозковий штурм»

Визначте, які спільні риси властиві живленню губок та одноклітинних тварин.

Губки ведуть прикріплений спосіб життя. Поясніть, навіщо їм потрібний скелет.

Чому водорості відносять до нижчих рослин?

3. «Творча лабораторія».

Деякі біологи та екологи, вказуючи на кришталево чисту воду в озері Байкал, стверджують, що це заслуга особливих прісноводних губок, які там мешкають. Наведіть аргументи на підтвердження чи спростування цієї гіпотези.

(На дні озера Байкал справді живуть незвичайні губки, які, можливо, раніше були поширені і в інших водоймах, та у зв’язку із забрудненням води поступово вимерли. Губки озера Байкал профільтровують воду, очищають її, а ще вбивають шкідливі мікроорганізми, виділяючи специфічні речовини.)

VІ. Підбиття підсумків уроку

Складання Т-схеми до уроку

Я знав

Я дізнався

VІІ. Домашнє завдання

§17, 18, 19. Зробити таблицю у зошиті «Порівняльна характеристика найпростіших прісноводних».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись