Етимологія. Історія, що оживає в слові.

Опис документу:
Це другий урок блоку, що присвячений етимології слів, зокрема, топонімам Харківської області. Учням пропонується багато цікавого енциклопедичного матеріалу з історії слів, а також цікаві завдання за заявленою темою.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 2 Тема « Етимологія. Історія, що оживає в слові»

Мета: вивчити етимологію загальновживаних слів, удосконалювати вміння працювати із етимологічним та тлумачним словником, формувати загально пізнавальні вміння, аналізувати походження слів.

Сьогодні ми продовжуємо досліджувати мову, зокрема вивчимо етимологію таких звичних для нас слів, про значення яких ми навіть не здогадувалися.

Етимологія слів. Що ж таке «етимологія»? «Етимологія» перекладається як «істина», «знання». Отже, шукатимемо ми з вами істину. Сподіваюся, що коли ми її знайдемо, перед нами оживе історія, що розповість нам багато цікавого та корисного.

Завдання№1

Ми живемо з вами на території, що має давню історію. Колись наші землі належали великому за чисельністю кочовому народу - половцям. Жили вони тут , починаючи з IX ст. Великих міст у них не було, бо ж кочовий народ, але історія донесла нам назву двох з них Тмутаракані( звідси фразеологізм, що позначає « дуже далеко») та Шараукані. Нас цікавить передовсім Шараукань, бо все більше вчених-лінгвістів схиляються до думки, що топонім Шараукань і є прототипом назви нашого Харкова. Спробуємо і ми з вами дослідити це слово.

( На дошці записується пара слів Шараукань- Харків .)

Шарук- це скотар, отже, шараукань-стоянка скотарів . Унаслідок чергування Ш чергується із Х, отримуємо ХАР, далі ідуть дві голосні поспіль, українська мова уникає таких збігів, отже, з часом вони могли просто зникнути( випасти), а от суфікс –АНЬ не є власне українським, тому він не випав, а замінився власне слов’янським –ОВ : Львов, Тамбов, Псков, Чернігов. Ось і маємо не тюркське Шараукань, а словянське Харьков.

Завдання №2

Дослідження топонімів Харківщини

У топонімах Харківщини залишилось багато назв тюркського походження. (Як ви думаєте, чому?)

Поруч із сучасною назвою міста Харківської області напишіть тюркське слово, а також його переклад.

Ізюм( переправа),

Балаклія ( рибна ріка),

Водолага( господар чистих вод),

Охтирка( біла фотеця),

Мерефа( бойовище хоробрих),

Мурафа( муравський шлях),

Чугуїв( чуга),

Бурлук( бурхлива вода).

Зміїв(половець- шарук)

Висловіть припущення щодо походження цих слів.

Та й озирнімося навколо: біля нашого ліцею також є 2 цікаві назви: Лопань та Нетеч.

Лопань слово тюркське : Лоп- криниця на болоті, а от суфікс АНЬ нам уже траплявся.У якому слові? Правильно- Шараукань. Нетеч- слово словянське, позначає щось, що «не тече».А от половці цю річку називали Хара Кобе( маленька річка).

Отже, така кількість топонімів свідчить про те. Що тривалий час на наших землях жило кочове племя- половці. Саме від них нам на згадку залишилися ці назви.

Як бачимо, етимологія розкриває перед нами свої тайни.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

 

Завдання №3

Роззирніться навколо. Вас оточують предмети, призначення яких ви знаєте, а от походження ні. Іноді за маленьким предметом причаїлося велика й захоплива історія. Візьмімо до прикладу «шкільні слова».Чи знаєте ви походження слів «зошит», «диктант», «кома»,»циркуль» Є в нас експерт з цього питання. Даємо визначення цим словам «зошит»- зшити, «диктант»- диктатор, тобто «виконувати під командою», кома « відрізана частина». (Доповідь учня)

Значення безлічі слів змінилося з плином часу. Про два таких слова нам розповість «експерт з давнини»( Доповідь учня про етимологію слів «шахрай» та «богема»).

Деякі слова належать ученим, письменникам,видатним людям. ((Доповідь учня).

Наприклад, слово «ліліпут» побачило світ в 1727 році, коли були надруковані «Подорожі Гуллівера». Слово було вигадано «з нічого». Його автор - Джонатан Свіфт.
2. Достоєвський придумав слово «стушуватися». Уживав його Достоєвський у значенні «непомітно віддалитися або боягузливо і приховано відступити».
3. Салтиков-Щедрін придумав слова «головотяп» і «головотяпство».
4. Слово нездара (до речі, спочатку його вимовляли з наголосом на другому складі: бездaрь) уперше вжив поет Ігор Северянин.
5. Багато слів придумав письменник Карамзін. Йому належить авторство слів «вплив», «зворушливий» і «цікавий».
6. Великим творцем слів був Ломоносов. Йому доводилося будувати на порожньому місці цілий ряд наук: фізику, хімію, географію та безліч інших. Ломоносовим були введені в мову слова «градусник», «заломлення», «рівновага», «діаметр», «квадрат», «кислота», «мінус» та «речовина» .
7. У XVII столітті фізик Ван-Гельмонт винайшов спеціальне слово для позначення знову відкритого агрегатного стану речовини - ГАЗ. Слово це увійшло в словники величезного числа мов практично без змін. І по-турецьки «газ» буде «газ», і навіть в Японії воно звучить як «Гасу».
8. Михайло Старицький подарував нам такі слова, як «мрія», «майбутнє», «байдужість», «завзяття», «темрява», «чарівливий», «сутінь», «маєво», «пестливий», «привабливий», «потужний».

Є слова,що походять від власних назв, імен винахідників, але уже перейшли до розряду загальних назв.( Доповідь учня).

Донжуан, ловелас, ментор, меценат, робінзон, браунінг (пістолет), галіфе (штани), дизель (двигун), макінтош (одяг), максим (кулемет), рентген (апарат), френч (одяг), каїн (братовбивець), юда (зрадник), назви одиниць виміру — ват, ом, ампер, кулон.

Цікаві факти з історії мов: найважчою є мова басків, вона не належить до жодної з мовних груп і є настільки важкою для вивчення, що під час 2 світової війни її без змін використовували як шифр. А от у 18 столітті у Франції покарали «Енциклопедію», укладену Дені Дідро. Її ув’язнили в Бастилії, звинувативши в підриві суспільної моралі.

Пропоную вам лінгвістичну гру.( відео питання :1)Що спільного з точки зору етимології мають слова «ЯГА» та «ЙОГ»? ( спільний корінь Я- творчій початок, Га- рух , нога, тобто, рух по шляху творчості до досконалості 2) Що утворювалося, коли від гривні відрубували частину? ( рубль)

На завершення нашого уроку я пропоную здійснити етимологічну подорож коридорами нашого ліцею. Впевнена, мі знайдемо там багато цікавого.( відео кліп «Етимологічна подорож»)

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

 Подумати і дати відповіді на питання:

  1. Що вивчає етимологія?

  2. Скласти синкан « Етимологія»

  3. Походження якого слова найбільше вразило?

VІІ. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

Оцінки, домашнє завдання:дослідити етимологію власного прізвища та імені.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»